Виховний захід. Мова єднає нас

 

                                Виховний захід,присвячений Дню рідної мови.

                                             Мова єднає нас.

 

 

Мета. Розширити знання учнів про українську мову; показати її красу та багатство за допомогою поетичного слова, українського фольклору; розвивати мовлення учнів; викликати бажання любити рідну мову, свій народ, рідну землю.

 

 Звучить відеозапис пісні «Мова калинова»

 

Уч.Мово моя українська-

Батьківська ,материнська,

Я тебе знаю не вивчену-

Просту,домашню і звичну

 

Уч.Мово моя українська-

 Батьківська,материнська,

Рідна мені до болю,-

Дужий я із тобою

 

Уч. Щороку,21 лютого, ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови.Історія цього свята, на жаль, має трагічний початок . 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію

протесту проти урядової заборони на використання бенгальської

мови. Відтоді в Бангладеші цей день став днем полеглих за

рідну мову. Минуло багато часу. Аж у 1999 році на Тридцятій

сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було прийнято Міжнародний

день рідної мови, а починаючи з 21лютого 2000року

цей день відзначають і в Україні.

 Уч. Для кожного народу мова – найбільший скарб, одне з багатьох див створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.

    Кожна людина має завжди пам’ятати хто вона, звідки родом, де її коріння, кожна людина повинна знати свою мову, любити її, цінувати, збагачувати, берегти.

  Тому сьогодні ми запрошуємо Вас поринути у чудовий і прекрасний світ нашої рідної мови.

Уч.: Прислухайтеся: з ранку й до вечора навколо вас звучить  мова . Ми всі так звикли до цього, що майже не помічаємо звучання  мови

 

Уч.Мово рідна! Ти ж – як море – безконечна, могутня, глибинна.

 Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів , а їм немає кінця-краю.

 Бо ти є Вічність. Ти є Правда. Добро і Краса народу нашого.

Тож такою і будь вічно, мова рідна!

 

Уч. Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. У ній материнська ласка і любов, світ добра, краси і справидливості, велика ніжність.
 

Уч.Я знаю: мова мамина – свята.

В ній вічний, незнищенний дух свободи.

Її  плекали душі і вуста

Мільярдів. Це – жива вода народу.

                                                                      

 

Інсценізація Рідна мова.

 

Дійові особи: Автор, Діти, Українська мова.

Автор. Такий гарний край, сонячний, багатий, а

вона йде та плаче, сльози витирає. Так багато хат,

так багато шкіл, церков, а для неї немає  місця.

Діти. Що ти робиш тут, бідна дівчино?

Українська мова. Прогнали мене. Може, ви мене

шануватимете і не дозволите, щоб мене забули?

Діти. Яка бідна і заплакана! Яка сумна сирота! Куди

вона йде? Чому так гірко плаче? Хто ти, дівчино?

 Українська мова. Я – українська мова. Мене виганяють

з України. Я блукаю і не маю спокою.

Діти. Бідна мово, заходь до нас. Ти будиш з нами

жити, оповідати вірші, казки, байки. Будеш співати

нам пісні. Ти допоможеш пізнати країну наших батьків,

дідів. Щоб і ми знали, хто ми, чиї діти.

Українська мова. Бачу, що ви мене шануєте,

любите, не забуваєте. Тоді я буду жити у ваших

серцях і устах.

Дітки, дружіть із мовою

І вивчайте її гаразд.

Не вважайте мене примусовою,

Полюбіть, як весною ряст.

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить, той легко вчить

Все, як пишеться і вимовляється,

Все, як пісня, в мені звучить.

Я журлива, а також піднесена.

Тільки фальш для мене чужа.

В мені – душа Шевченкова й Лесина,

І Франкова в мені душа.

 

Цікаві факти про мову.

 

Учень. Важкий і тернистий шлях розвитку пройшла наша мова. Скільки заборон довелось витерпіти ,яку мученицьку, але велику долю вистраждати.

Учень. Жодній мові світу не було так

тяжко, як українській. Нашу мову

принижували, не давали їй розвиватися,

неодноразово забороняли, знищували,

навіть букварі, щоб українські діти не

могли вивчати рідну мову. Протягом багатьох

років українська мова, пісні, книги були

заборонені. А робилося це ось з якою метою:

якщо знищити мову, зникне і сам український

народ, не існуватиме України як держави.

 Учень. Важкі були її шляхи:

І терни, і каміння.

Вона пробилась крізь віки,

 Як сонячне проміння

Учень. Ви чуєте, згадали знову

Про нашу українську мову?

Закон про мови? Так, вітаю,

Я рідній мові присягаю.

 

Уч. Нарешті українська мова посіла почесне місце серед інших мов світу, тому що стала державною. Про це записано в Основному Законі

України – Конституції , яка була прийнята  28 червня 1996р. Стаття 10 засвідчує, що Державною мовою

в Україні є українська мова».

Уч. Радіє сьогодні Україна славна,

Нарешті мова її державна,

І ми разом із нею розвеселімось,

Мудрості й розуму з книг наберімось

Частівки

Ох і гарне слово «віз»,

Має четверо коліс.

«Мерседесом» замінили,

Слово-архаїзм лишили.

 

У кожух колись вдягались,

Холодом не переймались,

А тепер у шубах ми

Утікаєм від зими.

 

Каменяр, кобзар, різьбяр –

Рід занять і Божий дар.

Макогін, рядно, рушник –

Я до них з дитинства звик.

 

До гречаника візьмуся,

З баняка води нап’юся,

Молоко в дійницю ллю,

Рідне слово я хвалю.

 

Ми частівки заспівали,

Щоби нам аплодували.

Мова рідна – річ корисна,

Барвінкова, гарна, чиста.

Учень. То що  ж є найціннішим у житті кожної людини?

Рідна мати, рідна земля, рідна мова.

 Учень. Мова! Що можна про неї сказати? Народ

каже: «Слово до слова – зложиться мова», а ось

як про неї писав Т. Шевченко:

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос –

Більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!..

           Учень. Українська моя рідна мово

            В кожнім слові твоїм  - цілий світ

            Бачу барви у нім веселкові

            І калини червоної цвіт.

            І тобі рости, не в’януть зроду,

            Квітувать в поемах і віршах,

            Бо в тобі – великого народу

            Ніжна і замріяна душа.

 

Уч. Українську мову оспівували , возвеличували у своїх поезіях українські поети . Послухаймо  ці чудові поезії.

( Учні читаюь вірші про мову)

 Учень. Рідна мова – це скарбниця народної

мудрості, криниця живої води, невичерпне

джерело добра, нескінченна річка слів,

струмок надії

 Учень. Українська мова – це мова віршів, пісень,

казок, прислів’їв, приказок, скоромовок, легенд

нашого краю. Це наше багатство.

 

Інсценізація легенди

 

Автор.  Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами.

Бог. (Вигукує таланти, якими може наділити і роздає надписи).

Елегантність і краса ( підходить дівчина з надписом на грудях – Франція).

Любов до господарювання ( - Угорщина)

Дисципліна і порядок  (  - Німеччина)

Владність   ( - Росія)

Здатність до торгівлі  ( -  Польща)

Хист до музики( Італія)

 

Автор. Обдарувавшивсіх, підвівся Бог зі святого трону і раптом побачив у куточкудівчину. ( Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена

 

Синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калин. )

 

Бог. – Хто ти ?Чого плачеш?

 

Дівчина. - Я –українка , а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові та пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт.

 

Бог. - Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав.

 

   -  Як же зарадити твоєму горю?

 

(Дівчина хотіла йти, та Бог, піднявши правицю, зупинив її.)

 

Бог. - Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це  - пісня!

 

Дівчина.  – Щиро дякую і з радістю приймаю цей дар! ( Дівчина вклоняється низенько)

 

Автор.  – З ясним обличчям і вірою понесла дівчина пісню в народ. І з тих пір наша славна Україна вважається найкрасивішою, найспівучішою країною світу!

 

Звучить запис пісні » Десь по світу»

 

Уч. Тисячі українських пісень чарують серця людей своєю красою і неповторністю. Відомо,що мова і пісня - дві найважливіші фортеці, які народ повинен оберігати пильніше,ніж свої кордони

Уч. Я від колиски чую рідну мову,

Вона мені веселкою бринить,

В ній гомін буйнолистої діброви,

Закутаної в сивину століть.

Нехай до серця горнеться калина

І рідна хата в білих рушниках

Я українську мову й пісню

Нестиму в світ, мов долю, на руках.

Учень. Незважаючи на перипетії історії, на тяжку

долю українського народу, у нас від народження

закладено природний гумор. У гуморесках, примовках,

анекдотах та в інших веселих історіях сміхом і дотепом

переливається рідна мова.

 Учень. Є в нашій мові те, що не вмирає –

Тепло любові, пам’яті, надій.

Із гумором співдружна  Україна,

Так сміємося на здоров’ячко у ній.

Інсценізація усмішки П. Глазового «Кухлик»

Автор. Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші – не мина

Жодної крамниці.

Просить він...

Дід. А покажіть

Кухлик той,

що скраю.

Продавець. Што? Чєво?

Я не понімаю.

Дід. Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.

Продавець. Да какой же кухлік здєсь,

Єслі ето кружка!

Автор. Дід у руки кухлик взяв

і насупив брови.

Дід. В Україні живите

Й не знаєте мови...

Автор. Продащиця теж була гостра

та бідова.

Продавець. У мєня єсть свой язик.

Да к чєму мнє мова...

Автор. І сказав їй мудрий дід.

Дід. Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має бідна язика

І не знає мови.

  Учень Слово – це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво.

Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її.Тож оволодіваймо цим різцем так щоб з-під наших рук виходила тільки краса.

 Учень. Не грайся словом.

 Є святі слова,

Що  матері з доріг вертають Сина.

Спіши до неї, доки ще жива,

Допоки розум і допоки сила.

Знайди те слово – вічне і земне,

За часом час нам світ перест

 

Звучить пісня «Мова солов’їна” у виконанні  учнів закладу

 

Учень

Вивчайте ,люди, рідну мову,

Дітей, онуків нею вчіть.

Її, як пісню колискову,

Як матір в серці бережіть.

Любіть цю мову, як кохану,

В похмурі і щасливі дні.

Любіть її, як Богом дану

Лиш українцям на Землі.

Учень.

За милозвучність барвінкову,

За присмак сміху й полину

Плекайте, люди, рідну мову,

Любіть,як сонце, як весну.

Як хліб, як Землю, як Свободу

Любіть,як горду нашу Суть.

Учень.

Моліться ж мовою своєю,

Хай біль і радість в тих словах

До Бога линуть над Землею

І освятять стражденний шлях.

Встає зоря в імлі ранкова,

Над Україною встає…

Любіть же, люди, свою мову,

Нас світ по мові пізнає.

Молитва

Боже милосердний, що на небі,

Українську мову збережи.

Всім, хто має в серці віру в Тебе, -

Об’єднатись в слові поможи.

Уклади в уста мого народу

Незнищенні істини прості,

Щоб ніколи рабству на догоду

Не збиватись з вірної путі.

Дай нам милосердя і терпіння,

До байдужості не доведи.

Від змертвіння і від запустіння,

Отче, збережи і захисти!

 

Учитель 

Ось і підходить до завершення наше свято рідної мови. Сьогодні ви дізналися, який важкий і тернистий шлях  розвитку пройшла рідна мова. Її нищили, забороняли, а вона вистояла і передалась нам у спадок, як найдорожчий скарб з маминою колисковою, бабусиною казкою. Тож шануймо, любімо та вивчаймо рідну мову.

 Не ламай у лузі гілку калинову –

Сиротою станеш, як забудеш мову.

Можеш призабути запах рути-м’яти,

Але рідну мову мусиш пам’ятати.

Можеш не впізнати голосу діброви,

Тільки не зрікайся маминої мови....

 

 

                                                             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Банилівська ЗОШ  І-ІІІ ступенів імені Івана Діяконюка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховний захід

О, возвелич усіх нас знову, як світоч, будь нам, рідна мово!

 

 

 

 

 

                        Підготувала

                        вчитель української мови    

                        та літератури

                        Гавриш М.І.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2017р.