Виховний захід «Мово моя українська, батьківська, материнська»

Про матеріал

Виховний захід для учнів 3 - 4 класів, залучає дітей до джерел і витоків народної спадщини; підтримує у школярів інтерес до вивчення рідної мови; виховує любов до мови свого народу.

Перегляд файлу

Рівненська державна загальноосвітня

школа І – ІІІ ступенів № 22

ВИХОВНИЙ ЗАХІД

«Мово моя українська,

батьківська, материнська»

Вчитель: Гуменюк

Неоніла Петрівна

Рівне – 2017

Сценарій свята

«Мово моя українська, батьківська, материнська»

Мета: Залучати дітей до джерел і витоків народної спадщини; підтримувати у школярів інтерес до вивчення рідної мови; виховувати любов до мови свого народу.

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, вишиті рушники; плакати – вислови про мову, кетяги калини, колоски жита, пшениці.

Мультимедійний супровід свята.

$D:\MAMA\фото школа\свято мови\DSCN3716.JPG$

Вчитель: Доброго дня, шановна родино! Запрошуємо Вас на щире слово, бесіду мудру, свято наше родинне – торжество рідної мови.

Учень. Чудова наша мова – міцне моє коріння,

А як же я без нього могла б на світі жити?!

Тоді б мене чекало духовне зубожіння,

Бо мову і Вітчизну не можна розділити

Учень. Починаймо наше свято!

Людей зібралося багато,

Щоб веселитись і співати.

І рідну мову прославляти!

Кліп «Мова єднання».

Вірш про мову, Юрій Макаренко.

Учень. Мов солов’ї наша мова співуча.

Чують її і рівнини і кручі

В радісну мить, чи у днину негожу

Серце зігріть лише словом я зможу.

Учень. Слово мене як завжди обігріє,

Вічність мине, а воно не зотліє.

Має воно дужу силу єднання,

Слово – вікно, в світ краси і кохання.

Вірте – не вірте,

Твердо я знаю:

Мова – це вірність рідному краю.

Учень. О слово, ти як дивная сопілка,

То звеселяєш, то хвилюєш нас.

Тобі вклонялись Леся Українка

Й благословенний батько наш Тарас.

Учень. Пісенна, ніжна і дзвінка

Мова Шевченка і Франка.

Вчитель. 21 лютого 2000 року в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі вперше відзначили Міжнародний день рідної мови, аби привернути увагу світової спільноти до того факту, що з 6000 мов, які зараз існують, більшість перебуває під загрозою зникнення у найближчому десятилітті. В Україні свято рідної мови запровадили у 2002 році.

Н.Діденко «Рідна мова»

Учень. Вона ніколи не вмирала,

Вкраїнська мова голосна

І хоч не раз її топтали

Знов оживала, мов весна.

Учень. Не раз над нею насміхались,

Були такі, сказати слід

І все ж бо нею розмовляли

І прадід і увесь мій рід.

Учень. І ми шануймо нашу мову,

Топтать нікому не дамо.

Бо наше слово, вільне слово

Для нас українців дано.

Учень. Будем рідну мову

Дружно ми вивчати

Розберемо кожне слово

Щоб її нам краще знати.

Учень. Бо вона така чарівна,

Мелодійно так звучить.

Поміж мовами – царівна

Як без неї в світі жить?!

Учень. Тож вивчайте рідну мову,

Вже тепер, з маленьких літ,

Українське наше слово

Хай звучить на цілий світ.

Учень. Бо вона нам найрідніша,

Зрозуміла і ясна.

Поетична, найсвятіша

І чарівна, як весна.

Пісня «Мій рідний край»

Вчитель. А чи завжди люди вміли розмовляти? Чи спілкувалися вони між собою за допомогою мови? Про це можна довідатись, заглянувши у наше далеке-далеке минуле.

(Iнсценiзація легенди про виникнення писемності).

Учень. Жило на землi плем’я розумних людей. Вмiли вони полювати, готувати їжу на вогнищi. А всi ці знання зберiгали в пам’ятi, а дiтки вчились у батькiв, спостерiгаючи за ними.

Учень. I жила в цьому племенi сiм’я: мама, тато i донька Ая. Одного разу пiшли тато з Аєю до лiсу i вистежили здоровенного ведмедя. Тато хотiв вполювати звiра, та списа забув удома. Взяв тодi вiн шматок кори i намалював листа дружинi (писати тодi вмiли тiльки так).

Учень. Мама «прочитала» листа i закричала. Збiглися всi родичі племенi. А жiнка їм пояснила, що її чоловiка хоче ведмідь з’їсти, i показала кожному листа.

Учень. Всi схопили зброю i кинулись на допомогу. А мисливець, побачивши озброєних родичiв, подумав, що його хочуть убити, i почав утiкати. Бiгав, доки не натрапив по дорозi на старця-мудреця. Почав просити у нього захисту.

Учень. Коли все з’ясувалося, то люди племенi ще довго смiялися. Та старiйшини задумались i, щоб не було плутанини, вирiшили придумати iнше письмо, щоб легше було тлумачити написане. І придумали лiтери.

Учень. Не знали, як же назвати всi цi лiтери, а тут перед ними дiвчинка гралася на iм’я Ая. Отож вирішили, що першу літеру назвуть А, а остання буде Я. Згодом були названi всi лiтери.

Учень. Так виникло письмо. З того часу люди почали користуватися не лише усним, а й писемним мовленням.

Вчитель. Багато століть пройшло, доки люди звикли до письма, доки запам’ятали, що як називається. Наше слов’янське письмо - знайомі і звичні літери абетки - пройшло довжелезний шлях, поки дійшло до нас. На нашу землю ця азбука прийшла тисячу років тому. Увесь час вона змінювалась, аж поки не стала такою, якою ми сьогодні користуємось. Важко навіть сказати, скільки людей протягом століть доклали зусиль, щоб сьогодні ми з вами могли читати і писати.

Вчитель. Рідну мову називають неоціненним скарбом нашого народу. Про неї писали і пишуть українські письменники і поети. Послухайте висловлювання про мову відомих усьому світові людей.

Учень. «Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово», - писала Любов Забашта.

Учень. «Мова – то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги», - говорив Василь Сухомлинський.

Учень. «Буду я навчатись мови золотої

У трави веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою», - писав Андрій Малишко.

Учень. «Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекаємо її», - говорив Олесь Гончар.

Вчитель. Діти нашого класу шануть, люблять, вивчають рідну мову. І вже роблять перші спроби писати вірші, оповідання. Надамо їм слово. (Діти читають свої твори).

Вчитель. До перлин української мови належать скоромовки, прислів’я і приказки. Віками їх складав народ, вони навчали людей мудрості. Пригадаємо деякі з них.

1. «Гостре словечко коле сердечко».

2. Не кидай слова на вітер».

3. «Голова без розуму, як ліхтар без світла».

4. «Праця годує, а лінь марнує».

5. «Земля чорна, а хліб білий родить».

Вчитель. В українській мові дуже багато загадок, їх люблять відгадувати не тільки діти, а й дорослі. Перевіримо, чи кмітливі ви?

Учень. «Що то за пані у білім жупані? Дружить з рогачами, горщиками, казанами. В роті в неї смакота. Що ж за пані то така? (Піч). Слайд № 1.

Учень. «Без рук без ніг, кланяється в кожний бік». (Колиска). Слайд № 2.

Учень. «З усіх боків – горб, ніг не має, а замість голови – дірка» . (Горщик). Слайд № 3.

Учень. «Рогатий, а не віл, їсть-їсть, а не ситий людям подає, а сам у куток іде. Роги дужі має, ними у вогонь літає, горщики з печі витягає». (Рогач). Слайд № 4.

Вчитель. Дорогі діти! Починаючи з маминої колискової, любіть мову, яка є неоціненним скарбом нашого народу.

З 2000 року в Україні розпочалося грандіозне мовне змагання під назвою «Міжнародний конкурс знавців української мови». Щороку 9 листопада, у День української мови та писемності мовний марафон відкривається у різних славних своєю історією місцях України. В нашій школі відбувся І етап Міжнародного конкурсу знавців української мови ім.. П. Яцика. Зараз проведемо цікаві конкурси.

Завдання 1. Закінчіти прислів я:

І. 1. Гостре словечко ______________________________ .

2. Від теплого слова ____________________________ .

3. Землю красить сонце, ________________________ .

ІІ. 1. Слово – не горобець, _________________________ .

2. Умій сказати, _______________________________ .

3. І від малої мурашки _________________________ .

Завдання 2. Запиши до кожного фразеологізму відповідне слово-пояснення:

І. 1. Рукою подати _______________________________ .

2. Тримати язик за зубами ______________________ .

3. Водити за носа _____________________________ .

ІІ. 1. Робити з мухи слона ________________________ .

2. Байдики бити _____________________________ .

3. Зарубати на носі ___________________________ .

Завдання 4.Запишіть слова, що мають склади – назви нот (для обох команд):

Завдання 5. Портрети українських діячів зображені на українських гривнях

(вкажіть відповідно стрілочками):

1 гривня Тарас Шевченко

2 гривні Іван Франко

5 гривень Ярослав Мудрий

10 гривень Володимир Мономах

20 гривень Богдан Хмельницький

50 гривень Леся Українка

100 гривень Іван Мазепа

200 гривень Михайло Грушевський

Вчитель. Із завданнями ви справилися добре. Це свідчить про те, що знаєте і вивчаєте рідну мову.

Пісня. Рідна мова.

Вчитель. Український народ любить жартувати. Хоч би якою стомленою була людина, але, почувши дотепний жарт, - усміхається. Пожартуємо і ми.

Гумореска В. Іваненка «Медаліст».

Розглядали учениці влітку в кінозалі

На сорочці у Олекси золоті медалі.

Реготілись, питаючи: - Що це за ознака?

На медалях написано «Відмінний собака»?

Червоніючи чимдалі, відповів Олекса:

- Напрокат я взяв медалі у нашого Рекса. (показує медалі)

Гумореска М. Білецького «Коли краще».

Коли, спитали, краще рвати з баштана дині й кавуни, -

Як в них хвости зеленуваті, чи як засохли вже вони?

В розмову встряв малий Кузьма: - Тоді, як сторожа нема!

Гумореска М. Ярового «Лисиця».

Лисиця в школу вчитися прийшла,

А як вона ледачою була,

То щоб уроки не робити –

Надумала учительку дурити!

Напише нишком на хвості

Таблицю множення чи приклади прості

І вгору лапу піднімає!

– Я знаю! Я піду до дошки! –

Озветься так, помнеться трошки,

Хвоста до носа піднесе

І прочита, як з книги все…

Отак знання у неї ті не в голові були, а на хвості!

Учителька помітила це діло –

На хвіст ногою наступила; - Тепер відповідай! –

Лисиця – так і сяк – не зна нічого й край.

– Шановні друзі, учні й учениці, а поміж вас нема подібної лисиці?

Вчитель. Українська мова своєю милозвучністю посідає одне з перших місць між європейськими мовами. Її красу, співзвучність визнає весь світ. Але ми не завжди поважаємо і шануємо свою мову: під час розмови перекручуємо слова, розмовляємо такою мовою, якої не існує в світі.

Інсценізація «Зустріч друзів»

Прибігає одного разу Василько до Михайлика і каже:

Василько. Пашлі надвір. Там такі класні сорєвнованія.

Ведуча. Михайликові хотілося виправити товариша, але побоявся, що той образиться, і не поправив.

Михайлик. Ходімо.

Василько. Ти за кого будеш боліти?

Михайлик. Та, напевно, за своїх уболіватиму.

Наталка. Пацани! Подождіть мене. Подивіться, який у мене гарний цвіток для побєдітєля!

Ведуча. Михайлик аж на обличчі змінився, але знову не захотів образити друзів.

Михайлик. Слухай, василько, а твої батьки у відрядженні?

Василько. Да. А чьо ти хотів?

Михайлик. Та хотів попросити у твого тата один підручник. А коли вони повернуться?

Василько. Да на неділі.

Михайлик. Ти знаєш, я ніколи не міг збагнути, де ти таку мову вивчив, чи курси якісь закінчив. Мені соромно, що мій друг не поважає своєї мови, калічить її. Задумайся, Васильку, в якій країні ти живеш (Йде від друзів).

Наталка. Ну і двоюшнік ти, Василько. Навчись говорити.

Василько. А ти сама як розмовляєш: двоюшнік, цвіток. Де ти таких слів набралася?

Наталка. Злий ти, піду до Михайлика. (втікає).

Василько. Натьалко, зачекай. Я ж не хотів тебе образити.

Вчитель. Кожна людина, яка поважає себе, країну, мову, не буде калічити своєї мови, бо вихована людина говорить грамотно і красиво, навіть про найбуденніші речі, бо мова не ділиться на святкову й буденну.

Учень. Як хочеш, друже, шану всюди мати,

Навчися рідну мову шанувати.

Вона - твоє обличчя, твоя доля.

На це була свята Господня воля. (Слайди 1, 2, 3).

Учень. Ще в давнину признав її весь світ,

Та скніла у неволі тьму століть.

Тепер вона розкута і підмоги

Від нас чекає, щоб звестись на ноги. (Слайди4,5,6)

Учень. У світі дитині не можна без слова,

Без ласки, любові і без доброти.

Не можна прожити дитині без мови

І без спілкування не можна зрости. (Слайди 7, 8,9)

Учень. Українська мова промениста,

Доступна й лагідна, весела і дзвінка.

Багата, як земля, джерельно - чиста,

І тепла, наче мамина рука. (Слайди 10, 11, 12)

Учень. Я вчуся нею гарно розмовляти,

Читаю вірші і пишу слова,

Бо рідну мову треба добре знати.

Вона чудова, ніжна і жива. (Слайди 13, 14, 15)

Учень. Вона дзвенить у срібному джерельці,

У дивних квітах, у дзвінкій росі.

Вона живе й співа в моєму серці,

ЇЇ ми дуже любимо усі. (Слайди 16, 17, 18)

Учень. Моя чарівна мова промениста,

Вона у пісні й казочці звучить.

Найкраща в світі рідна і барвиста,

А як без неї на Землі прожить?(Слайди 19, 20, 21).

Учень. В нас, українців, - українська мова!

В ній найсвітліші, лагідні слова.

Й матусі ніжна пісня колискова,

Як сонечко, нас щедро зігріва. (Слайди 22, 23, 24)

Учень. Є в нашій мові слова пречудові:

Гарні звертання, слова-привітання.

Треба їх добре нам пам’ятати

І повсякденно у мові вживати.

Учень. «Доброго ранку!» і «Доброго дня!» -

Не забувай говорити щодня.

А як збираєшся спати лягати,

Не забувай «На добраніч!» сказати!

Учень. Ще коли навіть дитятко в колибі,

Мама навчає казати «Спасибі!»

Слово подяки завжди пам’ятай,

«Дякую!» - слово частіше вживай!

Учень. Слово чарівне відкриє нам казку.

Лише скажи тепло й ніжно - «Будь ласка!»

«Прошу», «Пробачте» і «Будьте здорові!»

Музика лине у кожному слові,

Учень. Ще й усміхнися при цьому чарівно.

Все, як у казочці, зміниться дивно.

Настрій поліпшиться, стане приємно,

Кожен до тебе всміхнеться взаємно.

Учень. До гарного слова нам треба звикати,

Щоб мова була як дзвінке джерело.

Подумай сім раз, перед тим як сказати,

Щоб слово твоє людям радість несло,

Щоб чарами ніжними слово дзвеніло,

Напоєне ласкою завжди було.

Вчитель. Мине час, ви станете дорослими. Мені хочеться, щоб ви зростали в ріднім краї, де вас постійно супроводжуватиме рідне слово. І ніколи не цурайтеся нашої рідної співучої мови.

Учень. Рідна мово моя українська

В світі гордо, натхненно звучи!

Волелюбна моя, материнська,

Мово рідна моя, не мовчи!

Учень. Хай же світлою буде дорога

Серед різних нелегких доріг...

Ми звертаємось нині до Бога,

Щоб тобі, мово, він допоміг.

Учень. Матір Божа, свята і єдина,

Дай нам щастя, любові й тепла!

Щоб квітуча моя Україна

Рідну мову, як стяг, підняла.