Розробка виховного заходу для учнів початкових класів
«Чарівні слова»
Мета: продовжити роботу з дітьми над особливими словами, які роблять людину чемною,уважною, ввічливою, вихованою, а всіх людей добрішими і щасливішими.
Кімната прикрашена повітряними кульками.
На центральній стіні кімнати зображення брами з великим замком.
Лунає загадкова мелодія. До кімнати входить Фея. Розглядає присутніх.
Фея.
- Доброго ранку, мовлю за звичаєм.
Доброго ранку, кожному зичу я.
Доброго дня вам, діти, бажаю.
Низеньким поклоном гостей я вітаю. (Вклоняється.)
- Я - добра Фея – чарівниця.
І сьогодні, як годиться,
Завітала я до вас
В цей чудовий, дивний клас.
- Сьогодні, любі друзі, я поведу вас до незвичної країни, країни, де живуть люди щирі, відкриті, ввічливі, добрі душею і серцем. Але щоб потрапити до цієї країни – потрібно відкрити ці чарівні дверцята.
Є двері золоті,чарівні далеко десь на світі.
Якщо ці двері чарівні ми зможемо відкрити –
В країні ввічливій тоді залишимося жити.
Та, перш за все, я від душі
Скажу слова вам щирі:
На цілім світі треба жить
У дружбі, щасті й мирі.
Дитина.
- Як нам бути, що робити?
Як нам двері відчинити?
Фея.
- Слова незвичні ви скажіть
І двері зможете відкрить.
Дитина.
- Відкрийтесь, дам цукерку!
Дитина.
- Відчиніться, пригощу яблучком! (Дверцята не відчиняються)
Дитина.
- А давайте спробуємо разом.
Всі.
Дверцята, відчиніться! (Не відчиняються)
Фея.
- От бачите, не відчиняються. Напевно, ми чогось не знаємо. Виходить ,що треба просити якось по – іншому. Потрібні якісь особливі слова, чарівні.
Тож сьогодні ми повинні вивчити чарівні слова, навчитися користуватися ними, аби бути чуйними, уважними, ввічливими. І тільки тоді ми зможемо потрапити до таємничої Країни Ввічливості.
- А чи знаєте, мої хороші, що це за диво – слова?
- Що говорить мама синові, який щойно проснувся?
Діти. (Доброго ранку, синку!)
- Що відповідає мамі хлопчик?
Діти. (Доброго ранку, матусю!)
- Які слова ввічливості промовляють чоловіки, коли зустрічаються?
Діти. (Доброго здоров,я! Здрастуйте! Знімають головний убір.)
- Що говорить хлопчик, даруючи дівчинці квіти?
Діти. (Вітаю з Днем народження! Зі святом! Бажаю щастя, здоров'я!
- Що говорить мама синові, коли він лягає спати?
Діти. (Солодких снів! Добраніч!)
Фея.
До всіх сердець, як до дверей,
Є ключики малі.
Їх кожен легко підбере,
Якщо йому не лінь.
Ти, друже, мусиш знати їх,-
Запам'ятать неважко.
Маленькі ключики твої –
«Спасибі» і «Будь ласка».
(Фея розучує вірш з дітьми)
(Робота за ілюстраціями)
- Як ви думаєте, що говорить дівчинка своїй ляльці, вирушаючи до дитячого садка?
Діти. («До побачення!» «До зустрічі»)
- Хто скаже, яке «чарівне» слово треба сказати Оленці, аби Миколка дав іграшку?
Діти. ( «Будь ласка»)
- Що говорять дорослі й діти, сідаючи до столу?
Діти. (« Смачного!»)
- Якби лялька вміла розмовляти, що б вона сказала своїм подругам за те, що вони пригостили її чаєм?
Діти. ( «Дякую!» «Спасибі!» Було дуже смачно!)
Фея.
- Молодці!! Гарно розумієтеся на ввічливих словах.
А чи знаєте, для чого їх говорять? (Відповіді дітей)
Фея.
- Чарівність слів залежить від голосу, яким вони будуть промовлятися, від щирої посмішки.
Отже, « чарівні»слова треба промовляти тихим голосом, дивлячись прямо у вічі тому, з ким розмовляєш.
- І от тепер, коли ми знаємо ці особливі слова, - спробуємо відкрити цю браму.
Як ви гадаєте, ми зараз зможемо відкрити їх? Яке «чарівне» слово треба сказати?
Діти. Двері, відчиніться, «БУДЬ ЛАСКА»
(Під загадкову мелодію двері повільно відчиняються)
(На панно: посередині зображені діти, які граються, гойдаються на гойдалках, ловлять метеликів, гладять песика, малюють, співають для бабусі, годують білочку. З боків – чарівні казкові будиночки. Біля них кущ калини, на якому співає пташка, квіти. Вгорі - веселка, сонечко. Літають птахи та метелики.) Музика стихає.
Фея.
- Нарешті ми в Країні Добра та Ввічливості. Подивіться, як тут гарно, затишно, красиво.
- Усміхніться всім навколо:
Небу, сонцю, квітам, людям.
І тоді обов'язково
День для нас привітним буде.
Бути привітним, людям радіти
Кажуть в народі : Бажай добра.
В радості й горі хліб розділити –
Ціла наука для вас, дітвора.
- А зараз я запрошую всіх вас на гру в Країну Ввічливості. А називається вона «Будь ласка». Якщо я буду говорити це особливе слово – виконуєте вправи. А якщо не говоритиму – не виконуєте. Тож розпочинаємо.
Тихенько встаньте, « Будь ласка».
Руки вгору підніміть, «Будь ласка»
І спокійно опустіть, «Будь ласка».
Розведіть їх в сторони.
Сплесніть ними кілька раз,
До роботи, все гаразд.
Вліво – вправо поверніться, « Будь ласка»
І сусіду посміхніться, « Будь ласка.»
Фея.
- Молодці!! А зараз послухайте пригоду, яка трапилась нещодавно.
Дрімучим лісом йшли двоє мандрівників – Дідусь та Хлопчик. Було спекотно, мандрівникам хотілося пити. Нарешті дійшли вони до струмка. Нарешті вони дійшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Мандрівники нахилилися, напилися. Дідусь сказав:
- Спасибі тобі, струмочку.
Хлопчик посміхнувся.
- Чому ти усміхаєшся, Хлопче? – запитав Дідусь.
- Навіщо Ви, Дідусю, сказали струмкові «Спасибі?» Адже він не жива істота: не дізнається про Вашу подяку, не почує Ваших слів.
- Це так, якби напився вовк - він може й не дякувати. Ми ж не вовки, а люди. А знаєш, для чого людина говорить «Спасибі»? Знаєш, кого це слово вшановує, звеличує, підносить? Хлопчик замислився… Він ще ніколи не міркував над цією мудрою істиною.
Тепер же був час подумати: шлях через ліс був довгий…
- Над чим замислився Хлопчик? Як ви гадаєте? (Відповіді дітей)
Фея.
- А зараз сюрприз. Наші діти підготували віршик. Послухайте уважно і скажіть, які «чарівні» слова вживали діти?
Я слова чарівні знаю
Вивчила охоче
І в розмові їх вживаю
Зранку і до ночі
- Доброго здоров'я, Галю!
- Добрий день, Оленко!
- Я до тебе , ти до мене
Звернемось гарненько.
З добрим ранком всіх вітаю –
Я іду із хати.
І кажу всім «На добраніч!»
Як лягаю спати.
І «Спасибі» й «Дуже прошу»
«Вдячний Вам», «Будь ласка"»
Словом радість всім приношу
Світ стає, як казка!!!
Фея.
- Які ж особливі слова вживали діти? (Відповіді дітей)
- А зараз хто з вас скаже, яке оповідання ви читали нещодавно?
Діти. (Оповідання В. Осєєвої «Чарівне слово»)
- Що трапилося у сквері?
- Про що розповів хлопчик дідусеві?
- Що сталося вдома?
- Як хотів віддячити хлопчик дідусеві?
- Яке ж «чарівне» слово прошепотів на вухо хлопчикові дідусь?
(Відповідь дітей)
Фея.
- Недарма в народі є прислів'я:
Від теплого слова і лід розмерзає.
Добре слово - солодше за цукор і мед.
- Тож не скупіться на добро, завжди говоріть ввічливі слова – і ви будете добрими, чуйними, ввічливими, щирими, доброзичливими. І тоді всім від цих слів стане приємно і втішно.
Від цих чарівних, добрих слів
Тепліше людям жити.
Якщо ти їх не говорив,
То треба говорити.
- Отже, всі «чарівні слова» ми вже вивчили. Як їх треба говорити? (Діти відповідають.)
- Згадайте віршик, який ми разом вивчили сьогодні. («Ключики до сердець»). Розкажіть його вдома батькам, дідусям, бабусям, товаришам, сусідам.
А за те, що ви завітали до Країни Ввічливості, її жителі приготували подарунки. Зараз я кожному з вас роздам їх, а ви не забудьте сказати «чарівне» слово.
Під виконання пісні «Якщо добрий ти» ( з мультика про Кота Леопольда) Фея роздає повітряні кульки з написами «чарівних» слів.
Діти разом.
- Щиро дякуємо!!!