Виховний захід на тему "Хресна дорога України"

Тема: Хресна дорога України

Мета: Ознайомити дітей з трагічними подіями, які пережила Україна і її народ. Розвивати інтерес до історії своєї держави. Виховувати бажання наслідувати своїх предків, любов до рідної землі.

Обладнання. Свічки, комп’ютер, шаблі, паперові голуби.

 

Хід виховного заходу

Ведуча 1. На уроках християнської етики ви ознайомились з хресною дорогою Сина Божого Ісуса Христа. Нею піднімався з хрестом на гору Голгофу, щоб врятувати нас від кари божої і дарувати нам життя вічне. Це була терниста дорога, повна мук і страждань.

Такою тернистою дорогою йшла Україна до повного визволення, до незалежності. Дорогою Голгофи стала ця боротьба за незалежність України.

Вірш «Молитва»

1. Благаю Тебе, Боже мій,

Серцем всім молю.

Ти мені в груди пісню влий

Могучу з болю!

2. Нехай голосна, як сурма,

Краєм полине,

Щоби розпуклись ті ярма,

Що люд в них гине.

3. Щоб дні не йшли тобі в журбі,

Вкраїно бідна,

Щоби заграла і Тобі

Пісня побідна…

4. По цілім краю, щоб встав люд

З хат і палат на щирий труд

Для Тебе, рідна!

Ведуча 2. Трагічна доля матері України. Хресною дорогою була вона для її синів і дочок.

Спочатку татарська орда нищила наші землі, молодь забирала в неволю. А потім ще й російські царі і польські магнати нищили козацтво, поневолювали наш народ.

 

Танець зі шаблями.

 

5. За річкою вогні горять,

Там татари полон ділять.

Село наше попалили

І багатство розграбили,

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли.

 

Пісня «Україночка»

Не одні хани у полон мене брали,
Били-вбивали, на чужину гнали,
Били-вбивали, на чужину гнали.
А я не скорилася, із сльози відродилася,
Українкою ж я народилася.

Приспів:
Кажуть люди я сама, наче квіточка,
Що пливуть мої слова, як та річечка,
Що душа моя співає, мов сопілочка.
А я просто українка, україночка,
А я просто українка, україночка.

А я не скорилася, із сльози відродилася,
Українкою ж я народилася.

Приспів (2).

 

Церковні дзвони дзвонять тривогу. Учні запалюють свічки.

 

Ведуча 1. Ми продовжуємо йти болючими стежками історії, хресною дорогою України, якою вела більшовицька зграя наш народ на Голгофу.

Найчорніша сторінка історії – це Голодомор 1932-1933 рр. Найбільш родюча земля України прийняла прах понад 7,5 млн. чоловік, які загинули від голоду.

 

Пісня О. Білозір «Свіча»

 

Ведуча 2. Але звірства Сталіна на цьому не закінчилися. У Соловки був загнаний цвіт України – розум нації. У 1937 році розстріляли в’язнів Соловецької тюрми. Серед страчених були провідні українські митці - Микола Зеров, Лесь Курбас, Микола Куліш, а також вчені, політичні та державні діячі – Степан Рудницький, Володимир Чехівський, Петро Солодуб та багато інших. За офіційними даними на Соловках загинуло 7,5 тисяч осіб, але є свідчення, що загиблих було  значно більше.

 

6. Тіла в репресіях понівечені були,

Та душі чисті світять нам до нині,

Розкидані по тюрмах у тортурах,

За те, що віддано любили Україну.

 

7. Сини і дочки молодість згубили,

Бо прославляли палко Батьківщину,

Та свої душі не занапастили,

Хоч їх заслали до далекого Сибіру.

 

8. За рідне слово, пісню, вишиванку,

Що комунякам не здались і не скорились,

Слізьми і потом умивались зранку

В чужинськім краї й до останку бились.

 

9. Хто мав від Бога щастя пережити

Те «виховання» духу патріота,

Своїм нащадкам вміли залишити

Історії неписані полотна.

 

Пісня «Крізь терен»

1. Поле, поле тереном покрите.

Не росте засіяне зерно.

Це моя земля і той, хто хоче вбити.

Та не вийде, знаю все одно.                     2 р.

                      Приспів

Рости, рости крізь терен Україно.

Крізь терен ти до світла виростай.

Нехай все зло у цій країні згине.

Живи, мій край, живи і розквітай. – 2 р.

 

2. Поле, поле тереном покрите.

Та трава до сонця проросте.

І колючий терен буде вбито.

Мир і спокій вітер принесе. – 2 р.        2 р.

                      Приспів

 

Ведуча 1. 22червня 2941 року… Того пам’ятного літнього ранку рожевий світанок пив росу із трав і замріяно слухав останні звуки гармоніки в сільському клубі. Випускники 1941 танцювали свій останній шкільний вальс. Через декілька хвилин, рівно о 4 годині ранку, їх поглине кривавий вихор Другої Світової війни, яка триватиме 4 роки.

 

10. Тремтять гармати. Б’є на сполох дзвін.

Залізні круки вилітають з хмари.

Горить Вкраїна з чотирьох сторін

І на чужинців просить з неба кари.

 

11. Синів, дочок благає: «Захистіть!»

Страждає в муках Україна мила.

І піднімається з глибин століть

Непоборима, нездоланна сила.

 

Ведуча 2. На території України війна не припинялася з 22 червня 1941 р. до 28 жовтня 1944 р. По всій території України точилися криваві бої. Саме в Україні вирішувалася доля Другої Світової війни в Європі.

 

Танець «Боже, Україну збережи»

 

Ведуча 1. Довго проводилася політика русифікації, нищення талантів нашої землі. Русифікація продовжується яничарами і тепер.

 

12. Нажаль чомусь, неначе бумерангом,

Вертаються подібні дні розправи,

Комусь уже в заваді вишиванка,

Паплюжать мову і Героїв славу.

 

Ведуча 2. 21 листопада 2013 р. відбувся перший протест викликаний відмовою державного керівництва від євроінтеграційного курсу, корупцією та свавіллям правоохоронців. Тоді загони міліції  зі спецпризначення «Беркут» жорстоко побили і розігнали демонстрантів. Реакцією на застосування грубої сили з боку влади стала ще більша хвиля протестів, які переросли в Революцію гідності. Але 20-те лютого стало найкривавішим днем в історії Євромайдану. Силовики почали застосовувати вогнепальну зброю і снайпери розстріляли активістів. Під час Революції гідності загинуло 104 особи і їх назвали Небесною сотнею.

 

Вірш

А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров’ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав…

Заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду – сотник, молодий, вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній – сивий-сивий…

І рани їхні вже не їм болять.

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло,

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в небо полетіла.

 

Ведуча 1. А зараз прозвучить пісня народжена майданом «Україно, молюся за тебе». Вірші Володимира Забаштанського, музика Валентини Базилюк, які від першого і до останнього дня були на барикадах майдану України.

 

Пісня «Україно, молюся за тебе»

1. Україно, молюся за тебе,
Як за матір гріховно-святу,
За блакить твого вічного неба
І за ниву твою золоту.

2. Україно, молюся за славу,
За твою непокору століть,
За столицю твою златоглаву,
Що по груди в каштанах стоїть.

3. Україно, молюся за мову,
За божественну мову твою,
І за вроду твою калинову,
Від якої добрішим стаю.

4. Україно, молюся за пам’ять
Убієнних за волю синів
І за тих, що у душах запалять
Пломінь правди, щоб край заяснів.

5. Україно, лише в милосерді
Час єднання синів настає.
То нічого, що ми не безсмертні,
За безсмертя молюся твоє.

6. Отче наш, у Твоїм часоплині
Все минає – ридай, не ридай.
Прости, Боже, гріхи Україні
І надалі грішити не дай.

 

Ведуча 2. Нажаль війна стала вимушеним фоном і сьогодення для багатьох українських дітей. Обстріли нищили і далі нищать школи, дитячі майданчики, будинки, гинули і гинуть їх батьки, рідні та друзі. За цих 6 років виросли діти, в житті яких завжди була війна, які вміють за звуками обстрілів розрізняти типи снарядів і знають, що ввечері не можна включати світло.

З’явилася нова чисельна категорія людей – це сотні тисяч ветеранів АТО. Серед них є ветерани і з нашого села. Насамперед згадаймо молодого хлопця, у якого війна забрала здоров’я і він помер у 22 роки – це Ців’юк Михайло.

 

13. Він пішов, щоб захистити, відвернути зло,

І щоб війни ніколи не було.

Тож встаньте всі і голови схиліть

І з вдячністю хвилину помовчіть,

Щоб пам’ять в нашім серці зберегти.

 

Хвилина мовчання.

 

14. І знов за матір полягли Герої,

І у сльозах купається калина,

Так хочеться, щоб вже жила в спокої,

Морена голодом й тортурами, Вкраїна.

 

15. Так хочеться, щоб слава всіх Героїв,

Вже не зазнала ніяких репресій,

Молімось задля пам’яті святої,

Щоб душі їхні не тужили в піднебессі.

 

Ведуча 1. Сьогодні ми ще хочемо від усього серця подякувати односельчанам: Стадничуку Ігорю та Климу Олександру за те, що вони воювали за наше світле майбутнє, щоб наша ненька Україна була вільною і незалежною.

 І ця пісня звучить для них.

 

Пісня «Вперед, українці, вперед»

Святу незалежність сховати за грати,

Хотіли зігнути, схилити додолу,

Та цьому не бути ніколи, ніколи!

Приспів:

Вперед, українці, вперед

Супроти брехні та омани!

Здолаємо безправ'я старе,

Порвемо одвічні кайдани!

Вперед, українці, вперед

Здіймім рідне слово, як прапор!

Бо слово - це також багнет,

Що може відстояти правду!

Хай ворог не кличе йти брата на брата.

Хіба ми не дужі? Хіба безпорадні?

Повернемо душі в бік волі та правди!

Приспів.

Щоб спати до бою і нас не збороти.

Відродимо славу козацьку колишню -

На праведну справу нас кличе Всевишній!

Приспів.

 

16. Христос воскрес – воскресне Україна!

Ось заповіт, що йде от роду в рід!

Із ним іде століттями країна.

І ним живе, і кріпиться народ.

 

Виходять:

Дівчина-українка: Ми є. Були. Ми будем вічно жити

І прославляти український рід.

З якого всі ми, звідки є ми діти –

Вкраїни-неньки найдорожчий цвіт.

 

Козак: Ми є. Були. Ми завжди будемо.

Не малороси ми, а нація, народ.

Наш гордий дух і волю не прогнути

Ніяким «градам» й армії заброд.

 

Дівчина-Україна: Ми є. Були. І будем вічно жити,

І з вами Україна – рідний край –

Розквітне в мирі й злагоді велично,

Немов весняний сонячний розмай.

 

Пісня «Ми з України родом»

Щоб зберегти нащадкам Україну.

І день,і ніч ти борони своє

Святую землю,мову солов'їну.

І день,і ніч ти борони усе своє

Святую землю,мову солов'їну.

Приспів:

Заграй трембіто,грай сопілко,грай

Карпатській ватрі у віках палати,

Пишаюсь я,що є на світі край

Народ який нікому не здолати!

За нами правда,правда вікова,

Несуть відлунням гори і долини,

Пишаюсь я,що є така земля,

Що ми з тобою родом з України!

 

Хто здобував омріяну свободу

Хто знав назад, немає вороття,

Хто не цурався батьківського роду.

Хто знав,назад більше немає вороття,

Хто не цурався батьківського роду.

 

Тебе,як брата завжди я зустріну,

Ведуть з відкритим,серцем сто доріг,

У незалежну,вільну Україну!

Ведуть з відкритим,щирим серцем сто доріг,

У незалежну,вільну Україну!

 

20. Пройдуть роки, пройдуть століття,

Але і нові покоління

Будуть зберігати святу пам’ять

Про героїв славних.

 

Слава Україні! Героям слава!

 

Державний гімн України

Ще не вмерла України, ні слава, ні воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу.

І покажем, що ми, браття, козацького роду.