Виховний захід на тему: " Український національний одяг"

                                 Виховна година в 3 класі

                                                 на тему:

                             ‘’ Український національний одяг’’

Мета: ознайомити учнів із традиціями українського народу та його національним одягом, як важливим елементом матеріальної та духовної культури; розвивати інтерес до українського народного одягу, як складової частини українців, розвивати мислення, увагу;  виховувати естетичні почуття, любов та повагу до українського народу.

Обладнання: ілюстрації елементів українського національного костюма

                                                         Хід заняття

1.Вступна бесіда

• Діти, в якій країні ми живемо?
• Як називають людей, котрі живуть на Україні?

– Діти,  сьогодні ми будемо говорити про національний одяг українців, його особливості і роль у житті людини.

Дуже часто ми чуємо вислів: «Зустрічають по одягу, а проводжають по розуму». Що означають ці слова? Так, одяг і зовнішній вигляд – це не найголовніше в людині, проте вони теж багато  про що говорять. Наприклад, по манері одягатися можна дізнатися про те, які кольори любить людина, її стиль одягу. Можна навіть довідатися про професію та національність людини.

А ми спробуємо сьогодні дізнатися про особливості українського національного одягу: що носили чоловіки та жінки різних регіонів і в різні часи.

2. Робота з тлумачним словничком

Але, перш ніж це зробити, ми маємо дещо з’ясувати.

Зараз я назву вам деякі слова, а ви скажете, що вони означають: «одяг», «костюм» та «національний костюм».

Як ви вважаєте, «одяг», «костюм» та «національний костюм», - це одне й те ж, чи ні ?

Одяг – це речі, якими людина, точно висловлюючись, прикриває своє тіло. Одяг може бути з різних матеріалів: тканини, хутра, шкіри тощо.

Костюм – це декілька предметів одягу, об’єднаних схожими рисами та стилем.

Національний  костюм – це костюм, який відображає традиції, риси та манери певного народу. Про ці та інші атрибути  українського національного костюма ми і поговоримо.    

3.Розповідь про історію виникнення та становлення українського одягу

Кожен народ має своє неповторне індивідуальне обличчя у духовній культурі та побуті. Ця індивідуальність знайшла своє відображення і в традиційному народному одязі, який формувався протягом багатьох століть. Характерною ж  рисою українського одягу є його декоративна мальовничість…

Взагалі, національний одяг — це святиня кожного народу. Вишита сорочка, рушник, хустка здавна вважаються найсвятішим подарунком, коли хтось вирушає в далеку дорогу. Повага до одягу — це повага до свого роду, народу. Наші  ж предки вважали, що нехтування національним вбранням призводить до втрати духовності народу. Також відомо, що із прадавніх часів одяг українців мав бути світлим та  вишитим.

Основні елементи українського одягу мають давньослов’янське походження і беруть свої витоки ще з культури Київської Русі. З того часу традиційний одяг українців став складатися з натільного, поясного, нагрудного та верхнього вбрання. Обов’язковою також була наявність поясів, головних уборів, взуття та прикрас, які створювали образ справжнього українця.

4. Перезентація національного одягу.

• А зараз послухаємо інформацію, яку підготували учні нашого класу.

1- учень: Жіноча сорочка  належить до найдавнішого одягу наших предків. Білий колір – це найхарактерніша її особливість.

Жіноча сорочка довша за чоловічу, шиється із двох частин (верхня до пояса – з тоншого полотна, нижня –   з грубішого).  У молодих жінок зазвичай сорочки були краще та щедріше розшиті. У літніх жінок сорочка була такою самою, як у молодиць, але вишивка була скромнішою, стриманішою.

2 – учень: Запаска складалася із двох вузьких пілок вовняної тканини, яка прикрашалася тканим орнаментом чи вишивкою. Передню частину часто заміняв фартух із парчі, шовку.Ще одним цікавим  різновидом жіночого одягу є плахта.

3 – учень: Плахта – святковий стегновий одяг із вовни. Плахта зовсім проста – це два полотнища, зшиті до половини разом. Плахту перегинали через пояс таким чином, щоб зшита частина обгортала стан, а незшиті «крила» звисали з боків.  Плахти, запаски та інше вбрання зазвичай підперезувались  поясом.

4 – учень : Кептар – хутряна безрукавка, яку носили і жінки, і чоловіки

Верхній одяг у жінок складав кожух – зимовий одяг із овечого хутра.

Обов’язковим  додатком до жіночого одягу було гарне намисто, яке прикрашало шию. Серед традиційних прикрас використовували і монети. Їх скріплювали між собою і носили разом із намистом. Називали їх дукатами.

5 – учень : Великою популярністю у жінок користувалися вироби з бісеру. Їх називали – ґердани. Ґердани – шийна бісерна прикраса у вигляді вузької стрічки, виготовленої з різнокольорових намистин, нанизаних на нитяну основу, що утворюють строкатий геометричний, а часом рослинний орнамент.

Всі прикраси – це добре, але саме вінок є найкращою оздобою голови української дівчини.

6 – учень: Український віночок – не просто краса, а й оберіг, «знахар душі», бо в ньому є чаклунська сила, що біль знімає, здоров’я береже. Всього в українському віночку 12 квіточок і кожна лікар, оберіг. У віночок вплітали різнокольорові стрічки.  Кожний колір мав свій символ.

      Коричневий колір – символ землі-годувальниці.

     Жовтий – символ сонця, хліба.

     Блакитний – символ води і неба, дає силу і здоров’я.

     Червоний – символ щирості, душевності.

     Зелений – символ рослинного світу, молодості.

Найкращою оздобою голови жінки були парчеві очіпки та хустки.

7 – учень: Головним елементом чоловічого одягу, як і жіночого вбрання, була вишита сорочка. На заході вона доходила майже до колін і носилася поверх штанів. Виріз горловини зав’язували на шнурок чи стрічку. На сході сорочка була коротша, забиралася у шаровари. Вона мала широкі, зібрані на манжетах рукави. Вишитими найчастіше були комір і нагруддя.

8 – учень: Чоловічий поясний одяг найдавніших часів – це  гачі (вузькі сукняні штани). Вони шилися із білого або сірого полотна. Нижня частина їх обтягувала ногу, а верхня кріпилася на талії за допомогою шворки. Гачі носили чоловіки Західної України.

9 – учень: А чоловіки Східної та Центральної України носили шаровари – дуже широкі штани, Поверх сорочки чоловіки Карпат та Прикарпаття носили кептар – хутряну безрукавку, яка завжди була оздоблена вишивкою, аплікацією зі шкіри, китицями та смужками. А запорізькі козаки носили жупан із шовку чи парчі яскравих кольорів.

      10 -  учень: Український чоловічий одяг зверху оперізується поясом. Пояси були різнокольорові ( червоні, сині чи зелені ) з шовкової, бавовняної чи вовняної тканини. Кінці пояса завжди прикрашали китицями чи бахромою.

Чоловіки Карпат носили шкіряні пояси – череси. Черес  був зшитий уздовж із двох складених разом ременів таким чином, що мав усередині порожнину для грошей. На голови чоловіки одягали шапки з овчини або іншого хутра

. Свити і кожухи шили з чорного чи коричневого сукна, а в давнішні часи -  з білого. Їх оздоблювали вишивкою, чи аплікацією.

5. Підсумок заняття.

• Діти, ось і підходить до кінця наша виховна година. Дякуємо учням, які підготували цікаву інформацію про національний одяг.
• Що найбільше сподобалося вам?
• Який саме елемент національного одягу вам сподобався?
• Запам’ятайте діти, ми – українці! Де б ми не були, куди б не занесла нас доля, завжди пам’ятайте, шануйте та поважайте традиції та культуру українського народу.