Виховний захід «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ...»

 

Виховна година

«Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ...»

 

Мета: виховання нацiональної свiдомостi учнiв i людської гiдностi, вiдродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина Української держави; пробудження iнтересу до вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любовi до Батькiвщини.

Обладнання:  Державна символіка, Конституція України, карта України, комп’ютер.

 

 

Хід виховної години

                                                                                             Епіграф

                                                                                                          У єдності сила народу!

                                                                                                                  Боже, нам єдності дай...  

 Пісня у виконанні Ніни Матвієнко «Ой, роде наш красний…»

1. Оголошення теми i мети.        
2. Вступне слово вчителя (матеріали ілюструються на моніторі комп’ютера).

Історія України – це історія боротьби українського народу за утворення та збереження власної національної держави, її незалежності, соборності її території та населення, боротьби за вирішення соціальних та національних завдань, це історія пошуку України свого місця у світовому політичному, економічному, культурному просторі, це історія сподівань і розчарувань, здобутків і втрат на багатовіковому державотворчому шляху.

     Учень

Україна

Під рідним небом жайворон співа — 
Я рад би знати тих пісень слова 
Я слухав, чув: співала та пташина 
Одне святеє слово: Україна. 

На ріднім полі шепчуть колоски — 
Я рад би знати тихі їх думки. 
Я слухав, чув, як кожна колосина 
Шептала тихе слово: Україна. 

У ріднім краю зелен гай шумить — 
Я знати рад, про що він мріє - спить. 
Я слухав, чув, як кожна деревина 
Шуміла ніжне слово: Україна. 

О, Боже, дай повік любити край, 
Де квітка, пташка і зелений гай, 
Де кожна вірна тій землі дитина 
Живе єдиним словом: Україна.

Перегляд відеоматеріалу «Поділіться любов’ю до України»

Учень

Моя Україна

На світі багато чудових країн,

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

Безсмертна моя Україна.

 

Ти з давніх віків непокірна була

І волю свою боронила невпинно.

Нарешті збулося – її здобула

Звитяжна моя Україна.

 

На землях твоїх неозорих степів

Живе працьовита і чесна родина,

Хвилюється колосом стиглих хлібів

Моя золота Україна.

 

В садах і дібровах в вечірні часи

Чарує нас пісня дзвінка солов’їна,

І чути співочі дівчат голоси, –

Пісенна моя Україна.

 

Тепер ще не легко живеться тобі,

Є в тому, мабуть, особлива причина.

Та все подолає в тяжкій боротьбі

Незламна моя Україна.

 

Квітуй, мов калина, над плесами вод,

Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

Хай буде щасливим твій вільний народ,

Прекрасна моя Україно!

 

Інформаційна хвилина (повідомлення учнів)

Становлення Української держави. Основні віхи незалежності.

3. Словникова робота.

                    СОБОРНІСТЬ  — консолідація споріднених ідеологічних  та суспільно-політичних рухів на певних засадах, тобто об'єднання українських етнічних земель у незалежній державі.

                    «СОБОРНИЙ» означає об’єднаний.

 

4. Інформаційна хвилина (повідомлення учнів)

В основі державотворчих процесів в Україні лежать правові документи, які регулюють суспільні відносини, визначають характер держави та її інститутів, її внутрішню та зовнішню політику, окреслюють права та обов′язки громадян та держави. До основних правових документів українського державотворення належать:

28.10.1989 р. – Закон про мови в Українській РСР.

Повідомлення учня «Розвиток української мови»

16.07.1990 р. – Декларація про державний суверенітет УРСР.

03.08.1990 р. – Закон про економічну самостійність УРСР.

24.08.1991 р. – Акт проголошення незалежності України.

08.10.1991 р. – Закон про громадянство України.

07.11.1991 р. – Закон про державний кордон України.

01.12.1991 р. – Всеукраїнський референдум (підтвердження Акту

проголошення незалежності України).

06.12.1991 р. – Закон про Збройні сили України.

28.06. 1996 р. – Прийняття Конституції України.

5. Витяг  з Конституції України

Стаття 20

Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Держав­ний Гімн України.

Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жов­тою кольорів.

Великий Державний Герб України встанов­люється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від кон­ституційного складу Верховної Ради України.

Головним елементом великого Державного Гер­ба України є Знак Княжої Держави Володимира Ве­ликого (малий Державний Герб України).

Державний Гімн України — національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвер­дженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верхов­ної Ради України.

Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що при­ймається не менш як двома третинами від консти­туційного складу Верховної Ради України.

Столицею України є місто Київ.

 

 

 

 

 

 

6. Учитель

Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. На цілісність нашої держави посягнули  вороги і багато наших земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю воюють на сході з терористами, відвойовують та захищають кордони нашої держави.

Відео «Заспіваймо пісню за Україну» (О. Пономарьов)

Українська земля пройшла війни та мир, поразки та перемоги, пишалася вірними синами та доньками, чарувала світ своїми запашними паляницями та мелодійними піснями. Вона була і залишається вірною матір'ю українців, які свято шанують і люблять її.

Тільки людина з добрим і чуйним серцем, роботяща і вольова може бути справжнім патріотом і громадянином своєї держави, по-справжньому любити і захищати, відстоювати її інтереси і приносити велику користь.

Саме такою людиною був В. Симоненко – великий син українського народу. Це людина лебединої вірності. Вірності своєму народові. Він не зрадив ні його, ні Батьківщину, ні себе. Він навіть ніколи не критикував свій народ. Хоча в ті часи це було б виправданим. Він просто його любив і вірив у нього і йому. А його чудові вірші, сповнені щирої любові і відданості, яскравий тому доказ.

Аудіозапис живого голосу поета. Вірш «Україні»

 

7. Повідомлення про В. Симоненка «Я –українець. Оце і вся моя автобіографія».

 

Де зараз ви, кати мого народу?

Де велич ваша, сила ваша де?

На ясні зорі і на тихі води

Вже чорна ваша злоба не впаде.

 

Народ росте, і множиться, і діє

Без ваших нагаїв і палаша.

Під сонцем вічності древніє й молодіє

Його жорстока й лагідна душа.

 

Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

Пощезнуть всі перевертні й приблуди,

І орди завойовників-заброд!

 

Ви, байстрюки катів осатанілих,

Не забувайте, виродки, ніде:

Народ мій є! В його гарячих жилах

Козацька кров клекоче і гуде! (Василь Симоненко)

 

8. Підбиття підсумку уроку.

Ви - майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте наш народ і нашу мелодійну мову.

Ми Єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, усі ми прагнемо одного - миру, спокою, міцної та квітучої держави та чистого неба над головою.

Що більше буде зроблено для цього сьогодні, то краще житимемо завтра, і будемо гідними називати себе українцями. Бо, як сказано в Біблії, «...хто шукає, той завжди знаходить, а хто вірить, тому по вірі його і воздається». Хай Бог допомагає нам творити майбутнє своїм розумом, своїми руками і серцями.

МИ Ж УКРАЇНЦІ, МИ ОДНА СІМ'Я!

Від крові захлинається земля,

Від болю сльози навертаються на очі…

Ми ж українці, ми одна сім´я!

Й ганьба тому, хто це забути хоче!

 

І голову схилив старий Тарас –

Не вірить він, що брат пішов на брата.

Невже даремно він боровсь за нас?!

Пройшов крізь біль і величезні втрати?

 

Ні! Мова солов´їна оживе!

Нам вороги не будуть докучати,

Бо що людина сіє, те й пожне,

А злих людей давно чекають грати.

 

Ми переможем, хоч ціна – життя

І знов здобудемо оту свободу,

В яку він вірив, і щасливе майбуття,

Яке хотів він для свого народу.