Виховний захід «Не згасне вогнище родинне, в людських запалене серцях»

                                                       Родинне свято

 

«Не згасне вогнище родинне, в людських запалене серцях»

Хід свята

• Добрий день, наші шановні гості, низький уклін вам! Сподіваємося, що сьогодні буде ясно в нашому залі. Ясно від ваших щирих посмішок, аплодисментів та гарного настрою.
  (Під музику виходять 2 дітей – хлопчик з короваєм  і дівчинка з родинним вогнищем)

- Хто ти, хлопчику маленький?
Хлопчик: Син я України - неньки.

             Українцем я зовуся,

             Україною горджуся!

 

- Хто ти, дівчинка мала?
           Дівчинка: Українка я гарненька,

                              До барвистого віночка -

                              Вишиваночка-сорочка,

                              Фартушок і чобітки,

                              Й різноколірні стрічки...

 

Хлопчик: Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
                   Стрічаємо з хлібом, любов’ю та миром.
                   Так завжди ми будемо жити,
                   Край рідний ми будем любити!

(Діти на українському рушнику кладуть на стіл коровай)
 

Звучить мелодія пісні «Діти України», заходять учні класу

 

1. Народились ми і живемо на такій чудовій, багатій мальовничій землі — в нашій славній Україні.
2. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки — тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.  

 

1. Я, мати, батько, батьки моїх батьків – родина.

           На світі білому єдине,

           Домашнє вогнище, родина,

           Оселя наша і сім’я.

2. В щасливі і тяжкі години –

               Куди б нам не стелився шлях –

               Не гасне вогнище родинне

               В людських запалене серцях.

                    (дівчинка несе до родовідного дерева родинне вогнище)

- Куди б доля не закинула, ми неодмінно, нехай хоч у спогадах, повертатимемось до незрадливого вогника своєї родини. Давайте сьогодні ми з вами запалимо  у ваших сердечках  маленький «вогник родинного тепла». Я прошу вас пронести цей вогник через усе своє життя. Тож будьте чесні, розумні, горді, любіть свою рідну Батьківщину, родину.

 

Пісня «Українська родина».

 

Сьогодні в нас родинне гарне свято,
Зійшлися мами, тата, бабусі, дідусі,
Сестрички, братики — усіх нас так багато!
Нам так хотілось, щоб зібрались всі.

І ось сьогодні ми усі зійшлися,
Поспілкуватися у ці весняні дні.
Здружитися щоб всі ми спромоглися,
Побути разом, поспівать пісні.

Бо це ж чудово, як батьки і діти
У свято й будні завжди поруч йдуть.
Сьогодні всім нам можна порадіти,
Що в нас родини дружно так живуть.

Дозвольте сьогодні усім побажати

Багато хороших і сонячних днів.

Дідусям і татам,

Бабусям і мамам,

Сестричкам з братами

Палкий наш привіт.

Хай це родинне свято в нашім класі
Ще більше здружить і зріднить всіх нас,
Бо найщасливіша у світі та людина,
Що друзів має поряд, повсякчас.

 

Сьогодні свято. Пісня хай лунає,
І хай щасливим буде кожен день.
Батьки і діти — і душа співає,
Тож хай лунає більше тих пісень!

Діти виконують пісню «У мене родина».

1. Що потрібно для щастя? Тихе надвечір'я, сонячний ранок, рідний дім, мамина незрадлива усмішка, розважливе батьківське слово, теплі бабусині руки, надійне дідусеве плече.

2.А як же  воно починалося, оте сімейне щастя, де його витоки, де джерело, де той пагінець, з якого виросла родинна гілка?

— Дорогі діти, ось зображено «дерево роду». Дідусь і бабуся — це стовбур Вашої сім’ї. Їхні батьки, а Ваші прадід і прабабуся — коріння. Тато і мама — гілки. Діти — листочки.

1. Родина повинна свято оберігати корені свого роду. Знати про те,  хто вони з діда-прадіда.
2.  У давнину було обов’язковим поіменно знати свій рід до 7 коліна.

     1.  Люди повинні поважати свій рід, оберігати сімейні традиції.

      2. Пам'ять родоводу – це пам'ять про дідуся та бабусю, їх портрети

               на стіні, документи, листи.

-Росте дуб могутній, Міцним корінням тримається, Стовбуром зігрівається…

Бо бабусі та дідусі не просто люблять своїх онуків. Вони їх лелеять і голублять.

Вірш про бабусю

Цілую бабусині втомлені руки,

Що знали в житті і любов, і розлуки,

Що вміють такий смачний хліб випікати,

І людям добро завжди дарувати.

Бабусю, дай ручки твої поцілую,

За шийку тебе обійму,

І щічки погладжу…

Ти знаєш, бабусю,

Як дуже тебе я люблю!

І ти мене любиш,

Хоч я неслухняний,

Частенько і шкоду роблю.

Та ти все пробачиш,

Мене поцілуєш,

Бо я тебе дуже люблю!

 

Пісня «Лагідні руки бабусі»

 

Вірш про дідуся

Любий, добрий мій дідусю,

Я твоя онучка

Прибігаю я до тебе,

Як поради треба..

Я твої слова розважні

Пам’ятати буду.

У життя твою науку

Понесу я всюди-

Хай тебе в своїй опіці

Бог не опускає.

Хай тобі міцне здоров’я

Й силу посилає

 

Пісня «Мій  дідусь»

- Згадаймо і наших видатних пращурів:

    прапрадідусь Катерини Франко – Іван Якович Франко;

    дідусь Юлії Поліщук – Микола Магера.

-Сьогодні в нашому залі зібралася разом уся велика родина. Це не лише бабусі і дідусі, які не шкодують тепла і уваги для рідних онучат. А це й батьки, до яких у діток своє слово.

 

1. Найперше слово, яке вимовляють діти у всьому світі – це слово

       «мама».

2.  У багатьох мовах світу слово «мама» починається літерою «ем».

        Болгарською – майка,

        Грецькою – матір,

        Румунською – мама,

        Іспанською – мадре,

        Німецькою – мутер,

        Англійською – мазе,

        Французькою – маман.

• Тож любі наші матусі, цей український танок для вас!

 

Танок «Віночок»

 

Чи є в світі що світліше,

Як мамині очі.

Що все зорять за дітками

 Вдень і серед ночі?

                      Чи є в світі щось щиріше,

                      Як серденько мами,

                     Яке б’ється для дитини

                     Днями і ночами ?

  Чи є в світі, що миліше,

  Як мамині руки,

   Що працюють для дитини

   Щиро, без примуси?

                Я прокинуся раненько,

                 Біля мене моя ненька,

                А її зелені очі,

                 Наче ріки дві глибокі,

                Світять ясно через роки.

                Очі мами – два озерця,

               А у них вода з джерельця,

                Та вода лікує рани –

                Очі мами завжди з нами.

 

Знаю я слово — у цілому світі

Краще й тепліше від сонця і квітів

Слово це пестить, голубить і гріє,

В душу дитячу вселяє надію

Слово лягло в родинну основу,

Стало початком рідної мови

Помандрувало від роду й до роду,

І освятило людину й природу.

Хай же це слово завжди буде святом —

Будемо маму свою шанувати.

 

Пісня «Усім мамам на Землі»

 

-Дітям для щастя потрібні не тільки материнські руки, але й батьківське плече.Батько і мати у дитячій долі — це тих два гарячих сонця, які дарують любов, щастя, добро, тепло.

             Я і до тата хочу звернутись,

             В словах передати тепло,

             Щоб мій татусь міг частіше всміхатись

             І щоб в душі його сонце цвіло !

       Тату, татусеньку, таточку, тату,

       Кращого в світі немає навкруг,

       Татоньку, хочу тебе обійняти –

      Ти мій порадник, заступник і друг.

           Отож, які б нас дороги

           Не звали в далекі світи,

          Ми помолимо долю і Бога,

          Щоб нам був здоровий ти !

 

Пісня «Поклін батькам» 

 

Мій татусю рідний
Завжди будь таким:
спритним і веселим, -
Вічно молодим!

Не дарма вважає
Наша вся сім‘я,
Що на тата ззовні
Дуже схожий я.
Підросту ще трішки,
Усього навчусь
І таким завзятим
Стану, як татусь!

- Тато, татусь, таточко. Назва людини з сильним характером, міцними руками.

Горе чи нещастя, чи біда яка
Всіх нас виручає татова рука.
Татова правиця знає труд і піт. 
Із руки цієї ми йдемо у світ.

Як підеш у люди,
щоб там не було,
хай в тобі не згасне
батькове тепло.

Кажуть я мала вередувала,
Плакала частенько і дарма, 
На руках у тата засинала,
І в ночі татусь мороку добру мав.

Як хворів я, мама наді мною
Промовляла тихо: все мине 
А татусь холодною водою –
Обтирав мене.

Пісня «Сіяв батько жито» 

 

- В усіх народів існує повір’я, що той, хто забуває своїх батьків,  карається людьми і Богом. Він блукає по світу і ніде не може знайти собі притулок та пристановище, бо він загублений для свого народу.

 

І коли згрубіла наша мова,
Їй здобудьте ласку із грудей.
Бережіть їх від злого слова,
Бо найглибші рани від дітей.

Не скупіться на добрі слова,
Бо у світі так мало тепла,
Лиш від рідної хати
Та від лагідних рук мами й тата.

І коли зміцніють крила, щоб літати,
Не забувай про рідних маму й тата,
Та встигни добре слово їм сказати,
Допоки ти живеш у рідній хаті.

 

                                                                

Родина - це таке маленьке слово, А скільки ж в нумо сенсу, доброти. Це – мами перша колискова,  Це - батьків прояв теплоти.

 

 Пісня «Ми – щаслива сім’я»

 

-У нас в гостях не тільки тата і мами, бабусі, дідусі, а є сестрички, братики та інші члени родини. Тому для кожного з вас прозвучать вірші.

 

З сестричкою ми, наче риба з водою.
Одні в нас і думи, і мрії.
Немає секретів з моєю сестрою,
А спільні в нас ігри й надії.
Ми в дружбі і радості з нею живемо,
Вчимося, співаєм, читаєм.
Ми шиємо з нею, малюєм, плетемо
І завжди усе ми встигаєм!

 

А як ми із братом в родині живемо,
Ви хочете знати про те?
В басейні ми поруч щоденно пливемо
І ходимо на карате.
Вчимося ми добре і кожен це знає,
Без знань не підете в життя.
Мене доброті брат мій рідний навчає
І мудро веде в майбуття.

- Ось  ваші діти. Такі бажані, такі довгождані , любимі, і їх поява внесла в сімейне життя стільки радості, щастя, клопоту, хвилювання! Вони завжди пліч-о-пліч, як у «Родинній польці»

 

« Родинна полька»

 

Як добре дітям й затишно в родині!
Тут так цікаво й весело всім нам.
Тому вклонитися доземно ми повинні,
За диво й за життя своїм батькам.
Батьки для нас — це найдорожчі люди,
Вони піклуються і думають про нас.
І хай завжди в нас тато й мама буде,
Й ніколи світлий не проходить час.

 

І ось завершилось наше родинне свято.
Ми від душі повеселились всі.
Тож дай вам бог добра і сил багато,
Щоб сонце піднімалося в росі,
Щоб зігрівало вас тепло і ласка,
А доброта всіх пригортала вас.
Й життя хай буде, ніби добра казка.
Живіть усі щасливо! В добрий час.

 

-Дорогі діти, ви довели свою велику любов і пошану до своїх рідних і я думаю, що зрозуміли, який важливий у Вогонь родинного тепла. Тож пронесіть його крізь своє життя у щирій любові до родини і Батьківщини!

 

Усі учасники і гості свята співають пісню  „ Я-це Україна»

 

• Свято завершується, але ми віримо, що не згасне вогнище родинне, запалене в людських серцях!

По закінченню танцю під мелодію «Родина-родина» всі діти беруть свічки і йдуть до батьків, мам, бабусь і дідусів дарувати.