Широчанська гімназія
Підготувала та провела вчитель початкових класів
Кучма Валентина Володимирівна
2020 р.
Мета: залучити учнів до вивчення національних оберегів, розширити знання про історію і сучасність оберегу; виховувати шанобливе ставлення до звичаїв і традицій українського народу, почуття патріотизму, усвідомлення своєї національної неповторності; розвивати навички роботи в групах, комунікативні здібності, пам'ять; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Обладнання: різноманітні обереги, українська хатинка,криниця, скриня, лавка,ляльки – дід та баба,презентації учнів «Обереги українців», записи українських пісень,проектор, ноутбук., макет серця, мікрофон.
Попередня робота: дослідження та збір матеріалів до презентацій.
ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ
І. Мотивація навчальної діяльності.
Класна кімната прикрашена вишитими рушниками, квітами, скатертинами. На фоні дошки українська хата , лавка..
Вчитель 1. Ростуть діти в оточенні краси, любові й радості, виховуються в родині. І кожному з них так хочеться дізнатися більше про землю,на якій живе, про людей, від яких почався їхній рід, про ті корені, від яких відмолоджуються нові пагони. Це живий, здоровий інтерес, бо їм, молодим, продовжувати справу батьків, нести у світ традиції древнього народу, творити нову історію.
Вчитель 1. Та без минулого немає майбутнього. Тому так важливо показати нашим дітям славне минуле, звичаєве буття нашого народу, традиції, обряди, бо кожний з них несе в собі великий зміст, у кожному закладена якась ідея, мета.
Вчитель 1. А все починається з тієї хати, де живе дитина, з печі і лави; скрині, в якій повно цікавих речей, про які бабуся та прабабуся можуть цілими вечорами розповідати, то усміхаючись, то крадькома витираючи сльозу.
Пісня «Мамин оберіг» виконують учні 4 класу
ІІ. ВСТУП.
Вчитель 1. Сьогодні ми поринемо у світ оберегів. З давніх-давен наші предки вірили у магічні засоби, які оберігають і охороняють людину та її найближче довкілля (дім, худобу, врожай тощо) від усілякої небезпеки. Оберегів існувало дуже багато. Ми розглянемо деякі з них. Для цього творчі групи провели дослідницьку роботу згідно з попередніми завданнями.
Проект колективний (переважає групова форма роботи), координатором проекту є вчителі. Класи об’єднується у 4 групи . Очолюють ці групи лідери, які організовують і контролюють роботу.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Вчитель 2: Зараз ми хочемо вам представити наші дослідницькі групи.
III. ЗАХИСТ ТВОРЧОГО ПРОЕКТУ (презентація груп)
Вчитель 2. Обереги – важлива частина культурної спадщини українського народу. Під оберегами розуміють магічні предмети, фігури із зображенням певного божества, яким приписували таємничу надприродну силу. Здебільшого, це невеличкий предмет, який люди носили при собі з охоронною метою. Обереги завжди відігравали велику роль у житті людей, оскільки на них покладали великі надії: вони заспокоювали серце, охороняли найближче і найдорожче.
Вчитель 1 : У давнину в кожної господині була скриня,в якій було повно всяких речей. У нас у класі також є така скриня. А що саме в ній,ми зараз з вами і дізнаємося.
Вчитель 2: Отже, ми починаємо презентацію проектів груп. Ви маєте змогу поринути у чарівний світ оберегів. Ми запрошуємо доповідачів І творчої групи за темою «Обереги людини»
Учениця: В усі часи оберегом для людини був одяг. Він прикривав не лише від холоду, а й від недоброго ока та злих духів. Оберегів людини існувало безліч: сорочка, плахта, намисто, дівоча коса, вінок, хустка. Ми розповімо про деякі з них.
Вишиванка – символ здоров'я, краси, щасливої долі. Народ ставився до вишиванок як до святині. Вони зберігалися й передавалися з покоління в покоління. За традицією, матері вишивали сорочки та рушники своїм дітям, дівчата, готуючи придане, вишивали своїм нареченим сорочки на знак вірності й кохання. У народі кажуть: «Сорочку одягай – маму, тата звеселяй, від хвороб її носи і здоров’я бережи». Носити вишиванки стає модною тенденцією і перетворюється на модний бренд України у світі .
Віночок – своєрідний оберіг, який захищає дівчину від недоброго ока, від нечистої сили. У повному українському вінку було дванадцять квітів, кожна з яких була символом: безсмертник – символ здоров'я, деревій – нескореності, барвінок – життя , цвіт вишні – символ материнської відданості, любисток та волошка – вірності в коханні, ромашка – дівочої чистоти , мальва та півонія - віри, надії та любові, хміль - розуму. До віночка в’язали кольорові стрічки які теж мали магічні сили.
Хустка – жіночий оберіг, який захищає від злого ока. За українською традицією, жінка мала щодня ходити з покритою головою. У східних слов’ян існував звичай: дівчина, яка виходила заміж, повинна була покривати голову хусткою, бо лише чоловік має право бачити її коси. Зірвати хустку з голови жінки означало колись тяжкий злочин.. Також вірили, що простоволоса жінка може викликати неврожай, епідемії, хвороби. На Харківщині вважали: якщо заміжня жінка вийде у сіни без хустки, то її потягне домовик за волосся на горище.
Вчитель 2.: Молодці дітки! Подякуйте собі за роботу.
Вчитель 2: Наш народ склав дуже багато прислів їв та приказок про обереги українців. Давайте разом їх згадаємо.
Прислів я та приказки
«Як неділя, то й сорочка біла».
«Бідний на сорочку старається, а багатий і кожуха цурається».
«Як мати рідненька, то й сорочка біленька».
«У віночку калина – гарна дівчина»
«Який віночок – такий голосочок»
«Віночок вити – життя любити».
Вчитель 1: . Ми запрошуємо доповідачів ІІ творчої групи за темою «Тварини і птахи – обереги»
Учень: У традиційних уявленнях українців значне місце відводилося багатому і різноманітному світу тварин. Звірі, птахи, плазуни, земноводні, комахи присутні в народних обрядах та іграх, у системі прикмет і ворожінь .
Кінь – символ багатства, могутності, швидкості, вірносі. У багатьох піснях оспівували козака і тут же згадували коня. Здавна коней дуже шанували, адже їхня роль у господарстві та житті людини була неабиякою. Під час ворожінь у селах коневі зав'язували очі, сідали на нього задом наперед і дивилися, куди він піде: у тій стороні дівчину чекає суджений. Кінський череп використовувався як оберіг від нечистої сили.
Кіт – охоронець маленьких дітей (в українських колисанках). Це пов’язано із давніми повір’ями про те, що мирне мурчання кота в домі приносить сон і спокій дитині. Існує повір’я, згідно з яким кішка створена Богом є другом людини, який оберігає її від зла. І зараз зберігся звичай у новий будинок пускати кота – для благополуччя і миру.
Лелека – улюблений птах українців. Староукраїньке повір’я про святенність лелек походить ще з доби трипільців. Їх назвали на честь божества добра і кохання – Леля. Як відомо – від кохання народжуються діти. От і приносить їх у наші домівки лелека. Говорили колись, що лелека мостить гніздо на подвір’ї добрих людей.
Вчитель 1: Молодці! Подякуйте собі за роботу!А зараз музичне вітання для всіх присутніх гостей!
Дівчатка 3-4 класів українську пісню «Синьоока дівчина»
3.Виступ доповідачів ІІІ творчої групи за темою «Рослини-обереги». Перегляд презентації на тему «Рослини – обереги»
Вчитель 2: . Ми запрошуємо доповідачів ІІІ творчої групи за темою «Рослини – обереги»Учениця : Оберегами від злих сил вважалися в народі й рослини, що мали чудодійні властивості. Це полин, часник, осика, верба, а також широколисті дерева, гілками яких замальовували оселі під час Зелених свят.
Калина – символ дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Красива вона і в пору цвітіння, і коли багряніє восени листя, і взимку, коли на тлі білого снігу червоніють її ягоди. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок. З гілочки калини батько синові робив сопілочку, а слабеньким дівчаткам-немовляткам робили колисочку із калини. Калину оспівують у піснях, про неї складено легенди. Калиною прикрашали весільний коровай. І на весільному рушнику вишивали калину з дубом як символи дівочої краси та чоловічої сили.
"Без верби і калини – нема України", – говориться в народній приказці. Важко уявити нашу землю без верби. . Говорять: "Де вода, там і верба". Вона очищає воду.У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була народна гігієна. У багатьох селах України садили гілочку свяченої верби. Вважалося, що така верба є особливо цілющою.
Роль оберега виконував і часник. Його зубчики розкладали по кутах столу на Свят-вечір, зашивали в сорочку дитині. Вплітали часник і у весільний вінок молодої або ж зав'язували його у волосся, аби нічого не зашкодило щастю молодих. Напередодні Івана Купала натирали часником вим'я корови, щоб відьма молоко не забрала.
Мак В народі мак вважали символом здоров я, краси. Українці любили цю ніжну квітку. Вона оспівана в піснях, легендах, переказах. Макові зернятка використовуються для приготування куті. Їх додають в тісто для випички.
Вчитель 1: Молодці! Подякуйте собі за роботу.
Пісня супроводжує український народ протягом усієї історії його існування. У радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-яке свято – пісня неодмінно лунала, зігріваючи душу та підіймаючи настрій. Пісня допомагала в праці та в дорозі. Мабуть, така співуча в нас українська душа.
Сьогодні у нас святі присутня гостя – Широчанський соловейко, закоханий в українську пісню. Ви всі добре її знаєте, це – Дубровська Валентина Іванівна, яка є постійним гостем усіх шкільних заходів. З малечку була закохана в пісню, але була не сміливою і приховувала свій талант. Потужний, милозвучний голос зазвучав натхненно і сильно в колективі Широчанські Кралечки. Валентина Іванівна вийшла на пенсію, але не вийшла зі стін школи. Активно допомагає учням, колегам, друзям писати душевні вірші та пісні, складати сценарії до свят. Валентина Іванівна дійсно княгиня української народної та сучасної пісні.
Діти, які ви знаєте українські народні та сучасні пісні?
4.Виступ доповідачів VІ творчої групи за темою «Обереги оселі». Перегляд презентації на тему «Обереги – оселі»
Вчитель 1: Ми запрошуємо доповідачів ІІІ творчої групи за темою «Обереги оселі».
Учень :Хата завжди є і залишається найпершим і найсильнішим оберегом для людини. З сивої давнини прийшов до нас звичай прикрашати оселі оберегами.
Рушник – Жінки і дівчата в Україні любили вишивати рушники. Вишиті рушники вважалися священними. Зображені на них ромби, круги, квадрати символізували сонце, землю, рослини. Таким рушникам поклонялися наші предки.
Підкова – один з найбільш відомих талісманів на удачу. Знайти на дорозі підкову непросто, така знахідка символізує велику удачу і гроші. Дана прикмета йде з тих часів, коли кінь був найбільшою господарською цінністю. Знайдену підкову вішають над дверима. Згідно з повір'ям, нечиста сила завжди ходить колами і, добираючись до одного кінця підкови, змушена розвернутися і піти назад.
Ікона – оберіг новоствореної сім’ї. Після весілля ікону забирає молодий і урочисто вносить у помешкання, де житиме нова родина. Колись вважалося обов’язковим мати ікону на покутті зі східного боку. Тепер ця традиція втратилась, але й надалі зберігається звичай прикрашати ікону вишиваним рушником.
Свіча – один із найважливіших оберегів. Як уособлення небесного вогню, свіча відігравала значну роль не тільки в повсякденному, а й в обрядовому житті українців. Вона була обов’язковим ритуальним атрибутом в усі три найважливіші моменти: під час народження, весілля та смерті. Також у давнину побутував звичай: коли народжувалася дитина, господарі запалювали свічки, які горіли доти, доки її не охрестять. Люди вірили, що «нечиста сила» боїться вогню і не завдасть шкоди немовляті. Зараз також використовують свічки під час вінчання молодят, хрещення немовлят.
Вчитель 1: Молодці діти! Подякуйте собі за роботу.
Вчитель 1: В нашому селі є люди, для яких не вистачає слів вдячності. Сьогодні ми запросили до нас у гості одну з них це – чудова майстриня – вишивальниця Бобир Любов Миколаївна. Її роботами неперевершеної ручної вишивки не раз милувалися учні та гості нашої школи. Із – під чарівної голки невтомної трудівниці вийшло безліч вишиванок. Це і дитячі платтячка, жіночі і чоловічі сорочки, скатертини, серветки, картини, ікони. Але більш за все майстриня любить вишивати рушники, їх Любов Миколаївна створила вже більше сотні. Свої чудові роботи доброзичлива жінка дарує рідним, друзям та знайомим.
В подарунок нашій школі вона вишила портрет Тараса Шевченка і рушник який вона назвала «Шкільні роки».
Вчитель 2: Усі найкращі побажання сьогодні — в вашу честь:
Натхнення, успіхів, кохання,чудових перехресть,
Сміливих планів, мрій здійснення, щодня родинного тепла.
Щоби здоров’я й довголіття в долонях доля піднесла!
Вчитель1: Ми хочемо доповнити, що є, діти, знакові обереги до яких належать : хрест, молитва, слово,число.
Хрест – оберіг, що набув найбільшого розповсюдження не лише у слов’ян, а й у багатьох інших народів. Він був поширений задовго до християнства і вважається надійним оберегом від «чорних» сил, оберігає свого власника з усіх чотирьох боків. Хрест носили на шиї.
Молитва – найвірніший оберіг, який передавався із покоління в покоління. Скількох вона врятувала в скрутну хвилину, коли, здавалося – вже нема надії! Сила молитви заставляла вертатися назад кулі, або відхилятися вбік, заставляла хвороби залишати безпомічне тіло і вселяла надії на краще, мов невидимий ангел Господній заслоняв своїми крилами і охороняв від біди… Молитва допомагає школярам, подорожнім, солдатам – кому завгодно. «Отче Наш» – це особлива молитва-оберіг. З виголошення її слів починайте будь-які складні справи і у вас неодмінно все вийде.
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Вчитель 2: Діти! Які ви запам ятали групи оберегів? (Обереги людини, тварини – обереги, птахи – обереги, рослини – обереги, обереги оселі).
А які є види оберегів? (Вишиванка,плахта, намисто, дівоча коса, вінок, хустка, кішка, кінь, лелека, ластівка, квіти, дерева, кущі, слово, число, хрест, рушник, молитва, ікона, підкова, свіча)
А для чого вони призначені? (Захищати тіло, побут, оселю,худобу,добробут від лиха, хвороб, неврожаю. Оберіг вселяв віру в свої сили, заспокоював,робив людину більш впевненою при зустрічі з бідою)
Вчитель 1: Давайте всі разом об єднаємо наші обереги в одне ціле і дамо їм нову назву «Обереги мого серця»
V. ПІДСУМКОВЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ
Вчитель 1: Я хочу, діти, щоб для вас, коли станете дорослими, дорогою залишилась рідна домівка, щоб палко любили рідний край, його звичаї, мову нашу солов’їну, щоб ніколи не змогли зламати калинову гілку чи інше дерево, а навпаки, прикрашали нашу землю своїми руками.
Вчитель 2: Тож пам’ятаймо, хто ми є, бережімо наші звичаї, шануймо наші обереги!
Вчитель та учні виконують пісню «Українська родина»