Виховний захід "Пам'яті Т. Г. Шевченка" (3 частина)

Текст до презентації «Тарас Шевченко – художник слова та пензля»

Сьогодні ми зібралися з нагоди 204-річчя від Дня Народження видатного діяча української культури Тараса Григоровича Шевченка. Він своєю поетичною і мистецькою творчістю виражав споконвічні  вільнолюбні прагнення нашого народу. Обдарований від природи хлопчина рано відчув тягу до малювання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю. Сьогодні ми хочемо презентувати вам найвідоміші картини Т.Шевченка

1 слайд.

Великий син українського народу, геніальний поет, мислитель, революціонер-демократ Тарас Григорович Шевченко, як художник займає одне із найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. 

2 слайд.

Автопортрет – це портрет художника, створений ним самим. Автор малює картину, споглядаючи себе в дзеркало, поставлене так, щоб освітлення падало на обличчя. Вираз обличчя не одразу й зрозумієш — усмішка сумна, глибокі розумні очі дивляться уважно і допитливо. У цих очах можна побачити все нелегке життя митця: сирітство, поневіряння, кріпацтво. Шевченко вдивляється в своє відображення, нібито намагаючись побачити своє майбутнє.

Мистецька спадщина Тараса Шевченка для нас не менше цінна, ніж його поезія. Не будемо забувати, що саме природний дар малювання прокинувся в ньому найпершим і вивів його з безодні кріпацького стану в мистецьку еліту.

3 слайд.

Якщо перші літературні спроби припадають на 1836-1837 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою «Погруддя жінки» або «Жіноча голівка» датований самим автором ще 1830році. З цієї юнацької роботи і розпочалась творчість видатного художника.

4 слайд.

Шевченко любив малювати портрети та часто отримував замовлення від багатої знаті.

5 слайд.

На портреті зображені Варвара та Микола Рєпніни – діти Василя Миколайовича Рєпніна – рідного брата Варвари Рєпніної.

6 слайд.

Платон Олексійович Закревський – поміщик, один з власників села Березової Рудки, полковник у відставці, старший брат Віктора Закревського, чоловік Ганни Закревської. Шевченко познайомився з родиною Закревських 29-30 червня 1843 року у Тетяни Вольховської, неодноразово бував у їхньому маєтку заприятелював з молодшим братом Віктором і 15-24 грудня цього ж року виконав на згадку їхні портрети.

7 слайд.

Г. І. Закревська – дружина П.О. Закревського. У листі до В. О. Закревського від 10.11. 1843 р. з Яготина Шевченко пише: «А Ганні вродливій скажи, що як тільки очуняю та кожух пошию, то зараз і прибуду з пензлями і фарбами на цілий тиждень...»

8 слайд.

Павло Васильович Енгельгардт – поміщик, з 1828 року – власник села Кирилівки Того ж року Шевченка взяли до поміщика козачком, а наступного – його відправили до Вільно (нині Вільнюс), де Енгельгардт служив ад'ютантом у віленського військового губернатора. У 1833 році у Петербурзі Шевченко виконав портрет-мініатюру, який відзначається тонкою психологічною характеристикою моделі.

9 слайд.

Бажаючи оволодіти мистецтвом живопису, він звертається до шляхетних дяків-живописців, які в основному заставляють прислужувати їм.

«Живопи́сна Украї́на, Мальовнича Україна – серія малюнків Тараса Григоровича Шевченка, виконаних у техніці офорту в 1844. Автор прагнув видавати по 12 естампів щороку, але через матеріальну скруту цей грандіозний задум реалізувати не вдалося. Замість того, було видано лише один альбом, куди ввійшло 6 естампів: «У Києві», «Видубицький монастир», «Судна рада», «Старости», «Казка», «Дари в Чигирині». Цей альбом знайшов відгуки у тогочасній пресі.

10 слайд.

 Шхуни у форту Кос-Арал – малюнок виконаний під час Аральської описової експедиції, очолюваної Олексієм Бутаковим. На першому плані малюнка – дві великі шхуни зі спущеними парусами. Поверхня води гладенька і спокійна. У воді віддзеркалюються обриси шхун і маленьких човнів, що стоять на другому плані. Вдалині – лінія берегу. Ліворуч – будівлі укріплення, над якими в'ється дим з димарів Зображення безмежного неба є характерним для малюнків Шевченка періоду заслання.

11 слайд.

Натурниця. Ліворуч внизу червоною аквареллю авторський підпис і дата : Шевченко. 1840, справа чорною фарбою штамп: РМ. Твір уперше згаданий в 1911 р. з назвою «Спляча жінка».

12 слайд.

Знахар – ілюстрація Тараса Шевченка до однойменного твору Г. Ф. Квітки-Основ’яненка. Ілюстрацію до нарису «Знахар» Шевченко виконав за проханням самого Квітки-Основ’яненка, який, побачивши зарисовки Шевченка на одному з листів до нього.

«Олександр Павлович Башуцький друкує дуже мудру книжку. Там будуть усякії народи: і школярі, і купці, і ковалі, і усякі. Я записав нашого знахаря. І як треба до нього картинки, то я ваших вирізав та й послав йому».

13 слайд.

Жінка в сарафані. Рік виконання 1841 – 1842. Місце виконання – Санкт-Петербург.  Техніка, стиль, епоха – Папір, олівець. Місце збереження – Київ Національний музей Тараса Шевченка.

14 слайд.

Селянська родина. Картину було написано 1843 року. Можливо, автора надихнула поїздка до рідної Батьківщини, можливо, відсутність власного родинного затишку. Відповідь досі неоднозначна. Але це той омріяний ідеал, до якого Шевченко прагнув усе життя. Картина «Селянська родина» виконана в побутовому жанрі, але це робить її небуденною, оригінальною. На полотні зображено молоду родину, яка сидить під стріхою старенької, але охайно вибіленої хатинки. Стомились усі та й вечір стиха підійшов «Селянській родині» Тараса Григоровича вже понад 160 років. Але досі від неї віє спокоєм, благодаттю, щастям. Промениться божественне світло з полотна на краще майбутнє неньки України.

15 слайд.

Перерване побачення – це копія з однойменної акварелі К. П. Брюллова, виконана Шевченком у Санкт-Петербурзі у двох примірниках. Під малюнком, що зберігається в Державному російському музеї в Санкт-Петербурзі, на паспарту напис  олівцем  «Подарунок Шевченка В. Жуковскому».

16 слайд.

Тарас Шевченко часто малював ілюстрації до своїх творів,особливо до «Кобзаря». За допомогою його картин можна було краще зрозуміти стан душі героя, його життєву позицію; інколи бувало так, коли, побачивши малюнок, можна було зрозуміти суть твору.

Циганка-ворожка. На малюнку зображено жанрову сцену з народного життя: циганка ворожить на долоні молодій дівчині. На першому плані зображено могутній клен, що утворює своєрідну раму у композиції, так само як світлі масивні дерев’яні ворота слугують тлом, на якому зображено босу дівчину в українському вбранні (так само Шевченко пізніше вбере свою Катерину, змінивши лише її обличчя), поряд – незмінний песик, який так само як і виразна вгодована дитинка на плечах у циганки, урівноважують усю композицію.

17 слайд.

Сліпий (Невольник). На малюнку зображені – старий козак, його дочка Ярина та названий син Степан, який потрапив у турецьку неволю й повернувся додому сліпим кобзарем, – постаті піднесено романтичні, опоетизовані в дусі фольклорної та літературно-романтичної традицій.

18 слайд.

Сліпа з дочкою. Автоілюстрація до поеми «Слепая». Під час навчання в Академії мистецтв Шевченко на замовлення проілюстрував кілька книжок. Можливо, захопившись цією справою, він вирішив створити ілюстрацію до власного твору.

19 слайд.

«Катерина» – одна з найцікавіших картин Шевченка, написана олійними фарбами в 1840 році. Картина дуже символічна, у формі образів автор передає ті почуття, які наче хвилі вирували в його серці. Босонога дівчина в центрі картини – Катерина, символізує український народ, російський солдат на коні – російську монархію, яка гнобить Україну, селянин, що сидить на землі (чимось схожий на козака Мамая) уособлює собою вільне минуле, прагнення до якого наскрізь пронизує як літературну, так і художню творчість Тараса Шевченка.

Отже, можна зробити висновок, що Тарас Шевченко був не лише геніальним поетом,а й талановитим художником та просто доброю людиною,яка завжди боролася за справедливість,волю та щасливе життя простого народу. Незважаючи на труднощі та перешкоди у своєму житті він зумів прожити його гідно й з честю. Шануймо його пам’ять!