Виховний захід "Посвята в читачі"

ПОСВЯТА В ЧИТАЧІ

Мета: показати значення книги в житті людини; зробити книгу супутником життя, а не тільки навчальних досягнень; прищеплювати любов до книги, навчати думати; виховувати потребу в читанні, культуру читання, бережливе ставлення до книги.

Обладнання: вислови про книги, фотографії дітей під час роботи над проектом,книжкова виставка, поміж книг світяться маленькі свічки, проектор, презентації, книжечки «Юному читачеві».

 

ХІД СВЯТА

 

«Книга освітлює морок

 нашого життя».

 

 Два місяці ми працювали над проектом «Хочу все знати про книгу». Це був період активної пропаганди книги серед школярів, а також турбота про неї. Це виховні години, бібліотечний урок, екскурсія в сільську бібліотеку, робота у «Книжковій лікарні», урок трудового навчання, де виготовляли ось такі закладки (демонструю), урок розвитку мовлення та урок позакласного читання.

 На мою думку, ці заходи переконали дітей у тому, яке значення має книга в їхньому житті, ознайомили з історією виникнення книг, навчили бережно ставитися до книг, викликали у дітей бажання більше читати.

 І сьогодні на завершальному етапі роботи над цим проектом, другокласників приймемо в читачі.

 

МОНОЛОГ КНИЖКИ

(Презентація)

 Я – книжка. Погляньте, яка я гарна і цікава! Надіюсь, ви полюбили мене. Я знайомлю вас із незвіданими світами, вчу розрізняти добро і зло. Я пройшла нелегкий шлях, щоб потрапити у ваші руки. Багато людей працювало, щоб мене створити.

 Бережіть мене – я ваш друг.

 

Книжка – добрий, мудрий друг,

Книжка знає все навкруг.

Про старі й нові країни,

Космос та морські глибини.

Хто нам написав «Кобзар»,

І який де правив цар,

З чого зроблене намисто,

Чим славетне наше місто.

 

 

 

 

Все про звичаї народу,

Як зібрать врожай з городу.

Вперше хто знімав кіно.

Де, коли з’явилось скло.

Хто відкрив яку країну,

І про неньку Україну.

Хто прославився в віках.

Де живе тварина, птах.

 

Усе, чим ви цікавитесь.

Ви знайдете в книжках.

На всі питання – відповіді

На їхніх сторінках.

 

«ЯК КНИГА СТАЛА КНИГОЮ»

(Презентація)

 Запрошуємо вас у цікаву мандрівку, яка поверне нас у далеку сиву давнину. Екскурсоводом буде Софійка.

 

 Найперша – «людина – книга».

У ті далекі часи, коли люди не вміли ні читати, ні писати, свої закони й вірування вони зберігали не на книжкових полицях. А у своїй пам’яті. Покоління за поколінням ішли з життя. А перекази залишалися. Вони передавалися від однієї людини до іншої, від старшого покоління до молодшого. Проте, як відомо, людська пам'ять – не такий уже й надійний спосіб зберігання різноманітних знань. Людина починає пошук носіїв інформації.

 

 «Сторінками» перших книг стали стіни печер, дерева, каміння.

Писали на всьому. Бо ж не було тоді ані паперу, ані олівців.

 

 А далі були глиняні дощечки.

Такі книги були важкими і незручними.

 

 Потім почали виготовляти легші книги з телячої шкіри.

Вони були дуже дорогими, адже для написання однієї книги потрібна була ціла череда телят

 

 На берегах Нілу, у Єгипті росте цікава рослина – папірус. Із неї люди почали виготовляти папір.

Написану на папірусі книгу не складали, бо аркуші при згинанні ламалися, тому сторінки згортали у сувій.

 

 

 Берестяна книга.

Літери на бересті дряпали гострим залізним стержнем.

 Книга з паперу.

Життя паперової книги починається з лісу. Були «паперові млини». Це на них обробляли деревину, варили паперове тісто, з якого згодом виготовляли папір. Справжній папір, на якому пишуть зараз, люди навчилися робити дві тисячі років тому.

 

 Тоді й почали писати  книги на папері.

Саме писати, бо книги були рукописні. Одну книгу писали 5 – 7 років, і коштувала вона дуже дорого.

 

 Минуло ще багато часу, коли з’явився друкарський верстат, на якому друкували книги.

В Україні першодрукарем був Іван Федоров. У 1574 році у Львові вийшла перша друкована книга «Апостол».

 

 Сучасне книгодрукування повністю автоматизоване.

 

Всі спасибі скажем тим,

Хто книжки для нас створив.

Хай ще створюють багато

Для дівчаток і хлоп’яток.

 

 Книги, виготовлені в друкарнях, деякий час перебувають в магазинах, інші – в бібліотеках, ще інші – потрапляють у школи, і так опиняються у ваших руках. Іноді книгам буває дуже страшно. Вони переживають, щоб не потрапити до бруднуль.

Лячно книгам: хто їх купить?

Раптом купить, хто не любить,

Та й у книжку – от порода! –

Запихає бутерброда.

Той, - чи є бруднулі гірші? –

Залива чорнилом вірші…

Бідні книги терплять муки –

У які потраплять руки.

 

Бібліотекар. Але книжки, які потрапили до рук цих другокласників, зовсім не хвилюються. Ці діти вміють поводитися з книгами, усі книги у них обгорнені, мають закладки, не пишуть у них і не малюють.

 

«Пісенька про книжку»

 

 

 

 

 

Бібліотекар. На протязі двох місяців тривала боротьба за звання «Кращого читача» серед другокласників.

 Подивіться на це дерево. Зла фея зачарувала його, тому воно таке похмуре: без листочків і плодів. За кожну прочитану книгу у бібліотеці на дереві появлялося яблучко. У підсумку – Софія Жовтобрух – кращий читач. Вітаємо її. Вручаємо медаль «За блискучі результати».

 

 Вміє жартувати наша Софійка. Послухайте жартівливу пісню у її виконанні.

 

«Кину книги на полицю»

 

 А зараз – увага на екран. Ви бачите цікаві постаті.

Оноре де Бальзак прочитував роман у 200 сторінок за півгодини.

Наполеон Бонапарт читав зі швидкістю 2000 слів за хвилину.

Максим Горький читав зі швидкістю 4000 слів за хвилину.

Микола Рубакін прочитав 250 000 книг.

Томас Едісон читав відразу 2-3 рядки, запам’ятовуючи текст мало не сторінками завдяки максимальному зосередженню.

 

У нашому класі – свій переможець. Вегера Микола читає          слів за хвилину. Вручаємо йому медаль «За швидкість».

 

Книга нам несе чудовий

Знань нелічений запас.

Світ яскравий, кольоровий

Відкривається для нас.

 

Все, про що не здогадався,

Навіть думати не міг,

Чи не знав, чи сумнівався –

Дізнаємося ми з книг.

 

Книги ж будемо читати,

Все корисне із них брати.

 

Українські жарти. Людина відрізняється від інших творінь здатністю сміятися. Сміх – це сонце, що проганяє зиму з людського обличчя. Дуже засмучена людина, почувши доречний жарт, обов’язково усміхнеться. Глядачі зіграють проти команди другокласників.

 

1. Що означає слово метелиця? Завірюха зі снігом. – Дружина метелика.
2. Що таке збіжжя? Зерно. – Люди збіглися, з’юрмилися.
3. Що таке бандероль? Вид поштового відправлення книг, дрібних предметів. – Це коли у фільмі хтось виконує роль бандита.
4. Що означає слово кошара? Загорода або хлів для овець. – Величезний страшний кіт.
5. Що таке тюбик? М’яка трубочка для клею, пасти, вміст якої видавлюють. – Маленький бичок.

Ну що ж, перемога за нами. А знаєте, чому ми так впевнено перемогли? Бо знаємо девіз: хто багато читає, той багато знає.

 

А чи знаєте ви?

* Існують «книги-колібрі». Кожна буква розміром 1,5 мм. Читати такі книжки без лупи неможливо.

 

* «Книга-велетень» важить 85 кг, а висота її 2м.

 

* А в Італії нещодавно вийшла унікальна «золота книга». Вона називається «Шлях людини». Сторінки її виготовлені із золота найвищої проби. У книзі 60 сторінок. На їхнє виготовлення пішло 100 г дорогоцінного металу.

 

* В Японії випускають пригодницькі книги на тонких листках, випечених із солодкого рисового тіста.

 

* В Парижі вийшла перша книжка, яку можна нюхати. Вона складається із 30 сторінок опису різних сортів парфумів.

 

Запрошуємо до слова другокласників.

 

 

                                            ГІМН ЮНИХ ЧИТАЧІВ

В кожнім домі, в кожній хаті –

У містах і на селі, -

Хто навчився вже читати,

Має книжку на столі.

 

Дружба з книгою – це свято,

Не було б його у нас.

Ми не знали б так багато

Про новий і давній час.

 

Все ми в книзі знайдемо,

Кращої не знаємо,

Доброї і вірної

Подруги малят.

 

Книгу зрозумілу,

Чесну, добру, сміливу.

І дівчатка, й хлопчики –

Хочуть всі читать.

 

І найменшенька дитина,

Що не вміє ще читать,

Ледь колисочку покине –

Просить книжку показать.

 

Книги дружать з дітворою,

Полюби їх у житті –

І улюблені герої

Будуть друзями в путі.

 

Сторінки книжок завітних

Всіх нас розуму навчать –

Працювати і учитись,

І Вітчизну шанувать.

 

Цю посвяту в читачі

Треба пам’ятати.

Бо зразковим читачем

Можна згодом стати.

 

ОБІЦЯНКА ЮНОГО ЧИТАЧА

• Бути активним читачем… обіцяємо.
• Берегти книги… обіцяємо.
• Намагатися бути схожими на кращих героїв книг… обіцяємо.
• Все життя не розлучатися з книгами… обіцяємо.

 

Усім учням вручаю брошурку «Юному читачеві», де вміщені цікаві поради, рекомендації.

Запам’ятайте слова Максима Горького:

«Любіть книгу… Вона

Полегшить вам життя…

Вона вчить вас поважати

людину і самих себе, вона

окрилює розум і серце почуттям

любові до світу, до людини».