Місце народознавчого фольклору у вихованні дитини.

Виховний захід

Тема “Рід, родина, рідне”

 

                                                             

Мета: Дати дітям визначення понять рідна земля, рідна мова, рідна пісня, рідне село (місто). Виховувати патріотизм, любов до свого, народного. Розвивати бажання зберегти традиції українського народу,своїх предків.

Обладнання: рушники, інші символи України, композиції з квітів, колосків і калини, малюнки художників - картини рідної природи і т. ін.

                          Хід уроку

І.Налаштування

Сядьте, діти, всі рівненько.

Усміхніться всі гарненько.

Настрій радісний взяли

Й працювати почали.

 

- Виберіть настрій на сьогоднішній урок:

ІІ.Оголошення теми

1.Розшифруйте ребуси:           

 

               +ї

2.Мозковий штурм

-Що таке родина?

- Яке значення для вас  у житті є родина, сім’я , родичі?

-Якою ,на вашу думку, має бути ідеальна родина?

-А Україна для вас – це що?

3.Вчитель:

- Діти, сьогодні ми з вами поведемо мову про нашу рідну землю. Давайте вдумаємось з вами у саме слово рідний. Що воно означає? - Близький, дорогий?

- Так. А від якого слова воно утворилося? - Від слова рід. 

- Рід! Вдумаємось у це слово! Слово рідний - пов'язано з родом, з народженням.

Рідний тобі - це не лише близький, дорогий тобі, а ще й одного роду. А скажіть, хто для нас є ріднею?- Рідна мама, рідний батько, - Рідний брат. - Рідна бабуня...

- Так, ми кажемо “Мої рідні”, коли говоримо про сім'ю. У кожного з нас є своя родина. Це найдорожчі нам люди, які нас найбільше люблять, жаліють, тому що ми теж для них - рідні. І ми їх також найбільше любимо, ми без них не уявляємо свого життя.

А тепер скажіть мені, чи можемо ми назвати рідними якусь хату, вулицю, якесь село чи місто?

 - Можемо!

- А от яку хату ми назвемо рідною?

 - Ту, в якій ми народилися.

 Правильно! Рідна хата, рідна домівка - кожен з вас її має. Вона найкраща, найтепліша; як би важко нам не було чи сумно, чи хто скривдить, але прийдеш додому - і відразу стане затишно. Правду люди кажуть: “У гостях добре, а вдома найліпше”. А яку ж вулицю, село (місто) ми назвемо рідними? 

- Ті, де ми народились, зробили перші кроки, де були перші радощі і сльози, перші друзі і перша вчителька.

- От бачите, які ми з вами багаті! Маємо рідних: найрідніших людей, рідну хату, рідну вулицю. рідне село. Все це і є наша з вами рідна земля - земля, на якій ми народились. Вона для нас найсвятіша, найкраща. Ось послухайте, будь ласка, вірш, який написав наш поет Дмитро Павличко:

 

Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

- Всі народи бачиш ти з висот,

всі долини і гірські шпилі.

Де ж найбільший на землі народ?

Де ж найкраще місце на землі?

- А тепер подумаємо, що б сонечко відповіло поетові? (Діти відповідають.) Саме так відказало і сонечко. Послухайте:

Сонце усміхнулося здаля:

 - Правда, все я бачу з висоти.

 Всі народи рівні., а земля там найкраща,

Де вродився ти.

                                  (Д. Павличко. Де найкраще місце на землі)

4.Практична робота : намалюйте той куточок нашого міста, який вам найдорожчий.

Виставка малюнків

    Але ця земля нам, діти, рідна ще й тому, що тут народилися наші батьки, бабусі і дідусі, тобто в цій землі - коріння нашого роду. А що ж ми знаємо про цю святу землю? Якою вона була в минулому, чим славилась? Про це ми дізнаємося:

https://www.youtube.com/watch?v=BhuWhgS_HlA

 

- А чим ви прикрасите цю землю, коли виростете, якими справами? (Діти розповідають)

Є і ще, діти, велике багатство у кожного з нас. Ми його можемо не помічати, але без нього не можемо жити. Це - рідна мова. Ви ніколи над цим не замислювались? Чому українську мову ми називаємо рідною?

Ось послухайте, що я вам скажу. (Учитель каже кілька фраз іноземною мовою) Зрозуміли мене?

 - Ні.

- А чому? Тому що я говорила чужою мовою. А тепер:

Котик ранком уставав,

Хвостом хату замітав,

А як хатку вимів,

То хвостика вимив.

Доки хвіст його сушивсь.

Без обіду кіт лишивсь.

 

-  Усе вам зрозуміло?  А чому?

- Тому що я говорила рідною мовою. Отже, рідна мова - та, якою ми думаємо, і яку чули змалку, якою говорять наші батьки, якою і ми сказали перше слово. Ця мова зрозуміла і рідна всім українцям так само, як польська - полякам, чеська - чехам. Бо кожен народ має свою рідну мову, і так само, як мама, мова в нас одна. Її не можна ні вибрати, ні купити, бо вона дається нам разом з народженням на все життя. І ще, діти,її, як і маму, не можна ніколи зрадити, проміняти на чужу.

 

5.Робота в групі: склади прислів’я про мову.

Хто мови своєї цурається,	а людину по мові.
Птицю пізнати по пір'ю,	мовиться мова
Рідна мова – не полова:	хай сам себе стидається.
Слово до слова,	там нема  і життя.
Де нема мови,	її за вітром не розвієш.

  -А ще, діти, наша рідна земля багата і славна своїми піснями; кожен народ, крім мови, має свою рідну пісню. А чи є у нас рідна пісня? Що це за пісня?

- Та, яку співали мама, бабуся. Та, з якою ми ростемо.

- Давайте ж заспіваємо таку пісню.

(Діти співають пісню про рідний край.)

https://www.youtube.com/watch?v=VouDm1IiZPE

 

    Ця пісня, діти, як і ви, народилась в Україні, бо кожна пісня, так само, як і людина, має свою Батьківщину. А ще - вона має свого творця. Хто ж він. цей творець?

- Це наш рідний народ.

- Народ, який створив і мову, і пісню, і казку, і дивовижні рушники, і все, що зараз у вас перед очима. А ви спитаєте: хто ж це такий прекрасний і мудрий, чиє ім'я народ?

-Давайте знову вдумаємось у це слово. Кожен про себе тихенько скажіть : народ. Що воно вам нагадує, які ще слова?

- Народжуватися.

- Родина, родичі.

-  Рід, рідний.

- Отже, бачите, слова народ, рід - близькі. Народ - це люди, багато-багато людей. Вони розмовляють одною мовою, співають одні пісні, живуть на одній землі. Це ніби великий могутній рід.

 

6.Руханка "НАША РОДИНА" Н. Май

https://www.youtube.com/watch?v=nwlDZ7uE9Sg

 

  Але подумайте над таким. Ось ви сидите в класі. Ви також говорите однією мовою, співаєте одні пісні, любите однакові ігри. Але чи можете всі назвати себе народом?

- Ні!

- Чому?

 - Тому що нас дуже мало.

Справді, вас мало, і ви маленькі. Але кожен з вас - маленька частинка великого українського народу.

- А чи можемо ми жити без свого рідного народу?

- Ні.

- Так! Адже і маленька краплина відразу висихає, а коли їх багато, коли вони разом - тоді вони могутні, як море.

-А як ви думаєте, ви, такі маленькі, потрібні своєму народові?

-Звичайно. Бо якби не було окремих краплинок, не було б і дощу. І кожна дощова краплина потрібна землі, щоб напоїти її. Отже. кожний з нас потрібний своєму народові, своїй рідній землі. Ми - їхнє майбутнє.

- А тепер, діти, я скажу вам найголовніше. Рідна земля, рідна мова. рідний народ - це найсвятіше, що є в кожного з нас. Людина, яка відцуралася своєї землі, мови, народу, - сирота; вона не знаходить собі місця у цілому світі. Це людина без роду, без Батьківщини. То ж ростіть добрими, вмійте любити і берегти своє, найрідніше.

(Звучить пісня П.Пашкевича на слова В.Симоненка “Синові”)

https://www.youtube.com/watch?v=VjcTUxCl4AE

 

        

ІІІ.Підсумок уроку.   Технологія Ц»Мікрофон»

-Що таке родина?

-Чи є родиною наш клас?

-Які цінності в родині ти бережеш?

- Україна – це…?

 

Рефлексія

 

сьогодні я дізнався…

мені було цікаво…

я зрозумів, що…

я спробую...

 

 

 

Валентина Онищенко

                                                                 учитель-методист,

                                                                 вихователь групи

                                                                 продовженого дня

                                                                 Кременчуцької гімназії № 1