виховний захід " Родинне свято"

Родинне свято «Нашому роду нема переводу»

Мета: виховувати любов, повагу, шанобливе ставлення до рідних,

  Знайомити з традиціями роду.

Хід свята

Учитель  Дорогі діти! Шановні гості, батьки, дідусі та бабусі. Ми сьогодні зібралися з вами на свято родини. Родина, сімʼя – це найдорожче для кожної людини. «З родини йде життя людини» - говорить народна мудрість. Тут людина робить свої перші кроки, звідси вона виходить у широкий світ.

 

На щиру розмову зібрались ми з вами. Розмову сьогодні присвятим ми мамам, А ще – татусям, дідусям і бабусям, братам і сестричкам.

 

  Я всім вам вклонюся,

  Бо ви того варті!

  Ми любимо вас!

  Це свято – сюрприз вам,

 

  Ми готували вам сюрприз

  Старанно і завзято.

  Спасибі вам за те, що ви прийшли

  На це родинне свято!

 

  Спасибі вам за те, що ви

  Веселі і привітні!

  Спасибі вам за те, що ви…

  Ви просто є на світі.

  Кохані наші, чарівні,

  Найкращі, найрідніші!

  Ми заспіваємо вам пісні

  І прочитаємо вірші.

 

  Що дитині треба?

  Дім красивий, білий

  І, як світлий образ,

  Мамин погляд милий.

 

 

  А ще було б добре

  Мати сестру й брата,

  І щоб завжди з нами

  Був наш рідний тато.

 

Учитель: Мама! Чи є на світі слово прекрасніше й ніжніше? У мами добрі й ласкаві руки, найвірніше, найчутливіше серце. Воно ніколи не залишається байдужим до радощів і турбот дітей.

 

  Милі наші матусі!

  Ми вам шану складаєм

  І признатися мусим,

  Що без вас нас немає.

  Тож сьогодні ми хочем

  Вам спасибі сказати

  За недоспані ночі,

  На тривоги багаті.

 

  Ми вас любимо щиро,

  Любим вас і благаєм

  Всім вам здоровʼя і миру

  І цілуєм вам руки.

 

  Спасибі Вам, рідні мами,

  Що Ви тут сьогодні із нами.

  До вас наше і далі слово –

  Мамусі, рідненькі, будьте здорові!

 

  Мамо, я цілую Ваші руки,

  За все те, що мені дали,

  За всі ті страждання і муки,

  Що через мене у вас були.

 

  Мамо, я цілую ваші руки,

  Я люблю вас, мамо, а це – головне,

  Хай не буде між нами розлуки,

  Хай сонце голубить вас і мене.

 (Пісня: «У моєї мами…»)

 (Діти йдуть до матерів і цілують руки.)

 

  Щоб не сивіло в вас волосся,

  Щоб не морщилось чоло,

  Щоб вам, кохані рідні мами,

  У всьому і завжди везло.

 

  Щоб вас кохали наші тата

  І дарували квіти вам.

  Немає ж бо у всьому світі

  Жінок, чарівніших за мам.

 

  Що потрібно матері для щастя?

  Щоб криничка своя біля хати була,

  Щоб калина рясніла й душа молоділа,

  Щоб під вікнами вишня весною цвіла.

 

  Що потрібно матері для щастя?

  Щоб у домі господар був добрий, не злий,

  Роботящій, тямущий, хай і не красень,

  Та щоб непитущій і не скупий.

 

  Що потрібно матері для щастя?

  А щоб діти її сміялися в дворі,

  Щоб їх обминали хвороби, нещастя,

  Щоб вертали у рідне гніздо журавлі.

(Пісня : «Мама є у всіх»)

Витель : -  А чи можна визначити чия матуся краще?

  Вірш - пʼєса

Автор   На сонечку весняному

 Пес старий куняв.

 Під кущем малини

 Він зручно спочивав

 Та раптово сильний галас

 Песика збудив

 Він розплющив очі

 І двох малят узрів.

 Сварилися малята:

 Курча і Каченя:

Курча:  Моя матуся краща!

Каченя:  Ні, друже, ні – моя!

Курча . Пі! Пі! Я зараз дзьобну!

Каченя.  Кря! Кря! А я скубну!

Курча  Неправду ти говориш!

Каченя:  Я скаржитись піду!

Песик  Гав! Гав!

Автор Промовив Песик:

Песик:  Ви сварку припиніть!
Що ви не поділили?

  Швиденько розкажіть!

Курча У нас тут суперечка!

Автор Розказує курча.

Курча Чия матуся краща -  

 Моя чи Каченяти?

Песик я відповіді знаю

 І вам допоможу.

 І про усе правдиво

 Й докладно розкажу.

 Матуся у курчати

 його всього навчить:

 як зернятка шукати,

 як червʼячка зловить.

Курча Ось так!

Автор Курча сказало

 Й до мами утекло,

 До любої матусі

 Сховалось пі крило.

Песик Навчає Качка – мама

 діток в ставку пірнать,

 І на лужку зеленому

 Смачну траву шукать.

Каченя  Ось так!

Автор Кача зраділо

 Й до мами попливло.

Каченя  Найкращої матусі

на світі не було!

Песик Розбіглися малята,

  А я й не доказав.

  Моя найкраща мама,

  Такі то справи. Гав!

 

 Дорога моя матусю,

 Добра моя ненько!

 Ти у мене найкраща,

 Рідна, дорогенька!

  

 І моя матуся добра

 Вчить вона мене й сестричку

 Як на світі жити,

 Будемо тебе рідненька увесь вік любити!

 

 І у мене мама гарна,

 Роботяща дуже,

 Все турбується вона,

 Ніде й не байдужа.

 

 Ні, моя матуся рідна,

 Наймиліша в світі

 Молоді і дуже гарна,

 Як вишня у цвіті.

 

 Всі матусі дуже гарні.

 Згідна я із вами

 Але кращої, як в мене,

 Не знайдете мами.

 

 Я вдячна за те, що бувало,

 Строгіше дивилася ти,

 Та досить схилити голівку –

 Ця строгість проходила враз.

 Це, мабуть тому, що матусине серце

 Від сонечка брало тепло.

 

 Я вдячна тобі, що бажаєш

 Щасливо і радісно жить.

 Отож пригорнуся до тебе,

 Як серце моє стукотить!

 І хочеться вирости швидше,

 Щоб в щасті з тобою прожить.

 

 Усміхнись моя мамо, рідненька,

 Засвіти в небі зірку мені.

 Як же жити з тобою прекрасно,

 Дихати легко, ходить по землі.

 Для тебе, моя дорогенька,

 Віночок з барвінку сплету,

 Найкращій рушник – вишиванку

 Під ноги тобі простелю.

 

 Я вклоняюся, мамо тобі,

 Натруджені руки цілую ласкаво.

 Щоб горя не знали ніколи в житті

 І від неуваги дітей не страждали.

(пісня про матусю)

Учитель:  Батько в родині є прикладом для синів. Він виховує їх, його слово – завжди закон. Кажуть, що дітей треба любити так, щоб вони цього не знали. Саме така батьківська любов.

 Я і до тата хочу звернутись,

 У словах передати тепло,

 Щоб частіше він міг усміхнутись

 І в душі його літо цвіло!

 

 Татку, татусеньку, таточку, тату,

 Кращого в світі немає навкруг!

 Таточку, хочу тебе обійняти –

 Ти мій порадник, заступник і друг!

 

 Наш любий і мудрий тату,

 Як добре ,що ти у нас є,

 Як важить для нас багато

 Кожне слово твоє.

 

 Батьку любий, тату милий,

 Нинішньої днини

 Ти прийшов до нас на свято

 Нашої родини.

 Ми тобі складаєм нині

 Щире побажання.

 Щоб прожив ти многі літа,

 Не зазнав страждання.

 Щоб ти вивів нас у люди

 Та втішався нами,

 Щоб гордитись міг своїми

 Донями й синами.

 

 Як мені вас не любити,

 Батьку рідний, нене,

 Та ж ви мене згодували

 І дбали про мене.

 Та ж ви мене згодували

 Щирими руками

 Ой, нема ніде то в світі –

 Як в батька і мами.

 

 Батько розуму навчає,

 Мати приголубить.

 Ніхто мене так у світі,

 Як вони, не любить.

 Дай же, боже, щоб я виріс,

 В школі гарно вчитися,

 Щоб я батькові та ненці

 Добре відплатився.

 

 Отож, які б нас дороги

 Не звали в далекі світи,

 Ми молимо долю і Бога

 Щоб завжди здоровий був ти!

 

 Де знайти співаночку, аби оспівати,

 Де ті фарби взяти, аби змалювати?

 Хоч би я співала краще за пташатка,

 То не виспіваю, як люблю я татка!

 

 Хоч би як веселка,

 Я всі фарби мала,

 Та любов до татка

 Я б не змалювала.

 

 За слова миліший,

 Кращій за малюнок,

 Нашим таткам милим

 буде поцілунок.

 

Дорогий, хороший, рідний тату,

Кращого за тебе не знайти,

Дорогий, хороший, рідний тату,

Як чудово , що у нас є ти!

 

Погляньте на таткові руки,

Які в них натруджені жили,

Дуби щонайбільші, та липи, та буки

Міцніють від їхньої сили!

 

Такі ж бо ці руки могучі,

Що навіть і мертве каміння

Будинком веселим, співучим

Зростає від їхнього вміння.

 

(Пісня «Тато може…»)

 

 

Вчитель:  Родина це не тільки  мама і тато. Це ще і дідусь і бабуся! У народі кажуть: « Діти  - це діти, а справжні діти – це онуки». І сьогодні на наше свято , немов голуби і голубки, злетілися наші дідусі і бабусі.

 

 Я до бабусі з любов ʼю звертаюсь,

 Бабцю, бабуню, бабусю моя!

 І до бабусиних рук притуляюсь,

 Так відчуваю в них лагідність я.

 Цілую бабусині втомлені руки,

 Що знали в житті і любов, і розлуки,

 Що вміють такий смачний хліб випікати

 І людям добро завжди дарувати.

 

 Бабусю, дай ручки твої поцілую,

 За шийку тебе обійму,

 І щічки погладжу…

 Ти знаєш, бабусю,

 Як дуже тебе я люблю!

 І ти мене любиш,

 Хоч я неслухняна,

 Частенько і шкоду роблю,

 Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,

 Бо дуже тебе я люблю.

 

 Бабусю моя дорогенька,

 Матусю моєї матусі,

 Присядь біля мене близенько

 Я ніжно отак пригорнусь,

 Накину тобі я на плечі

 Хустину тепленьку пухову –

 Як гарно з тобою малечі!

 Бабусю, завжди будь здорова!

 

 На руки твої подивлюся,

 Що ніжно голівку ласкали,

 Ці руки невтомні і ніжні

 В колисці мене колихали.

 Вони ще моторні і вправні,

 Все вміють ці руки робити,

 Хустиночки вишити гарні,

 Сніданки й обіди варити.

 

 

 Ми до землі Вам шану складаєм,

 Любимо Вас ми і величаєм,

 Наші цілунки міцні, незрадливі,

 Рідна бабусю, ти швидко прийми!

 

 Несе Вам ніжність і тепло.

 Прийміть, дорогі бабусі, музичне вітання

 І від дочок, онуків найщиріші побажання.

 

 Ой, бабусенька рідненька,

 Чарівниченько любенька,

 Твої руки золоті

 В невсипущому труді.

 Твою працю я шаную,

 Твоє серце добре чую.

 І тебе, я побажаю,

 Хай сонечко завжди вітає.

 

 Скільки в бабусеньки з нами турботи,

 Варить бабуся нам добрі компоти,

 Треба шкарпетки теплі звʼязати,

 Казку веселу нам всім розказати.

 Скільки в турботах тих різних умінь!

 Рідна бабусенько! Сядь відпочинь!

 

( Пісня : «Бабусенька»)

 

 Є в нашій мові прекрасні звертання,

 Добрі і щирі, чудові слова.

 Тими словами усяк без вагання

 Діда найкращого так назива:

 «Діду, дідусю, навчи в світі жить».

 Він на голівку кладе свою руку.

 Голос струмочком сріблястим біжить.

 

 Мій сивий, лагідний дідусю,

 Я до землі тобі вклонюся.

 За теплоту твою і ласку,

 За мудре слово, гарну казку

 

 Дідусю мій рідненький,

 Я так тебе люблю!

 Вродливий ти своєю добротою

 І серцем, що для нас живе.

 Дай Бог тобі здоровʼя і спокою,

 Сто літ живи і знай:

 Ми любимо тебе.

 

 

 Я вітаю свого діда,

 І таке йому скажу:

 - Із тобою я дружу!

 Ти хороший, ти ласкавий,

 Ти привітний, гарний, славний,

 Будь здоровий, не хворій,

 Дідусеньку, рідний мій!

 

 Зовсім не старенький

 Любий мій дідусь.

 Ми з ним – добрі друзі,

 І я цим горжусь.

 

 Хай в житті вам радість буде,

 Процвітайте, як той цвіт.

 Дай же, Боже, любим дідусям

 Многих, добрих, щасливих літ.

 

 Дорогі дідусі!

 Нам потрібні сьогодні і завтра

 Ваша сила і честь.

 Ваші повні наснаги серця.

 Хай незгасне ніколи

 В мудрих помислах дідова ласка,

 Із якою в житті ми ідемо

 До самого кінця.

 

Вчитель: Майже у всіх казках зустрічаємо героями дідуся і бабусю. І сьогодні ми пропонуємо вам згадати таку казку:

  Казка про курочку рябу та золоте яєчко.

 Жили – були дід та баба,

 Була в них курочка Ряба.

 Знесла курочка яєчко

 Не просте – золоте.

Баба  Дідусю! Та прокинься скоріш!

 

Дід  Чи Вовки там у дворі?

  Ти чого кричиш, бабусю?

  Зараз, зараз уберуся!

 

Баба  Ти дивись, що я знайшла:

  Наша курочка рябенька

  Під кущем яйце знесла.

 

Дід  Ну й знесла, велике діло.

  Що ж ти , бабко, так зраділа?

 

Баба  Так яєчко ж не просте,

  А поглянь – но , золоте!

 

Дід  Золоте? Чи ж правда це?

  Це ж багатство – не яйце!

 

Баба   Ох, горить! З очей сльоза.

 

Дід  Справді диво! Чудеса!

  Страшно взятися за нього. (Стук у двері)

 

Баба  Вдома нас нема нікого!

  Бач, сусідів, як на зло,

  Ніби вітром принесло.

 

Дід  Замкни двері,

  Скарб – до скрині!

  Ех, Рябка б спустити нині. (Повертається баба)

 

Баба  Я в неділю, мабуть, діду,

  В місто, на базар поїду.

  Багатіїв стріну там,

  Їм яєчко і продам.

  Як дадуть багато грошей:

  Гривень, доларів, рублів,

  То на шубу там добуду

  Я сибірських соболів.

  Накуплю собі обновок:

  Плахт, спідниць,

  Штук , може, з сорок.

  На спідниці – бахрому…

  Скриню доверху напхну!

  А ще хустку в квіточках,

  Черевички, персні. Ах!

 

Дід  Що ти мелеш тут дурниці?

  Бач, знайшлася молодиця

  Виряджатись в різний хлам.

  Ні ж , якщо ми вже багаті,

  Я здобуду замість хати

  Тут в три поверхи палати.

  Та альтанки по кутках!

 

Баба  Тихше, діду, тихше, тихше.

  Розходився, як на гріх.

  Ми живем не гірш за інших,

  А палац – то всім на сміх.

  За ті альтанки тебе, діду,

  Візьмуть на кпини сусіди.

 

Дід  Та нехай, мені не жаль,

  Зважать на них була б печаль!

 

Баба   Заспокойся, не кричи,

  Он горшки гримлять в печі.

  Вже немилий світ мені.

 

Дід  Я господар тут чи ні? (Стукає кулаком по столу)

 

Баба  Ой, яєчко покотилось,

  Покотилось і розбилось.

  Шкарлупки не зосталось,

  І куди все подівалось?    (плаче)

 

Дід  Ну чого ж ти засмутилась?

  Від чудес добра не жди.

  Будем жити, як раніше,

  Й працювати, як завжди.

 

Баба  І обновки можна справить,

  І хатиночку підправить.

 

Дід  Тільки те, мабуть, надійно,

  Що у праці створиш радо.

  Відчиняй, бабусю, двері.

  Хай заходять гості в хату.

(Пісня : « Ми любимо вас»)

 

Вчитель:  Одна з головних заповідей Біблії говорить: «Шануй свого батька і матір». Ніжна  ласкава мама завжди приголубить, а сильні руки батька підтримають вас. Але і ми повинні берегти своїх батьків, допомагати їм, не засмучувати, бути слухняними. Ви також повинні з любовʼю і повагою ставитись до своїх бабусь і дідусів. Ваші батьки, бабуся і дідусь бажають тільки хорошого. Ви – їхня надія і опора в майбутньому.

 

 Вклоняємось всім вам доземно,

 Як батьківській хаті з далеких доріг,

 Як хлібу, що матінка чемно

 Кладе на вкраїнський рушник.

 

 Бо ж нашому роду нема переводу,

 Хай пісня єднає коріння святі.

 Дай, Боже, нам віру і братню згоду

 На довгії роки, на вічні віки.

 

 Людське безсмертя з роду і до роду

 Увись росте з корінням родоводу.

 І тільки той, у кого серце чуле,

 Хто знає, береже минуле

 І вміє шанувать сучасне, - лиш той майбутнє

 Вивершить прекрасне!

 

 Побажаю вам сто років жити

 Без горя, без сліз і без журби!

 Хай з вами буде щастя і здоровʼя

 На многії літа і назавжди!

 Щоб родила щедро нива,

 Щоб у хаті все, як слід,

 Щоб довіку був щасливий

 Український славний рід!

 

(Пісня : «Побажання»)