17 липня о 18:00Вебінар: Чи може наука сформувати підприємницьку компетентність?

Виховний захід "Що повинні були вміти робити наші дідусі та бабусі"

Про матеріал

Праця наших предків була пов'язана з великою кількістю різних речей про призначення яких багато хто вже і не знає. Даний виховний захід дає змогу учням познайомитися з побутом та традиційними заняттями наших предків та ще раз переконатися у важливій ролі праці у житті людини.

Перегляд файлу

Тема: «Що повинні були вміти наші дідусі та бабусі»

Мета: ознайомити з побутом та традиційними заняттями наших предків,    роллю праці у житті людини;                                                                     розширювати кругозір та збагачувати знаннями про великий культурний спадок нашого народу;                                                                           виховувати любов до праці та повагу до людей праці

Хід заняття

Вступне слово

Сьогодні ми поговоримо на дуже цікаву тему, але перед тим, як її оголосити, я хотіла б дізнатися, що на вашу думку повинні вміти сучасні хлопці та дівчатя?

(відповіді дітей)

А років 50-100 тому назад?

(відповіді дітей)

Праця наших предків була пов’язана з великою кількістю різних речей про призначення яких багато хто вже і не знає. Спробуйте відгадати, для чого використовувалися речі, які я буду показувати.

(маглівниця, веретено, гарчик, ціп, коновка)

А зараз спробуйте відгадати, що означають ці гуцульські слова.

(жмакати шматє, обиртати поліг, вирцак, клевец, гимблик, маржинка, кутанє, коновка, чістрало, жорна)

Поясніть, для чого у кожній гуцульській хаті у стелі був гак?

Для чого у лавиці була дірка?

(відповіді учнів)

Як бачите, наші предки були дуже працьовиті, а лінь та неробство засуджувалися. Усна народна творчість зберегла багато жартів, історій та казок про працьовитих та лінивих.

Зараз пропоную вашій увазі казку казку «Кому горня мити»

Казка «Кому горня мити?»

Автор Жили собі чоловік та жінка, та такі були ліниві, що й годі розказувати: навіть сінешніх дверей на ніч не засували.

    Чоловік.  Щовечора засувай, а вранці відсувай - хіба ж то не морока.

Автор Одного разу зварила жінка каші, та й каже:  

Жінка.  Я кашу варила, а тобі, чоловіче, горня мити.

    Чоловік.  Не мели дурниць. Чи ж то чоловіча робота, горшки мити?

     Вимиєш сама.л

   Жінка.  І не подумаю!(Каже жінка)

    Чоловік.  Та і я не буду! (Стоїть чоловік на своєму)

   Жінка.  А … не будеш ти, то хай воно весь вік немите стоїть!

    Автор Постояло немите горня аж до вечора. Чоловік знову каже:

   Чоловік.  Жінко, гей, жінко, …треба горня мити.

Автор А та в крик і каже:

   Жінка.  Сказала, то твоя робота, мий сам!

  Чоловік.  Ну от що! Нехай не буде ні на твоє , ні на моє. Умовимось так: хто завтра рано першим встане, тому й горня мити.

   Жінка.  Хай так, лягаєм спати – ранок вечора мудріший.

Автор Полягали. На ранок ні те, ні те не встають, кожен лежить мовчки і    не зворушиться. Сусіди давно корів подоїли і пастух чергу в поле погнав. Сусіди гомонять між собою.

   Сусідка 1.Чого це Маланка сьогодні припізнялась?

   Сусідка 2. І корову не вигонила. Чи не приключилось чого?

   Сусідка 3. Треба її навідати.

Автор Поки так гомоніли поміж себе - одна сусідка шусть до них. Стукнула в віконце - ніхто не озивається. Вона на подвір’я до хати, а двері на засув не замкнені.. Зайшла і бачить – хазяйка на лаві лежить.

  Сусідка 4. Чого це ти тут лежиш?

Автор А Маланка лежить і не ворушиться. Зазирнула на піч , а там господар простягся, тільки й очима блимає. Наполохалася сусідка й зі словами вибігла з хати:

  Сусідка 1. Та що тут коїться! Ой людоньки! Біда сотворилась!

Автор Та й стала розказувати. Збіглися сусіди в Меланчину хату.

Сусідка 2. Ой, що то з вами?

Сусідка 3. Може по фельдшера чи батюшку послати?

Автор А хазяї мовчать. Погомоніли кожен про свої клопоти. Почали розходитись, а одна сусідка й каже:

Сусідка 4. Жіночки! Гріх їх самих лишати. Треба комусь побути біля них, поки десяцький та фельдшер прийдуть. Либонь, не жильці вони ,бідолахи, вже на цьому світі.

Автор Проказала вона це, а баби всі до сіней та й в двері.

Сусідка 1.Ой, у мене тісто з діжі втече!

Сусідка 2.  А я ще своїх дрібних діток не годувала.

Сусідка 3. А мене хоч озолотіть, не лишуся з ними!

Сусідка 4. Ну, гаразд! Коли вже так, то нічого робити, лишуся з ними. Люди    вони були добрі, хоч і ледачі. Йдіть, та поквапте десяцького. А мені за те хоч Маланчиного кожушка не пошкодуйте. Їй його однак не носити.

Жінка. А ти не зазіхай не чуже добро!

Автор Вигукнула Маланка і підхопилася з лави.

Жінка. Не тобою справлене, не тобі й його носити!

Автор Тоді вже й чоловік спустив ноги з печі і каже:

 Чоловік. Ну, Маланко, ти перша заговорила, тобі й горня мити.

Автор Сусіди остовпіли, а спам’ятались, плюнули , та й пішли геть з хати. Про що ж з такими ледарями говорити?

Автор У народі застерігають: якщо  хочеш мати в своїй сім’ї виродка, дай синові чи доньці все, що  вони хочуть і позбав можливості працювати. Адже від  « неробства до злочину один крок».                                                    

Немало прислів’їв про працю склав наш народ.

  •                         Бджола мала, а й та працює.
  •                         Без діла жить — тільки небо коптить.
  •                         Без діла слабіє сила.
  •                         Без роботи день роком стає.
  •                         Без труда нема плода.
  •                         Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
  •                         Лежачого хліба ніде нема.
  •                         Маленька праця краща за велике безділля.
  •                         На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
  •                         Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
  •                         Як без діла сидіти, то можна одубіти.

 

Зараз послухайте жартівливу пісню «Колись було так, а тепер инак»

Давайте спробуємо довести , що і без сучасних приладів та техніки ми можемо впоратися з будь-яким завданням.

Завдання 1

Кожна дівчина чи жінка повинна була бути вправною господинею. Зараз наші дівчата покажуть наскільки вони вміло вміють крутити голубці

(звучить  весела мелодія, а дівчата виконують завдання.)

Зараз глядачі у залі оберуть переможницю.

Завдання 2

Хлопці теж повинні були вміти робити багато що: поремонтувати, підправити..

Зараз наші легіні покажуть чи вміють вони тримати у руках молоток та цвяхи.

(звучить  весела мелодія, хлопці виконують завдання.)

Молодці, правилися гарно!

Завдання 3

Крім приготування їжі, кожна господиня мусіла вміти шити. Чи вмієте ви це робити? Зараз побачимо.

(звучить  весела мелодія, а дівчата на швидкість пришивають ґудзики)

 

На долю жінки випадало багато клопотів, однак не всі чоловіки вважають жіночу працю працею. Добре кажуть, що жіночу роботу не видно, видно її тоді, коли жінка перестає її виконувати. Зараз ви послухаєте веселу співаночку про те, як чоловік на власному досвіді переконався, що працю жіночу треба поважати, адже справитися з нею не під силу навіть чоловікові.

(звучить співанка «Чоловік на кутаню»)

Завдання 4

Зараз, хлопці, ви повинні виконати одне із завдань, з яким не справився наш горе-газда, - приготувати тісто для вареників.

(звучить  весела мелодія, а хлопці місять тісто)

До справжніх професіоналів вам ще далеко,  я думаю, що після тривалих тренувань, вам все вдасться. Пам’ятайте, що нема неважливої та легкої роботи, кожна робота заслуговує на пошану.                                                         Не лінуйтеся працювати, адже, праця – ключ до успіху та добробуту у житті.

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
28 червня 2018
Переглядів
145
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку