Виховний захід "Сім кольорів щастя"

Виховний захід

«Сім кольорів щастя»

Підготувала

Педагог-організатор

НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. -ліцей» №1 

ім. Є .Шабліовського

м. Каменя-Каширського

Савчук Софія Степанівна

 

2018 р.

Мета: формувати поняття щастя, уявлення дітей про те, що кожна людина є творцем свого щастя, розвивати творчі здібності, аналітичне мислення; виховати людяність, доброту, чуйність, повагу до ближніх, любов до прекрасного, бережливе ставлення до природи,почуття любові до своєї Батьківщини.

Бібліотекар. Доброго дня, шановні діти, вчителі, вихователі! Ми раді вітати вас на нашому святі, що має назву «Сім кольорів щастя». Сьогодні ми поговоримо про дуже важливу річ у житті людини – про щастя, про те, що означає бути щасливим і що треба для цього робити. Кажуть, що число сім – магічне. Мабуть, це і справді так. Бо у світі багато чого позначено числом сім: сім днів тижня, «сім раз відміряй, а раз відріж» - каже народна мудрість, сім чудес світу, від щастя людина буває на сьомому небі, книга за сімома печатками й ще багато чого іншого, що позначається числом сім. Ось і задумайтесь, чи не магічне це число? А чого б і ні? Адже найкраще запам’ятовується те, що повторюється сім разів! Саме тому воно і є магічним.

     А мені найбільше подобається веселка, що виграє сімома дивовижними кольорами. Ці кольори утворюють веселковий міст через усе небо і по ньому хочеться пробігтися, бо він неодмінно заведе у чарівну казку.

   А ще мені здається,що є сім кольорів щастя. У щастя, як у веселки, є сім кольорів. Щастя – кольорове, веселе, дивовижне, радісне, прекрасне, захопливе! Воно надає людині сили, впевненості в собі. Ось таке воно, щастя!

1-й учень . А для щастя треба зовсім небагато: 

                     Сонце, зорі і весела хата.

                     А у хаті рідні, друзі, мама й тато,

                     Щоб любов і радість там жила крилата.                                                                                   Щоб були стосунки в сім’ях добрі, щирі

                     І зростали дітки в злагоді і мирі.

                    І щоб був достаток, все було, як треба,

                    Ой, для щастя, мабуть, трохи більше треба?

                    Ще краса безмежна, ріки і долини

                    І любов, як море, треба для людини.

                    І знання, і творчість, радість безупинна,

                    Кожен раз щось інше.

                    Ти ж на те й людина?!

      Сьогодні з вами здійснимо подорож кольорами щастя. Перший колір щастя – це життя, що його подарувала мама. Вона виносила свою дитину, народила її в муках, пригорнула вперше кожного з нас, обігріла теплом, нагодувала, подарувала любов! Без неї ми б не побачили б такого дивовижного, незбагненного, цікавого світу.

2-й учень. Її тепла посмішка, лагідні руки, найрідніший голос, її похвала чи застереження живуть в кожному з нас від дитинства й до кінця наших днів. А ми, діти,не завжди буваємо згодні з нею, частенько приносимо прикрість своєю поведінкою, але мамине все прощальне серце завжди любить нас, оберігає від усього на цій землі. Чи ж не тому ми хочемо сказати їй найкращі слова вдячності. Тільки іноді буває пізно.

3-й учень. Ми чомусь набагато пізніше, ніж належить, бачимо й усвідомлюємо роль мами в нашому житті, тому часто за її життя ми так і не встигаємо сказати теплі слова, пригорнути й потурбуватися про неї . Вона нам прощає, вона нас любить і завжди пригортає крилами величезної материнської любові ,  де б ми не були. Бо вона – мати…Мати, - матуся, матінка, мамочка – єдина людина, яка не буває байдужою для своїх дітей. У ній стільки милосердя, співчуття, турботи, ласки…

4-й учень.  Найкраща в світі ти, моя матусю,

Я – твій синочок, я – твоє дитя.

За тебе я щовечора молюся

І за здоров’я, й за твоє життя.

Бо тільки матінка, матуся наша мила

Нас мудрості і доброти навчить

І дасть маленьким нам могутні крила,

Щоб ми могли до мрії долетіть !

6-й учень.  Немає щастя більшого для мами,

Як в дивосвіт вести своє дитя.

І захищати серцем та руками

Малу й тендітну свічечку життя.

 

Щоб променилась вічно, не вгасала,

Несла у Всесвіт світло і тепло.

Та щоб дитина добру долю мала,

І в щасті й радості дитя зросло.

 

Молитву шепче трепетно вустами,

У Бога просить за своє дитя.

І захищає серцем та руками

Малу й тендітну свічечку життя.

 

Звучить пісня «Мамина сорочка»

7-й учень. Бережіть своїх матерів, говоріть їм приємні слова, любіть їх, турбуйтеся про них, доки вони живі, бо настане час і вам не буде до кого прийти та прихилити свою посивілу голову. А тепер продовжуємо з вами подорож кольорами щастя.

Другий колір щастя – це жити у прекрасній країні, ім’я якої  - Україна.

8-й учень. Я щаслива, бо тут я народилася, вперше пішла стежкою, що простяглася до рідного порогу в широкий світ. У рідному краї кожна квіточка дарує мені усмішку; кожна пташка співає тільки для мене. І де б я не зупинилась, мені неодмінно світить берег дитинства. Рідна земля…Вона мені сниться в далеких мандрівках, я відчуваю її поклик. Тихо прокидається ранок, поступово згасають зорі, голубіє небо. Тиша навкруги. І я  прокидаюся від солодкого сну, щоб і ти до школи.  Яке щастя жити на рідній землі.

9-й учень.  Україна – це наша земля. Рідний краї із славною історією, з мудрими, талановитими людьми, із чарівною піснею, що дивує весь світ, із невмирущими народними традиціями, із мальовничою природою. Україна – це рідна мова, якої вчила нас мама, співаючи колискову.

Бібліотекар. А що означає Батьківщина для кожного з нас?

10-й учень. Моя Батьківщина – велика країна,

Весь Всесвіт для мене вона.

Найкраща у світі моя Україна,

У цілому світі одна.

Я тут народилась у добру годину,

Тут світ пізнавати учусь.

Люблю я всім серцем свою Україну

І нею завжди я пишаюсь.

12-й учень.   Я твій громадянин, я прагну підростати,

Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла.

Моя свята і рідна Україна мати,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

Я буду в школі вчитись на «відмінно»,

Щоб мною ти пишатися могла!

13-й учень.   Тут навіть повітря найкраще у світі.

На квітах настояне і на меду.

І по – особливому сонечко світить,

Ну, де я у світі щось краще знайду?

Тут мова моя співуча й багата

Веселкою квітне у небо летить.

І жарти веселі і пісня крилата

Ну як, Україно, тебе не любить?

14-й учень.   Україно моя барвінкова,

Край родючих, багатих земель,

Прийми ще одне трепетне слово

Українки, що любить тебе.

Час заглянув в сучасне віконце

За плечима плин довгих століть,

А Вкраїна, як пісня, як сонце,

Величаво і вільно стоїть!

Мов храм величезний, ти свята Вкраїно,

Прості і щирі помисли твої.

Як добре, що ти є моя єдина,

На цій прекрасній матінці землі.

Пісня

15-й учень. Мені дуже хочеться щоб ви запалили у своїх серцях вогник гордості за те, що ви – українці. Саме вам  діти, вивчати, берегти, шанувати і вивершувати. Будьте горді, чесні, розумні, любіть свій рідний край. Його майбутнє – у ваших руках. Здійснюємо подорож кольорами щастя і зупиняємося над третім кольором щастя – краса, світло, добро.

16-й учень. Що таке краса? Краса – це радість, задоволення. Це те, що милує око. Краса несе нову якість. Красивий автомобіль – це і колір, і форма, і його швидкість, і практичність. Красива іграшка – це теж витончена форма, цікавість для дитини.

17-й учень.  Красива картина – це і гама кольорів, і рамочка. А найбільше ми хочемо побачити красу навколо себе в природі. Краса робить людину кращою. А де краса, там поруч світло і добро. Краса і добро єдині. Добро в людини завжди красиве і потрібне для життя.

А як кожен розуміє цю красу.

17 –й учень.  Від сонця Божий день ясний,

Як від серця, наче золотий,

Як вічна музика свята,

Материнська доброта.

Від ласки синій тане лід,

Від ласки силу має рід.

Добро те тягнеться до веж,

Там доброті немає меж.

Від радості біди нема,

Від радості цвіте зима.

Добро тут світиться вночі,

Мов символ вічної свічі.

18-й учень.   Нам так в житті усім потрібні

Слова хороші, ніби цвіт,

Щоб йшли у гості весни срібні,

Щоб по мудрішав дивний світ.

Нам так усім в житті потрібні

Слова хороші, мамин спів,

Щоб щедрістю були подібні

Ми до врожайних житніх нив.

19-й учень.   Людині треба доброти,

Щоб цвіт з’явився на калині,

Щоб вночі в ранок перейшли,

Щоб соловейко тьохкав нині.

Природі, звірові, людині –

Людської треба доброти.

Любов’ю й вірою в цім світі

Життя відстояти на світі

Спроможна тільки доброта.

Звучить пісня

20-учень. Щоб ми з вами не робили, де б ми не були, треба завжди пам’ятати, що добро велика сила, і воно завжди переможе зло. Робіть добрі вчинки, будьте добрими, чуйними, світлими людьми, тоді й світ наш буде набагато добріший.

Четвертий колір щастя – це кохання, яке прикрашає наше життя.

  Любов перебуває біля витоків життя, робить добро, стверджує у людині людське, вивищує нас перед злом. Закохані люди – не старіють, вони невтомно випромінюють любов і щедрість душі. То що ж це за сила – кохання?

21-й учень. «Любов – це найтонша і найніжніша, найбільш горда і найбільш уразлива, найбільш вихована, найбільш відкрита сфера людської  свободи. Любов має назавжди, на все життя залишитися для людини найсвітлішим, найінтимнішим, недоторканим; - такої думки про це високе почуття був Василь Сухомлинський, великий педагог.

  Кохання…Про нього мріють, на нього чекають. А коли прийде це прекрасне страждання, ця ніжна хвилююча любов, тоді людина відчуває себе щасливою. Кохання… Воно випромінює доброту, воно окрилює, закохані перебувають у іншому світі. Кохання, любов – це джерело натхнення, радості. Людина піднімається на небачені творчі вершини.

22-й учень. Кохання – вічне почуття. У всіх народів і в усі часи. І хоча б якою мовою про нього говорили, всім і повсюди воно буде зрозумілим, тому, що торкається найтонших струн людської душі.

23-й учень.  Любов – велике й світле почуття

Воно дитині як вода потрібне.

З любов’ю світлою іде вона в життя

Любов дитині – просто необхідна

Щоб їй в гармонії і в радості рости

І пізнавати світ багатоликий,

І певних успіхів у світі досягти,

Бо світ чарівний і такий великий.

24-й учень.  Любов – це найсвітліше почуття,

Чарівнішого в світі не буває.

Вона казковим робить все життя,

Любов людей на подвиг піднімає.

Від неї веселковим світ стає,

Бездонне небо радістю синіє.

Усе найкраще у любові є –

Від неї на душі у нас весніє.

Це від любові скрізь цвітуть поля,

В людському серці – добрість оживає,

І квітами всміхається Земля.

Любов людей підносить, окриляє.

Пісня

25-й учень. Тож  нехай любов, доброта, людяність живуть у наших і ваших серцях! Життя – це чаша, наповнена краплинами радощів і страждань,

Злетів і падінь, надій і розчарувань. І так хочеться, щоб у вашому  житті було більше радощів, злетів і сподівань, а менше страждань, розчарувань. Дружіть, любіть сьогодні, завтра і завжди. Продовжуємо з вами подорож кольорами щастя.

П’ятий колір щастя – це знання, які є для нас скарбом.

  Школа – це храм науки. У школі навчаються діти. Тут вчать писати, читати, лічити, виховують, дають основи знань, із якими діти підуть у самостійне життя. Без цих знань, без набутих у школі умінь і навичок неможливо обійтися в дорослому житті.

 

26-й учень.  Школа – це світла дитяча країна, у якій ми навчаємося, ростемо, мудрішаємо і міцніємо. Школа, як мама. Вона так само піклується про нас, дає основу усіх знань, які необхідні людині в житті.

27-й учень. Знання – це і справді великий людський скарб, який може дати кожна людина, аби тільки хотіла цього. А ключик до цих скарбів захований у вмінні вчитися самостійно, постійно працювати, наполегливо йти до мети. В руках розумної і доброї людини знання творять чудеса, відвертають страшні конфлікти, непорозуміння та навіть війни. «Перед розумом і сила поступається», - каже народ. За новим тлумачним словником української мови :знання – обізнаність у чомусь, наявність відомостей про щось, когось, уміння; знання – сукупність відомостей з якої – небудь галузі, набутих у процесі навчання, дослідження, тощо; знання – пізнання дійсності в окремих її проявах і в цілому.

28-й учень. Школа відчиняє двері нам свої

І йдемо охоче всі  до неї ми

29-й учень.  Школа діточок навчає,

До роботи залучає.

Всім знання міцні дає,

Світ цікавий пізнає

30-й учень. Вчимося вчитися щодня

Щоб розум добрий мати,

І в світ іти не навмання,

А більше вміти, знати.

Бо світ, як казка чарівна,

Великий, всюди гарно.

То жовта осінь, то весна –

То ж проживи не марно.

А пізнавай, учись, учись

Бо в світі так красиво.

То ж наполегливо трудись,

Бо світ – це справжнє диво!

Учень. Людині  доводиться багато вчитися і працювати, щоб чогось у житті досягти. Народна мудрість каже: «Вік живи – вік учись». Шостий колір щастя – це природа, бачити велич нашої природи,милуватися нею. Яке велике щастя у цьому світі усміхатися сонечку, чути пісню струмочка, веселий спів пташок, бачити безмежне блакитне небо, а темної ночі міріади яскравих зірок, милуватися різнобарвними квітами на землі, ходити босоніж по зеленій травичці й відчувати приємний дотик холодної роси. Справді, це велике щастя.

1-й учень. Краса природи – справжнє диво,

Все неповторне і живе.

Де не поглянь, скрізь так красиво:

По небу сонечко пливе.

Навколо височіють гори,

Між горами дзюрчить вода,

А ліс зелений, наче море,

І всюди казка ожива!

2-й учень. Учись любити, берегти цю невимовну красиву землю, яка зростила для нас, для нашого добра та здоров’я. Вивчайте довкілля, придивляйтеся, прислухайтеся, любіть його і ви зрозумієте про що співає земля. Дійшла черга познайомитись ще з одним кольором  щастя – це наші мрії! Те все про що ми мріємо, на що сподіваємося, про що постійно думаємо і так бажаємо, щоб воно збулося. І раптом мрія стає реальністю, вона здійснюється – оце щастя! Тоді у людини, ніби крила виростають, їй хочеться літати, творити, сміятися, співати! Вона – щаслива.

3-й учень. Щасливе дитинство – це тепла хатина,

В якій у любові зростає дитина.

Це мамина пісня, бабусина казка,

Любов усіх рідних, Господняя ласка…

Щасливе дитинство – це друзів багато,

З якими і будні минають, як свято!

Це щедрі сюрпризи і здійснені мрії,

Казкові бажання і щирі надії…

4-й учень. А я так хочу в тихім мирі жити,

Де не вбивають, не гримить війна.

Сміятись хочу, мріяти, любити…

І я така у світі не одна.

Вставати хочу в ніжному світанні,

Як упаде промінчик на вуста,

Вести розмови в теплому смерканні…

Така от мрія тиха і проста.

Бо я так хочу в тихім мирі жити,

Де будять сонце лише солов’ї,

Для інших хочу промінцем світити,

Такі от мрії сонячні мої…

5-й учень.  Як виросту – збудую хату,

На хаті колесо приб’ю,

А там я поселю крилату

Лелечу клекітну сім’ю.

Нехай розводиться, гніздиться

По всіх деревах і хатах.

Нехай мені щоночі сниться,

Що я літаю, наче птах.

6-й учень. А зараз пропоную долучитись усім до справи «Дерево мрії». Перед вами «Дерево мрії», яке ми виготовили своїми руками. Готуючись до свята, ми з вами трішки раніше написали на листочках свої мрії. А давайте ми з вами для прикладу запросимо декілька учнів і надамо право поділитися своїми мріями.

     Діти прикріплюють листочки до дерева.

Бібліотекар. Ось і добігає кінця наша подорож кольорами нашої щасливої веселки. Життя, діти, неповторне, тому необхідно цінувати кожен день, кожну мить, кожну хвилину, спілкуватися з цікавими людьми.  Хто бажає бути щасливим, бажає щастя іншим? (Діти піднімають руки). Ой, як багато! Тепер ми знаємо,що щастя – різнокольорове, барвисте, світле. І нехай у кожного щастя буде веселкове, чисте, бо людина приходить у світ для добра і щастя!

    Звучить пісня «Де ти, щастя?».