24 вересня о 18:00Вебінар: Використання елементів проєктної діяльності в умовах змішаного навчання

Виховний захід "Симфонія осіннього лісу"

Про матеріал
Підібрані віршіґ. пісні про осінь. Діти виконували роль лісових мешканців. Звірята закликали берегти ліс, прибирати сміття. З*являється художник і малює красу осені. Діти допомагають йому - називають рослини та тварини лісу.
Перегляд файлу

D:\Мои рисунки\нові рамки\ramk121.png 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                       Вчитель    С.І.Геленюк


D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpg 

                               Звучить мелодія

Монолог про осінь

Картину осені так важко змалювати,
Вона мінлива, гарна, чарівна.
Могутній клен розкинув жовті шати
І павутинки тоненька струна
На сонці так виблискує іскристо,
Здається, лиш торкнися — зазвучить!
В бездоннім небі синьо й чисто-чисто,
Туди злетіти хочеться на мить!
А в лісі жовта осінь догорає
І гріється у сонячнім теплі.
Яскравий лист під сонечком кружляє
І лине, наче пташка, до землі.
У небі синь бездонна і врочиста,
А на землі вже осінь догора.
І на душі спокійно так і чисто.
Це так приходить осені пора...

 

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgЗвучить мелодія

Заходить осінь, розкидає листочки, жолуді, шишки

Осінь:

D:\Мои рисунки\image020.jpgЯ — Осінь! Всюди походжаю,
Фарбую листя кленів та дубів.
Грибів, горіхів у запасі маю
Й силенну-силу різних кольорів.
Я в ліс прийшла, щоб у звірят спитати,
Як до зими готуються вони?
Мені обов’язково треба знати,
Бо ж скоро сніг накриє все крильми.
Покличу я лісовичка, спитаю,
Чи все за планом в його лісі йде?
Лісовичку! Виходь-но на розмову!
До тебе в гості я у ліс прийшла.
Сьогодні в лісі гарно, так чудово —
Багато світла,                     золота й тепла!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgЛісовичок 1:

Агов! Іду! Спішу про все сказати:
Гриби, горіхи, жолуді тут є,
І ягоди, які пора уже  збирати,

 

Лісовичок 2:

Побачивши осінь, здивовано:

Добридень, Осене, красуне-чародійна,
Вітати радий, бачити між нас,
Така ти гарна, і велична, й дивна,
Що поклонитись треба — в самий раз!

 

Лісовичок 1:

D:\Мои рисунки\image020.jpgРозкажи мені, Осене, казку
Про чарівність твою і красу,
Про дива твої й сонячну ласку —
Це я в серці своїм понесу!

D:\Мои рисунки\image018.jpg 

 

 

 

 

 

 

 

 

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgЗаходять діти співаючи пісню про осінь

Лісовик:

А це куди зібрались діти ці?

Співати ви і справді молодці.

Але от знаки заборонні розшифруйте,

D:\Мои рисунки\image022.jpgТоді й до лісу вже собі мандруйте!

Діти зачитують Лісові правила:

1.У лісі квітів хоч і є багато,

Та ти милуйся ними, а не рви!

Їх все одно не донесеш до хати.

Тому із лісу квітів не бери!

D:\Все документы\Шкільні Фотографії\Ліс  жовтень 2012\IMG_2401.JPG

2. Вогонь у лісі — зло, руйнівна сила,

Велику шкоду лісові несе.

Вогонь страшні і дужі має крила

І ними спалює у лісі геть усе!

 

3.Велика радість палку в лісі мати…

Якщо так хочеться, то гілку підбери.

D:\Все документы\Шкільні Фотографії\Ліс  жовтень 2012\IMG_2427.JPGАле не можна деревце ламати,

Воно живе і пнеться догори!

 

4.Ліс не забруднюйте, сміття не залишайте,

Бо ліс — це казка, диво, а не зло…

Погрались в лісі, все позабирайте

Неначе вас у лісі й не було.

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpg5.У лісі все в гармонії лунає:

Гуде, кує, співає і дзижчить,

Стрекоче, шепче і сичить, буває,

Але людина в лісі — не кричить!

 

Лісовичок 2:

 Ну, молодці, діти. За вас я спокійний.

Ідіть  до лісу сили набиратись,

 Повітря свіжого вдихнути і краси.

 

Лісовичок 1:

Заспівай нам, Осене,  пісню, будь ласка,
Ніжну-ніжну про вроду твою,
Прошепчи нам, Осене, казку
Жовтим листям в осіннім гаю...

 

Діти сідають і завмирають. Звучить мелодія.

Заходить художник

 

Художник:

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgСпішу на осінь подивитись,
Відчути і побачити красу.
Зрадіти фарбам і насолодитись…
Додому ж я наснагу принесу
І намалюю осінь золотисту,
Багряну, жовту, радісну, п’янку…
А різнобарвне ягідне намисто
Вплету між листом в гарному вінку.
То ж я іду на осінь подивитись
У жовтий ліс, що листом виграє.
Я дуже хочу з осінню зустрітись…
У цьому радість і надія  є!

D:\Мои рисунки\image016.jpg 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зупиняється побачивши осінь:

Я бачу сон? Чи Осінь поміж нами?
Чи заблукав я у казковий світ?
Щось дивне коїться мені з роками,
Хоч маю я не так багато літ...

 

Осінь: Так, це казка. Ми й тебе запрошуємо до нас, адже ти художник і вмієш по-особливому бачити красу природи, вмієш передати її характер і настрій.

Заходь до нас, ми тобі покажемо справжні чудеса.

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpg 

Художник:

Осінь, як тебе  намалювати?
Ще й таку красиву...
Як цю казку передати
Від туману сиву?
А від сонця позолоту,
Блиск роси дзвінкої?
Маю я важку роботу,
Не було такої...

 

Осінь:

D:\Мои рисунки\image004.jpgЯк мене ти хочеш у малюнку передати,
Тут треба хист, і неабиякий!
Красу природи і душі з’єднати,
Щоб вийшов фон і теплий, і м’який.

Щоб ця краса усіх сердець торкнулась
І залишилась жить на полотні.
  То звуками у серці відгукнулась.
   То вилилась у вірші та пісні...

     І чарувала, тішила, світилась,
       Вражала чистотою кольорів.
         В людському серці радістю  

           іскрилась,
            Щоб цю картину   

                кожен полюбив.

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgЛісовичок 1:

Придивись, будь ласка,

У лісі всюди казка.

Вона блукає лісом.

Прислухайся, будь ласка,

У лісі всюди казка.

 

Художник:

Що таке ліс? З чого розпочати малювати? /задумується/

Звісно, ліс – це дерева, квіти, трави  /малює дуби, ялини, сосни/

 

Осінь оживляє дерева

 Діти:

У лісі так гарно, тихо

І так чудово пахне цілюща сосна.

Яка  красу всім людям  дарує

І виліковує хворі легені вона.

 

А це могутній дуб крислатий

Довгожитель, богатир.

Гарне дерево міцне,

Листя різьблене, рясне

А на гілочках крилатих

Восени жолудів багато.

 

 

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgЗріст у горобини, як в ліщини,

А плоди, немов в калини.

Взимку пташечок годує,

Ягідками їх частує.

  

Стовбур клена, як колона,

А листочки, як корона.

Влітку листя зеленіє,

А як осінь – червоніє. 

 

Лісовичок 2:

 Погляньте, скарбничка

 Дивна, чарівна.

Можливо, щось цікаве

Повідомить нам вона.

/ витягають зі скарбнички і читають/

Осика живе – 80 років, липа – 330 років, ясен – 280 років,

ялина – 300 років, дуб – 500років і більше.

 

 Художник:

Намалюю трави і кущі

Серед них калину

А про неї  для душі

Хай пісня полине.

Пісня про калину

 

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgЗвучить мелодія. Виходить дівчинка

Дівчинка:

Мені дуже сподобалась ця квітка

Принесу її додому

З зеленого гаю.

Розпушу їй чорнозему.

Добрив підшукаю.

D:\Мои рисунки\image014.jpgКвітку посаджу в відерце,

Буду поливати.

 

Квітка:

Хоч мене і пересадять

В золоте відерце,

Та в неволі гнеться спина,

В’яне моє серце.

Бог створив мене для щастя

Й чарівного дива.

Хто ж порве моє коріння

Буде нещасливим.

 

Дівчинка:

Я так більше не робитиму

І тебе любитиму.

Буду всіх я закликати -

Квітів в лісі не зривати.

 

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgЛісовичок 1:

В час осінній є дивні секрети —
Все у золоті: ліс і гаї.
Творить осінь чарівні букети —
Лиш збери їх у ручки свої.


Осінь:

D:\Мои рисунки\image012.jpgОсь дубовий листок, тут — кленовий,
Листя золотом дивним горить.
Ще калину — й вінок пречудовий
В нас у кожного вийде за мить.
 

        Танець з віночками

 

 

D:\Мои рисунки\image010.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgЗвучить мелодія

Художник:

Щоб працював я не марно

І картина вийшла гарна

Звірів треба малювати

І про них багато взнати.

Мелодія   /осінь оживляє звірят/

Лисиця:

Вовку-брату я сестриця,

А зовуть мене лисиця.

Я руда, низького росту,

Хитра я і довгохвоста.

На курей я вельми ласа –

В них таке смачненьке м'ясо…

 

Ведмідь:

Я  найбільший хижий звір.

 В мене  гострий нюх і зір.

 І півтони й більше, часом,

 Маю   масу.

  Маю бурого кожуха

 І маленькі круглі вуха.

 І хоч звуся хижаком,

 Люблю  ласувать медком.

 Їм  і ягоди, й горішки,

 А полюю  зовсім трішки.

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgА як час тепла пробіг,

 Залягаю  у  барліг.

 Сплю  всю зиму, до весни

 І солодкі бачу сни.

Завесніє – вийду в світ,

 Так живу півсотні літ.

 Ось такий я  чудовий

 Звір і сильний  й загадковий.

D:\Мои рисунки\image008.jpgБілочка:

Я білочка - красуня  лісова

Любить мене дітвора.

Червонясту шубку маю

По гілках швидко стрибаю.

Хоч сама мала на зріст

Та великий маю хвіст

Ніби вогник рудуватий,

Шишки лускаю завзято.

Жолуді зриваю і  в дупло ховаю.

 

D:\Мои рисунки\image006.jpgЗайчик:

Я веселий зайчик

Довговухий побігайчик.

Довгі ноги, куций хвіст,

Невеличкий сам на зріст.

Я – страшенний боягуз

Всіх на світі я боюсь.

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgВ полі, в лісі навкруги

Скрізь у мене вороги.

Я із казки, я із пісні

В мене зубки. Мов залізні

Капустину я гризу

Дуже діток всіх люблю.

D:\Мои рисунки\image004.jpg

 Їжачок:

  Весь із тонких голочок.

     Радо звуся - їжачок

        Гостроносий і малий,

         Сірий, тихий і незлий.

             Вдень ховаюсь, а  вночі

          Йду шукать собі харчі.

       Як виходжу полювати,

    Стережись, мишва, хвостата.

 

Пісня про їжачка

D:\Мои рисунки\image002.jpg 

 

 

 

 

 

 

 

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgХлопчик:

Гляньте, друзі

D:\Мои рисунки\image016.jpgМов гірка виріс дім,

Кімнат багато в нім,

Підземні ходи – все нове,

 

Дівчинка1:

Сім’я велика тут живе:

Робота знайдеться тут усім;

Мурашечки будують дім.

 

Дівчинка2:

Ніколи не руйнуй мурашників,

бо  знищують мурашки шкідників  

Перед дощем ховаються вони в  мурашники

 І швидко  закупорюють усі  ходи.

Гримить

Лісовик:

Чуєте дощик пішов,

Нас і з вами тут знайшов.

А краплинки полетіли

Все відразу замочили.

 

Діти:

Осінню часто дощик буває,

Гуляти по лісі  він заважає.

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgD:\Мои рисунки\image058.jpgДівчинка:

Дощику. Чом нас лякаєш?

І гуляти не пускаєш?

Парасолькою новою

Я накриюсь з головою

Чобітки високі взую

По калюжам потанцюю.

D:\Мои рисунки\image056.jpg 

      Танець

з парасольками

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D:\Мои рисунки\рамки для фото\76446d3346eb.jpg 

D:\Все документы\Шкільні Фотографії\Ліс  жовтень 2012\IMG_2514.JPGD:\Все документы\Шкільні Фотографії\Ліс  жовтень 2012\IMG_2499.JPGD:\Все документы\Шкільні Фотографії\Ліс  жовтень 2012\IMG_2506.JPG

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgХудожник:

Після дощику в лісочку

Намалюю я  грибочки.

Подивіться, ось які,

Вони гарні та стрункі.

Лісовичок:

Є їстівні гриби, а є й поганки.

Та ти поганок в кошик не збирай.

А як побачиш мухомори зранку,

То омини їх, але не збивай!

Мелодія   /осінь оживляє грибочки/

Мухомор:

Я мухомор, я людомор,

 Червоний, наче помідор,

 Кашкет цяцькований розлогий,

 А сам стрункий і довгоногий.

 Серед урочища грибного

 Не знайдеш красеня такого.

 Та я отруйний, пам’ятай!

 Мене побачиш – обминай!

 

Сироїжки:

Підростаєм, всі по трішку,

Сироїжки-білоніжки,

Фарб яскравих не шкодуєм,

Капелюшки, підмалюєм!

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgОпеньки:

Ми осінні гриби – опеньки

Ніжки в нас тоненькі.

Шиї, мов цівки,

Круглі голівки.

І на пні , і коло пня

Нас велика рідня.

 

Діти:

У лісах ростуть дубочки

Сосни-велетні в красі.

Ми збирати йдем грибочки

Рано-вранці по росі.

 

Ще збираємо горіхи

Трави, квіти, глід і сік.

Тож для користі і втіхи

Вистачить на цілий рік.

 

 Звучить мелодія

Художник:

Ось і вийшов справжній ліс. Тут і дерева, і тварини , і гриби. Чого ще треба? Але відчуваю: щось не те, чогось не вистачає. Невже я ніколи не зможу намалювати справжній ліс?

 

 

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgЛісовичок:

Ніколи! Якщо не намалюєш птахів. Тому, що справжній ліс не може існувати без птахів.

Звучить спів пташок

Осінь:

Допоможіть художнику, малята. Яких же птахів треба малювати?

 

Осінь зачитує загадки:

Він працює чорноробом.

Своїм довгим, гострим дзьобом

На ялинках і дубах

Нищить шкідників – комах.

Не виспівує пісень,

А працює день у день.

/Дятел/

 Сидить весь день і все дрімає,

Охоче мишок поїдає.

Вона великі має очі,

А от літати вдень не хоче.

/Сова/

 

Може скрізь вона літати,

 Бо нема своєї хати.

 Яйця іншим підкидає,

 Скільки кому жити – знає!

 /Зозуля/

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgЯк зима – вона на гілці,

І співа, мов на сопілці...

Жовті груди, чорні крила,

Кусень сала сама з’їла.

/Синиця/

 

Лісовичок:

А що розповість нам скарбничка?

 

Дівчинка:

Синиця з’їдає за добу стільки комах, скільки сама важить.

Рекорд встановила зозуля. Вона з’їдає за день 39 великих коників, 43 капустяних черв’яки, 5 личинок травневого хруща, 4 павуки-хрестовики, 3 хрущі й багато інших комах.

Одна сова з’їдає за літо 1000 штук полівок сірих і мишей, зберігаючи одну тонну зерна.

Звучить мелодія. Прилітає  пташка

D:\Мои рисунки\image052.jpg 

 

 

 

 

 

 

 

 

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgХлопчик:

Піймав я пташку,

Лагідно тримаю.

Я дам тобі зерняток і води.

У кліточці про тебе я подбаю,

Моя пташино, тільки не тремти!

 

Пташка:

Пусти мене. В неволі я загину.

Водичку і зерно сама собі знайду.

Страшна неволя, добрая дитино.

А буде воля – я не пропаду.

D:\Мои рисунки\image050.jpg   Хлопчик:

   Лети, співай у небі гомінкому.

   Мелодія – пташка летить

   Хоч і маленький, зрозумів я все.

   Моя рука нікому і ніколи

   Ні кривди, ні біди не принесе.

 

           Лісовичок:

                                          Молодець, ти справжній друг природи.

Художник:

Ось картина вже готова

Вабить всіх її краса.

Шанувати, любити природу

Закликає вас вона.

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgПодивіться, ви в ній є

Листя срібно золоте,

Спів пташок калино ніжний

Крик звіряток опівнічний.

Все дала природа нам

Тільки треба памятати вам

Що не треба нищити краси,

Не ламать вербової коси

А вивчайте її , зберігайте,

Досліджуйте і охороняйте.

Звучить мелодія. Заходять дослідники

 /фотографують, роздивляються/

Лісовички /разом/:

Що за гості до нас завітали?

 

Дослідники:

Ми дослідники.

Вчимося, досліджуєм різні об’єкти.

Тварин дуже любимо, пишем проекти,

Вивчаємо край свій: озера і ріки,

Щоб раєм Буковина наша стала навіки.

 

Щоб всіх чарувала гаями, лісами,

 Посаджених нині в краю ріднім нами.

 А ще виростаємо добрі та дужі,

 З любов’ю в серцях, до всього не байдужі.

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgУ школі ми весело й дружно живемо.

 До лісу у вересні завжди ідемо.

 Ми там день Здоров’я проводимо гарно,

 І той відпочинок проходить не марно:

 

Дендропарк ми із друзями створили

30 видів дерев і кущів  посадили

У нашому  лісі  дуби велетенські зростили

Їх віти розкинулись в небо високо

Що радувати щиро людське око.

 

 Питання, що є, не прості й не легенькі,

 Тому і здобутки у нас чималенькі.

 Місця призові в нас і грамот багато.

 І кожна хороша робота — це свято.

 Ми вам показали усе це наглядно,

 А зараз про ліс поговорим докладно.

 

Наше лісівництво обслуговує ліс площею 1815 га.

У лісі переважають дуби,  клени, граби та ялинки.

 

В Червону сторінку ми  занесли

Світ неповторний та чудесний,

Що поступово вимирає,

Давно рятунку в нас благає.

рідкісних і зникаючих тварин і рослин.

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgОбслуговує ліс дружний працьовитий колектив під мудрим керівництвом  Штефанка Валентина Леонідовича.

Сьогодні ми його запросили на свято

Щоб подякувати щиро за ліс і красу

 

Бо ліс — це диво! Ліс — це справжня казка,

 Любіть його  і бережіть, БУДЬ ЛАСКА!

 

Виступ лісників

 Дівчинка:

Валентин Леонідович – це мій татусь

І я дуже ним горджусь.

Він ніжно до серця мене пригортає

І про все на світі розповідає.

Татусю, а за що треба любити ліс?

 

Валентин Леонідович:

Ліс любити, доню, треба

Не лише за тінь, росу.

Не тому, що він для тебе

Дарував свою красу.

 

Ліс – багатство, слава краю.

Він могутній він живий.

Він од посух заступає

Лан широкий степовий…

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgЛісник:

Чудовими дітьми ростете,
І маю я надію —
Вітчизні користь принесете.
Тому за вас радію.
Насіннячко зібрали ви
В осінню гарну пору,
Щоб квіти й трави скрізь росли,
І ліс піднявся вгору.
Щоб край наш рідний розцвітав,
Турбуєтесь ви нині,
І соловейко щоб співав
Весною на калині.

 

Вчитель:

Спасибі людям, що зростили ліс:

за всі дуби, ялини в пишнім гіллі

 і за красу отих зелених кіс,

в яких стоять гнучкі берізки білі.

 

Спасибі людям, що зростили ліс

За всі дуби, осики клени і ялини.

За всю красу у пишнім убранні

За ту мелодію, що чуєм ми щоднини.

Діти:

Спасибі людям, що зростили ліс.

D:\Мои рисунки\нові рамки\35566594.jpgD:\Мои рисунки\image044.jpg                                                                  Пісня

                                                                     про збереження природи

                                                            /мами і діти/

 

 

 

 

 

 

 

Осінь роздає квіти з листочків:

Руки ласкаві ці квіти плекали,

Добрі серця їм любов віддали.

Гляньте, які композиції склали, —

Диво-букети для Вас  принесли!

В них стільки кольору, яскравості,

Краси і сонця водночас,

В них стільки щастя, стільки радості,

Що я дарую їх для вас!

D:\Мои рисунки\image046.jpg

Пісня

 «Це

     моя    

      земля»

 

 

docx
Додано
21 березня 2019
Переглядів
422
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку