Матеріал для ознайомлення з традиціями українськог народу. Цикл весняних свят.
Мета: розширити знання учнів про святкування Великодніх свят; розкрити зміст свят; відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції; виховувати у школярів почуття любові до свого народу.
Обладнання: зал прикрашений вишитими рушниками, гілочками верби, листівками до Великодня, у глиняних тарілках крашанки, писанки, паска, повітряні кульки.
(Діти одягнені в національні українські костюми).
Хід заходу
Ведучий.
У нас здавна
Є традиція славна:
Воду брати з чистої криниці,
Муку з ярої пшениці.
Руками добрими замісити
І гостей на свято запросити !
Просимо на хліб, на сіль, на наше свято.
Дівчинка.
Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом. Любов'ю і миром !
Хлопчик.
Для людей відкрита хата наша біла.
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.
Дівчинка.
Хліб ясниться в хаті,
Сяють очі щирі,
Щоб жилось по-правді, щоб жилось у мирі.
Ведучий. Христос воскрес!
Діти. Воістину воскрес !
Ведучий.
Подивіться , любі діти! Сонечко, як сяє!
У Дніпра веселочка Воду позичає.
А над самою водою Верба похилилась.
Аж по воді розіслала Зеленії віти.
З тими вітами співають Хрещенії діти.
Діти співають пісню « Розлилися води».
Ведучий
Після Різдва найбільшим християнським святом є Великдень. Цього дня воскрес Ісус Христос. До свята готуються заздалегідь. Попередню неділю називають Вербною. Перші « котики» верби - символ пробудження природи. Їх освячують у церкві. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Зранку в неділю до церкви сходяться старі і малі, бо « гріх не піти до церкви , як святять вербу». Гілки верби несуть додому. Декілька гілок, не заносячи до хати, висаджують в землю, а решту несли до хати і ставили на покуті під святими образами, нею на Юрія перший раз виганяють худобу на пашу.
Дівчинка.
Якщо у хаті заставали когось, хто проспав заутренню, то « били» вербовою гілочкою, промовляючи:
- Не я б'ю - верба б'є.
За тиждень Великдень.
Недалечко червоне яєчко.
Молоді хлопці та дівчата билися вербою ще коло церкви і дорогою, коли йшли додому, промовляючи:
- Будь великий , як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!.
Ведучий.
Свячена верба користується великою пошаною серед народу і тому гріх ногами її топтати, залишки верби спалювали.
Ведучий.
Давайте пограємо у гру « Вербич».
Всі діти стають у коло. У центрі — дитина, яка тримає вербову гілочку —
« Вербич». Всі діти кажуть: « Вербич, вербич, весну поклич!» .
« Вербич» відповідає : « Зараз покличу!». Всі діти : «І ми з тобою, побий нас вербою!». І обертаються спинами до «Вербича». « Вербич» торкається до кожного гілочкою, промовляючи слова :
« Не я б'ю - верба б 'є.
За тиждень - Великдень.
Весна принесе золотого ключа,
А ви пошукайте собі Вербича.
Із закінченням слів, « Вербич» кладе гілочку в центрі кола, а сам стає разом з дітьми. Хто з дітей першим візьме гілочку, той стає « Вербичем».
Ведучий.
Кожен день останнього тижня перед Великоднем пов'язаний з біблійними розповідями про Ісуса Христа.
В ці дні до четверга вся родина прибирала в хаті. Старанно поралася, все мала довести до ладу, тому й четвер називався Чистим. Ввечері йшли на службу до церкви, а повертаючись, намагалися донести додому палаючу страсну свічку. Полум'ям її випалювали в хаті на сволоці хреста, щоб всіляка нечесть хату обминала.
Вичищаєм двері хати, серце вичищаєм.
Від зневіри і гріхів, що за життя маєм.
У четвер страсний та чистий чистота скрізь сяє.
У вечірню годину свічка загоряє.
(Вчитель прикрашає ікону рушниками, у зал заносять запалену свічку, обходять і ставлять свічку на покуті, хрестяться, сідають.)
Ведучий.
В суботу пекли паску, яка символізує вічність людського життя.
Ось і субота надходить,
Печемо ми паски,
Білий хліб, пухкий, духмяний
З Божої ласки.
Печуть матуся велику паску,
Бо Великодній надходить час.
А діти просять :
« Зробіть нам ласку
- Спечіть маленьку паску для нас!»
Маленьку паску спекла матуся.
Яка ж гарненька, хоч і мала!
В кошик поклала її Ганнуся
І посвятити у церкву пішла.
Пасок великих кругом багато,
Одна маленька - найкраща від усіх!
Маленька паска у велике свято —
То радість дітям, великий сміх.
Вчитель ставить паску на покуті, і прикрашає її гілочками верби. Потім бере тарілку з крашанками і писанками і обходить з ними зал, щоб діти їх розглянули.
Ведучий. Розпишемо ще цілу миску писанок.
Бабуся.
Розкажу вам, діти, про часи давні. Коли порядок скрізь, настав час для писанок. Бо що ж то за свято без писанки?
Курочка. Куд-ку-дак! . Куд-ку-дак! Знесла яйце. Як кулак! Та яке ж гарне! Схоже на білий світ. Бо в світі сонце, а в яйці - золотий жовточок. Куд - ку - дак!
Бабуся.
Яйце? Та кругле, біленьке! Візьму його на писанку . ходи - но , Іванку, писанки писати!
Виходить Івасик, а бабуся писачком проводить лінію на яйці. Івасик і Курочка спостерігають.
Івасик. (Розглядає писанку) Бабуню! А що то за цяточка навхрест між промінцями.
Бабуся.
То не цяточки, Івасику, то чарівні знаки дощу. Візьміть , онучата, по писанці.
Ведучий.
Котять діти писанки. А на них вербички, хрестики, ялинки, клинці - вітрячки, вигадливі поясочки так і мерехтять. А на небі сонце сміється, світлом розливається.
Чи будеш ти , сонечку, цілий рік світити?
Сонечко. Буду, буду, бо на тобі мій знак.
Курочка. ( підходить до дітей, бере одну з писанок, роздивляється).
Що воно за яйце райце, барвисте і зірчасте? Мабуть самого сонечка дитина. Я б такого зроду не знесла.
Виходить дитина з писанкою і читає вірш.
Писанка.
Гарна писанка у мене.
Мабуть кращої нема!
Мама трішки помагала,
Малювала я сама.
Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсеньку ялинку,
Й поясочок поміж них..
Хоч не зразу змалювала,
Зіпсувала п'ять яєць,
та як шосте закінчила,
Тато мовив: « Молодець!»
Я ту писанку для себе
Для зразочка залишу,
А для тата і для мами
Я ще кращу напишу.
Спекла мама на Великдень
Біленькі паски,
А я куплю фарб і спишу
Гарні писанки.
Розмалюю на писанках
Квіти, ялинки.
І роздам їх на Великдень
Поміж діточки.
А братові маленькому
Дам писанки дві.
Щоб качав їх по зеленій
Шовковій траві.
Ведучий.
Ось вже і неділя надійшла. На свято Великодня жінки і чоловіки обов'язково одягали вишиті сорочки. Обов'язковими були : ковбаса, печене порося з хріном, шинка, паска.
Дівчинка.
Христос воскрес! Усе радіє.
Сміється сонечко з небес,
Прозора річка аж міліє.
Христос воскрес!
Христос воскрес!
Пташки співають в полі, в лісі,
І дзвонить дзвін аж до небес,
Де білі хмарки розпливлися-
Христос воскрес!
Христос воскрес!
1 дитина.
Христос воскрес! - щебече пташка на ліщині.
Христос воскрес! - прошепочуть фіалочки сині.
Христос воскрес! - загомонять на дзвіниці дзвони.
Христос воскрес! - озвуться зоряні загони.
Христос воскрес! - привітає нас рідна землиця-
Киньмо смуток, хай сьогодні кожен веселиться!
Ведучий промовляє тричі « Христос воскрес!» і діти виконують пісню « Христос воскрес!»
Ведучий.
На дзвіниці дзвони дзвонять
Великодні, голосні.
Всюди втіха, всюди гомін,
Чуть молитви і пісні.
Великодні грають дзвони,
Великоднє сонце сяє.
Всюди радісно , весело.
« Вже Великдень!»-скрізь лунає.
В церкві гарно, ладан пахне,
Світять зоряно свічки.
І співають « Боже милий!»
Наче ангели які.
Повернувшись додому зі свяченою паскою, тричі промовляють: « Свята паска в хату - вся нечисть із хати».
Давайте будемо крашанкою вмиватися та смачну паску куштувати.
( У блюдечці з водою освячена крашанка. Вчитель торкається щічки кожної дитини і промовляє промовку:
Щоб була гарна донечка та червона, як калина!
Щоб синочок міцним та здоровим ріс, як дубочок!
Будь красен, як місяць ясен. Хай крашанка вроди дає.
Ведучий.
Після святкового сніданку, який починався розподілом одного освяченого яйця на всіх членів родини, люди збиралися на галявинах біля церкви і співали гаївки.
Дівчинка.
Прийшла до нас весна - красна,
Гаївочку нам принесла.
Для паняночок гаївочку,
Для парубків мандрівочку.
Станьте, панянки в коло,
Заспіваймо весело.
Діти виконують пісню « Вийди, вийди Іванку.»
Хлопці. Дівчата , а де ваші писанки ?
Дівчата. Та ще не писали !
Хлопці. А ми зараз напишемо!
Хлопці бризкають водою на дівчат з відра.
Ведучий.
Спасибі, хлопчики, за те, що побризкали на дівчат цією чарівною водою, де звечора лежало Великодне яєчко. Дивіться, якими вони стали вродливими. А ви, дівчатка не ображайтеся. Тільки на Великдень випадає усім нам умитися такою водичкою.
На Великдень був такий звичай - дівчина дарувала хлопцеві писанку.
(Діти обмінюються писанками).
Дічинка.
Прийшла весна із квітами,
Парубки з дівчатами.
На гойдалках гойдається,
Писанками забавляється.
Діти грають у гру « У сліпця». Двом дітям зав'язують очі. На підлогу кладуть дерев'яну писанку. Хто її знайде, той і переможець.
Дівчинка.
Дівчатонька і хлоп'ятонька,
Радьмося!
Та виходім на вулицю –
Граймося!
В добрий час, нема таких співаночок, як у нас.
Всі діти виконують пісну « А вже весна..»
Дівчинка.
Мила наша гаївко , чого тебе лиш стілько.
Цілий рік тебе чекали ,а за три дні провели?
Дай нам, Боже, довгий вік, всім дожити через рік.
Ведучий.
Христос воскрес! Христос воскрес!
Радійте , діти.
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте зіллячко і квіти.
Кладіть на Божий хрест вінок!
Нехай бренять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край.
Великдень - радісне свято воскресіння природи, стало за своєю християнською ідеєю святом загального всепрощення й загальної любові. Три дні Великодня радіє все на небесах і на землі. В ці дні відкривається небо, і якщо у людини чисті помисли, наміри, то Бог неодмінно почує їх і допоможе здійснити. Так мовиться у давньому повір'ї, і нехай торжествує над світом заповіт, який залишив людству Христос- заповіт любові.
Дай, Боже, ще й на той рік дочекатися світлого праздника Воскресіння Христового в щасті й здоров'ї! Христос воскрес!
1