Виховний захід "Святий вечір"

Учитель. Добрий день, дорогі гості! Вітаємо вас. Чи є на світі щось краще, щось сердечніше, як Святий вечір, незрівнянні у своїй красі українські колядки та щедрівки? А тому ми сьогодні покажемо вам, як святкують на Україні.

 

Хай сьогоднішнє свято продемонструє вам розум, мудрість, щедрість нашого талановитого народу.

 

Отже, запрошуємо вас у цю щедру хату на хліб, на сіль, на наше свято.

 

Добрий вечір, люди!

В році новому щастя бажаєм

Вашому дому!

Щастя бажаєм,

Радісно жити,

В році новому

Край звести!

 

Господиня. Заходьте, заходьте! Будемо разом Святий вечір колядками та щедрівками величати!

 

Дівчина. Розкажіть нам про колядки та щедрівки. Чому їх так люблять в Україні?

 

Учитель. Давно це було. Ще тоді, коли над нашими людом панував змій ненажера. Жила тоді дівчина Щедрівка. Знала та дівчина силу-силенну пісень.

 

Захотів змій заволодіти дівчиною Щедрівкою. Підстеріг її, вхопив за пишні коси і поволік по ярах і скелях, горах, долинах.

 

Де впала сльозинка Щедрівки – там заколосилась пшениченька. Жив у той час відважний юнак Коляда. Пішов він дівчину виручати. Схопив змія, прив’язав до кінського хвоста, та й розвіялись змієві кості по всіх усюдах.

 

Відтоді живуть Коляда із Щедрівкою серед людей, піснями звеселяють їхні серця.

 

Свято розпочинається при заході Сонця з першої вечірньою зорею, на святковий стіл готують святу Вечерю. А хто знає, скільки страв потрібно поставити на стіл?

 

- Так, 12 страв. Головна священна страва-кутя, святковий хліб, пиріжки, вареники з різними начинками  пампушки, гриби.

 

У світлиці збирається вся родина – господар, господиня, дідусь, бабуся та онуки.

 

Господар, обійшовши господу, погодувавши худобу, кликав до Святої вечері святих духів і тільки тоді заходив до хати.

 

Хлопчик. Тато, мамо, сестричко, вже зоря перша на небі з’явилася, час до столу сідати.

 

Господар. Зі Святим вечором вас! Будьте здорові із Різдвом, із першою кутею!

 

Ну, дай, Боже, щоб і на той рік не бачили мене з-за високого хліба! Час сідати до столу.

 

(Господиня дає макітру кутею господарю. Господар підходить до дверей або вікна.)

 

Господар. Морозе, Морозе, ходи до нас кутю їсти!

 

Не морозь нам ані жита, ані пшениці. Дай, Боже, дочекатися наступного року в щасті, в здоров’ї, аби нас прибувало, а не убувало. (Куштує кутю і часто всіх нею.) Чи все в нас готово, бо колядники незабаром прийдуть?

 

Господиня. Все! Все!

                     І пиріжки є, і цукерки, і кутя,

                     Щоб рідна була до пуття,

                     Нічого не цуралась,

                     Додому верталась,

                     Та звичаї наші знала,

                     Гарно їх вивчала.

 

(Грає музика, дзвенять дзвіночки, колядники роблять коло залою і стають у шеренгу, хлопчик читає вірші.)

 

Хлопчик. Чути, чути, чути дзвін

                  За сто сім далеких гір:

                  То з далеких гір сюди

                  Іде свято Коляди!

                  Ми усі на Коляду

                  Намалюємо звізду,

                  Ще й Маланку вберемо

                  І козу приведемо!

 

Колядник. Одчиняйте, чи є хто в цій хаті?

Господар. Є, всі в хаті! (Господар виходить із хати.)

 

Колядник. Ми йшли на вогник до цієї хати. Не хотіли добрих людей на шляху минати. Добрий вечір вам!

 

Господар. Добрий вечір!

 

Колядник. Пане господарю!

                    Чи дозволите колядувати,

                    Колядувати, дім звеселяти,

                    Дім звеселяти, Христа славити?

 

Господар. Аякже! Кажуть, що в тій хаті добра не буде, яку колядники оминають.

 

(Пісня «Нова радість стала»)

 

Господар. Сідайте в нашій хаті. (Колядники сідають у хаті.)

 

1 – й колядник

Ой, ясна, краса у небі Зоря,

А ще найкраща у дядька жона.

Зі Святим вечором!

Що в дядька три стоги стоять:

Один стіг пшениці – на паляниці,

Другий стіг гречки – на варенички, а третій – вівса, та й колядка уся!

Будьте здорові!

 

2 – й колядник

Коляда, коляда, у віконце загляда!

Коляда, коляда, дайте, дядьку, пирога,

Як не дасте пирога – візьму вола за рога,

Виведу за поріг та викручу правий ріг,

Буду рогом трубити, а воликом робити.

Зі Святим Вечором!

 

3 – й колядник

Колядин, колядин,

А я в батька один!

По колінця кожушок,

Дайте, дядьку, п’ятачок.

А п’ятак не дорогий, Дайте, тітко, ще другий.

Зі Святим вечором!

 

 

4 – колядник

Колядин, колядин,

А я в батька один!

У новенькім кожушку,

Винесіть пампушку,

Будьте здорові!

 

5 – й колядник

Колядин, колядин,

А я в батька один!

Коротенька курточка.

Винесіть, бабусю, бубличка.

Зі Святим вечором!

 

Господиня. От молодці! Спасибі вам! Розвеселили нашу хату.

 

(Господар і господиня пригощають колядників, діти сідають.)

 

(Чути дзвін дзвіночків. Це йдуть другі колядники.)

 

Колядник. Добрий вечір, дядьку! Дозвольте заколядувати? (Колядники, коза, міхоноша, звіздар, кіт)

 

Господар. Якщо ви до нас не з лихом, то й ми до вас зі щирим словом, Якщо вмієте співати – дуже раді вас вітати.

 

(Пісня «Добрий вечір тобі, пане господарю».)

 

Господиня. Ой, як гарно ви співали, а тепер поколядуйте!

 

1 – й колядник

Святий вечір, добрий вечір,

Уставайте діду з печі,

Що там баба напекла,

Подавайте до стола,

Може, нічого давати,

Бо любимо довго спати?

Може, влітку в холодку

Ви лежали у садку

Та нічого не придбали?

Тож навіщо вам співали?

 

 

 

 

2 – й колядник

Колядувати йду, Граю на дуду.

Короткий кожушок, -

Дайте пиріжок.

Короткі свитки, -

Замерзли литки.

 

3 – й колядник

Коляд, коляд, колядниця,

Добра з маком паляниця,

А без меду не така,

Дайте, дядьку, п’ятака!

Одчиняйте скриньку,

Та давайте сливку,

Одчиняйте сундучок

Та давайте п’ятачок.

 

4 – й колядник

Зі Святим Різдвом вітаю,

Всім здоров’я бажаю,

Господарю – на воли.

Господині – на квочки,

Хлопцям-дівчатам – на гуляння,

Христу Богу вихвалення!

 

(Господиня і господар пригощають колядників. Колядник і коза залишаються.)

 

Колядник. Пане господарю, дозвольте Козі у вашій хаті поскакати.

 

Господар. Нехай скаче.

 

Колядник. Станьте у рядок, я Козу веду. Ой, візьмися, Козо, в боки, і покажи свої скоки.

 

(Коза скаче по залу, мекає.)
 

Скоч, Козуню, до полиці:

Чи нема там паляниці?

Скоч, Козуню, до стола:

Чи нема там пирога?

 

(Коза повертається до колядника.)

 

 

У Михалівці всі хлопці – стрільці

Хвалились, хвалились Козу устрелить.

Не попали в бік, а попали в ріг,

Упала Коза та й закричала…

 

(При цих словах Коза падає, дригає ногою і кричить: « Ме - ме, ме – ме,» удає, ніби мертва. Кіт підбігає й обнюхує її, крутячи вуса.

 

Кіт. Треба Козиці три шматка сала,

         Мяу – мяу… Сала, щоб Коза стала!

         Ой, устань, Козо, та й струсися,

         По цьому дому по господарю розвеселися.

 

(Коза лежить.)

 

Колядник. Ой, людоньки! Щось наша Кізонька захворіла. Та така ж добра тварина була! (Хитає головою.)

 

І розумна, і до харчів не вибаглива. Ой , батечки, що ж тепер будемо робити?

 

(Колядники сумно захитали головами і лишень руками розвели.)

 

Колядник. Доктора! Доктора треба! Покличемо доктора!

 

(Кличуть. Заходить лікар у білому халаті, поправляє окуляри.)

 

Лікар. Я – Лікар – аптекар. Що тут у вас скоїлось?

 

Колядник. Кізка наша захворіла. (Плаче.) Ледве – ледве дихає!

 

Лікар. Зараз перевіримо. (Лікар розкриває похідну валізу, витягує слухавку і починає обстежувати Козу.)

 

- Овва! (Хитає головою.) Надії на одужання жодної – мусите Кізку дорізати. (Діти починають плакати та слізно умовляти лікаря.)

 

Колядник. Ой, лікарю, ой, врятуйте життя Кізоньці!

 

Лікар. Гаразд, спробую. (Дістає з валізи великий шприц і робить уколи.

Коза заворушилась, звела голову.)

 

Колядник. Ожила.

 

Всі. Наша Кізонька жива!

 

Колядник. Дякую тобі, Лікарю! (Коза встає і стрибає.)

 

Де Коза туп – туп,

Там жита сім куп.

Де Коза ногою –

Там жито копою.

Де коза рогом (бігає і хитає головою) –

Там жито стогом.

Де Коза хвостом (махає хвостом) –

Там жито кустом.

Підійди, Коза, поближче,

Хазяїну і хазяйці. (Коза вклоняється.)

Чим вони тебе пожалують?

Чи міркою вівса, зверху ковбаса?

Коли того мало, то ще й кусень сала,

Щоб наша Коза весела стала

Да і поскакала.

 

Господиня. Ось тобі, Коза, і вівса, і пирогів, і млинців, і цукерок.

 

(Коза вклоняється.)

 

Коза. Я – Коза періста, мало років триста,

           Всім у ріднім краю бажаю врожаю.

           Коза ходить, добро носить,

           Цьому дому щастя просить,

           І звірині, і людині, і всій нашій Україні.

 

(Всі сідають.)

 

Учитель. Гарно колядували наші колядники. Відсвяткували люди три дні Різдвяних свят та іншого свята дожидаються. Друге свято – Новий рік. А ще він зветься святом Святого Василя. Василь приходить не один, а з дівчиною Маланкою. Під Новий рік жінки, дівчата і діти ходять щедрувати.

 

(Пісня «Ой, сива та зозуленька», «Щедрий вечір».)

 

Дівчина. Добрий вечір, дядьку Микито!

 

Хлопчик. З Новим роком вас!

 

Дівчинка. Дозвольте щедрувати!

 

Господар. Щедруйте!

 

(Виступи щедрувальників.)

 

Господар. А яку ви нам пісню заспіває?

 

(Пісня «Ми йшли на вогник до цієї хати».)

 

Господар. Молодці! Добре співали! Наставляйте торбу. Тут і яблучка, і горішки, і цукерки.

 

Діти. Дякуємо!

 

Учитель. Чи знаєте ви, діти що на Новий рік припадало свято Василя і Маланки? Ці свята об’єднувались і святкували разом.

 

Ой, на горі вітер віє,

Там Василечко пшеницю сіє,

Сіє, сіє, посіває

На Маланку поглядає.

 

Сценка

 

Маланка. Я дівка гарна, справна. Вам ось допоможу, хату замету.

 

Дочка. Ти патлата, пелехата, ти не вмієш замітати.

 

Василь. Ви подивіться, люди добрі! За що не візьметься, все не до ладу.

 

Та мести треба не від порога, а до порога.

 

Та кому ж я кажу, Маланко! Із середини хату треба мести та до порога.

 

Так, так! До порога! І яка ж ти нечиста сила принесла тебе на мою голову!

 

Маланка. Ой, що б я не робила – усе тобі не догода.

 

Василь. А певно! Хто таке бачив?  То вона миски б’є, коли миє, то так у хаті насмітить, що нема де ногою стати!

 

Маланка. Чи мене ти хоч раз похвалив?

 

Василь. І не діждешся! За все життя навіть замітати не навчилася. Дай віника. Я тобі покажу, як треба замітати.

 

Маланка. Сама буду.

 

Василь. Дай!

 

Маланка. Не дам!

 

(Гра «Горщик»(назвати ту страву, яку готують в горщику).

 

Учитель. А які ж вечорниці без загадок?

 

(Загадки хлопцям)

• Скручений, зв’язаний, по кімнаті танцює. (Віник.)
• Що то за постіль, що висить на стелі? (Колиска.)
• Серед села стоїть бочка вина. (Криниця.)

 

Учитель. А тепер загадки – дівчаткам.

 

• І не кінь, і не пес. Їсть дрова, а не овес. (Піч.)
• Два братця пішли у воду купатися. (Відра.)
• Рогатий, а не бик.

Страву бере, а не їсть.

Людям віддає,

Сам в куток іде. (Рогач.)

 

 

 

 

Учитель. Із самого ранку на старий Новий рік хлопці ходять засівати. Потрібно було обійти родичів, сусідів. Але найперше давайте повіншуємо в нашій хаті, аби вона повнилася щастям і добром.

 

Посівальник.

Сійся, родися, жито, пшениця,

Жито, пшениця,

Всяка пашниця.

На добро повсюди –

Мир нехай буде.

Щоб жити щасливо

Людям всім на диво,

Сію на вас жито –

Щоб було добре жити.

Сиплемо на вас просо –

Щоб було краще, ніж досі.

Сиплемо на вас овес –

Щоб вами гордився рід увесь.

 

(Посипає гостей житом, пшеницею.)

 

Господиня. А Снігуроньку ще не кликали?

 

•          Давайте всі разом покличемо. Снігуронько! Іди до нас святки справляти.

Снігуронька

Добрий вечір вам у хаті,

Рада вас усіх вітати!

Хуртовина навколо кружляла,

Мене нікуди не пускала,

Вітер – брат закрутив її в полі –

І тепер я ось тут з вами, в школі

У цей щедрий, добрий вечір нині.

За все славно ми дякуємо рідній Україні!

Щастя, здоров’я і миру

Усім людям і вашому дому.

 

Господиня:Велике спасибі за привітання Снігуроньці.

 

Учитель. Прийшов до нас третє свято – свято Водохрещі. Під час цього свята опівночі святять воду, а потім кроплять нею будинки, двір, худобу. Це свято було найщедрішим, бо колядники цілий день щедрували, співали.

 

(Виконують щедрівки.)

 

•          Дякуємо господареві і господині за пригощення.

 

Настав час прощатись.

 

(Діти співають.)

 

Скільки б не співати, а кінчати час,

Кращі побажання ви прийміть від нас.

 

Приспів:

 

І в вас, і в нас хай буде гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були.

 

Хай у всіх нас буде в місті і в селі

Радісно на серці, повно на столі.

 

Приспів:

 

Хай біда одходить кожен наший дім,

Зичимо здоров’я, щастя вас усім.

 

Учитель. От і завершилось наше свято. А на цьому слові ростіть здорові – на радість своїм батькам і на славу Україні!

 

Хай ця колядка в Різдвяні свята

Несе щастя до вашої оселі,

Здоров’я, потіху, пошану від світу,

Багатство і долю на многая літа.

Будьте здорові1 Будьте щасливі!