виховний захід "Свято осені"

Про матеріал
Ознайомлення учнів з осінніми місяцями та змінами в природі, які відбуваються восени.
Перегляд файлу

 

 

 

 

Свято

«Осінь - чарівниця»

 

 

 

 

Підготувала і провела

вчитель  початкових класів

Уманець Людмила Миколаївна

 

 

 

 

 

2018р

 

Мета: розширити уявлення учнів про осінню пору, збагатити знання прикметами, загадками та прислів’ями про осінь, закріпити уявлення дітей про підготовку звірів до зими. Розвивати пізнавальні інтереси, цікавість до природи. Виховувати любов і бережне ставлення до навколишнього світу.

Обладнання: листя, осінні квіти, жолуді, каштани, малюнки їстівних та отруйних грибів, для оформлення залу малюнки птахів, сонечка. Костюми для учнів: осінь, зайчик, лиска, ведмідь, гномики.

Зала прибрана листочками з дерев, букетами квітів, на сцені дерева з осінніми листочками, виготовленими з картону. На сцену вибігає 5—6 дітей, які збирають листочки у букетики, розглядаються навколо.

1 хлопчик. Ой, як чарівно навколо! Просто чудово!

1 дівчинка. Дуже гарно, бо це ж осінь золота прийшла!

2 хлопчик       Осінь, осінь! Чарівна і дивна
В дивограї кольорів горить.
Неповторна, гарна, як царівна,
У намисті горобин стоїть.

2 дівчинка    Гляньте! Листячко яке барвисте:
Жовте, червонясте і руде!
Небо — синє-синє! Чисте-чисте!
І немає хмароньки ніде!

3 дівчинка     Я листочків гарних назбирала,
Щоб букет осінній з них зробить.
У віночок їх позаплітала,
Щоб себе вінком озолотить!

3 хлопчик.  О! Яка ти стала гарна й дивна,
Ніби з казки тільки-но зійшла!
Наче осінь — золота царівна...
Розкажи-но, де це ти була?

4 дівчинка  Я у лісі листячки збирала
У букетик, і вінок сплела.
Ягідок з калини ще нарвала,
І тепер уже додому йшла.

4 хлопчик  Справді, осінь дуже гарна й мила,
І краси багато так у ній.
Все довкіл вона позолотила,
Тільки придивитися умій!

Пісня «Чарівниця осінь» .   Виконує   Малець Катерина.

Вчитель.  А скажіть, ви всі знаєте, які гриби можна збирати?

Усі. Так, знаємо.

1 дівчинка. А я не знаю добре, мені всі подобаються, особливо червоні з білими цяточками. Вони такі гарні! Я не дуже розуміюся на грибах.

1 хлопчик. А ми тобі допоможемо. Я з собою навіть малюнки взяв, щоб порівняти з ними правильний грибочок чи ні. Ось, погляньте. (Біжить до кошичка, виймає малюнки і показує дітям.) Ось, цей червоний у білу цяточку, — мухомор, отруйний, його не можна брати. А це — лисички — ці можна.

2 дівчинка. А це — справжній боровик, а ось сироїжка. (Показує малюнки.)

2  дівчинка. А цього гриба я знаю — це бліда поганка, її не можна і в руки брати, бо вона дуже отруйна.

Усі. Правильно, це бліда поганка.

3  дівчинка. Але збивати і нищити грибів теж не можна.

3  хлопчик. А чому це їх не можна збивати? Вони ж погані, отруйні, ще хтось набере собі... Ліпше знищити...

4  дівчинка. А тому нищити не можна, що все в природі для чогось потрібне. Мухомор для людини отруйний, а для тварин він — ліки. От, до прикладу, якщо олень захворів, то він знаходить великого мухомора і з’їдає. Так він виліковується. Та й інші тваринки також так лікуються. Тому нічого в природі нищити не можна.

5  дівчинка. Тільки далеко не заходьте, щоб не заблукати у лісі. А ще там галасувати та шуміти не можна. Бо в осінню пору в лісі й так шумно, звірі лякаються ...

4  хлопчик. А це ще чого, то ж он яка тиша всюди! А ти кажеш — шумно!

6  дівчинка. А ти прислухайся... Листячко злітає і падає на землі — шелест, хтось по ньому ступає — шурхіт, наступиш на галузку — тріск, а вітер у верховітті дерев заграє — весь ліс озветься шумом.

7  дівчинка. Так. У цю пору навіть зайчики з лісу в поле втікають, бо вони цього шуму бояться, вони ж полохливі. От тому нам треба вести себе тихо. А як будемо чемні, то ще й у казку потрапимо і побачимо чудеса...

5  хлопчик. От вигадниця! Чудес їй захотілося! Таке скажеш. Яка там казка!

8 дівчинка. А все навколо нас — це і є казка, тільки придивитися умій, прислухатися... Все живе, лише пофантазуй, і воно заговорить, зашепоче...

4 хлопчик. Тихо, тихо... Осінь іде! Гляньте он туди. Це ж Осінь...

Виходить Осінь —  дівчинка у жовтому вбранні з вінком з осінніх квітів і листя на голові.

Осінь       Так-так. Я справді Осінь-чарівниця,
Ходжу ось тут по нашім ріднім краю.
Фарбую світ, готую всім гостинці,
І вас у лісі жовтому вітаю!
Бо все до толку довести я мушу,
Озимину зазеленити на полях,
Налити соком-медом кожну грушу,
Почервонити яблука в садах.
Засолодити кожну ягідку калини,
Надати їй приємний аромат.
Це все потрібно дуже для людини
І кожному із вас це треба, чи не так? 

Пісня  «Хай радіють усі».  

Осінь. А ви, я бачу, грибочки у лісі збирали?

4 дівчинка       Ми й грибочків назбирали,
І листочків теж знайшли.
А у лісі не кричали,
Чемними усі були.

Осінь      Молодці!Чудовими дітьми ростете,
І маю я надію —
Вітчизні користь принесете.
Тому за вас радію.
А скажіть мені, діти, чи знаєте ви, яка рослина є символом України, нашого рідного краю?

Усі. Знаємо, знаємо.

6 дівчинка. Це верба і калина. Бо всі кажуть: «Без верби і калини нема України».

6 хлопчик. Вербу і калину дуже поважають в Україні, тому вони й ростуть повсюди: біля криниць, понад ставками та річками. А це тому, що верба воду очищає, а влітку її від спеки захищає.

7 дівчинка. А калину у нас як люблять! Її під кожним віконечком садять, бо вона — дуже корисна і дуже гарна рослина. Весною цвіте білими віночками, а восени радує очі червоними ягідками.

7 хлопчик. А ще калина лікувальна рослина, бо від застуди лікує і від багатьох інших хвороб.

8 дівчинка. Ягідками калини коровай весільний прикрашають, щоб молодята були здорові і мали добрі серця, бо в калини насіннячко на сердечко схоже.

Діти виконують пісню про калину.

Осінь. Які ви молодці, знаєте багато. То, може, ви ще й прикмети осені знаєте?

Усі. Знаємо, знаємо!

Осінь. Ну, то розкажіть мені їх.

Діти розказують прикмети осені.

1. Якщо до середини жовтня листя не осипалося з беріз — сніг ляже пізно.

2. Пізнє опадання листя — на тяжкий рік.

3. Грак відлетів — чекай снігу.

4. Скільки б не випало снігу, але якщо на вишнях залишилося листя, то неодмінно наступить відлига.

5. Якщо вдень випав перший сніг, то він швидко розтане, а якщо вночі, то лежатиме довше.

6. Якщо вранці туман піднімається, утворюючи хмари, то це перед дощем, а якщо туман припадає до землі — на сонячний день.

7. Дикі гуси на відльоті — кінець бабиного літа.

8. Грім у жовтні — на малосніжну, м’яку і коротку зиму.

9. Пізній гриб — пізній сніг.

За Василем Скуратівським «Місяцелік».

Осінь.   А тепер я поведу вас у казку. Ви всі сядьте ось там, а сюди прийдуть звірята: зайчики, білочки, мишки, жабки, ведмедики, їжачки, лисички і теж розкажуть нам про те, як вони живуть і як готуються до зими. (Діти й Осінь ідуть у залу і сідають на свої місця. На сцену виходять гномики.)

Учениця.  Тишком – нишком, чапи – лапи,

  В капелюхах, як гриби,

  Гноми бродять по лісах,

  Йдуть вони один за одним

  Невдоволено сопуть.

Учениця.         Дуже добрий то народик.

  Просто в них така вже мода:

  Добре вихований гном

  Мусить буть буркотуном.

 

1 гномик. От такої. Про всіх Осінь сказала, а про нас — ні слова. А ми ж гномики-трударі, без нас би ліс пропав...

2 гномик. Тільки подумайте, про звірят сказала, хоч їх діти і так бачать. А ми ж буваємо невидимі, так про нас і не сказала. А без нас ліс би не вижив...

3 гномик. А ми станемо видимі. Нас діти побачать, і Осінь теж зрадіє!

4 гномик. Правильно, йдемо до дітей. Привіт-привіт! Ми теж до вас на свято прийшли.

5 гномик. А знаєте, що ми у вашому лісі живемо? Ні? А подивіться на нас. Ми трудимося день і ніч, щоб ліс не занедужав, щоб дуже не заріс, щоб болото його не засмоктало, щоб гарно у лісі було.

6 гномик. Але взимку ми не дуже любимо виходити з нашої хатки, бо холодно. Тому восени ми робимо різні припаси: щоб чай був запашний у нас з малини і липи, щоб було нам що їсти, грибочки сушимо. Любимо ми затишок, щоб тепленько у хатці було.

Зайчик      Як осінь в ліс приходить, я з лісу утікаю,
Бо страшно, шумно там. Я ж шуму уникаю.
А шубка в мене тепла стала, пушком вона підбита.
Зима мене не налякала, хоч і бува сердита.
Зимою в ліс прийду, у затишок вернуся.
Там є сховатись де, бо хижаків боюся.

Вибігає зі сцени, а на сцену забігає Білочка.

Білочка    Я на зиму назбирала жолудів, горіхів.
І грибочків насушила для своєї втіхи.
Взимку я не голодую й шубку теплу маю.
Вискочу з свого кубельця й по гілках стрибаю.

Вибігає зі сцени, а на сцену забігає Лисичка.

Лисичка     Взимку стужа надворі,
Я ж живу в своїй норі.
Там і затишно, і тихо,
І мене минає лихо.
А як їсти є бажання,
То іду на полювання.

Вибігає зі сцени, а на сцену виходить їжачок.

Їжачок    Добре їм, в них шуби є, є що їсти й пити.
В мене ж тільки колючки, як зимою жити?
І ніде ні черв’ячка, жодної личинки,
Ні вужа, ні змій нема й жодної стеблинки.
А тому я восени в нірку залягаю,
Мох і листя постелю й тихо засинаю. .

Ведмідь    А яка мені тривога?
Взимку в мене є барлога.
Хоч нема що їсти й пити,
Я й без цього можу жити.
В затишку, в теплі я сплю,
Дуже спати я люблю.

Позіхає і йде зі сцени.

Осінь. Отже, ви зрозуміли, діти, що звірята кожен по-своєму готується до зими, у кожного свої звички і пристосовується кожен у природі, як йому зручно. А людина повинна працювати, щоб вижити у цьому світі. А зараз ви мені пісеньку заспіваєте, бо я дуже люблю дитячі голосочки.

 Пісня «Кап - кап».

Вчитель.  Осінь — чарівність! Осінь — це диво!  Про осінь мову поведемо і слово в риму доберемо. Кожне останнє слово другого рядочка діти повинні добирати самі за змістом, римуючи.

За літом, як завжди буває,
Чарівна осінь... (наступає).
Як тепле сонечко сміється,
То все ще літечком ... (здається).
Та все ж гніздечка опустіли —
Пташки у вирій ... (полетіли).
В тепла краї, як кажуть люди,
І до весни вже іх ... (не буде).
Не зазвучать пісні для втіхи,
В природі стало ... (тихо-тихо).
І вже нема чому радіти,
Бо починає лист ... (жовтіти).
Зачервоніла горобина,
Зібрала урожай... (людина).
Посіяла озимину
В осінню пору ... (чарівну).
А осінь ходить рідним краєм
І медом груші... (наливає).
І як завжди, мільйони літ,
Вдягає все у жовтий... (цвіт).
А вітер між дерев гуляє,
На землю листячко... (скидає).
Воно кружляє і летить,
А потім ляже і... (лежить).
В природі в час такий красиво,
А вранці від туману... (сиво).
Усе стихає, лиш охоче
Цвіркочуть коники до... (ночі).
Дерева зовсім стали голі,
Травичка пожовтіла в ... (полі).
І небо сіре вже дрімає.
Ото вже й дощик... (накрапає).
Поменшав день, ось в чому річ.
Та стала довга-довга... (ніч).
А осінь все собі мандрує
І землю до зими... (готує).

Танець листочків.  

1листочок.   Ми-листочки, ми-листочки,

  Ми-осіннії листочки,

  Ми на гілочках сиділи,

  Дмухнув вітер-полетіли.

2листочок.     Ми літали, ми носились,

  Потім дуже притомились!

  Перестало дуть навколо-

  Ми присіли всі у коло.

3листочок.       Раптом вітер знов дмухнув

  І листочки швидко здув.

  Всі листочки полетіли

  І на землю тихо сіли.

Учениця.  Осінь, осінь, листопад,

  Жовте листя стеле сад.

  За моря, в краї далекі,

  Відлетіли вже лелеки.

Учениця.         Хмари небо затягли,

  Вітер віє з – за гори.

  Осінь, осінь, листопад.

  Жовте листя стеле сад.

Вчитель. Звучить пісня «Чарівниця осінь».

 

doc
Додав(-ла)
Уманец Людмила
Додано
30 листопада 2019
Переглядів
78
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку