Виховний захід "Свято осені"

Святково прибраний зал. На столі на рушнику лежить хліб.

Звучить пісня „ Зеленеє жито".

Ведучі: 1. Добрий день, вам, люди добрі,

                  Щиро просим до господи!

                  Раді вас у нас вітати,

                  Щастя і добра бажати.

2. Сьогодні свято - ще одна сходина до родинного єднання. Заходьте, будь ласка, на свято. Хай буде вам затишно, тепло, мов у хаті своїй. Хай щира розмова і бесіда мудра в душі розквітає вашій.

(   Виходять діти , святково одягнені.)

1. Щодня до нас приходить гість -
Рум'яний, теплий, свіжий,

      З тих незапам'ятних часів

      Хліб на столі - це свято;

      Скажіть, святіше щось за хліб

      Чи будемо ми мати ?

5. Чого ж так часто хліб святий
Кидаємо під ноги?

Лежить він , скривджений такий,

На всіх шляхах-дорогах.

Лежить буває під столом,

Під партою, під плотом,

Здобутий нелегким трудом,

Политий щедро потом.

Чому ж кидаємо його

Безжалісно, бездушно?

А десь голодне дитинча

Чекає хліб насущний.

А десь в молитві день і ніч

Про хліб нужденні мріють

ї руки вмілих трударів

Зерно у землю сіють.

6. Зростає колос золотий,
Налитий сонцем й небом.
Щоб ми вклонилися йому
І багатіли хлібом.

    і кожен день і кожну мить

    Дай, Боже, хліб насущний,

    Щоб ми могли у мирі жить,

    Щоб не були бездушні.

    Молись до хліба, не кидай,

     Хай хліб спасінням буде,

     Бо не черствіє хліб святий,

    Черствіють тільки люди.

ПРИКМЕТИ.

З.  Зима без снігу - не бути хлібу.

4. Як у травні дощ на дворі,

    То восени хліба повні комори.

5. Грім гримить - хліб добре родить.

8. Жито дозріває на горі за гаєм.

    Зерна обважніли на міцнім стеблі,

     Колоски схилились, це вони вклонились

     За тепло, за щедрість матері-землі.

9. На нашому святі славимо тих, хто любить землю, вирощує хліб, садить сади,

     плекає землю квітами.  Кланяємось вам низько, шановні хлібороби. Хвала рукам вашим роботящим. Чула я від весни і літа, що добре ви працювали, рано вставали, сонце в полі зустрічали.

ПІСНЯ „ ГАРНО НАМ НА ПОЛЯХ"

    Гарно нам на полях 

    Зорі стрічать.

    На стальних вороних

    Сіять, орать.

Приспів: Слався, земля, урожайная.

                 Дружбою сильная наша сім'я.

      А зберем урожай

      Хліба моря

      Комбайнерів  загін

      Вийде в поля.

Приспів.

А збере на току

Вечір вогні,

Про героїв труда

Линуть пісні.

Приспів.

(Розповіді батьків-хліборобів про свою працю.)

10.Друже ! Запам'ятай і скажи всім: у хлібі душа твоєї землі, долі багатьох людей, їхня невтомна праця. Шматок хліба поділений навпіл, робить людей друзями. То ж шануйте працю хлібороба ! Шануйте хліб !

11. В народі хліб, мов матір, поважають.

      Ця шана з плином часу не зника.

      І дорогих гостей завжди стрічають

12.Так хай же щедро наливає соком

     І колоситься золотистий сніп!

     І хай же родить більше з кожним роком Його величність - годувальник хліб.

13.Пахне хліб, як тепло пахне хліб !

    Любов'ю трударів і радістю земною,

    І сонцем, що всміхалося весною,

    І щастям наших неповторних дій —

   Духмяно пахне хліб !

14.Чи знаєш ти, чим пахне хліб.

     Коли весною кілька діб

     Гуркоче трактор за рікою ?

     Хліб пахне працею людською.

Чи знаєш ти, чим пахне хліб,

Коли жнивують у степах

Твої батьки в гарячу пору ?

Він пахне щастям хлібозбору.

15.Чи знаєш ти чим хліб земний

     Пахтить на вашому столі

     Весною , влітку і зимою ?

     Хліб пахне радістю людською.

16.Шануй же руки в мозолях ,

17.Дзвенить колоссям нива золота

     Сповняє лан ранкова світла повінь.

     І літній день краси й наснаги повен.

     В вінок пшеничний пісню запліта.

     Та пісня ллється радісна й проста.

     Де простягайсь хлібів дозрілі гони,

     Де гримотять комбайнові загони,

     Збираючи пшениці і жита.

18.        ХЛІБИНА
Сьогодні з магазину
Я приніс хлібину,

    А хлібина дуже свіжа,

    Зараз я її розріжу.

     Дам я мамі й татові,

     Ще й меншому братові,

     Дідусеві й бабусі,

     Ще й сестрі Катрусі.

19. СЦЕНКА
- Чого ти плачеш ?

    -  Та мало не вмер.

    -  Голова болить ?

    -  Ні.

    -  Може, ноги крутять ,чи руки від роботи

        болять?

    Хліб усьому голова,

    Так в народі кажуть,

    Хліб - це мир, любов, життя,

    Хліб - це наша радість.

    Мама зранку подає

    Молочка поживного

    І смачний окраєць хліба,

    Теплого, пшеничного.

   Хліб - багатство найцінніше,

   Гість жаданий в хаті.

   З тих часів, коли навчились

   Його виробляти.

   Йшли роки, мінялись люди,

   Цінності губились.

   Тільки хліб - незгубна цінність,

   В ньому наша сила.

Хліб — усьому голова,

Хліб - як сонце кажуть,

Хліб - це спокій, мир, життя,

Хліб - це справжня радість.

ПІСНЯ    "ПОЛЕ, МОЄ ПОЛЕ"

Будять мене ранки

Зорями червоними

Поле кличе ланку

Щедрими долонями

Приспів:  Поле, моє поле,

                Житечко й пшениця

                Ти людського щастя

                Золота криниця.

ПО ГОРОДУ ГАРБУЗ ХОДИТЬ

    По городу гарбуз ходить,

    Всіх із роду оглядає,

     Кого хвалить ,кого журить,

     А кого і научає.

     Перед входом у комору

     Всіх зібрав він ,як годиться.

     Хоче добре подивиться,

    Чи гарненько всі дозріли.

    Може ,дурно час змарнили?

    І звернувся до ґаздині —

     Молодесенької дині.

    Гарбуз: Розкажи мені, красуне,

     як ти влітку працювала ?

    Може, трохи лінувалась?

    Чи сумлінно дозрівала ?

Диня:    Ой, Гарбузе-гарбузенку,

вічно ти підозри маєш,

Не сидиш на однім місці,

по городу все гуляєш.

Бачиш же, я постаралась,

 ніжним соком вся набралась,

Налилася на всі боки

і важкі вже мої кроки.

Гарбуз: Ой, чудова ж господиня,

моя ніжна , смачна диня.

А що скажуть Огірочки,

мої любі сини й дочки?

Огірки: Не свари нас, любий татко,

гарно ми росли спочатку,

Та якось дощі махнули –

заховатись ми забули.

Коли сонечко палило –

ми листками не прикрились,

На кілках, шнурках висіли

 і, звичайно, перезріли.

Гарбуз: Що ж, буває, розумію,

та надіятися смію,

Що в прийдешнє знову літо

все завчас буде прикрито.

А тепер скажіть всі скоро,

де ж червоні помідори ?

Помідор: Я - один.

Один печальний, рік

для нас неурожайний,

Хоч до сонця ми тягнулись,

та удача відвернулась,

Всі зів'яли на корню...

Я один сумний стою...

Гарбуз: Не печалься, любий брате.

Хоч і став ти бідувати,

сльози лити все ж не гоже.

Заграниця нам поможе.

Я контакти тут навів,

вже й насінням обмінявся.

Кум кавун допомагав,

бо в паперах краще знався.

А що тут за каруселі ?

Чому всі такі веселі

Морква: Любий братику, послухай

і сестрицею пишайся,

Бо ж не просто я Морквиця –

Гарбузовая сестриця,

Я пробилась в депутати,

скоро буду виступати,

І доб'юся для городу

перегною, аж підводу !

Гарбуз:    Радий, радий я, сестрице,

маєш розум, хоч дівиця,

Пишна, гарна і в достатках,

а тепер ще й депутатка.

Ну, а як тут Бурячок,

мій шановний своячок?

Буряк:      Що казати, я - у нормі,

круглий, чистий, соком повний.

Та вже кольором налився,

ніби в Африці родився.

Буде борщ смачний, червоний,

з бурячком таким чудовим.

Гарбуз:     Добре, добре, зрозумів,

що роду не підвів.

А що скаже Бараболя?

Як жилося їй у полі ?

Картопля: Хоч проблем було багато,

та не буду нарікати.

Мене люблять, поважають,

другим хлібом називають.

Можу бути у меню,

хоч по кілька раз на дню.

Гарбуз:  Так, звичайно, правду кажеш,

 людям ти сердечно служиш,

Хоч циганської натури,

та високої культури.

Квасоля:     А мене ви пізнаєте ?

Я в народі знаменита.

Хто квасольку споживає,

той про голод не згадає.

Гарбуз:       Задоволений я вами,

бо багатий родаками.

Все почув я , що хотів.

А тут бачу новачків.

Всіх вітаю в нашім колі,

Чи прижились ви у полі ?

Болгарський перець:

Я - солодкий перець, друзі.

У Болгарській жив окрузі,

Та люблю я мандрувати,

то ж зайшов і в вашу хату.

Я смачний і вітамінний,

в різних стравах незамінний,

Якщо разом з вами буду,

щедро ми послужим людям.

 Баклажан: А я, друзі, Баклажан,

трохи вже відомий вам,

Довго світом я блукав,

і до вас примандрував.

Вже з цибулькою здружився,

радо б з нею залишився,

Разом з нею смак мій кращий,

хто скуштує - буде вдячний.

Гарбуз:      Що ж , мій друже, залишайся,

до Цибулі женихайся.

А цибуля в нас чудова,

правда, трохи гонорова,

Але якщо лад у вас,

страва буде - вищий клас.

Цибуля:      Не соромте мене, дядьку,

бо покину зараз грядку.

Дин:. Не сердись на дядька люба,

бо від нервів смаку згуба.

Усі знають - рід наш гарний ,

гарбузовий рід прекрасний .

 Всі росли і розвивались ,

до зими підготувались,

Тож тепер , Гарбузе-батьку,

всім подякуй для порядку.

Гарбуз:

Що ж подякувати можна ,

всі похвалу заслужили ,

Бо своїм старанням щирим

мені справді догодили.

Бачу , всі уже готові

 вирушати до комори ,

Де старенький дідусь-Біб

 вже чекає нас усіх.

Я ж вклоняюся вам ґречно,

І всім дякую сердечне .

А також даю наказ:

Щоб любили люди нас,

У смачні вникати страви,

Не псувати тої справи .

Хай наш рід чудовий буде,

На поживну користь людям. 

ПІСНЯ :

«ХАЙ В ВАС І В НАС ВСЕ БУДЕ ГАРАЗД»

Гості наші рідні, вам низький уклін

Щастя вам бажаєм на багато літ.

Хай в вас і в нас все буде гаразд

Щоб ви  і ми щасливі були.

Кращі побажання ви прийміть від нас

Хай в вас і в нас все буде гаразд

Щоб ви  і ми щасливі були.