Сценарій

«Свято Стрітення»

 

 

Вчитель

 Кривонюк Катерина Михайлівна

3 – Б клас

 

Свято Стрітення

 

Учні (по черзі)

1. Снігами вкрилася земля

Метелиця гуляє,

Малює вікна морозець

Та носики щипає.

2. Сьогодні весело у нас –

Ми зиму проводжаємо.

Усіх,хто в залі є в цей час,

Ми гаряче вітаємо.

3. Зима нас вдосталь розважала:

Ми взимку Новий Рік стрічали,

Біля ялинки були ігри,жарти сміх…

Та ще й катались з гірок снігових.

 

 

Учень.  Але всьому свій час і пора. Бо в лютому,кажуть,сонце йде на літо,а зима – на мороз.

 

Учень. А ще кажуть,що коли лютий дорогу підгриз – кидай сани,бери віз. Так що хочеш, чи не хочеш,а зимоньці доведеться з весною зустрітися. Адже 15 лютого – Стрітення.

 

Учень. Моя бабуся розповідала,що в цей час зима з весною змагаються, і хто з них переможе, той і господарюватиме до кінця місяця.

 

Учень.  В чарівну казку поринаємо, Зиму і Весну зустрічаємо.

 

На сцені макет хатинки. Сидять  баба з дідом,сумують вибігають дві дівчинки в костюмах сорок.

 

1 Сорока. Бабця з дідом вийшли посидіти.

 

2 Сорока. Весну хочуть швидше вже зустріти.

 

1 Сорока. Не палити щоб в печі…

 

2 Сорока. А де ж брати калачі?

 

1 Сорока. Ну й наївна ти сорока,

                    В магазин – і без мороки!

 

Бабця. Діду,діду,подивись,

              Дві сороки на обійсті,

             Може в них хороші вісті?

 

Дід.      Хто ж сорокам довіряє?

              В них же розуму немає….

Дід з бабою виходять зі сцени

Танець Сорок

1 Сорока . Скре-ке-ке,скре-ке-ке

                     Діло ось у нас яке!

 

2 Сорока.   Дай сказати,дай сказати,

                     Весну будем зустрічати!

 

1 Сорока. Буде в них з Зимою бій.

                    На шляху стоять не смій!

                    Бо від нашої від вроди

                    Лишать пір я вряди –годи.

 

Бабуся.     Полетіли в ліс. Ти ба…

                   Чи то правда,що сказали?

                   Звідки новину ту взяли?

Баба виходить зі сцени

 

Учень. Де не гляну я - на дворі

              Всюди бачу білий колір!

              Ліс і поле, і діброви

              Білі одягли обнови.

Учень.  Сніг січе безперестанку –

               Зима трудиться із ранку!

               І мороз не угаває,

               Йому вітер помагає

 

Учень.   Не мети,не мети,

                Зимонько снігами,

                А приходи ти до нас

                З гарними піснями.

 

Зима. (із - за куліс) Іду-іду-іду,снігу намету!

                                     З вами разом потанцюю,

                                     Бо ще силу свою чую!

 

Під музику заходить Зима

Входить дівчинка Зима ( у білому вбранні,зверху хустина)

 

Зима. Рада я вас бачити,дітки,бо люблю маленьких розважати, погратися з ними. Скажіть,а чи весело було вам зі мною,Зимою?

 

Діти. Так,весело!

 

Зима. Запрошую вас,дітки до хороводу.

 

Зима. Ну що ж,діти! Буду я збиратися в далеку дорогу. Царство в мене                                                             

            велике, негоже затримуватися на одному місці. Де треба й снігу                                                                   підсипати,де срібло-алмази розсипати. Дуже весело у вас. То я ще більше снігу натрушу й морозу напущу.

 

Учень.  Зимонько- Зимонько,

               Снігом не труси.

               І морозу морозити не вели!

               Бач – он зайчики сидять

               І від холоду тремтять.

 

Зайчики.    Хто нас пожаліє,

                     Лапки нам погріє?

Учень.  Ми вас пожалієм,

              Лапки вам погрієм.

              Лиш навчіться так,як ми

             У танку кружляти,бігати й стрибати.

Зайчики виконують танок

 

1 Зайчик. Спасибі вам,дітки. Допомогли нам зігрітися, але так хочеться з Весною зустрітися. Адже підходить її пора. І ось- ось Зимонька пропаде,бо звірята вже вирушили шукати красуню- Весну.

 

2 Зайчик. Ох, і надокучили мені морози та завії!т Наголодувався ж я взимку! Кожушок геть зносився. Звірята,друзі,я теж йду з вами шукати Весну.

 

Лисичка. А куди це ви мандруєте?

 

2 Зайчик. Лисичко,підеш з нами Весну зустрічати?

 

Лисичка. Ще в нашому лісі сніги лежать,а струмок мені сьогодні продзвенів,що Весна вже близько.

 

Білочка. То швидше ходімо їй назустріч!

 

 

Всі. Весно,до нас завітай!

 

 

Заходить дівчинка Весна

Весна. А ось і я – Весна-красна!

               Куди ступаю – сонце сяє,

               Усе навколо оживає,

               А ще пробуджую від сну

               Я нашу землю чарівну!

               Я весна-весняночка,

               Весняночка-співаночка

               Край доріжки зупиняюся

              І до діток привітаюся.

Учень. Весна,весна,наша красна,

              А що ти нам принесла?

 

Весна.   Принесла я вам тепло,

              Гарним людонькам  - доброю

              На дерева -  цвіту,

              На поля – жито.

              На дівчаток –красу,

              А на хлопчиків сили,

              Щоб росли й міцніли.

 

Виходить сердита Зима.

Зима. Та хто це сміє посеред зими про спів літнього птаха згадувати. Бач чого захотіли! Сонечка,тепла їм подавай. Зараз я снігу намету,віхолу напущу,бо ще силу свою маю.

Зима.  Хіба мені уже час з весною зустрічатися.

 

Учень .  Аякже. Сьогодні ж Стрітення, Зима з Весною зустрічаються,силою міряються.

 

Зима. Ой,я ж зовсім забула,що сьогодні такий день. Ну що ж,позмагаймося із Весною. Подивимося,чия візьме!

 

Змагання:

1. Перетягування канату.
2. Відгадування загадок.

 

Зима.  Бачу,ви мене зовсім не боїтеся. Що ж,Весно,твоя взяла! Збираюся я в путь.

 

Прощавайте,милі діти!

За зиму ви поздоровіли.

Пішли на користь і мороз,і сніг,

І щічки ваші як порожевіли,

Неначе маки розцвіли на них!

Прощай і ти Весна – красна!

Я чую як дзвенить струмочок

То зараз я залишу ваш куточок.

Отож,хлопчики й дівчатка,

Прощаюсь з вами усіма.

Щасливі будьте! Через рік я знову

Свою вам казку зимову принесу.

Чекайте на мене.

 

 

Учні. Весно!  Уквітчай наш край!

           Дай нам добрий урожай!

           Бери,Весно,ключі,обійди землицю,

           Зігрій її сонцем,освітли травицю,

          На майбутнє жито, на тепле літо.

 

 Весна (бере ключі)

Піду я далі лугами й лісами,

Встелю землю килимами,

Я теплом людей зігрію

І здоров я їм навію.

З рідним словом,щоб зростали,

Щоб звичаї пам ятали.

 

Мама. У нас в Україні з давніх –давен люди, готуючись до зустрічі весни,випікали з тіста жайворонків і роздавали їх дітям. Щоб росли здоровими і щасливими. Вважали,що саме птахи на своїх крилах приносять весну із далекого краю,проганяють люту зиму.

 

 Я спекла для вас жайворонків. Старі люди розповідали,що ця пташка народилася із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонечком і своїм дзвінким голосочком сповіщає,що весна настала.

 (  Весна і господиня роздають дітям печиво)