Виховний захід : « Свято української народної казки ».

Виховний захід :

 

« Свято української народної казки ».

 

 

 

 

Підготувала: вихователь Змійовська Г.М. Тернопільської спеціальної загальноосвітньої школи – інтернату

I-III ст.

Тернопільської обласної ради

   Мета : дати знання дітям про те, що казка – це мудрість українського народу, в якій відображається його побут, звичаї, традиції.

   Закріпити зміст українських народних казок, вчити відтворювати в грі ролі героїв.

   Розвивати творчу уяву, зв’язне мовлення, вміння зчитувати з губ.

   Виховувати доброту, працьовитість, дружбу, взаємодопомогу, позитивне ставлення до героїв казок.

   Виховувати національні почуття : любов до української народної мудрості, бажання слухати та читати народні казки.

 

Словник : українська народна казка, народна мудрість.

Герої казок : працьовитий півник, ледачі мишенята, хитра лисиця, дружна родина, добрий котик, курочка ряба, кривенька качечка, журавель.

 

Підготовча робота :

Слухання казок

Перегляд ілюстрацій

Відтворення дій героїв

Вивчення словника

Підбір та виготовлення костюмів

Виготовлення реквізиту для інсценізації казок

 

« Свято української народної казки »

   Діти підготовчих класів з масками казкових героїв виходять з двох боків залу за ведучими вихователями на середину. Під веселу музику виконують різні рухи. Музика закінчується, усі стають біля вихователів.

   Ведуча 1: - Добрий день веселі звірята. Ми дуже раді, що ви прийшли до нас на свято української народної казки. Давайте познайомимось :

    - я лисичка – сестричка

    - я вовк – панібрат

    - я їжачок – лісовичок

    - я колобок

   Ведуча 1: - Скажіть, звірята, як вам живеться в лісі чи ви дружите, допомагаєте один одному.

   - так, ми живемо дружно, весело.

   Ведуча 1: - Лісові звірята бажають вам діти жити у шкільній родині дружно, весело, допомагати один одному, поважати страших. Дякуємо вам.

   Ведуча 2: - Діти на сьогоднішньому святі піде мова про українську народну казку. Що таке казка? Це народна мудрість, це оповіді наших далеких предків в яких вони відображали побут, звичаї, традиції свого народу. В народних казках передається з покоління в покоління мудрість народу. Кожна народна казка ставить перед собою мету : одні прославляють мудрих, працьовитих, хоробрих та кмітливих, інші засуджують зрадливих, ледачих, підступних.

   Ви усі з малечку любили слухати казки, які розповідали вам батьки, уважно розглядали ілюстрації.

   Зараз ми подивимось як знаєте ви українські народні казки. У цьому нам допоможуть казкові герої які покажуть уривки з казок. Ви уважно дивіться і думайте, щоб правильно відповісти: як називаються герої, з якої вони казки?

 

 

 

 

 

 

 

 Ведуча 1: - Зустрічайте перших героїв.(Марина, Аліна)

       «Колобок». Під веселу музику «колобок» підстрибуючи гуляє по сцені, йому на зустріч стрибає «заєць», вони зустрілися.

   Ведуча 1: - «З якої казки герої?»

-  «Колобок».

- Вірно, ось він веселий, рум’яний «колобок», зустрівся з ким?

- З «Зайцем». Заєць хотів його з’їсти, а колобок що сказав?

- Не їж мене зайчику, я тобі пісеньку заспіваю.

Давайте усі дружно заспіваємо пісеньку колобка, а колобок весело потанцює.

    Усі співають :

Я колобок, колобок.

Я по засіці метений,

я на яйцях спечений,

я від баби втік,

я від діда втік,

і від тебе втечу!

   Покотився колобок, а заєць здивувався: «Де колобок?»

   Ведуча 1: - Дякуємо нашим героям, які показали нам уривок з казочки про веселого «Колобка».

« Ріпка». ( Максим, Віта)

   Дід копає грядку, сіє ріпку, поливає, доглядає, дивується, яка велика виросла ріпка, сам пробує виривати ріпку, не може, кличе бабу, баба

виходить, дивується яка велика ріпка, допомагає дідові виривати, вони двоє тягнуть.

   Ведуча 2: - Ви усі здогадалися, уривок з якої казки? Правильно «Ріпка».

   Хто ще допомагав рвати ріпку?

   Внучка, собачка, киця, мишка. Всі вони дружно потягнули і вирвали ріпку. Ця казка вчить нас бути дружними, згуртованими у родині, як велика

Працьовита родина діда – Андрушка та баби – Марушки.

   Дякуємо вам герої казки.

 

 

 

 

 

 

 

 

«Курочка Ряба» (Максим, Віта, Соломія)

 

   Дід з бабою сидять на стільцях і плачуть. Курочка: «Ко – ко- ко» - підходить до них і гладить по голові.

   Ведуча 1: - З якої казки герої? Правильно «Курочка Ряба». Що сказала курочка дідові і бабі?

   Усі : Не плач діду,

            не плач бабо,

            знесу вам яєчко

            не просте, а золоте!

 

   Курочка дає їм яйце, дід і баба раді, дякують курочці.

   Ведуча 1: - Дякуємо вам наші герої. Ця казка вчить нас бути добрими, як курочка, яка пожаліла діда і бабу, і знесла їм золоте яєчко.

 

 

 

 

 

 

« Рукавичка» (Максим, Марина)

 

   Дід іде з рукавичкою, губить її і іде далі, підбігає мишка – пі – пі – пі, радіє рукавичці, показує, що це буде гарна мені хатка, радіє.

   Ведуча 2: - З якої казки уривок?

   Рукавичка. Пригадаємо для кого ще рукавичка була гарною хатинкою, хто поселився тут:

мишка – шкряботушка,

жабка – скрекотушка,

зайчик – побігайчик,

лисичка – сестричка,

вовчик – братик,

кабан – іклан,

ведмідь – набрідь.

   Усіх їх було семеро, тісно було. Коли це дід оглянувся нема рукавички, він тоді назад, шукати її, а собака попереду бігла. Собака гав – гав, усі звірі зметушилися і порозбігалися лісом. На, діду, твою рукавицю.

   Ця казка вчить нас лагодити між собою, хоч як тісно було звірятам у рукавичці, але вони нікого не прогнали, усіх запрошували до себе. Дякуємо нашим героям.

 

«Котик і Півник» (Віта, Соломія)

 

   На сцені хата, за вікном сидить півник, біля хати підкрадається лисичка, яка хоче вкрасти півника, заглядає у вікно, потім сипить зерно на подвір’ї, сама ховається, Півник виглядає з хати, щоб поклювати зерна, а Лисичка його спіймала, та й побігла.

   Ведуча 2: - Побачили уривок, а тепер відповідайте: З якої казки?

   Вірно «Котик і Півник».

   Хитра Лисичка обдурила Півника. А ну пригадаємо слова, які кричав півник :

«Котику – братику,

Несе мене лисичка

По каменю – мосту

На своєму хвосту.

Порятуй мене»

   Ця казка вчить нас дружити, бути відданими один одному, як Котик Півнику. Котик сумував за своїм другом Півником, і пішов його рятувати до лисиччиної хати і врятував, ось які є справжні друзі.

   Дякуємо вам герої казки.

«Лисичка і Журавель»

(Марина, Максим)

 

   По середині сцени стіл, два стільці, виходять:

Журавель з кувшином і Лисиця з мискою.

   Сідають на стільці та обмінюються посудом.

Журавель не може їсти з миски стукає дзьобом, а Лисичка ніяк не достане страви з кувшина і заглядає, облизується.

   Ведуча 2: - Дружньо скажемо з якої казки уривок?

   Правильно «Лисичка та Журавель». Хотіли вони бути приятелями та й запросили один одного до себе в гості. Але після таких гостин вони не товаришують.

 

 

 

 

 

 

«Колосок» (Максим, Соломія, Аліна)

 

Двір. Півник піднімає і знаходить колосок. Двоє мишенят танцюють. Побачивши, що півник знайшов колосок підбігають до нього, здивовані.

   Ведуча 1: - Звичайно, що ви знаєте цю казку.

   Це «Колосок» про працьовитого півника і двох ледачих мишенят.

   Дуже доречне до цієї казки українське народне прислів’я:

          «Хто не працює, той не…(їсть)»

          Молодці знаєте.

          Дякуємо вам герої.

 

 

 

 

 

 

 

«Кривенька качечка»

(Аліна, Максим, Віта)

 

   Хата, стіл, на столі посуд. Заходить дівчина в українському вбранні, витирає стіл, підмітає хату,

заглядає, бачить діда і бабу, ховається. Дід з бабою дивуються : Хто це так гарно прибрав у хаті?

   Ведуча 1: - Як називається казка? Головною героїнею є дівчинка: працьовита, добра, і в неї трішки болить ніжка.

   Так, це «Кривенька качечка». Дякуємо героям.

 

   Ми могли ще продовжувати з вами розглядати українські народні казки, але це ми зробимо іншим разом.

   Ви молодці, добре знаєте казки. Дякуємо нашим акторам.

 

 

   Ведуча 1: - Ось і підходить до кінця наше свято. На закінчення сюрприз.

   Діти виконують на сцені під веселу музику різні рухи з султанчиками, а під кінець червона квітка яка рухається.

   Ведуча 1: - Дякую всім за участь у святі. Особливо вам наймолодші учасники. Вивчайте українську народну мудрість, адже це є надбання нашого народу, які написані українською мовою.