Виховний захід "Свято вареника"

Про матеріал
Виховний захід у формі родинного свята проводиться з метою ознайомлення здобувачів освіти зі звичаями та традиціями українського народу, стравами української кухні.
Перегляд файлу

Свято українського вареника

Мета: ознайомити здобувачів освіти зі звичаями та традиціями українського

народу; розвивати пізнавальний інтерес до українських традицій, культури і

мови; виховувати почуття національної гідності.

 

Хід заняття

Уч. Я - українка й дуже цим горджуся,

чарівну маю мову і пісні.

І світові сказати не боюся,

бо думи в мене чисті і ясні.

Я хлібом-сіллю друзів зустрічаю,

хорошим людям руку подаю.

А щирим, світлим - душу відкриваю,

несу добро й завжди на цім стою....

Уч Ми - українці - нація прадавня

На цій землі - багато тисяч літ.

Культурою й традиціями славна,

і багатющий в нас духовний світ.

Свої казки, легенди і повір’я,

дотепні жарти і слова ясні,

своя хатина біла і подвір’я,

 і неповторні, трепетні пісні.

Пісня «Молитва за Україну»

Вчитель. Сьогодні ми поведемо мову про унікальність та багатогранність  української культури.Народна кухня — це така ж культурна спадщина українського народу, як  мова, література, мистецтво.

 1-й уч.

Що може бути краще за вечерю в домі

За батьківським міцним столом,

Де в шумнім гомоні і в кожнім слові

Все сповнене любов’ю , а не злом.

 2-й уч.

Де можна більше зачерпнуть любові,

Де взяти більше доброти,

Як в материнськім ніжнім слові,

Як з батька щедрої руки.

1-й уч.Працьовитий і гостинний український народ здавна славився хлібосольством. Зайдіть до української оселі на годинку — без частування  господиня не проводять вас. Усе смачно, ситно, а головне—корисно, невибагливо. Тож вітаємо вас на нашому родинному святі!

Вчитель. І наше свято присвячене одній із найуживаніших національних страв, своєрідному кулінарному бренду України.
Учень А тепер відгадайте загадку:
Місили, місили,
Ліпили, ліпили,
А тоді – хіп,
Та в окріп!
В масло та сметану.
Хто зуміє відгадати,
Того будем частувати.
Про що мова

Уч.  Вважається, що вареники суто слов’янська страва і першими їх почали готувати саме українці. Насправді, український народ запозичив їх у турків. Скуштувавши турецький смаколик «дюш-вару», українці його трошки переробили, спростили приготування та додали смачну начинку. Ось і маємо вареники.

 

Уч. Ця страва з борошна та начинки вважається, нарівні з борщем, найпоширенішою в українській національній кухні. Слово вареники походить від дієслова «варити». Вареник має вигляд маленького конвертика з тіста, в який загортається найрізноманітніша начинка.

 

1 учень
Тільки в хаті українській
Покуштуєш диво з див:
Ось півмісяці у мисці,                                                                                                                                А над ними в’ється дим,

 

2 учень
Це — вареники в сметані,
Найсмачніші над усе!
Українці! Пригадаймо,
З чим вареники в нас є?

3 учень


Знає кожна господиня,
Що до столу подає.
З сиром ось жовтіють в мисці, 
І з картоплею киплять…

 

4 учень
Полюбляють українці
За столом поласувать.
Ще з капустою наварим, 
Та з грибами — пахнуть як! 
Поласуємо ми з вами,
Поласуємо — ще й як!

 

5 учень

Ще ж і з вишнями не їли,                                                                                                

З полуницями беріть!                                                                                                     

Ми вареників зварили -                                                                                                   

Оце диво на весь світ!

6 учень

З м'ясом, з рибою, з горохом,                                                                                                                    Ось ще з маком та пшоном.                                                                                                    Ще посидьте з нами трохи,                                                                                                                В нашій хаті за столом.

 

- Як ви вважаєте: вареники – це святкова чи буденна страва?

 

Уч. У меню українського селянина вареники траплялися не часто, вони були окрасою недільного і святкового столу. Їх подавали також на весіллях, хрестинах, поминках, на гостинах, присвячених храмовим святам, варили на толоку й обжинки.

 

- В яких звичаях чи обрядах досі збереглися вареники?       

Уч.  Молоді дівчата ворожать за допомогою вареників «на Андрія». Ліпили вареники,у них вкладали папірець із будь-якими чоловічими іменами, не обов’язково знайомих хлопців. Потрібно було уважно стежити, коли
закипає вода: з яким іменем вареник спливе на поверхню першим - так і зватимуть майбутнього чоловіка. А ще давали вареники голодному котові, чий візьме перший – та дівчина готується до весілля. Якщо надкусив і залишив – ту чекає розлука і самотність.

 

-                     Яку чудодійну силу приписували вареникам  наші предки?  

Уч. Українці вірили, що вареники мають магічну функцію - готували тоді, коли народжувалася худоба, жінки несли вареники як обов’язкову страву породіллі після пологіві бажали молодій мамі: «Щоб була повна, тобто здорова,  як вареник».

 

Уч.
Вареники у мами, як один,
В полумисок лягали із каструлі,
Давала вона шкварку, а не жир,
Не забувала кинути цибулі…
Із сиром - це коли потреба є,
Коли косили чи орали поле,
Вареник завжди сили додає,
Голодний робітник він завжди кволий.


Вареники з грибами - це для тих,
Хто не збирав грибів в житті ніколи…
Вони молились за усіх Святих,
Бо від такого смаку охололи.
З картоплею - вареники святі,
З шкварками  - наче для забави,
Та мамині вареники ще ті…
Вони тримають і понині славу!

Виходять 2 хлопчики

Уч. Щонеділі і у свято  є вареників багато.
У сметані, зі шкварками —  це вареники від мами.
Любить мама частувати,
Різні страви готувати,
Та найбільш люблю у мами
Вареники картопляні.


 

Уч
Вивертаються в окропі
На бочок і на животик.
Зараз, зараз вас, гарненьких,
Ми з’їмо усіх смачненьких.
Друшляком усіх в макітру,
Справа ця проста, не хитра.
Зверху масла і сметани,
Ох, смачні ж вони у мами!


Уч
Посідали всі до столу
Дружно — у родиннім колі,
Та не довго це тривало,
Бо вареників не стало.


Уч
Скоро знову прийде свято
І вареників багато
Буде в маслі і в сметані,
Їх наліплять руки мами.


Вчитель. Слово нашим дівчаткам про рецепти приготування  вареників      

1 дівч

Тісто для вареників робили з пшеничного, житнього, гречаного борошна або з їх суміші. Прісне тісто замішували на сироватці з яйцем, давали йому вистоятись і розкачували варениці, які потім начиняли. Варениць готували більше, ніж начинки, їх варили разом з варениками.

2 дівч

 У деяких західноукраїнських районах вареники називали “пироги” або “варені пироги”. Начинка могла бути пісною або скоромною, залежно від релігійного календаря. Варили вареники у крутому окропі, а готові виймали лозяним ополоником, складали у макітру й заливали засмажкою з олії або сала з цибулею.

 

- Як ви думаєте, яка начинка вареників найпоширеніша?

 

 3 дівч. Картопля – сама розповсюджена начинка для вареників, особливо в нашому краї. Картоплю відварити, пропустити через м’ясорубку, додати смажену цибулю. Все гарно перемішати. Начинка готова.

 

4 дівч. Дуже люблять українці вареники з сиром. Саме такі вареники займали важливе місце в українських обрядах. Вважалося, що ними можна задобрити духів: добрих – щоб допомагали, злих – щоб не шкодили. Готували вареники з сиром на весілля, на хрестини, пригощали на толоці, обжинках і обов’язково – на масляну. До вареників з сиром додавали сметану чи ряжанку, запивали холодним свіжим або кислим молоком.

 

5 дівч. Начинки для вареників мали особливі прикмети. Так, начинка з квасолі повинна була сприяти родючості землі. Квасолю відварити, пропустити через м’ясорубку, додати смажену цибулю, сіль, перець (за смаком). Все гарно перемішати. Начинка готова. Але найбільш незвичною начинкою є начинка з папороті.

 

Вчитель. Цю унікальну страву оспівували в піснях, складали про неї вірші та гуморески. Давайте помандруймо у світ дитинства і пригадаймо лічилки та мирилки зі словом «вареник»

 

Еники-беники їли вареники.
Еники-беники, квас:
вийшов маленький Тарас.
Раз, два, три!
Раз, два, три!
Біжимо ми як вітри,
А жмурити будеш ти!

 

Не розлити нас водою,
За (ім’я) – я горою!
Посварились, поштовхались,
Над собою посміялись!
Мир, мир, миром,
Пироги з сиром,
Вареники з маслом,
Ми – подружки красні.
Трішки з братом посварились,
Знову дружньо помирились….

 

Вчитель. До вашої уваги веселі гуморески.

 "ПРЯНИК "

 — У вас зуби є, дідусю? — онучок питає.

 Дід журливо посміхнувся: — Давно вже немає. —

 Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:

 — Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.

 

  "СУСІДКА ЗНАЄ"

 — Де ти айстру взяв таку?

 — У сусідки в квітнику...

 — А сусідка зна про це?

 — Зна, бо гналася з дубцем!

 

Дивний школяр

Двох онуків дід старий
Посадив на руки
Та й розказує казки.
Слухають онуки.
Раптом меншенький спитав:
— А скажіть, дідусю,
Ви ходили в перший клас?
— Та ходив, Павлусю.
— От був номер! — малюки
Сміхом залилися, —
Як до школи ви прийшли
З бородою й лисі.

 

Вчитель. Чи відомо вам, що існують вареники без начинки. Вони, зазвичай, із солодкою підливкою. Назва яких - ліниві вареники -зумовлена відсутністю ліплення.
 

Учень

Еники-беники, еники-беники,

Мама зварила ліниві вареники.

Мурка з-під столу нявкнула «няв!»-

Я їй лінивих вареників дав.

 

Боже мій милий, що з нею сталось!-

Мурка весь день по підлозі качалась,

Потім заснула біля дверей

І перестала ловити мишей.

 

Еники-беники, еники-беники,

Мама зварила ліниві вареники.

Жучка знадвору гавкнула «гав!»-

Я їй лінивих вареників дав.

 

Боже мій милий, що з нею сталось!-

Жучка весь день на порозі валялась,

Потім заснула біля плити

І перестала двір стерегти.

 

Еники-беники, еники-беники,

Знову зварили ліниві вареники.

Я у вітальні друзів зібрав –

Миску лінивих вареників дав.

 

Боже мій милий, що з нами сталось!-

Ми цілий день по вітальні  валялась:

Хто на дивані, хто на стільці,

Хто із виделкою в лівій руці.

 

Сном непробудним усі ми спимо,

В школу не ходимо й бурмотимо:

«Еники-беники, еники-беники,

Мама зварила ліниві вареники…»

 

Вчитель. Дівчата будуть гарними господинями і не будуть лінуватися ліпити справжні вареники. Послухайте наших учнів, які навчаються за кордоном, але не забувають українські традиції і звичаї.


учень

Вареники  з сиром, вареники в маслі,

Ох, які ж бо ви, насправді , у мене прекрасні!

Вареники, варенички—кручені краєчки,

Начиночка найкраща-чи з м’яса, чи з гречки!

Взялись попід руки, як на вечорницях,

Побігли купатися в гарячій водиці.

У каструлю стрибнули у гарячу воду,

Потім в миску-хизувати свою смачну вроду.

Жартували з цукром, падали в сметану.

Ось так ви частували хазяйку старанну.

Вареники-варенусі, мої люби й милі,

Нехай всі на світі знають, що ви неліниві

 

учень

 В будь-якій країні гості на вечерю підеш—

Там вареників рідненьких нічим не заміниш.

Екзотичні будуть страви ті, про які мріяв!

Але згодом вас замучить справжня ностальгія.

Буде в спогадах спливати українська страва,

Чи з капустою, чи з сиром — горда , величава,

Запашна, смачна, кругленька, приємна на дотик,

Так і хочеться покласти якнайшвидше в ротик…

 

Учень

Вареники пузаті закипіли в казані

Тісно їм, густо їх.

Всі із капустою,

Щоб не було тісно –

Будемо їх їсти!

Учень

 Є вареники у хаті -

В Україні все гаразд:

 Всі - щасливі і багаті,

 Щедре сонце світить в нас!

 Слава хаті українській,

 Слава нашій всій землі,

 І вареникам у мисці,

 Що на нашому столі!

Діти по черзі:

  1. Їжте вареники бульб’яні, щоб ваші щічки були рум’яні.

 

  1. Їжте вареники з капусти, щоб животи у вас були тлусті.

 

  1. Їжте вареники з гречки—не буде між вами суперечки.

 

  1. Їжте вареники з ревеню – не будете биті ремінем.

 

  1. Їжте вареники з вишень- будете мати багато грошей.

 

  1. Їжте вареники з грибами, щоб були ви багаті кумами.

 

  1. Їжте вареники з маком—усі їжте зі смаком.

 

  1. Їжте вареники з сиром—з добром вас і з миром.

 

  1. Нехай жодне свято не обхoдиться без вареників!  Смакуйтe їх! Любіть їх!

Усі разом:     Живіть, як вареники в смeтані!

 

Ведуча:  Ось і закінчилось наше свято. Гадаю, що вам було цікаво разом з нами. Тож  нехай завжди на вашому стoлі буде достаток і лине українська пiсня.

 

Вчитель.А тепер прийшла пора перевірити не лише знання наших учасників, а і їх кмітливість та вміння ліпити вареники.

Вчитель: Ну а поки наші вареники будуть варитися – ми ще раз порозважаємось.

-         Конкурс—« Кулінарна вікторина».

-         1. Заморожена солодка їжа з вершків, соку, ягід.(Морозиво)

-         2. Сушені ягоди винограду.(Родзинки)

-         3. Сир з овечого молока (Бринза)

-         4. Страва з варених крупів. (Каша)

-         5. Плід дуба (Жолудь)

-         7. Орган травлення людини (Шлунок)

-         8. Сушені плоди слив (Чорнослив)

-         10. Кондитерські вироби з борошна (Печиво)

-         12. Чим кашу не зіпсуєш? ( Маслом)

-         13.   Перед тим, як додати буряк, досвічена хазяйка приправить борщ оцтом  .З якою метою? (щоб буряк не втратив колір).

-         14.   В якому супі огірки з перловкою зустрічаються? (Розсольник)

-         15.   Якою рукою треба їсти суп? (Ложкою)

-         18.   Як називають вареники без начинки? (Ліниві)

-         19.   Який коренеплід потрібен для приготування драників? (Картопля)

-         20.   Яка риба в святкові дні надягає шубу ? (Оселедець)

-         21.   Який напій без молока в Англії вважається отрутою? (Чай)

-         22.   З пелюсток яких квітів варять варення? (Троянда, кульбаба)

-         23.   Як називається їжа на природі ? (Пікнік)

 Відеотурнір« Бюро казкових знахідок».

Завдання: по черзі демонструється картинка із зображенням предмета. Слід назвати казку , в якій він фігурує.

   Горошина ( «Принцеса на горошині» або «Котигорошко»)

 Яйце («Курочка Ряба»)

Буряк («Ріпка»)

Колосок ( «Круть і Верть»)

-         Пиріжки («Червона Шапочка»)

-         Борошно (« Колобок»)

Частування.

1-й вед.:

Ой, вставали раненько, картоплю варили

 До вечора вареників з нею наліпили

 Наварили вареників для гостей хороших

 Їжте, їжте вареники, гості наші любі,

 Вони трохи гаряченькі не попечіть губи.

 

 2-й вед.

 А вже ж в ті вареники картоплі напхали

 Ще й перчиком притрусили, там його немало.

 В череп’яну макітерку ми їх положили

 Олійкою з цибулькою добре помастили.

 Їжте, їжте гості любі, рахувать не станем

 Може, кому буде мало – ми іще добавим.

 Вчитель: Просимо, наші гості дорогі, скоштувати смачних українських вареників!

 

 

docx
Пов’язані теми
Я досліджую світ, Виховна робота
НУШ
Додано
4 січня
Переглядів
446
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку