Свято українського вареника
Мета: ознайомити здобувачів освіти зі звичаями та традиціями українського
народу; розвивати пізнавальний інтерес до українських традицій, культури і
мови; виховувати почуття національної гідності.
Хід заняття
Уч. Я - українка й дуже цим горджуся,
чарівну маю мову і пісні.
І світові сказати не боюся,
бо думи в мене чисті і ясні.
Я хлібом-сіллю друзів зустрічаю,
хорошим людям руку подаю.
А щирим, світлим - душу відкриваю,
несу добро й завжди на цім стою....
Уч Ми - українці - нація прадавня
На цій землі - багато тисяч літ.
Культурою й традиціями славна,
і багатющий в нас духовний світ.
Свої казки, легенди і повір’я,
дотепні жарти і слова ясні,
своя хатина біла і подвір’я,
і неповторні, трепетні пісні.
Пісня «Молитва за Україну»
Вчитель. Сьогодні ми поведемо мову про унікальність та багатогранність української культури.Народна кухня — це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво.
1-й уч.
Що може бути краще за вечерю в домі
За батьківським міцним столом,
Де в шумнім гомоні і в кожнім слові
Все сповнене любов’ю , а не злом.
2-й уч.
Де можна більше зачерпнуть любові,
Де взяти більше доброти,
Як в материнськім ніжнім слові,
Як з батька щедрої руки.
1-й уч.Працьовитий і гостинний український народ здавна славився хлібосольством. Зайдіть до української оселі на годинку — без частування господиня не проводять вас. Усе смачно, ситно, а головне—корисно, невибагливо. Тож вітаємо вас на нашому родинному святі!
Вчитель. І наше свято присвячене одній із найуживаніших національних страв, своєрідному кулінарному бренду України.
Учень А тепер відгадайте загадку:
Місили, місили,
Ліпили, ліпили,
А тоді – хіп,
Та в окріп!
В масло та сметану.
Хто зуміє відгадати,
Того будем частувати.
Про що мова
Уч. Вважається, що вареники суто слов’янська страва і першими їх почали готувати саме українці. Насправді, український народ запозичив їх у турків. Скуштувавши турецький смаколик «дюш-вару», українці його трошки переробили, спростили приготування та додали смачну начинку. Ось і маємо вареники.
Уч. Ця страва з борошна та начинки вважається, нарівні з борщем, найпоширенішою в українській національній кухні. Слово вареники походить від дієслова «варити». Вареник має вигляд маленького конвертика з тіста, в який загортається найрізноманітніша начинка.
1 учень
Тільки в хаті українській
Покуштуєш диво з див:
Ось півмісяці у мисці, А над ними в’ється дим,
2 учень
Це — вареники в сметані,
Найсмачніші над усе!
Українці! Пригадаймо,
З чим вареники в нас є?
3 учень
Знає кожна господиня,
Що до столу подає.
З сиром ось жовтіють в мисці,
І з картоплею киплять…
4 учень
Полюбляють українці
За столом поласувать.
Ще з капустою наварим,
Та з грибами — пахнуть як!
Поласуємо ми з вами,
Поласуємо — ще й як!
5 учень
Ще ж і з вишнями не їли,
З полуницями беріть!
Ми вареників зварили -
Оце диво на весь світ!
6 учень
З м'ясом, з рибою, з горохом, Ось ще з маком та пшоном. Ще посидьте з нами трохи, В нашій хаті за столом.
- Як ви вважаєте: вареники – це святкова чи буденна страва?
Уч. У меню українського селянина вареники траплялися не часто, вони були окрасою недільного і святкового столу. Їх подавали також на весіллях, хрестинах, поминках, на гостинах, присвячених храмовим святам, варили на толоку й обжинки.
- В яких звичаях чи обрядах досі збереглися вареники?
Уч. Молоді дівчата ворожать за допомогою вареників «на Андрія». Ліпили вареники,у них вкладали папірець із будь-якими чоловічими іменами, не обов’язково знайомих хлопців. Потрібно було уважно стежити, коли
закипає вода: з яким іменем вареник спливе на поверхню першим - так і зватимуть майбутнього чоловіка. А ще давали вареники голодному котові, чий візьме перший – та дівчина готується до весілля. Якщо надкусив і залишив – ту чекає розлука і самотність.
- Яку чудодійну силу приписували вареникам наші предки?
Уч. Українці вірили, що вареники мають магічну функцію - готували тоді, коли народжувалася худоба, жінки несли вареники як обов’язкову страву породіллі після пологіві бажали молодій мамі: «Щоб була повна, тобто здорова, як вареник».
Уч.
Вареники у мами, як один,
В полумисок лягали із каструлі,
Давала вона шкварку, а не жир,
Не забувала кинути цибулі…
Із сиром - це коли потреба є,
Коли косили чи орали поле,
Вареник завжди сили додає,
Голодний робітник він завжди кволий.
Вареники з грибами - це для тих,
Хто не збирав грибів в житті ніколи…
Вони молились за усіх Святих,
Бо від такого смаку охололи.
З картоплею - вареники святі,
З шкварками - наче для забави,
Та мамині вареники ще ті…
Вони тримають і понині славу!
Виходять 2 хлопчики
Уч. Щонеділі і у свято є вареників багато.
У сметані, зі шкварками — це вареники від мами.
Любить мама частувати,
Різні страви готувати,
Та найбільш люблю у мами
Вареники картопляні.
Уч
Вивертаються в окропі
На бочок і на животик.
Зараз, зараз вас, гарненьких,
Ми з’їмо усіх смачненьких.
Друшляком усіх в макітру,
Справа ця проста, не хитра.
Зверху масла і сметани,
Ох, смачні ж вони у мами!
Уч
Посідали всі до столу
Дружно — у родиннім колі,
Та не довго це тривало,
Бо вареників не стало.
Уч
Скоро знову прийде свято
І вареників багато
Буде в маслі і в сметані,
Їх наліплять руки мами.
Вчитель. Слово нашим дівчаткам про рецепти приготування вареників
1 дівч
Тісто для вареників робили з пшеничного, житнього, гречаного борошна або з їх суміші. Прісне тісто замішували на сироватці з яйцем, давали йому вистоятись і розкачували варениці, які потім начиняли. Варениць готували більше, ніж начинки, їх варили разом з варениками.
2 дівч
У деяких західноукраїнських районах вареники називали “пироги” або “варені пироги”. Начинка могла бути пісною або скоромною, залежно від релігійного календаря. Варили вареники у крутому окропі, а готові виймали лозяним ополоником, складали у макітру й заливали засмажкою з олії або сала з цибулею.
- Як ви думаєте, яка начинка вареників найпоширеніша?
3 дівч. Картопля – сама розповсюджена начинка для вареників, особливо в нашому краї. Картоплю відварити, пропустити через м’ясорубку, додати смажену цибулю. Все гарно перемішати. Начинка готова.
4 дівч. Дуже люблять українці вареники з сиром. Саме такі вареники займали важливе місце в українських обрядах. Вважалося, що ними можна задобрити духів: добрих – щоб допомагали, злих – щоб не шкодили. Готували вареники з сиром на весілля, на хрестини, пригощали на толоці, обжинках і обов’язково – на масляну. До вареників з сиром додавали сметану чи ряжанку, запивали холодним свіжим або кислим молоком.
5 дівч. Начинки для вареників мали особливі прикмети. Так, начинка з квасолі повинна була сприяти родючості землі. Квасолю відварити, пропустити через м’ясорубку, додати смажену цибулю, сіль, перець (за смаком). Все гарно перемішати. Начинка готова. Але найбільш незвичною начинкою є начинка з папороті.
Вчитель. Цю унікальну страву оспівували в піснях, складали про неї вірші та гуморески. Давайте помандруймо у світ дитинства і пригадаймо лічилки та мирилки зі словом «вареник»
Еники-беники їли вареники.
Еники-беники, квас:
вийшов маленький Тарас.
Раз, два, три!
Раз, два, три!
Біжимо ми як вітри,
А жмурити будеш ти!
Не розлити нас водою,
За (ім’я) – я горою!
Посварились, поштовхались,
Над собою посміялись!
Мир, мир, миром,
Пироги з сиром,
Вареники з маслом,
Ми – подружки красні.
Трішки з братом посварились,
Знову дружньо помирились….
Вчитель. До вашої уваги веселі гуморески.
"ПРЯНИК "
— У вас зуби є, дідусю? — онучок питає.
Дід журливо посміхнувся: — Давно вже немає. —
Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:
— Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.
"СУСІДКА ЗНАЄ"
— Де ти айстру взяв таку?
— У сусідки в квітнику...
— А сусідка зна про це?
— Зна, бо гналася з дубцем!
Дивний школяр
Двох онуків дід старий
Посадив на руки
Та й розказує казки.
Слухають онуки.
Раптом меншенький спитав:
— А скажіть, дідусю,
Ви ходили в перший клас?
— Та ходив, Павлусю.
— От був номер! — малюки
Сміхом залилися, —
Як до школи ви прийшли
З бородою й лисі.
Вчитель. Чи відомо вам, що існують вареники без начинки. Вони, зазвичай, із солодкою підливкою. Назва яких - ліниві вареники -зумовлена відсутністю ліплення.
Учень
Еники-беники, еники-беники,
Мама зварила ліниві вареники.
Мурка з-під столу нявкнула «няв!»-
Я їй лінивих вареників дав.
Боже мій милий, що з нею сталось!-
Мурка весь день по підлозі качалась,
Потім заснула біля дверей
І перестала ловити мишей.
Еники-беники, еники-беники,
Мама зварила ліниві вареники.
Жучка знадвору гавкнула «гав!»-
Я їй лінивих вареників дав.
Боже мій милий, що з нею сталось!-
Жучка весь день на порозі валялась,
Потім заснула біля плити
І перестала двір стерегти.
Еники-беники, еники-беники,
Знову зварили ліниві вареники.
Я у вітальні друзів зібрав –
Миску лінивих вареників дав.
Боже мій милий, що з нами сталось!-
Ми цілий день по вітальні валялась:
Хто на дивані, хто на стільці,
Хто із виделкою в лівій руці.
Сном непробудним усі ми спимо,
В школу не ходимо й бурмотимо:
«Еники-беники, еники-беники,
Мама зварила ліниві вареники…»
Вчитель. Дівчата будуть гарними господинями і не будуть лінуватися ліпити справжні вареники. Послухайте наших учнів, які навчаються за кордоном, але не забувають українські традиції і звичаї.
учень
Вареники з сиром, вареники в маслі,
Ох, які ж бо ви, насправді , у мене прекрасні!
Вареники, варенички—кручені краєчки,
Начиночка найкраща-чи з м’яса, чи з гречки!
Взялись попід руки, як на вечорницях,
Побігли купатися в гарячій водиці.
У каструлю стрибнули у гарячу воду,
Потім в миску-хизувати свою смачну вроду.
Жартували з цукром, падали в сметану.
Ось так ви частували хазяйку старанну.
Вареники-варенусі, мої люби й милі,
Нехай всі на світі знають, що ви неліниві
учень
В будь-якій країні гості на вечерю підеш—
Там вареників рідненьких нічим не заміниш.
Екзотичні будуть страви ті, про які мріяв!
Але згодом вас замучить справжня ностальгія.
Буде в спогадах спливати українська страва,
Чи з капустою, чи з сиром — горда , величава,
Запашна, смачна, кругленька, приємна на дотик,
Так і хочеться покласти якнайшвидше в ротик…
Учень
Вареники пузаті закипіли в казані
Тісно їм, густо їх.
Всі із капустою,
Щоб не було тісно –
Будемо їх їсти!
Учень
Є вареники у хаті -
В Україні все гаразд:
Всі - щасливі і багаті,
Щедре сонце світить в нас!
Слава хаті українській,
Слава нашій всій землі,
І вареникам у мисці,
Що на нашому столі!
Діти по черзі:
Усі разом: Живіть, як вареники в смeтані!
Ведуча: Ось і закінчилось наше свято. Гадаю, що вам було цікаво разом з нами. Тож нехай завжди на вашому стoлі буде достаток і лине українська пiсня.
Вчитель.А тепер прийшла пора перевірити не лише знання наших учасників, а і їх кмітливість та вміння ліпити вареники.
Вчитель: Ну а поки наші вареники будуть варитися – ми ще раз порозважаємось.
- Конкурс—« Кулінарна вікторина».
- 1. Заморожена солодка їжа з вершків, соку, ягід.(Морозиво)
- 2. Сушені ягоди винограду.(Родзинки)
- 3. Сир з овечого молока (Бринза)
- 4. Страва з варених крупів. (Каша)
- 5. Плід дуба (Жолудь)
- 7. Орган травлення людини (Шлунок)
- 8. Сушені плоди слив (Чорнослив)
- 10. Кондитерські вироби з борошна (Печиво)
- 12. Чим кашу не зіпсуєш? ( Маслом)
- 13. Перед тим, як додати буряк, досвічена хазяйка приправить борщ оцтом .З якою метою? (щоб буряк не втратив колір).
- 14. В якому супі огірки з перловкою зустрічаються? (Розсольник)
- 15. Якою рукою треба їсти суп? (Ложкою)
- 18. Як називають вареники без начинки? (Ліниві)
- 19. Який коренеплід потрібен для приготування драників? (Картопля)
- 20. Яка риба в святкові дні надягає шубу ? (Оселедець)
- 21. Який напій без молока в Англії вважається отрутою? (Чай)
- 22. З пелюсток яких квітів варять варення? (Троянда, кульбаба)
- 23. Як називається їжа на природі ? (Пікнік)
Відеотурнір« Бюро казкових знахідок».
Завдання: по черзі демонструється картинка із зображенням предмета. Слід назвати казку , в якій він фігурує.
Горошина ( «Принцеса на горошині» або «Котигорошко»)
Яйце («Курочка Ряба»)
Буряк («Ріпка»)
Колосок ( «Круть і Верть»)
- Пиріжки («Червона Шапочка»)
- Борошно (« Колобок»)
Частування.
1-й вед.:
Ой, вставали раненько, картоплю варили
До вечора вареників з нею наліпили
Наварили вареників для гостей хороших
Їжте, їжте вареники, гості наші любі,
Вони трохи гаряченькі не попечіть губи.
2-й вед.
А вже ж в ті вареники картоплі напхали
Ще й перчиком притрусили, там його немало.
В череп’яну макітерку ми їх положили
Олійкою з цибулькою добре помастили.
Їжте, їжте гості любі, рахувать не станем
Може, кому буде мало – ми іще добавим.
Вчитель: Просимо, наші гості дорогі, скоштувати смачних українських вареників!