Виховний захід "Торгівля людьми як порушення прав людини"

Тема. Торгівля людьми як порушення прав людини.

Мета: Ознайомити учнів з основними шляхами потрапляння українських громадян до тенет торгівців людьми; надати учням інформацію про явища торгівлі людьми (дітьми), зовнішні  та внутрішні причини виникнення даної проблеми; про  те, які права  порушуються  в  ситуації  торгівлі  людьми. Навчити використовувати статті Конвенції ООН про права дитини для аналізу правових ситуацій. Забезпечити формування чітких уявлень учнів про дії Кримінального Кодексу України щодо запобігання торгівлі людьми. Розвивати навички безпечної поведінки. Формувати  навички безпечної  поведінки,  спостережливість. Виховувати активну позицію щодо можливостей захисту своїх прав. Виховувати толерантне ставлення до дітей, які потрапили в складні життєві обставини.

Обладнання: статті Конвенції ООН про права дитини, буклети «Протидія торгівлі людьми», телевізор, презентація про «Торгівля людьми як порушення прав людини»,  текст рольових ігор, епіграф заняття.

Хід заняття

«Кожна людина має право на життя,

                                                                      свободу та особисту «недоторканість»

                                                                          Загальна декларація прав людини,стаття 3

Ведуча: Люди різних національностей, різних можливостей, різних віросповідань і різного кольору шкіри мають рівні права.

Ведучий: Права людини починаються з прав дитини. Це підтверджено в Конвенції про права дитини. Цей документ створений для того, щоб захистити тебе і надати якнайкращі умови для розвитку та реалізації твоїх прав. В Конвенції підкреслюється, що ти маєш право на свою думку і на те, щоб при вирішенні будь-яких питань, які тебе стосуються, твої інтереси враховувались якнайкраще.     

Ведуча: Це не означає, що ти тільки й повинен або повинна те робити, що набридати дорослим своїми зауваженнями.  Але, коли мова іде про те, з ким тобі товаришувати, кого любити – ти маєш право висловити свою думку.    

Ведучий: Ніхто не може насильно примусити тебе робити те, що тобі неприємно чи може завдати шкоди.    Але, знов таки – не сподівайся, що це звільняє тебе від навчання у школі чи виконання якоїсь роботи вдома. Батьки та держава несуть відповідальність за те, щоб ти виріс чи виросла освіченою, працелюбною та відповідальною людиною – це теж записано в Конвенції про права дитини. 

Ведуча: А от втручатися в твоє особисте життя, читати твої листи чи записи або робити спроби виселити тебе з квартири – це вже порушення твоїх прав. Держава має обов’язок захищати тебе від усіх форм насильства і жорстокого поводження! Це – коли тебе б’ють, ображають, принижують, насміхаються над речами, які важливі й дорогі для тебе, не дозволяють ходити до школи і зустрічатися з друзями, не надають необхідної медичної допомоги, не розмовляють з тобою або зачиняють в кімнаті та інших місцях. З таким поводженням ти можеш зустрітися в школі, вдома, на вулиці… Так само як і з насильними втягуванням в сексуальні стосунки або вживання наркотиків.

Ведучий: Все, що принижує тебе, шкодить та робить боляче з метою залякати тебе  – це порушення твоїх прав.

Ведуча: Видатний поет В.Симоненко написав про неповторність кожного, кому батьки подарували життя.

Учень: Ти знаєш, що ти людина?

Ти знаєш про це, чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

Більше тебе не буде

Завтра на цій землі.

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди –

Добрі, ласкаві й злі

Сьогодні усе для тебе:

Озера, гай і степи.

І жити спішити треба

Кохати спішити треба –

Гляди є не проспи!

Бо ти на землі – людина,

І хочеш того чи ні –

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина

Очі твої одні.

Ведуча: Пройде не одне тисячоліття, коли людство зрозуміє цю істину, і пройде ще одне тисячоліття, коли людство, нарешті, прийме закони, які оберігатимуть дитину – найбільше наше багатство.

Ведуча: Але, на жаль, у світі процвітає работоргівля… І це не згадка про страшний період рабства у прадавні часи. Серед найголовніших порушень прав людини, дитини в сучасному світі актуальним є злочин, який має багато назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми». За оцінками експертів щорічно 1-2 млн. жінок та дітей стають «живим товаром». Наприкінці ХХ сторіччя з його проявами зіткнулась і Україна.

Рольова гра.

Діючі особи:

Головна героїня Ольга

Мати Ольги – Марія Семенівна

Наречений Ольги – Сергій

Друг Сергія та менеджер готелю – Мула

Поліцейський

 

Сцена 1.

Потік перехожих, серед нього зустрічаються грайливий, сучасний парубок та наївна, скромна дівчина. Вони зачепили один одного плечима, зустрілись поглядами, він несміло попросив пробачення, вона дивилася на нього захоплено, немов чогось очікуючи. Він запросив її прогулятися, говорили про всякі буденні речі, коли раптом він взяв її за руку:

Сергій: Ти не така, як всі дівчата, я таких не здибав, чесно.

Оля:  (Скромно)Та, що ти, не говори дурниць. А що в мені такого особливого?

Сергій: Ну…. То…. Як це… Кльова ти, короче.

Оля:  Ти кумедний.

Сергій: Я не знаю, як-то правильно говорити, я сам не з України, мої предки живуть в Єгипті, там я вчився в унівєрі. Українську вчив пару років, та погано діло пішло.

Оля:  Мені подобається твоя мова….. Вибач, мені час додому повертатися.

Сергій: Окей, пішли, проведу, чи як…

Сцена 2.

Дім, мати виглядає доню. Доня заходить.

Марія Семенівна: Доню, де ти була? Ніч надворі! Я хвилююся! А ти!

Оля: (в захваті) Мамочко, та не хвилюйся! Я дуже добре провела час, познайомилася з таким хлопцем…

Марія Семенівна:  Хто він? Хто його батьки? Де навчаєця?

Оля: Мамо, хіба то головне? Він – такий, яких ніде на світі немає… Особливий… (замріяно зітхає)

Марія Семенівна:  (Обіймає дочку) Будь обачна, доню моя.

Сцена 3.

Парк, зустріч Сергія та Олі.

Сергій: Салют, мала! Як сама?

Оля: Привіт! Я чудово.

Сергій: В мене до тебе ну тово, як то… пропозиція.

Оля: Яка?

Сергій: Поїхали зо мною до предків моїх. Вони до себе кличут, а такої, як ти нема там, в Єгипті. І для тебе унівєр мої пошукают. Поїдеш?

Оля: (Вагається, сідає на лавку) Та… Я не знаю… А мама як? А школа? Я ще навчаюся в школі.

Сергій: Мала! Та то не проблєма! Там повно шкіл, вибереш, яку захочеш. А мама приїде до тебе пізніше, як ти приживеся там, туди-сюди…

Оля: А документи як?

Сергій: Не парся! Все буде в шоколаді!

Оля: Та не знаю я, треба подумати, з мамою порадитися.

Сергій: Ну, ти не тяни, завтра документи будут і тре їхати, бо мене там ждут. Ми з другом, Мула звати його, маємо бізнес. Готель один на двох. Бабки там крутяться, треба їхати, керувати процесом. Подумай, шо тебе там чекає, а шо тут? То ти зі мною?

Оля: Я подумаю, вибач, мені треба додому. (Тікає)

Сцена 4.

Мама сидить в кімнаті, донька заходить щаслива, обіймає маму.

Оля: Мамо, в мене починається нове життя.

Марія Семенівна:  (Кепкує) Як це? А старе куди діваєш?

Оля: Ти все жартуєш, а я серйозно. (зітхає) Я завтра їду за кордон.

Марія Семенівна:  (Встає швидко) Доню, ти жартуєш? Звідки такі плани захмарні? Що це ти придумала?

Оля: (посміхається) Я з Сергієм їду в Єгипет. Він мене запрошує, батьки підберуть мені хорошу школу, потім університет. В нього там свій готельний бізнес.

Марія Семенівна:  А як же я? А як документи?

Оля: Все готово завтра буде вранці. Сергій забере. А ти пізніше до мене приїдеш. Я йду пакувати валізи! (Виходить)

Марія Семенівна:  (Кричить в слід) Олю! Олю! Повернися! (сідає на лаву, плаче).

Сцена 5.

Сергій з Олею приїжджають до готелю, виходить Мула, зустрічає їх. Оля захоплено роздивляється місцевість, хлопці про щось розмовляють, передають один другому документи дівчини і конверт. Після чого Сергій зникає. Мула підходить до Олі, хапає за руку і зневажливим голосом мовить.

Мула: (веде за руку) Пашла, рабиня, грош льогких схотєла.

Оля: Мула, куди ти мене тягнеш? Яка рабиня? Спинись, прошу, де Сергій?

Мула: Какой Сєргей? Продал он тєбя! Ти моя рабиня, куда схочу, туда тєбя і кіну. Вай-вай…(розглядає її) А пока пошла осваєваться з бабами, вони тебе научат, што дєлать будєш.

Оля відбивається від Мули, їй вдається вирватися з його рук, вона вибігає на вулицю, зустрічає поліцейського, благає допомоги.

Оля: Пане поліцейський, благаю, допоможіть, мене продали в рабство. Врятуйте мене, прошу вас.

Поліцейський: Нє пережівай, щас я всє улажу.

Відходить в бік, говорить щось своєю мовою з кимось по телефону, потім підходить до дівчини:

Поліцейський: Нє боіся, щас всьо буде харашо. Пашлі твої вєщи забєрьом.

Поліціант веде дівчину знову до готелю, де їх чекає Мула. Він забирає дівчину і веде до готелю…

Ведуча: Наша держава – це країна, з якої, як правило, здійснюється експорт жінок на світові ринки інтимного бізнесу. Ряд експертів одностайно висловлюються про те, що торгівля людьми є однією з галузей кримінального бізнесу, що розвивається найбільш стрімкими темпами у світі; у цій індустрії домінують добре організовані кримінальні синдикати; одержані прибутки йдуть на фінансування інших різновидів злочинної діяльності.

Аналіз правової задачі.

Завдання:

Які помилки допустили юнаки?

Правова задача в ролях: «Поїздка Дмитра та Івана на заробітки в Росію»

Автор:   Дмитро народився у місті Вінниці. Сім’я у Діми велика: мама, дві сестрички – школярки та вітчим. Батько загинув на заводі, коли Дімі було 10 років.

Влітку хлопець зі своїм другом Іваном вирішили заробити грошей для своїх сімей.

Дмитро до Івана:    Слухай, давай у липні поїдемо до Росії, попрацюємо, заробимо грошей. Так зробили минулого року мої сусіди.

Іван: Давай. Необхідно лише знайти оголошення і зателефонувати за номером. Я це зроблю сам.

Автор: Через 2 дні.

Дмитро: Ну, як знайшов?

Іван:   Так. Зателефонував. По той бік жінка відповіла, що нам пощастило, і саме зараз набирають групу в Росію.

Дмитро:   А де працювати?

Іван: Працювати потрібно буде в теплиці, документи фірма оформить самостійно, потрібна лише наша присутність і згода працювати.

Автор:  Так Дмитро та Іван потрапили до міста Ставрополь (Росія). А  через 2 місяці виснажливої праці хлопців було депортовано.

 Потім хлопці розповідали.

Дмитро: Два місяці ми працювали у теплиці. Робочий день починався о 8.00 і закінчувався о 22.00. Нам було нелегко, але ми мріяли про подарунки, які привеземо своїм домашнім, і все інше здавалося несуттєвим.

Іван: Хазяїн сказав, що заплатить гроші за 2 місяці відразу. Цей день прийшов. Але замість обіцяних грошей хазяїн віддав нас до поліції, де нам пояснили, що ми знаходимося на території Росії нелегально. Потім нас переправили в Україну.

Ведуча: Більша частина дітей, потерпілих від зовнішньої торгівлі, найчастіше виїжджала до сусідніх країн (Росія, Молдова). Країни, куди пропонували виїжджати дітям, й ті країни, в яких вони невдовзі опинялися, часто виявлялися зовсім іншими.

Ведучий: Після прибуття дітям повідомляли, що вони мають відшкодувати та відпрацювати вартість проїзду, харчування, одягу та житла, таким чином втягуючи їх у боргову кабалу.

Ведуча: Коли діти опираються, їх закривають у квартирах, примушують побиттям, голодом, наркотиками до роботи, надання сексуальних послуг, жебракування. Спроби втечі закінчуються побиттям, травмами і навіть смертю; були випадки, коли, не витримуючи знущань, діти намагалися покінчити життя самогубством.

Ведучий: Вербують дітей, потерпілих від торгівлі людьми та експлуатації, найчастіше пропонуючи їм такі види робіт: торгівля на вулиці, домашня робота, робота в сільському господарстві, танці, робота офіціантами, продавцями, прибиральниками.

Ведуча: Діти не отримують винагороди за свою працю, а якщо це трапляється, то оплата здійснюється тютюном, наркотиками чи алкогольними напоями з метою викликати у них залежність.

Аналіз правової задачі

Студент одного із Київських вузів вирішив попрацювати за кордоном.

(Розповідь студента)

 Учень: Директор фірми пояснив, що я буду працювати у шпиталі, мене чекають гарні умови проживання, висока зарплатня, але потрібно буде пройти медичне обстеження. Через 3 місяця я летів в Ізраїль. Мене зустрів представник фірми і відвіз в шпиталь. Останнє, що я запам'ятав, це обличчя, що схилилося наді мною зі шприцом у руці. Прокинувся я в напівпідвальному приміщенні без вікон, захотів підвестися, але не зміг через відчуття фізичного болю в правому підребер'ї.

 Відкинувши ковдру, я побачив, що живіт забинтований. За час перебування в шпиталі я втратив відчуття часу.

 Коли я зміг самостійно ходити, жінка видала мені квиток на літак і гроші. Так я повернувся додому, але без правої нирки.

Висновок:

Незаконне використання дитини може мати різні форми.

 

Заключна вправа «Дерево побажань»

Кожному учневі роздаються маленькі аркушики паперу. На них вони пишуть свої побажання людині, яка їде за кордон. Можливе формулювання завдання:

 «А тепер на базі тих знань, які ви отримали протягом сьогоднішнього заняття, всім пропонується побути експертом і побажати або порадити щось людині, яка збирається за кордон».

Варіанти порад:

•        не довіряйте чужим людям,
•        не віддавайте документи,
•        обов'язково підписуйте контракт,
•        перевірте медичні дані про майбутнього чоловіка (дружину),
•        перевірте ліцензію фірми,
•        не перевищуйте термін дії візи,
•        візьміть із собою телефони посольства, громадських організацій в іншій країні.             

Учні записують на аркуші паперу свої побажання і приклеюють їх до «дерева побажань». Перед тим, як приклеїти свій аркушик, кожен з учнів зачитує написане.

Підсумок заняття:

- Чи необхідно знати достовірну інформацію про проблеми торгівлі дітьми у нашій країні?

- Які нові знання ви отримали про проблему торгівлі людьми на  уроці?

- Чи потрібні дорослим і дітям правила безпечної поведінки в різних життєвих  обставинах?

- Який головний висновок ви повинні запам'ятати?

Заключне слово вчителя

 Сенсом ведення роботи з попередження торгівлі людьми є не заборони, не залякування негативними фактами, а надання необхідної достовірної інформації для того, щоб молоді люди самостійно могли зробити свідомий і виважений вибір.