Виховний захід у класному колективі

Про матеріал

До виховного заходу вчитель старалась долучити родини дітей. Метою проведення було бажання розширити уявлення учнів про традиції рідного народу; вчити розвивати пізнавальні інтереси до нашого минулого, наслідувати народні звичаї; формувати чуйність, доброту, милосердя; виховувати любов до найрідніших і найближчих людей матері та батька.

Перегляд файлу

       Мета заходу. Розширити уявлення учнів про традиції рідного народу; вчити розвивати пізнавальні інтереси до нашого минулого, наслідувати народні звичаї; формувати чуйність, доброту, милосердя; виховувати любов до найрідніших і найближчих людей матері та батька.

      Обладнання: рушники, вишивки, інтер'єр хати. Діти і батьки у вишитих сорочках, дівчатка з віночками на голівках та в українському національному одязі.

                                                             Хід заходу                                           

    Вчитель.

Усе, що є найкраще у дитини:
Її талант, культура, доброта —
Від тата й мами йде і від родини —
Незаперечна істина свята.
Сім’я, родина — це велике диво,
Там є любов і ласка, і тепло.
Там дітям затишно і радісно, й щасливо,
Тепер у нас і завжди так було.
Як тато є й матуся є рідненька,
Там добре дітям, є в них доброта.
В дітей тоді й сорочечка біленька,
І ластівкою мрія заліта.
Сім’я, родина в кожного хай буде,
В ній стільки щастя, мудрості й тепла!
Живіть щасливо на землі цій, люди,
Й щоб доля ваша світлою була!

                                            C:\Users\Admin\Desktop\17.12 Вечорниці Руслана Владика\IMG_4126.JPG

 Дитина 1.   На землі великій є одна країна

                      Гарна, неповторна, красна, як калина.

                      І живуть тут люди добрі, працьовиті

                      І скажу Вам правду, всі талановиті.

Дитина 2.   Землю засівають і пісні мпівають,

                     На гітарі грають і вірші складають.

                     На роботу ходять, дітей доглядають,

                     А сьогодні нас із вами радо всіх вітають!

Дитина 3.  Зараз свято в нашій школі

                    І артистів тут доволі,

                    Свої домашні справи полишали -

                    Й до нас у школу поспішали.

Дитина 4.  Бабусі лишили горшки і каструлі.

                    Братики й сестрички не лягали люлі,

                    Знайшли час і тата до нас завітати,

                    Можливо й вони будуть виступати

  Дитина 5. А мами вночі й спати не лягали,

                    Все слова зубрили і щось там співали

                     А дідусь гітару вже налаштував,

                    Цілу нічку бренькав - спати не давав,

Дитина 6.  Бачила я маму на кухні, й в халаті,

                    Але щоб на сцені,на такому святі!

                    Готувалась довго, все слова учила,

                   Аж мене від цього голова боліла!

Дитина 7.   Щось зробилося батькам - їсти не готують

                     До якихось вечорниць наряди готують.

                     Що таке ті вечорниці ми іще не знаєм,

                     Але , як побачимо, - то запам'ятаєм!

Дитина 8. Не заморські ми артисти, а свої - з народу!

                  Ваші оплески, усмішки нам за нагороду!

                  Радісна й стривожена кожна з нас дитина

                  Зустрічайте - наша дружна класна родина!

Дитина 9.Просим всіх у нашу хату,

                  Превелику, пребагату,

                  Від зірниці до зірниці

                  Хай лунають вечорниці!

Дитина 10.Всіх присутніх запрошує привітна хатина

                    І вітає наш театр "Щаслива родина!"   

Діти під музику виходять. Інтер'єр хати, двоє дочок  Люда та Надя (мами дітей) сидять на лаві.

Люда. Надю! Надю!

Надя. Що тобі, Людо?

Люда. А як ти гадаєш, чи пустять нас на вечорниці? Дівчата будуть  і хлопці мають прийти!

Надя. Не знаю!

Мати. А про це ви, голубоньки, балакаєте? Невже оце все переробили, що це ви, голубоньки, балакаєте? Невже оце вже все переробили, що я вам загадала? Чом сердиті лиця, як їли кислиці!

Люда. Ага, кусали, щоб ви нас згадали! Пустіть, мамо, на вечорниці!

Мати. От і язиката ти, Людо! Важко колись тобі буде з свекрухою! Ой, знала я, що настане цьому пора!

Батько. Ох і мороз на дворі! Але вже поробив, можна й відпочити! А чому ще й досі вечеря не парує? Чого це ви тут розбалакуєте?

                                                 C:\Users\Admin\Desktop\17.12 Вечорниці Руслана Владика\IMG_4133.JPG

Мати. Ой, чоловіче, не до вечері тут! Дочекалися дівок, то й вирішуй, чи пускати на вечорниці, чи ні?

Батько. А що, дівчата, не пускає вас мати? Та пусти вже їх, Марино! Чи не пам'ятаєш, як була молодою? Виморгувала очима на всі боки і таки мене не оминула! Вразили  мене тії оченята в саме серце. Після тих перших вечорниць протоптав я стежку до твоєї хати, і таки посватав я тебе, Марино!

 Мати. Ой було! Було всього! Але ми все пережили, нівроку вже дівчата, вже й старостів чекати можна. А, що може дівчата нехай до нас приходять. Нам спокійніше та ми повеселимося!

Надя. Дякуємо вам, тату! Ми швиденько!

Люда. Підемо до клубу, дівчата, мабуть вже там.

Вибігають за сцену, приводять дівчат класу.

Дівчинка 1.Багата і щедра українська земля своїми полями, лісами, річками і дібровами. А ще наше багатство -  народні традиції та обряди.

Дівчинка 2.Здавна існувала в українського народу чудова традиція - вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи все найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найкраще, що є у народу: його мову, пісню, історію...

Дівчинка 3. Обійдіть весь світ  безмірний

                     І скажіть в якій країні

                     Так зберігся скарб безцінний,

                     Як у нас на Україні?!

Дівчинка 4. Прочитали, що у школі нині вечорниці -

                     Причесались, одягнулись, чом ми не дівиці!

Дівчинка 5.Ми дівчата - хоч куди,

                    То й прийшли мерщій сюди!

Дівчинка 6.Вмієм вже читати, вмієм і співати,

                    Хочемо всіх вас та й порозважати!

                     На вечорницях ще й працюють, - казала бабуся

                     Дещо я вже вмію, а чогось навчуся!

Мати. От і добре, дівчатка, бо в мене не все ще в порядку.

Дівчата допомагають прибирати в хаті. Стук в двері, заходять куми.

Кума 1.Оце думаю, до кого б це в гості завітати?

Кума 2. А я - спекла коржа, сіла, тай дивлюсь на нього. Не охота їсти самій. Взяла його під руку, та й дивлюсь на нього. Не охота їсти самій. Взяла його під руку, та й піду туди, де молодь збирається! Коли це бачу - кумонька бреде!

Кума 1. Ти знаєш, і мені самій вдома не сидиться. Згадалось, як молодими були, все пригод шукали. Та й зараз душа просить до танцю!

                                                C:\Users\Admin\Desktop\17.12 Вечорниці Руслана Владика\IMG_4139.JPG

Кума 2. Ой, дивися, у  Марини світло світиться, ходімо, кума привітаєм, думаю вечір даремно не пройде.

Заходять, діти прибирають.

Кума 1. Добрий вечір, господари!

Мати.  Добрий вечір, кумоньки!

Кума 2 . Бачимо - світло світиться. О, у вас тут вже дівчат повна хата. А ми вам гостинець принесли! (Кладе на стіл калиту) Калита - обрядовий хліб. Але найбільш поширеною

була гра в "Калиту". Дівчата випікали великого круглого коржа з діркою посередині, на якому витискали нехитрий орнамент, і підвішували його до сволока. Іноді місили тісто на відварі любистка: щоб хлопці любили. Сторожив калиту так званий Пан Калитинський, тримаючи в руці квача, обмащеного в сажі. Інший учасник гри, осідлавши коцюбу Пан Коцюбинський, скакав до нього і між ними відбувався жартівливий діалог.

Діти розглядають калиту.

Дівчинка 1. Ой, дивіться, який він гарний!

Дівчинка 2. Калита вдалась на славу, а де ж ми її почепимо?

Дівчинка 3. А давайте ось тут! (Чіпляють до стелі)

Дівчинка 4. У небо, наша калито, підіймись,

                     На нам як сонечко, ти подивись,

                     Ми калиту чіпляємо,

                     Свою радість - долю закликаємо!

Дівчинка 5. Дівчата, а прийдуть до нас хлопці?

Дівчинка 6. Прийдуть, прийдуть! Калиту нюхом почують!

Стук у двері, заходять хлопці.

                  C:\Users\Admin\Desktop\17.12 Вечорниці Руслана Владика\IMG_4144.JPG              C:\Users\Admin\Desktop\17.12 Вечорниці Руслана Владика\IMG_4145.JPG

Дівчинка 7. Агов, хто такий?

Хлопець 1 . Пустіть до хати!

Дівчинка 8. Не пустимо, дуже вас багато!

Хлопець 2. Дівчата, голубоньки, ми ж прийшли не битися, а миритися!

Дівчинка 1. Проходьте, та мусите за старим звичаєм калиту кусати.

Хлопець 3. Дякую вам, дівчата, Давайте і ми калиту прикрасимо! Калито, Калито! Мажу тебе медом, щоб життя було солодке як мед! (маже медом).

Дівчинка 2. Калито, калито! Сиплю тебе маком, щоб і в полі, і в господі, і у хаті, і на столі, щоб достатку було стільки, як макового зерня!

Хлопець 4. А зараз кусаємо Калиту, а де наші інструменти? (бере коцюбу)

Біля калити ставлять вартового Пана Калитинського. Він бере квача, вмоченого у сажу.

 Калитинський : Я , Пан Калитинський, прошу Пана Коцюбинського Калиту кусати.

Коцюбинський: Ой, Калита, Калита! Із чого ти вилита?

                            Ой я з жита сповита, я Сонцем  налита!

                             Для красного цвіту  по білому світу!

Коцюбинський: Їду, їду на коні, на коцюбі. Добрий вечір, Пане Калитинський!

- Доброго здоров'я, Пане Коцюбинський! Куди їдете?

- Їду Калиту кусати!

-А я буду по личку писати!

- А я вкушу! А я впишу!

Так усі хлопці по черзі кусають Калиту, дівчата стараються їх розсмішити, Калитинський мастить сажею.

Дівчина 2. Розкривайте ширше рота, щоб був, як ворота!Ой, що ж то за пан - вельможа, що Калити вкусити не може!

Останнім їде Калиту кусати наймолодший  хлопець:

- Доброго здоров'я, Пане Коцюбинський! Куди їдете?

- Їду Калиту кусати!

- А я буду по личку писати!

- Писнеш, чи ні - Калита мені!

Хлопець кидає коцюбу, обома руками хапає Калиту і віддає її господині, яка розподіляє корж між усіма учасниками.

Мати. Калитники - житники, добре дбайте,

            Калиту вживайте та добро прославляйте! 

Коли їдять Калиту , то промовляють:

- Калита, Калита, солодка була,

  Як ми її їли, до сонця злетіли!

Хлопець 1. А що тут так гарно пахне?

Йде до миски.

Кума 1. А це я вам принесла різних харчів. Відгадаєте, що тут є- залишиться на вечерю, а ні - то віднесу до другої хати. Я буду показувати по - одному, а ви про те чи загадку, чи скоромовку розкажете, чи гру пограєте. Діти відгадують (огірок, капуста, калина, бублики, цибуля, яблуко, кукурудза).

 1.  Що у нашому городі стає першим у пригоді?

  Виростає щодоби, як у лісі ті гриби! ( Огірок)

2.  Хто капусту щодня споживає, той себе добре почуває!

3. Капуста ще на грядці, а вам вже голубцями пахне.

4. Любить, як пес цибулю.

5. Вибери собі дівку, як калинову гілку.

6. Яка яблунька, такі й яблучка.

7. Як навколо об'їси - серединки не проси,

    Ми такі гостинці : дірка всерединці. (Бублики)

8. Білі зуби маю, та усі ховаю,

    Довгі коси маю, та не заплітаю! (Кукурудза)

Батько. Дякую, кумцю, що принесла кукурудзу, бо якраз збирався куркам на теребити. А може й хлопці мені допоможуть?

                         C:\Users\Admin\Desktop\17.12 Вечорниці Руслана Владика\IMG_4155.JPG            C:\Users\Admin\Desktop\17.12 Вечорниці Руслана Владика\IMG_4163.JPG

Гра "Начисти кукурудзи"

Мати. Хлопці працюють, а тут вже хтось аж заснув.

Діти. Та це ж Гриць!

Мати. Давайте і його будемо до роботи кликати!

Дівчата співають пісню "Грицю, Грицю до роботи!"

Мати. Ні, їсти нам ще рано, ща не натрудились, а може ви нам затанцюєте?

 Танець "Полька"

                        C:\Users\Admin\Desktop\17.12 Вечорниці Руслана Владика\IMG_4167.JPG             C:\Users\Admin\Desktop\17.12 Вечорниці Руслана Владика\IMG_4169.JPG

Дочка 1. З давніх - давен, народ любив жартувати, загадувати загадки. Давайте і ми загадаємо нашим гостям, щоб не сумували. Поділимося на дві команди "Соняшник" та "Любисток"

Стук у двері, заходить сусідка.

Сусідка. А я оце прийшла до вас картоплі позичити, бо мені в льох двері снігом замело, не доберуся!

Батько. Картоплі кажеш ? Та перед святом? От, хитра!

Що тільки не вигадає, аби зайти. Добре, зараз принесу!

Батько виходить.

Сусідка. Правду сказати - нащо мені та картопля! повеселитися хотіла. Аж до моєї хати чути, як у вас весело!Поки господар прийде, ми з вами пригадаємо казки.

Гра "З якої казки".

1. "Колись жили дід і баба, і не було у них дітей. Дід каже: "Підемо, бабо, у ліс по гриби".

2. "Жили собі дід і баба, і були вони такі бідні, що не було у них що їсти. От дід і каже бабі: "Бабо, спечи мені..."

3. "Жив собі півник, золотисте горлечко і двоє мишенят. Ось підмітав півник подвір'я і знайшов..."

4. "Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка. І загубив дід ..."

Господар несе у мішку картоплю, мішок рветься і картопля розсипається по сцені.

Мати: Ой лишенько, ми в хаті прибирали, а тут таке! Хто ж нам допоможе?Давайте наймолодших гостей покличемо. Братики і сестрички, підіймайтеся до нас.

Гра "Збери картоплю

Сусідка. Ой, дякую вам, діти! Я от думаю, коли картопель принесли, позбирали, може й начистимо на вечерю до вареників. Тепер на допомогу покличемо татів.

Гра з татами "Начистимо картоплю"

                   C:\Users\Admin\Desktop\ФОТО ВЕЧОРНИЦЬ\Русланка (Вечорниці)\DSC04215.JPG               C:\Users\Admin\Desktop\ФОТО ВЕЧОРНИЦЬ\Русланка (Вечорниці)\DSC04217.JPG

Стук в двері. Заходить сестра.

Сестра: Добрий вечір в вашій хаті.

              Уклін господині.

              Чи веселі вечорниці в  нашій Україні?

              Добрий вечір, господине,  славна молодице.

             Чула, що в тій хаті  будуть вечорниці!

Мати: Добрий вечір, люба сестро! Прошу!Прошу до нашої хати!

            Аби щастя було в хаті,

            Щоб усі були багаті.

            Аби було любо, мило,

            Аби всі були щасливі!

Проходь, госте дорогенька! Знов моя оселя приймає дівчат на вечорниці. Дуже рада господиня, дуже рада і хатина!

                                               C:\Users\Admin\Desktop\17.12 Вечорниці Руслана Владика\IMG_4190.JPG

 

Сестра : Приїхала до нас із далека, привезла повний кошик овочів та фруктів. Потрібно їх поділити: з одних борщ зваримо, інші - на компот будуть до вечері.

Гра "Поділи овочі та фрукти"

Сестра. Дякую вам, діти! бачу ви роботящі, напевно, допомагаєте у всьому своїм батькам!

Звучить пісня. Виходить Галя , яка дуже поспішає, але Голохвастов заступає їй дорогу.

Галя. (Йде, потім зупиняється). Он хтось стоїть, чи бува не Петро?

Голохвастов. (зустрівши її). А на ловця і звір біжить. Ціп -ціп, куріпочко!

Галя хоче обійти, але Голохвастов заступає їй дорогу.

Голохвастов. Це ж та сама красунечка, що я її бачив. От ціпочка! Не тремтіть- бо чого лякатися, моя зозулечко, - хіба я з'їм, як вареник?

Галя. От, їй - богу, пустіть, на свято запізнююся! Коли не пустите, то закричу!

 Голохвастов. Вигадуєте! Тільки закричіть, то я такого наговорю, що зараз і в часть посадять.

Галя. За що? Що ви чіпляєтеся до дівчат, то я маю сидіти?

Голохвастов. Слухайте, серденько, не лементуйте, бо я тільки поговорив з вами, моя зірочко красна. Як увидів вас, так з того часу і пропадаю, - просто вхопили моє серце щипцями, гвоздиком у голові сидите, хоч і бритви не бери в руки! Навіть вареників не можу їсти.

Галя. Чого переступаєте дорогу? Сорому нема, а ще панич!

Голохвастов. Да коли влюбльн, що хоч візьми піштолєт і прострель тут грудь мою! Аби вареники відбери.

Галя. Так і повірила! Шукайте собі панночку!

Голохвастов. Да ви луччі за самих найкращих панночок; ви просто така ціпочка, що аж слинка котиться. Вірте!

                       C:\Users\Admin\Desktop\17.12 Вечорниці Руслана Владика\IMG_4191.JPG            C:\Users\Admin\Desktop\17.12 Вечорниці Руслана Владика\IMG_4195.JPG

Галя. Хороша пороша, та не для вас!

Голохвастов. Чого ж не для мене? Яка ти строга, нелюб'язна! Да у мене, голубонько, всякого добра.. Да я озолочу тебе, брильянтами осиплю. А вареників скільки буде!

Галя. Обсипайте кого іншого, а мені вашого золота не треба!

Голохвастов. Да хіба я поганий? Придивись, пожалуста, перший фасон!

Галя. Та що, що гарний!

Голохвастов. (бере за руку). Серденько, куколька моя! Улюбись у мене, бо, єй - богу, застрелюсь отут зараз перед тобою, щоб тобі напасть зробить!

Галя. Ой, що ви кажете?

Голохвастов. Потому хоч ножицями перетни моє серце, то там тільки одна любов стирчить... Куріпочко моя. Вареничок із медою (Обнімає).

Галя. Пустіть -бо! Пустіть, бо закричу!

Голохвастов. (притискає до себе). У-ух! Пожар!

Галя виривається, тікає. Голохвастов виходить за нею.

Стук у двері.

Сусідка 2. Сиділа в хаті, та й думаю:  вийду, подивлюсь, що у сусідів робиться! Бачу - світиться у вас, чи приймете  мене у гості? Принесла вам гру "Хто більше назве страв на букву "К" (Гра із залом)(Канапки, картопля в "мундирах",капусняк, компот, котлета,ковбаса, кисіль, кекс, курка - гриль, каша, круасан, куліш, креветки, клюква,ківі, коржики, кумис, курага, коктейль, крекер, кетчуп, калач, коровай, картопляне пюре).

Гості виконують пісню "Ой у вишневому саду"

Дівчина 5. Там хтось стукнуло!

Дівчина 6. Та ні, почулося!(Заходить сусідка)

Батько. Ой, Лено! Як гарно ти вбралась: яка спідниця, яка блузка!

Сусідка 3. Та я ж краєм вуха почула, що у вас вечорниці, скоренько примчалась, щоб бува чогось не пропустити! І прийшла не з порожніми руками. А що принесла, спробуйте відгадати!

Місила, місила, ліпила, ліпила,

А тоді - хіп! та й в окріп!

А вже на останку - в масло й сметанку.

Хто зуміє відгадати, Того буду частувати!

Діти відгадують: Вареники!

Вірно, це - вареники!

Хлопчик. В кожній хаті на Вкраїні -

                 Вареники варять нині,

                 Вареники круглолиці

                 Із найкращої мукиці!

Лена. Так, вареники, це справжнє свято для шлунку і душі народу. Але не кожен день їх їли, а лише  в неділю та на свято. Їх готували з житнього, пшеничного борошна, наповнювали сиром, картоплею, квашеною капустою, калиною, вишнею, м'ясом, маком. Мастили сметаною, вершковим маслом чи олією.

Хлопчик 1. Ви так смачно говорите, що аж їсти захотвлось.

Хлопчик 2. Ми так замучились, проголодались, може нам би чого з'їсти?

                                            C:\Users\Admin\Desktop\17.12 Вечорниці Руслана Владика\IMG_4209.JPG

Пісня "Наші хлопці вареників хочуть", танець "Варенички". Одна дівчинка бере макітру з варениками і підносить першому хлопчику.

Дівчинка. З'їж, Вадиме, вареничок, він дуже смачненький,

                 А у ньому всередині - сирочок дрібненький!

Хлопчик. (Кусає пиріг і кривиться)

     Чи ти , дівча, з роду - віку вареників не їла,

     Що ти свої вареники клоччям начинила?

     Нехай тебе лихий знає з цими пирогами,

     ти би краще розкидала їх помежи псами!

Лена. Обережно, Вадиме, бо перед тим, як їсти, потрібно добре придивитися з чим їх приготували! А найсмачніші вареники, звичайно, у бабусів. Тому попросимо бабусю розповісти, що вони ще знають про вареники

Бабуся. І, дійсно, на вечорниці готували вареники з загадками і передбаченнями. Якщо вареник був із сиром - будеш з чоловіком жити в злагоді і мирі, із сіллю - будеш жити в достатку, із монетою - багатою будеш, із обручкою - заміж скоро вийдеш, а деколи, ще могло попастися гарбузове насіння, то знай - отримаєш гарбуза!

Чути голос хлопця із - за куліс: Хлопці, допоможіть мені!

Відчиняються двері і на порозі стоїть з великим гарбузом Міша, Андрій допомогає йому висунути гарбуза на сцену.

Хлопець Міша. От і клята та дівка Аня, я ж до неї і так, і сяк, і бубликами хотів пригостити, а вона все брикається та глузує. Я думав, що вже домовився з нею про весільну сукню, а вона мені - гарбуз! Та нічого, мабуть, багато насіння з нього буде, тай гарбузову кашу я полюбляю!

(Сідає на гарбуза та й плаче)

Дівчина 1. Не сумуй, Михайле!

                                               C:\Users\Admin\Desktop\17.12 Вечорниці Руслана Владика\IMG_4217.JPG

Хлопець Міша. Я і не сумую, та батько буде бити! До кого ж тепер поведуть мене свататися. Я вже чисто замучився. (Співає)

                Чи я тату не доріс, чи я тату переріс,

                Чи не гарна моя хата, чом не люблять дівчата?

Дівчина 2. Ой, Михайле, нащо тобі та Аня, полюби краще якусь страву смачненьку!

Дівчина 3. Ми тобі заспіваємо пісню, де козак любив пироги, а не дівчину!

Дівчина 4. А давайте заспіваємо!

Усі разом виконують пісню "Із сиром пироги", "Два дубки"одна з мам приготувала дітям обереги із солоного тіста і роздає їх дітям.

Дитина 1. Вже темна нічка наступила

                 Ясні зорі запалила,

                 Українська наша пісня

                 Серце й душу звеселила.

Дитина 2. Всім сьогодні добрі люди,

                  Дякувати щиро будем.

                  Що гостинно всіх приймали

                  І так смачно частували.

Дитина 3. Ми гуляли, веселились,

                  Усім радісно було

                  Вечорниці завершились

                  І так швидко все пройшло.

Дитина 4. Ні, так просто не приходить,

                  Не забудеться ні мить!

                  Про шкільні ці вечорниці

                  Пам'ять довго буде жить.

Мати. Гарні у нас сьогодні вечорниці. Але вже всі, мабуть, зголодніли, співаючи та забавляючись. Нумо дівчатка та хлоп'ята усіх пригощати варениками.

Дитина 5. Вас чекають у макітрі

                  Вареники дуже ситні.

                  Білолиці, круглолиці,

                  Із добірної пшениці.

Дитина 6. Їжте, їжте, просим щиро,

                  Вареники наші з сиром,

                  Вареники непогані,

                  Вареники у сметані!

Господарі пригощають всіх гостей варениками.

Пісня "А ми бажаєм вам добра"!

           C:\Users\Admin\Desktop\17.12 Вечорниці Руслана Владика\IMG_4221.JPG               C:\Users\Admin\Desktop\17.12 Вечорниці Руслана Владика\IMG_4231.JPG

Батько. Дякуємо всім, хто завітав до нашої хати.

Мати. Хай і ваша хата буде багата і хлібом, і сіллю, і великим добром, і дітьми хорошими, здоров'ям і піснею, злагодою і сімейним теплом.

Дочка 1. А всім дітям, присутнім в цьому залі, хочемо побажати рости добрими і працьовитими.

Дочка 2. Чесними і вмілими.

Сусідка1. Чуйними і творчими!

Сусідка 2. Ось і ожили перед нами ігри і забави нашого народу. Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Міцний наш рід, жива у ньому пам'ять про минуле.  Тож бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня.

Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пам'яті!

Кума 1. Щоб уміли бачити красу рідного краю і захоплюватись нею.

Кума 2. Щоб змалку вивчали традиції, історію свого народу і несли у своїй душі те найкраще, що є у нас - українців!

                   Хай не знає горя український край,

                   Хай пшеничне поле зашумить, як гай,

                   Хай повік до нас недоля не верта,

                   Україні слава!  Многії літа!

                                            C:\Users\Admin\Desktop\17.12 Вечорниці Руслана Владика\IMG_4232.JPG

docx
Додано
11 грудня 2018
Переглядів
509
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку