Виховний захід "У зоряних лабіринтах"

Про матеріал
Захід присвячений Всесвітньому дню авіаіції та космонавтики і сприятиме розширенню знань дітей про Космос, про космічні дослідження і освоєння космічного простору в Україні. Допоможе проникнути у світ нового і цікавого, прищепити любов, навички та інтерес до читання довідкової літератури. Виховуватиме почуття гордості за свою націю, за подвиг українського народу у розвитку космонавтики.
Перегляд файлу

ВИХОВНИЙ ЗАХІД  «У ЗОРЯНИХ ЛАБІРИНТАХ»

      ПРИСВЯЧЕНИЙ ВСЕСВІТНЬОМУ ДНЮ АВІАЦІЇ ТА

                                   КОСМОНАВТИКИ

 

         МЕТА. Сприяти розширенню знань дітей про Космос, про космічні дослідження і освоєння космічного простору в Україні. Допомогти проникнути у світ нового і цікавого, прищепити любов, навички та інтерес до читання довідкової літератури.

                         Виховувати почуття гордості за свою націю, за подвиг українського народу у розвитку космонавтики.

 

    ОБЛАДНАННЯ. Портрети відомих льотчиків-космонавтів, малюнки, фото про космос, космічні дослідження.

 

                                                 ХІД   ЗАХОДУ.

                                                    1-Й УЧЕНЬ.

                                 Десь там, у найглибших глибинах,

                                 Десь там, у найвищих висотах,

                                 Таємниця вродилася, як пелюстина,

                                 Як бджола в золотистих сотах.

                                                    2-Й УЧЕНЬ.

                                              Дорога в космос!

                                              О жага століть;

                                              Ще з того дня,

                                              Як напівдикий пращур

                                              У небо кинув каменем

                                              із пращі,

                                              Вона живе,

                                              і манить,

                                              і болить.

                                                    3-Й УЧЕНЬ.

                               Дістати неба! О крамольна мисль,

                               Ти жевріла, хоч як Господь не стежив!

                               Тебе несли стріла і пружний спис,

                               І житня скирта, й вавілонська вежа.

                               І – сталося!

    (Звучить запис пісні «Трава у дома» у виконанні групи «Земляни»).

                                                   ВЕДУЧИЙ.

    Шановні запрошені на нашу зустріч! Весна нас приваблює не тільки своєю красою. В цей час відбувалися визначні фізичні відкриття і події всесвітнього значення. Так, 12 квітня 1961 року, перемігши силу земного тяжіння, стартував перший у світі космічний корабель «Восток», пілотований людиною-космонавтом Юрієм Олексійовичем Гагаріним. Для часу, в якому ми живемо, звичними стали польоти різноманітних космічних апаратів, до багатьох планет Сонячної системи, люди побували на Місяці, зро-

били грандіозні відкриття. А як людство дійшло до цього? Який внесок українських учених у розвиток космонавтики? Про це ми сьогодні й дізнаємося.

    Але перед цим я хочу вам представити присутнього на нашому заході поважного гостя

....................................................................................................................

                                     Людей завжди манили далі,

                                     Їх вічно звали океани,

                                     А космос жив і не спішив.

                                     Він був казковим і страшним...

                                                    4-Й УЧЕНЬ.

    Полинути в блакить земної атмосфери й ще далі, в космос, пізнати, що там є та що там відбувається – ось до чого тисячоліттями прагнула людина

    Із легенд давнини ми дізнаємося про перші спроби людини літати. Однією з легенд є легенда про Дедала та його сина Ікара. «Майстер Дедал зробив величезні крила собі й сину Ікару. Вранці злетіли вони в небо. Унизу шумів океан. Угорі підіймалося сонце. Дедал просив сина летіти за ним слідом, бути обережним, не опускатися занадто низько, внизу океан і його хвилі можуть намочити крила. І не підніматися високо, щоб сонце не розтопило віск, яким склеєні крила. Але Ікар не чув батька. Його захопила радість польоту, бажання долетіти до Сонця і підійматися все вище й вище. Невдовзі промені Сонця розтопили воскові крила хороброго юнака. Піря розсипалося, а мужній Ікар упав у море».

    Здавна і наші пращури  тягнулися до зірок, до таємниць Всесвіту. Бо тільки цим, і нічим іншим можна пояснити таку велику популярність народної пісні «Дивлюсь я на небо», де ліричний герой хвилюється: «Чому я не сокіл, чому не літаю?».

    (Виконується пісня «Дивлюсь я на небо»).

                                                       5-Й УЧЕНЬ.

    Якщо експедиція Колумба відкрила новий континент, назва якого Америка, то космічні дослідження відкрили для людства в мільярди разів більший «континент» - космос із усіма його планетами, зорями та іншими утвореннями. Це відкриття настільки велике, що у майбутньому змінить долю людства.

    Свій внесок у розвиток космічних досліджень зробили вчені різних країн і народів. Мабуть, оте нестримне бажання подолати земне тяжіння, бодай зазирнути за межі прекрасної планети підштовхнуло і наших земляків до геніальних відкриттів. Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк, Костянтин Ціолковський, Сергій Корольов – особистості, які багато зробили, щоб людство проклало дорогу в космос.

    Необхідно сказати, що до створення ракетно-космічної техніки причетні ще з 19 століття наші видатні земляки, які були піонерами в розвитку ракетної техніки.

    Передусім це нащадок славного козацького роду із с.Лютенька Гадяцького району Полтавської області Олександр Засядько, 1779 року народження. Із 1815 року він захоплюється конструюванням бойових ракет трьох калібрів, а також спеціальну установку для їхнього запуску.

    У бою ракети Олександра Засядька були використані в російсько-турецькій війні 1828-1829 рр. Уже в той час вони виготовлялися тисячами, зі спеціальних станин їх можна було запускати по 36 штук одночасно.

                                                     6-Й УЧЕНЬ.

    Продовжувачем справи Олександра Засядька слід вважати уродженця Чернігівщини Костянтина Костянтинова, 1818 року народження. Він побудував ракетний балістичний маятник, за допомогою якого можна було встановити закон зміни швидкості ракети від часу.

    З 1861 року Костянтинов керував будівництвом ракетного заводу в Миколаєві, а з 1867 року – його роботою. Він створив бойові ракети, які пролітали 4-5 км. Автор кількох книг, присвячених бойовим ракетам.

    Помер Костянтин Костянтинов у 1871 році у Миколаєві, де й похований.

                                Ми кинем якір в місячному морі

                                Й поверхню Марса розгадаєм скоро,

                                Й шлях на Венеру ляже крізь туман.

                                Ми, вершачи накреслення величні,

                                Віднині корабельники космічні.

                                І Всесвіт нам – відкритий океан.

    Проект першого в світі реактивного літального апарата запропонував у 1881 році талановитий український винахідник Микола Іванович Кибальчич. Він прожив усього 28 років. Та за таке коротке життя встиг зробити багато. Його з дитячих літ захоплювали політ птахів і зоряне небо. Виготовляв моделі дельтопланів. Щоб поглибити свої знання, їде з України в Петербург. Там займається наукою і поринає в революційне життя. Перше його відкриття – бомба, якою було вбито царя Олександра ІІ. У вязниці він склав схему першого в світі реактивного літального апарата. Був страчений разом з іншими учасниками замаху на царя.

                                                          7-Й УЧЕНЬ.

        Ціолковський Костянтин Едуардович – видатний учений і відкривач законів аеронавтики і космонавтики, засновник нової науки – ракетодинаміки. Походить із прославленого козацького роду Наливайків. Народився 1857 року в селі Ужевському Рязанської губернії. Після перенесеної в дитинстві тяжкої хвороби майже повністю втратив слух. Ціолковський розв’язав задачу про рух ракети в полі тяжіння і визначив запаси палива, необхідні для подолання сили тяжіння Землі, вивів формулу, що дає змогу розрахувати максимальну швидкість, яку може розвинути ракета. Перший вивчив питання про ракету – штучний супутник Землі. Науково обгрунтував можливість виходу людини у космос, використання енергії Сонця. Його ідеї й досі використовуються при вирішенні багатьох теоретичних і практичних питань польоту в космосі літальних апаратів.

    І ще одна визначна постать у космічній епопеї. яка репрезентує українців: Юрій Васильович Кондратюк – український вчений-винахідник, один з перших творців і дослідників ракетної техніки. Розробив ряд схем ракет для міжпланетних польотів, запропонував створити станцію-супутник Місяця. Політ перших у  світі американських астронавтів здійснено за «трасою Кондратюка». Юрій Кондратюк не дожив до здійснення своїх ідей, він загинув у лютому 1942 року під час оборони Москви.

                                                         8-Й УЧЕНЬ.

    Коли йдеться про розвиток ракетно-космічної техніки, то, як правило, світ пов’язує це з ім’ям видатного творця практичної космонавтики академіка Сергія Павловича Корольова, під керівництвом якого був запущений перший в історії людства штучний супутник Землі. Корольов народився у Житомирі 12 січня 1907 року. У 1924 році, у Києві, вперше самостійно піднявся в небо на планері і зазнав першої авіакатастрофи. На щастя, залишився неушкодженим.

    Ім’я Сергія Павловича Корольова – найвидатнішого конструктора ракетно-космічних систем, які забезпечили дослідження космічного простору, буде навічно вписане золотими літерами в історію світової цивілізації. Бо саме під його керівництвом було здійснено запуск першої безпілотної крилатої ракети ще у далекому 1934 році.

    Він керував запуском першого штучного супутника Землі 4 жовтня 1957 року, який піднявся на висоту 947 км і 92 дні літав навколо нашої планети і дав початок космічній ері на Землі.

    3 листопада 1957 року – другий штучний супутник Землі із собакою Лайкою літав 5 місяців і 11 днів. Це дало підставу стверджувати, що живі організми можуть жити в космосі.

    Під керівництвом Корольова у 1959 році перша автоматична станція типу «Луна» досягла Місяця. Пізніше він керував запуском автоматичних міжпланетних станцій «Луна-5», «Луна-9», «Венера-2», «Венера-3».

    А 15 серпня 1960 року, після 17 обертів, вдало приземлився космічний корабель із двома собаками Білкою і Стрілкою, мишами, живими рослинами.

                                                         9-Й УЧЕНЬ.

    Але чи не найбільшим досягненням ученого є підготовка і керування польотом першого пілотованого космічного корабля «Восток-1» 12 квітня 1961 року з першим космонавтом Юрієм Олексійовичем Гагаріним, що здійснив вікову мрію людства, зробивши свій перший виток навколо Землі

    12 квітня 1961 року мрія людства здійснилася! Людина у космосі, Юрій Гагарін! Ці слова заполонили теле- і радіоефір!

    Люди планети Земля, тамуючи подих, стежили за першим космічним польотом. Він тривав близько 2 годин, але усім здався вічністю. Це було таке свято, яке можна порівняти хіба що з Днем Перемоги! На вулицю виходили люди. Сльози радості, крики «Ура!», «Даєш космос!», «Юрій Гагарін». Люди йшли по коліях трамваїв, зупиняли транспорт, обнімали один одного, вітали з Перемогою.

    Земляни ніколи не забудуть той святковий день, коли мрії людини про політ до зірок стали реальними.

    Подвиг Юрія Гагаріна записаний золотими літерами в книгу історії космонавтики.

    А день 12 квітня став Всесвітнім днем авіації і космонавтики.

Літають у небі літаки, наш курс – на Місяць, на Венеру.

Людина в космос піднялась, ми підкорили стратосферу.

Ми живемо в космічний час, в нас мрії і серця крилаті.

І в небі прославляють нас Колумби космосу завзяті.

    Як і серед творців космічної техніки, так і серед космонавтів світу, українців було багато, починаючи з Павла Поповича (народився поблизу Білої Церкви в Київській області) – перший український космонавт – четвертий космонавт Землі і восьмий у світі, який свій перший політ здійснив ще в 1962 році, а згодом – у 1974. Слідом за ним космічні вершини підкорили:

  • Георгій Береговий – наш земляк (Полтавська область, Карлівський район, село Федорівка) – 1968 рік.
  • Георгій Шанін (Луганська область) – 1969 рік.
  • Георгій Добровольський (м.Одеса) – 1971 рік.
  • Віталій Жолобов (Херсонська область) – 1976 рік.
  • Володимир Ляхов (Луганська область) – 1979, 1985, 1988 роки.
  • Леонід Попов (Кіровоградська область) – 1980, 1981, 1982 роки.
  • Леонід Кизім (Донецька область) – 1980, 1984, 1986 роки.
  • Ігор Волк (Харківська область) – 1984 рік.
  • Володимир Васютін (м.Харків) – 1985 рік.
  • Олександр Волков (Донецька область) – 1985, 1988, 1992 роки.
  • Анатолій Левченко (Харківська область) – 1987 рік.
  • Анатолій Арцебарський (Дніпропетровська область) – 1991 рік.
  • Василь Циблієв (АР Крим) – 1994 рік.
  • Юрій Гідзенко (Миколаївська область) – 1996 рік.
  • Юрій Онуфрієнко (Харківська область) – 1996 рік.

                                                          10-Й УЧЕНЬ.

        А з 19 листопада по 4 грудня 1997 року у складі міжнародного екіпажу здійснив політ на американському кораблі багаторазового використання «Колумбія» громадянин незалежної України, 46-річний Леонід Костянтинович  Каденюк. Разом з американськими та японськими астронавтами він протягом 16 діб перебував на орбіті, проводячи біологічні експерименти. У політ взяв із собою Державний прапор України – символ нашої держави, «Кобзар» Т.Г.Шевченка, касети із записами пісень у виконанні Назарія Яремчука, Софії Ротару, капсулу із землею із батьківського обійстя.

    Факт участі українського космонавта у польоті  на кораблі «Колумбія» свідчить, що Україна є космічною державою.

 

 

docx
Додано
27 серпня 2019
Переглядів
533
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку