ВИХОВНИЙ ЗАХІД «У ЗОРЯНИХ ЛАБІРИНТАХ»
ПРИСВЯЧЕНИЙ ВСЕСВІТНЬОМУ ДНЮ АВІАЦІЇ ТА
КОСМОНАВТИКИ
МЕТА. Сприяти розширенню знань дітей про Космос, про космічні дослідження і освоєння космічного простору в Україні. Допомогти проникнути у світ нового і цікавого, прищепити любов, навички та інтерес до читання довідкової літератури.
Виховувати почуття гордості за свою націю, за подвиг українського народу у розвитку космонавтики.
ОБЛАДНАННЯ. Портрети відомих льотчиків-космонавтів, малюнки, фото про космос, космічні дослідження.
ХІД ЗАХОДУ.
1-Й УЧЕНЬ.
Десь там, у найглибших глибинах,
Десь там, у найвищих висотах,
Таємниця вродилася, як пелюстина,
Як бджола в золотистих сотах.
2-Й УЧЕНЬ.
Дорога в космос!
О жага століть;
Ще з того дня,
Як напівдикий пращур
У небо кинув каменем
із пращі,
Вона живе,
і манить,
і болить.
3-Й УЧЕНЬ.
Дістати неба! О крамольна мисль,
Ти жевріла, хоч як Господь не стежив!
Тебе несли стріла і пружний спис,
І житня скирта, й вавілонська вежа.
І – сталося!
(Звучить запис пісні «Трава у дома» у виконанні групи «Земляни»).
ВЕДУЧИЙ.
Шановні запрошені на нашу зустріч! Весна нас приваблює не тільки своєю красою. В цей час відбувалися визначні фізичні відкриття і події всесвітнього значення. Так, 12 квітня 1961 року, перемігши силу земного тяжіння, стартував перший у світі космічний корабель «Восток», пілотований людиною-космонавтом Юрієм Олексійовичем Гагаріним. Для часу, в якому ми живемо, звичними стали польоти різноманітних космічних апаратів, до багатьох планет Сонячної системи, люди побували на Місяці, зро-
били грандіозні відкриття. А як людство дійшло до цього? Який внесок українських учених у розвиток космонавтики? Про це ми сьогодні й дізнаємося.
Але перед цим я хочу вам представити присутнього на нашому заході поважного гостя
....................................................................................................................
Людей завжди манили далі,
Їх вічно звали океани,
А космос жив і не спішив.
Він був казковим і страшним...
4-Й УЧЕНЬ.
Полинути в блакить земної атмосфери й ще далі, в космос, пізнати, що там є та що там відбувається – ось до чого тисячоліттями прагнула людина
Із легенд давнини ми дізнаємося про перші спроби людини літати. Однією з легенд є легенда про Дедала та його сина Ікара. «Майстер Дедал зробив величезні крила собі й сину Ікару. Вранці злетіли вони в небо. Унизу шумів океан. Угорі підіймалося сонце. Дедал просив сина летіти за ним слідом, бути обережним, не опускатися занадто низько, внизу океан і його хвилі можуть намочити крила. І не підніматися високо, щоб сонце не розтопило віск, яким склеєні крила. Але Ікар не чув батька. Його захопила радість польоту, бажання долетіти до Сонця і підійматися все вище й вище. Невдовзі промені Сонця розтопили воскові крила хороброго юнака. Пір’я розсипалося, а мужній Ікар упав у море».
Здавна і наші пращури тягнулися до зірок, до таємниць Всесвіту. Бо тільки цим, і нічим іншим можна пояснити таку велику популярність народної пісні «Дивлюсь я на небо», де ліричний герой хвилюється: «Чому я не сокіл, чому не літаю?».
(Виконується пісня «Дивлюсь я на небо»).
5-Й УЧЕНЬ.
Якщо експедиція Колумба відкрила новий континент, назва якого Америка, то космічні дослідження відкрили для людства в мільярди разів більший «континент» - космос із усіма його планетами, зорями та іншими утвореннями. Це відкриття настільки велике, що у майбутньому змінить долю людства.
Свій внесок у розвиток космічних досліджень зробили вчені різних країн і народів. Мабуть, оте нестримне бажання подолати земне тяжіння, бодай зазирнути за межі прекрасної планети підштовхнуло і наших земляків до геніальних відкриттів. Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк, Костянтин Ціолковський, Сергій Корольов – особистості, які багато зробили, щоб людство проклало дорогу в космос.
Необхідно сказати, що до створення ракетно-космічної техніки причетні ще з 19 століття наші видатні земляки, які були піонерами в розвитку ракетної техніки.
Передусім це нащадок славного козацького роду із с.Лютенька Гадяцького району Полтавської області Олександр Засядько, 1779 року народження. Із 1815 року він захоплюється конструюванням бойових ракет трьох калібрів, а також спеціальну установку для їхнього запуску.
У бою ракети Олександра Засядька були використані в російсько-турецькій війні 1828-1829 рр. Уже в той час вони виготовлялися тисячами, зі спеціальних станин їх можна було запускати по 36 штук одночасно.
6-Й УЧЕНЬ.
Продовжувачем справи Олександра Засядька слід вважати уродженця Чернігівщини Костянтина Костянтинова, 1818 року народження. Він побудував ракетний балістичний маятник, за допомогою якого можна було встановити закон зміни швидкості ракети від часу.
З 1861 року Костянтинов керував будівництвом ракетного заводу в Миколаєві, а з 1867 року – його роботою. Він створив бойові ракети, які пролітали 4-5 км. Автор кількох книг, присвячених бойовим ракетам.
Помер Костянтин Костянтинов у 1871 році у Миколаєві, де й похований.
Ми кинем якір в місячному морі
Й поверхню Марса розгадаєм скоро,
Й шлях на Венеру ляже крізь туман.
Ми, вершачи накреслення величні,
Віднині корабельники космічні.
І Всесвіт нам – відкритий океан.
Проект першого в світі реактивного літального апарата запропонував у 1881 році талановитий український винахідник Микола Іванович Кибальчич. Він прожив усього 28 років. Та за таке коротке життя встиг зробити багато. Його з дитячих літ захоплювали політ птахів і зоряне небо. Виготовляв моделі дельтопланів. Щоб поглибити свої знання, їде з України в Петербург. Там займається наукою і поринає в революційне життя. Перше його відкриття – бомба, якою було вбито царя Олександра ІІ. У в’язниці він склав схему першого в світі реактивного літального апарата. Був страчений разом з іншими учасниками замаху на царя.
7-Й УЧЕНЬ.
Ціолковський Костянтин Едуардович – видатний учений і відкривач законів аеронавтики і космонавтики, засновник нової науки – ракетодинаміки. Походить із прославленого козацького роду Наливайків. Народився 1857 року в селі Ужевському Рязанської губернії. Після перенесеної в дитинстві тяжкої хвороби майже повністю втратив слух. Ціолковський розв’язав задачу про рух ракети в полі тяжіння і визначив запаси палива, необхідні для подолання сили тяжіння Землі, вивів формулу, що дає змогу розрахувати максимальну швидкість, яку може розвинути ракета. Перший вивчив питання про ракету – штучний супутник Землі. Науково обгрунтував можливість виходу людини у космос, використання енергії Сонця. Його ідеї й досі використовуються при вирішенні багатьох теоретичних і практичних питань польоту в космосі літальних апаратів.
І ще одна визначна постать у космічній епопеї. яка репрезентує українців: Юрій Васильович Кондратюк – український вчений-винахідник, один з перших творців і дослідників ракетної техніки. Розробив ряд схем ракет для міжпланетних польотів, запропонував створити станцію-супутник Місяця. Політ перших у світі американських астронавтів здійснено за «трасою Кондратюка». Юрій Кондратюк не дожив до здійснення своїх ідей, він загинув у лютому 1942 року під час оборони Москви.
8-Й УЧЕНЬ.
Коли йдеться про розвиток ракетно-космічної техніки, то, як правило, світ пов’язує це з ім’ям видатного творця практичної космонавтики академіка Сергія Павловича Корольова, під керівництвом якого був запущений перший в історії людства штучний супутник Землі. Корольов народився у Житомирі 12 січня 1907 року. У 1924 році, у Києві, вперше самостійно піднявся в небо на планері і зазнав першої авіакатастрофи. На щастя, залишився неушкодженим.
Ім’я Сергія Павловича Корольова – найвидатнішого конструктора ракетно-космічних систем, які забезпечили дослідження космічного простору, буде навічно вписане золотими літерами в історію світової цивілізації. Бо саме під його керівництвом було здійснено запуск першої безпілотної крилатої ракети ще у далекому 1934 році.
Він керував запуском першого штучного супутника Землі 4 жовтня 1957 року, який піднявся на висоту 947 км і 92 дні літав навколо нашої планети і дав початок космічній ері на Землі.
3 листопада 1957 року – другий штучний супутник Землі із собакою Лайкою літав 5 місяців і 11 днів. Це дало підставу стверджувати, що живі організми можуть жити в космосі.
Під керівництвом Корольова у 1959 році перша автоматична станція типу «Луна» досягла Місяця. Пізніше він керував запуском автоматичних міжпланетних станцій «Луна-5», «Луна-9», «Венера-2», «Венера-3».
А 15 серпня 1960 року, після 17 обертів, вдало приземлився космічний корабель із двома собаками Білкою і Стрілкою, мишами, живими рослинами.
9-Й УЧЕНЬ.
Але чи не найбільшим досягненням ученого є підготовка і керування польотом першого пілотованого космічного корабля «Восток-1» 12 квітня 1961 року з першим космонавтом Юрієм Олексійовичем Гагаріним, що здійснив вікову мрію людства, зробивши свій перший виток навколо Землі
12 квітня 1961 року мрія людства здійснилася! Людина у космосі, Юрій Гагарін! Ці слова заполонили теле- і радіоефір!
Люди планети Земля, тамуючи подих, стежили за першим космічним польотом. Він тривав близько 2 годин, але усім здався вічністю. Це було таке свято, яке можна порівняти хіба що з Днем Перемоги! На вулицю виходили люди. Сльози радості, крики «Ура!», «Даєш космос!», «Юрій Гагарін». Люди йшли по коліях трамваїв, зупиняли транспорт, обнімали один одного, вітали з Перемогою.
Земляни ніколи не забудуть той святковий день, коли мрії людини про політ до зірок стали реальними.
Подвиг Юрія Гагаріна записаний золотими літерами в книгу історії космонавтики.
А день 12 квітня став Всесвітнім днем авіації і космонавтики.
Літають у небі літаки, наш курс – на Місяць, на Венеру.
Людина в космос піднялась, ми підкорили стратосферу.
Ми живемо в космічний час, в нас мрії і серця крилаті.
І в небі прославляють нас Колумби космосу завзяті.
Як і серед творців космічної техніки, так і серед космонавтів світу, українців було багато, починаючи з Павла Поповича (народився поблизу Білої Церкви в Київській області) – перший український космонавт – четвертий космонавт Землі і восьмий у світі, який свій перший політ здійснив ще в 1962 році, а згодом – у 1974. Слідом за ним космічні вершини підкорили:
10-Й УЧЕНЬ.
А з 19 листопада по 4 грудня 1997 року у складі міжнародного екіпажу здійснив політ на американському кораблі багаторазового використання «Колумбія» громадянин незалежної України, 46-річний Леонід Костянтинович Каденюк. Разом з американськими та японськими астронавтами він протягом 16 діб перебував на орбіті, проводячи біологічні експерименти. У політ взяв із собою Державний прапор України – символ нашої держави, «Кобзар» Т.Г.Шевченка, касети із записами пісень у виконанні Назарія Яремчука, Софії Ротару, капсулу із землею із батьківського обійстя.
Факт участі українського космонавта у польоті на кораблі «Колумбія» свідчить, що Україна є космічною державою.