Виховний захід "Україна - єдина країна"

Про матеріал

Україна – це отча земля, рідний край, де ми народились. Багато в Україні великих і красивих міст: Львів, Харків, Ужгород, Полтава, Луганськ, Донецьк, і даний захід є уявною мандрівкою містами України. У сценарії підібрано найцікавіші факти, вірші, пісні, легенди про кожну область нашої держави.

Перегляд файлу

Струпківська ЗОШ І – ІІІ ступенів

Коломийського району

Івано – Франківської області

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій виховного заходу

«Україна – єдина країна»

 

 

 

 

Підготувала

Заступник директора

з виховної роботи

Пасічняк Олександра Михайлівна

 

 

 

 

Під звуки тривожної музики на сцену виходить сім дівчат в українських костюмах. Одна з них тримає колючий терновий вінок.

Дівчина 1

 - Невпинний час страждань, людського болю

Нам відраховує і днини, і хвилини

Вінець терновий, оповивши волю,

Лежав і на чолі, й на серці України.

Дівчина 2

Він коле серце і стискає груди,

І голками впивається у тіло,

Чи не пора нам схаменуться, люди?

Щоб мирне сонце нам усім світило.

Дівчина 3

Цей вінець клятий стільки зла накоїв,

Історію спотворив нанівець,

Він нашу пам’ять у могилі заспокоїв,

Безславний пророкуючи кінець.

Дівчина 4

Культуру, прадідами пещену віками,

Ламав, калічив і кидав у багно,

Розплющив він колючими руками

Ту віру, що народжує добро.

Дівчина 5

Намірився і дух до рук своїх прибрати,

Страх сіяти і душу засмітить,

Хотів би брата він направити на брата,

І мову батьківську занапастить.

Танець до Небесної Сотні (відео «Небесна сотня»)

Дівчина 6

Він міг би довго душі нам косити,

Принижувати і вбивать людину,

Ні, досить цей вінець носити,

Ти долі іншої достойна, Україно!

Дівчина кидає терновий вінець, на сцену виходить Мати — Україна, шість дівчат передають одна одній вінок із калини, колосся, квітів, а сьома — одягає його на голову Мати -України. Звучить фонограма пісні “Україна”(Тараса Петриненка)

Дівчина 7.

Велична і свята , о рідна Україно!

Лише тобі карать нас, чи судить .

Нам берегти тебе, Соборну і єдину,

Й історії твоєї славу возродить.

 

 

 

 

 

Мати — Україна.

Народ мій є, народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ -

Пощезнуть всі перевертні й приблуди

І орди завойовників — заброд!

Всі байстрюки катів осатанілих,

Не забувайте виродки , ніде:

“Народ мій є. В його гарячих жилах

Козацька кров пульсує і гуде”.

Ми всі — і Донбас, і Волинь — українці,

Усі -  кримчаки й галичани — вкраїнці,

І гори, й степи — ми усі українці.

Пісня «Діти України» Ткачук Вікторія

Ведучий1.Погляньте на карту України. На ній позначено кордони української землі. Україна – це отча земля, рідний край, де ми народились. Багато в Україні великих і красивих міст: Львів, Харків, Ужгород, Полтава, Луганськ, Донецьк і ми з вами сьогодні уявно помандруємо містами України. Найстарішим і найкрасивішим є Київ – столиця нашої країни.

Ведучий 2

Київ — серце України 
І найстарше місто в світі, 
Хоч пройшов усякі зміни, 
Гарний весь — в зимі і в літі. 
Там церкви золотобанні, 
А в них дзвони міднокуті, 
Як задзвонять на світанні, 
В Україні всім їх чути. 
Коло Києва чи Львова, 
Куди піду — гарно всюди, 
Куди ступлю — рідна мова, 
Де погляну — рідні люди.

Пісня «Мій Києве - граде»

Запоріжжя

Ведучий 1.Україна - славна і чудова земля з широкими і чистими річками, мережаними нивами. А височенні гори від Півдня стоять, немов сторожі. А здалеку синє море грає, мов запрошує до себе: '"Ходіть мої рідні, ходіть. Колись наші предки, запорожці, гуляли по моїх хвилях, погуляйте і ви. Сумно мені за вами, за вашою милозвучною мовою".

Ведучий 2

Гей, шуми, Великий луже,

Мати Хортице, співай,

Запорізьке плем’я дуже

Повернулось в рідний край.

Ведучий 1. Звичайно, яке Запоріжжя без легендарного острова Хортиці, його вільного духу козацтва? Піший похід - найкраще рішення. Чого варта прогулянка стежкою Шевченка, що мальовниче звивається над краєм скелястого берега Хортиці. Подивишся вниз - аж серце завмирає від висоти, величі пейзажу. 
 

Ведучий 2. Ласкаво просимо до Запорізької Січі, обгородженої частоколом, що таємниче споглядає в дніпрові води!  Відчути себе козаком-характерником там дуже легко! Вас навчать їздити на конях, стріляти з лука та навіть з пушки.

 

Танець “Козацький” (1,2 клас)

Ведучий 1. В нашій країні проживають люди різних національностей, але всі вони громадяни України, вони повинні бути єдиними  в любові до рідної Батьківщини. Тож, єднаймося і ми з вами.

Черкаси

Учень1

Ми струни серця, друзі, наладнаєм

На урочистий і ліричний лад,

 І про Черкаси ми вам вповідаєм,

Про наше рідне місто зелен-сад.

 Учень 2

Рідні Черкаси, квітучі Черкаси,

Місто великих надій і добра,

Краю Шевченка чудова окраса,

Дивна перлина на нитці Дніпра.

Учень3

Завжди ви надійно, твердо тримали

Зброю козацьку ще з давніх часів,

Землю хоробро свою захищали

Від всіх загребущих, злих ворогів.

 Учень4

Безліч разів ви вставали з руїни -

Сила народу незламно міцна.

Місто Черкаси, зоря України,

 Живіть, розквітайте, наче весна!

Учень5

Це місто ніколи нам не забути.

 Козацької слави вірний оплот

 Білим вітрилом на хвилях Славути

Гордо прямує до світлих висот.

 

 

Ведуча:Україна... Рідний край. Золота чарівна сторона. Земля рястом уквітчана, зелом закосичена. Скільки ніжних, лагідних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть. З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про її щирий веселий і працьовитий народ, про лани широкополі, і Дніпро, і кручі.

 

 

Пісня «Кіровоградщина»

Б’ється серце України

У співучому краю

Там, де Ятрань круто в’ється

Посміхається Інгул.

Де лани і надра щедрі,

А земля – мов райський сад,

Що за кожну краплю поту

Нам віддячить у стократ. 

Приспів:

Тут наше щастя – Кіровоградщина!

Наше натхнення – Кіровоградщина!

Тут і минуле, і майбутнє,

Тут наші діти і онуки.

Нам Богом дана – Кіровоградщина!

Обітована – Кіровоградщина!

Найкраща в світі

Рідна земля!

 

Боронили край священний

Наші прадіди й діди,

Нам життя і мирне небо

Залишивши по собі.

Тут кургани і легенди,

Й обеліски золоті

Нам нагадують, як треба

Рідну землю берегти. 

Приспів:

 

Ведучий 2 Україна…В одному вже тільки слові бринить ціла музика смутку і жалю. Україна – країна смутку і краси, країна , де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу.

Харків

Учень1Для миру, добра , та любові 
Наш Харків піднісся здавна. 
Завжди трудовий, науковий 
Красивий, як втіха-весна.

 

Учень2.Над Лопанню тихії зорі 
Вставали і вишні цвіли. 
Квартали твої неозорі 
У степ слобожанський вросли

Учень3.На пагорбах зручно осіли.
На Лисій, Холодній горі. 
І де, Журавлінськії схили 
Чудові любої пори.

 

 

 

 

 

 

Волинська область

Ведучий 1.Стародавня земля волинська. Вслухайтесь у назви її міст, сіл, річок, озер, урочищ, і ви відчуєте в них подих історії, мужню і поетичну душу народу.

Учень1.Місто Володимир-Волинський. Носить ім’я свого засновника князя Київського Володимира Святославовича. Місто з тисячолітньою історією, якому судилося навіть бути столицею одного з наймогутніших князівств Давньої Русі.

Учень2.А скільки на Волині таких чудових, гарних місць і жителі кожного з них можуть по-праву пишатися своєю маленькою батьківщиною.

Учень3 Волинь – край зеленого моря лісів, синьооких озер і тихоплинних річок. На її території протікає 130 річок, виблискують синіми плесами 235 великих і малих озер.

Учень4.Лісами вкрито понад 700 тис. гектарів області, що в процентному відношенні становить 31%. Тут зростає 72 види рослин, мешкає 94 види тварин, занесених до «Червоної книги України».

Учень5

Волинь моя, мій диво-край Волинь –

Омріяний, оспіваний, розквітлий…

Чи то озерна світанкова синь,

Чи шум лісів при весняному вітрі,

Чи говір рік – того не знаю сам,

У чому більша притягальна сила

І в чім твоя найвидатніша краса,

Що так мене з тобою поріднила.

Уклін тобі, поліський диво-краю,

І дяка долі, що тебе я маю.

 

Ведучий2. Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом – казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, Батьківщина і вся наша велична Україна.

ПІСНЯ “МІЙ ЛЬВІВ”  Кохана Алла

Під замком на горбах в долині

Зеленогривий гордий Львів.

Вже восьмий вік іде, як сину

Данило князь тут місто звів.

Цей град краси суцвіття храмів -

Моя колиска золота.

Тут я зростала поміж львами

З піснями в серці й на вустах.

Приспів:

Найкраще місто на землі

Для мене ти, мій Львове.

Ти мій Париж, маленький Рим,

О, рідний мій, чудовий.

Найкраще місто на землі -

Ти, мій Львове.

 

З твоїх долонь твердих спиваю

Наснагу й силу в тяжкі дні.

Твоїми болями страждаю,

Твій спів відлунює в мені.

Коли ж, як сніг в тобі розтану,

Злечу хмариною у вись,

Я піснею твоєю стану,

Зігрію камінь, як колись.

 

Приспів. (2)

Найкраще місто на землі -

Ти, мій Львове.

 

Ведучий1. Людина має пам’ятати , звідки вона родом, де її коріння. Людина має глибоко знати історію свого народу, його мову, культуру.

Легенда про Вінницю

 “Прийшов на берег Бугу чоловiк, поставив собi хату i зажив з жiнкою. Мав двох дочок. Одну ласкаво називав Вишенькою, а другу – Вiнничкою. Росли дiвчата, як ягоди, рум’янi та веселi. А коли виросли, то одружив їх з працьовитими риболовами. Поставила Вишенька з своїм чоловiком дерев’яну хату на правiм березi Бугу, а Вiнничка – на лiвому. Рубали лiс, випалювали пнi, землю орали i жито засiвали. В дуплах мед вибирали…

Одного разу зiрвався сильний вiтер, завив. Птицi перестали спiвати, сонце зайшло за чорну хмару. То не вiтер вив, не буря надходила, а страшнi вороженьки понад Бугом чорний копоть пiдняли. Оточили зненацька домiвки Вишеньки i Вiннички, хотiли всiх в полон забрати, на схiдних ринках молодичок продати. Виходу не було. Краще смерть, нiж довга i чорна неволя. Вiнничка першою запалила свою хату. Сестра Вишенька побачила вогонь за Бугом i також розвела вогонь в оточенiй хатi. Як двi свiчки, палало сухе дерево, трiскотiв вогонь. Вiд пекучого жару та їдкого диму трiсли серця двох сестер…

Проминули лiта. Багато води у Бузi протекло. Прийшли новi люди сюди, осiли, побачили згарища, дiзналися про гiрку долю Вiннички i Вишеньки. На пам’ять добру про них назвали їх iменами рiчки, що несуть свої води до Пiвденного Бугу. Побудували тут фортецю, а мiсто бiля неї назвали iменем рiчки Вiнницею

Учень1.У Вінниці немає замків або фортець, немає історичного центру, але старі будівлі є і погуляти в центрі вельми приємно. Власне в цьому є свій плюс, тому що всі основні визначні пам'ятки розташовані вздовж вулиці Соборної. Загубитися не вийде, та й карта не особливо потрібна. Тим, хто любить дворики та бокові вулички, місто також прийдеться до душі.

Учень 2.Найбільший у Світі річковий світломузичний Фонтан на відкритих водоймищах. «Фонтан» розташований в руслі річки Південний Буг й має довжину 140 метрів і висоту струменя до 60 м.
Ведучий 2 Україна відрізняється від інших країн різноманіттям природних багатств. У надрах нашої держави багато мінеральної сировини.  Багата Україна і на будівельну сировину, вона має добре розвинену промисловість .

 

 

Миколаїв

Учень1.На перехресті рік,
Між вод Інгулу й Бугу,
Вже понад двісті літ
Є місто-корабель.

Учень2.Тут, у південнім краї,
Квітне мій Миколаїв,
І молоді вітрила
Радують очі мої.

Учень 3.Цвітом акацій пахне,
Юної сили прагне
Місто, яке зростило
Білі, мов сніг, кораблі.

Учень4.Мене завжди сюди
Незримі тягнуть ниті,
Ти – корабелів край,
І навіть – місто-порт,
Ти – музика вітрил,
Вітрил у цілім світі.
Ведучий 1А які чудові пісні Закарпаття. Давайте полинемо туди, де гудуть трембіти, де талановитий закарпатський народ співає свої пісні.

Пісня «Закарпаття моє» (танець «Гуцулка» (4,5 клас))

Ведучий 2.Україна відрізняється від інших країн різноманіттям природних багатств. У надрах нашої держави багато мінеральної сировини. Родючі ґрунти  - величезне багатство України.

                                                       Херсон

Учень. Південь України – Херсонська земля, Таврія…

Херсонщина – це 2 моря: Чорне та Азовське.

  • 19 річок. Найбільші серед них – Дніпро та Інгулець.
  • Це морські порти в Херсоні та Скадовську.
  • Це заповідники: Асканія – Нова, Чорноморський; ландшафтний заповідник «Саги» (справжня піщана пустеля, майже Сахара).
  • «Олешківські піски» - єдина пустеля в Україні, яка оточена штучними лісами, створеними руками людей.
  • Це заводи – «Херсонські комбайни», «Каховський завод електрозварювального устаткування», «Чумак», «Таврія».

Учень. Херсонщина – мій рідний край,
             Гостинний , щедрий та привітний,
             Якщо приїдете, потрапите у рай,
             Бо він життям і добротою квітне.

Учениця. Херсонщина – це куточки, де все знайоме,
                 рідне й близьке. Це та земля, по якій ми
                 зробили свої перші кроки, земля наших
                 батьків ,дідів, прадідів.

Ведучий 1.Наш народ – гостинний, щирий. Українці – це не просто ті, хто люблять сало, борщ і вареники, як часто спрощено намагаються їх представити,- це майстри слова, веселі і гомінкі люди, які не уявляють своє життя без пісні, танцю, своїх звичаїв, віри в Бога.

Чернігів

Учениця.

Чернігівщино! Ти – моя колиска,

Земля, що прихистила Кобзаря,

Та, що з правіку біля серця близько,

Та, що для мене сонце і зоря.

Учень. Бог щедро наділив Чернігівщину унікальною природою, величними пам’ятками історії та культури. Протягом століть Чернігівщина знаходилася в епіцентрі найголовніших подій української держави і вписала в її історію свої яскраві сторінки.

Сучасна Чернігівщина – це перлина України, яка виблискує  своїми талантами  і досягненнями,  славиться іменами видатних людей,  зачаровує цікавими фактами.

Учениця.

Заквітчаний барвінком та льонами,

В колисці  трав і пісні солов’я

Живеш в душі, омріяний віками,

Поліський край, моя свята земля.

…Нас не зборола ворога навала,

Не знищила Чорнобильська біда.

З тобою, краю, з попелу вставали,

Цілющою Десни була вода…

Хмельницький

Ведучий 2. Хмельниччина - золота, чарівна сторона, земля увінчана пишним колоссям, рястом, зеленню закосичена. Скільки ніжних і ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до рідного краю, де ми живемо. 

Учень1

Далеко я їду чи близько, 
А тут в мене друзі й сім’я… 
Хмельницький…Хмельницький…Хмельницький… 
Ти доля і гордість моя. 
Учень2.І лежить це славне місто 
У чудовому краю 
Ми звемо його подільським 
За природу чарівну. 

Учень 3.Я у місті такому живу, 
Що відоме у цілому світі. 
Мій Хмельницький, мій сон наяву! 
Три стріли – слід віків заповітних. 
На Озерній спить білий туман. 
Сонце Лезневе радо вітає. 
Шлють Гречани і Виставка нам 
Щиру пісню Подільського краю. 
Навіть землю усю обійди. – 
Учень 4.В нас найкращі жінки і дівчата. 
Звідусіль їдуть в гості сюди, 
З рушниками їх звикли стрічати. 
Давнє Дубове – пнуться дубки. 
Урожаї Ружична збирає. 
А над Раковим сяють зірки – 
Б’ється серце Подільського краю! 


Учень5.Мій Хмельницький! Мій сон наяву! 
Лине слава Богдана далеко! 
Буг вигойдує долю нову. 
Прилітають на щастя лелеки.

 

Ведучий 1.Усі на світі живіть за певними законами і правилами. Дорослішають діти, сивіють батьки, але ніколи не старіє наша прекрасна, квітуча земля. Кожного дня вона радує нас пташиним співом, шелестом трав, теплим сонцем.

Ведучий 2. Справжніми людьми ми залишаємося тільки тоді, коли в нашому серці живе любов до найріднішого куточка на землі, до отчого порога, до маминої криниці, де все для нас залишається святим і недоторканним.


Чернівці

Учень 1.Дрімають на світанку ліхтарі,
Цілує вітер пелюстки троянд.
Стрічають ранок рідні Чернівці,
У чистих росах, наче діамант.

Учень 2.Тут в камені симфонія звучить,
Тут Ратуша торкається зірок.
І скрипка тихо у дощах бринить,
Бруківка береже далекий крок...

Учень 3.Візьми його, мій Господи, в долоні...
Бо затишок лише в Твоїй руці.
В промінні сонця, наче у короні...
Благослови, о Боже, Чернівці!
Нехай сміються безтурботно діти,
Хай буде місце радісним пісням.
Нехай коханим тут дарують квіти, -
Дай добру долю нашим Чернівцям!
 

Танець «Козачок» (4,5 клас)

Ведучий 1. «Кожна травинка на своєму корені росте»,- говорить народна мудрість. Так і людина, наче корінням, серцем приростає до роду свого, батьківської хати, рідного краю.

Тернопіль

Учень1.Тернопіль із прадавнього престолу
У полум’ї з Топільча ти постав.
Тримаєш замку древнюю корону,
Задумливо вдивляєшся у став.

 

Учень2.Співають наші душі, наші долі,
Величну граду на терновім полі.
Під небом Української держави
Тернополю хвала, осанна, слава!

 

Учень3.Вітай, вітай. Подільська земле, сина,
Родимого по духу і по крові,
Що став апостолом щасливої родини.
На берегах ріки життя й любові.

 

Учень 4.Тернопіль, як святий поріг Європи,
Непереможний у борні звитяг.
Із Господом звіряєш свої кроки,
Торуючи в майбутнє світлий шлях.

                                     Житомир

Ведучий 1.Мабуть не знайдеться в місті куточка, який був би так тісно пов’язаний з його історичним минулим як Замкова гора. Останець (залишок) високого лівого берега Кам’янки – це, власне і є Замкова гора. Завдяки своїм стрімким, майже прямовисним схилам, вона споконвіку була природним укріпленням, важкодоступним для ворогів, зручним і безпечним для проживання людей.

Ведучий 2.Яких тільки легенд не чула за свій вік Замкова гора!.. Одна з них розповідає, що наприкінці ІХ століття, коли один з перших князів Рюриковичів – Олег, названий Віщим, – убив київських правителів Аскольда і Діра. Їхній дружинник Житомир утік зі своєю дружиною у дрімучі ліси, де річка Кам’янка впадає в Тетерів, і на скелястій горі збудував фортечний замок з поселенням, яке стало називатися ім’ям засновника.

Учень1.Схили буйних трав шовкових
Стеляться мені до ніг,
І ось я бачу мій Житомир – 
Зелене місто наших мрій.
Учень 2.Заквітчаний вінком каштанів,
Мереживом українських калин,
Мов зачарований, мов первозданий,
Стоїть на скелях чарівних.
Учень 3.Пташиний спів луна повсюди,
І солодко пахтить від лип.
Щасливе місто і щасливі люди!
Щаслива й неба голуба блакить.
Учень 4.Ось літо віддає Житомир
Златавій осені ясній,
І та в багряний лад приводить
Житомир – місто всіх надій.
Ведучий 1 Земле!Ти народжуєш нас неначе для того, щоб ми звіряли тобі своє горде серце. Ми нікуди не можемо подітися від тебе, як од власної долі, і хоч куди б не заносили нас урагани часу, але як тільки вони вщухають і починають ледь виднітися обрії, то ми знову прагнемо тих місць, де вперше побачили тебе з колискової висі.

РІВНЕ

Учень 1.Місто кохане моє,

Рівне зі мною навіки,

Де б я не був і коли,

Тягне до тебе завжди.

 

Учень2.Місто моєї душі,

Вогником світиш вночі,

Квіти даруєш мені,

Вдячний за це я тобі.

  

Учень3.Будемо ще ми старі,

Няньчить онуків своїх,

Та як завжди молоді,

З містом коханим своїм.

 

Ведучий 1. Багатий, славний і різноманітний наш карпатський край, зокрема Гуцульщина. Гуцульський край дав світові відомих різьбярів і гончарів, співаків і поетів, учених , артистів. Світ зачарований мелодією наших трембіт, сопілок, цимбалів, троїстих музик, тихим звучанням дримби. Всім подобаються запальні гуцульські танці.

Пісня про Франківськ (танець «Вальс»)

Учень1.Моє Франкове місто,
Мій рідний оберіг,
Ти склав в одне намисто
Таланти всіх доріг.

Учень2.До тебе серце лине
Й оспівує в піснях
Те,що в віках не згине
Й не спопелиться в прах.
Учень3.Це чар твоєї ласки,
Любові й доброти.
Життя з тобою-казка.
Очей не відвести.
Учень4.І ніжність материнську
Даруєш знов і знов.
Твоя душа,Франківську,
Хвилює мою кров.

Учень5.І навіть залишаючи
Свій батькіський поріг,
Я повертаюсь, знаючи,
Що слід ти мій зберіг.

Ведучий 2.Блакитне небо, вишневі садки, край рути і барвінку, повноводних річок і безкраїх степів – це ти , моя рідна земле! Прагнення до волі, незалежності, почуття гідності, безмежна любов до рідної землі – це ти, мій народе!

Ведучий 1.Співуча й мелодійна, дзвінка, відома всьому світові – це ти, моя мово! А все разом – це ти , моя Україно!

Суми

Учень 1.Мій краю квітучий! Трояндове місто!

Вдягло ти будівель величних намисто.

Тебе прикрашаюсь фонтани чарівні,

 Гостей зустрічає Соборна-царівна!

 

 Учень2.Музеї скарби у собі зберігають,

Про славну минувшину не забувають!

 В одному – полотна. Коштовні? Безцінні!

А в іншому – Сумщини славне коріння.

 

Учень3Є третій музей – навіть ні, справжній дім!

 Митець видатний цілий рік жив у нім.

Він щиро, з любов’ю, писав про Луку –

Мовляв, і не бачив красу я таку!

 

Учень 4«Аббація та Адріатики хвилі –

Чудові, та Псел і Лука мені милі!»

Таланту своєму дав творчий політ,

Ти Суми прославив на весь білий світ!

 І двері нарозтвір завжди твого дому,

Ім’я твоє – Чехов Антон – чути в ньому.

 

Учень5. О ріднії Суми! Нехай повсякчас

 Живе ваша слава, цвіте ваша доля!

 Завжди земляки пам’ятатимуть вас,

Три сумки мисливські на срібному полі.

 

Ведучий 2. Ми, українці, маємо усі підстави, щоб пишатися. Пишатися тим, що наша земля зродила за свою історію не одне покоління великих людей, тих, хто з гідністю ніс тягар на своїх плечах заради високої мети, тих, хто віддав свої сили, здібності, працю і навіть життя заради споконвічної мрії нашого народу – жити в самостійній незалежній державі.

 

 

 

 

 

МОЯ РІДНА ПОЛТАВА

Учениця 1…Полтава… Іду і ніжно милуюся містом… Яке ж ти красиве, моє рідне місто зараз, в цю золоту пору Осені!  Багряної, срібної, замисленої…Тихо кружляє листя у повітрі, немов золоті  небесні кораблики, і в такі ось миті так легко  думається, дихається, пишеться… Проходжу парк Слави - замислений, величний, ошатний, сідаю на лавку і –  поринаю у минуле, у сиву пам'ять віків, у глибину століть, коли тут ішли  визвольні бої із татаро-монгольською ордою, коли стогнала і плакала  земля під час війни із шведами, коли проливалася кров у роки  громадянської війни, коли чекали матері, дружини і юнки із фронту своїх  синів-соколів, рідних чоловіків та коханих хлопців під час Великої  Вітчизняної Війни; коли привозили із далекого Афганістану наших дорогих  людей у «чорних тюльпанах»; коли Чорнобильська ЧАЕС забрала не одне життя  людини, і все це бачила і перенесла на своїх плечах  моя рідна Україна і рідна моя Полтава…

Учениця2. Багато чого можна згадати в історії нашого рідного міста, та якою  красивою стала Полтава за останні роки: чистою, ошатною, сучасною, повною зелені і квітів, із гармонійно уквітчаними клумбами - справжнє європейське  місто, духовна скарбниця нашої України, куди часто приїжджають туристи із  різних країн, гості нашого міста також отримують справжнє прекрасне  враження від нашого міста, котре зачаровує своєю тишею, спокоєм, красою,  ніжністю і гармонією… Куди не поглянь – всюди така велич і краса, справжня духовна ніжна  краса, яка милує око, зачаровує, надихає на написання віршів і пісень,  музичних творів, справжніх шедеврів мистецтва в цілому, як картин, так і  вишиванок, виробів із скла і глини, дерева, плетення із лози…

Учениця3.  Полтаво моя, Полтаво… Красуне моя ясночола! Іду зараз по рідному місту і тихо милуюся тобою,  такою красивою у цю осінню мить золотої задуми. Полтаво моя, рідна моя Полтаво! Ти і ця золота Осінь. Осінь і Ти. Золоте, срібне і багряне листя тихо лягає мені на долоні, як сама Ніжність, як сама Радість, як сонячні  усмішки… Як красиво усе, як неповторно і як усе єдино! Я люблю тебе  безмежно, моя Полтаво, мила моя колиско мого дитинства і юності, мого  життя! Осінь і Ти. Ти і Осінь… Яка чарівність довкола, яка ніжність і яка  неповторна краса…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведучий 1. Край Україно! Цвіте мій, Ти вчарував мене любов’ю. Лиш вітром з-за Дніпра повій – І я сумую за тобою.

Ведучий 2. Україна – це край, де найбільше люблять волю і найменше мали її, країна гарячої любові до народу, країна довгої, вікової, героїчної боротьби за свободу.

Одеса

Учень1.По вулицях Одеси
В святковому вбранні
Акації-принцеси
Гуляють навесні.

Учень2.Над морем увесь вечір
Акації стоять,
Накинувши на плечі
Південний аромат.

Учень3.З Приморського бульвару,
Мов сивий капітан,
В зелених окулярах
Вітає їх платан.

Учень4.А з порту, вічно юний,
Як дівчині моряк,
Акаціям-красуням
Підморгує маяк.

Учень5.Коли у білій тиші
Акації цвітуть,
Стає вночі світліше
У місті і в порту.

Шепоче хвиля хвилі:
«На берег подивись,–
Ц е   з н о в у   н о ч і   б і л і
В  О д е с і   п о ч а л и с ь».

Ведучий 1.Чи є миліше відчуття, ніж відчуття домашнього затишку?Чи є на світі сильніша сила притягання, ніж та, котра веде тебе додому? І нехай у твоєму домі немає вікон від підлоги до стелі. Не росте зимовий сад, але я люблю свій дім, люблю свою Батьківщину – мою Україну! Люблю її кожен листочок, кожну травинку і кожну павутинку, що світиться в ранковій росі.

Ведучий 2. І нехай над нами не завжди світить найяскравіше сонце, нехай не завжди у нас найзеленіші сади і найкращі міста. Але для мене нема у світі дорожчої землі від моєї!

Моя Луганщина

Учень1.Луганшина моя, мій світанковий край,

Вклоняюсь низько і землі, і людям.

Прийми дітей. Онуків привітай.

Ми – твій народ, тобі ми вірні будем.

Учень2.Ти гордість і скарбниця України.

Вугілля, хліб щедра земля дає.

Розквітне край, на краще будуть зміни,

Народ здобуде щастя тут своє.

Учень3.За щастям молодь їхати не буде

В світи чужії. Залишиться вдома.

Свій власний край щасливим зроблять люди.

Не будем знать ні розпачу, ні втоми.

Учень4.Ми – трударі із прадідів і дідів.

Нам працювати тяжко не звикать.

Була б земля Луганщини на світі,

Могла б народ, дітей своїх вітать.

                                                Дніпропетровщина моя.

Учень1.Широкий  степ,  високе  небо,

 Дніпра - Славути  водограй…

 З  усіх  доріг  спішу  до  тебе,

 Мій,  серцю  любий,  рідний  край.

 Горнусь  до  вишні  і  тополі,

 Учень2.Що  у  твоїм  ростуть  краю. 

 Тебе  і  в  радості,  і  в  болі,  - 

 Люблю,  як  матінку  свою.

Дніпропетровщина  моя,

 Ти  -  зірка  величі  країни

ДОНЕЦЬК

Учень1.Донецьк – це велике промислове місто: вугільна і хімічна промисловість, важке машинобудування, металургійна промисловість та інше.

Учень2.Шахти, терикони,

  заводські вогні..

  Місяць в травах тоне...

І пісні, пісні...

 

 Учень3.Доля ти піснярська

  доленько моя!

  Сторона шахтарська,

 син твій, син твій я!

 

  Учень4. Там, де обрій, в полі

  неба мрійна гать.

  Золоті тополі

  за Дінцем шумлять.

 

Учень5. Рідна земле в сонячній короні,

Дорога і люба без прикрас –

В сполохах заграв і шапках териконів,

Із співучим іменем Донецьк.

Учень6.

Край тополь замріяних і кленів,

Золотистих нив і зелен-трав,

Де в містах і білих селищах численних

Кожний з нас під зорями зростав.

В лавах вугіль блиска, як рубіни,

В печах сталь янтарно визріва, -

Недарма тебе перлиною Вкраїни

З гордістю народ наш назива.

 

Ведучий2.Так… Саме сьогодні, в цей час, ми маємо, як ніколи, проявити свою любов до рідної Вітчизни. Саме сьогодні, коли керівництво «дружнього народу» розпочало неоголошену війну проти волі, незалежності українців. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. На цілісність нашої держави посягнули вороги і багато наших земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю відвойовують та захищають кордони нашої держави, борються за її єдність та цілісність. 

Дівчина- Україна

Як добре вранці прокидатись,
Щасливо Сонцю посміхатись!
А поруч батько, мати й діти.
Лишень за це ми маємо радіти!
Але на Сході йде війна..
Вона нам лихо принесла.
Там гинуть воїни, та просто люди!
Вони не хочуть грюкіт зброї чути.
Навіщо, Боже, ця війна?
Там голод, холод та стрільба.
За, що Ти, Боже, нас караєш?
За, що Ти, ненавість в людей вселяєш?
У когось там загинув батько, син
Можливо в матері він був один?
Та бідна мати сина жде,
Надіється, що він колись прийде.
Благаю, Боже, поможи!
Мир та радість принеси!
Коли вже сонечко засяє?
А в людей посмішка заграє?
Ми не хочемо вмирати!
Допоможи, Господь, нам Схід та Захід поєднати!

 Північ, Південь, Центр - ми всі єдині!
Нехай не гинуть люди безневинні!
Щоб всі ми знову побратались,
Усі в домівки рідні повертались.
Я вірю в те, що мир прийде.
Вітер хмари розжене
Благословіння нам Господь пошле!
Я люблю свою країну!
Красиву, незалежну Україну!

Пісня «Це моя Україна»(Кліп «Це моя Україна»)

Флеш – моб(виходять усі учасники свята , стають у вигляді карти України, у руках тримають по два кольорові листки, спочатку утворюють політичну карту України за кольорами кожної області, а потім обернувши листки на другу сторону утворюється прапор України)

Знову сонце ласкаве промінь свій посилає  

і степам, і долинам, і потокам гірським.

    Це моя Україна   день новий зустрічає -

   моя лагідна мати усміхається всім.

 

   Там, де Січ Запорізька   духом вольності віє

   і козацькії чайки в   Чорне море пливуть.

   А на київських кручах сяє злото Софії,

   і на гору Чернечу нас дороги ведуть.

 

Світлу сонця радіє Буковина й Поділля.

І над краєм Донецьким в небі жайвір співа.

А з карпатського літа лине голос трембіти.

Все то є Україна - наша пісня жива.

 

Це моя Україна день новий зустрічає!

Величава княгиня усміхається всім.

Слобожани вітають запашним короваєм.

Закарпаття частує хмелем чистих медів.

 

А у древньому Львові пані всі гонорові.

Полтавчанок, киянок як побачиш - умреш!

Синьоокі красуні - молоді волинянки...

так подивляться в душу - очі не відведеш.

 

А як засвіту встануть молоді козаченьки -

вміють честь боронити і любити дівчат.

І покличе Полісся на купальське весілля...

І принесуть лелеки молодих козачат...

 

   Бо козацькому роду   та й нема переводу.

 

   І у вічному небі   наші зорі горять.

Це моя Україна день новий зустрічає!

Величава княгиня - погляд ясних очей.

І гостинно, і радо, щиро вас привітає...  | (x2)

І запросить до хати, як поважних гостей.  |

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
25 жовтня 2018
Переглядів
181
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку