Виховний захід "Україна- єдина країна"

Ковтунівський  навчально- виховний комплекс

загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-

дошкільний навчальний заклад

Шосткинського району

Сумської області

 

 

Підготувала вчитель поч. класів

Серго Світлана Павлівна

 

2014

 

 

( Свято починається хореографічною композицією «Україна – єдина країна» )

 

 

1 ведучий:

Україна – це найкраще місце на землі, там, де ви почали хо­дити, говорити, вчитися справедливості, доброти, де посадили першу квіточку, виростили перше деревце, побачили першу веселку.

 

2 ведучий:

Для кожної людини найдорожчим є те місце, де вона народилася, де провела свої дитячі роки, тобто її мала батьківщина.

 

1 ведучий:

«Кожному мила рідна сторона», — кажуть у народі. Тому наша Україна уособлює в собі і домашню оселю, і стежину біля рідного дому, і поріг батьків­ської хати.

 

2 ведучий:

Кожна людина найбільше любить той край, де народилась і живе. Кожен пишається своєю рідною країною. Наша держава – Україна, суверенна і незалежна, демократична і правова.

 

1 ведучий:

Демократична - це держава, в якій влада нале­жить народові. Тільки народ може змінювати її основи – конституційний лад.

 Конституція - основний закон України. Її було прийнято 1996 року.

 

2 ведучий:

Суверенна - означає самостійна держава. (Стаття І Конституції України).

Вона має право самостійно, без втручання інших держав вирішувати всі свої внутрішні та зовнішні справи.)

 

1 ведучий:

Соціальна - держава, в якій стосунки людей у су­спільстві побудовані на рівності та взаємоповазі.

 

Декламування вірша «Незалежна Україна» (Ольваніко Д.)

 

(Демонстрація відеофільму «Моя Україна»)

 

3 ведучий:

Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. (Стаття 20 Конституції України).

 

ІІ ведучий:

Одна з найбільших святинь, що сим­волізує державність і незалежність нашої Батьківщини, - це синьо-жовтий прапор. Наш Прапор є не тільки державним, а й національним символом.

 

( Демонстрація слайду презентації. )

 

4 ведучий:

Слово „прапор" має близькі за зна­ченням слова: знамено, стяг. Звідки ж такі назви?

 

3 ведучий:

Слово знамено пов'язано зі словом знати. У дуже давні часи знамено являло собою знак, розміщений на довгій жерд­ці, - до неї прикріплювали гілки дерев, жмутки трави, кінські хвости, а згодом і клиноподібні шматки тканини. Знамено вка­зувало, що певні землі, майно й люди належать якомусь роду-племені. У зводі давньоруських законів „Руська правда" сказано, що знаменом називали предмет, на якому стояв княжий знак.

 

4 ведучий:

Знамено виконувало ще одну дуже важливу роль - збирало до гурту, стягало до вожака членів громади під час походу чи битви. Так і виникло слово стяг.

 

3 ведучий:

А в слові „прапор" заховалася основна функція знамена -бути попереду, вести людей за собою. Вчені вважають, що слово прапор утворилося від того самого кореня, що й слова перо, парити (летіти). Коли люди вживали цю назву, то брали до уваги, що прапор і перо передають рух, політ.

 

4 ведучий:

Прапор нашої Батьківщини має синьо-жовту барву. Ці кольори не ви­падкові. Тисячоліттями наші предки вважали їх священними. Жовтий колір - це колір вогню, жовтогарячого сонця, без ла­гідних променів якого немає життя на землі; це колір пшенич­ної ниви, хліба, зерна. Це символ достатку українського народу.

 

3 ведучий:

Блакитний, синій колір - це колір води, без якої теж не було б життя, не дозрів би хліб, це колір ясного, чистого неба. Це символ миру.

 

4 ведучий:

Ось бачите, скільки тисячолітньої мудрості ввібрав дер­жавний символ України - Прапор.

 

3 ведучий:

Ось так із золотих сліз янгола вродилась перша пшениця. Тепер люди вирощують її по всьому світі. Це їхня найваж­ливіша й найкраща їжа.

 

4 ведучий:

Але мало де в світі є такі розлогі та родючі степи, як в Україні, де влітку хвилюють безконечні лани, засіяні "україн­ським золотом" - пшеницею. І споконвіку поважає український народ пшеницю, що виросла зі сліз блакитного янгола - так поважає, що навіть вибрав для свого національного прапора кольори золотої пшениці та блакитного неба.

 

Учениця:

Прапор – це державний символ,

Він є в кожної держави.

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє – небо, жовте –жито.

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині.

З ним навіки є народом.

Українським в Україні.

Н. Поклад

 

1 ведучий:

Герб - це символічний знак, своєрідний ключ до історії роду, міста, держави.

 

( Демонстрація слайду презентації. )

 

2 ведучий:

У давні часи кожне плем'я мало свій знак, яким воно позначало, мітило майно, худобу, будівлі. Наші далекі предки виби­вали чи малювали на скелях різні знаки, які засвідчували, що вони - володарі саме цієї території.

 

1 ведучий:

І так склалося, що з давніх-давен кожен поважний рід України мав свій герб - особливий знак, який розповідав про похо­дження цього роду. Свої герби мали українські міста й землі. Слово герб прийшло до нас із польської мови, а в поль­ську - з німецької, у якій воно означає спадщина, спадкоємець.

 

2 ведучий:

Державний Герб України - тризуб. Яку ж історію він має?

Цей знак дуже давній. Знахідки археологів переконують, що він був на нашій землі вже десятки тисяч років тому; древні люди зображували богів із тризубом, він був навершшям жезлів вождів слов'янських племен та скіфських царів.

 

 

 

1 ведучий:

Літописи зафіксували, що в Київській Русі тризуб став ро­довим знаком князів із династії Рюриковичів, а отже, державним гербом, символом державної влади. Його карбували на своїх монетах київські князі Володимир Великий та Ярослав Мудрий. Коли ж Київська Русь занепала, тризуб зберігався в гербах українських дворянських родин.

 

 

 

2 ведучий:

Цікаво, що в прадавні часи й аж до початку XIX століття тризуб як символічний знак називали трійцею. Слово ж тризуб, замість слова трійця, ввів на початку XIX століття російський історик Микола Карамзін, і нова назва витіснила стару.

 

1 ведучий:

Отже, тризуб - це і є трійця, знак, що існує, очевидно, десятки тисяч років.

 

2 ведучий:

Ви вже звернули увагу на те, що слово тризуб містить число три? Це число завжди вважалося чарівним. У народних казках розповідається про трьох богатирів, про три бажання та три завдання, які виконуют герої, про три дороги...

 

1 ведучий:

Така повага до числа три й до тризуба (трійці) не випад­кова. Наші далекі предки були переконані, що тризуб (трійця) відображає триєдність сили, яка створила світ і життя в ньому:

Вогонь - вода - життя.                     Світло - слово - любов.
Батько - мати - дитя. Мудрість - краса - розум.

 

2 ведучий:

У християнській релігії цей знак пояснюють ще й так: Бог Отець - Бог Син - Бог Дух Святий.

 

Наш герб – тризуб.

Це воля, слава й сила.

Наш герб – тризуб.

Недоля нас косила.

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню несемо ми людям.

Н. Поклад

 

 

1 ведучий:

Тризуб - тисячолітній священний знак, і ми пишаємося тим, що він став Державним Гербом нашої Батьківщини.

 

2 ведучий:

Є підстави вважати, що київські князі за ознаку влади мали Кий, увінчаний тризубом. Різновиди тризуба збереглись у національних гербах усіх нащадків аріїв (древній народ хліборобів і скотарів, який жив у Північному й Південному Причорномор'ї та Наддніпрянщині, тобто на території сучасної України, і який розселився в Європі й Азії).

 

1 ведучий:

59% сучасних національних гербів європейських держав вклю­чають знаки Трійці, в Азії - 26% державних гербів, у Африці - 8%, в Америці - 4%...

 

2 ведучий:

Святом було народження третього сина (називали його Третяк), народження трьох близнюків (батька близнюків називали Троян).

 

1 ведучий:

Щасливим вважалося місто, що складалося з трьох частин, такі міста звалися Трипілля, або Троя. Тричленність міста виникала тоді, коли воно будувалося на трьох горбах або в заснуванні його брали участь три племені чи три групи племен...

 

2 ведучий:

Очевидно, таку назву в давнину мав Київ, оскільки побудований трьома племенами на трьох пагорбах.

 

Декламування вірша

 

3 ведучий:

Ви, звичайно ж, чули мелодію Державного Гімну України. Вона звучить щоденно о 6-й годині ранку та о 24-й годині вночі по Українському радіо. Величальною піснею своєї держави Україна розпочинає й закінчує кожен свій трудовий день. Чому?

 

4 ведучий:

Бо Гімн - це урочиста патріотична пісня, яка уславлює Україну, є символом її державності й національної єдності. Слово гімн прийшло до нас із грецької мови. Так у Стародавній Греції називали врочисту, похвальну пісню на честь богів і героїв. Гімном також називають музичний твір урочистого характеру. Загалом існує безліч гімнів: державних, військових, партійних, релігійних, на честь подій і героїв.

 

3 ведучий:

Слова палкі, мелодія врочиста…

Державний Гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

 

 

4 ведучий:

Це наша клятва, заповідь священна.

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.

Н. Поклад

 

3 ведучий:

Державним гімном нашої Батьківщини є музична редакція пісні "Ще не вмерла Україна".

 

4 ведучий:

Слова пісні написав 1862 року поет, етнограф Павло Чубинський.

Музику до вірша створив композитор Михайло Вербицький.

 Вперше з нотами пісня-гімн була надрукована 1885 року. Проте її виконання й поширення тривалий час заборонялися й пе­реслідувалися. І тільки в незалежній Україні пісня "Ще не вмерла Україна" стала Державним Гімном.

 

( Дітьми виконується Державний Гімн України )

 

( Розповідь старшокласників про українські вишиванки )

 

Виконання пісні (Колотуша О.)

 

1 ведучий:

Майже в усіх народів є улюблені рослини- символи. У нас це верба, калина, барвінок. Про це говорить прислів’я: «Без верби і калини нема України».

 

2 ведучий:

Калина – символ кохання, краси, щастя. Навесні вона вкривається білим

цвітом, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують

весільний коровай, оселю; нею лікуються. Про калину складено багато пісень,

легенд, приказок.

( Демонстрація слайду презентації. )

 

3 ведучий:

Почувши слово «Україна», зразу ж уявляєш вербу над водою, тополю в полі... Можливо, ви чули пісню «В кінці греблі шумлять верби»? Окрім краси, верба дає багато користі. Вона, ніби позначка води на землі. Тому й копають криниці під вербою, бо на сухому місці це дерево ніколи не росте.

( Демонстрація слайду презентації. )

 

4 ведучий:

Легенда про барвінок

Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці,

бо та була у великій пошані серед людей. І тоді квітка звернулася до богині

Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Але богиня не

була всесильною – не могла вона нагородити рослину великою красою. Зате

дала їй назву «вінка», що означає «перемога». І відтоді люди почали вбачати в

барвінкові цілющу силу, яка перемагає тяжкі недуги. За це люди подарували

рослині свою любов.

( Демонстрація слайду презентації. )

 

Декламування вірша В.Сосюри «Любіть Україну» (Бриткова І.)

 

1 ведучий:

То як же виникла назва Україна, хто й коли вперше назвав нашу Батьківщину цим ім'ям?

 

 

2 ведучий:

За народною легендою ,колись давно Бог створив народи і кожному наді­лив землю. Наші ж предки кинулись пізніше, але землі їм уже не дісталося. От вони й прийшли до Бо­га, а він у цей час молився, і вони не сміли йому щось сказати. Стали чекати. По якійсь хвилі Бог обернув­ся, сказавши, що вони чемні діти, хороші. Дізнав­шись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю. «Ні, — відповіли наші предки, — там уже жи­вуть німці, французи, іспанці, італійці». «Ну, тоді я вам дам землю ту, що залишив для раю*, там усе є: річки, озера, ліси, пустелі*. Але пам'ятайте, якщо бу­дете її берегти, то вона буде ваша, а ні — то ворога».

 

1 ведучий:

Пішли наші предки на ту землю, оселилися і жи­вуть до сьогоднішнього дня. А країну свою назвали Україною.

 

2 ведучий:

Але , це за легендою. А як же насправді?

Очевидно, слово "Україна" існувало в нашій мові ще з незапам'ятних часів, але як загальна назва краю, землі, тери­торії. Письмово ж назва зафіксована в "Київському літописі" на початку XII століття.

 

1 ведучий:

Учені вважають, що назва Україна означає країна, край, уділина (від краяти), тобто територія, яка відділяє мене (народ, плем'я, рід) від інших і є наділеною (украєною) мені як батьківщина.

 

 

 

2 ведучий:

Відомо, що в часи Давньої Русі територія східнослов'ян­ських племен умовно ділилася на окремі землі, що називалися країнами, українами. Після розпаду Київської Русі на окремі незалежні князівства слово "україна" набуло нового значення -"князівство".

 

1 ведучий:

Відправним пунктом української державності і культури вважається Київська Русь (ІХ-ХІІІ століття).

 

(Демонстрація презентації «Історичні пам’ятки України»)

 

3 ведучий:

Формування новітньої нації припало на часи визвольної війни 1648-1657

років під проводом Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої. Результатом

війни стало заснування в України козацької держави – Війська Запорозького.

У ХVІІІ столітті козацька автономія була ліквідована.

 

4 ведучий:

Під час української революції початку ХХ століття постало декілька національних держав: Українська Народна Республіка, Українська Держава, Західно-Українська Народна Республіка.

 

3 ведучий:

У 1919 році відбулося возз’єднання українських земель, проголошено Акт

злуки.

 

4 ведучий:

У 1922 році Українська республіка ввійшла до складу Радянського

Cоюзу.

 

3 ведучий:

Сучасна держава Україна утворилась у результаті розпаду Радянського

Cоюзу 1 грудня 1991 року.

 

Декламування вірша «Мамо роду» (Коняєв Д.)

 

4 ведучий:

Вікторина  «Чи знаєте ви Україну?»

1. У якій півкулі знаходиться на карті наша Батьківщина? (У східній).

2. На якому материку ми живемо? (Євразія).

3. Які країни межують з Україною на півночі? (Білорусь).

4. З якою державою Україна межує на сході? (Росія).

5. Коли країна проголосила свою незалежність? (24 серпня 1991 року).

6. Де знаходяться географічний центр Європи? (На території України в

Закарпатській області поблизу с. Ділове).

7. Яка називається найвища вершина Карпат? (Гора Говерла, 2061 м).

8. Яка найбільша річка в Україні? (Дніпро).

9. Як називається столиця України? (м. Київ).

10. Яке найбільше озеро в Україні? (озеро Сасик).

 

Декламування вірша «Вітчизна свята» (Покотило Д.)

 

1 ведучий:

Тож бачимо, що український народ має давню історію, він витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові.

 

2 ведучий:

Однак найголовнішою ознакою, що дає йому право називатися нацією, є

мова – його найбільша духовна цінність. Це найдорожчий скарб, переданий нам

попередніми поколіннями, виплеканий у давньому переказі, у народній пісні, у

влучній приказці. Пригадаймо слова Панаса Мирного: «Найбільше і

найдорожче добро в кожного народу – це мова. Ота жива схованка людського

духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої

сподіванки, і розум, і досвід».

 

1 ведучий:

Якщо в народу відібрати його мову, він зникне, втративши культуру та

історію. Ось як про це свого часу сказала Ліна Костенко: «Нації вмирають не від

інфаркту, спочатку їм відбирають мову».

 

2 ведучий:

Один давньогрецький філософ казав: «Заговори, щоб я тебе побачив». Це

дуже символічний вислів із глибоким змістом. Якими побачать українців інші

народи, залежить від самих українців. Ми хочемо бути багатомовними та

освіченими, хочемо, щоб про нас знав увесь світ, хочемо шанувати та любити

рідну мову. Українська мова – це святі скрижалі української нації, тому її слід

берегти, пишатися нею, завжди пам’ятаючи про її значення, про її цілющу,

відроджуючу силу.

 

1 ведучий:

Багато зробили для вдосконалення на­шої мови визначні представники народу — письменни­ки, вчені, видавці книг, газет і журналів, освічені лю­ди різних часів. Особливо почесне місце належить Та­расові Григоровичу Шевченку, який обробив, відшлі­фував і показав світові дорогоцінне каміння — мову простого, пригнобленого тоді народу України. Доклали своїх рук і свого розуму пізніші покоління українських письменників, учених, журналістів.

 

2 ведучий:

Ми з вами одержали в спадок сучасну українську літературну мову — багату, розвинену, гнучку. Нею можна висловити все: від найскладніших і найно­віших наукових відкриттів до найвеселіших віршів, пісень і оповідань.

 

1 ведучий:

Проте наша мова, як і кожна, легко, без зусиль са­ма до рук не дається.

Постає мова перед нами в усій своїй красі й при­надності в піснях і віршах, казках і оповіданнях майстрів. А от коли доводиться самому щось перека­зати або розповісти, то інколи виходить дещо схоже на невправну гру на роялі* — звуки є, а мелодії немає. Щоб вільно, невимушено, красиво розмовляти, треба вчитися. Вчитися довго й наполегливо: вивчати пра­вила, бо це закони мови, запам'ятовувати нові слова й цілі речення (прислів'я та приказки), бо це збагачує вашу мову, вивчати вірші, бо це розвиває пам'ять. І тоді, послухавши вас, хтось скаже: «Як прекрасно звучить українська мова! Недарма її порівнюють зі співучою італійською мовою!» (А чи завжди нагадує співучу мову ваша відповідь на уроках?)

 

2 ведучий:

Не шкодуйте часу й зусиль для вивчення мови. Мова — наш вірний друг і помічник протягом усього життя.

( Конкурс на краще декламування вірша про мову )

3 ведучий:

Наш рідний край великий і гарний. Великий, бо простягається далеко аж до річки Дон і від боліт Полісся аж до берегів Чорного моря та до скель ви­сокого Кавказу. Це майже одинадцята частина по­верхні Європи. Треба йти два з половиною місяці, щоби пройти цей простір від заходу на схід.

 

Декламування вівша Люблю я в рідному краю» (Левченко В.)

 

4 ведучий:

Гарний наш рідний край, бо має і високі гори, вкриті зеленими лісами, і великі, бистрі ріки, і ши­рокі урожайні поля, і квітучі луги, і все, чого лиш душа забажає.

 

3 ведучий:

Україна багата на такі корисні копалини, як: нікель, ртуть, титан, боксити,

кухонна сіль, сірка, каолін, вогнетривкі глини, облицювальне каміння та інші.

 

4 ведучий:

Завдяки теплому клімату, гарному рельєфу і чорноземам, що є третиною світових запасів, в Україні надзвичайно сприятливі умови для сільськогосподарського виробництва.

 

3 ведучий:

В Україні нараховується понад 70 тисяч річок та 20 тисяч озер,

9 мільйонів гектарів країни вкрито лісами, що становить 15% від її площі.

 

( Перегляд найвідоміших та наймальовничіших місцин України)

 

Декламування вірша  «Люблю природу України» (Болтай А.)

 

Декламування вірша «Моя Україна»

На світі багато чудових країн,

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

Безсмертна моя Україна.

 

Ти з давніх віків непокірна була

І волю свою боронила невпинно.

Нарешті збулося – її здобула

Звитяжна моя Україна.

 

На землях твоїх неозорих степів

Живе працьовита і чесна родина,

Хвилюється колосом стиглих хлібів

Моя золота Україна.

В садах і дібровах в вечірні часи

Чарує нас пісня дзвінка солов’їна,

І чути співочі дівчат голоси, –

Пісенна моя Україна.

 

Тепер ще не легко живеться тобі,

Є в тому, мабуть, особлива причина.

Та все подолає в тяжкій боротьбі

Незламна моя Україна.

 

Квітуй, мов калина, над плесами вод,

Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

Хай буде щасливим твій вільний народ,

Прекрасна моя Україно!

 

1 ведучий:

«Життя таке коротке. Поспішайте творити добро», – писав Олександр Довженко.

2 ведучий:

Творити добро – це будувати щасливе майбуття нашої держави. А щоб

Україна була завжди вільною, незалежною, потрібно наполегливо працювати

кожному з нас.

Декламування вірша «Я – дитина українська» (Покотило Д.)

Молитва за Україну

Боже Великий, Єдиний,

Нашу Вкраїну храни,

Волі і світу промінням

Ти її осіни.

 

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти.

В чистій любові до краю

Ти нас, Боже, зрости.

 

Молимось, Боже Єдиний,

 Нашу Вкраїну храни.

Всі Свої ласки, щедроти

Ти на люд наш зверни.

 

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світу.

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа.

 

3 ведучий:

Живи, Україно! Живи для краси,

для сили, для правди, для волі!