Виховний захід "Українськї звичаї та традиції"
Мета заходу: формувати захоплення красою рідного краю; поглибити усвідомлення важливості збереження національної культури; формувати ціннісне ставлення до українського народу.
Завдання заходу:
- поглибити розуміння сутності понять: культура, звичаї, традиції.
- розвинути почуття відповідальності за збереження української культури; формувати почуття поваги до народних звичаїв та традицій; інтересу до історії.
- формування ціннісного ставлення до народної культури; розвиток національної самосвідомості.
Форма проведення: вікторина
Обладнання і наочність: кошик з папірцями трьох кольорів, презентація, аркуші для малювання, три набори фломастерів, аркуші з назвами свят та традиціями.
Використані практикантом джерела інформації для підготовки заходу:
http://www.nbuv.gov.ua/node/2982
https://turbosms.ua/ua/articles/prazdnovanie-maslenicy.html
Рекомендовані учням джерела інформації:
https://authenticukraine.com.ua/manners-ordinances-celebrations
Попередня підготовка: вчитель готує наочність до уроку, учні готують цікаву інформацію про Масляну.
Хід виховного заходу
І. Вступна частина.
Слово вчителя: Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них - світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі.
Дуже тісно народна творчість пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно. Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ.
Тож сьогодні ми з вами пограємо у гру та перевіримо як добре ви знаєте культуру свого народу.
ІІ. Основна частина.
Слово вчителя: Ви напевно знаєте, що на цьому тижні святкується масляна. Масляна є одним з найстаріших свят слов'янських народів. Справжня забава, яка зберегла свої традиції в наші дні з язичницької культури. Це смачне і неймовірно ситне свято триває цілий тиждень. А ви встигли вже покуштувати млинці на цьому тижні?
Відповіді учнів.
Слово вчителя: Як масляна святкується у ваших родинах?
Відповіді учнів.
Слово вчителя: Чудово, що у ваших родинах шанують народні звичаї, адже народ живе та процвітає поки люди пам’ятають історію та культуру своїх предків.
Перед початком вікторини вам необхідно розділитися на 3 команди за допомогою жеребкування. (учні по черзі витягають з корзинки, наповненої папірцями трьох кольорів, один папірець, який визначає їхню команду). Придумайте назву для своєї команди та оберіть капітана. Вікторина складається з 3 конкурсів, в кожному з яких ви можете накопичувати бали, та фіналу.
1 Раунд «Ребуси»
Слово вчителя: У цьому раунді ви можете заробити по 3 бали за кожний правильно відгаданий ребус. Участь приймають всі учасники. Якщо ви знаєте відповідь – піднімайте руку.
(ялинка)
(папороть)
(колядка)
(масляна)
(писанка)
Слово вчителя: Молодці! Ви відгадали всі слова. А у наступному раунді ми перевіримо чи знаєте ви яким святам відповідають ці атрибути.
2 Раунд «Відповідності»
Слово вчителя: На дошці прикріплені листочки з назвами свят та традиціями, яких прийнято дотримуватися у ці свята. Вам необхідно правильно встановити відповідності. Попрошу вити до дошки 3 учасника з кожної команди. У кожного буде можливість скласти по 4 правильні пари. За кожну правильну відповідь ваша команда отримає 5 балів.
(у таблиці подані правильно встановлені відповідності)
|
Свято |
Звичай |
|
День Святого Миколая |
Влаштовують театралізовані вистави, печуть особливий вид печива та разом з іншими подарунками кладуть дітям під подушку. |
|
Вербна неділя |
У цей день нарізають вербних гілочок і несуть їх до церкви святити. Коли освячені гілочки приносять з церкви - шмагають ними усіх членів родини і худобу, щоб здоровими були. По селах цими гілочками виганють перший раз корів на випас, зберігають їх цілий рік від недуг і грому. |
|
Святий вечір |
Готують кутю |
|
Старий Новий рік |
Молодь ходить колядувати, співає щедрівки, посівають зерном.За традицією, саме хлопчики-посівальники ходять вранці по домівках, засипаючи їх зерном. При цьому вони співають пісні-посівалки. Вважається, що зерно, яким посівають, не можна вимітати до заходу сонця. |
|
Різдво Христове |
Готується вечеря із 12 пісних страв. На почесному місці в домі повинен стояти Дідух — житній, пшеничний або вівсяний сніп, який символізує урожай та добробут, і є оберегом роду. Сідати за святковий стіл необхідно з появою першої зірки, що символізує народження Ісуса. |
|
Масляна |
Святкується тиждень, печуться млинці, господині запрошують гостей додому. Всі гуляння завершуються символічним спалюванням опудала. |
|
Великдень |
Люди печуть паски, розфарбовують писанки, збирають кошики з м’ясною їжею та іншою здобою та несуть до церкви щоб освятити. |
|
Сорок Святих |
Добрі господині цього дня печуть сорок булок із медом у формі пташок. В різних регіонах України їх іменували по-різному, але здебільшого це були назви птахів — «сороки», «жайворонки», «буслики», «птички», «пташки». Вірили, що саме на Сорок Святих з вирію повертаються пернаті — сорок різних порід. Тому калачики чи бублики, пампушки чи кренделі виробляли у формі пташечок із дзьобиками та крильцями, гребінчиками та хвостиками, а часом «садили» їх на бублик, наче на гніздечко. |
|
Івана Купала |
Молодь палить вогнища і стрибає через них, водить хороводи, плетуть вінки та запускають їх на воду, збирають трави, обливаються джерелицею, шукають «цвіт папороті». |
|
Великий Спас |
В цей день у церкві святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки, або жмут колосся жита й пшениці. Повернувшися з церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за стіл і розпалялася: їли яблука з медом |
|
Покрова |
Ходили до церкви, щоби молитися. Козаки — святили свою зброю. У селах також були свої звичаї. Річ у тім, що середина жовтня — це шлюбна пора. Робота на городах та полях закінчилася, а на вулиці не так уже й холодно, тож саме час гуляти весілля. Особливо, добрим знаком вважалося побратися саме в день Покрови. Мовляв, тоді Богородиця буде завжди захищати цю родину. |
|
Маковея |
Цього дня у церквах святили воду, квіти й мак. Так звану маковійську квітку переважно робили з городніх квітів, але додавали в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, м’яти, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. |
3 Раунд «Цікава Масляна»
(З кожної команди викликаються капітани)
Слово вчителя: Ви вдома готували інформацію та цікаві факти про Масляну, тож прошу команди по черзі представити свої виступи. Кожна команда може отримати за виступ від 0 до 15 балів. (оцінки виставляють інші команди та вчитель)
Приклади повідомлень:
Назва свята «Масляна» пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметана. У народі це свято асоціюється з смачними печеними млинцями та веселими гуляннями. Мета таких гамірних масових заходів полягала в тому, щоб розбудити весну від сну і прогнати геть зиму.
Частування
Перед майбутнім постом в масляний тиждень панував достаток найрізноманітніших смаколиків, головними з яких традиційно були млинці. Пекли їх на масляному тижні щодня, а особливо багато їх готували, починаючи з четверга. Саме рум'яні млинці своєю круглою формою за часів язичництва асоціювалися у людей з сонцем.
Різноманітні рецепти млинців були таємницею кожної господині і передавалися через покоління. У кожної газдині були свої фірмові інгредієнти, але в основному, млинці пеклися на основі пшеничного, вівсяного або кукурудзяного борошна. У тісто додавали різні продукти: вершки, масло, яблука, ікру, гарбуз або картоплю.
Традиції
У неділю перед масляним тижнем традиційно провідували родичів, сусідів чи друзів, а також запрошували їх в гості. Саме в цей день за святковим столом можна було вживати м'ясо, останній раз перед Великим постом. Цю неділю називали м'ясною.
Розваги
У стародавні часи це свято не обходилося без катань на конях, а молоді хлопці старалися спеціально до Масниці обзавестися саньми і прокатати молодих дівчат. Молоді пари обов'язково брали участь у таких розвагах. Упряжки з кіньми з дзвониками і веселим сміхом вершників ганяли за годинниковою стрілкою навколо сіл, намагаючись розбудити природу і відлякати зиму.
Іншою поширеною розвагою було катання на санках з гір. Веселі спуски з поворотами і падіннями користувалися великою популярністю у молоді.
Діти та підлітки щодуху каталися на прикрашених гойдалках. Було прийнято влаштовувати цікаві та веселі ігри. У цей час старші хлопці та дівчата активно залицялися одне до одного і шукали собі наречених, щоб після Великодня зіграти весілля.
Якщо на Масляну ще лежав сніг, на гуляннях будувалися снігові містечка або фортеці. Потім різні групи учасників намагалися штурмом взяти сніжне укріплення супротивників. Цей процес супроводжувався веселою грою в сніжки.
Ближче до вечора традиційно розпалювалося велике багаття, на якому згоряло солом'яне опудало зими, що йде; до цього його весь день возили по вулицях. Опудало встановлювали в центрі багаття, всіляко жартували над ним і лаяли його. Навколо вогнищ водились веселі хороводи з піснями і танцями.
У наш час дуже добре збереглись ці стародавні світлі традиції на Західній Україні.
Цікаві факти
- Млинці символізують сонце. Коли ми ласуємо млинцями, ми з'їдаємо разом з ними частинку сили, влади і могутності найбільшої зірки.
- Раніше Масляна називалася Комоїдицею. «Ком» - ведмідь, який прокидався після зимової сплячки на початку весни, а люди йому давали млинці в якості жертви. Саме звідси пішов вислів «перший млинець комом».
- Дата Масляної залежить від дати Великого Посту, вона починається за тиждень до Великого Посту.
- У Прощену неділю прийнята відповідь «Бог простить, і я тебе прощаю!»
Фінал
Слово вчителя: Ви добре підготувалися, а зараз настав час фіналу. Кожна команда має намалювати малюнок, на тему вашого улюбленого українського свята. Перша команда обирає осіннє свято, друга – зимове, а третя – весняне. А вкінці капітани представлять малюнки своїх команд.
(Учні презентують свої роботи)
(Вчитель рахує бали за гру та оголошує переможця)
ІІІ. Заключна частина.
Рефлексія:
- Що нового ви сьогодні дізналися?
- Про які традиції ми не повинні забувати?
Слово вчителя: Ви всі сьогодні чудово попрацювали і довели, що знаєте і поважаєте культуру свого народу. Кожен малюнок був яскравим та цікавим. Я вам дякую за те, що прийняли активну участь у грі.
Найголовніше те, що ви наше майбутнє. Тож ніколи не забувайте коріння свого народу, формуйте та примножуйте власні традиції.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку