Виховний захід "Вечір патріотичної пісні"

Ведуча.

Доброго вечора, шановні друзі!

Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні!

Тут жили наші діди й прадіди, тут живуть наші батьки – тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.

Ведуча.

Материнський образ України встає з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із зажури поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає недосяжно на повен зріст із карпатських верховин.

Ведуча.

Нема життя без України, бо Україна - це доля, яка  випадає раз на віку, бо Україна – це мати, яку не вибирають, як і долю, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі.

Композиція « Не стидайся, це твоя земля» -5 – 7 клас

.

Ведуча. Моя Україна… Це історія мужнього народу, що віками боровся за свою волю, щастя, свідками  чого є високі в степу могили, обеліски та прекрасна на весь світ українська пісня. Наш вечір  ми присвячуємо тобі, наша рідна Україно!

Дорогам, які ти пройшла, тобі, славний визволителю!

 В переддень   ВЕЛИКОЇ ПЕРЕМОГИ,

Тривожна музика

Ведуча. Тієї пам’ятної червневої пори, як і завжди, догорав рожевий світанок в обіймах спраглої ночі, пив теплу росу із трав та замріяно слухав останні звуки гармошки в сільському клубі. Тут випускники 41-го року танцювали свій останній шкільний вальс і не знали, що через декілька хвилин о 4-й годині ранку 22 червня вони закружляють у кривавому танку війни, який триватиме 1418 днів і ночей.

Композиція «Чорна хмара»( на фоні звучать слова)

Все починалося з грому небесного

Такого жорстокого, такого нечесного.

Із ненависного, злісного грому,

Який на світанку вигнав із дому.

А небо світле закрили чорні хрести!

Господи, Боже! Якщо ти є, захисти!

Крізь гуси у двір гусенята малі…

І кров на травиці…І кров на землі…

І шипить у ставку гаряче залізо,

І полум’я дике шугає над лісом…

І мама мовчазно- бліда, мов стіна…

І тато поволеньки кажуть: «Війна»

Пісня « Степом, степом…» (відео-презентація)

Ведуча.  Це  все  було…Були  німі  кургани,

                     Війна  ішла  не  на  життя – на  смерть.

                     Гриміли  залпи  і  ятрились  рани,

                    І  світ  ішов,  здавалось,  шкереберть…

(фон «Плине кача»  слова)

Захищати рідну землю- святий обов’язок чоловіків. Хоч як боліло мамине серце, а мусила вона в усі часи проводжати синів. Благословляла в похід, благала Бога, щоб сини повернулися. Проклинала війни…А сини часто не поверталися з походів, гинули, захищаючи рідний край. Господи, та це ж протиприродно: колисала, любила, навчала, ростила- а війна забрала… Самотня мати до кінця своїх днів чекала своїх синів.

Вірш «Чуєш…»

Пісня «Маки червоні»

Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про їхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури

1 ведучий: Минають роки, відлітають у вічність. Минуло стільки років, відколи замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов на нашу землю мир довгожданий, вистражданий, оплачений найвищою ціною людського життя. Все далі відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя. Кожен із нас поділяє думку, втілену в словах:

„Ніхто не забутий, ніщо не забуто”.

Пісня «Спасибі вам, фронтовики» , 9 клас ( «Перемога!»)

 Ведуча: Для українського народу ця війна була вдвічі важчою, бо прийшлося оборонятися не тільки від німецького фашизму, а й від московського більшовизму.

І воїни УПА свято боронили свою землю.

Ще молодими, не жаліючи ні сил, ні здоров’я, ні своєї молодості, славні патріоти віддавали життя за волю України.

1 ведучий:

Вийшла в степ широкий мати посивіла,

Виплакала очі від журби вона,

Біля квітів маку стала, заніміла,

І згадалась знову матері війна...

І почула голос сина над житами –

То зітхала мати, то вогонь палав:

„Я прийшов до тебе, я вернувся, мамо.

Я своєю смертю смерті потоптав.

На моїй могилі нині квітів море,

Ти в думках до мене линеш з далини,

І твоє невтішне материнське горе –

То прокляття вічне паліям війни!”

Пісня «Мальви»( кліп)

 Капітуляцією Німеччини в Україні, війна, на жаль, не завершилася. Вона ще тривалий час пожинала плоди велетенського за військовими масштабами суперництва двох найпотужніших тоталітарних систем світу. Це проявилося у протистоянні військ НКВС  та УПА на заході України, смерчі сталінських репресій, тотальній чистці серед десятків мільйонів людей України, які перебували на окупованій території. Архіпелаг ГУЛАГ заповнився новими мільйонами українців. Україна продовжила свій «хресний хід» на Голгофу.

Чом не цвітеш, калино, Божий цвіте,

У тім  сумнім краю на Соловках?

Бо там твоєї України діти

Шукали волю в тернах і зірках.

За солов’їну пісню над рікою,

За виплекані сонцем спориші.

Цвіти, калино, пам’яттю гіркою

В пробуджених нащадків у душі.

Пісня «Подай руку Україні»

Ведуча.  Я- Україна, Жінка, Мати всіх  дітей,

                    Що  на  фронтах  воєнних  полягли.

                   Сьогодні  я  звертаюсь  до  людей,

                   Щоб  мир  у  світі  пильно  берегли.

                   В  душі  моїй  горить  пекельний  біль

                   За  всіх-усіх,  яких  не  повернуть,

                   І  крик  душі  лунає  звідусіль.

                  Вони  до  нас  ніколи  вже  не  прийдуть…

                  А  всюди  квіти…квіти…і  трава…

                 Цвіте  земля чарівна, запашна,

                 Пісні  повсюди,  музика  звучить…

                 Але  ж  була  проклята  та  війна.

                 Тож  встаньте всі  і  голови  схилить,

                 Згадайте  тих, хто  йшов  через  фронти.

                 І  з  вдячністю  хвилину  помовчіть,

                 Щоб  пам’ять  в  нашім  серці  зберегти…

Ведучий.  Хвилина  мовчання  пекуча  й  терпка, як сльоза…

                   Ведуча: Діти, ніколи не проходьте байдуже повз могили, пам’ятники, обеліски. Завжди вклоніться пам’яті тих, хто боровся за нас, за наше життя і пам’ятайте про героїв, які живуть разом із нами.

Тремтять гармати. Б’є на спалах дзвін.

Залізні круки вилітають з хмари.

Горить Вкраїна з чотирьох сторін

І на чужинців просить з неба кари.

 Хто б це вгадав і по якій причині

На скільки літ розтягнеться війна?

І звісно всім: земель багато в світі,

А рідна, батьківська, лише одна.

Пісня «Так, я люблю Україну» -7 клас

Пісня «Їхав козак за Дунай» - 5 клас

Ведуча. Збереглася давня легенда ще козацьких часів: коли на країну нападали вороги зі сходу і заходу, півдня і півночі, коли в нерівних боях полягли кращі захисники народу, на велику раду зібралися старі вожді, наймудріші книжники, сліпі кобзарі. "Що чинити далі? – з болем і розпачем запитували вони. – Розбиті наші останні полки, захоплені ворогами останні фортеці…” І тоді піднялися найдревніші із кобзарів:

  - Неправда, - сказали вони, - останній полк ніколи не може бути розгромлений, остання фортеця ніколи не здається! Бо це те, що в душі кожного: наша дума, наша пісня, прадавні звичаї і традиції. Їх можна віддати лише добровільно – але ми не віддамо, бо ми народ одвічний, потужний і життєдайний. Биті, знекровлені, палені й топтані, ми знову піднімемося з руїн, із попелу, і знову воскреснемо, розквітнемо, забуяємо!..

  І справдяться  пророчі слова того кобзаря.

Горнусь до тебе, Україно

  Горнусь до тебе, Україно.

  Як син до матері горнусь

  За тебе, рідна і єдина

  Щодня я Богові молюсь.

  Молюсь за тебе, Україно,

  І свої сили віддаю,

  Щоб відродити із руїни

  Наш дух і славу бойову.

  Очистимо усі джерела,

  Дніпро-Славутич оживе,

  І заспіваєм: „Ще не вмерла

  Україна наша і не вмре”.

Пісня «Ще не вмерла Україна – гімн євромайдану» 9 клас

Ведуча. Ох,  скільки битв  відгриміло  довкола

                   У навіжений,  божевільний  час!

                   Та  чорна  кривда  -  правди  не  зборола

                   І  не  піддався  світ  пітьмі,  не  згас.

   Ведуча.Давно  я  чула, що  з  просторів  небесних

                   Нам  світять  зорями  в  нічній  імлі

                   Безсмертні  душі  праведників  чесних,

                   Отих  людей, що  вмерли  на  землі.

Ведуча.  Душі героїв.Вони  очима-зорями  дивляться

                     на  нас  із  небес, журавлями  пролітають  над  нами,

                     сумно  курличучи  в  небесній далині.

А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров?ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог,побачивши загін:

Спереду – сотник,молодий,вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній-сивий-сивий..

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

«Мамо, не плач» - 9 клас 

Ведуча. У  нашій  пам’яті вони  вічно  живі. ( виходять з лампадками)

                  Тож  запалімо  свічки пам’яті  солдатам-визволителям Великої Вітчизняної, героям-афганцям, героям Небесної сотні, усім героям, які боролись за незалежність нашої України. Нехай  спокійно  і  тепло  буде  їхнім  душам від  цього  священного  світла.

  Ведуча. Вслухаємось у гомін сивої давнини: звідти крізь віки долинає тупіт розвихрених коней, брязкіт шабель із козацького шаленого герцю, гучна яса стрілецької слави.

Ведуча. Як же довго наш народ ішов до незалежності! Ішов через утиски, в’язниці й Сибіри упродовж усієї історії від часів Київської Русі до наших днів. На цьому шляху загинула незлічена кількість кращих синів і дочок України, які відстоювали її незалежність.

Ведуча. Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради. Довгої вікової героїчної боротьби за волю.

Ведуча. Шлях України позначений високими степовими могилами та прекрасними піснями. Пісня, як естафета передає від покоління до покоління історичну правду Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробуванні і не скорилася. Ми можемо гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.

. Нові часи, нові завдання, нові вимоги… Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі. Сьогодні ми є свідками великих перетворень-перетворень, що відбуваються в нашій країні. Ми – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками піднесімо її культуру, своїми досягненнями славімо її. Будьмо гідними своїх предків, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.

Ведуча.

Немає на світі кращого

неба, ніж небо України!

Ведуча.

Подивімось на своє небо і думкою, як у тій чудовій пісні, полиньмо аж до Бога і гляньмо на зелено-блакитну Землю – і тоді відкриється нам на зелено-блакитному суцвітті планети  край, що нагадує собою серце,- Україна!

Ведуча.

Ні! Як нема кращого неба, ніж небо України, так і немає кращої землі, ніж наша Україна! Обєднаймося ж усі задля миру та спокою на рідній землі.

  Схід і Захід має бути разом. Ми проти війни!

Пісня «Хай єднається захід і схід» -2-4 клас