Виховний захід "Вечорниці"

Мета: Познайомити учнів з давнім народним звичаєм проводити вечорниці та обрядами ворожіння й кусання калити. виховувати в учнів повагу та любов до традицій рідного народу, до української народної пісні; виховувати інтерес до вивчення минулого рідного краю, прагнення зберегти народні звичаї та обряди. Розвивати творчі акторські здібності учнів.

 

Свято починається відеороликом про традиційні свята українців, звучать слова:

• Добрий день, шановні гості! Ми раді бачити усіх Вас на нашому святі.

Багата і щедра наша українська земля своїми полями, лісами, ріками і дібровами. Багата на хліб і пісню.

 

• А ще наше багатство – це народні традиції та обряди. У стародавніх слов’ян були різні обряди, різні релігійні свята, що святкувалися у певний час.

 

• З давніх-давен наша Україна славиться величними традиційними святами та обрядами. Одним із свят, яке завжди відзначали наші діди та прадіди, було велике зимове свято, особливо важливе для молоді — день Андрія.

 

• Взимку наставала пора відносного перепочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для домашніх тварин, спочивала примерзла нива, а отже, можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати, влаштувати забави.

 

Починаємо в цей час!

Хай веселий сміх іскриться

В серці кожного із нас!

Хай дзвінке вкраїнське слово

Пружно рветься в небеса!

Наша пісня пречудова

Хай ніколи не згаса!

Обійдіть весь світ безмежний,

І скажіть, в якій країні

Так зберігся скарб пісенний,

Як у нас на Україні!

 

(Піч, стіл, лавки, горщики, рогачі, кочерга, рушники, ряднинки, стільці, відра, коромисло. На заднику сцени – місяць, зорі.)
Дід: Щось добреньке з’їсти хочу 
        Тільки що - не знаю й сам.
Баба: Голови б ти не морочив! 
          Що зварила – те й подам.
Дід: Варенички, борщ і каша, 
       В животі від них бурчить.

Баба: Вередливий став ти, діду,
         Що тобі іще зварить? 
Дід: Знаю, бабо, ти не сердься,
       Я, мабуть, би з’їв оце…
      Коровай із борошенця, 
      А туди ще вбить яйце. 

 Баба: От же клятий!
         Хоч бери й тікай із хати.
         Будь по-твоєму, спечу.
         (Виходить)
Дід: Ти готуй, стара, швиденько.
       Повечеряєм гарненько.
      (Баба в мене молодець!)
       Але гріх самому їсти
       Цей рум’яненький хлібець.
      (Входить баба)
      Як були ми молоді
      Напечеш, бувало, хліба –
      Повна хата молоді …

Баба: О-о-о…! Танці, співи, сміх до ночі, 
                         Вечорниці… А тепер…? 
(Стук у двері)

Дівчата: Господарю! Господарю! Чи впустите до хати? 

Баба: Піду відчиню! Заходьте! Заходьте!

Дівчата: - Доброго Вам здоров’я, господарі!

- Добрий вечір, тітко Наталко!

- Добрий вечір у вашій хаті!

- Хай вам Бог допомагає!

 Баба: Казали Боги, щоб і ви помогли!
ви будьте здорові. Заходьте! 
Дівчата: То ми оце перші прийшли?

Баба: Атож. Роздягайтеся, готуйтеся. Будьте, як дома. 

Дівчата: Я в печі розпалю.
А я попідмітаю долівку.

Баба : Та що ви? Піч протоплена, хата підметена. 
  Одарко, а ти візьми відра  та принеси води свіжої.

Одарка: Добре, принесу водички свіженької.

(Сідають за стіл, розмовляють)
 

Дівчина.

Улянко, що ти вишиваєш?

 

Дівчина.

Серветку. Подивись, які красиві голуби.

 

Дівчина.

А я рушник вишиваю собі на весілля.

 

Дівчина.

А я для свого нареченого сорочку вишиваю.

 

Баба: Щось вас сьогодні не густо.
Парубки десь забарились.

Дівчата: Та й дівчата не всі прийшли. 

- Катря заміж вийшла, то вже й не прийде. 

- Оленка з Петром від людей ховаються.

- Мотря з Галиною до тітки Варки на вечорниці завжди бігають. Їм туди ближче.

- А Галину мати не пустила.
Казала: «Як підеш, то як візьму батога, то битиму,
ой битиму!»

 

Катря: Мені сьогодні такий сон приснився!
- Мене теж мати раніше била.
(Дівчата співають пісню «Била мене мати»

 

Катря: Мені сьогодні такий сон приснився!
Ніби йду я полем, а назустріч, далеко-далеко, парубок! Та такий гарний! Чорнявий!    Високий!
Я задивилася на нього, спотикнулась і впала…
А він підходить і руку подає…

Дівчина: І що?

Катря: (сердито) Та!.. Мати розбудила! Корову доїти!
До чого це, тітко Наталко?

Баба: А до того, що заміж ти хочеш. От що, Катре!

Катря: Та ви все жартуєте! 

Дівчина: А я знаю, як на хлопців ворожити! 

Дівчата: Як? (всі)

 

2.Цікаво ще знати, як буде зватися чоловік. Виходить дівчина на вулицю і питається першого зустрічного чоловіка:

 — Дядьку, як вас звати?

Наші люди цьому не дивуються, бо ж кожний знає, в чому річ. Почувши питання, прохожий дає відповідь. Наприклад: «Михайлом!». Це значить, що майбутній чоловік теж буде зватися Михайлом.

4. Давайте далі ворожити. Я знаю ще один спосіб ворожіння — на тинові. Підходиш до тину з зав’язаними очима і тричі промовляєш: «вдівець», «молодець», перебираючи прутики. На останньому, за який взялася рукою, в’яжеш свою стрічку, а тоді дивись — який тобі прутик попався — стрункий, кривий, чи може, сучкуватий.

Дівчина.

Ой, а я у чобітках сьогодні на святі,

і знаю, що із ними можна погадати.

Чобіточку мій новенький,

Теплий, гарний, червоненький,

Вкажи халявкою дорогу,

Хто посланий мені від Бога.

 

Дівчина.

Ходи,  ходи , та не порвися.

Із вулицями розберися.

Й минувши вуличку Івана,

Вкажи на вуличку Степана.

 

Дівчина.

А я свій поставлю гарненько,

Хай розшукує пару рідненьку!

 

Дівчина.

І торік я чобіток кидала,

Та щастя свого не впіймала .

То ж хай тепер оцінять люди,

А може й доля не забуде?

 

Дівчина.

Нема чобіт, то що робити?

У мене валянки підшиті!

Поставлю просто навмання,

Нехай долю поганя!

 

Дівчина: Треба напекти пиріжків – кожна дівчина одну.
Потім розкласти їх на долівці, випустити собаку, чию балабушку першу з’їсть, та дівчина й вийде  перша заміж. 

Баба: Дівчата, беріть по   пиріжку    та  позначте кожна свій. Розкладайте на рушнику! 
(Заходить Одарка з коромислом та відрами) 
Дівчина: Одарко, ти, мабуть, заснула біля криниці чи  що?
 

Одарка: Та!... Роман причепився, з відер воду виливав! Отам, у полі… 

(Дівчата співають пісню «Ой у полі криниченька»)

Одарка: А чого це ви  пиріжки на долівці порозкладали? 

 

Дівчина: Ворожити будемо! Клади й свого! Слухай, треба випустити собаку і чийого першого  з’їсть, та дівчина першою і вийде заміж. 
 

Одарка: (здивовано) У цьому році? 
 

Дівчина: Авжеж!
 

Одарка: Так впускайте ж Сірка!
 

Баба: Та нема ж Сірка дома.  Ще на тому тижні світ за очі забіг – старий був. Останнім часом так і з будки не вилазив.

Дівчина: Що ж його робити? Одарко, а Роман ще коло криниці?

Одарка: Мабуть, ще там. Я ж води так і не набрала.  А навіщо він тобі? 

Дівчина: А ми його замість пса використаємо!  Він же не знає, де чий вареник, от хай і з їсть. Одарко, гукай Романа.

Одарка: (гукає) Ром-а-а-а-н-е-е-е!  Рома-а-а-а-н-е-е-е!
(Заходить Роман) 

Роман: Чого тобі? Добрий вечір!  Доброго  здоров’ я всім!

Дівчина: От що, Романе! Бачиш вареники?

Роман: Ну, бачу!

Дівчина: Ото ж бери одного та й з’ їж, чи два, а то й всі поїж. 
Роман: Та я не голодний!

Дівчина: Дівчата ворожать, просять, з’їж!

Всі дівчата: З’ їж, Романе!

Роман: От причепились! Ну, добре вже, з’ їм. 
(Пробує руками) Холодні вже.  О, оцей найтепліший. З’ їм цей. 
(Дівчата сміються)

Роман: А чого це ви хихикаєте?

Дівчина: Та з’ їв ти вареника Мотриного, то в цьому році вона першою й вийде заміж.
Роман: Опа! То скоро й на весіллі погуляємо!

(Стук у двері — парубки прийшли)

Хлопці: Господарю! Чи впустите до хати? 
Вміємо співати, танцювати!

Баба: Заходьте, хлопці! 

Хлопці: - Добрий вечір, господине!

- Добрий вечір, господарю!

- Мир у вашу хату!

- Будьте ласкаві нас прийняти!

- Чули ми, що у вашій хаті сьогодні вечорниці.

- А ви нас зустрічайте, пригощайте вареничками смачними та масними.

Хлопці: Вечорниці починаймо,
               Славну пісню заспіваймо!

(Пісня  «По дорозі жук, жук…» виконують хлопці,

Пісня «По дорозі галка, по дорозі чорна…» виконують дівчата)

Дівчина: Дівчата, давайте затанцюємо. Нехай наша
баба молодість згадає.
(Виконується танок)

 

Господиня

Ну й розвеселили ви мене! Ми ж про калиту забули.

Хлопець

О, нарешті, калита,

Наче сонце, золота!

Хто вкусить калиту хоч раз,

Той буде першим серед нас!

 

Господиня

Прикрашайте, дівчата калиту,

Прикрашайте! Побажання промовляйте.

У небо наша калита, у небо,

А ти, сонечко, підіймись

Та на нас подивись:

Ми калиту чіпляємо,

На місяць поглядаємо,

Свою долю-радість закликаємо.

(Чіпляють калиту до сволока на стрічку.)

 

Хлопець

Нумо, хлопці і дівчата

Хто з нас буде починати?

 

Хлопець

Ой, громадо, чесні люди,

Я найпершим хочу бути. (Сідає на рогач)

Їду, їду я до річки,

Ой дайте вкусити калити хоч трішки!

 (Стрибає, не вкусив.)

 

Хлопець

Калито смачна, рум’яна.

Подивлюсь, аж голос в’яне.

Скажи, як тебе дістати?

Як таємницю розгадати? (Підстрибує, кусає, всі  регочуть)

Смачна калита, вкусив.

Аж душа засіяла!

 

Дівчина.

Ще ні разу не стрибала

Калити не куштувала. (Стрибає, не вкусила)

 

Хлопець

А заграйте-но музики,

У нас гарні черевики.

Починайте скоріш грати,

Бо хочеться танцювати.  

 

Парубок: Щось ми, хлопці, засиділись. 
Гей, музики, заграйте такої, 
Щоб аж у хаті було тісно.

 

 

                          Танець 

Хлопець

Що ж, повеселились й досить.

Мій живіт вже їсти просить.

 

Дівчина.

Милі гості, просим сісти,

Варенички будем їсти.

Варенички непогані,

Варенички у сметані.

 

Дівчина.

Вас чекають у макітрі

Варенички дуже ситні.

Білобокі, круглолиці,

З української пшениці.

 

Дівчина.

Їжте, їжте, просим щиро,

Варенички наші з сиром! 

(Виконують пісню «Із сиром пироги»)

 

 

Хлопець

Щось так швидко вечоріє,

У світлиці вже темніє.

Треба свічку запалити,

В гості нічку запросити.

(Дівчина читає молитву, запаливши свічку)

 

МОЛИТВА

Ісусе любий, Ісусе милий,

Вже ангели в небі зірку засвітили,

Ніч темна надходить, і всі ми в поклоні

До Тебе підносим маленькі долоні.

І молимось щиро за маму, за тата,

За діда, бабусю, сестричку і брата.

За всіх, кого любим.

За  всіх, хто нас любить,

Що нам помагають і ніжно голублять.

Дозволь нам щасливо цю ніч переспати,

Набратися сили, здоровими стати.

Дівчина: Вже й вечірній морок висне. 
Нічка зорі запалила. 
Українська наша пісня
Серце й душу звеселила.

(Виконується пісня « Господиня гарна я»)

Баба: Гарні вечорниці в нашій хаті!
Добре, що прийшли до нас на вечорниці.
Бачу, вмієте веселитись, жартувати, танцювати.

Дід: І ми, старі, згадали свою молодість.
Та на порожній шлунок не довго жартуватимеш. 
А що, бабо, варенички готові?

Баба: Готові. То ж сідайте до столу, будь-ласка.

Баба: А глядачів скільки у залі? 
То це теж наші готі,
І по очах бачу, теж їсти  хочуть.
Зараз, зараз скуштуєте. 
Дівчата, пригощайте гостей. 
(Дівчата роздають вареники)

Дівчина: Ой, мабуть, давайте, люди, 
За гостину дякувати будем
І за те, що гарно приймали.
І за те, що смачно частували.

Хлопець: Нехай ваша добра хата
Буде радістю багата
І ділами, й пирогами,
І гостями, і друзями.

Дівчина: А ще бажаємо сили,
Щоб ніколи не хворіли,
Щоб люди поважали,
Щоб діти шанували. 

Хлопець: Щастя, здоров’я не на один рік,
А на цілий вік!

Хлопець: А на прощання заспіваємо ще пісню та й
розійдемося по домівках.

 «І в вас і в нас все буде гаразд

Щоб ви і ми щасливі були».

1. Скільки б не співали, а кінчати час

Кращі побажання ви прийміть від нас. 

Приспів:

І в нас і в вас хай буде гаразд.

Щоб ми і ви щасливі були.

2.Хай у всіх вас буде, в місті і в селі

Радісно на серці, повно на столі.

Приспів

3.Прощавайте, Друзі, вам низький поклін.

Щастя вам бажаєм всі ми, як один!

 Приспів.

 

 

По дорозі жук, жук,

По дорозі чорний...

Подивися, дівчинонько,   

Який я моторний!         

 

Який я моторний,

І у кого вдався,-

Хіба ж даси копу грошей, 

Щоб поженихався!         

 

По дорозі галка,

По дорозі чорна...

Подивися ж, козаченьку,  

Яка я моторна!           

 

Яка я моторна,

Гнучка, чорнобрива;

Як побачиш - аж заплачеш,

Що я вередлива!         

 

 «Із сиром пироги»

 Служив козак у війську,

    Мав років двадцять три,

Любив козак дівчину

І з сиром пироги.

 

Приспів:

Ой, чули, чули, чули,

Ой, чули, чули ви,

Любив козак дівчину

І з сиром пироги.

 

Ішов козак на стежку помежи терени,

Побачив він дівчину, що несла пироги.

Приспів.

 

Чи знаєш, дівчинонько, про мої мрії-сни?

Чи знаєш, що я люблю із сиром пироги?

Приспів.

 

Дівчина, як почула козацькі мрії-сни,

То й зразу запросила на свіжі пироги.