Виховний захід «Великдень» ( 4 клас)

Виховний захід «Великдень» ( 4 клас)

Мета: розширити і поглибити знання учнів про найдавніше церковне свято, традиції нашого народу щодо святкування Пасхи; ознайомити із символікою знаків на писанках, навчати малювати орнаменти на писанках, удосконалюва­ти навички виразного читання віршів, розвивати уяву, фантазію, творчі здібності дітей;   Виховувати любов до нашого народу, його традицій, минулого і сучасного.

Обладнання: Клас святково прибраний українськими рушниками, на партах писанки у глиняних тарілках, свічі, паска.                                                                                                                                                      

          Епіграф    «Писанка – це неповторне багатство…
                           Його треба берегти, як безцінний скарб.»

                                                             О.Довженко                                                                                                                  Хід виховного заходу

І.Організаційний момент

ІІ.Оголошення теми виховного заходу.

ІІІ.Вступне слово вчителя.

Весна – найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються  із далеких країв птахи, зодягаються в зелень, квітнуть дерева, гаї перегукуються голосним пташиним співом.

Сьогоднішня наша виховна година присвячена самому великому святу християнства – Великодню. Настав час переглянути другу сторінку весняного календаря – квітень, адже саме в цьому місяці відзначається велике і шановане свято у християнській релігії – Великдень.

Учень

По всіх усюдах пісня лине,
Усе пробуджує від сну.
І всі комашки, всі рослини
Вітають чарівну весну.
Весна іде, весна іде.
Весну вітаймо, діти.
Весна пісні нам принесе,
Вінки, чудові квіти.
Як сонечко по небоньку,
По кругові йдіте,
Заводьте всі весняночку,
Весну вітаймо, діти.

Учень

Лине пісня до небес, -
Це радіють діти,
Ради нас Христос воскрес,
Як нам не радіти.
Зникне хай тривога,
Й ви, дорослі, не мовчіть -
Славте з ними Бога.
Про це чудо із чудес
Хай почують всюди.
З мертвих нам Христос воскрес.
Веселіться люди.

Учитель

Пов'язане із воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великдень, або Великий день.

Складання асоціативного куща.

– Прочитайте подані 10 слів і виберіть ті, що мають відношення до Великодня. Поясніть свій вибір.(На дошці подані слова: ялинка, верба, зима, весна, рушник, кутя, писанка, щедрівка, вертеп, обжинки).

 (На дошці навколо слова Великдень вивішую слова верба, весна, рушник, писанка)

За традицією в наших родинах святкують Різдво Христове, тобто народження Христа і Паску – його воскресіння. На новорічно – різдвяні свята ми колядуємо, щедруємо, хлопці посівають, їмо кутю.
Великдень! Сама назва вказує на те, що це не звичайний, а великий день. Величне свято, яке споконвіку символізувало перемогу над силами темряви і зла, уособлювало примирення і прощення. Воно нагадує нам про любов і милосердя, страждання і біль, одвічні людські цінності. Воскресіння Ісуса Христа дає нам змогу перемогти духовну смерть і жити новим повнокровним життям. Воскресіння Господнє в усі часи давало людям наснагу вірити і любити, прощати. Щоб зупинити зло, нам треба перемінитися самим, бо саме з кожного з нас спитається: ”А що ти зробив?” У цей день кожному треба примиритися з ближнім, відкрити свою душу вогником добра та милосердя. Будьмо християнами - милосердними до всього живого. Христос Воскрес ! Радійте!

Великдень українці завжди святкували радісно, піднесено. Готувалися до нього заздалегідь. Упродовж тижня наводили лад у господарстві: прибирали, мазали хати, розмальовували стіни зсередини, інколи й знадвору. Прикрашали покуть, вивішували найкращі рушники.

Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим або Вербним. Він найбільш відповідальний у ритуальній практиці посту. Кожен день цього тижня має своє призначення:

Учень Понеділок білить хату любить, певно, працювати: і кути побілить й стелю, щоб Великдень був веселий!

Учень Вівторок Шурхіт. Шум. Рипить в оселі: чисто-начисто підлогу - шури-шури! – тре завзято наш вівторок довгоногий.

Учень Пишна пані середа і пере, й прасує. До Великодня, ще б пак, хату облаштує!

Учень Чистий четвер – вдосвіта піднявся ще до сходу сонця начисто скупався.

Учень П’ятниця пече паски – господиня вміла: склянки зо три молока до цеберка влила, трохи борошна, яєць, додала й ванілі, щоби пригощати всіх вранці, у неділю.

Учень У суботи, ой, роботи - пише писанки субота, ясні крашанки фарбує, вимальовує-малює.

Учень Неділя Великдень – дзвонять дзвони звідусіль! Христос Воскрес! То ж славимо усі! Христос Воскрес !Воістину Воскрес! Сміється сонечко в усій його красі! Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Учитель За 6 днів до Великодня, за християнським ученням, Ісус Христос зі своїми учнями йшов до Єрусалима. Дорогою зустрічний люд гучно Його вітав, кидаючи пальмове гілля до Ісусових ніг. Оскільки пальми в нас не ростуть, їх замінила верба. Під час богослужіння у Вербну неділю освячується вербова лоза. Принісши її додому, люди злегка б'ють одне одного гілочками, приказуючи: «Верба б'є, не я б'ю, через тиждень — Великдень, недалечко — червоне яєчко», «Лоза б'є, не я б'ю, через тиждень—Великдень. Будь здоровий, як вода, і багатий, як земля!»

Для українців обрядова верба – священна. Їй приписується магічна сила. Гілочки ці берегли як помічників від хвороб і грому. Як тільки навесні виганяли худобу на пасовище, брали священні гілочки верби, і «били» ними тварин промовляючи: «Щоб погань не чіплялася різна». Священні вербові гілочки кидають на двір, коли йде град, щоб зупинився. Ці верби зберігають до наступного Вербного Воскресіння, а потім спалюють (викидати на сміття їх не можна).

Найважливіший день Вербного тижня — Четвер. Його називають Чистим або Живним. В цей день випікають паски. Поки паска не посвячена, їсти її не можна — гріх! Колись був звичай пекти три пасхи — сонцю, покійним, живим. То саме першу пасху пекли в четвер, другу — в п'ятницю, а третю — в суботу.

Посадивши паску в піч, господині витирали дітям обличчя, примовляючи: «Абис такий величний, як хліб пшеничний», «Абис така велична, як паска пшенична». Як паска вдавалася, раділи, бо в родині буде все гаразд; якщо ні або порепається, вбачали в тому ознаку якихось майбутніх нещасть, смерті когось із близьких чи родичів.

Існує повір’я, що в четвер до сходу сонця ворон носить своїх дітей купатися в річку. Хто викупається раніше дітей ворона, той буде здоровим цілий рік.

Наступний день Вербного тижня – Страсна П’ятниця. Ні шити, ні прати, взагалі ніякої роботи у цей скорботний день не можна виконувати, адже у Страсну П’ятницю був розп’ятий на хресті Ісус Христос. Тож зрозуміло, що веселитися, співати, жартувати теж не можна. За народним віруванням кажуть: "Хто співає у Страсну п'ятницю, той на Великдень буде плакати". На знак скорботи запроваджено на цей день найстрогіший піст. Обід у Страсну п'ятницю — пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться капустою, картоплею, огірками.

Далі наступає Велика Субота. У Великодню суботу роблять крашанки. Здебільшого фарбують в червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Не годиться робити чорні крашанки, бо вони нагадують про кров "лукавого". Перше фарбоване яйце зберігають і, як треба, підкурюють ним хворого на пропасницю.

Неможливо собі уявити весняне свято “Великдень – свято всіх святих” без яйця, тобто крашанки і писанки. Адже яйце – загально-людський символ – символ життя, весни, сонця. Фізхвилинка

Учень розповідає про Вербну неділю

Останню неділю перед Великоднем називають Вербною… У цей день святять вербу. Верба - одна з найулюбленіших дерев у народі.
Цвіт верби - це прекрасне і зворушливе диво природи. Ці вербові прутики на Вербну неділю освячують у церкві. Зранку на богослужіння сходяться всі: і старі, і малі, бо ” гріх не піти до церкви, як святять вербу.”

Повертаючись додому, били зустрічних, промовляючи… Не я б’ю, верба б’є, за тиждень - Великдень, уже недалечко червоне яєчко.

Учень розповідає про Чистий четвер

Тиждень перед Великоднем називають Великим, або Страсним. У наших домівках, квартирах повинна бути тиша, благодать: ні тобі веселощів, ні сміху, ні жартів, ні пісень. Четвер на цьому тижні називають Чистим. Усе повинно бути на цей день вибіленим, вимитим, витертим, а люди викупані.
За ним настає п’ятниця, її називають Страсною. У цей день господині починають пекти паски. Цього дня був розп’ятий Ісус на хресті на Голгофі, йому було лише 33 роки. Від часу розп’яття о 6 годині до його смерті 9 години він прийняв великі муки за нас живущих.
Це найскорботніший день, страсний, у який треба тільки їсти хліб і пити воду, сумувати.
У суботу роблять крашанки та писанки. Яйце є символом народження найсвятішого з людських почуттів кохання. Земля – це наша мати, а ми – всі її діти.
А в неділю люди радісні, святково одягнені, з пучечками верби та красивими кошиками, сплетеними з лози, ідуть до церкви послухати службу, поставити свічки і посвятити паску, яйця, ковбаси і ще багато чого.
Усе це прикрите красивими та охайними рушничками. А запалена свічка надає святкового настрою. А з уст в уста переливається:
Христос воскрес! Воістину Воскрес!
Христос воскрес! Воістину Воскрес!
Христос воскрес! Воістину Воскрес!

Ведучий 1. До Великодня, як і до Різдва, батьки купують дітям гостинці.

Читець 1. Вірш Тараса Шевченка
На Великдень, на соломі
Проти сонця діти
Грались собі крашанками
Та й стали хвалитись
Обновами. Тому к святкам
З лиштвою пошили
Сорочечку. А тій стьожку,
Тій стрічку купили.
Кому шапочку смушеву,
Чобітки шкапові,
Кому свитку. Одна тільки
Сидить без обнови
Сиріточка, рученята
Сховавши в рукава.
- Мені мати купувала.
- Мені батько справив.
- А мені хрещена мати
Лиштву пришивала.
- А я в попа обідала, -
Сирітка сказала.

Учитель. Невід’ємна частина свята Великодня – писанка. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване яйце вважалось оберегом.Крашанки дарують на щастя рідним та друзям, бажаючи один одному здоров’я. З крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній українській оселі.

Хто народ свій щиро любить,
Рідну землю хто кохає,
В того серце золотою писанкою сяє.
Хто любов свою покаже
Не словами, а ділами,
Того серденько найкраще –
Писанки над писанками.

Назва «писанка» походить від слова «писати». Існує багато легенд про те, чому на Великдень фарбують яйця.

(Учні по черзі розповідають легенди)
Учень

За одною з легенд, найперше яйце мало всередині не жовток із білком, а зародок цілого світу. Здавна вони були символом весняного відродження природи, зародження життя. З тієї хвилини, коли на яйце наносили орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало предметом магічного обряду, своєрідним оберегом. Наші предки вірили у чарівну силу писанки і крашанки. Їх клали на вікні, щоб не було пожежі в хаті; у воду при першому купанні дитини, щоб дитя здоровим росло; закопували у землю перед посівом і коли знаходили під час обжинків, то було доброю прикметою.

Учень

Інша легенда розповідає, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплі виникла червона крашанка. А сльози Матері Божої, яка стояла під хрестом, молилася і плакала, капали на ті червоні крашанки і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Забравши всі писанки та крашанки у хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі.
Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустинки розкотилися по всьому світу. З того часу наші матері, бабусі та сестри саме до цього дня фарбують крашанки та розписують писанки до Великодня – свята Воскресіння Ісуса Христа. Після того, як їх разом із великодньою паскою (куличем) освятять у церкві, їх дарують родичам, знайомим і друзям, навіть просто зустрічним, зі словами „Христос Воскрес!”. А ті їм відповідають: „Воістину Воскрес!” і щиро дякують.

Учень

А я чув іншу легенду. Коли Ісуса було схоплено, Матір Божа прийшла до Понтія Пілата з проханням віддати їй сина. За звичаєм, за це вона принесла в фартушку дари: 12 яєць, тобто те, що було в неї. Пілат вагався, він боявся іудеїв. Нарешті, він відповів: “Ні, я не віддам його тобі”. З розпачу у Марії опустилися руки і писанки покотилися по бруківці. Від цього на низ з’явилися подряпини. Коли Матір Божа підібрала їх і побачила в цьому знак Господень, віднесла апостолам-учням Ісуса, промовивши: “От знак Господень, Він воскресне!”

Учень

Розповідь про символіку кольорів писанок
Найдавнішими вважаються крашанки - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м'які відтінки. Але колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.
Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.
Червоний колір на писанках, мабуть, є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова "красний" - "гарний" стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.
Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.
Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я.
Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.
Чорний колір - колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.
Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.
Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.

Практична робота

А зараз ми з вами будемо малювати писанки. Ви повинні вибрати  орнаменти які будуть на вашій писанці. Орнаменти  бувають різні: рослинний, тваринний, геометричний, побутовий. Кожен значок, кожна риска на писанках, мальованках мають свою життєдайну силу.  Пофантазуйте і додайте щось своє.

Учитель.

А які ж Великодні свята без розваг і забав молоді та дітей! Після церкви вони збиралися на левадах, вигонах, співали, грали в різні ігри. Чому б і нам не спробувати?

Парубки змагалися в силі, спритності, сміливості. Дівчата водили хороводи «Подоляночка», «Кривий танок».
Зараз продемонструємо гру, яку ви зможете повторити вдома з батьками чи друзями на Великдень. А називається вона «Битки».
Гравці«стукаються» крашанками. Чия розбивалася, той програвав.

Гра «Музична писанка».
Гравці стають у коло і під мелодію передають з рук в руки писанку. Мелодія раптово зупиняється і той гравець, який не встиг передати писанку наступному, виходить із кола. Гра продовжується до тих пір, доки не залишиться переможець. Він і бере собі писанку.

Гра «Дзиґа»

Двоє дітей розкручують яйця.
В кого довше буде крутитися, той і виграв.

Гра «Відгадка»

Береться кілька шапок. Під одну кладеться писанка. Потрібно відгадати з першого разу, під якою шапкою яйце.

Учитель Тиждень після Великодня називають Світлою седмицею або Поминальним тижнем. Згідно з давнім народним повір’ям померлі радіють, коли їх поминають, згадують добрим словом живі родичі та ще й приходять до них на могилу. Цієї неділі разом з батьками ви підете на могили своїх родичів. Поводьтеся, будь ласка, чемно, спокійно, виховано, не кричіть, не бігайте.

ІV. Закріплення матеріалу.

Учитель.

А зараз подивимося, як ви уважно слухали. А це допоможе зробити наша вікторина.

Вікторина

1.Яка різниця між писанками і крашанками? (писанки пишуть, а крашанки фарбують).

2.А в чому фарбують крашанки? (в лушпинні цибулі, корі дуба, кропиві, бузині).

3.А чим пишуть писанки, що використовують? (спеціальними писачками, воском).

4.У якій країні є пам’ятник писанці? (у Канаді).

5. Яка сучасна дитяча іграшка подібна до писанок і крашанок? (кіндер – сюрприз).

6. Чому на Великдень обмінюються крашанками? (бажають один одному здоров’я).

V. Рефлексія

Учитель.

Що вам найбільше запам’яталось з виховної години?

А що сподобалось?

Який у вас настрій після заняття?

Хочу побажати нам усім добра, любові та ще й на той рік  дочекатися світлого свята Пасхи в щасті й здоров’ї! 

Я вітаю, друзі, всіх

Зі святом Великоднім!

Щоб здійснились всі бажання

І мрії сьогодні