Виховний захід
“ВІД РЕМЕСЛА ДО ТВОРЧОСТІ”
Мета:
Виховний захід
“ВІД РЕМЕСЛА ДО ТВОРЧОСТІ”
Мета:
Обладнання: Виставка творчих робіт учнів з різних напрямків декоративного мистецтва, магнітофон, ноутбук, відеопроектор з екраном, аудіозаписи: “Пісня про рушник” (слова А.Малишка, музика П.Майбороди), “Мамина сорочка” (слова і музика Н.Май), відеозапис “Свято гончара в Національному Музеї архітектури та побуту України, 2010 рік”
1.Вступне слово. Повідомлення теми.
2.Цікавий світ художньої обробки деревини.
3.Барвистий віночок вишиванок.
4.Лозоплетіння- народне ремесло рідного краю.
5.Чаруючі витвори гончарного круга.
6.Огляд виставки.
1. Чи є необхідність в своєму житті спиратися на народні ремесла та досвід старших поколінь?
2. Де проходить межа між простою працею та творчою?
3. Які народні промисли можна зустріти на території нашого району?
1 ведучий:
Іскорка таланту схована при народженні в душі кожної людини. Від того, як її плекатимуть, який вона отримає розвиток, чим наповнюватимуть, хто оточує, залежатиме чи вона згасне, чи розгориться дивним полум’ям, даючи наснагу до праці та милуючи оточуючих чудовими витворами мистецтв.
2 ведучий:
Кожна особистість в чомусь неповторна і виразна. Зараз у вас пора юності. Це період поєднання грайливих мрій та серйозних задумів. В юності людина робить найвеличніше відкриття – відкриває саму себе. У цих пошуках глибокий зміст: кожен може розкрити свої реальні, досі незнані можливості, через світ захоплень. Але як цього досягти? Тому тема нашої зустрічі: “Від ремесла до творчості”.
1 ведучий:
Ми поговоримо про народні ремесла та умільців, які вкладають у них часточку своєї душі. Одним з таких ремесел є художня обробка деревини. Її
природна фактура, колір, аромат - неповторні. Потрапивши у руки майстра, деревина набуває другого життя, перетворюючись у корисні для побуту речі.
1 учень:
Різьбленням по деревині людина почала захоплюватися з прадавніх часів. Ним прикрашали житло і кораблі, меблі та посуд, знаряддя праці, застосовували при виготовленні іграшок. Деревина і в наші дні залишається улюбленим матеріалом художників та народних майстрів. Існує багато видів різьблення по деревині: пропильне, геометричне, контурне, рельєфне.
2 учень:
Контурне - це неглибокі канавки, що проходять по контуру малюнка. За рахунок цього він стає чітким і зрозумілим, особливо на темному фоні. Контурним різьбленням виконують зображення квітів, листків, фігурок тварин, птахів. Також його використовують для виконання декоративних панно. Виразний вигляд воно має на чорному лакованому фоні.
3 учень:
Пропильне (ажурне) різьблення виконується за допомогою лобзиків. Особливо гарними здаються візерунки пропильных дерев'яних смуг, що прикрашають фасад будівлі. Ритмічно розташовані завитки наскрізного рослинного орнаменту або геометричних фігур чітко виділяються на тлі стіни, освітленої сонцем. Крім цього, наскрізні візерунки прекрасно сполучаються з об'ємними, виступаючими деталями фасаду. Застосовували такий тип різьблення для прикрашення меблів стилів бароко і рококо, він став елементом декоративного оформлення житла.
2 ведучий:
А зараз запросимо наших однолітків, хто займається художнім різьбленням показати свої роботи та розповісти про них.
(Учні розповідають).
Запитання:
1.Чим приваблює робота з деревиною?
2.Який інструмент використовуєте?
3.Хто допомагає у роботі?
1 ведучий:
Вишиванка - символ Батьківщини,
Дзеркало народної душі,
В колисанці купані хвилини,
Світло і тривоги у вірші.
2 ведучий:
Вишиванка - дитинча кирпате,
Що квітки звиває в перепліт,
Материнські ласки, усміх тата,
Прадідів пророчий заповіт.
1 ведучий:
Вишиванка - писанка чудова,
Звізда ясна, співи та вертеп.
Вишита сльозою рідна мова,
Думами дорога через степ.
2 ведучий:
Вишиванка - біль на п`ядесталі,
Слава, воля, єдність, віра - ми.
Журавлем курличе, кличе далі,
Стелить вирій взорами-крильми.
4 учень:
Серед жіночих народних промислів чільне місце в історії нашого народу займає вишивання. Майже кожна область, кожний район, а часто й окремі села з покоління в покоління, від матері до дочки передавали таємниці цього виду мистецтва. Тому за кольором, орнаментом, фактурою вишивки завжди можна було визначити місце її виготовлення. Народні майстрині старанно зберігають свої традиції.
В українському орнаменті, його плавних лініях, в улюблених мотивах промовляє душа народу, його історія, природа, в оточенні якої він живе. З орнаментом пов’язані образи добра, краси, оберегу. Він опоетизований народною свідомістю, теплом людських рук. За ним стоїть тисячолітня історія українського народу.
(звучить “Пісня про рушник”, слова А.Малишка, музика П.Майбороди)
1 учень:
Червоно - чорні всі узори,
мережив ряд на полотні.
Традицій пласт, легенди роду,
духовний символ, оберіг,
калини кущ, дівочу вроду,
на полотні все хтось зберіг.
Прості орнаменти, народні,
тягучі як пісні степів.
Все актуально і сьогодні,
хоча й прийшли з далеких днів.
2 учень:
Вишивання – один з найдавніших видів декоративно-ужиткового мистецтва слов’ян. Народні вишивки захоплюють нас досконалою композицією, різнобарвним колористичним вирішенням. У своїх роботах народні майстри показують одвічний потяг людини до краси, зв’язок з рідною природою.
3 учень:
Історія народної вишивки на Україні сягає своїм корінням у глибину віків. Дані археологічних розкопок та свідчення мандрівників і літописців доводять, що вишивання як вид мистецтва на Україні існує з незапам’ятних часів. Вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів.
Народна вишивка - це мистецтво, яке постійно розвивається. Це величезне багатство, створене протягом віків тисячами безіменних талановитих народних майстринь. Наше завдання - не розгубити його, передати це живе іскристе диво наступним поколінням.
(звучить пісня “Мамина сорочка”, слова і музика Н.Май)
1 ведучий:
У нас присутні дівчатка, захоплення яких художня вишивка. Надамо їм слово.
(Учні розповідають).
Запитання:
1.Хто в родині займається вишивкою?
2.Як підбираєте композицію?
3.Які плани на майбутнє?
2 ведучий:
Ой, вербо, вербо, вербиченько,
Гнучка та висока,
Де вродилась і зросла ти
Сестро милоока?
На Вкраїні народилась,
З Дніпра воду пила,
Людям нашим полюбилась.
Шану заслужила.
2 ведучий:
Ще довкола сніги біліють, але як тільки сонце на весну поверне і трохи потепліє, одразу у верболозах з’являються пухнасті котики. Це верба цвіте. Цвіт верби – прекрасне, зворушливе диво природи, а пухнасті котики – це вражаючий символ краси, навесні вони звеселяють наше серце.
1 ведучий:
Про вербу, скромну нашу вербу, сказано і переказано. Їй присвячено багато віршів, прислів’їв, загадок, пісень. Але сьогодні ми поговоримо про практичне застосування цього чудового природного матеріалу. Міцна, легка, зручна в обробці, вона стає в нагоді для створення великих та малих побутових виробів.
4 учень:
Плетення з лози – одне з найдавніших видів декоративно-ужиткового мистецтва. За свідченням археологів, воно виникло ще в епоху неоліту, набагато раніше від гончарства, ткацтва, обробки дерева, металу. Поява плетених виробів зумовлена наявністю сировини в достатній кількості, а також простими техніками виконання, які не вимагали складних знарядь праці. Віками нагромаджувались технічні прийоми обробки матеріалу для плетення, уміння використовувати його практичні можливості та художні особливості.
5 учень:
Ми майже не знаємо імен народних майстрів минулого. Свою
майстерність вони передавали від батька до сина, від діда до внука, як у народі кажуть - "з рук в руки". З покоління в покоління вдосконалювали свої винаходи, фантазію. Час відкидав усе випадкове, недовершене, шліфуючи й зберігаючи тільки цінне та високохудожнє. Так пошуки й досягнення окремих майстрів об'єднувалися, утворюючи скарбницю народної творчості.
6 учень:
Вироби з лози дуже добре поєднується зі інтер’єром житла. У своєму природному стані лоза має колір деревини - яскраво-жовтий, що переходить в тьмяно жовтий; це надає виробам оригінального, неповторного вигляду. Плетені вироби дуже міцні. Причина такої стійкості до пошкоджень не лише в самому матеріалі, але і в способі виготовлення. Лозу не склеюють з десятка деталей, а згинають, заплітаючи місця з'єднання тоншими прутиками.
2 ведучий:
А зараз ми запрошуємо до слова признаного майстра лозоплетіння.
(Розповідь майстра з демонстрацією виробів та елементарних прийомів плетіння).
1 ведучий:
Перші керамічні вироби з'явилися ще в епоху палеоліту. На древніх стоянках археологи часто виявляють рештки глиняного посуду, різноманітні глиняні фігурки людей, тварин і фантастичних істот.
2 ведучий:
Казкові перетворення аморфної глиняної маси в матеріал, що по міцності та вогнестійкості мало в чому поступається каменю, здавалися древнім людям справжнім чарівництвом. У більшості світових міфологій, виготовляти керамічні вироби людей навчили боги, які були також першими гончарами
1 ведучий:
Винахід гончарного круга (IV тис. до н. є.), спочатку ручного й повільнообертового, а у середньовіччі швидкісного, з ножним приводом, став переворотом у розвитку гончарного ремесла. Техніка формування на крузі давала змогу не лише збільшити випуск продукції, а й поліпшити її художній рівень. Посуд, виготовлений на крузі, досить легкий, тонкостінний, з гармонійно-симетричними обрисами форми, чіткими орнаментальними смугами, лініями тощо.
2 ведучий:
Багата гончарними традиціями Полтавщина. Глини, придатні для цього ремесла, досить рівномірно розташовані майже по всій території області. Споконвіку ними користувались майстри народної кераміки. Мистецтво паленої глини акумулювало творчий досвід поколінь. Кожна епоха залишала нам шедеври, які хвилюють естетичною насолодою, виявом людської творчості за законами краси.
1 ведучий:
А зараз ми полинемо в атмосферу справжнього свята та побачимо сучасні витвори мистецтва – продукцію гончарів України.
(Демонстрація відеофрагменту свята гончара)
2 ведучий:
Ми з вами провели бесіду про різні захоплення людей, які переросли межу від праці, фахової підготовки і вийшли на рівень творчості. Висловлюємо слова вдячності нашим учасникам і бажаємо їм успіхів та творчого натхнення. Присутніх запрошуємо до перегляду виставки виробів декоративно-ужиткового мистецтва, що розміщена в нашому залі.