Виховний захід "Вікно життя: Подаруй шанс на життя".

Відверта розмова, тему якої підказав сюжет телевізійної передачі.

Вікно життя: Подаруй шанс на життя. Джерело: fakty.ictv.ua

"Всі лиха людей відбуваються не стільки від того, що вони не зробили того, що потрібно, скільки від того, що вони роблять те,чого не потрібно робити."

Л. Толстой

Мета:

• прищеплювати учням високі моральні цінності людини;
• вчити бути милосердними, чемними, добрими; шанувати батьків, сповідувати любов і повагу до людей, виховувати почуття відповідальності;
• вміння швидко і правильно приймати відповідальні життєві рішення.

Обладнання:

• мультимедійне обладнання;
• аудіо і відеозаписи.

Структура заходу: 
1. Організація групи.
2. Повідомлення теми та мети виховного заходу за схемою телевізійної передачі «Стосується кожного»

3. Показ і розповідь ситуаційного матеріалу.
5. Відверта розмова за підібраним матеріалом.

6. Програвання ситуацій щодо поданої теми за схемою: ”Якби… Як би…”

 

 

«Не кидайте дітей! Залишайте їх у нас …» - плакати з таким написом з’являються по всій Європі, в тому числі в Україні, закликаючи жінок, які добровільно відмовляються від своїх дітей, залишати малюків не де доведеться, а в спеціально обладнаних «вікнах життя».

1. ЯКЕ МАЙБУТНЄ У "ВІКНА ЖИТТЯ"?

13 лютого 2012 р., в морозну ніч, опівночі "Вікно життя" у Вінниці, при монастирі Сестер- Каносіянок, що на Соборній, 18 врятувало не тільки життя новонародженої дівчинки.

Воно врятувало жінку від страшного злочину. 
На сьогодні в Україні діє 20 пунктів "Вікно життя": у Львові - два пункти, у Тернополі, Борисполі, Вінниці, Києві, Рівному, Павлограді. Дуже шкода, що деякі ЗМІ роблять антирекламу "Вікнам життя", розповсюджуючи інформацію, отриману від некомпетентних осіб. Так сталось у Вінниці, коли у статті

" Немовля підкинули черницям" журналістка Ольга Ольхова написала, що вікно обладнане відеокамерою, а міліціонери шукають жінку, яка може бути матір'ю знайденої дівчинки. Після такої інформації "Вікно життя" може бути приречене.
Жодне "Вікно життя" в Україні, зокрема і те, що розташоване по вул.Соборній, 18 у Вінниці не має відеокамер для спостереження. "Вікна" обладнані сигналізацією, яка спрацьовує через декілька хвилин. Ці декілька хвилин дають можливість жінці відійти на певну відстань від пункту і не боятись, що буде поміченою. Жінку ніхто не буде розшукувати, оскільки анонімність забезпечена. Варто згадати, що рік тому на цьому наголошували під час урочистого відкриття пункту представники міської влади. Всі правові та юридичні нюанси діяльності "Вікон життя" узгоджуються з               адміністрацією.
Жінка може протягом кількох місяців оговтатись і забрати свою дитину. І при цьому не буде притягнута до кримінальної відповідальності. 
     Основна мета "Вікон життя" - звести до мінімуму кількість жахливих випадків, коли матері позбавляють життя своїх новонароджених дітей або залишають їх на вокзалах, смітниках, у парках, скверах, де немає шансів вижити. Інколи, жінка приховує свою вагітність, не стає на облік, народжує дитину не в пологовому будинку. В розпачі здатна на страшний крок. Але вихід є. Врятувати дитину може "Вікно               життя". 
        Хочеться щиро подякувати черницям з Вінниці, Сестрам-Каносіянкам за їхню плідну працю по збереженню людського життя.

Джерело: fakty.ictv.ua

2) Страшні реалії життя.

   У Полтаві в сміттєвому баку знайшли немовля.
Знайшли дитину на вулиці Фрунзе. Про це повідомили в перес-службі УМВС в Полтавській області. Зараз міліціонери шукають матір новонародженої.
– Вчора, 26 вересня, до Октябрьського райвідділу міліції, – повідомили на сайті обласних міліціонерів. –  Надійшло повідомлення з центру екстреної медичної допомоги про те, що до них зателефонувала невідома жінка та повідомила, що по вулиці Фрунзе в сміттєвих баках знайшла новонароджену дитину. На місце події негайно виїхала слідчо-оперативна група міліції та               медики.
      «Виносила сміття до баків, й помітила у господарській сумці немовля, – розповіла міліціонерам полтавка, яка побачила немовля. – Дівчинка була зовсім без одягу з не перерізаною пуповиною та плацентою».
        Немовля доставили до реанімаційного відділення дитячої міської клінічної лікарні. Наразі по факту слідчими відкрито кримінальне провадження за частиною 2 статті 15 (замах на злочин) Кримінального кодексу України та статтею 117 ( умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини). За скоєне законодавець передбачив покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.

      Нині дівчинка знаходиться дитячій лікарні Полтави, куди її доправила «швидка», вже не в реанімації, а у відділенні патології новонароджених.

     Вага малечі – 3400. Вона гарненька, виглядає доношеною дитиною. Одягу, як кажуть лікарі, їй вистачає. Та й небайдужі полтавці, які прочитали в інтернеті про викинуту дівчинку, привозять одяг, засоби догляду за дитиною. Якраз останніх треба чимало, адже таких діток у відділенні  кілька. Від них відмовились батьки, щоправда в більш гуманний спосіб. Зараз у місцевих ЗМІ з'явилась інформація, що міліція приходить у виші міста, де спілкується зі старостами груп на предмет виявлення студенток, які були вагітними та могли вчинити так.

http://kolo.poltava.ua/

3)  В своїй енцикліці «Evangelium vitae» Іван Павло ІІ навчає, що: «Кожна дитина вже від моменту зачаття – це Божий дар. Цей дар інколи важко сприйняти, але він завжди безцінний. Потрібно перш за все змінити своє відношення до зачатої дитини, навіть якщо вона з’явилася, як то кажуть «несподівано». Вона є людською особою.» З цим не можливо не погодитись. В Основному Законі України записано, що кожна людина має право на життя і ніхто не має права позбавити її цього. Кожній дитині повинні бути створені сприятливі умови для розвитку та виховання, проте іноді обставини складаються так, що мати не в змозі забезпечити дитину…

      «Вікно життя» – це місце, де жінка, котра опинилася у складних життєвих обставинах, може анонімно залишити своє немовля, зберігши його життя та давши шанс на нову родину. «Вікно життя» – це краща альтернатива для дитини, ніж вбивство чи то через аборт, чи то вже після народження.

      Прототип «Вікна життя» з’явився у ХІІ ст. з ініціативи Папи Римського Інокентія ІІІ. Його шокувала звістка про величезну кількість неживих немовлят, знайдених у водах Тибру. Перше таке «вікно» діяло в госпіталі Святого Духа в Римі, поряд з Ватиканом. Це був дерев’яний циліндр, який містився у стіні. Мати залишала там дитину і рухала дзвіночок, щоб почули монахині.

      Унікальний для України проект стартував у травні 2009 року. У Львівському обласному перинатальному центрі за адресою: вул. Дж. Вашингтона, 6 було відкрито перше в Україні «Вікно життя» – спеціальний пункт, де матері можуть анонімно залишити новонароджену дитину. Це стало початком реалізації масштабного соціального проекту «Вікно життя». Покликаного звернути увагу суспільства на проблему жорстокого ставлення до небажаних новонароджених дітей.

     Залишити малюка у «Вікні життя» можна цілком анонімно. Вікно відкривається ззовні. Після того, як туди кладуть дитину, лікарі отримують спеціальний сигнал, який спрацьовує через декілька хвилин, і підходять, аби забрати її. За цей час жінка має можливість відійти на певну відстань від пункту і не боятись бути поміченою, її ніхто не буде розшукувати, оскільки анонімність забезпечена. Згідно з українським законодавством, два місяці покинуту дитину неможливо всиновлювати, тому батьки та родичі мають шанс одуматися та повернути її в сім’ю.

     Замула М.В.: Друзі, ви знаєте, що Організація Об’єднаних Націй у  Всесвітній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливий захист, турботу і допомогу, і що «ребенок, ввиду его физической и умственной незрелости, нуждается в специальной охране и заботе, включая надлежащую правовую защиту, как до, так и после рождения» (Нью-Йорк, 20 ноября 1989г.)?

Не знаєте? Тоді ця інформація як раз для вас.

   Для початку нагадаємо, що дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку. Всі діти, народжені у шлюбі або поза шлюбом, повинні користуватися однаковим соціальним захистом. (Всесвітня декларація прав людини. Стаття 25).

    Дитина має право:

• Право на життя. Право на ім’я.
• Право на громадянство.
• Право на відсутність дискримінації.
• Право на свободу совісті і релігійних переконань.
• Право на життя з батьками.
• Право на працю.
• Право на відпочинок.
• Право на захист життя та здоров’я.
• Право на освіту.
• Право на відсутність рабства.
• Право на житло.
• Право на свободу слова.
• Право на отримання іинформації.
• Право корисування досягненнями культуры.
• Право створювати сім’ю.
• Право участі у науково-технічній та художній творчості.

     Народившись, дитина отримує право на громадянство, має право жити і виховуватися у сім’ї, знати своїх батьків, отримувати від них захист своїх прав і законних інтересів. На ім’я дитини може бути відкрито рахунок у банку.

• Півторарічний громадянин має право відвідувати ясла.
• Трьохрічний громадянин  має право відвідувати дитячий садок.
• Шестирічний громадянин має право:

відвідувати школу;

самостійно заключати дрібні побутові угоди.

Десятирічний громадянин:

• дає згоду на зміну свого імені та прізвища;
• дає згоду на своє всиновлення або передачу в прийомну родину, або  відновлення батьківських прав своїх батьків;
• висловлює свою думку про те, з ким із його батьків, після розірвання шлюбу,він хотів би жити;
• має право бути заслуханим у ході будь-якого судового або адміністративного розгляду;
• може вступати в дитячі суспільні об’єднання.

Чотирнадцятирічний громадянин:

• може вибирати місце проживання (за згодою батьків);
• має право за згодою батьків укладати будь-які угоди;
• має право самостійно разпоряджатися своїм доходом, зарплатою, стипендією;
• здійснювати свої авторські права, як результат своєї інтелектуальної діяльності;
• може отримати дозвіл взяти шлюб у вигляді виключення, якщо склалися особливі обставини (при цьому наступає повна дієздатність);
• допускається вступ на работу з дозволу батьків (на легку працю не більше 4 годин у день);
• має право вимагати відміни усиновлення;
• може навчатися водінню мотоцикла;
• має право управляти велосипедом під час руху дорогами;
• несе карну відповідальність за деякі злочини;
• несе майнову відповідальність по укладених угодах, а також за заподіяну майнову шкоду;
• може бути виключений зі школи за порушення.

      П’ятнадцятирічний громадянин має право вступу на роботу (24 годинний робочий        тиждень).

       Шістнадцятирічний громадянин має право:

• отримати паспорт;
• взяти шлюб при наявності поважних причин;
• управляти мопедом при їзді по дорогах;
• навчатися водінню автомобіля на дорогах в присутності інструктора;
• заключати трудовий договір (контракт), рабочий тиждень не повинен перебільшувати 36 годин;
• підлягає адміністративній та карній відповідальності за правопорушення.

      Сімнадцятирічний громадянин підлягає початковому ставленню на військовий облік (видається приписне свідоцтво).

     У 18 років настає повна дієздатність громадянина. Отримує всі права та накладає на себе будь-які обов’язки.

Поговоримо?

1. Які причини, спонукають матерів покидати дітей?
2. Як ви відноситесь до того що безліч покинутих дітей в інтернатах...або блукаютьть на вулицях.
3. Покинуті діти як наслідок страху перед абортами?
4. Яка, на вашу думку, роль матері в житті людини? 
5. Які нормативно-правові акти гарантують права людини на життя?

 

Є слово, звучання якого у серці кожної людини народжує почуття безмежної ніжності та любові: Мама, Матуся, Ненька — це початок світу і життя. Це очі, через які ми вперше побачили небо і сонце Батьківщини. Це руки, турботливість яких нам не може чамінити ніщо на світі. Це душа, яка завжди лине за мами добрим ангелом у життєвих пошуках.

В усіх народів світу споконвіку шанується мати — дарувальниця життя, охоронниця домашнього вогнища, уособлення самовідданої любові. Усі матері світу, незалежно від того, як влаштоване їхнє життя, бажають щастя своїм дітям, і переважна більшість з них прагне, як уміє, прищепити синам і дочкам людські чесноти.

Велична і скорботна постать жінки стала уособленням Батьківщини-матері. У ній — сила і віра народу, що вміє не гнутися, тамувати біль і ставати вище за смерть. Жінці-матері було присвячено чимало літературних творів різних жанрів. Згадаймо хоча б поезії Василя Симоненка, Андрія Малишка, Бориса Олійника, які оспівують материнські почуття, твори І Іавла Тичини «Скорботна Мати», Григорія Косинки «Мати», Уласа Самчука «Марія». На мою думку, авторитет матері є чинником підвищення морально-виховного потенціалу сім’ї, де починається формування нової людини. Діти неодмінно знатимуть, як багато доброго мама зробила для них, вони знатимуть про її людяність, що виявляється у ставленні до рідних і до чужих, про доброту, яка виявляється у її вчинках. Людяність робить материнське серце таким великим, що його ніжності, турботливості і вболівань вистачає не тільки на своїх рідних, а й на інших людей.

Отже, мати — це наша совість і вічна віра в те, що нас люблять, чекають, живуть нашими думками,болями,радощами і сподіваннями.

Як писав автор «Маленького принца», «всі ми родом із дитинства». Отож, не забуваймо: якщо колись і настане кінець світу, то його врятують діти.

 

Право людини на життя гарантує цілий ряд нормативно-правових актів  як міжнародного (ст. 3 Загальної декларації прав людини; ст. 21 Конвенції про захист прав людини та основних свобод; ст.ст. 2, 23, 24 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права; ст.ст. 6, 10 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права; ст.ст. 1, 6 Конвенції про права дитини), так і національного характеру (ст. 27 Конституції України).

 

 

 

 

 

 

Раджу прочитати:

Денис Мамонов психологічне оповідання «Реквієм покинутої дитини» Про що думають покинуті діти?