Виховний захід " Візитка моєї країни - України"

Тема. Візитка моєї країни - України

 Мета: -ознайомити учнів з поняттям « візитка», спробувати створити візитку своєї країни – України; - поглибити знання учнів про культурну спадщину України, визначні події, місця, відомих людей Батьківщини  тощо;

- формувати  повагу до традицій і звичаїв українського народу, готовність служити Батьківщині своєю працею;

 - виховувати почуття патріотизму;  почуття особистої відповідальності та гордості за долю своєї держави та українського народу, ціннісне ставлення до українського суспільства.
 

    Обладнання та оформлення: Державні символи України, географічна карта України, зображення для візитівки України:  -   традиційний одяг;

• народні ремесла;
• обряди;
• обереги;
• відомі історичні події;
• видатні українці;
• традиційні страви;
• цікаві місця України.

 фото з краєвидами України, серця - побажання, патріотичні наклейки (подарунок для учнів), роздруковані листки з  молитвою за  Україну.

   Епіграфи до заходу:

        Нема на світі України, Немає другого Дніпра. 
                                                       Т. Шевченко 
     
       Кожному мила своя сторона. 
                               Г. Сковорода 
     
     Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя. 
                                                                                                   Сенека 
                              Хід заходу
 

I.    Організаційний етап.

1). Вступне слово вчителя.

II.   Оголошення теми  та мети заходу.
 

III.    Мотивація навчально-виховної діяльності учнів.                             

  1). Зачитування вчителем вірша про Україну.

РІДНА ХАТА

Різні в світі є країни,
Різні люди є у світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти.

Є з усіх одна країна,
Найрідніша нам усім,
То — прекрасна Україна,
Нашого народу дім.

Там шумлять степи безкраї,
Наче вміють говорити,
Там ясніше сонце сяє,
Там солодше пахнуть квіти.

Різні в світі є країни,
Гарні є і є багаті,
Та найкраще в Україні,
Бо найкраще в рідній хаті.

ІV.    Основна частина заходу.
 

1). Словникова  довідка « Візитка, її види, шлях створення».

      Візитівка (візитна картка, business card) — традиційний носій контактної інформації про людину чи компанію.

Історія візитівок

Візитна картка з'явилася у XV столітті в Китаї, де також винайшли папір. Дуже популярними візитні картки були у Франції за часів Людовика XIV. У Російській імперії візитні картки стали популярними за часів Катерини II. В кінці XIX століття набули поширення рекламні візитівки.

Сучасні види візитівок

В основному візитки поділяють на три умовні види:

• Особисті візитки використовують при неформальному спілкуванні (візитка містить ім'я і прізвище власника, іноді телефонний номер, посада та адреса в ній не обов'язкові, стиль виконання візиток — відповідно до особистих уподобань і потреб власника).
• Ділові візитки використовуються в бізнесі, на офіційних зустрічах та переговорах, для надання контактної інформації своїм майбутнім клієнтам. На них обов'язково вказуються ім'я, прізвище, посада, а також назва компанії та вид її діяльності. В оформленні таких візиток використовується фірмовий стиль компанії, логотип тощо. Такі візитки зазвичай мають строгий дизайн.
• Корпоративна візитка, як правило, не містить імен і прізвищ. На ній вказується повна інформація про компанію: сфера діяльності, перелік послуг, контактні телефони, карта проїзду, адреса сайту, e-mail. Розробляється згідно з фірмовим стилем. Зазвичай має рекламний характер, в основному використовується на виставках.

 Візитівка

Стандартний її розмір - 5 х 9 см. Про те, коли і де візитівка вперше з'явилася, не доводилося зустрічати інформацію. Візитівка вважається найпростішим, найшвидшим і найзручнішим способом повідомлення найважливішої інформації про її власника. Візитівка має оформлятися з дотриманням фірмового стилю. Зазвичай на візитівці зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові, адреса фірми, номер телефону (стаціонарного, мобільного), номер факсу, електронна пошта. Можуть зазначатися й реквізити компанії.

У сучасному світі візитівка є важливим атрибутом ділової людини. За допомогою візитівки її одержувачу можна сповістити певну інформацію про її власника та те, чим він опікується.

Візитівки бувають діловими, особистими. Ті візитівки, що спрямовані на коректне знайомство, містять повне ім'я та по  батькові. Бувають і комбіновані візитівки. Вони містять як службову, так і особисту інформацію про її власника.

Візитівці завжди має бути притаманною певна оригінальність. Людям не повинно здаватися, що візитівка є занадто простою. Невиразність візитівки не приносить користі її власнику.

Увагу до візитки може викликати і матеріал, з якого вона виготовлена. Традиційним матеріалом для візитівок є папір.

Окрім паперу, для виготовлення візитівок широко використовується пластмаса. Вона буває як прозорою так й непрозорою, як глянцевою так і матовою. До ґатунку "крутих" можна віднести візитівки, які за свій матеріал мають цінні породи дерева.

Інколи візитівки виготовляються з мінералів. Каліграфічні надписи на візитівці, виконані вручну, надають їй поміж знавців особливий шарм.

Для виготовлення візитівок використовується і шкіра. На думку деяких фахівців ознакою солідності є золотий шрифт на чорному фоні.

Солідними вважаються і мармурові карточки.Інші ж фахівці радять виготовляти візитівки з паперу високої якості. Поверхня паперу може бути різною.

Отже, щодо виготовлення візитівки обмежень зі сфери фантастики не існує. Вона може бути виготовленою з гуми, рентгенівського знімку, золота або ж у вигляді різних предметів і форм. Фахівці радять ніколи не забувати відчуття міри. Основними правилами поводження з візитівкою є наступні.

Візитка вручається так, щоб її одержувач міг зразу ж прочитати її текст. Власник візитівки вголос промовляє своє ім'я та прізвище.

Візитівки, які надсилаються поштою або з кур'єром, кладуть у спеціальний конверт. На конверті зазначаються ім'я, прізвище та посада адресата.

Під час знайомства першим вручає візитівку той, у кого посада є нижчою за рангом. Іноземним партнерам першими вручають візитівки господарі.

Вручаючи візитівку, слід відрекомендуватися. Приймати візитівку слід правою рукою. Візитівку слід уважно прочитати і лише після цього її можна сховати. Після цього той, хто одержав візитівку, вручає свою.

Під час переговорів отримані карточки можна розкласти перед собою на столі. Такий крок вважається доцільним, щоб не забути імен та прізвищ співбесідників, з якими щойно відбулося знайомство.

Зворотній бік візитівки має бути чистим. Можливо тому, що на зворотній стороні часто є потреба зробити певні записи про власника візитівки, обставини і місце зустрічі з ним тощо.

Візитівку можна використовувати не лише для ділового знайомства, а й для низки інших обставин.

2). Бесіда.

           - Як ви гадаєте, а якою може бути візитка країни?

           - Яку інформацію вміщуватиме  вона?

           - Що має бути зображене на ній?

           - Яку форму матиме візитка країни?

           - Як підібрати кольори для неї?

3). Робота в групі ( спільна робота вчителя та учнів).

    * Створення макету візитки України.

 - Вчитель називає аспекти, на яких варто зосередити увагу, і розміщує їхнє зображення на дошці. Учні розповідають, що знають про ці аспекти.

Народні ремесла: хліборобство, гончарство, ткацтво, вишивання, теслярство, іконопис, бджільництво, писанкарство, бондарство тощо.

Традиційний одяг: вишиванка, шаровари, віночок, смушева шапка, кожух, свита, спідниця, запаска тощо.

Обряди: весілля, свято Івана Капала, Різдво ( свята вечеря), колядування, Паска, Трійця тощо.

Обереги: віночок, хліб, рушник, ікона, калина, лялька – мотанка, мак, лелека тощо.

Відомі історичні події: заснування Запорізької Січі( 1552- 1554), доба козаччини ( 1554 - 1775), створення  та об’єднання УНР та ЗУНР( 1918, 1919), бій під Крутами ( 1918),  створення Організації українських націоналістів ( ОУН)

( 1929)тощо.

Видатні українці: Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Іван Франко, Михайло Грушевський, Микола Амосов, Віталій та Володимир Клички, Володимир Івасюк, Олександр Довженко, Раїса Кириченко тощо.

Традиційні страви: борщ, вареники,галушки, сало, гарбузова каша, куліш, хліб, деруни тощо.

Цікаві місця України, які варто відвідати: Київ ( Майдан Незалежності, Софіївський собор, Києво – Печерська лавра, Андріївський узвіз, Дніпро), о.Хортиця, гори Карпати, Львів( старовинна  архітектура, вузенькі вулиці, кав’ярні, дендропарк Софіївка в Умані тощо.

4). « Словесне малювання».

- Який би вигляд мала ваша візитка України? Опишіть її.

5). « Серцем до серця».

    *   Побажання « Україна мого майбутнього або якою я бачу Україну завтра»

( учні пишуть свої побажання на серцях і розміщують їх на карті України).

5. Підсумок.
   1).Заключне слово вчителя.

         ПІСНЯ
Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!..
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.

До суду тебе не скують ланцюги,
І руки не скрутять ворожі:
Стоять твої вірні сини навкруги
З шаблями в руках на сторожі.

Стоять, присягають тобі на шаблях
І жити, і вмерти з тобою,
І прапори рідні в кривавих боях
Ніколи не вкрити ганьбою!
                             О. Олесь

2). Вручення учням подарунків – патріотичних наклейок.