Виховний захід. Всеукраїнська природоохоронна акція " Годівничка"

Про матеріал

Мета акції :довести до свідомості учнів необхідність збереження різних видів зимуючих птахів;

ознайомлення із видовим різноманіттям зимуючих птахів нашої місцевості;

розвиток гуманного ставлення до птахів ,мотивація їх охорони ;

виховання у дітей поваги та бережливого ставлення до природи та бажання допомогти зимуючим птахам вижити у скрутні зимові місяці

Матеріал корисний для вчителів біології,географії ,що ведуть гурткову роботу,класним керівникам.

Перегляд файлу

 

ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРИРООДООХОРОННА

  АКЦІЯ

«Годівничка»

https://encrypted-tbn1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRSylwj4UschweMllzn7ING6-AmdTaxXF7PdwgQG89E_2OnGRDe

Учасники еколого-натуралсітичного гуртка «Екодрузі»

 учні 6-8 класів (вік 11-13 років)

1.Бєловой Володимир-6 кл

2.Бунчук Альона

3.Жолуденко Оксана

4.Мусієнко Юля

5.Сітко Руслана

6.Шаповал Богдан

7. Лебеденко Даяна

8.Жолуденко Дмитро

 

 Вчитель: Радченко Світлана Андріївна

 

 

 

 

 

 

  Юннати нашої школи з радістю прийняли участь у Всеукраїнські

природоохоронній  акції «Годівничка».

 Метою цієї акції було:

        довести до свідомості учнів необхідність збереження різних видів зимуючих птахів;

        ознайомлення із видовим різноманіттям зимуючих птахів нашої місцевості;

        розвиток гуманного ставлення до птахів ,мотивація їх охорони ;

        виховання у дітей поваги та бережливого ставлення до природи та бажання допомогти зимуючим птахам вижити у скрутні зимові місяці

1.Поділ на групи
2.Виконання поставлених завдань
3.Презентація виконаної роботи
4.Підведення підсумків акції
 1.Поділ на групи
2.Виконання поставлених завдань
3.Презентація виконаної роботи
4.Підведення підсумків акції
  Багато цікавої інформації було вивчено ,а також  проведено роз’яснювальну роботу серед молодших школярів на інформаційних хвилинках. Учасники еколого-натуралістичного гуртка  розробили  дослідницько-практичний проект “Допомога зимуючим птахам”.

 Мета проекту: вивчити видове різноманіття зимуючих птахів села Новогригорівки і округи, вивчити спосіб життя птахів узимку, навчитися виготовляти годівнички та підгодовувати, визначати, спостерігати та облікувати зимуючих птахів. Головне наше завдання – залучити якомога більше учнів до охорони та допомоги зимуючим птахам.

 На нашій планеті понад 8600 видів, зокрема в Україні понад 360 видів осілих, перелітних, зимуючих та залітних птахів. Птахи прикрашають землю. Їх весела, дзвінка пісня, яскраве забарвлення оживляє природу, вселяє в нас бадьорість і радість.  Ми любимо наших пернатих друзів. Вони дорогі нам як незамінні помічники людини в боротьбі за врожай, вірні друзі в знищенні шкідників сільського й лісового господарств.

1.Зимові спостереження за птахами

 Чисельність зимуючих птахів залишається недостатньо вивченою не лише в Україні, але й у більшості європейських країн. Це зумовлене труднощами проведення польових досліджень у цей період, відсутністю уніфікованих методик, а також особливостями біології зимуючих птахів. В Україні в зимовий період зареєстровано 228 видів птахів, серед яких 201 вид (48,5% від всього складу орнітофауни) вважається постійно або періодично зимуючим. Серед них 37 видів (18,4% від складу зимуючих) занесені до національної Червоної книги, домінують представники ряду горобцеподібних, родини в'юркових- 10 видів, воронових і синицевих - по 6 видів, а також ряду дятлоподібних-7 видів, совоподібних і соколоподібних - по 6 видів. Зараз зима. Багато птахів залишаються зимувати у нас. Але це для них не так просто. Найважливіші та найтяжчі зимові місяці для птахів — грудень і січень, саме тоді потрібна допомога, увага людини, і справа тут не тільки в морозі. Птахам важко пережити скорочений світловий день. За якихось 6—7 годин, їм потрібно не лише знайти їжу, а й засвоїти її, щоб пережити довгу зимову ніч. Виявляється, що в грудні птах робить у середньому за світловий час доби біля 800 рухів, а в січні — 1200, тобто, додається час, а тому й збільшується шанс дістати їжу та вижити взагалі. Тому взимку у птахів залишається одна надія — на людину.

 Які з птахів залишаються зимувати у нас? Вивченням цього питання займалася група дослідників у складі  учнів 8 класу . Досліджували орнітофауну зимуючих птахів своєї місцевості. У ході дослідження була опрацьована довідкова та енциклопедична література та інтернет ресурси. В результаті дослідження, дослідницька група склала каталог зимуючих птахів своєї місцевості.

                                  Каталог зимуючих птахів

Синиця (Parus) — рід птахів родини Синицеві (Paridae). Невеликі за розміром птахи, живляться комахами та дрібними безхребетними. Спина зелена, надхвістя сіре. На голові чорна «шапочка». Білі «щоки» облямовані чорним. Низ жовтий, із широкою (у самців) чорною смугою посередині. Крила й хвіст блакитно-сірі з бурим. Поширена по всій Україні Гніздиться в дуплах або шпаківнях, іноді в норах, щілинах будівель, старих гніздах великих птахів. Гніздо мостить з корінців, травинок, моху, вистеляючи шерстю та пір'ям. За літо буває дві кладки. Кладка з 10—14 білих з червоно-коричневими плямами яєць, наприкінці квітня. Менш ніж через два тижні вилуплюються пташенята, які через три тижні вилітають з гнізда. Живиться комахами, павуками, взимку насінням. Восени і взимку збирається в зграї і мандрує разом з іншими видами синиць.У нашій місцевості зимують Синиця велика Parus major Linnaeus, Синиця чорна Parus ater Linnaeus.

https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcR7YDQGqK12FUZ2vhzzwUSa2-ubsxJcZ7XsUk0jWp0Xp5hINeEu

Синиця блакитна Parus caeruleus Linnaeus

Синиця велика розміром завбільшки з горобця. Веде осілий спосіб життя. Весну і літо синиці проводять у лісопосадках, а восени збираються в невеликі зграйки й перекочовують ближче до житла людини. У тривалі морозні ночі зграйки синиць збираються разом і сплять, тісно пригорнувшись одна до одної, щоб було тепліше. У дуже морозні зими птахи гинуть не від холоду. Їм не страшний мороз, коли є годівниці з насінням  і шматочками несоленого сала.

Синиці великі дзвінко і регулярно нагадують про себе. Схопивши насінину вони відлітають на найближчу галузку дерева. Міцно притиснувши кігтями насіння до гілки, роздзьобують його – трапезують. Тепер ми помічаємо, що чорна смужка нашого жовтогрудого самця ширша ніж у самки. Деколи, серед 6-8 великих синиць ми помічаємо меншу та спритнішу синичку в блакитному «береті» з блакитними крильми й хвостом. Це синиця блакитна.

C:\Users\Тоха\Desktop\лор.jpg

Родина Горобцеві Passeridae

Горобець хатній Passer domesticus ,

Горобець чорногрудий Passer hispaniolensis , Горобець польовий Passer montanus .

Горобець хатній Найпоширеніший вид роду Горобців (Passer), родини горобцевих (Passeridae). Це один із найвідоміших птахів, що живуть по сусідству із житлом людини (звідси її видова назва «хатній»). Добре пізнаваний як за зовнішнім виглядом, так і за характерним цвіріньканням. Довжина тіла 16 см, маса 23—35 г. Загальне забарвлення оперення — зверху коричнювато-бура, іржавого кольору із чорними плямами, знизу білувата або сіра. Щоки білі, вушна область блідо-сіра. Крила з жовтувато-білою поперечною смугою. Самець відрізняється від самки наявністю великої чорної плями, що охоплює підборіддя, горло, зоб і верхню частину грудей, а також темно- сірим (а не темно-бурим) верхом голови. У самки голова й горло сірі, а над оком є бліда сіро-жовта смуга.

Придивляємося, аж тут дивина: навіть такі знайомі нам горобці хатні не є однаковісінькими. Одні більші, яскравіші, на сіро-бурому горлі мають чорні смужки, та й більш задиристі вони. Самці багатьох птахів мають яскравіше забарвлення, ніж самки. Зміни в забарвленні й поведінці відбуваються в залежності від зміни періодів (шлюбний, гніздовий, період линьки, зимівлі). Отож, ми вже можемо помітити, що зграйка горобців, яка раптово налетіла на сухі гілки бур’янів на найближчому смітнику й прожерливо видзьобує насінини, має коричнево-бурий верх голови, плями на щоках, сірувато-чорні вуздечку й горло. Отже, це горобці польові.  В Україні зустрічається 5 видів горобців –  хатній,  польовий,  чорногрудий і в’юрок сніговий, а також горобець скельний – рідкісний, залітний що спостерігався в Карпатах. Всього ж у родині горобцевих відомо 2роди і 155 видів.А чи знаєте ви, що горобці розмножуються по два – три рази на літо і своїх пташенят вигодовують майже виключно комахами, головним чином шкідниками зелених насаджень. У мороз і холоднечу горобці не залишають людину. Вийдіть зимовим ранком на вулицю. Навкруги біло – біло, дерева вкриті інеєм. Здається, усе живе завмерло. І раптом – голос горобця : «Жив…жив». Нашому горобцю в Бостоні (США) встановлено пам’ятник за порятунок садів від гусені. Зграйка горобців знищує до 3000 насінин різних бур’янів щодня. Як і інші птахи, горобці заслуговують повагу і потребують підгодівлі. Та й не тільки сірі горобці залишаються зимувати в рідному краї, звеселяючи нас.

https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRcWcwJSu51_VP4x0a0-YLI6UbqpU5j4SGJF3nWI-dm7ojppyBV

Дятел звичайний Dendrocopos major

Дятел Рід птахів родини Жовнові (Picidae) ряду Дятлоподібні (Piciformes). Один з найвідоміших родів цього ряду. Включає близько 25 сучасних видів. У фауні України рід представлений 5-ма видами Відносяться до кочових птахів. Може переміщуватись у пошуках їжі, не віддаляючись на значні відстані від місць гніздівлі.Зустрічається Дятел сирійський Dendrocopos syriacus , Дятел середній Dendrocopos medius.Дятел білоспинний Dendrocopos leucotos .Дятел малий Dendrocopos minor.Вистукуючи по коробу дерева дятел заводе зимову пісеньку,яку ми раді завжди  чути.

 

C:\Users\Тоха\Desktop\длр.jpg

РЯД ГОЛУБОПОДІБНІ COLUMBIFORMES

Родина Голубові Columbidae Рід Streptopelia

 Горлиця садова Streptopelia decaocto

Голуб середнього розміру, приблизно як сизий голуб. Маса тіла близько 200 г, довжина тіла 31—33 см, розмах крил 47—55 см. Статевий диморфізм не виражений. . Самці і самки виглядають однаково. Звук, що видається звичайною горлицею, звучить як «турре-турре». Дорослий птах бурувато-сірий, з рожевим відтінком на волі і бурими першорядними маховими перами. Задню частину і боки шиї охоплює чорне на півкільце. Хвіст клиноподібний, зверху стернові пера, крім двох центральних, сіруваті, з білуватою верхівкою, зі споду стернові пера білі, з чорною основою. Восковиця сіра; дзьоб чорний; ноги червонуваті; райдужна оболонка ока темно-червона. Молодий птах подібний до дорослого, але чорне на півкільце на шиї виражене значно менше або його взагалі немає; в оперенні переважає сірий відтінок чисельність в Європі оцінюється в 4,7—11 млн пар, в Україні — 280—435 тис. пар В Україні гніздовий, перелітний птах.У багатьох культурах вважається символом щастя.

Гніздяться, як правило, поодинокими парами. При високій чисельності гнізда можуть розміщувати у безпосередній близькості одне від одного (за 20—30 м). Гнізда влаштовує на деревах — як листяних (тополя, липа, каштан кінський, клен, ясен тощо), так і хвойних (ялина). Іноді гнізда влаштовують на спорудах людини — металевих вежах, будівлях тощо. Висота розташування гнізд не нижче 3 м, частіше 5—6 м і вище (до 12 м).Гніздова будівля виглядає недбалою, пухкою. Будівельний матеріал нечисленний, складається з гілочок. Кладка складається з 2 яєць. Шкаралупа біла, дещо блискуча.Осілий птах. До гніздування приступає рано: у деяких пар відкладання яєць починається вже наприкінці березня. Гніздовий період розтягнутий, свіжі кладки з'являються навіть у квітні та травні. Пари гніздяться двічі на рік. Насиджують кладку самець та самка протягом 14—16 діб.Ще зустрічається Горлиця звичайна Streptopelia turtur (Linnaeus, 1758) Обыкновенная горлица Turtle Dove та Горлиця велика Streptopelia orientalis

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/56/Birds_of_Sweden_2016_53.jpg/250px-Birds_of_Sweden_2016_53.jpg

В лісопосадках нашої місцевості проживають  Галка Corvus monedula  

Corvus corone Rabenkrähe 1.jpg

 Воро́на чо́рна (Corvus corone) вид птахів роду ворон (Corvus). Часто чорну і сіру ворон розглядають як підвиди одного виду — в цьому випадку чорну ворону називають Corvus corone corone, а сіру Corvus corone cornix. Оперення чорне. Її ареал складається з двох незв'язних частин — вона поширена на заході Європи і в Азії (у проміжку між ними живе сіра ворона). Існують свідчення, що ще в XIX ст. ворона чорна траплялась на території України. Ворона чорна займає досить широкий діапазон середовищ існування.Розмах: 84–100 см, довжина тіла: 44–51 см.Має ті ж розмір і форму, що й сіра ворона, але відрізняється тим, що оперення повністю чорне, з зеленим і блакитно-фіолетовим відблиском. Чорний дзьоб має зігнутий кінчик. Голос хрипкий і сиплий, і дещо «важчий», ніж у сірої ворони. Там, де ареали чорної та сірої ворон зустрічаються, відбувається схрещування і виникають гібриди, які мають проміжне оперення.Має широкий раціон харчування: туші, яйця, комахи, дрібні хребетні, молюски і навіть овочі й зернові культури в зимовий період. Вони ховають їжу для більш пізнього споживання, а іноді кидають певні продукти з твердим панциром, такі як краби і горіхи, з висоти, щоб дістатися їх середини. Взимку можуть виникнути великі комунальні сідала ворон.Ця ворона починає розмножуватися у віці 3 роки. Пари, як тільки формуються, залишаються на все життя. Гніздові пари дуже територіальні, і створюють поодинокі гнізда на деревах, кущах або на скелях. Гніздо складається з товстих гілок та лози переплетених з кілочками, ганчірками, папером, кістками й іншими об'єктами, які утримуються разом з брудом і гноєм і вирівняні вовною, волоссям і травою. Від чотирьох до п'яти блакитно-зелених, строкатих яєць відкладаються в квітні, їх насиджує самка до 20 днів. У цей час самець приносить їй їжу. На початку свого життя, пташенята живляться виплюнутою їжею самки. Обоє батьків, пізніше годують їх хробаками і личинками, переходячи до різних видів м'яса на більш пізньому етапі. Ще є Ворона сіра Corvus cornix ,Крук Corvus corax ,Грак Corvus frugilegus

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/41/Galerida_cristata_meridionalis.jpg/200px-Galerida_cristata_meridionalis.jpg

                                                         Посмітюха

Родина Жайворонкові Alaudidae

Рід Galerida Boie

Посмітюха або чубатий жайворонок (Galerida cristata) — невеликий горобцеподібний птах родини жайворонкових (Alaudidae). В Україні осілий, кочовий на всій території крім гір

Маса тіла 35-45 г, довжина тіла близько 15 см. Дорослий птах зверху сірувато-бурий, з темною строкатістю; на тім'ї загострений «чуб»; низ тулуба білуватий, з темно-бурою строкатістю на волі і боках; спід крил світло-рудий; махові пера темно-бурі, зі світлою облямівкою; центральні стернові пера бурі, крайні — рудуваті, інші — темно-бурі; дзьоб і ноги бурі. У молодого птаха пера верху з білуватою верхівкою; «чуб» коротший.

Населяє сухі відкриті біотопи з розрідженою трав'янистою рослинністю. Віддає перевагу культурному ландшафту. Особливо часто у гніздовий період зустрічається на пустошах, вигонах, закинутих звалищах, на околицях населених пунктів .В зимовий період зустрічається біля лісопосадок та звалищах, біля зернових складів на околицях села.

Відомо 37 підвидів посмітюхи.Чисельність  в Україні — 50—70 тис. пар.

Гніздиться окремими парами. Гніздо влаштовує зазвичай на землі, серед розрідженої рослинності, в невеликому заглибленні ґрунту, на рівному місці або на схилі канави, ями. У виключних випадках влаштовує гнізда над землею — під солом'яними дахами господарських будівель, на скиртах соломи. Гніздо зазвичай доволі добре приховане завдяки тому, що птахи влаштовують його біля каміння, грудок землі тощо. Гніздо подібне до жайворонка польового. Будівельним матеріалом слугують сухі стебла трав, корінці, вузьке листя, інший різноманітний рослинний матеріал. Висилкою слугують тонкі сухі травинки, кінське волосся, зрідка — пір'я. Зовнішня частина інколи складається з коротких, товстих стебел, листя і колосків трав, що стирчать в сторони. Діаметр гнізда становить 10,8-12,0, діаметр лотка — 4,5-5,5, висота гнізда — 6,0-7,0 см.У повній кладці 3-5, частіше 4-5, зрідка 6 яєць. Вони дуже подібні до яєць полоьвого жайворонка, але зазвичай мають жовтувато-бурий відтінок, більш заокруглені та з більш вираженим блиском. Основний їхній фон сіро-білуватий, щільно вкритий доволі крупними і дрібними плямами: глибокими світло-сірими або сіро-фіолетовими та поверхневими оливково- або сіро-бурими. Середній розмір яєць 22,85×16,86 мм.До відкладання яєць приступає наприкінці квітня — на початку травня. Гніздовий період тримає до середини липня. Протягом року два виводки. Насиджує тільки самка протягом 12-13 діб

До раціону чубатого жайворонка входять насіння дикорослих трав, взимку частково — дрібні тварини. Живиться також безхребетними — дощовими червами, дрібними жуками середнього розміру, мухами, дрібними метеликами, гусінню, павуками, дрібними молюсками. Молодих птахів вигодовують тваринною їжею.

Самець Самиця

Родина Фазанові Phasianidae

Рід Phasianus

Фазан Phasianus colchicus

 

Фазан звичайний (Phasianus colchicus) — птах підродини Фазанових ряду куроподібних.

Птах має довжину тулуба до 85 см, вагу до 2 кг, довгий клиноподібний хвіст з 18 пір'їв. Пір'я на тілі у самців фазанів яскраве та красиве різного кольору — золотавого, темно-зеленого, помаранчевого, фіолетового. По краям голови тріпотять пучки подовжених пір'їв, які схожі рожки. Хвіст має жовто-бурий колір з мідно-фіолетовим відливом.А чи знаєте ви ,що самець набагато більший за самку. Самки фазану дуже бліді, мають тіло буро-жовтого кольору з фіолетово-розовим відливом.Фазан звичайний дуже обережний та боязкий птах.При першій нагоді намагається втекти. Дуже гарно бігає та стрибає. Вважається один з найкращих стрибунів з куроподібних. У той же час фазан не дуже добре літає. Може пролетіти 70-150 м, але швидко виснажується. Тому намагається не часто літати. Але в нашому селі фазани живуть близько городів у зарослях очеретів, що розрослися навколо струмків. Вони підходять близько до житла людей ,бігають по городах шукаючи смачної поживної їжі. Харчується здебільшого рослинною їжею, а також комахами, молодими мишами, ящірками, змійками. Більшу частину свого життя проводить на землі. Взимку також потребують підкормлення особливо через великі сніги,бо їм важко пересуватися на далекі відстані.Проте внаслідок діяльності людини браконьєрства, випалювання трави та очерету — чисельність фазану суттєво зменшилася.

А як голосно ці птахи вміють говорити!!!Токування починається з березня. Самці займають гніздові угіддя. Після цього ходять по ним з криками «гу-гу-гу», «кох-кох», «ке-ке». Довжина прогулянок самця становить 400—500 м з перервою на харчування на 30-40 хвилин.Ток триває до 4 місяців й закінчується на початку червня. Будується гніздо, яке має вигляд невеликого поглиблення у ґрунті, облаштовується гілочками, рослинами. пір'ям. У 1 кладці буває від 7 до 18 яєць, частіше за все — 8-14 яєць. Яйця мають оливково-бурий колір із зеленуватим відтінком. Розмір їх становить — 42х46х33-37 мм. Як правило відкладають яйця у квітні-травні. Самка висиджує яйця 21-23 (максимально 27) днів. За цей час вона втрачає до 40 % своєї ваги.

Пташенята з'являються із густим пухом, швидко починають бігати та самостійно харчуватися. Незабаром вони вже можуть злітати на 30 см. Через 4-5 місяців вони досягають розмірів дорослих фазанів. Наприкінці липня-на початку серпня пташенята об'єднуються у зграї до 50 голів. Їх водить самка фазана.Восени фазани починають збиватися у зграї. Самці окремо — до 100 голів, самки окремо — до 10 голів.

Крім фазанів ,на обочині доріг та в лісосмугах можна зустріти куріпок РідPerdix Куріпка сіра (Perdix perdix  )та Рід Coturnix Перепілка Coturnix coturnix

 

Цього року зима порадувала дітей снігом, але періодами видалася занадто морозною. Тому дбайливішого ставлення до себе потребували наші менші пернаті друзі – птахи. Доводилось бачити, що цілий короткий зимовий день відшукують птахи корм. Цікаво було спостерігати, як сороки, горобці, ворони шукають поживу біля свеиней, корів, домашніх птахів.  Там веселий пташиний гамір,  але й бійка за поживу.Отже птахам потрібна і наша допомога.

  Учні 6 класу виявили бажання допомогти зимуючим птахам. Вони займалися заготівлею кормів, виготовленням годівничок та підгодівлею птахів. C:\Users\Тоха\Desktop\шошошщ.jpg

Веселі горобчики ждуть поживи

2.Виготовлення годівничок  Учасники експериментували з матеріалами, формами, розмірами, стилями.  Виготовляли годівнички з дерева, картону,пластикових пляшок, пакетів, природних матеріалів. Деякі так захопилися, що змайстрували не лише один будиночок, а й два, а навіть три годівнички. Деякі годівнички  були стильні , яскраві . А щоб годівничкам довгий час прослужити , діти їх обшивали їх облаштували годівничками етиленовою плівкою.  

Дуже гарну і практичну годівничку можна зробити зі скляної банки. Її треба закрити кришкою, в якій зробити отвір. В горизонтальному положенні годівничку за допомогою дроту чи мотузок закріпити на дереві або в будь-якому іншому місці. Не забудьте, що запаси їжі треба постійно поповнювати

Захопившись роботою, діти і вдома провели роботу з батьками та свої подвір’я облаштували годівничками.

 

C:\Users\Тоха\Desktop\лдрав.jpg

Тепер у нашому селі безліч пернатих буде врятовано, адже територію школи вже прикрашають чудові годівнички, виготовлені юними захисниками природи.

C:\Users\Тоха\Desktop\лдо.jpg

H:\годівничка\P70118-091354.jpg

 

Захоплені роботою

З

H:\годівничка\P70113-130133.jpg

 

 

 

 

 

 

Розвышування

H:\годівничка\P70113-131118.jpg

Розвішування годівночок

C:\Users\Тоха\Desktop\лорав.jpg

Учні 6 класу поповнюють годівничку зерном.

H:\годівничка\P70118-131826.jpg

H:\годівничка\P70113-131236.jpg

 

Мусієнко Юля розвішує годівничку

 

C:\Users\Тоха\Desktop\шшрл.jpgДятли в пошуках поживи навідуються до корму

 

    Підсумки акції:

В акції Годівничка взяли участь  учні 6-8 класу, було виготовлено і розвішано 10 годівниць, пізніше приєдналися і інші учні школи. Переможцем обрано ученицю 6 класу  Бунчук Альону –вона виготовила 3 годівнички.  «Святкова годівничка» виготовлена  ученицею 8 класу Лебеденко Даяною.  Всі учасники одержали подяку за участь у цій акції.

 Заготовлено корм для птахів – насіння соняшника, кабаків;зерно пшениці, кукурудзи, ячменю, залишки білого хліба, несолоне сало, сухофрукти тощо. Учні систематично підсипали корм і вели спостереження за птахами. Зима була не надто сніжною і не надто суворою у нашій місцевості, тому до годівниць прилітали горобці, синиці, сизі голуби,дятли,дикі голуби.

Маємо надію, що вогник доброти у дітей нашої школи до птахів не згасне, а буде розгорятися з новою силою, тому що Земля – не рабиня наша, а мати, Сонце – не вітчим наш ,а рідний батько Ліси – наші брати, річки – сестри. Дощі, вітри, сніги мусять бути добрими гостями. А ми на своїй планеті –не тимчасові мешканці, а мудрі господарі

 

docx
Додано
22 жовтня 2018
Переглядів
688
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку