Виховний захід " Я роблю перший крок"

Про матеріал

Сценарій випускного балу для випускників школи. Розробка вміщює не лише послідовно підібраний матеріал для проведення випускного вечора, а і вірші про кожного учня.

Перегляд файлу

Початок

1.Як світло, врочисто в нашому залі,

Повсюди яскраві букети горять.

Сьогодні на свято село все зібралось

В життя проводжати своїх ластів’ят !

2. Традиція шкільна – прощальний вечір,
І тоне в квітах урочистий зал
В очах у кожного і радість, і надія
В нас випускний шкільний прощальний бал

3. Прекрасні зорі у травневім небі
А в нашім залі зірочки земні
Схвильовані, усміхнені, врочисті
Прощаються з дитинством школярі.

4.Для них останній дзвоник продзвенів завзято,

Державна атестація здана.

Випускників запрошуєм на свято,

Хай пролунають їхні імена.

Увага ! До святкової зали запрошуються випускники 2015 року :

Вітаємо всіх вас на нашім святі,

Воно і смутком, й радістю дзвенить.

Це свято зрілості і свято розставання,

І майбуття прекрасна світла мить.

Ми проводжаємо випускників

На радість і на славу .

Слава нашій Україні!Невмируща слава.

Стійте струнко, в цю хвилину

Лине Гімн держави.

гімн

Традиції і звичаї народу

У них життя, характер і душа.

На свято гості в нас завжди приходять

І ми їх завжди раді привітать

У нашій залі присутні почесні гості:

Вручення атестатів

Дорогі випускники!

У вашому житті – вагома нині дата

І це сьогодні вже незаперечний факт

У цей чарівний вечір Вам вручають

На зрілість перший, власний атестат

Для вручення атестатів на сцену запрошуються директор школи Ільченко Світлані Федорівні та заступник директора з навчально-виховної роботи Головаш Сергій Вікторович

Вручення атестатів.

Слова про випускників

Козлова Ю
М’яка, пухнаста, непримхлива
І кучерів русявих злива
За ними зручно приховати
Шпаргалку, щоб відповідати.
У колективі добром знана
Усі роки була слухняна, і працьовита, і на диво –
Ще й скромна і сором’язлива.

Павленко І

Він робив лише правильні кроки
Не прогулював в школі уроки,
Він нові технології знає,
Інтернет, і комп’ютер вивчає.
Діловий і серйозний хлопчина
Досягне щонайвищого чину,
До науки у нього є хист
І заядлий волейболіст

Трюхтіна А

Вже майже професійний вчитель
І практику в сім’ї пройшла
Бо маленьких своїх племінників
Навчала всьому, як могла
Вже перший хліб свій випікала
Та ще й картини вишивала.

Волкова

Ця дівчинка проста і мила,
Чемна, ввічлива і дуже вродлива
З Горлівки до нас завітала

І повагу в класі завоювала
Ми з випуском її вітаємо,

Мирного неба побажаємо

Парфілко Н.
Свій спокій, доброту і скромність
Всім дітям хоче передати
Тоді у школі буде диво
Всі будуть "вибачте" казати
То ж не даремно випускниця
Учителькою хоче стать,
Щоб фізкультуру в рідній школі
Маленьким дітям викладати

Андріянов

Для такого непосиди, мука – на уроках всидіть,
Але всі стерпів страждання, весело пройшло навчання.
Він набрався в школі сили – перекладину осилив,
І комп’ютер на всі 100 знає в класі, як ніхто.

Сподаренко Ю
За скромність і щирість їй похвала
У школі, як квітка, просто цвіла
Прихильна до світу природи й краси
В малюнках це хоче усім донести
Ще вабить її і маркетинг, й дизайн
Цю дівчину милу привітно стрічай.

Бакай А

В ній – чарівність від мами, сміх дзвіночком лунає
Від хлоп’ячого жарту наче мак розцвітає.
І у скруті й в удачі всіх підтримає перша…
А співає, як пташка, чарівна і відверта

Крупка Л
Цей хлопець не простий і загадковий
Як був малим, то пустував у школі
Не з кожним він довірливий, відвертий
А до мети іде упевнено і вперто.

Право першою привітати випускників надається директору школи Ільченко Світлані Федорівні.

Директору і завучу

Шановна Світлано Федорівно!
Одинадцять років ви пліч – о – пліч з нами,

Наш талановитий керівник.

З вашим серцем, з вашими думкали

Школа процвітає з року в рік.

Пройдуть роки, ми прийдемо до школи

І вам своє «спасибі» скажем знов.

Тож не старійте у душі ніколи,

Бо вам – і наша шана, і любов!

Ой, яка нелегка доля
Бути завучем у школі!
Робиш розклад на зорі,
Кругом тебе – школярі.

Всім їм треба раду дати,
Вчителями керувати.
Дивувався кожен з нас,
Як виходить це у Вас!

Вам бажаєм на майбутнє
Добрих і старанних учнів.
Не підводять хай ніколи
Вони Вас і рідну школу!
Світлано Федорівно та Сергію Вікторовичу прийміть наше щире вітання

Пісня

Слово для вітання наших випускників надається …….

Перед виступом випускників

Роки летять, нам вже сімнадцять,

Ми вже тримаєм атестати.

І так нам, хлопці і дівчата,

Несила з школою прощатись.

Я пам’ятаю всі роки

І дзвоник, що гукав мене.

Не встиг, неначе, кліпнуть оком,

А вже і свято випускне.

Бувало всяке на віку,

Було і цукру, й часнику,

Було і лаяли й хвалили,

І двійки щедро нам ліпили.

Та є і нам про що згадати

І всім вам щастя побажати,

Здоров’я щоб було міцне,

Сьогодні ж свято випускне.

Пісня Випускний наш вечір

Ведучі

Ви підійшли до першої межі
Шкільним порогом звуть його в народі
І сльози й пісня, й радість – все в душі,
А чого більше – перемірять годі

А пам’ятаєте, коли були малими?
Давайте все згадаємо ще раз
Як у садочку грались і дружили
І як прийшли до школи в 1 клас.

Сценка

Лунає мелодія ________________

Дівчинка: Ей, слухай, як тебе звуть?

Хлопчик: Толик.

Д.: А ти з ким сидиш?

Хл. Не знаю.

Д. Будеш сидіти біля мене (силоміць садить його)

Хл. А тьотя не лаятиме?

Д.: Не тьотя, а учителька.

Хл.: Як же вона буде нас учити, як сама нічого не знає.

Д.: Думаєш?

Хл.: Ти що, сама не бачиш, вона весь час у дітей питає.

Д.: А мене Вікою звуть. Запам’ятаєш:

Хл.: Звичайно, так мою кішку звуть.

Д.: Сам ти кішка.

Хл.: Кішка – то тьотя, а я дядя. Не дражнись, а то вчительці розкажу.

Д.: То ти же й ябеда? Ми в садочку таким носи квасили. (дівчинка замахується, а хлопчик плаче)

Д.: Добре, не плач, я тобі цукерку дам.

Хл.: Не хочу.

Д.: Годі, давай миритися.

Хл.: То давай цукерку.

Д.: О, здається й урок закінчився.

Хл.: От добре, а завтра знов приходити?

Д.: І завтра, і післязавтра, і ще 12 років. А тебе вдома не попередили?

Хл.: Так довго вчитися. А коли ж жити?

Д.: Почекай, а портфель?

Хл.: Я взяв.

Д.: Мій портфель. Тепер ви завжди будеш його носити.

Хл.: А цукерку?

Д.: А цукерку ми порівну поділимо. (взявшись за руки, виходять)
( на фоні музики____________ лунають слова випускників )

Якими безтолковими були,

Які безглузді запитання задавали,

Та нас із посмішкою вчителі стрічали

Найперші наші славні вчителі.

Слово для вітання випускників надається першій вчительці Бакай Тетяні Іванівні

Тетяно Іванівно!

Ви пам'ятаєте, ви все звичайно пам'ятаєте,
Як ми зустрілись з вами в перший раз,
І ви завели нас в велику кімнату,
І це вже був наш перший клас.
У ті часи ми зростом були нижчі,
Не вистачало твердості пера.
І лоповухість виділялась із-за стрижки,
І старші називали "дітвора".
Тоді кумирів інших не було.
І зірки не було, яка б світила краще.
Сьогодні ми присвячуємо Вам ці вірші
І квіти ці, Вам, перші учителі наші!

Пісня ( На екрані відео першого випускного)

Ведуча

Калейдоскоп шкільних років біжить все далі і далі у той рік, коли ви перейшли у велику школу з великою кількістю класів і коридорів, з великою кількістю предметів і вчителів. Першою, хто зустріла вас на порозі нового класу була класний керівник Кременчуцька Віта Володимирівна. Надаємо їй слово.

Хороших слів сказали ви немало.

Ще більше добрих справ зробили ви,

Ви нам свою любов подарували,

Ми стали вам мов рідними дітьми.

То нехай Вам життя подарує

Тільки радість,і щастя,і сміх,

Щоб Ви завжди були молодими,

Щоб були ідеалом для всіх!

Назавжди не прощаємось з вами,

Ми ще зустрінемось,вірте,не раз.

То ж всміхніться до нас на прощання

І прийміть оці квіти від нас!

Пісня Класний керівник

Дорогі випускники. Цю країну під назвою "Школа" творили для вас вчителі. Вони плекали ваше дитинство, натхнення віддавали вам свій труд, готували до сьогоднішнього дня.

Від будня до будня, від свята до свята

Знання і серця ви нам дарували.

Ви — наші долі, ви — наші злети,

Ви нас лише доброму вперто навчали,

2.Любі ви наші, а чим же віддячимо?

1.Тим, що ми є.

2.І тим, що ми значимо.

3.Тим, що ми будемо.

4.Тим, що ми створимо.

5.Тим, що збудуємо.

6.Тим, що засіємо.

7.Нивою тою, яку ми розоремо.

8.Тим, що в житті ми своєму зуміємо.

9.Любі наші вчителі! Ми всіх Вас пам’ятаємо і любимо:

Здоров’я вам від Бога й від роси!

Високого польоту – думці, мрії!

І щедрої, душевної краси!

Любові щирої, і Віри, і Надії!

І ще хочемо передати слова подяки і вітання вчителям – ветеранам педагогічної праці:

Нелюбовій Капіталіні Іванівні

Медяній Раїсі Іллівні

Горбонь Георгію Андрійовичу

Руденко Ларисі Іванівні

Ковалевській Зінаїді Григорівні

Луганській Галині Петрівні

Осипі Лідії Миколаївні

Тарасенко Лідія Михайлівна

ми щиро вдячні вам за те, що ви навчали наших батьків, за вашу нелегку працю вам від нас – велике спасибі.

Дорогі вчителі! Хай весни до вас летять журавлями,

А ви не старійте ніколи з роками.

Здоров’я і щастя ми зичим без ліку

І довгого, довгого, довгого віку

І в день такий урочистий, святковий

Дозвольте вашу працю вшанувати,

І квіти всі принесені сьогодні

Від всього серця Вам подарувати

Пісня випускники дарують квіти.

Поруч з учителями невтомно трудилися працівники школи, які забезпечували нас книжками, готували смачні обіди, прибирали сміття, мили підлоги. Ми хочемо подякувати бібліотекарю та всім техпрацівникам школи.

Хай доля ніколи не зраджує вас,

і буде безхмарним життя і красивим.

Щоб юним себе почували весь час,

Здоровим, натхненним і завжди щасливими.

Для вас ці квіти і пісня.

Привітання техпрацівникам.

Давайте уявимо, що чекає наших випускників завтра…

Сценка

Гаряча пора іспитів (невеличка гумористична сценка)

Юля: Тоню, здоров, як життя. Ой, слухай, щось ти мені не подобаєшся… Тоня: Знаєш, Юля, і ти не красуня.. Юля: Та ні, я про те, що ти замучена якась. Невиспана чи що… Тоня: А , так іспит вчила, треба готуватися. От! Надолужую втрачене, так би мовити. Я вже починаю розуміти Наполеона, який , як нам історик казав, спав по 4 години на добу. Тому-то він був дивний, агресивний і хотів вбивати. Юля: Надолужуєш? Ой, тобі б раніш почати. Але й мені теж. А то ми жили раніше за принципом: «Не відкладайте нічого на завтра, краще відкладайте на післязавтра, будете мати два вільних дня.» Думаєш пощастить нам , чи ні? Тоня: Викрутимося, а може й повезе, і вчителька задасть те питання, яке я знаю. Юля: Як звали чоловіка Роксолани чи що? Тоня: Чого то? Я знаю не тільки творчість ЗАГРОБЕЛЬНОГО, а й інших поетів.

Юля: не ЗАГРОБЕЛЬНОГО, а ЗАГРЕБЕЛЬНОГО , та й щось віршиків його я не пам’ятаю. Я то вже рік як ходжу беру книжки у бібліотеці. Прочитала більше, як з першого класу. І Шевченка читала, і «Княжу Україну» Олександра Олеся, і «Утьонок Тим идет купатся» і навіть «Одновухого зайчика».

Тоня: Та ти вже забула про все. Я от вчора всю ніч вчила на пам'ять…

Юля: Так ти те, що ми всі роки вивчали за ніч схотіла визубрити? …

Тоня: Я що, на дуру похожа? Я вчила де і з чого в мене шпаргалка лежить. От задай питання по білетові.

Юля: Назви мені твори Лесі Українки?

Тоня: Так, Українка, Українка… Гімн співаємо оттак, значить шпора… Ось ТУТА! (витягає руку, на якій написано шпору ). Так «Досвітні огні», «Лісова пісня», «Контра спем сперо». ТАРАМ!!!!

Юля: Так, система працює.

(заходить Іванка)

Іванка: Привіт, дівки. Коли то нам іспит?

Тоня: Завтра на 9.00. Ти що готувалась.

Юля: Ну, глянь, навіть у Іванки під очима синє, ніч не спала, значить.

Іванка: То моя бойова розкраска. Чому ж то ні. Готувалась. (дістає тіні і підводить очі). Ось дивіться.. (складає руки наче у молитві) Ну , поставте, ну, будь-ласочка, ну змилуйтеся, не губіть душу молоду!!!

Юля: Мусить подіяти. То ж треба, таке придумати. А ще кажуть , що ми ліниві.

Іванка: Ми не ліниві, ми - енергозберігаючі. Вчора мати мені каже: «Іванко, ти вивчила білети». А я : «Ні», А вона: «А чому спати лягаєш?» , а я їй: «Менше знаєш – краще спиш.»

Тоня: Добре ,як що здамо, а якщо ні? Я вже шкодувати починаю. Треба було ще б хоч вірша якого вивчити.

Іванка: Розкажемо своїми словами , в случай чого.

Юля: Ой, дівчата, я тут недавно «Битву екстрасенсів дивилася», думала, що якщо навчуся читати думки вчителів, то більш нічого не треба буде..

Іванка: Ну так, він тобі питання задає, а сам в умі відповідь так і думає, так і думає.. Хороший план.

Тоня: І що, вийшло?

Юля: Та трохи да. От робіть що кажу, зараз самі побачите, якщо хочете.

Іванка і Тоня: ну, давай, робимо.

Юля: Загадайте двозначне число від 40 до 80. … Помножте на 3… Відніміть 11... Додайте 17… поділіть на 2 … і закрийте очі…. Темно, правда?

Іванка: Капець, та ти просто думки читаєш.

Юля: Ну,що , дєвки пішли , щоб ЗНО здати будемо свої екстрасенсорні здібності тренувати

Дорогі наші батьки,вчителі, ми обіцяємо, що в реальному житті така ситуація не повториться і всі ми достойно складемо зовнішнє незалежне оцінювання.

Дорогі випускники!

Традиції і звичаї народу…

В них України рідної душа.

Тож короваєм починається дорога,

Коли дитя батьківський дім лиша.

(Доки батьки піднімаються на сцену)

Усі мовчать — щось мама скаже,

Цвітуть притишено слова.

Вони із веселкових вражень,

З любові, що в душі жива.

Зійшлися діти всі до хати,

Де хліб рум’яний на столі.

Усі мовчать; говорить мати

Вустами неба та землі!

Слова батьків

От і виросли діти… Готові в дорогу…
У стрімку височінь, у гінку далечінь.
В материнському серці неспокій, тривога.
Яку путь обере донечка й син?
Ви щороку зростали, мудріли, мужніли.
І тепер попід хмари дістали крильми
Але скільки б вам літ не кували зозулі
Ви для нас залишаєтесь завжди дітьми
Рідні діти. Снаги вам і сили у світі
Вам в дорогу спекли ми смачний коровай
Хай безхмарною буде життєва дорога
І хай юності вашої квітне розмай.

Передають дітям хліб, вони цілують його

Мати. І ще нам дуже хочеться звернутися з подякою до всього педагогічного колективу нашої школи. І в присутності багатьох свідків-односельчан вручити цю розписку.(зачитує)

Ми, що нижче підписалися, батьки сьогоднішніх випускників школи, видаємо розписку школі в тому, що ми дійсно отримуємо в 2015-му році назад своїх дітей, зданих в школу в 2004 році, на тимчасове зберігання, виховання і навчання. Претензій до школи немає, але є подяки і вельми великі! Батьківський комітет з приймання дітей назад відзначає лише одну проблему: ми здавали на зберігання дітей мілкоформатних, а отримуємо назад — великогабаритних, а їх значно складніше прогодувати, взути, одягнути і дати подальшу освіту!

Але тим не менш, дивлячись на задоволені, красиві і натхненні обличчя дітей, ми сподіваємося на те, що отримані в школі знання, наші діти скоро віддадуть на благо суспільства, а суспільство від цих благ, дивись, щось виділить і батькам …

За сим дякуємо і підписуємося: Мами, тата, дядьки, тітки, дідусі, бабусі випускників 2015-го року.

«30» травня 2015 Батьківський комітет з приймання дітей назад

Батькам спасибі скажем нині

В подяку від доньки і сина

Ви нас ростили і любили

І з нами ви уроки вчили

Ви вболівали всі за нас

Ішли за нами з класу в клас

Багато ви приклали сили

Щоб всі ми школу закінчили

Щоб як пташата легкокрилі

Життя і небо покорили

Спасибі Вам, мої батьки,

За теплоту, любов родинну

За дружбу й спокій у сім’ї

І за турботу щогодинну,

За Вашу відданість святу.

Своїм уже дорослим дітям

За людяність і доброту

Ми вдячні Вам за все на світі.

Пісня батькам

Кінець виступу випускників

Ми завтра зустрінемо сонечко красне,

Нехай наш світанок буде ясним,

Росою умитим, свіжим і чистим,

В доросле життя ми рушаєм врочисто!

Нехай наше завтра веселково квітне,

І світла доволі в нім буде нехай.

Подай мені руку, юність крилата.

Зі мною у завтра сміливо рушай.

А новий день уже горить світанком

І в путь-дорогу кличе нас.

Гучніше злинь же, музико прощальна —

В щасливе майбуття йде випускний наш клас!

Я роблю перший крок

Скінчився вечір урочистий.

Випускників чека прощальна ніч.

І грає з вітром прапор жовто-блакитний,

І мелодійно знову Гімн звучить.

Винесення прапора

Кінець

Мелодіє, птахом злітай,

Серця молоді окриляй

Ми — юнь Добровільського краю

В щасливе життя проводжаєм!

Ведучий.

Зійдіть з дороги кривди і печалі,

Зійдіть з путі невпевненість і сум.

Випускникам дорогу заквітчаймо

На щастя, долю, на добро й красу!

Ведуча.

Ідіть красиві, сильні, юні, гожі,

Ідіть в життя, що сповнене чудес,

Ідіть, і хай Вам доля допоможе,

І мамина молитва до небес.

Звучить музика випускники покидають святкову залу

Слова класного керівника

Класний керівник. Вельмишановні Випускники! Дорогі мої діти! Ми радіємо, коли світить сонечко, яке ніжно пестить ваші голівки, граючи своїми золотими промінчиками, і радіємо тоді, коли після грайливого дощику проявляється веселка, яка усміхнено дивиться на нас.

Тож нехай ваше життя буде схожим на казку, розфарбовану всіма кольорами веселки: