Виховний захід з основ християнської етики

 

 

 

 

 

Позакласний захід з християнської етики на тему:

 

«Святий Миколай,

 Україну захищай!»

 

 

 

 

 

Підготувала

вчитель основ християнської етики

Чортківського ліцею №5 Лесюк Наталія Миколаївна

 

 

 

Шановні вчителі, дорогі діти! Для маленьких стає чарівною казкою, коли Святий Миколай невидимо з’являється вночі і кладе під подушку такі бажані гостинці. Виростають діти -  і добра казка зникає, а Миколай залишається.

Наслідуймо добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх.

Що нині за днина,
Що нині за свято,
Що сюди зібралось
Так гостей багато?

Знаю, що за днина,
Знаю, що за свято.
То прийшли Вкраїні
І нам честь віддати.
Всім нам честь віддати,
Бога привітати,
Про святого Миколая
У цей день згадати.

За вікном сніжок летить,
Вітром завіває,
Тож спішіть усі до нас
На свято Миколая!
Ну, а хто сюди прийшов,
Раді вас вітати
Веселіться і радійте
На нашому святі.

1 Пісня святий миколай 2 клас

 

Ось  настав  чудовий  день,

Повний  сонця  і  пісень,

Повний  пахощів  для  друзів,

Що  зібрав  їх  в  дружнім крузі.

Показати  хочем  нині,

Як  у  нашій  Україні

Ми  святкуєм  Миколая.

 

 

 

 

 

З нетерпінням я чекаю —

Нині свято Миколая.

Як надворі стане темно,

Він приходить потаємно.

Ще ніхто його не бачив,

Та у ліжечка дитячі

Він кладе під подушки

Подарунки і книжки.

Дитина Де сьогодні Миколай?

Його немає у тихому раю,

Він не сидить у небесній оселі,

А прямує в українські міста і села.

Там його діти виглядають,

Подарунків від нього чекають.

 

Заходить Старенький у кожен храм,

Щоб побувати на службі,

Де моляться до нього і Бога люди.

Вислухати щирі прохання треба Святому,

Щоб потім прислати нам допомогу.

 

Ще Миколай схилився біля дитини,

Що втратила маму чи тата.

Він біля тих, у кого зруйнована хата.

Кому зараз важко в полоні,

Дуже потрібна теж допомога.

 

Треба побувати в лікарні,

Щоб врятувати пораненого солдата.

Потім утішити самотню матір,

Яка ходить до могили сина,

Що поклав життя за Україну.

Завітати треба на передову,

Щоб подарувати відвагу, сміливість нашим ЗСУ.

Зайти до української влади,

Щоб вона віддавали мудрі накази.

 

Пересидіти у сховищі тривогу,

Збити з курсів ракетам дорогу.

Стільки зробити треба Святому,

Щоб наблизити нам перемогу.

І не знає він ні сну, ні втоми.

 

 

А тепер заглянемо в українські хатини,

Де Миколая чекають діти невинні.

У них чудові родини,

Але тата в розлуці із ними.

Він на фронті країну захищають,

Миколай про це все знає.

 

Сценка  Мама та діти.

 

Мама

Завтра свято Миколая,

Всі люди його чекають.

І дорослі, і малі поважають Чудотворця.

Він приносить нам надію,

Що діждемось скоро миру.

Захистить він нас із вами,

Україну й весь народ,

Воїнів із нашими татом

Вбереже від куль проклятих.

 

1 дитина

Я так чекаю Миколая,

Мій татко на війні нас захищає.

Давно вже я його не бачив.

За ним сумую, та не плачу.

Адже у мене є сестра і мама,

Не хочу, щоб вони  переживали,

Я їх підтримую, втішаю

І весело , знай, розмовляю

Маруся:   Мамо, а в нашій хаті також сьогодні свято буде?

Мати:   Накінець-то, діти милі,
Ви діждались тої хвилі,
Що з небесного престола
Зійде пресвятий Микола.
Темна нічка за шибками,
Сніг біленький мерехтить,
Небеса блистять зірками,
Десь дзвіночок гомонить.
Миколай вже поспішає,
А з ним ангели малі,
В кожну хату він загляне,
Бо дарунків хочуть всі.

Доня:

А скажи нам, мамо мила,
Де той пресвятий Микола
Тих дарунків дістає,
Що так щиро роздає?

 Мати:

В небі є така скарбниця,
Там дарунків – без кінця.
Святий Микола їх бере
І на землю всі несе.

Та не лише святий Микола
Сходить з небесного престола,
З ним і ангели бувають,
Що святому помагають.
А іще таке буває,
Що услід за Миколаєм
З пекла антипко втече,
Всім неробам, пустунам,
Злодіям і брехунам
Він вилами погрожує
Та ще й пеклом лякає.

Петрик:

А скажи, матусю люба,
Він страшний дуже?

Мати:

А ви не бійтеся, він до нас не завітає, бо ви діточки чемні, слухняні, допомагаєте своїй мамі (гладить по голові)

Тихо, діточки мої, щось там чути у дворі.
Мати (визирає у вікно):
Хтось там дзвонить і тупоче,
Мабуть, до хати зайти хоче.
Підемо подивимось.(бере теплу хустку і виходять).

Петрик:

Цікаво, а що мені Миколай принесе?

Маруся (хапається за голову)

Ой, у нас ще не прибрано в хаті! Як же  ми Миколая будемо стрічати?

(Порається в хаті й поправляє ряднину, бере віник і підмітає).

А ти, Петрику, принеси образ святого Миколая.

Петрик

Ну, це вже не моя робота, мені пора вже спати, щоб скоріше завтра встати.

Маруся

А дарунків хочеш ти?
Від антипка різки жди!

(Петрик приносить образ святого Миколая і вони вдвох чіпляють його на стіні).

Маруся

Як би я хотіла дістати від святого Миколая червоні чобітки, теплі рукавички.

Петрик

А я – гарну іграшку, солодощів багато.

Маруся (бере Петрика за руку)

Петрику, щоби вислухав нас святий Миколай, то і сьогодні треба щиро помолитися (вклякають перед образом, моляться).

Святий, небесний,

Отче Миколою,

До тебе діти

Нині прибігають

І просять щиро:

- Нас Ти не забудь,

І в ніч чудес

З дарунками прибудь,

Хай повні ласк

Долоні чудотворні

Усіх сиріт

Опущених пригорнуть.

Всім тим, які

Без мами і без тата,

Зішли найбільше

Ласк і благодатей.

Про тяжко хворих,

Отче, пам'ятай,

І хворим силу

І здоров'я дай,

А тим, що десь

Караються в неволі,

Потіху дай

І полегши недолю.

А ми за себе

Просим небагато,

Дай щастя мамі,

хай радіє й тато,

І бабця й дідо, і Родина

 і наша рідна Україна!

Святий отче Миколаю,
Щиро ми тебе благаєм,
Сповни нині наші просьби,
Що на думці ми їх маєм.
Звели дітям дарунки подати.
В надії будем Тебе чекати.

Маруся

А тепер пора спати. На добраніч.

Петрик

Цілу ніч буду чекати…

2Пісня «вже надходить ніч чарівна»

Ведуча

Жив колись давно на світі
Десь у Азії юнак,
Роздавав дарунки дітям
Той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі
Дарувати він любив,
Аж Господь Вседобрий в небі
Миколая полюбив

Став єпископом всезнаним
Миколай і чемно жив.
Особливої пошани
Він у Бога заслужив.

  Запитав Господь: "Що хочеш
За свої заслуги ти?"

Хочу, Господи, я хочу
Раз на рік на Землю йти.

Завітати в кожну хату,
Всіх вітати знов і знов,
Чемним дітям роздавати
Подарунки за любов.

І отак щоразу, діти,
Вам щороку Бог дає:
Миколай мандрує світом –
Подарунки роздає.

  (Розповіді учнів про Святого Миколая)

Нічого не бракувало малому Миколі – ні одежі, ні їжі. Та він був сирота, мама вмерла рано, за нею і тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Микола їх жалів, але не знав, як допомогти.

Був у Миколи старий учитель. Одного разу вони читали Святе Письмо: "Коли ти робиш добро, нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…"

- Як це розуміти? – запитав в учителя замислений Микола.

- Коли ти робиш добро іншому, то не треба про це голосно всім розказувати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.

Стояла глибока осінь. Миколка знав, що багато дітей у їхній околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, в Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі.

Увечері Миколка тихо, щоб слуги не бачили, подався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав у своїй скринці пару нових шкарпеток, нові постолики. Все це склав у велику торбину і сховав під своїм ліжком. Коли в домі  всі поснули, він тихенько вислизнув із ліжка, пробрався до Олександрової хатини, поклав там торбину й чкурнув додому.

Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими дарунками. Але хто це міг зробити? Кому подякувати?  З того часу Миколка часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який їм допомагає. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола.

Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати. Одного разу, коли Миколка тільки-но склав торбинку і вийшов із свого подвір’я,  його наздогнав старий слуга. Думав, що то злодій. Тоді й стало відомо всім, хто піклується про бідних.

Минули роки. Микола вивчився, став священиком. Усе своє добро роздав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому силу творити добро ще більше. Коли ж  Микола помер, його причислили до святих. Відтоді всі згадують святого Миколая, свято його відносять до грудня і цього дня роблять одне одному подарунки.

А десь високо в небі тієї ночі чути срібні дзвіночки. То на санчатах їздить Миколай і заглядає в кожне віконце: чи не обминули якої дитини. Переїздить з хмарки на хмарку. Дзвіночки ніжно теленькають. Старий місяць весело усміхається в засніжені вуса. Він знає, що тієї ночі всі мають бути щасливими. І ті, що дарують, і ті, що подарунки роблять. Бо найбільше щастя в житті – робити добро.

3Пісня  «Робіть добро»

1. дитина.

У ніч святого Миколая,

Я спати, друзі, не лягаю.

Буду чекати Чудотворця,

Який загляне у віконце,

А потім зайде до кімнати,

Щоб подарунки заховати.

 

2дитина

От тут- то я його спіймаю:

“Моє шанування, Святий Миколаю!

Скажи мені хлопчині

Коли закінчиться війна в Україні?”

А він мене погладить по голівці

І скаже: “Почекай, потерпи, козаче, ще трішки.

А зараз вибери собі із моєї торбинки

Цукерки, одяг, ігри чи книжки...

3 дитина

Бери, у мене дарунків багато

Для чемних хлопчиків і дівчаток

А я йому: зроби так, щоб повернувся мій тато.

І  усі, хто зараз воюють на війні,

Щоб  перемогли і залишилися живі.

 

4дитина

Миколай може все, давно це знаю.

Святий воїнів захищає, і вдень, і в ночі про них подбає,

Недарма День народження Збройних сил України

В один день зі Святом Миколая віднині...

Сьогодні спати не лягаю...

Миколая виглядаю..

 

5дитина

Знаємо, що в Україні

Ждуть усі добру новину,

Хочуть діти миру, щастя

Ну, і звісно подарунків

Теж хотілося б малятам:

І дівчатам, і хлоп’ятам.

Миколай про це все знає,

Тому й дуже поспішає.

Він прийде до вас ось-ось,

Чую я його  вже кроки.

 

6дитина

Їде , їде Миколай

В український славний край .

Він несе нам мир і волю,

Незалежність , кращу долю .

Миколай – наш доброчинець ,

І для всіх в нього гостинець .

Україну він вітає ,

Про усіх діток він дбає .

 7дитина

Маємо чого радіти,
Добре знаєте ви, діти!
Долетіла до нас вість,
Що до нас в дорозі гість.
Хто це? Кожен пам’ятай!
Це  святий наш Миколай!
Діточок він всіх згадає,
Їм дарунки посилає,
Він вже близько, вже іде,
Наша пісня хай гуде!

4 Пісня « святий миколай»

 

Ведучий

Нічка тиха, таємнича,
Повна дива і чудес.
До дітвори прийде в гості
Довгожданий гість з небес.
Буде радість, буде втіха,
Бо ж усякий пам’ятай:
За дітей цієї ночі
Не забуде Миколай!

 

Дія II(Вбігають зірочки).танцюють

1-а Зірка: Ми зіроньки-сестрички, на землю поглядаєм,

                 Терпляче і тихенько на нього всі чекаєм.

2-а Зірка: Ми світимо всі разом на землю з висоти,

                 Щоб добре було видно, куди до діток йти.

3-я Зірка: Бо свято Миколая приходить до діток,

                 Тож освітити треба найменшенький куток.

4-а Зірка: Я сьогодні так світила, так старалась що є сили.

                 Освітила всі стежки, всі домівки, поріжки.

 

5-а Зірка

:  « Спасибі за підмогу,- гукнув нам Миколай, -

                 Спішу, лечу до діток у наш чудовий край.» Тож, послухайте

 

6-а зірочка: Вже зайшло за обрій сонце, все поринуло в пітьму.

              Швидко всі на своє місце і посвітимо йому!

Танець Зірочок

Ведуча

У ніч грудневу місяць світить,
Чарівні мрії, сни.
Тихо всюди, сплять всі діти.
Вже заснули всі.
Біля ліжка ангел Божий,
Хоронитель ангел жде.
Він тихенько вчинить двері
І дарунки покладе.

 

 (Але, що це?

(Хтось тупотить, поспішає. На сцену, перед завісою, вибігає чорт).

Чорт

Привіт, дзень добрий, гутен таг! (Кланяється).
Вітаю вас на різний смак.
Мене звуть антипком,
До вас примчав я аж із пекла,
У вас – зима, в нас – хата тепла,
У вас – мороз за хвіст щипа (покзує хвоста),
І снігу в очі насипа,
Не дивіться, що я тут гість,
Морозить, студить, як на злість.

(В кінці залу задзвонили дзвони).

О, це вже ангели сходять з неба,
Десь би тут сховатись треба.

(Шукає, де б  сховатись, ховається за завісою. По залу йдуть дівчата-ангели, в руках – дзвони, які дзвонять і виходять на сцену.)

1-й ангел

Де з молока тече дорога,
Де безліч зір, де царство Бога,
Я звідти йду і вість веселу
Несу у вашу я оселю.

2-й ангел

Ще хвилька, діти, і між вами
Тут стане Миколай святий.
Він з щирим серцем і дарами
Опиниться у залі цій.
(Чортик чхає за завісою).

1-й ангел

Тихо, діти! Хтось тут є. треба подивитись.

(Ангел шукає когось на  сцені, знайшовши, тягне за хвоста чортика на сцену).

Чортик (плаче) Ой-ой-ой! Болить.

Ангел

Ось цей боягуз. Бачите як сховався!

Чортик

І зовсім я не боягуз!
До цих нечемних дітей
Я із самого пекла примчався.
Прутики вербові я приніс. (Показує в’язку).
І кожен з прутиків придається
Отим лінивим, що не вчаться!

(Бігає по сцені, розмахує в’язкою прутиків).

2-й ангел (підходить до нього)

Геть, антипко, то дарма,
Лінюхів у нас нема.
Правда, діти, що нема?

 

Діти

Нема!

Чортик

Хай ці прутики придбає,
Хто батькам не помагає.

1-й ангел

Геть, антипко, то дарма –
Неслухняних в нас нема.
Правда, діти, що нема?

Діти

Нема!

Ангел і діти

Геть, антипко!

(Проганяють, він втікає). 

Ведуча

Дивіться, що там світиться, горить, наче зірка миготить.

Ангели

Сніг, сніжок, посипай,
Ось і добрий Миколай!

(До залу  під музику заходять Миколай з зірочками)

Миколай:

Слава Богу! Слава Україні!

Любі хлопчики й дівчатка!

Я прийшов вас привітати.

Від душі вам побажати:

Миру любій Україні,

Вашій славній всій родині:

Мамі, татові,братам,

Дідусям і бабусям,

І сестричкам,і тіткам,

І сусідам, і знайомим,

І далеким, і близьким,

Словом – українцям всім.

Щоб скінчилася війна,

І прийшла до вас пора

Миру, злагоди, любові,

Єдності, братерства, волі.

Я спішив з небес на землю,

Щоб потрапить до ліцею,

Чув, що чемні тут всі діти

Хочуть в мирі дружно жити.

Знайте любі, що на небі

 Бог вас опікає ревно,

Всі молитви ваші чує,

Не залишить вас в біді ,

Допомогу вам пошле, 

Україну збереже.

Ще читав ваші листи,

Їх приходить так багато,

Ледве встиг їх прочитати.

Пишуть українські діти,

Що не треба їм дарунків,

Хочуть миру, перемоги,

Бачити батьків удома,

Мріють вчитися у школах,

Без сирен і без «Тривоги»,

Влітку з’їздити на море,

З друзями гуляти вволю.

Ждуть закінчення війни,

Просять допомоги всі.

Знайте  - буде перемога!

Вам прийде вона від Бога,

І росія упаде, зло у  пекло відійде.

 

Спустився я з небес на землю, бо знаю , що чекаєте на мене. Знаю я що готувалися до свята – вірші, пісні вчили. Тож я сяду відпочину, а ви мене розважте. (діти розказують вірші)

 

Святий та добрий Миколаю,

Тебе чекаємо давно,

Що даси Ти нам, це не знаєм,

Та просимо Тебе одно: 

Ти нашим родичам дай сили,

Щоб виховати нас могли,

Щоб тої втіхи нам дожили,

Щоб доросли їх діточки.

 

А всьому нашому народу

Ти добру долю принеси,

Усяке зло й лиху пригоду

Від нашої країни відверни.

А нам в здоров'ї дай зростати,

Завзяття й сили нам додай,

Щоб ми нам у мудрості більшати

І звеселити рідний край.

 

Нехай цей ранок, що в школі лине,
Принесе запах квіток України.
Нехай ця днина додасть нам сили,
Щоб ми Вкраїну завжди любили.

 

4 Пісня святий Миколай

1-й ангел. Святий Миколаю!

Всі діти, що тут в цю хвилину,

Всі гарно співали, і в школі добре вчились.

І не одне в цім році діло добре зробили.

2-й ангел. Хай усі сьогодні спільну втіху мають,

Тебе як батька свого споминають.

 

МИКОЛАЙ:

Дякую, любі хлопчики й дівчатка,

Так потішили мене,

Що пропала моя втома,

Відпочили мої ноги,

Треба йти мені вже далі,

Обійти кожну оселю,

У містах й далеких селах.

Хочу вас я привітати

І дарунку вам віддати

Ви їх щиро заслужили,

Бо у злагоді всі жили.

 

Миколай роздає подарунки

 

До побачення, рідненькі,

Ждіть мене на другий рік.

А як треба допомога,

Ви мене не забувайте ,

Молитви святі читайте.

І прийде вам допомога

І від мене, і від Бога.