Виховний захід «З Україною в серці»

Виховний захід «З Україною в серці»

 

Мета: виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю; формувати переконання у нетлінності духовних скарбів народу, повагу до символів України, до своїх батьків, української пісні; спонукати  учнів до усвідомлення ними необхідності бути корисними своїй державі.

 

Епіграф: Свою Україну любіть,

                 За неї господа моліть…

                                   Т.Г Шевченко

 

 

Ведуча. Земля моя рідна – це моя Україна! Щасливі ми, що народилися і живемо на чудовій, багатій землі. Тут жили наші прадіди. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини, одвічних добрих традицій.

 

Ведучий. Тут ми робили свої перші кроки, відкривали навколишній світ. Тут нам уперше забриніли звуки рідної мови, завдяки якій ми усвідомили самих себе. Тут ми навчилися відповідати усмішкою на усмішку, співчуттям на чужий біль.

 

Ведуча. Ми пишаємося, що  ми – українці, а наша Вітчизна —  Україна,  земля, дорога та мила серцю кожного із нас.

 

...Народилась Україна Нова,

Небувала, чиста, як дитя,

Україна Зоряної Мови,

Україна Божого Буття!

Україна казки і кохання.

Та Держава, де щезає тлінь.

Україна творчого повстання

Для усіх безсмертних поколінь.

 

Пісня «Народились ми в Україні»

 

Ведучий. Життя іде. Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя. Та ніколи не старітиме наша квітуча українська земля.

 

Ведуча. Україна –  рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.

 

Ведучий. Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово, рідну українську пісню.

 

… Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

Що хоч спинись і з Богом говори…

 

 

Мій край чудовий – Україна!

Тут народилась ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов’я.

Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

Цвітуть волошки сині в житі.

Звідсіль веде дорога в світ.

І найдорожча рідна мова

Джерельцем радісно дзвенить,

І мила пісня колискова.

Чумацький шлях кудись зорить…

Усе найкраще і єдине,

І радощі всі, і жалі…

Мій рідний краю, Україно!

Найкраще місце на землі!

 

Над водою красуня калина

І чебрець, і любисток, і м’ята –

Це усе, це усе Україна,

Як же рідна тебе не кохати.

Я люблю твої верби й тополі.

Ясноокії в небі зірниці.

Дай же, Боже, щасливую долю

Тій землі, де джерельні криниці.

Тим полям, що сміються колоссям,

І гаям, і садам коло хати,

І криштальним, мов спогадам росам,

Й рушникам, які вишила мати.

Лине, лине печаль журавлина,

І у вирій летять дикі гуси;

Батьківщина і мати – єдина,

Я тихенько за них помолюся.

Одягає намисто калина,

Чорнобривці, любисток і м’ята.

Рідна серцю, моя Україно,

Як же можна тебе не кохати.

 

Ведуча. Україно! Ніколи наш народ-народ великої душі і доброго ока не зазіхав на чужі краї. А на його землю рвалися всякі і всякі. І в боях за волю Україна-чайка стала Україною - орлицею, бо її вольнолюбиві діти, як сказав Іван Богун, скидали козацькі шапки лише перед Богом!

 

Ведучий.Україно! Крізь тенета неволі, крізь заграви пожару, твої сини мріяли про тихі води і ясні зорі.

 

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

Вкраїно- свободо! Вкраїно - свободо!

Від прадіда-діда, з козацького роду

Жила собі з Богом, молилась, співала

Піснями й соборами світ дивувала

Святим Володимиром з Божої волі

Хрещена для щастя, для миру, для долі.

З очей твоїх ллються не сльози, а роси.

Сам Бог розпліта пшеницями злотокоси

 

Вкраїно - зірнице! Вкраїно – царице!

Вкраїно - мадонно моя святолиця!

У білих церквах й сріблом витканих дзвонах,

В твоїх чудотворних небесних Іконах,

В пречистих молитвах, в піснях колискових,

В зірках - діамантах на травах шовкових,

В твоїх рушниках, де червоне і чорне

Любов'ю і смутком серденько огорне.

 

Вкраїно — красуне! Вкраїно кохана,
В ясир продавались твої Роксолани.
Тебе ґвалтували кати - людозвірі,
Тебе мордували етапом в Сибірі.
Кривавії сльози котились в безсиллі,
Синочки-орли не літали: безкрилі.
Тебе погубити хотіли в неславі 
Твої вороги і чужинці лукаві.
А ти воскресла, щоб жити й співати,
Душа оживала і тіло розп'яте
З в'язниць поверталась в собори і хати,
Щоб дітям Господню молитву віддати.
 

Вкраїно - богине! Вкраїно - кохана,
Молитва боляща, розтерзана рано...
Я лину до Бога, бо вмію літати,
Я буду молитись, я буду благати,
За тебе, Вкраїно, за тебе, свободо,
За долю пресвітлу вкраїнському роду.
Я вірю: Всевишній і Діва Марія...
 Почують молитву, молитву надії…

 

Пісня «Українська родина »

 

Ведуча. Україно… Золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена, ненько моя, Україна. Скільки глибини у цьому слові…

 

Ведучий. Це золото полів, тихий плес річок, сині очі озер і ставків. Це безмежні ліси, зелені долини і луки, білі українські хати і велич міських краєвидів, все це – моя Україна.

 

Ведуча. Чорнобрива красуня, яскрава зоря, квітуча вишня – такою постає Україна в піснях українського народу.

 

Ведучий. Українська пісня - це пам’ять людська, вона завжди жила в народі, щоб сьогодні, у час національного відродження, зазвучати на повний голос, попри всі перепони - страх, голод, переслідування і репресії.

 

Ведуча. Українська пісня... Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою.  З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. Михайло Стельмах писав, що пісня супроводжує українця від колиски до могили.

 

Ведучий. Минають віки, змінюються покоління, а пісня залишається, через усі поневіряння проносить вона свої чари.

 

Учень: З народного напившись джерела,

Як із Дніпра бере веселка воду.

О рідна пісня, знову ти прийшла

До матері, до батька – до народу.

О пісне! Від народу кров і плоть

Ти узяла, щоб лиш йому служити.

Тебе ніхто не може побороть,

Бо вільний дух твій – правдою повитий.

 

Учень: Не цурайся пісні,

Яку чув од мами,

Не згуби, то мова

Прадідів твоїх.

Бо зректися пісні

Що цвіла віками, -

Мов забуть народ свій,

Даль його доріг.

У народу й пісні

Є святі спільноти,

Є земля єдина,

Доля віща є.

А народ свій втратиш –

Хто ти є і що ти?

Мов пора смеркання,

День тоді стає.

У яких би барвах

Небо не світилось –

Збережи кровинку

Рідного тепла.

Тільки б вічні зорі

В криниці дивились,

Тільки б наша пісня

Нас пережила.

 

 Пісня «Ой у вишневому саду»

 

Ведуча. Доля України не проста. До незалежності Україна йшла довгим, тяжким і жертовним шляхом, дорого за неї заплатила. За нею - і трагічні, і героїчні сторінки історії нашого народу.

 

Ведучий. Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробування і не скорилася. Ми можемо гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.

 

Ведуча. Любов до землі, до рідного слова прирекли багатьох славних синів і дочок України на тюрми і поневіряння. Серед них – наш Кобзар і пророк Т.Г.Шевченко,  якому цього році  виповнюється 201 рік  з дня народження. Це людина, яка не тільки мріяла про нашу незалежність, а й усе своє життя поклала на вівтар цієї мети, яка засвідчила перед усім світом могутність українського народу, могутність нашої нації, її духовне коріння, її славу.

 

1. Він жив надією, що кращий час настане,

Він вірив, що народ підніметься з колін

І що розірве віковічнії кайдани,

Й ходити більш не буде у ярмі.

 

2. Уже здійснилося, Тарасе наш великий,

Твоє могутнє і пророче слово,

Живемо ми в державі незалежній

 Плекаємо чудову нашу мову.

3. Хай собори на руїні

Стануть там, де ти прорік.

Незалежній Україні –

Разом – Слава нині і повік!

4. Я співаю про тебе, прекрасна країно

Де хлібами духмяними вкриті поля

І про шлях твій до волі, моя Україно

Незалежна та славна слов’янська земля!

 

5. Скільки світлих доріг

Ти для мене відкрила

До високих зірок у широкі поля

У мені твоя кров,

У мені твоя сила

Найдорожча з усіх,

Рідна земле моя!

 

6. Благословенна будь, земля моїх батьків

І щедра нива степових просторів,

Що пам’ятає славу козаків

Своїх захисників, своїх героїв

Україно, соборна державо,

Сонценосна колиско моя,

Ще не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях!

 

7. Моя Україно!

Я вірю, що дух твій ніколи не згасне.

Ти совість народу, незгасна зоря,

Живи й процвітай, Україно моя,

Для миру, для щастя, любові й добра.

 

Ведучий. Здавалося б, нарешті ми отримали те, заради чого сотні років відчайдушно боролися й гинули мільйони наших предків, щоб отримати таку бажану свободу. Часи, коли вже жодна з країн світу не може нам диктувати свої правила. А ще Україна понад усе прагне до миру, спокою. Сьогодні їй знову приходиться боротися за свою єдність, волю, правду. Наша держава опинилася сам-на-сам зі складними проблемами , які мусить вирішувати не хто інший, як її народ.

 

Ведуча. Найболючішою проблемою сьогодні залишається питання єдності та неподільності України. Більше півстоліття тому відомий український поет Дмитро Чередниченко написав чудовий вірш «Єдина Україна», актуально звучить він і сьогодні.

 

 

Учень 1: Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

 

Учень 2: Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

 

Учень 3: І козаки, й стрільці січові

За тебе гинули в полях.

У небесах сузір'я Лева

Нам світить на Чумацький Шлях

 

Учень 4: Стражденна чаєчко-небого,

Єдині два твої крила.

Виходим, нене, у дорогу,

Аби ти вільною була.

 

Учень 5: Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

 

Пісня «Мій рідний край »

 

Ведучий.  Листопад 2013 – лютий 2014 р. – «революція гідності». Ці події тривожать і не залишають байдужими жодного громадянина країни, і тому кожному з нас необхідно усвідомити за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».

 

Ведуча. Але захист Батьківщини – це не тільки мужність, не тільки відданість, це ще і смерть.

Згадаймо тих, хто боровся за волю, хто вистояв Майдан і тих,  що полягли у боротьбі, захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність нашої України. Вшануймо хвилиною мовчання їх пам'ять.

 

Хвилина  мовчання

 

Ведучий. «Герої не вмирають.» Слава їм, вічна слава!  Вони повинні жити в нашій пам’яті!

 

Учні читають вірші. Звучить фон «Гей пливе кача»

У нашій пам'яті Ви назавжди лишились,
Історія одна, і Ви - її частина.
Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,
І молимось: за Вами - ненька Україна! 
Вже не повернеться додому той хлопчина,
Що його вчора тільки мати відпустила,
Поцілувала, тихо мовивши: "Іди, дитино,
За щастя України, бо вона - єдина".

Казала мати берегти себе. Але даремно,
Бо хлопець був готовий йти безстрашно,
Аби лише країна, котру так кохав страшенно,
Не стала на коліна, а боролася відважно.

 

Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,
Відкривши очі, він відчує повну волю.
Але та куля, в день зимовий, на світанку,
Перехопила подих та змінила долю.

Хлопчина вірив, що колись, одного дня,
Розкаже син йому, як любить Батьківщину.
Хіба він знав, що борючись за це щодня, 
Все доведеться відпустити в мить єдину.

Так. Той хлопчина, він не знав тоді,
Що нелюд пострілом прицільним забере життя.
І браття хлопця, українці, у біді,
Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.

 

Але ж душа, душа Героя вічно лине!
До тебе наші сльози, молитви, зізнання!
Повір, хлопчино, наша пам'ять не загине,
Як і омріяні тобою  воля та кохання.

Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.
Але в думках  ти поруч, і не згасне свічка,
І линуть буде "Слава Україні!"  над ланами.

 

Ведуча. Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на Сході нашої держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.

 

І знов Майдан в Луганську і Донецьку,
Ні, не Майдан — справжнісінька війна!
Знов суть свою ворожу і поганську
Показує москаль, мов сатана.
За Сотнею ще рани кровоточать,
А тут нових оплакуєм синів.
Скажи, москалю, що від нас ти хочеш,
Невже нових жертв сильно захотів?

Цвітуть тюльпани чорні в Україні,
Зривають їх дружини й матері.
«...Присвоїти посмертно...».  В домовині
Лежить проміння згаслої зорі...

А блокпости обстрілюють чужинці,
Чиєсь дитя стає мішенню знов...
Іде війна!.. Іде війна, вкраїнці!..
Іде війна за смерть — не за любов!

Знов опустились прапори в скорботі,
Усе село прощається з хлоп’ям...
І кожен воїн в 45-й роті
Дав повну волю тим скупим сльозам...

Ще вчора він діливсь бронежилетом,
Хоч на російській розмовляв пацан...
«Женюсь... женюсь, Серега, этим летом,
Пусть только разобьем бандитский клан...»

…Він повінчався з українським краєм,
З калиною у білому вбранні,
Яка червоні слізоньки втирає
І про любов йому шепоче в сні...

 

Ведучий

Прорізавсь голос чийсь сердитий,
В тумані тишу роздира:
То знов привезли дітей убитих
Зі сходу — з міста і з села.

Тож будуть сльози і ридання
Коханих, бідних матерів,
Бо знову свіже поховання
Їх любих, рідних їх синів

 

 

Ведуча

Чи довго будемо страждати
Та проливатимемо кров,
За рідну землю воювати,
Бо ворог лізе знов і знов?
В нас військо бідне, майже голе,
Бронежилетів, касок в них нема.
Та битись з ворогом готові —
Болить за Україну в них душа.

 

Ведучий.  Пам’ять  про них житиме в наших серцях.

 

Ведуча. Помолімося за всіх Героїв, помолімося за нашу Україну.

 

Пісня «Боже, я молю за Україну»

 

Ми (Разом)  Не хочемо війни!

Хай буде мир на всій землі!

Мир – це квіти у сонячних росах.

Мир – це радість малих і дорослих.

Мир – це усмішка в очах матусі.

Мир – це лани золотаво-русі.

Мир – це потоки весняні сині.

Мир – це дружній танок при гостині.

Мир – це все, що у світі найкраще,

Не забувайте цього нізащо!

 

Пісня «Ми за мир»

 

Ведучий. Наш захід підійшов до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!