Виховний захід "Жінки в науці". Презентація "Жінки в науці"

Жінки в науці

Мета:формувати в учнів уявлення про роль жінки в науці, житті суспільства; виховувати шанобливе ставлення до жінки, як повноправного члена суспільства; стимулювати прагнення до самовдосконалення, самореалізації.

Вчитель: 11 лютого у світі відзначався Міжнародний день жінок в науці. За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі - жінки.

Попри поширення фемінізму, боротьби за права жінок, все ж рівності між статями поки немає… І йдеться не лише про мусульманський світ, у цивілізованих країнах в науковому світі жінки радше рідкість, аніж норма. Попри це, досягнення жінок не менш важливі за досягнення їхніх колег чоловічої статі. Зауважимо, жінки-дослідниці з’явилися не в останнє століття, коли їхні права нарешті почали зрівнювати з правами чоловіків. У кожній епосі були свої видатні жінки-науковці.

Учень 1.

Гіпатія Олександрійська

Роки життя: 370-415 рр.
Галузь: математика, астрономія, механіка

Такою Гіпатію уявляють наші сучасники

Якщо досі на жінок-науковців сміють іноді дивися скоса, то лишень уявіть собі, як було у 300-х роках! У стародавньому світі серед жінок були одиниці, які займалися наукою. Вважалося, що це виключно справа чоловіків.

Тим не менше Гіпатія Олександрійська, яка отримала знання від батька, була однією з найвидатніших вчених свого часу! Її батько – філософ і математик Теон – виховував дівчинку сам, мама Гіпатії померла у пологах. Можливо, саме це спонукало батька передати свої знання доньці.

Гіпатія займалася обчисленням астрономічних таблиць. Також вона написала коментарі до творів Аполлонія і Діофанта, однак вони не збереглися. Жінка користувалася значною популярністю і повагою. Вона брала активну участь у житті міста, читала лекції в Олександрійській школі.

На жаль, її вбили фанатики-християни. Відтоді Гіпатія стала покровителькою науки, яка захищає її від натиску релігії.

Учень 2.

Марія Склодовська-Кюрі

Роки життя: 1867 – 1934 рр.
Галузь: фізика, хімія

Наукою займався також чоловік Марії, донька продовжила справу батьків

Мабуть, найвідоміша жінка-науковець – це Марія Склодовська-Кюрі. Видатна вчена, засновниця науки про радіоактивність, двічі лауреат Нобелівської премії!

Марія Склодовська-Кюрі досліджувала радіоактивність у парі з чоловіком П'єром Кюрі. Проте, вони не використовували жодних засобів захисту… Ми ж у сучасному світі розуміємо, наскільки небезпечними були їхні дослідження. У підсумку Марія поплатилася життям, у неї розвинулася хронічна променева хвороба, яка призвела до онкології.

Тим не менше відкриття вченої неймовірно важливі. Першу Нобелівську премію з фізики вона отримала у парі з чоловіком. А вже за 2 роки – отримала премію з хімії, щоправда, на цей раз нагородили лише Склодовську-Кюрі.

Донька науковців – Ірен – продовжила їхню справу. І також отримала Нобелівську премію з фізики.

До речі, Марія Склодовська-Кюрі має відношення до Львівського політехнічного університету. Вона провела тут лекцію. А також через Лігу Націй сприяла наданню фінансової допомоги Політехніці. І допомагала потрапити на стажування у Європу перспективним вченим зі Львова.

Учень 3.

Розалінд Франклін

Роки життя: 1920-1958 рр.
Галузь: біофізика

Колеги-чоловіки намагалися применшити заслуги Розалінди

Усі ми знаємо, що таке ДНК. Однак мало хто знає, що фактично відкрила ДНК англійська вчена Розалінд Франклін. Зауважимо, довгий час вона залишалася в тіні, усі заслуги приписували її колегам: Френсісу Крікові та Джеймсу Ватсонові.

Вона отримала зображення ДНК завдяки рентгену. Власне на основі її досягнень колеги-чоловіки вивели гіпотезу структури подвійної спіралі ДНК. До речі, Крік і Ватсон отримали за дослідження Нобелівську премію. Розалінд ж померла через рак за 4 роки до того у геть молодому віці, їй було всього 37…

До речі, це не всі досягнення науковця. Вона також встигла зробити внесок у дослідження вугілля і графіту. Велике значення для науки мали її дослідження вірусів, зокрема вірусу поліомієліту.

Хоча колеги Франклін визнавали право жінок працювати науковцями, все ж вони всіляко намагалися применшити її роль і заслуги… На щастя, справедливість відновлена і заслуги вченої більше не применшують.

Учень 4.

Геді Ламар

Роки життя: 1914-2000 рр.
Галузь: біофізика

Неймовірна актриса серйозно займалася наукою

Ця неймовірна красуня і актриса довела: краса розуму зовсім не завада. Геді називали найкрасивішою жінкою Європи, і разом з тим її математичні здібності вражали!

Її винахід (у парі з композитором Джорджем Антейлом) виявився необхідним для бездротового зв'язку від докомп'ютерної ери і до сьогодні! У наші дні її винахід використовується у мобільних телефонах, Wi-Fi, GPS.

Також вона запатентувала винахід, за допомогою якого можна керувати торпедами на відстані.

Геді Ламар входить у Зал Слави Винахідників. І до дня її народження приурочений День винахідників у трьох країнах.

До слова, батько винахідниці родом зі Львова!

Учень 5.

Кара Дейдра Маккалоу

Рік народження: 1991 р.
Галузь: ядерна фізика

Ця дівчина особлива, вона поєднує участь у конкурсах краси і роботу фізиком

Сучасні красуні теж можуть багато! Це довела переможниця конкурсу краси Міс США 2017 чарівна Кара Дейдра Маккалоу. Дівчина за фахом фізик-ядерник та працює у Комісії з ядерного регулювання США.

Маккалоу закінчила Університет Південної Кароліни з ступенем бакалавра наук з радіохімії. Ще студенткою дівчина стала членом Американського хімічного товариства, Health Physics Society і Американського атомного товариства. Також вона член благодійного товариства "Золотий ключ".

Думаємо, великі відкриття у дівчини ще попереду! А поки захоплюємося поєднанням краси і розуму.

Марина Вʼязовська

(відео)

Рік народження: 1984 р.
Галузь: ядерна фізика

   Наприклад, сучасний математичний світ сколихнула українка Марина Вʼязовська. Їй вдалося розв’язати надскладну математичну задачу пакування куль у 8-вимірному просторі, над якою науковці думали століттями.

При чому вона знайшла дуже просте рішення.

За свою роботу Марина отримала міжнародну премію Салема. Ця премія є фактично аналогом Нобелівської премії у галузі математики. За внесок у науку українку також нагородили премією SASTRA Ramanujan.

Учень 7.

Ольга Маслова, біолог (відео)

• Кандидат біологічних наук
• Блогер
• Популятизатор науки
• Співзасновниця пректів AromaNeedorium та Nobilitet
• Молодший науковий співробітник Інституту молекулярної біології та генетики

Клітини - це те, що нас формує.

Саме стан клітин та їхні "розмови" визначають все: від того, що нам можна чи не можна споживати до того, що ми думаємо і у кого закохуємось.

Крім того, клітинна біологія - дуже красива наука. Зображення, отримані завдяки конфокальній мікроскопії, можна розглядати як витвори мистецтва.

Я починала із класичного наукового шляху в університеті: магістратура-аспірантура-захист дисертації.

Була буквально закохана в об'єкт своїх дипломної та дисертаційної робіт - мезенхімальні клітини тканини пуповини.

Але проаналізувавши усі формати своєї діяльності я зрозуміла, що певно найкраще мені    вдається оптимізувати наявні методики, аналізувати дані та популяризувати науку, а не займатись рутинною роботою.

Тому зараз я займаюсь переважно популяризацією науки. Виступаю із доповідями, пишу статті, коментую резонансні події у сфері біотехнологій.

Намагаюсь перекладати із наукової мови на "людську", адже у сучасному світі інформації стає все більше, а орієнтуватись на дані із наукових статей, на жаль, вміють не всі.

Окрім того, зрозуміла, що звичайно доповіді про іноваційні технології - це круто та корисно, але не менш важливо говорити про побутові речі з погляду науки.

Адже розуміння потреб свого організму - це те, що може одразу застосувати кожна людина для покращення свого життя.

Минулого року стала співзасновницею проекту "Нобілітет", який популяризує досягнення нобелівських лауреатів.

Також консультую проекти, що мають на меті застосування сучасних клітинних технологій. А ще трохи "граюся" запахами - займаюсь проектом Needorium, що створює ароматні аксесуари на базі сучасних наукових даних про впливи запахів на мозок.

Мені пощастило не мати серйозних проблем, пов'язаних зі своєю статтю. Хоча традиційні питання із серії "Чому досі не народжуєш?" і подібні жарти зустрічались.

У біології, особливо - у клітинній та молекулярній, жінок досить багато.

Моїми викладачками та науковими керівниками часто були жінки. Але підкреслю - це особливості конкретної галузі. В інших сферах буває по-різному.

На мою думку, варто позбуватися гендерних стереотипів ще у школі, переставати поділяти сфери діяльності за статевою ознакою. Просто заохочувати людей робити те, що їм найкраще вдається.

Крім того, рівні права та обов'язки, наприклад, у родинних побутових справах, дозволять позбутись перекладання турботи про дитину виключно на матір і, відповідно, дозволять розподіляти свій час більш раціонально.

Щодо розвитку української науки, то перспективи є завжди. Головне - зрозуміти свою мету на даному етапі життя та втілювати її.

Варто більше їздити на конференції та школи, знайомитись та співпрацювати із колегами та не лякатись виходити на інтердисциплінарні теми і взаємодіяти із представниками бізнесу.

Учень 8.

Юлія Безвершенко, фізик

• кандидат фізико-математичних наук
• молодший науковий співробітник Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України
• заступник голови Ради молодих вчених України
• учасник робочих груп Міносвіти щодо підтримки молодих вчених
• викладач "Києво-Могилянської Академії"

Я займаюся математичними методами, які застосовую до задач динаміки квантових систем у зовнішніх полях та керування квантовими системами.

Зі школи фізика для мене була цікавим, але не найкращим предметом. А вже під час навчання в Могилянці, коли на курсах теоретичної фізики побачила, що математика дає дуже нетривіальні передбачення щодо реальності, я захопилася і зрозуміла, що мій вибір був правильним.

Найбільше у роботі мені подобається те, що гра розуму, якою є математика, дозволяє передбачати реальний світ.

Я вчилася у правильному вузі і потрапила в правильний інститут та правильний колектив, де першочерговим є твій професіоналізм.

Коли ти розумієшся в питанні, твій гендер не є важливим.

Тенденції зростання жіночої присутності в науці набирають обертів, тому що їм є що привнести у ці сфери. Крім того, у жінок є природні якості, як от уважність до деталей, відповідальність до роботи, що важливо в науці.

Популяризувати науку серед жінок треба зі шкільного віку - показувати їм можливості інженерії, програмування, науки. Спробувавши це, вони не будуть противитися можливості обрати такий шлях, якщо будуть відчувати в собі таку спроможність.

Проблема України наступна: сфера науки стабільно недофінансовується, тому ми виходимо на тренд, що жінок в науці ставатиме більше, бо ця професія не дає прогодувати сім'ю.

Тому Україна може тут показувати хорошу динаміку і непогане гендерне співвідношення в науці, але причини можуть бути не такі однозначні.

Я бачу майбутнє української науки, тому останні чотири роки займаюся реформою цієї сфери.

Свого часу я не поїхала за кордон через те, що я розуміла, що тут є в кого вчитися і з ким працювати.

Зараз ми хочемо перетворити процес відтоку мізків (brain drain) на циркуляцію мізків (brain circulation), тобто створити такі умови, за яких люди або повертаються до нас з-за кордону, отримавши там досвід, або просто до нас їдуть інші, тому що ми конкурентоздатні.

Вірю, що ми можемо змінити цей тренд.

Учень 9.

Олена Ванєєва, математик

• кандидат математичних наук
• докторан Інституту математики
• член American Mathematical Society

Я займаюся симетріями диференціальних рівнянь. Це дуже цікава частина математики, адже всі предмети навколо нас мають якусь симетрію. Вона є і в математичних об'єктах.

Я зрозуміла, що хочу займатися наукою ще під час навчання в університеті у Дніпропетровську. Я спробувала і вступила в Інститут математики у Києві.

З цим пов'язана одна цікава історія: оголошення про набір на навчання в аспірантуру розмістив в інтернеті мій майбутній чоловік. Так що це оголошення виявилося також і шлюбним.

Вважаю, що людині, яка прийшла в науку має пощастити з науковим керівником.

Мені пощастило - я потрапила в середовище ентузіастів.

Уявіть собі: молода людина, яка потрапляє в нове для себе середовище, бачить, що задачею, яку вона зараз розв'язує, цікавляться люди з багатьох країн. Це дуже надихає.

Я почала їздити за кордон і спілкуватися з колегами. У мене є співавтори на Кіпрі та в Чехії.

Я стала першою жінкою в інституті, яка очолила Раду молодих вчених. Ніколи не відчувала дискримінації як жінка-науковець.

Не скажу, що я не чула про таке. Але, на щастя, ніколи з такими фактами не стикалася.

У нашому інституті зараз дуже багато молодих жінок. Частково через те, що не усі чоловіки погоджуються на ту зарплату, яку пропонують.

Як залучити більше дівчат в науку?

Зробити так, щоби вони повірили, що можуть це робити. Це буде підбадьорювати і заохочувати.

Нам не треба винаходити велосипед, ми можемо просто перейняти досвід інших країн.

Проблема часто полягає не у тому, що жінок утискають в науці, а тому, що вони самі часто думають, що не зможуть цим займатися.

Математику для наукової діяльності потрібно не дуже багато: комп'ютер, папір, ручка і доступ до міжнародних баз статей та інших праць.

У роботі в Україні, звісно, можна знайти плюси перед Заходом.

Моє сімейне життя не стало на заваді науці.

Звичайно, коли у вас маленькі діти, то це дещо сповільнює процес, бо ви не зможете певний час активно відвідувати конференції. Але це все тимчасово.

В жодному разі не варто заради кар'єри лишати себе радості материнства, а заради сім'ї - улюбленої справи.

Учень 10.

Олеся Безсмертна, біолог

• кандидат біологічних наук
• провідний біолог, асистент кафедри біології рослин Навчально-наукового центру "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Я вступила на біологію, тому що завжди подобалося досліджувати щось живе.

В університеті в Луцьку, а саме там я навчалася, були такі викладачі, які зуміли зацікавити займатися наукою далі та вступати в аспірантуру.

Моя студентська робота стосувалася папоротей. В аспірантурі зберігалося бажання продовжувати дослідження цієї теми.

Вплинула романтичність і таємничість об'єкту - під час наукових досліджень шукати цвіт папороті.

Науковою роботою займаюся з 2009 року. Я люблю життя у всіх його проявах. А біологія - це якраз наука про усе живе, що нас оточує. От так воно і співпало.

Дискримінації як жінка-науковець ніколи не відчувала.

Може, хтось мені й заперечить, сказавши, що дівчат утискають. Мені траплялися розмови, що іноді на жінок тиснуть, якщо взяти, до прикладу, аспірантуру.

Адже треба вийти заміж, народити дитину, а це все стопорить захист дисертації і науковий поступ. Я такого не відчувала ніколи.

Якщо в іншій галузі науки, наприклад, фізиці, більше чоловіків, то в біології 50 на 50 або навіть жінок більше. Якщо людина є гідним науковцем, то твоя гендерна приналежність не має значення.

Звісно, зараз важкі часи для науковців та науки. Дещо зневажливе ставлення в нашій країні до науки породжує те, що багато молодих людей розчаровується у дослідницькій праці.

Питання корупції, плагіатства та псевдонауковців також звучить.

Але, як кажуть, хочеш жити у кращій країні - починай із себе.

Хочеш, щоби була якісна наука - починай її такою робити, вкладати в неї.

Напевно, навіть не наше покоління відчуватиме якісь наслідки цього. Але, якщо нічого не робити, то нічого не зміниться.

Учень 11.

Галина Клим, фізик

• доктор технічних наук
• доцент кафедри спеціалізованих комп'ютерних систем
• член Товариства студентів, аспірантів та молодих науковців "Львівської політехніки"
• член комісій Міносвіти з експертування проектів молодих науковців

Колись у школі я мріяла про зовсім інший напрямок - хотіла бути медиком. Але обставини склалися інакше.

Була така спеціальність - фізична біомедична електроніка. Я спокусилася на цю тематику, а пізніше розвинула її у фізичному напрямку.

Я люблю свою роботу, люблю бачити результат. Мене стимулюють досягнення, хочеться працювати далі. Я, мабуть, знайшла свій шлях і зуміла себе реалізувати.

Люблю науку ще за те, що постійно є щось нове. Ти не стоїш на місці, завжди вчишся, розвиваєшся.

Оскільки зараз я викладаю на кафедрі, то маю можливість передати свої знання студентам і чогось навчитися від них.

У середовищі, де я працюю, значно менше жінок, аніж чоловіків. На кафедрі спеціалізованих комп'ютерних систем, де я працюю, я - єдина жінка серед дев'яти чоловіків.

На старті своєї кар'єри були моменти, коли відчувала дискримінацію як жінка. Зараз такого менше, це дуже тішить.

Наука набуває жіночого обличчя. Зараз до жінки в науці почали ставитися ліберальніше. Позитивні зрушення на собі я вже відчула.

Учень 12.

 Випускники нашої школи, які здобули науковий ступінь

Турчин Тамара

Мєшкова Лариса

Веренкіотова Ольга

Давиденко Жанна

Шакура Юлія

Підведення підсумків