Виховний захід "Життя дано на добрі справи". Автор Дяченко Зоя Василівна

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ

ГОЛОСІЇВСЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ

ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Спеціальна школа №7 міста Києва

 

 

 

«Життя дано на добрі справи»

шкільне свято для учнів 1-4 класів

 

 

 

 

Вихователь

Дяченко Зоя Василівна

 

 

 

 

КИЇВ - 2011

 

Мета:

1. Розширити світогляд учнів.
2. Допомогти учням усвідомити значення добра як життєвого вибору в духовному становленні особистості.
3. Сприяти розвитку в учнів мотивації до добрих та гуманних вчинків.
4. Морально-етичне виховання учнів, запобігання жорстокості, негативним проявам в поведінці .
5. Формувати навички спілкування у класі, виховувати доброзичливе ставлення до оточуючих.
6. Розвиток емоційної сфери.
7. Збагачення активного та пасивного словника.
8. Формування навичок монологічного та діалогічного мовлення, інтонаційного забарвлення фрази.
9. Удосконалення співацьких навичок.
10. Розвиток та реалізація творчих здібностей учнів.

 

Матеріали та обладнання до заняття:

1. Плакати:

- «Життя дано на добрі справи»

- «Не роби людині того, чого не бажаєш собі. (Конфуцій)»

- «Поводься з друзями так, як хочеш, щоб вони поводилися з тобою»

- «Твори лише добро повсюди,

щоб добром пам’ятали люди.»

2. Атрибутика для інсценізацій віршів та драматичних сценок.

 

Зал святково оформлено квітами, кольоровими кульками, малюнками учнів за темою свята, плакатом „Життя дано на добрі справи”.

 

Діти вишикувані на сцені.

 

Звучить музичний вступ.

 

Вихователь:

•    Дорогі діти, шановні колеги!

Вітаємо вас на нашому святі — святі доброти, святі добрих слів та вчинків. Сьогодні ми хочемо поділитися з вами теплом наших душ та сонцем наших сердець.

 

Учні виконують пісню „Дорога добра” , сл. Ю. Ентіна, муз. М. Мінкова ( з к/ф «Маленький Мук»).

 

Сказав мудрець: «Живи,

Добро звершай,

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро

І в вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи й звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається

З добра!»

 

Пожалій людину в горі, в скруті,

До плеча сумного доторкнись —

І від неї всі хвороби люті

Відсахнуться й полетять кудись.

Будь благословенна та година,

Як душа відходить, ожива.

Жалість не принижує людину,

А тупа бадужість

Убива!

 

Вихователь:

Що таке доброта?

Це людська любов свята,

Це мирне небо, сонце, вітер,

Щасливі наші милі діти.

На доброті існує світ

І добротою пахне хліб.

Вияв також доброти,

Коли до школи ходиш ти.

Ніжна, мила красота

То також є доброта.

Ти лихого стережись,

Лише доброго держись.

Краще проклади стежинку

Від краси до доброти

В нашу рідну Україну,

Де живемо я і ти.

 

Учні виконують пісню „Все починається з малого”, сл. М. Сингаївського, муз. М. Мінкова

 

Ведучий:

— А скільки добрих слів у нашій рідній мові!

 

Учні:

„Здрастуйте, здрастуйте” —

Мовлю за звичаєм, —

„Доброго дня!”.

Кожному зичу я

Доброго дня!

Людям бажаю

Доброго дня!

Всіх вас вітаю

І посміхнуться

У відповідь люди:

Добрі слова ж бо

Для кожного любі.

 

Сказати „добрий день” — так просто

І так приємно чути нам,

Коли ровесники й дорослі

Бажають доброго нам дня.

 

Сію дитині

В серденько ласку.

Сійся-родися

Ніжне „будь ласка”,

Вдячне „спасибі”,

„Вибач” тремтливе,

Слово у серці,

Як зернятко в ниві.

Доброго ранку,

Світлої днини

Щедро даруй ти

Людям, дитино,

Мова барвиста,

Мова багата,

Рідна і тепла,

Як батьківська хата.

 

Ведучий:

— В кожній сім’ї на Україні виховання маленької людини починалося з матусиного та татусевого слова. А несло воно маленькому синові чи доньці лагідну казку, добре батьківське слово, мудре сімейне повчання.

 

Читці:

 

Буханець

Дасть мені матуся скибку:

— Хлопчику, гляди,

Ти ж на вулицю гуляти

З хлібом не іди!

Бо упустиш ненароком,

Стопчеш чобітьми.

В буханець отой пахучий

Душу вклали ми.

Не спочили, недоспали

Влітку й восени.

То ж не кривди хліба, синку,

Крихти не зрони.

 

Доброму скрізь добре —

Мама так сказала.

Я її послухав і не зрозумів.

Мама пояснила, казку розказала.

Став я прислухатись

До чарівних слів.

Й зрозумів нарешті,

Що добро творити

Треба щохвилини протягом всіх літ,

Це і є завдання кожної людини,

Бо вона приходить для добра у світ.

Всі прийшли на землю,

Щоб добро творити,

Щоб ростить старанно честі деревця,

Треба добрим бути,

Чесним завжди бути,

Ти ніколи в світі не забудь про це!

 

Вихователь:

Добрий ранок, добрий ранок,

Добрий сонячний світанок

В дорий день переросте,

Добрих приведе гостей.

 

Коли втома схилить плечі,

Нас зустріне добрий вечір,

Добрий сон і добра нічка

Заколишуть сонні вічка.

 

Завтра знову добрий ранок

Погукає нас на ґанок,

Бо спішить робити всюди

Добрі справи добрим людям.

 

Учні:

 

Інсценізація вірша „Помагай”.

Через поле, через гай

Ходить хлопчик Помагай.

Бачить хлопчик: садять сад.

Він поміг кінчити ряд.

Вмить приніс відро води

І полив аж два ряди.

 

Рій із пасіки пішов —

Помагай роя знайшов.

Обходивши луг і ліс,

Він в село його приніс.

 

За селом копали став.

Помагай візок дістав.

Цілий день возив пісок,

Аж вищав його візок.

 

Помагая у труді

Знають літні й молоді.

От і ти часу не гай,

Будь, як хлопчик Помагай.

 

 

Інсценізація вірша „Казка про рукавичку”.

 

Вчора  Галочка-сестричка

Казку прочитала,

Як у лісі рукавичка

Звірям домом стала.

Я залишив рукавичку

За городом, там, де ліс (заглядає в рукавичку)

Та ні зайчик, ні лисичка

Й вовк у неї не заліз.

Мабуть, дуже замала в мене рукавичка.

Взяв у мами зі стола,

З ліжка у сестрички.

Рукавичок, мабуть, з п’ять

В ліс відніс,

Хай звірі сплять.

Я не знаю, як було,

Що у лісі сталось, — (сварять тато, мама, сестра)

А мені не повезло:

Від усіх дісталось.

 

Сценка „Ішов у кіно я цієї неділі”

(Реквізит: сумка, хустка, окуляри для бабусі.)

 

Ішов у кіно я цієї неділі

Навколо дерева обмерзлі та білі,

Слизький під ногами видніється лід,

Ще й вітер холодний зривається вслід.

Аж бачу: бабуся виходить з крамниці,

Спинилась, зрушити з місця боїться,

Не зважиться й кроку ступить по льоду,

І тихо про себе шепоче: „Впаду.”

А лід під ногами темніє навколо

І тут мене щось ніби в серце вкололо.

Назад повернувся, до неї біжу:

— Давайте, бабусю, я Вам поможу!

І, взявши за руку, по бруку слизькому

Довів я бабусю до самого дому.

А в неї всі зморшки, немов промінці:

— Спасибі! Оце в нас ростуть молодці!

 

Пригода.

Ішов додому я із школи,

А за дверима у куточку

Кошеня сидить маленьке,

Як клубочок, все сіреньке.

 

Я запитав його всерйоз:

•                Ну що, дістав тебе мороз?

Тут кошеня на ніжки встало

І вгору хвостика підняло.

 

— Тяжка й страшна тоді зима,

Коли господаря нема.

Я зрозумів все і по тому

Забрав те кошеня додому.

 

Інсценізація „Сама в хаті”.

Кошенятко чеше вуса

Лапками двома.

На базар пішла матуся,

В хаті я сама.

Вмиюсь чисто, вмиюсь біло

І тоді візьмусь за діло:

Своє ліжко застелю,

Квіти в горщику поллю,

Заплету я кіски русі

І чекатиму матусю.

 

Інсценізація „Дві господарки”

В мене руки-господарки

Приготують вам сніданки,

 Принесуть води на кухню,

 Перемиють миски й кухлі

І підлогу підметуть,

І в портфель книжки складуть.

 І розбудять квіти сонні,

Що стоять на підвіконні.

І напоять білі рожі,

І матусі допоможуть,

 Бо охочі в мене руки

До роботи, до науки,

Хоч малесенькі долоні,

Та завжди вони невтомні.

 

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

 

Бо доброта — не тільки те,

Що обіймає тепле слово,

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

 

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині,

Немає більшої святині,

Ніж чисте серце доброти.

 

Сценка „Три товариші”.

 

Сценка „Допоміг”

•                Ти погріб копав?
•                Копав.
•                У яму упав?
•                Упав.
•                Давно ти упав?
•                Давно.
•                Куди ти упав?
•                На дно.
•                А що там на дні?
•                Струмок.
•                А що в глибині?
•                Пісок.
•                Каміння нема?
•                Нема.
•                А холод пройма?
•                Пройма.
•                І нудно сидіть?
•                Ага.
•                Що в тебе болить?
•                Нога.
•                Драбину чекав?
•                Чекав.
•                На поміч гукав?
•                Гукав.
•                То, кажеш, сидиш?
•                Сиджу.
•                Посидь… Я гулять

біжу.

 

Я розбив сьогодні вазу,

З’їв цукерки всі одразу.

На стілець намазав клею,

Кицьку за хвоста приклеїв.

 

Я насипав солі в цукор

І м’ячем об стіну стукав.

Ще й роздер нові штанці,

В люстру кидав камінці.

 

Вліз у мамину шухляду,

Відкусив шматок помади,

Скрізь розлив одеколон,

Розкрутив магнітофон.

Ну (грізно дивиться на присутніх)

Тепер скажіть мені:

Добре я зробив, чи ні?

 

Я б вам зараз показав!

Тільки дзвоник пролунав.

 

Чим закінчується сварка.

Хлопчик цей — велика злюка,

Шарпнув він мене за руку,

Обізвав: „Всезнайка, Соня.

І бабусина тихоня.

Мимра, чапля із поліна,

І зануда, як Мальвіна.”

Я сказала: „Ти на вроду,

Мов опудало з городу.”

Він сказав, і я сказала,

Він замовк, і я мовчала.

Ми мовчали і сопіли.

Яблука уже доспіли.

Хлопчик яблуко зірвав

І мені подарував.

 

Учні виконують пісню „Доброта” (добрим бути зовсім не просто), сл.. Н. Тулупової, муз. І. Лученка.

 

Читці:

 

Зламана гілка.

 

Зламав Івасик гілочку грушеву

І кинув геть, і кинув геть, коли награвся нею.

Веселий, він побіг собі додому,

Вона ж лежить на глинищі рудому.

 

В самотині зітхає гілка тяжко,

Уже на ній не сяде більше пташка,

Вже вітерець її не захитає,

„Хитати ще?” — уже не запитає.

 

В її прожилках не бродити соку,

Не гріти мрію, ніжну і високу.

Івась у ліжку спить спокійно, тихо…

Невже не знає він, що скоїв лихо?

 

 

Вихователь:

— Доброта, милосердя — це характерні риси українського народу.

Інвалідність. Нажаль, це слово не нове і нікого не дивує.

Йдучи вулицею, ми бачимо людей в інвалідному візку чи в темних окулярах. Сліпота, церебральний параліч, глухота — з такими хворобами народжуються діти і ніхто не застрахований від такого лиха протягом усього життя. В Україні налічується два з половиною мільйони інвалідів.

Та незважаючи на проблеми, ці люди намагаються вижити. Це мужні люди. І далеко не завжди їм співчувають оточуючі.

Милосердя — це добре, співчутливе ставлення до кого-небудь.

У ставленні до хворих, немічних і виявляється, яка це людина — жорстока, чи милосердна.

 

Учні:

Сценка „Сліпий, юнак і дівчина”

 

Вихователь:

— Немає в світі прекраснішого почуття, як відчуття, що ти зробив людям хоч краплю добра.

 

Твори добро та будь завжди привітна,

Дитино, ти приходиш для добра.

Любов у серденьку хай серцем квітне,

Збагнути це тобі уже пора.

 

Бо ти ростеш і мудрість п’єш з кринички

Свого народу, це ти не забудь.

Старайся виробляти добрі звички,

Ніколи заздрісним і жадібним не будь.

 

Розпусту, злість не допускай до себе

І ненажерливість жени від себе геть.

А гордощі і лінь — це не для тебе.

Любов’ю серденько наповни вщерть.

 

Вихователь:

— У своєму житті кожен має якесь захоплення або, як кажуть англійці, хобі. Хтось збирає марки і поповнює свої знання про історію та різні країни. Хтось збирає фонотеку, бо любить слухати сучасну чи класичну музику. Хтось колекціонує картини відомих майстрів. А є такі горе-колекціонери, приносять шкоду живому світу планети.

 

Учні:

 

Інсценізація пісні. Пісня пташок з м/ф «Про кота Васю и охотничью катавасию»„День добрый, день добрый”. Композитор Едуард Ханок, сл.. А. Вольського.

 

Колекціонери.

Омелько перед нами хваста,

Що він усім птахам гроза,

Яєчка теплі, крапелясті

Показує із картуза.

— Зроблю колекцію на диво,

Ви всі позаздрите мені.

І нишпорить в садку, на ниві,

У хащах лісу, в бур’яні.

Йому, Омелькові, байдуже,

Що квилить іволга в саду,

І двоє соловейків тужать

В гнізді, зустрінувши біду.

 

Ти добро лиш твори повсюди,

Хай добро твої повнить груди.

Ти посій і доглянь пшеницю,

Ти вкопай і почисть криницю.

 

Волю дай, нагодуй пташину,

Приласкай і навчи дитину,

Бо людина в усьому світі

Лиш добро повинна творити.

 

Учні виконують пісню „Країна Сором”.  Музика  Н. Галабурди, слова  І. Салюк.

 

Інсценізація вірша «Хлопчик дражнить собача».

Хлопчик дражнить собача,

Кістку віднімає,

Собача дуже сердиться,

На нього поглядає.

 

Не треба так робити,

Собаку не дражни,

Бо може укусити

І розірвать штани.

 

Учні виконують пісню „Не дразните собак”, муз. Є. Птічкіна, сл.  М. Пляцковського

 

Вихователь:

— В усі часи на Україні народ з пошаною ставився до добрих людей. Ось що говорить народна мудрість про доброту:

 

Учні:

•    Красна людина не словами, а ділами.
•    З добрим дружись, а лихого стережись.
•    За добро добром платять.
•    Хто не чинив лихого, тому не страшно нічого.
•    Життя дане на добрі справи.

Протягом життя людина повинна:

Посадити дерево,

Збудувати будинок,

Зростити дитину.

 

На сцені з’являється дитина в костюмі метелика, „пролітає” по сцені.

 

Читці:

 

Не хочу

Метелика ловити я не хочу.

Він квітка неба, хай живе собі.

Хай крильцями барвистими тріпоче,

Щоб радісно було мені й тобі.

 

І квітку лісову не стану рвати,

Її додому я не понесу,

Бо вдома їй джмеля не погойдати

І не носити ранову росу.

 

І не стеблинку, гілку чи травинку

Я не ображу, то страшенний гріх.

Бо в кожній з них живе тремка живинка,

Що світиться довірою до них.

 

 

Буду я природі другом

Йтиму садом, полем, а чи лугом,

Буду я природі другом,

Не стопчу я навіть і трави,

А скажу їй: „Зеленій, живи!”

Коли лісом буду я іти,

Скрізь посію зерна доброти,

Побажаю деревцю і пташці,

Щоб вони жили у мирі й щасті.

 

Учні виконують пісню Пісня „Зелений коник”.  Слова М. Луківа, муз. Л. Попернацького.

 

Вихователь:

— Доброту та доброчинність високо цінували видатні люди планети.

 

Учні:

Вислови великих людей про доброту:

— Добрій людині буває соромно навіть перед собакою. (А. Чехов)

— Думай гарно і думки твої визріють гарними вчинками. (Л. М. Толстой)

— Добре жити тому, чия душа і думка добро навчилися любити. (Т. Г. Шевченко)

— Усі найпрекрасніші почуття важать менше, аніж одна добра справа. (Роберт Лоуелл)

 

Вихователь:

На почуттях найкращих на Землі

Створили люди сотні добрих слів.

Їх так багато:

Таких, як щирість, ніжність

Милосердя, спокій, чистота,

Вірність, співчуття і доброта.

 

Добрі слова — це сади,

Добрі слова — це коріння,

Добрі думки — квіти,

Добрі справи — плоди.

 

Ведучий:

Доброті нас вчать не тільки письменники, поети, а і герої мультфільмів. Сьогодні у нас в гостях добрий кіт Леопольд.

 

Учні виконують пісню кота Леопольда „Якщо добрий ти”. Муз. Б. Савельєва, сл.. М. Пляцковського

 

Ведучий:

Для того, щоб мати гарні стосунки з оточуючими, людина має дотримуватись певних правил.

 

Учні:

Правила доброти

— Допомагай слабким, старим, маленьким, хворим.

— Не будь жадібним.

— Прощай помилки іншим.

— Вмій простити і забути.

— Ніколи не заздри.

— Співчувай іншим.

— Не жалій себе, жалій інших.

— Роби добро скромно, непомітно.

 

Вихователь:

Сьогодні до нас на свято прибула добра фея з відомої казки про Попелюшку. Вона подарував вам унікальний рецепт щастя.

Приготуйте руки і готуйте напій щастя разом з нею

 

Фея:

Рецепт щастя

 

Візьміть чашу терпіння,

Налийте туди повне серце любові,

Вкиньте дві пригорщі щедрості,

Хлюпніть туди гумору,

Посипте добром,

Додайте якомога більше віри

І все це добре перемішайте.

Потім намажте на шматочок

Відпущеного вам життя

І пропонуйте всім,

Кого зустрінете на своєму шляху.

 

Бачу, ви знаєте, що має робити добра людина. Іноді вистачає доброго слова, щоб звеселити людину, зробити їй приємно чи навіть допомогти у біді.

 

Гра „Додай чарівне слово”

Розтопить серце всякого

Сердечне слово (дякую).

Зазеленіє древній пень,

Коли почує (добрий день!)

Щоб знов зустрітись

У годину призначену,

Кажу щиро завжди і всім (до побачення)

 

Вихователь:

Завдання Шапокляк

Я — весела Шапокляк

З святом вас вітаю,

Посилаю вам привіт

І завдання маю

 

Відповідай, коли мастак,

Одним словом „ні” чи „так”.

 

Треба гарно вам читати. (Так)

Треба менших ображати. (ні)

На перерві пострибати, (Ні)

І всі парти обписати (Ні)

 

Друга треба виручати. (Так)

Треба слухатись матусю? (Так)

Тоді дратуйте хоч бабусю (Ні)

 

У школі вибийте шибки. (Ні)

Учительці робіть все навпаки. (Ні)

 

Брудне взуття носіть у школу. (Ні)

І книги кидайте додолу. (ні)

Завжди старших поважайте (Так)

І малюків не ображайте (Так)

 

Сценка „Шапокляк”. На сцені з’являється Шапокляк. Виконує пісню Шапокляк. Сл.. Е. Успенського, муз. В. Шаїнського. Розкидає сміття, стріляє з рогатки, кидає у глядацький зал пацюка. Тікає.

 

Ведучий:

 

— Друзі, а чи не поводитесь ви так, як Шапокляк? (Діти відповідають, що потрібно бути чемними.)

Ведучий:

— Шановні гості! Зараз ми вас запрошуємо до ресторану. Та ресторан наш — незвичайний. Він — із секретом. А почастують вас наші славні кулінари пан Кравченко та пан Іванченко.

 

Учні в костюмах кухарів:

Ресторан наш — супер клас!

Всіх запрошую я вас!

Кулінари тут привітні

І готують апетитні

Надзвичайно дивні страви.

То ж залиште усі справи

І мерщій за стіл сідайте

Та обід розпочинайте.

Ви вже, мабуть, зголодніли,

Що, напевно, й вовка б з’їли!

 

Приготуйте рученята.

Ми вже будем частувати.

Якщо плеснете щосили,

Значить, ви цю страву з’їли!

 

Скільки можна вже чекати?

Буду страви називати.

 

Голубці,

Пюре,

Котлетка,

Дерев’яна табуретка.

 

Борщ,

Сметана і пампушка.

Теплі валянки,

Подушка.

 

Ось гарячий бутерброд

І великий… бегемот.

Піца,

Смажені битки

І гумові чобітки.

 

Помідори,

Огірочки.

Ложка,

Бублики,

Сорочки.

 

Чайник,

Печиво,

Горішки,

Два морозива,

Три книжки.

 

Торт,

Цукерки,

Шоколад,

Зошит,

Ручка,

Мармелад.

 

Апельсин,

Банан,

Зефір,

Парасолька,

Хижий звір,

 

Кава,

Плавлений сирок,

Мед,

Повидло,

Молоток.

 

Досхочу наїлись, діти?

Припиняємо вже гратись,

І шеф-кухарям пора

Гарне „дякую” сказати.

 

Вихователь:

Любі діти! Робіть лише добро, буде добре і вам. Несіть у світ із собою добрі слова, людяні вчинки та прекрасні, світлі, щирі почуття.

 

Читці:

Від серця до серця хай йде доброта

Теплом зігріваючи душі.

Я тобі брат, ти мені брат —

Завжди пам’ятати я мушу.

 

Жити на землі — велике щастя,

Якого ти не пам’ятав.

І пам’ятай, що ти — людина,

Творець краси і  добрих справ.

 

Роби добро

Роби добро на цій землі,

Жалій комашку й квіти,

Щоб і дорослі, і малі

Могли красі радіти.

 

Про друзів менших щиро дбай,

Котів. Собак не ображай.

Коли їх на землі не стане,

Життя безрадісне настане.

 

Узимку підгодуй пташок,

Зроби їм годівнички,

Бо дуже сутужно в мороз

Співцям тим невеличким.

 

Оберігай, люби свій край!

Що зветься Україна!

І пам’ятай: земля у нас,

Як матінка, єдина.

 

Краси і добра єднання нехай буде всюди.

І настане менше горя й бід,

Бо недарма казали добрі люди:

Добро й краса — вони врятують світ.

 

Якщо людина добре серце має,

Вона іде у світ добро творить,

В її очах любов і ласка сяє,

Така людина сонечком горить.

 

Учні виконують пісню „Промінчик”. Сл.. і муз. Н. Май

 

 

Додаток 1

Дорога Добра

(пісня з к/ф «Маленький Мук»)

сл. Ю. Ентіна, муз. М. Мінкова

 

Спроси у жизни строгой,

Какой идти дорогой?

Куда по свету белому

Отправиться с утра?

Иди за Солнцем следом,

Хоть этот путь неведом,

Иди, мой друг, всегда иди

Дорогою добра!

 

Забудь свои заботы,

Падения и взлёты,

Не хнычь, когда судьба ведёт

Себя не как сестра,

А если с другом худо -

Не уповай на чудо,

Спеши к нему, всегда иди

Дорогою добра!

 

Ах, сколько будет разных

Сомнений и соблазнов,

Не забывай, что эта жизнь -

Не детская игра!

Ты прочь гони соблазны,

Усвой закон негласный:

Иди, мой друг, всегда иди

Дорогою добра!

 

Спроси у жизни строгой,

Какой идти дорогой?

Куда по свету белому

Отправиться с утра?

Иди за Солнцем следом,

Хоть этот путь неведом,

Иди, мой друг, всегда иди

Дорогою добра!

 

Додаток 2

 

Все починається з малого

Сл. М. Сингаївського, муз. М. Мінкова

 

Все — iз доброго чи злого —

Починається з малого.

Листя виросте з листочка,

З нитки витчеться сорочка.

З пагiнця чи з бруньки — гiлка,

З гiлки — дудочка-сопiлка.

Хлiб — з маленькоï зернини,

Дощ — iз чистоï краплини.

Пагорбок стає горою,

А роса стає водою.

Навiть рiчечка-рiка

Починається з струмка.

День турботою почнеться,

Кожен за своє береться.

Проганяй мерщiй дрiмоту

I рукам давай роботу.

I роби невтомно, вмiло

Хоч мале, та добре дiло.

 

Додаток 3

Доброта

сл.. Н. Тулупової, муз. І. Лученка.

 

Добрим бути – зовсім це непросто,

Не залежить доброта від зросту,

Не залежить доброта від віку,

Добрим треба бути нам довіку.

 

Приспів:

Тільки треба, треба добрим буть

І в біді про друга не забудь,

І закрутиться земля скоріш,

Якщо будем я і ти добріш.

Добрим бути – зовсім це непросто,

Не залежить доброта від зросту,

Доброта нещира не буває,

Нагород вона не вимагає.

 

 Приспів.

 

Доброта з роками не старіє,

Доброта від холоду зігріє,

Якщо доброта, як сонце світить,

То радіють і дорослі й діти.

 

Додаток 4

 

Пісня пташок з м/ф «Про кота Васю и охотничью катавасию»

Композитор Едуард Ханок, сл.. А. Вольського

 

 

День добрый, день добрый, день добрый, день добрый, леса и поля,

День добрый, день добрый, я рад, что вернулся в родные края,

День добрый, день добрый, увидеть вас вновь я всем сердцем хотел,

И вот прилетел, прилетел, прилетел, прилетел, прилетел.

 

День добрый, день добрый, день добрый, день добрый, леса и поля,

День добрый, день добрый, я рад, что вернулся в родные края,

День добрый, день добрый, увидеть вас вновь я всем сердцем хотел,

И вот прилетел, прилетел, прилетел, прилетел, прилетел.

 

Додаток 5

Країна Сором

Музика  Н. Галабурди, слова  І. Салюк.

За синіми горами,

За червоним морем

Є країна дивная,

Зветься вона Сором.

Сором, ой сором,

Зветься вона Сором.

 

Потрапляють туди всі

Хлопчики й дівчатка,

Що образили когось,

Стрільнули з рогатки.

Сором, ой сором,

Стрільнули з рогатки.

 

Що погані слова кажуть,

Кричать, вередують,

Що погано вчаться в школі,

По партах малюють.

Сором, ой сором, двічі

По партах малюють.

 

Щоби в ту країну дивну

Не втрапить ніколи,

Будьте чемні, любі діти,

І вдома, і в школі.

 

Додаток 6

 

Не дразните собак

Музика Є. Птічкіна. Слова М. Пляцковського

 

 

Не дразните собак, не гоняйте кошек,

Не жалейте для птиц ни зерна, ни крошек.

И тогда воробьи песенкой разбудят,

А царапать и кусать вас никто не будет.

 

Если очень шуметь около берлоги,

То придется потом уносить вам ноги.

И пчела просто так тоже не пристанет.

Ведь и жалить, и рычать зря никто не станет.

 

Ни к чему обижать бабочку на ветке,

Веселее в лесу от ее расцветки.

Не пугайте жуков с длинными усами,

И поверьте, что жуки вас не тронут сами.

 

Если вам по душе красота земная,

Берегите ее, устали не зная.

Непременно тогда станем мы друзьями,

А про кошек и собак пойте вместе с нами!

 

Додаток 7

Зелений коник

Слова М. Луківа, муз. Л. Попернацького

 

Зелений коник залетів у дім,

Зелений коник – на четвертий поверх.

Зелений коник проти мене сів, —

Такий смішний, такий химерний коник.

 

Приспів:

Здрастуй, конику зелененький,

Мій стрибунчику веселенький!

 

А потім коник випорхнув у сад,

Зелений сад, що пнувся до балкона.

І я стояла тиха, наче сад,

І слухала нічного міста гомін.

 

Приспів.

 

Я мала місто за розквітлий луг

І ліхтарі горіли, наче квіти,

Сюрчав мій коник, мій зелений друг,

І вчив мене усе живе любити.

 

Приспів.

Додаток 8

 

 

Якщо добрий ти

Музика Б. Савельєва. Сл.. М. Пляцковського

 

Дождик босиком по земле прошёл,

Клёны по плечам хлопал,

Если ясный день - это хорошо,

А когда наоборот - плохо.

Если ясный день - это хорошо,

А когда наоборот - плохо.

 

Слышно как звенят в небе высоко

Солнечных лучей струны,

Если добрый ты, то всегда легко,

А когда наоборот - трудно.

Если добрый ты, то всегда легко,

А когда наоборот - трудно.

 

С каждым поделись радостью своей,

Рассыпая смех звучно,

Если песни петь, с ними веселей,

А когда наоборот - скучно.

Если песни петь, с ними веселей,

А когда наоборот - скучно.

 

 

 

Дощик босоніж по землі пробіг,

Клени по плечах плескав.

Якщо день ясний – то лунає сміх,

А коли все навпаки – кепсько.

 

Чуєш, як дзвенять в небі промінці –

Сонячні ясні струни.

Якщо добрий ти – хороше усім,

А коли все навпаки – сумно.

 

Кожному свою посмішку лиши,

Радість тим, кому тяжко.

Якщо заспівають – легко на душі,

А коли все навпаки – важко

 

 

Додаток 9

 

Пісня Шапокляк

Сл.. Е. Успенського, муз. В. Шаїнського

 

 

Кто людям помогает - лишь тратит время зря.

Хорошими делами прославиться нельзя.

Поэтому я всем и каждому советую

Всё делать точно так,

Как делает старуха по кличке Шапокляк.

Как делает старуха по кличке Шапокляккккккккккк

Кто людям помогает - лишь тратит время зря.

Хорошими делами прославиться нельзя

Прославиться нельзя, прославиться нельзя

 

Додаток 10

Промінчик

Сл.. і муз. Н. Май

 

 

Я сонячний промінчик

В долоньки покладу,

Я сонячний промінчик

До ладу доведу.

 

Приспів:

Світи, світи, промінчик,

Віддай своє тепло,

Щоб хоть на мить тепліше

Усім, усім було.

Щоб хоть на мить тепліше

Усім, усім було!

 

Я і чужих, і рідних,

І всіх, кого люблю,

Промінчиком чарівним

Розраджу й звеселю.

 

Приспів.

 

Якщо в моїх долоньках

Загасне раптом він,

Я в сонечка на небі

Візьму іще один.

 

Приспів.

 

 

Список використаної літератури: