ВИКОНАННЯ ЕСКІЗУ ОРНАМЕНТУ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ СОРОЧКИ
ВИКОНАННЯ ЕСКІЗУ ОРНАМЕНТУ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ СОРОЧКИ
(урок трудового навчання у 6 класі)
Мета: продовжити вивчення особливостей декоративно-прикладного мистецтва, а саме вишивки; розвивати уміння узагальнювати, складати узори вишивок;
формувати у дітей уміння сприймати, розрізняти і аналізувати характерні о
особливості силуетних форм;
розвивати фантазію, творчі здібності;
виховувати любов до звичаїв свого рідного краю, почуття гордості за героїчне минуле нашого народу, продовжувати його традиції.
Обладнання уроку: географічна карта, альбом з вишивками, навчальні плакати з видами орнаментів, символами-оберегами.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання, простий олівець, гумка,
акварельні фарби, пензлі ,посудина для води, серветки.
Тип уроку: інтегрований (трудове навчання, народознавство, музичне мистецтво) розрахований на 2 уроки. р-О*
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку. 0
Повідомлення теми і мети уроку.
II. Актуалізація опорних знань. Інтерактивна гра: «Кубування» Ц
1. Що таке декоративно-прикладне мистецтво? Ц
2. Які ви знаєте види декоративно-прикладного мистецтва? Ц
3. Пригадайте, які ви знаєте державні і народні символи ?
4. Що таке орнамент?
5. Які види орнаментів ви знаєте?
III. Вивчення нового матеріалу. W
1.Розповідь учителя образотворчого мистецтва. Слово про спадщину.
Ми з вами живемо на землі, яку наші пращури заселили, зорали і засіяли, побудували села і міста, не один вік захищали від ворогів, а потім на пожарищах відбудовували і знову сіяли і вирощували хліб, ростили дітей та онуків. Ця земля - наша Батьківщина. І нам не гоже бути байдужими до її долі й історії, бо без пізнання своїх витоків та коріння не можливий подальший розвиток культури і мистецтва народу. Завжди треба пам’ятати, що без минулого і нашого сьогодення не буде і майбутнього!
Із покоління в покоління, із віку у вік, від дідуся і бабусі до онуків, від мами й татуся до дітей передавали люди свою шану і любов до рідного краю, повагу до праці і збереження традицій, свій життєвий досвід, пізнання секретів майстерності і розуміння краси.
Здавна за допомогою сокири, молотка, ножа, шила й голки, примітивного гончарного круга й ткацького верстата наші пращури будували житло, майстрували меблі, речі домашнього вжитку та господарювання, виготовляли посуд з дерева і глини, обробляли шкури тварин, і валяли із вовни повсть, ткали полотно й шили одяг та взуття.
Кожен майстер, який власноруч створював потрібні у побуті речі, прагнув зробити їх не тільки корисними а й зручними, різними за формою, розмірами та обробкою. А щоб ці вироби милували око, прикрашав їх різьбленням, випалювали, розписували, вишивали.
3 раннього віку за роботою дорослих спостерігали діти, привчалися до способів та прийомів обробки різних природних матеріалів, оволодівали секретами майстерності, створювали своїми руками нескладні побутові речі й розвивали подалі старовинні ремесла.
Так упродовж століть руками й розумом багатьох поколінь майстрів
творилося народне декоративно - прикладне мистецтво, тісно пов’язане з побутом, трудовою и творчою художньою діяльністю людини.
Це все і є наша спадщина, яка прийшла до нас з минулих років через мову, легенди й казки, через пісні, обряди та звичаї, які зберіг народ, через археологічні та історичні відомості, через дитячі іграшки та окремі предмети побуту.
Тепер ви зрозуміли, чому треба вивчати, зберігати й відроджувати народне мистецтво? Так, для нинішнього й прийдешніх поколінь.
Сьогодні я хочу вас познайомити з українським національним одягом. Ми всі з вами українці і повинні пам’ятати культуру свого народу, продовжувати мистецькі традиції.
2. Бесіда (учитель трудового навчання).
-Що входить по складу українського національного одягу? <г
(учні перечислюють: сорочка, плахта, запаска) „ (Учні перечислюють: сорочка, плахта, запаска, тощо.) 4^- А як ви думаєте, що є самим характерним елементом українського наці(Відповіді
Так, українська вишита сорочка. Сорочка належить до найстаршого одягу. Матеріалом для всіх жіночих сорочок було біле лляне полотно домашньої роботи. Білий колір українських сорочок - це їх найхарактерніша особливість. Другою є регіональні особливості вишивки. Звичайна довжина сорочок - по кісточки, але вона може бути коротшою. У всіх сорочках рукава довгі й широкі.
Давайте простежимо шлях, який „проходить” наша сорочка. Вона виготовляється з полотна, яке бере свій початок з зернятка льону або коноплі.
3. Розповідь учителя народознавства. „Технологія виготовлення тканини в давнину”
Щоб виготовити полотно вдома, напровесні селяни сіяли коноплі і льон, а під кінець літа вибирали, висмикуючи кожну стеблину руками. Спочатку вимолочували насіння, а стебла замочували і розкладали на траві. Їх мили дощі і сушило сонце. Щоб нитки льону були тонкими, подекуди рвали його ще зеленим. Розкладали на вранішні роси в ті дні, коли місяць був уповні, щоб льон добре визрів.
Взимку, у вільний від польових робіт та господарських справ час, жінки й дівчата терли тобто тіпали стебла на спеціальних пристроях - терницях. У деяких місцевостях перші стебла льону на терниці клали дівчата з розпущеним волоссям, щоб волокно було „як волосся у доброї дівки”. Потім “микали мички” тобто розчісували пучки волокон на дерев’яному гребені, а з чистого волокна -пряли на прядках нитки різної товщини. Напрявши ниток, довгими зимовими вечорами на ручних ткацьких верстатах - кроснах ткали полотно, рушники, прямокутні скатертини -настільники, рядна з цупких ниток, які правили за постіль. З конопляного, грубішого полотна шили переважно буденний одяг, а з лляного, тонкого - святковий.
(Розгляд ткацьких предметів)
_ „ *•**і сушило сонце. Щоб нитки льону були тонкими, подекуди рвали його ще 0. Розкладали на вранішні роси в ті дні, колдівчата т(Розгляд ткацьких пред її
Учитель образотворчого мистецтва.
От ми і дізналися, який шлях проходять льон і коноплі, щоб потім стати тканиною. А потім з цієї тканини і шили відому нам всім українську сорочку.
От вже і пошита сорочка, але це ще далеко не все, її чекає ще довгий шлях, поки вона стане національним символом України.
- Що далі робили з сорочкою? ^
Сорочку вишивали. Запам’ятайте, що існує два поняття у вишивальному мистецтві.
1. Вишивання, тобто один із найбільш розповсюджених видів ручної жіночої праці і народного мистецтва.
2. Вишивка - оздоблення речей узором, вишитим за допомогою голки та ниток на тканині, шкірі або повсті вручну чи машинним способом.
Послухаємо коротку історію вишивального мистецтва. 0
Повідомлення учнів: Ц
Виникло вишивання у глибоку давнину, за часів первісної культури людства, і пов'язане з появою першого стібка при виготовленні одягу із шкур тварин. Матеріалом для вишивання слугували жили тварин, нитки кропиви, коноплі, льону, бавовни, шовку, вовни, срібла й золота волосінь, мушлі- черепашки, металеві бляшки, монети, намисто і бісер. Для накладного шиття використовували хутро, шкіру, повсть, сукно, різні тканини, щоб зручніше було шити й вишивати, застосовували спочатку шило з каміння або кісток, потім навчилися виготовляти голки. Сталевими голками ми користуємося і до цього часу.
Вишивки Вавилону, Індії, Персії, Греції, Римської держави, Візантії, багатьох країн американського континенту славилися високим художнім рівнем. А було це скільки століть тому! її
Найбільш старі вишивки, які дійшли до наших днів, були виконані у стародавньому Китаї 2,5 тисячі років тому, ще в першому тисячолітті до нашої ери. Узори з зображенням дерев і птахів на них вишиті на шовкових та тонких вовняних тканинах шовком, волосінню, золотими та срібними нитками такими швами, котрі відомі і в наш час. Це гладь однобічна та «у прикріп», стебловий, вузловий, ланцюжковий шви.
Вишивкою в ті далекі часи прикрашали не тільки одяг а й килими та декоративні панно — шматок тканини різних розмірів для оздоблення стін.
У наших краях вишивка теж має давню історію. Нею прикрашали одяг, взуття, кінську упряж, житло та побутові речі народи, які населяли її в першому тисячолітті до нашої ери: греки, скіфи, сармати, древні слов'яни. На Україні у стародавніх похованнях були знайдені залишки одягу знатних скіфів і сарматів, прикрашені вовняними, шовковими, золотими і срібними нитками. А жили вони тут 2100— 1700 років тому.
Дуже високо цінувалося мистецтво художнього вишивання за часів Київської Русі. У Києві виникла одна з перших вишивальних шкіл. Заснувала її княгиня Анна (Янка) —сестра Володимира Мономаха. Упродовж сторіч побутувало оздоблення одягу та предметів побуту в різних верствах населення. Вишивали в монастирях та панських майстернях, в палацах та селянських хатах. Голкою з ниткою ніби малювали на тканині пишні та скромні узори, вкладаючи в роботу свої думки та мрії. А під час роботи складали і співали пісень.
Раніше вишивали тільки сировими, тобто невибіленими та вибіленими нитками, які залишилися після ткання полотна, то з часом навчилися їх фарбувати рослинними барвниками: корінням і корою, квітами й листям дерев, чагарників і трав. Вживали для вишивання кольорових узорів привезені з далеких країн шовкові, вовняні та бавовняні нитки різних кольорів.
Щ Щ Вишивали в монастирських та панських майстернях, в палацах і селянських 0. хатах. Голкою з ниткою ніби малювали . И ^вклад
Учитель народознавства. От ми і почули , яка давня історія вишивального мистецтва. ї?Якщо раніше вишивали тільки сировими, тобто невибіленими, тавибіленими нитками, які залишалися після ткання полотна, то з ч навчифбарвниками: Якщо раніше Як
0 Учитель народознавства. От ми і почули, яка давня історія вишивального мистецтва.
А що ж вишивали на своїх сорочках дівчата і жінки? Кожен день ви бачите дерева, траву, квіти, небо, річки, гори, полонини. А чи звертаєте ви свою увагу на їх колір і форму? Чи спостерігаєте за їх зміною від пори року? А чи знаєте ви, як користувалися цим наші далекі предки? Тож послухайте.
Розповіді учнів: X
Символи - обереги .. Людина завжди жила поруч з живою природою, вжилася у неї, |Ч . наслідувала їй і- копіювала кращі зразки, які потім використовувала у с
Людина завжди жила поруч з живою природою вжилася у неї, наслідувала їй і копіювала кращі зразки, які потім використовувала у своєму житті, та праці. Ще в глибоку давнину вона навчилася складати прості візерунки з умовних знаків-символів, якими висловлювала своє сприйняття тих чи інших явищ, ставлення до навколишнього світу.
Кожен знак мав своє значення і допомагав спілкуванню людей між собою: Так, пряма горизонтальна лінія означала землю, хвиляста горизонтальна — воду, вертикальна хвиляста — дощ, трикутник — гори. Вогонь і блискавку зображали у вигляді гачкуватого хреста, сонце й місяць — у вигляді кола, квадрата або ромба. Дерева з розлогим гіллям символізували родючість землі, а трави, квіти й кущі називали волоссям землі. Птахи в давнину вважалися посланцями сонця, символами щастя й радості, тепла й світла, віщували настання весни, врожай і багатство; кінь і олень — благополуччя в домі та сім'ї. Ромб з подовженими сторонами був ознакою будівлі, а квадрат, розділений на чотири частини з крапками в кожній, означав садибу та засіяне поле. Образ Матері-землі символізувала жіноча фігура, а східнослов'янське божество Берегиня вважалася покровителькою води, господарства, сімейного вогнища та рукоділля.
Окремі знаки-символи, які наносили на будівлі, предмети побуту і одяг,мали охороняти, захищати житло, худобу і людей від злої сили, незрозумілих їм природних явищ і приносити щастя. Тому і називали їх оберегами.
Згодом ці знаки втратили своє первісне значення перетворилися в окремі мотиви та узори для прикрашання домівки.
0
Учитель трудового навчання.
Ви дізналися, які існують символи -обереги. З розповіді ви почули слово узор, або візерунок.
Візерунок - це малюнок з окремих фігур - мотивів, певному порядку. У будь-якій країні існує безліч узорів, красивих і неповторних, які створювалися упродовж століть.
Народні майстрині ніколи, сліпо не копіювали узор, який сподобався. Кожна жінка та дівчина, вишиваючи, давала простір своїй фантазії, доповнювала той чи інший візерунок новими мотивами та орнаментами. ^
Згадаймо, що таке орнамент?
Орнамент - в перекладі з латинської мови „прикрашати”, це візерунок, створений з повторення і чергування складових його елементів.
Орнамент поділяється на кілька видів-
- Геометричний - складається з геометричних фігур.
- Рослинний - із малюнків квітів, плодів, листя, гілок.
- Тваринний - де здебільшого фігури тварин.
- Пташиний - складається з фігур птахів. Ц
-Людиноподібний- в якому переважають стилізовані фігури людей.
-„Безконечний”,або „бігунець” - один з різновидів геометричного орнаменту у вигляді ламаної лінії різних форм. її
•0
Разом з створенням орнаментів історично розвивалися і складалися прийоми їх розташування на одязі та в побуті. У народному одязі орнаменти не тільки прикрашали окремі його частини, а й оберігали від злої сили, підкреслювали форму людської фігури і форми виробів. Вони завжди розташовувалися на видному місці: на руках ( пов’язане з шануванням руки, як своєрідне знаряддя праці), вишивали пазуху, комір.
Враховували обов’язково вік людини та стать, найбарвистішим і ошатним був одяг дівчат і парубків, молодих жінок. З віком він ставав скромнішим, зменшувалася кількість узорів і кольорів.
Ви вже мабуть помітили, що колір викликає різні почуття, створює радісний, або сумний настрій, збуджує або заспокоює. Велике значення має колір і в рукоділлі, особливо у вишиванні. 0
Послухаємо легенду про кольори. Ц
Легенда про кольори
У 945 р. в Київській Русі відбулося 1-е повстання древлян. Тут відбувся великий бій. Місцеві жителі дали рішучу відсіч військам Ігоря, котрі стягували непосильну данину, а самого князя стратили. Через рік його дружина княгиня Ольга з військом пішла на древлян, захопила місто і жорстоко розправилась з його мешканцями. Коростень був повністю спалений, мешканців було перебито і забрано
На довгі роки у вишиванках переважало чорне тло. Легенди, перекази кажуть, що чорна гама символізувала жіночу тугу. І тільки поступово почав з'являтись червоний колір — колір любові і відданості.
А чи знаєте ви якусь пісню про кольори? ( Учні з учителем музичного мистецтва виконують пісню) 0 3-4*
Як я малим збирався на весні - о 0 А чи знаєте ви якусь пісню про кольори ? *.** 0Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами, ^
Сорочку мати вишила мені ^
Червоними і чорними нитками.
Два кольори мої, два кольори, 0
Оба на полотні, в душі моїй оба.
Два кольори мої, два кольори, 0
Червоне - то любов, а чорне - то журба. |С
0
Учитель народознавства.
Кожен регіон України має свій характерний колір вишивок. Всі сорочки поділяються на три типи:
1. Наддніпрянський: для них характернавишивка червоними та синіми нитками.
2. Галицький.Їх вишивають геометричними орнаментами
основному синіми, червоними, зеленими. Класичною технікою є низь червоного та чорного кольору, яка лягає густими лініями.
3. Поліський. Вишивка в основному червоною заполоччю. Сорочка
найдорожчий подарунок, особливо якщо вона вишита маминими руками. Колись давно дітям вишивали сорочку, як тільки їм виповнився рік. Але це не тільки подарунок, він дає сили і впевненості в собі.
Давно це було. І було це у нашому краї. Народила мати сина. Лише навчився він ходити, а мати почала вишивати йому сорочку, та таку велику, що одягне її син, коли мине йому років 20.
Не один рік шилася сорочка, мала вона вберегти дитину від меча гострого, стріли ворожої, бо більше було війн у нашому краю, ніж мирного життя. Тому вибирала мати найсильніші конопляні волокна, такі, що руки різали, а розірвати їх не могла. Пряла місячними ночами, тому нитки були срібними, блискучими. Полотно з таких ниток було легке й міцне. Шила поволі, бо за кожним стібком примовляла:
«Хай буде син мій твердого розуму, 0
Хай сила його буде непереможна, 0*
Щоб серце його було повне
Великої любові до людей
Як буде воїном, хай волю і славу
Принесе своїй землі»
Більше думок – більше стібків. І не одну сльозу зронила мати на синову сорочку. Минуло 16 років. Дошила мати сорочку. Пішла з нею до цілющого джерела. Покропила джерельною водою і дома заховала у скриню. І от знову запалали хати, засвистіли ворожі стріли, зачувся плач у кожній хаті. Збирала мати сина на війну. Витягла з скрині сорочі у, дала синові, одягнув він її і почув в собі силу богатирську. Попрощався з матір'ю, сів на коня і помчав. Не плакала мати, бо виплакала усі сльози, шиючи сорочку синові. Ось зійшлися два війська. Як тільки зійшло сонце, побачили вороги незвичайного воїна у нашому війську.
На воїнові срібна сорочка. Не могли вороги зрушити з місця. Чулася богатирська сила, бо випадали з ворожих рук луки і стріли.
Так народилася сорочка воїна — кольчуга, яка захищала від ворожої стріли і меча.
Готуючись вийти заміж, дівчина повинна мати багато різних вишивок (до100 сорочок), їх ховали у скриню.
Є така приказка: Я не панна - господиня, в мене сорочок повна скриня.
А може хтось із вас знає ще якісь приказки? 0
- Рукава, як писанка, личко, як маків цвіт. «1
- Пізнають хлопці і в драній сорочці, аби полики вишиті. - Пізнають хлопці і в драній сорочці, аби полики вишиті. 0У наших хазяйок та по сто сорочок, а у мене одна і то біла щодня. Вишивали сорочку окремо на буде
Поганою вважалася та наречена, яка змалку не навчилася вишивати. Про дівчину судили не за кількістю придбаних заморських шовків, а власноруч виготовлених виробів. Звичайно, бідніші дівчата мали менше сорочок і вони були з домотканого полотна, але гарно вишиті. Вишивали дівчата сорочки осінніми та зимовими вечорами. Для цього вони мали зручну нагоду - вечорниці.
Вишивали та співали, вкладали в свою роботу мрії про щасливе сімейне життя, про кохання.
(Учні з учителем музичного мистецтва виконують пісню)
„З вечора тривожного аж до ранку.
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала (%
Чорну та червону нитку клала.
Що та чорна ниточка - то страждання, 8% А червона ниточка - то кохання. 0Да та чорна ниточка часто рвалась. 0
А червона нитка то- то кохання
Да та чорна нитка часто рвалась
А червона ниточка легко клалась
Ой піду в неділеньку на гулянку,
Подарую милому вишиванку. 0
Сердься, мій соколику, чи не сердься,
Будеш ти носити її біля серця
Напередодні дівчина вишивала молодому та його батькам по сорочці. У неділю після весілля свекруха дарувала сорочку невістці, а коли народжувалася дитина, то невістка дарувала сорочку свекрусі.
Українськасорочка витримала часову перевірку і протягом багатьох поколінь удосконалювалась, стала як високохудожній твір народної творчості.
Народна вишивка - джерело знань не тільки про минуле, теперішнє народу, але і основа розвитку народної творчості у майбутньому.
4. Екскурсія в кімнату народного побуту (проводить учитель
народознавства).
ІV. Закріплення вивченого матеріалу.
От ми і ознайомилися з шляхом, який пройшла наша українська сорочка, а тепер давайте пригадаємо те, про що ви дізналися на уроці.
1.Що таке спадщина? 0
2. Що таке орнамент?
3. Які види орнаментів ви знаєте?
4. Які ви знаєте символи - обереги? 0
5. Які три види сорочок розрізняють за кольорами? 0
6. Чи використовується в побуті вишивка в наш час?
Практична робота.
Робота над ескізом української вишитої сорочки.
Учитель підготував силуетне зображення сорочки (хлопчикам чоловічу, дівчаткам жіночу)
Діти за допомогою олівців або фарб створюють ескізи сорочки, в своїй роботі користуються прикладами різних вишивок, які пропонує учитель.
V. Підведення підсумків уроку. X
Виставка робіт учнів.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку