Використання елементів казкотерапії на уроках зарубіжної літератури
Головним завданням системи освіти є виховання моральної, творчої особистості, яка любить життя, орієнтована на досягнення цілей у майбутньому, має чітке уявлення про себе, вміє долати життєві труднощі. Але це не можливо зробити, ігноруючи або відкидаючи на другий план проблеми, з якими не просто стикається, а живе учень. Тому вивчення літератури взагалі й зарубіжної зокрема повинно стати для неї не просто уроками знайомства з кращими здобутками, формування гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а часом самопізнання як головної умови розвитку учня і вчителя. Пошук адекватних сучасному рівню розвитку психолого-педагогічних технологій надає перевагу таким методам і формам роботи на уроці, які були б тісно пов'язані зі змістом внутрішнього світу, що підлягає перетворенню суб’єктом з метою саморозвитку.
Казкотерапія – виховна система, метою якої є передача життєвого досвіду, спосіб взаємодії з внутрішнім «я», терапія особливої казковою обстановкою. Метод не має вікових обмежень застосування, дає можливість обрати тільки ту частину казкового матеріалу, яка потрібна.
Для успішної роботи з казкою необхідно слідкувати за тим, щоб діти аналізували причино-наслідкові зв’язки в розвитку сюжету; усвідомлювали ролі персонажів у подіях, що розвиваються; розуміли багатозначність однієї події; визначали, який життєвий урок надала їм казкова ситуація.
Основним принципом роботи з казками є духовний, цілісний розвиток особистості людини, турбота про її душу. Процес казкотерапії дозволяє дитині актуалізувати й усвідомлювати свої проблеми, а також бачити різні шляхи їхнього рішення. Наша задача детально і ретельно опрацьовувати казкові ситуації з позиції того, яким чином казковий урок буде використаний нами в реальному житті, у конкретних ситуаціях.
Метод казкотерапії не є директивним, саме це дозволяє суб’єкту достатній рівень довільності самовираження. Але урок, на якому використовуються елементи казкотерапії, повинен мати наступну структуру.
1. Ритуал «входу» у казку
На цьому етапі необхідно створити «налаштованість» на спільну роботу. Ритуал входження можна не обговорювати з дітьми, адже він повинен бути таємничим, інтригуючим, неочікуваним. Можна намалювати яскравий палац її величності Казки з вікнами, які відчиняються; кількість вікон повинна збігатися з кількістю занять, на яких ви плануєте використовувати елементи казкотерапії. За ними можна сховати дрібні речі – своєрідні символічні ключі, якими «відчиняється» казка; мапу, яка допоможе знайти більші за розміром речі-ключі; завдання, виконавши які можна потрапити до казки.
2. Повторення
На цьому етапі необхідно згадати, що робили минулого разу, які висновки для себе зробили, якого досвіду набули, чому навчилися.
3. Розширення
Метою етапу є розширення уявлення учасників про певний предмет чи явище.
Вчитель, психолог розповідає чи показує нову казку, питаючи при цьому чого хотілося б навчитися, якому персонажу допомогти.
4. Закріплення.
Етап набуття нового досвіду, проявлення нових рис особистості учнів.
Вчитель або психолог проводять ігри, які дозволяють дітям набути нового досвіду; здійснюються символічні подорожі, перетворення тощо.
5. Інтеграція.
Етап поєднання нових знань з реальним життям.
Вчитель і психолог обговорює і аналізує разом з учасниками, в яких ситуаціях їхнього життя вони можуть використовувати той досвід, який набули на даному занятті.
6. Резюмування.
Вчитель і психолог підводять підсумки уроку, чітко проговорюючи послідовність того, що відбувалося на занятті, підкреслює значимість набутого досвіду , проговорює конкретні ситуації реального життя, в яких можна застосовувати набуті знання.
7. Ритуал «виходу» із казки
Закріпити новий досвід, підготувати учасників до взаємодії у звичному соціальному середовищі.
Під час діалогічного обговорення виникає ситуація, коли учні, опираючись, на власний досвід, створюють усні роздуми над проблемами персонажів і ситуацій, іде активний процес розвитку зв'язного мовлення. Для кожного віку існують свої казки, а тому цей вид діяльності має майже необмежені можливості: дитина бачить себе на місці головного героя, живе разом із ним, вчиться на його помилках. Такі уроки допомагають дітям знаходити вихід зі складних життєвих ситуацій, витримувати будь-які удари долі.
Література:
1. Бурчик О.В. Групова казкотерапія в особистісно – орієнтованому вихованні дітей / О. В. Бурчик // Вісник Житомирського державного університету імені І. Франка. – Житомир, 2005. – № 25. – С. 203-205.
2. Буяшенко В.В. Полісубєктна взаємодія і практика соціального піклування // В.В. Буяшенко// Культурологічний вісник. – 2012. – Вип.29 – С.133 - 138
3. Деркач О.О. Педагогіка творчості: Арт–терапія та казкотерапія на допомогу вчителю, вихователю, практичному психологу: Навчально– методичний посібник. - Вінниця, ВДПУ, 2009. - 88 с.
Урок
Тема: «Панчатантра» - перша у світі фольклорна збірка, книга про основи житейської мудрості. Індійська народна казка «Фарбований шакал». Викриття в образах тварин негативних людських якостей. Повчальний зміст казки.
Мета: ознайомити учнів із казкою «Фарбований шакал», допомогти усвідомити її зміст; розвивати увагу, образне і логічне мислення, навички переказу, спостереження над художнім твором; виховувати повагу до книги, до оточуючих, почуття відповідальності за власні вчинки.
Очікувані результати:
Учні аналізують зміст казки, встановлюють причино-наслідкові зв’язки.
Характеризують образи героїв казки.
Розуміють поняття «алегорія».
Усвідомлюють зміст казки «Фарбований шакал», розуміють її множинність, зв'язок з реальністю.
Обладнання: скриня, лепбук «Панчатантра», загадка-шифровка, чарівна паличка.
Перебіг уроку
Організаційний момент
Вчитель. Доброго дня. Сьогодні ми помандруємо до незвичайно мальовничої, веселої, мудрої країни, яка стала батьківщиною першої… Зачекайте. Перш ніж розпочнеться наша мандрівка, необхідно добре до неї підготуватися, адже ми не знаємо, що на нас чекає. Можливо, у цій скриньці знайдемо підказку.
І Входження в казку
(В якості чарівного предмету, що допоможе перенестися до казки, можна використати скриньку, в середині якої знаходиться лепбук – «книга на колінках», тематична папка – саморобна інтерактивна папка з кишенями, конвертами, в яких «захована» необхідна інформація, записничками, ілюстраціями, підказками.)
Вчитель. (намагається відкрити лепбук, але нічого не виходить). Здається. Не так просто потрапити до нашої чарівної країни. (знаходить лист, прикріплений до тематичної папки, читає його вголос)
Шановні!
Не кожен може потрапити до мене. Навіть, не кожен, хто вважає себе моїм гостем, є ним насправді.
Тільки той, хто вміє дивитися і бачити,
тільки той, хто вміє слухати і чути,
тільки той, хто вміє навчатися і вчитися,
МОЖЕ стати моїм ДРУГОМ.
Якщо вважаєте себе сильними, кмітливими і допитливими, виконайте завдання і отримайте доступ до країни Мудрості.
Хай щастить!!!
Вчитель. Демонструє дітям записку, пропонує розшифрувати її.
(необхідно порівняти знаки в записці з підказкою, домалювати рисочки, яких не вистачає; бажано роботи це олівцем червоного або зеленого кольору)
(Відповіді учнів
Відповідь:
(Книгу читають не очима, а розумом)
ІІ Повторення
Бесіда
- Як ви розумієте слова прислів’я ?
- Чи варто довіряти прислів’ям? Поясніть свою відповідь.
- В Японії говорять: «Один ієрогліф вартий тисячі золотих». Чому?
(Відповіді дітей)
Вчитель. Дійсно, мудрість живе в книгах, і лише той, хто не просто читає, а намагається зрозуміти прочитане, може отримати знання, які допоможуть йому стати впевненою в своїх силах, щасливою людиною. Ви справилися з завданням і готові до подорожі шляхами мудрості. (відкриває скриньку, демонструє лепбук «Панчатантра»)
Вчитель. Оголошує тему, мету уроку.
ІІІ Розширення
Приблизний зміст папки
1. Панчатантра або П'ять кошиків житейської мудрості (санскр. पञ्चतन्त्र — п'ять принципів) — канонічна збірка староіндійських казок про тварин, байок, притч та висловів на санскриті у віршах та прозі.
Запитання для обговорення:
- Як ви вважаєте, чому саме п’ять кошиків мудрості?
- Чим би ви наповнили ці кошики? Якими порадами, якою інформацією?
(Відповіді учнів)
2. Автор
Традиційно, написання «Панчатантри» приписують або філологу Бідпаі, або ж брахману на ймення Вішнушарман. Слово «бідпаі» означає «розумний чоловік» або «вчений», в той час як Вішнушарман, який згадується у «Панчатантрі» , можливо, цілком вигаданий.
Запитання для обговорення:
- Якої версії дотримуєтеся ви? Чому?
(Відповіді учнів)
3. «Панчатантра» - це настанова трьом дурним принцам у тому, як бути королем. П'ять розділів містять поради щодо того, як правити, обирати друзів та міністрів та, як слід поводитись королю.
Кожен з тантр (розділів) має окрему тему:
Втрата дружби - розповідається про те, як підступи заздрісний ворогів руйнують дружбу;
Придбання друзів - розповідається про те, як спільні інтереси зміцнюють дружбу;
Про війну ворон і сов - розповідається про те, як воюють;
Втрата набутого - розповідається про втрату статків;
Несподівані діяння - розповідається про вчинки, що з них нема нічого доброго.
Запитання для обговорення:
- Як ви вважаєте, настанови адресовані лише принцам?
- Які розділи ви додали би у збірку?
(Відповіді учнів)
4. Ілюстрації до казки «Фарбований шакал»
Обговорення казки
- Яке враження справила на вас казка?
- Хто є головним героєм твору?
- Чи є різниця між шакалом Чандарава і раджою Какудрума? Яка?
- Чому звірі злякалися, побачивши синього шакала?
- Чому звірі не просто прогнали шакала, а розірвали його? Чи не занадто жорстоко вони вчинили?
- Давайте спробуємо зробити висновок: чому нас навчила казка?
(Зазвичай, дітей обурює той факт, що Чандарава збрехав і вони роблять висновок, що шакал зробив дуже поганий вчинок і засуджують його. Але це достатньо поверховий погляд на зміст казки, крім того, у підсумку складається враження: брехати нікому не дозволено, адже за це можна поплатитися життям.)
Вчитель.
(Учень, який виконує завдання, отримує чарівну паличку і розповідає змінену казку. Варіантів розв’язки може бути кілька:
Кожен варіант аналізується.
(Учень, який виконує завдання, отримує чарівну паличку і розповідає змінену казку. Варіантів розв’язки може бути кілька:
Кожен з запропонованих варіантів аналізується.
(Учень, який виконує завдання, отримує чарівну паличку і розповідає змінену казку. В цьому випадку варіант зазвичай один:
Кожен з запропонованих варіантів аналізується.
ІV Закріплення. Інтеграція.
Вчитель. Всі казки, над яким ви чаклували, цікаві. Але, чесно кажучи, в мене виникла така кількість запитань… Добре, що в казках є помічники, які допомагають героям. Здається, я знаю яка допомога нам необхідна. Можливо, казковим героям добре: до їхніх послуг сірий вовк, чарівний клубочок, килим-літак та інші незвичайні речі. Але у нас є кмітливість, цілеспрямованість, спостережливість – це істотне підкріплення для починаючих чаклунів. Давайте наші питання перетворимо на відповіді. Один, два, три – почали!!! Як ви вважаєте, чи є люди, які б ніколи не обманювали?
(Відповіді учнів)
Вчитель.
Вчені встановили:
Кожна людина протягом 60 років бреше в середньому 88 тисяч разів. Тобто людина обманює приблизно чотири рази на день. А хтось і більше!
81% людей каже “нешкідливу брехню” щодня;
65% людей думають, що краще іноді збрехати, щоб не образити чиїхось почуттів;
44% людей думають, що можна перебільшувати події в оповіданні, щоб зробити його цікавішим;
брехати здатна не тільки людина, але і деякі “нам подібні”: шимпанзе і горили, наприклад;
найпоширенішою брехнею є вираз: “У мене все добре».
За матеріалами сайту: lifetips.org.ua.
Вчитель.
Невтішні факти. А чи помітили ви, діти, що аналіз казки про шакала непомітно перетворився у роздуми про нас із вами? Так-так, казка допомогла усвідомити власні помилки, проблеми завдяки прийому, який називається алегорією, тобто інакомовне зображення рис характеру, поведінки, взаємин людей і явищ суспільного життя. Мабуть, алегорія дозволяє не лише поглянути на себе з іншого боку, а зробити це чесніше. Дійсно, казка мовить просто, а розуму в ній багато. Але, якщо люди іноді говорять неправду, чому всі, всюди і завжди засуджують брехню?
V Резюмування
Вчитель. Перш ніж це питання перетворити у відповідь, давайте пригадаємо, в яких ситуаціях і навіщо люди говорять неправду.
(Відповіді учнів, обговорення отриманої інформації)
Вчитель.
Люди вдаються до обману тому, що сумніваються, що правда буде адекватно сприйнята, щоб уникнути покарання, привернути до себе увагу. Тобто, щоб прикрити власну невпевненість, лінь, безтактність… Але це лише тимчасовий засіб, рано чи пізно правда випливає на зовні.
Скажіть, що ви відчуваєте, коли розумієте, що вас обманули?
(Відповіді учнів)
Образу, гнів відчуває людина, яка зрозуміла, що її обманули. Це достатньо сильні, неприємні відчуття. Крім того, людина, що говорить неправду, відчуває страх, що її викриють, сором; наражає себе на самотність, адже втрачає довіру.
А тепер давайте ще раз заглянемо в наш лепбук. В ньому є порожні кишені. Пропоную записати поради тим, хто іноді обманює, але не хотів би втратити довіру друзів, і заховати їх в одній з порожніх кишень.
(Учні виконують завдання, обговорюють його і ховають у летбуці)
VІ Ритуал виходу з казки
Вчитель.
Ми добре попрацювали і заслужили на оплески.
Вправа «Оплески по колу»
Вчитель починає тихо плескати в долоні, за сигналом до нього приєднуються учні, що сидять на першому варіанті, потім – на другому, потім – на третьому.
Урок
Тема: Японська народна казка «Іссумбосі…», або історія про те, як стати дорослим.
Мета: ознайомити учнів із казкою «Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик», допомогти усвідомити її зміст; розвивати образне і логічне мислення, навички спостереження над художнім твором; виховувати повагу до книги, до оточуючих, почуття відповідальності за власні вчинки, уміння приймати рішення і нести за них відповідальність.
Очікувані результати:
Учні аналізують зміст казки, встановлюють причино-наслідкові зв’язки.
Характеризують образи героїв казки.
Усвідомлюють зміст казки, розуміють її множинність, зв'язок з реальністю.
Обладнання: палац її величності Казки з вікнами, які відчиняються; кількість вікон повинна збігатися з кількістю занять, на яких планується використовувати елементи казкотерапії; за одним із віконечок необхідно заховати голку
Перебіг уроку
Організаційний момент
І Входження в казку
Вчитель читає запрошення на розмову від …
Металева та тоненька,
Мною сукню шиє ненька.
В мене тулуб є і вушко,
Я із ниткою подружка.
(Діти відгадують загадку, вчитель відкриває потрібне віконечко, дістає голку і демонструє її дітям)
Вчитель. На очах цієї голки відбулося звичайне диво, про яке вона з задоволенням розповість, якщо ви готові слухати, чути й допомагати.
Оголошення теми, мети, очікуваних результатів.
ІІ Повторення
Вчитель переказує казку до моменту появи Іссумбосі. Після цього просить дітей допомогти голці розповісти про дитинство хлопця, адже воно було звичайним, таким самим, як і у присутніх. Необхідно акцентувати увагу на ставленні батьків до дітей; на змінах, що відбуваються в реакції дітей на турботу батьків; на прагнення дитини до незалежності, на бажанні стати дорослим.
ІІІ Розширення
1. Тепер від імені голки вчитель розказує про те, як батьки відпустили Іссумбосі в місто, як він там влаштувався, зустрів Оні, переміг їх і став дорослим.
2. Обговорення почутого
- Чому батьки ставилися до хлопця як до маленького?
- Як ставилися люди у столиці до нього?
- Після яких подій Ісумбосі виріс? Чому казка змушує хлопця перемогти Оні, а не «підкидає» йому чарівний молоточок більш гуманним способом?
- Оні – чудовиська в людській подобі, тобто зовні схожі на людей, а чим же вони відрізняються від нас, чи може людина перетворитися на Оні і за яких умов?
|
|
- Іссумбосі переміг зовнішнього ворога, а чи можна сказати, що Оні живуть у людях? Чи потрібно боротися з ними? Яким чином можна їх перемогти?
(Відповіді учнів)
ІV Закріплення
Вчитель. Достатньо часто в казках відбуваються перетворювання, щоб здійснити їх, необхідно не так вже і багато: чарівний молоточок, лампа Аладіна, чарівне мальоване горнятко… Але навіть у казці, щоб здобути ці речі необхідно докласти зусиль. А в житті? Давайте подумаємо, від яких рис характеру необхідно звільнитися, які виховати в собі, щоб оточуючі сприймали тебе як дорослу людину?
Робота з табличкою «Дорослішай на здоров’я»: діти визначають, які риси характеру притаманні дитині, які – дорослій людині
|
Безкорисливість Бешкетництво Винахідливість Вміння любити Вміння розуміти Вміння мовчати Вміння прощати Вміння слухати Воля Дружелюбність Ніжність Великодушність Відважність
|
|
V Інтеграція
Бесіда
- На скільки реальними або нереальними є події, що описуються в казці?
- Від кого залежить ставлення оточуючих до нас?
- Яким чином його можна змінити?
- Я часто ви чуєте: «Ти як маленька дитина»? Коли це відбувається? Наскільки справедливими є такі зауваження?
- Що означає бути дорослим? Чи вважаєте себе дорослою людиною? Від яких «дитячих» рис характеру хотіли б звільнитися? Яким чином можна це зробити?
VІ Резюмування
Робота в групах
Доповніть напис на камені
Перша група Друга група
Якщо будеш ……………., то Якщо будеш ………, то
Оні станеш подорослішаєш
VІІ Ритуал виходу з казки
Вчитель висловлює сподівання, що набуті на уроці відомості діти зможуть використати в житті, дякує голці за цікаво проведений час, кладе її на місце; закриває віконечко палацу, адже дуже скоро прийдуть інші діти, захочуть почути цю історію.