ВИКОРИСТАННЯ ІКТ ДЛЯ ВСЕБІЧНОГО РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
У своєму матеріалі я хочу поділитися з колегами , щодо використання ІКТ у початковій школі для всебічного розвитку креативної особистості молодшого школяра. Почала працювати над цією проблемою з 2012 року та вже за рік переконалася в необхідності використання ІКТ в початковій школі для розвитку креативної особистості.
ВИКОРИСТАННЯ ІКТ ДЛЯ ВСЕБІЧНОГО РОЗВИТКУ
КРЕАТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
Початкова школа - фундамент, від якості якого залежить подальше навчання дитини, і це накладає особливу відповідальність на вчителя початкової школи. Довгий час початкова школа в системі освіти була «школою досвіду», тобто розглядалася як ступінь освіти, де учень повинен освоїти такі основні навички, як читання, письмо, рахунок для подальшої освіти. Сьогодні початкова школа представляється інакше. Сьогодні вона повинна стати першим досвідом дитини в освітній системі - місцем проби своїх освітніх сил.Життя пред'являє новий суспільний запит щодо розвитку креативної особистості, яка здатна генерувати оригінальні ідеї, креативно мислити, приймати нестандартні рішення. Уміння працювати з інформацією впродовж життя-здобувати її., переробляти, використовувати для індивідуального розвитку та самовдосконалення-має стати невід'ємною рисою людини ХХІ століття. Для успішного формування комунікативної компетентності молодших школярів необхідна орієнтація вчителів на навчальні та особистісні можливості учнів, їх безперервне нарощування. При цьому на перший план виходять цілі розвитку креативної особистості, а предметні знання і вміння розглядаються як засоби їх досягнення. На цьому етапі важливо розвинути активність, самостійність, зберегти пізнавальну активність і створити умови для гармонійного входження дитини в освітній світ, підтримати його здоров'я та емоційне благополуччя. Основи багатьох психічних якостей креативної особистості закладаються і культивуються саме в молодшому шкільному віці. Тому особлива увага вчених спрямована на виявлення резервів розвитку молодших школярів. Використання цих резервів дозволить більш успішніше готувати дітей до подальшої учбової діяльності. Найбільш характерна риса періоду від 6-10 років полягає у тому,що в цьому віці дошколярик стає школярем. Це перехідний період, коли дитина поєднує у собі риси дошкільного дитинства і школяра. Саме ці якості учнів і розвиваються з впровадженням ІКТ в освітній процес. Змінюється зміст життя дитини.
Для першого етапу шкільного життя характерно те, що дитина підкоряється новим вимогам вчителя, який регулює її поведінку у класі та вдома, а також починає цікавитися змістом самих навчальних предметів. Безболісне проходження дитиною цього етапу свідчить про хорошу готовність до шкільних занять. Але далеко не всі діти виявляють таку готовність. Великий відсоток з них переживає ті чи інші труднощі не одразу включаються у шкільне життя. Найчастіше зустрічають такі три види труднощів.
Перший вид труднощів пов'язаний з особливостями нового шкільного режиму. Без виробленої звички у дитини виявляється надмірна втома, зриви у навчальній роботі, пропуск режимних моментів.
Другий вид труднощів -випливає із характеру взаємовідносин із вчителем, з однокласниками.
Третій вид труднощів -багато першокласників починають відчувати труднощі в середині навчального року. З мірою звикання до зовнішніх атрибутів школи згасає і початкова тяга до навчання., в результаті наступає апатія, байдужість. Найбільш правильний спосіб попередити «насиченість» навчання, на думку психологів, полягає в тому, щоб діти отримали на уроках достатньо складні навчально-пізнавальні задачі, стикалися із проблемними ситуаціями, вихід із яких вимагає оволодіння відповідними поняттями.
Навколо проблеми якості освіти ведеться багато суперечок. Боротьба за якість освіти висувається як провідне завдання у діяльності освітніх закладів. Кожен шукає її рішення по-своєму. Якість освіти зводиться до якості навчання. Саме навченість дитини визнається оптимальним, проголошується головним критерієм якості освіти. Кожна школа працює над підвищенням якості знань учнів. Для цього необхідно використовувати нові технології навчання, в тому числі ІКТ. Збільшення розумового навантаження на уроках змушує замислитися над тим, як підтримати в учнів інтерес до досліджуваного предмета, їх активності протягом всього уроку. Використання комп'ютера на уроці дозволяє вчителю створити інформаційну обстановку, яка стимулює інтерес і допитливість учнів. Широке застосування комп’ютерних технологій в освіті поступово, але досить впевнено, стає найважливішою деталлю навчально-виховного процесу початкової школи.
Формування креативної особистості –складний, тривалий і суперечливий процес. На формування креативної особистості впливають фактори:
-біологічні;
-соціальні:
а)провідна діяльність;
б)вчитель, його особистісні якості;
в)класний колектив;
г)сім’я;
д)вулиця;
е)культура, музика, кіно.
Поняття «розвиток креативної особистості» та «формування креативної особистості» дуже близькі, їх нерідко вживають як синоніми. Виділяють три види розвитку креативної особистості: стихійне, цілеспрямоване, саморозвиток і самоформування. Певний позитивний виховний вплив на розвиток креативної особистості мають і засоби масової інформації телебачення, преса, інтернет-як один із компонентів соціального оточення.
Інформаційно-комунікаційні технології навчання (ІКТ) - це сукупність методів і технічних засобів реалізації інформаційних технологій на основі комп’ютерних мереж і засобів забезпечення ефективного процесу навчання.
Інформаційні технології - це сукупність інформаційних процесів з використання засобів обчислювальної техніки, що забезпечують швидкий пошук інформації, доступ до джерел інформації. Об’єктом методики використання ІКТ у навчальному процесі школи є процес навчання школярів в умовах сучасних загальноосвітніх навчальних закладів.
Предметом методики використання ІКТ є педагогічні, санітарно-гігієнічні та технічні умови, за яких застосування ІКТ підвищує ефективність навчання. Сьогодні інформаційно-комунікаційні технології розглядаються як важливіший компонент загальної освіти, що відіграє велику роль у розв’язанні пріоритетних завдань навчання та виховання – у формуванні цілісного світогляду, навчальних, комунікативних та комунікаційних навичок, основних психічних якостей учнів. Широке застосування комп’ютерних технологій в освіті поступово, але досить впевнено, стає найважливішою деталлю навчально-виховного процесу школи. Збільшується взаємодія: вчитель-учні-батьки. ІКТ сприяє розвитку пізнавальної діяльності учнів та допомага досягти очікуваних результатів у педагогічній діяльності вчителя.Використання інформаційних технологій відкривають доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, надають абсолютно нові можливості для творчості, дозволяють реалізовувати принципово нові форми і методи навчання.ІКТ здійснюють вплив на емоційну сферу молодшого школяра, сприяючи підвищенню пізнавальної активності, підвищенню інтересу до предмета та навчання взагалі, активізації навчальної діяльності учнів.
Актуальність цієї проблеми полягає в тому, що ІКТ
- являється важливим компонентом загальної освіти;
-відіграє значну роль у розв’язанні пріоритетних завдань навчання та виховання;
-формує цілісний світогляд комунікаційних навичок;
-стабілізує психічні якості учнів;
-впливає на емоційну сферу школяра.
Завдання вчителя :
-всебічно розвивати здібності кожної дитини;
-розвивати мовленнєву діяльність;
-розвивати ключові компетентності;
-розвивати логічне та абстрактне мислення;
-формувати креативні можливості кожного учня;
-сприяти розвитку самостійності й творчої активності;
-удосконалювати комунікативні компетенції;
-створити умови для успішного засвоєння інформації.
ІКТ дають можливість-кращому сприйняттю і засвоєнню навчального матеріалу;
-індивідуалізації навчання;
-зростанню інтересу до пізнання;
-посиленню мотивації навчання;
-динамічній подачі матеріалу;
-формуванню адекватної самооцінки;
-самоосвіті й самовдосконаленню учня і вчителя.
Але поряд з перевагами використання ІКТ виникають різні проблеми як при підготовці до таких уроків, так і під час їх проведення:
- не у всіх учнів є комп’ютер в домашньому користуванні;
- у робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернету;
- додаткові витрати часу на підготовку до уроку;
- існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до навчання наочно-ілюстративним методом.
Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у початковій ланці – це не данина моді, а необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа.
У доповідній записці колегії Міністерства освіти і науки України «Про підсумки переходу початкової школи на новий зміст та структуру навчання» вказано на необхідність посилення практичного спрямування навчального процесу у навчальних програмах та підручниках через урізноманітнення видів діяльності учнів, добору і поєднання методів навчання так, щоб засвоєння змісту було активним, усвідомленим, достатньо емоційним.
До школи приходить нове покоління дітей, які живуть у інформаційному, динамічному, емоційно напруженому середовищі. Інформаційні технології стають потужним багатофункціональним засобом навчання. Їх використання привчає учня жити в інформаційному середовищі, сприяє залученню школярів до інформаційної культури. ІКТ - це не мета, а засіб навчання. Комп'ютеризація повинна стосуватися лише тієї частини навчального процесу, де вона справді необхідна.
Необхідність використання ІКТ на уроках у початковій школі дає змогу підвищити якість навчання молодших школярів, формувати у них необхідні ключові та предметні компетентності ,навички практичного застосування набутих знань, створює умови для ефективної взаємодії педагогів з учнями та батьками, розвиває творчі здібності, що є необхідною умовою подальшої максимальної реалізації креативної особистості в сучасному житті.
Використання ІКТ у навчальному процесі початкових класів загальноосвітньої школи має широкий спектр: від використання як засобу, що дозволяє вчителю впливати на організацію педагогічної праці.
Інформатизація освіти-один із пріоритетних напрямів навчально- виховного процесу
Інформатизація освіти - один з пріоритетних напрямів процесу інформатизації, продиктований вимогами сучасного суспільства, у якому головним об’єктом прогресу є індивідуальний розвиток особистості. Вона має забезпечити впровадження в практику програмно-педагогічних розробок, спрямованих на вдосконалення форм і методів організації навчання. Основною метою всіх інновацій в освітній галузі є сприяння переходу від механічного засвоєння учнями знань до формування вмінь і навичок самостійно здобувати знання. Успішність розв’язання цього завдання значною мірою залежить від мети використання комп’ютера в навчальному процесі, якості й можливостей програмного забезпечення та від того, яке місце посяде комп’ютер в системі дидактичних засобів. Завдяки ж використанню ІКТ навчальне середовище можна доповнити відео, звуком, анімацією. Усе це здійснює значний вплив на емоційну сферу молодшого школяра, сприяючи підвищенню пізнавальної активності, підвищенню інтересу до предмета та навчання взагалі, активізації навчальної діяльності учнів.
Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у початковій ланці – це необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа. На уроках виникає необхідність широкого застосування електронних засобів навчання під час вивчення будь-якого предмету. Адже вчителю,який прагне зацікавити, сконцентрувати увагу учнів на вивчення свого предмету доводиться більш використовувати мас-медіа. Тому саме вчитель має виховувати бажання застосовувати улюблену іграшку для здійснення навчання. Кожен учень по-різному освоює нові знання.Вчителям необхідно знайти індивідуальний підхід до кожного учня. З використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня. Дуже важливо організувати процес навчання так,щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї праці і могла їх оцінити.Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних. Адже використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним.
Сучасний комп'ютер повинен стати для дитини не тільки улюбленою іграшкою, а й рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на
його дії і запити.З іншого боку,цей метод навчання є досить привабливим і
для вчителів:допомагає їм краще оцінити здібності і знаннядитини,зрозуміти її, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.
Застосовуючи ІКТ у початковій школі вчитель дає можливість не тільки підвищувати ефективність викладання предметів, а й більш раціонально та економно використовувати поурочний час. Ще К.Ушинський зауважив « Дитяча природа вимагає наочності».Використання на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комлексів дозволить вчителю за короткий час отримувати обєктивну картину рівня засвоєння матеріалу ,що вивчається, в усіх учнів, і своєчасно її скорегувати. При цьому є можливість вибору складності завдання для конкретного учня. Для учня важливо те,що відразу після виконання тесту(коли ця інформація ще не втратила свою актуальність)він отримує обєктивний результат із зазначенням помилок, що неможливо ,наприклад,при письмовому опитуванні.
У своїй роботі використовую готові мультимедійні презентації.На уроках навчання грамоти 1 клас використовую навчально-методичний комплекс «Веселий Букварик» автор-укладач А.О.Комбарова.Посібник містить багато цікавих навчально-розвивальних та ігрових завдань ,які спрямовані на закріплення знань та розвиток мовних здібностей учнів.Але створюю й свої власні презентації,які близькі до учня стосовно місця проживання (додаток 1) чи різноманітності інтересів учнів(дод.2,)використовуючи засоби мережі інтернет у навчальній та позакласній роботі. Використання ІКТ у роботі з молодшими школярами – це важливий спосіб для поліпшення якості освіти, оскільки дають змогу необмежено розширити доступ до інформації. Інновації з розвитку мовлення можна відобразити у схемі інноваційного процесу:
•створення – розробка конкретного завдання, методики роботи;
•освоєння – нововедення, яке пропонується втілювати в роботу;
•втілення-безпосередня практика нових засобів;
•тиражування-після позитивної оцінки нових підходів доцільно розповсюджувати такі технології серед колег.
Саме використання ІКТ дає нам можливість змінити зміст освіти та сприяє:
кращому сприйняттю й засвоєнню дітьми навчального матеріалу;
зростанню інтересу до пізнання;
індивідуалізацію навчання;
розвитку творчих здібностей учнів;
скороченню видів роботи, що стомлюють дітей;
використанню різних аудіовізуальних засобів для збагачення змісту і посилення мотивації навчання;
більш динамічній подачі матеріалу;
формуванню в учнів адекватної самооцінки та створенню умов
для самостійної роботи;
самоосвіті й самовдосконаленню особистості учня й учителя;
засвоєння і учнями, і учителями нових важливих знань, умінь, навичок.
До того ж ІКТ використовують в усіх видах урочної й позаурочної діяльності, починаючи з 1-х класів, при цьому розширюючи можливості навчально-виховного процесу, забезпечуючи нові шляхи подачі інформації, даючи можливість для випробовування власних ідей і проектів, для вивчення й викладання предметів у початкових класах (математики, української мови, читання та ін.).
Саме ІКТ на уроках сьогодні є новим етапом в освітньому процесі, яке допомагає вирішувати завдання на рівні учня:
-здійснювати диференційований підхід до навчання;
-активізувати мимовільну увагу;
-формувати позитивну мотивацію до корекційно-навчальної діяльності.
Завдання на рівні учителя:
-оптимізувати,індивіалізувати процес навчання;
-створити надійну систему мониторінгу корекційної роботи;
-підвищувати педагогічну кфаліфікацію і професійну майстерність учителя;
-розширити можливості роботи з наочністю, що сприяє успішному досягненню поставлених цілей.
Ряд комп’ютерних програм можна активно використовувати під час підготовки до занять, для розробки дидактичних матеріалів. Для створення анімаційних персонажів і букв у разі використання аудіо- і відеофрагментів доцільно працювати з популярною програмою електронних презентацій Power Point , що входить до складу пакета Microsoft office.Під презентацією розуміється передача аудіторії нових ідей,планів,розробок.Комп’ютерна презентація складається з послідовних кадрів-слайдів, які можна виводити не тільки на екран монітора під час виступу, а й надрукувати на папері чи прозорій плівці.Також програма Power Point дає змогу створювати проекти занять з серією різноманітних завдань. Цю програму можна використовувати в процесі підготовки до занять. Використання мультиплікації дозволяє зробити процес корегування мовлення на заняттях цікавим і різноманітним.Нові навчальні програми для 1-4 класів націлюють навчальний процес на запровадження компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів.Ключова компентенція вміння вчитися проявляється у здатності учня організовувати і контролювати свою навчальну діяльність. Ігрова ситуація дає смогу засвоювати матеріал непомітно для учня. Гра допомагає виявити ініціативу та творчість.Такі заняття покладені на комп’ютерну основу, розвивають фонематичний аналіз у молодших школярів,звукову увагу,дрібну моторику, навички роботи на комп’ютері.
Використання ІКТ під час проведення занять допомагає цікавіше та переконлівіше подавати матеріал, використовувати різноманітні за змістом вправи. Також є смога контролювати рівень складності матеріалу, швидкість
його виконання і кількість повторень, враховуючи індивідуальні можливості
кожного школяра.Учні з цікавістю виконують запропоновані завдання, працюючи самостійно або в парах. Впровадження ігрових форм навчання з використанням яскравої комп’ютерної графіки налаштовує учнів на активну мовну діяльність, спілкування, поліпшує їхній настрій і викликає інтерес до навчання. На кожному занятті слід проводити пальчикову гімнастику, що створює розвиток мовлення. Треба пропонувати учням виконувати вправи , які з’являються на моніторі у вигляді яскравих , рухливих малюнків, оформлених з використанням анімації та музичним супроводом. Учні паралельно із зображенням на екрані змінюють положення пальців, кистей рук і одночасно читають невеликі римовані віршики, які повільно випливають на слайді. В учнів формується асоціативне мислення .Під час зорової гімнастики учні використовують таблиці складів, які також створені за допомогою комп’ютерних технологій. Наприклад, «елемент малюнка»,- слід зібрати весь малюнок,для цього потрібно правильно виконати всі завдання.Такі змагання значно підвищують мотивацію до навчання. У руках творчо працюючого спеціаліста ІКТ здатні в декілька разів прискорити формування і корекцію необхідних компонентів, темп і якість роботи значно зростають. Одним із напрямів модернізаціі сучасної освіти є широке використання компетентнісного підходу,що пов’язано з розширенням освітнього простору за межі формальної освіти в паралельні структури системи безперервної освіти і формуванням навичок діяльності у школярів в конкретних ситуаціях. Однією з основних проблем компетентнісного підходу є створення загальноприйнятої методики формування ключових компетентностей, визначення адекватних засобів їх реалізації. Даний підхід вимагає змін у методиці навчання, оскільки формування компетентностей вимагає створення певних навчальних ситуацій, що дозволяють учителю моделювати і здійснювати ефективний контроль за діяльністю учня.Сьогоденні умови розвитку засобів навчання сучасної шкільної освіти зумовлюються зростаючими інтеграційними процесами, домінантними складовими яких є нові інформаційні технології.На сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства мультимедійні технології є просто необхідними. Поява інноваційних інформаційних технологій в педагогіці не є випадковістю. Усі погодяться з тим, що певна адаптація школи до комп’ютерного століття необхідна.
Єдиної ж думки, про те ,якою вона повинна бути, на сьогоднішній день не існує. Підґрунтям впровадження мультимедійних технологій до освітнього простору є властивість мультимедіа – гармонійне інтегрування різних видів інформації. За рахунок інтенсифікації сприйняття школярами навчального матеріалу стає можливим залучити школярів до процесу пізнання як суб’єктів навчальної діяльності. Впровадження мультимедійних технологій в практику початкового навчання й досі залишається на дискутивно-експерементальному рівні.
Мультимедіа – це засіб або інструмент пізнання навчального матеріалу на різних уроках, що сприяє розвитку мотивації, комунікативних здібностей, набуттю необхідних навичок, накопиченню фактичних знань, а також сприяє розвитку інформаційної грамотності, створенню умов для організації роботи шляхом сполучення навчального матеріалу і забезпечення його успішного сприйняття з підключенням різних видів пам’яті -зорової, слухової, емоційної та ін. Діти захоплюються і, граючи, здобувають знання, відпрацьовують навички читання, усного рахунку, правильне написання орфограм без примусу, не докладаючи надмірних зусиль, не підозрюючи того, просто подорожуючи з героями улюблених мультяшок.. Шляхом застосування мультимедійних засобів на уроці ми одержуємо дві основні переваги - якісну і кількісну. За цей самий час повноекранне відео несе інформацію у сотні раз більше. Використання мультимедійних технологій у навчально-виховному процесі початкової школи вимагає врахування деяких факторів:
• особливості психофізіологічного розвитку учнів молодшого шкільного віку;
•особливості навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів;
• дидактичний потенціал мультимедійних технологій, орієнтованих на початкову школу;
• особливості використання мультимедіа у навчанні;
• вимоги до впровадження мультимедіа у навчальному процесі початкової школи (вимоги до влаштування й обладнання комп’ютерних класів; до організації роботи молодших школярів з мультимедіа продуктами; ергономічні вимоги до мультимедіа продуктів; вимоги до змісту навчального матеріалу в електронному ресурсі).
Життєвий досвід дітей ще досить незначний і тому малюнки, портрети, експозиції, які можна демонструвати за допомогою комп’ютерної техніки, створюють на уроках особливу атмосферу та настрій.
Можна виділити наступні особливості даної технології:
•якість зображення – яскраве, чітке і кольорове зображення на екрані;
•зручне пояснення виду роботи з різним приладдям;
•легке усунення недоліків і помилок у слайдах;
•детальне пояснення матеріалу або розгляд лише базових питань теми
залежно від підготовленості учнів; коригування темпу й об’єму навчального матеріалу;
• достатньо добре освітлення під час демонстрації презентації робочого місця учнів;
• значне підвищення рівня використання наочності на уроці;
• зростання продуктивності уроку;
• встановлення між предметних зв’язків;
• можливість організації проектної діяльності під керуванням викладачів інформатики і вчителів початкових класів;
• зміна ставлення до ПК: діти починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій області людської діяльності, а не лише як засіб для гри.
У навчанні особливе значення надається сьогодні власній діяльності дитини, її пошуку, усвідомленню і застосуванню нею нових знань. Учитель у такому разі є організатором процесу навчання, керівником самостійної діяльності учнів, який надає їм потрібну допомогу і підтримку. Є безліч програм різноманітного спрямування, що можуть бути використані вчителем для розвитку мовленнєвих якостей учнів початкової школи. Справа лише у можливостях вчителя використовувати ці програми.Долучити дітей до світового банку знань – одне з найважливіших завдань сучасної освіти. Тому використання комп’ютерної системи стає невід’ємною складовою вивчення будь-якого предмета.
Сучасний урок суттєво відрізняється від своїх попередників. У його основі лежить такий підхід до навчання, який зорієнтований на розвиток особистості кожного учня. І якщо раніше вчитель просто давав нові знання учням, то тепер він зобов'язаний так організувати навчальний процес, щоб учень сам дійшов потрібного висновку.І цьому на допомогу приходить ІКТ.
Зміст мовленнєвої лінії охоплює чотири види мовленнєвої діяльності:
-аудіювання (слухання і розуміння тексту),
- говоріння (діалогічне і монологічне),
-читання і розуміння прочитаного,
- письмо (побудова письмових зв’язних текстів різних типів).
Враховуючи те, що до початку навчання у школі діти майже
або зовсім не володіють українською мовою, основною метою навчання у 1-му класі є формування і розвиток умінь усного мовлення – аудіювання і говоріння. У 2-му класі ці вміння вдосконалюються й мають отримати подальший розвиток. Крім того, учні оволодівають умінням читати і писати українською мовою. У 3-4-х класах розвиваються і вдосконалюються вміння
з усіх видів мовленнєвої діяльності на основі визначених у програмі вимог до знань з мови правопису й пунктуації.Мовні знання розглядаються не як самоціль, а як засіб розвитку й удосконалення мовленнєвих умінь, зокрема комунікативних.Застосування комп’ютерної техніки робить привабливими і по-справжньому сучасними уроки читання.
Завдяки ІКТ відбувається індивідуалізація навчання,контроль і підведення підсумків проходять об’єктивно й вчасно.Узагальнивши результати наукових досліджень і досвід творчих педагогів, учителів-новаторів, можна виділити
та використовувати наступні позитивні моменти використання ІКТ для інтенсифікації уроків читання:
– підвищення цілеспрямованості навчання;
– посилення мотивації навчання;
– застосування активних методів і форм навчання;
– прискорення темпу навчальних дій;
– краще запам’ятовування, відтворення матеріалу тощо.
Для розвитку мовленнєвої діяльності школярів, як на уроках читання, письма, так і на решті уроків величезне значення мають проблемні ситуації, саме розв’язання і пояснення яких потребує належного словесного оформлення. Такі проблемні ситуації пропонуються молодшим школярам у формі запитань:
-Чому?
- Чому так вважаєш?
-Обґрунтуй відповідь.
-Що б ти порадив герою казки (оповідання)?
Виконуючи найпростіші завдання, з коментуванням своєї роботи, вже з першого класу учні будуть розвивати своє мовлення на різних уроках.
Види робіт, які можна запропонувати для виконання учнями:
• коментоване малювання;
• коментоване розфарбовування малюнка;
• коментоване перенесення частин малюнка для створення нового зображення тощо.
Сучасні ІКТ створюють величезні можливості для розвитку процесу освіти.
Метою освітньої галузі «Математика» є формування ключевих компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у сучасному світі. Предметна математична компетентність розглядається як особистісне утворення, що характеризує здатність учня створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально – пізнавальних і практично орієнтованих задач. В результаті засвоєння змісту «Математики» учні зможуть:
•сприймати та визначати мету навчальної діяльності;
•зосереджуватися на предметі діяльності;
•відбирати й застосовувати потрібні знання і способи діяльності для розв’язування навчальної задачі;
•використовувати набутий досвід у конкретній навчальній або життєвій ситуації.
Метою моделювання є здобуття, обробка, представлення і використання інформації про об'єкти, які взаємодіють між собою і зовнішнім середовищем; а модель тут виступає як засіб пізнання властивостей і закономірностей поведінки об'єкту. Основним призначенням моделі в задачах управління є
прогноз реакції об’єкту на керуючі впливи. Крім того, моделі використовуються для дослідження об’єкта, аналізу його чутливості.
Основні властивості моделей:
• цілеспрямованість;
•скінченність;
• спрощеність;
• повнота;
•адекватність.
Цілеспрямованість моделі полягає в тому, що вона завжди будується з певною метою. Ця мета має вплив на те, які властивості об’єктивного явища вважаються істотними, а які - ні. Модель є, якби мовити, проекцією об'єктивної реальності під певним кутом зору. Задача моделювання полягає в тому, що для заданого об’єкта потрібно підібрати такий опис, який у повній мірі відображав би оригінал з точки зору заданої мети моделювання.Скінченність моделі визначає те, що модель відтворює лише скінчену кількість властивостей та відношень, і через це модель завжди є більш простою, ніж оригінал.
Повнота моделі полягає в тому, що вона має відображати всі істотні з точки зору мети моделювання властивості оригіналу.
Необхідною умовою для переходу від дослідження об’єкта до дослідження моделі і подальшого перенесення результатів на об’єкт дослідження – вимога адекватності моделі і об’єкта.
Адекватність - це відтворення моделлю з необхідною повнотою всіх властивостей об’єкта, важливих для цілей даного дослідження Це, мабуть, найголовніша властивість моделі, яка визначає можливість її використання.
Використання ІКТ в процесі вивчення математики відкриває цілий ряд можливостей для різнобічного, нетрадиційного, наочного осмислення учнями предметного матеріалу. Застосування комп’ютера на уроках математики – гарна можливість активізувати пізнавальні інтереси учнів під час вивчення та закріплення нового матеріалу, підвищити мотивацію навчальної діяльності, організувати самостійну роботу учнів. Можливості використання комп’ютера дають змогу подавати новий матеріал наочно, в формі гри тощо.
Для вчителів початкової школи важливим є наступні питання у використання комп’ютера на уроці:
• реалізація можливостей ІКТ у області побудови різних екранних зображень математичних об’єктів, їх динамічного уявлення;
• автоматизація процесів обчислювальної і інформаційно-пошукової діяльності, а також діяльність по збору, обробці даних про об’єкти, що вивчаються, явища, процеси;
• реалізація прикладної спрямованості навчання математики з використанням ІКТ;
• встановлення вимог до електронних засобів освітнього призначення, необхідних для вивчення математики та експертної їх оцінки;
• використання комп’ютерних тестуючих і діагностуючих методик встановлення рівня засвоєння матеріалу.
Використання комп’ютерних дидактичних засобів дасть змогу вчителю:
• належно унаочнити матеріал до уроку.
• підібрати завдання для закріплення вивченого матеріалу.
• підготувати та провести тестування.
• повторно використовувати розроблені засоби, адаптовуючи до конкретного уроку.
Використовуючи комп’ютерні дидактичні засоби, комп’ютерні дидактичні ігри, можна створити належні умови для роботи самих дітей в комп’ютерному середовищі, що дасть змогу краще закріпити (чи повторити, залежно від ситуації) вже вивчений матеріал, узагальнити чи систематизувати його та дати змогу дитині використати його на практиці (розв’язуючи цікаві завдання або граючись у комп’ютерну гру).
Майбутній першокласник повинен:
•вміти лічити в межах сотні різними способами ( лічба кількості, порядкова у прямому й зворотньому напрямах, лічба від заданого числа);
•знати цифри у межах 0-9, утворювати числа 2-10 з одиниць та двох менших чисел;
•встановлювати числову рівність, нерівність , визначати відношення«на скільки більше ?» «на скільки менше ?» «порівну» «стільки ж»;
•розв’язувати прості арифметичні та логічні задачі й приклади, виконувати дії додавання і віднімання, використовувати знаки « плюс » (+), «мінус» (-), «дорівнює» (=), вміти їх записувати;
•користуватися початковими логічними прийомами, висловлюватися за допомогою зв'язків «і»,«чи», «якщо, то», «ні».
•порівнювати предмети за висотою, вагою, шириною, довжиною, товщиною, загальною величиною, здійснювати класифікацію за цими ознаками;
•володіти знаннями про основні одиниці вимірювання різних величин: довжини (см,м), маси (кг), об’єму (л); мати навички вимірювання за допомогою умовної мірки;
•розпізнавати геометричні фігури, знати їх назви, властивості (площинні: круг, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, багатокутник; об'ємні: куля, куб,циліндр, конус), знаходити подібні форми серед навколишніх предметів,малювати/складати предмети з різних геометричних фігур або визначати фігури у заданому малюнку, візерунку;
•орієнтуватися у розташуванні предметів у просторі (вгору, вниз, ліворуч, праворуч, попереду, позаду, посередині),визначати відстань, використовувати
поняття: далеко – близько, поруч – далі; вміти визначати розташування предметів відносно себе і будь-якого предмета;
•володіти знаннями про одиниці часу та їх складові: хвилину, годину, добу (частини доби- ранок, день, вечір, ніч), тиждень (назви днів тижня та їх
послідовність),місяць( назви 12 місяців та їх послідовність),рік ( пори року – весна, літо, осінь, зима);
•орієнтуватися у часі за допомогою годинника та календаря, вміти ними користуватися;
•використовувати логіко-математичні вміння у повсякденному житті; вміти набрати номер телефону служб порятунку; користуватися пультом телевізора, аудіо-відеотехніки; мати елементарні навички роботи з комп’ютером;
•знати свій вік, вік тата, мами та інших членів родини, знати дату свого народження, адресу та номер телефону.
Першорядним завданням навчання математики є опанування учнями предметних математичних компетенцій – обчислювальних, інформаційно – графічних, логічних, геометричних, алгебраїчних.
Математичне моделювання є важливим методом наукового пізнання і засобом активізації пізнавальної діяльності учнів.
Модель-це уявний образ (зображення, опис, схема, креслення ,план, графік) якого-небудь об’єкта, процесу або явища. З точки зору наочності всі моделі розподіляються на два класи: матеріальні, ідеальні.
Матеріальні- це моделі,які побудовані з яких-небудь предметів (металу,дерева,скла, а також живі істоти.)Усі ці моделі можуть бути чуттєво-пізнані,бо вони існують реально, об’єктивно.
Матеріальні моделі можна розділити на статичні(нерухомі) й динамічні(діючі).До статичних належать макети будинків,забудови міст чи сіл, моделі геометричних фігур виготовлених з дерева,дроту,скла тощо.До дінамічних моделей належать ті, які відтворюють якість процесу, явища.
Математична модель – система математичних співвідношень, які описують досліджувальний процес або явище. Так, в 1-му класі вводиться поняття «цілого» і «частини» та розвиток умінь учнів встановлювати відношення між цими поняттями.
Приклад: як мовою математики записати те,що яблуко складається з окремих частин? Якщо яблуко ціле-позначимо його ,а шматочки яблука- – частинки- позначимо і отримаємо таку графічну модель:
Схему, яка описує дію довання, разом з цим описує й обернену дію віднімання. Поняття «частини» і «цілого» дає можливість ввести переставну і сполучну властивості додавання величин.
Моделювання є одним із основних методів навчання і пов’язане з проблемно-пошуковими методами. Моделювання не тільки активізує пізнавальну діяльність учнів, а ще й стимулює пізнавальні потреби, позитивно впливає на розвиток , бажання та вміння вчитися, пробуджує у школярів творчий підхід до дійсності, стосунків з людьми.
ІКТ як засіб активізації пізнавальної діяльності молодшого школяра
Мультимедійні презентації міцно увійшли в шкільне життя. Практично кожен вчитель, що має практичні навички володіння інформаційними технологіями, використовує їх у своїй повсякденній роботі.
Презентація - це форма комунікації.
При плануванні презентації необхідно спиратися на наступні дидактичні принципи:
• науковості;
• наочності;
• доступності;
• системності та послідовності;
• свідомості і активності;
• міцності;
• зв'язку теорії і практики;
• інтерактивності;
• індивідуалізації;
Презентація – це лише інструмент, а тому не доцільно презентацію робити важливішою за урок. Структура уроку не повинна змінюватись. На уроці з презентацією мають бути наявні всі основні етапи, змінюватись може лише їх тривалість.Презентацію можна використовувати на різних етапах уроку:
-актуалізація знань;
-перевірка домашнього завдання;
-ознайомлення з новим матеріалом;
-закріплення,узагальнення,систематизація знань.
На таких етапах уроку доцільно збільшити час на проведення етапу мотивації, де можна розширити пізнавальне навантаження при якому учні з більшим бажанням здобувають знання, прагнуть до творчої діяльності. Практикою доведено, що використовувати презентації доцільніше на уроці математики під час усного рахунку, математичних диктантів, роботі з геометричним матеріалом, тестуванні, логічних вправах і задачах тощо; на уроках української мови –під час зорових диктантів, роботі з деформованими текстами, словникових диктантів, вправ на увагу, при списуванні, складанні опису картин, зображень тощо; на уроках читання-під час різних видів словникової роботи, розгляді картин, зображень, портретів письменників, ребусів, кросвордів, тестуванні; на уроках під час навчально-пізнавальних ігор, розгляді малюнків, фото, схем, ілюстрацій, кросвордів, ребусів, тестуванні тощо; на уроках образотворчого мистецтва та трудового навчання-під час розгляду картин, малюнків, схем, обговоренні технологічних карт тощо. Але слід пам'ятати, що презентації –це лише інструмент(один із багатьох інших інструментів вчителя на уроці), а тому недоцільно робити презентацію важливішою за урок штучно «підганяти» весь урок під неї.
Мультимедійну презентацію можна розглядати як пояснювально- ілюстративний метод навчання, основним призначенням якого є організація засвоєння учнями інформації шляхом повідомлення навчального матеріалу та забезпечення його успішного сприйняття, яке посилюється за рахунок підключення зорової пам'яті. Більшість людей запам'ятовують 5% почутого і 20 % побаченого. Використання аудіо- та відео інформації підвищує ефективність запам’ятовування до 40-50%. Мультимедіапрограми представляють інформацію в різних формах і роблять процес навчання більш продуктивним. Економія часу 30 % , а набуті знання зберігаються в пам'яті значно довше. Етап мотивації при мультімедійних технологіях збільшується і несе пізнавальне навантаження, а це і є необхідна умова успішності навчання, оскільки без інтересу до здобуття знань немислима творча діяльність учня.
Структурна компановка до мультимедійної презентації із застосуванням гіпертексивних посилань розвиває системне, аналітичне мислення. За допомогою презентації можна організувати різноманітні форми пізнавальної діяльності: фронтальну, групову, індивідуальну.
Мультимедійна презентація реалізує триєдину дидактичну мету уроку:
-освітній аспект: сприйняття учнями навчального матеріалу, осмислення зв'язків і відношень між об'єктами вивчення ;
-розвивальний аспект: розвиток в учнів пізнавального інтересу, уміння узагальнювати, аналізувати, порівнювати;
- виховний аспект: формування наукового світогляду, вміння чітко організовувати самостійну та групову роботу, взаємодопомогу, товаристкість.
Учитель впевненно може використовувати інформаційні технології, якщо вміло користується інтернетом, застосовує мультимедійні навчальні, пізнавальні, розвивальні та контрольні комп’ютерні програми. Основними програмами є табличні Microsoft Excel, тестові Microsoft Word, музичні,звукові редактори Audio CD, графічні Point та програми комп’ютерних презентацій Power Point.Завдяки інтернет-ресурсам є можливість дібрати ілюстрації, зображення, звукові супроводи своїх нестандартних уроків. Учитель створює презентацію у форматі Power Point, фіксуючи на кожному слайді певний етап уроку. Можна додати власні фото, можна скористатися сканером,використати дитячі малюнки тощо. Структура уроку при цьому не повинна принципово змінюватися.В уроці із презентацією, як і в будь-якому іншому, мають бути наявні всі основні етапи, змінюватися може лиже їх тривалість. Презентації використовують на різних етапах уроку: актуалізації знань,перевірки домашнього завдання,
ознайомлення з новим матеріалом ,закріплення, узагальнення та систематизації знань.Досвідчені вчителі,які вже звикли до використання презентацій, впевнилися, що на таких уроках доцільно збільшити час на проведення етапу мотивації, адже завдяки презентації можна збільшити його пізнавальне навантаження. А, як відомо, правильно мотивовані учні легше
й з більшою охотою здобувають знання, прагнуть до творчої діяльності.
Використання презентацій допомагає урізноманітнити й етап актуалізації знань, адже запитання можна ілюструвати графічними об’єктами, анімацією
звуковим супроводом, можна подати кілька слайдів із попередніх уроків, з кросвордами, ребусами тощо. На етапі пояснення нового матеріалу можна
використовувати фото-,аудіо-,відеофрагменти,гіперпосилання для зміни
послідовності показу, що дає вчителю змогу на свій розсуд змінювати хід бесіди,акцентувати увагу на найскладніших моментах уроку залежно від сприйняття матеріалу учнями і від ситуації на уроці.На слайдах доцільно подати лише основні думки, визначення, дати і назви подій, графічні,фото-аудіо,відеофрагменти тощо.
Виділити ті елементи,до яких слід привернути увагу учнів. Подати той самий матеріал у різних формах, на різних прикладах.Для етапу закріплення знань можна дати ілюстровані запитання, завдання для групового або індивідуального виконання,запропонувати учням самостійно прокоментувати вже прокоментувати вже показані слайди(які вчитель демонстрував на етапі пояснення нового матеріалу).
Порядок створення презентації
Планування уроку.
Слід глибоко проаналізувати тему уроку, з’ясувати його мету, визначити тип та структуру, а також місце презентації на уроці, умови її демонстрування, спрогнозувати результати уроку.
Конструювання уроку.
Залежно від вікових особливостей учнів та видів діяльності необхідно змоделювати навчальні ситуації, підібрати матеріали до презентації (текстові, графічні та звукові),розробити види завдань, які виконуватимуть учні,використовуючи презентацію, розпланувати час тривалості як окремих фрагментів як окремих фрагментів, так і всієї презентації загалом.
Планування використання презентації. Скомпоновану презентацію слід переглянути на предмет доцільності змісту, видів та тривалості виконання завдань; продумати оформлення; створити й відредагувати текстову частину та (за потреби) перекомпонувати змістову, визначити послідовність показу.
Також при підготовці слід врахувати, що розмір презентації залежатиме від призначення, але вона не повинна містити більше 6-13 слайдів.
Використання презентацій допомагає урізноманітнити й етап актуалізації знань, адже запитання можна ілюструвати графічними об’єктами, анімацією, звуковим супроводом, можна подати деякий матеріал з попередніх уроків, з кросвордами, ребусами тощо.На етапі пояснення нового матеріалу можно використовувати фото-,аудіо-, відеофрагменти, що дає вчителю на свій розсуд змінювати хід бесіди, зробити акцент уваги на
найскладніших моментах уроку залежно від сприйняття матеріалу учнями і ситуаційних моментів.На екрані мультимедіа доцільно подавати лише основні думки, висновки, визначення та інші графічні фрагменти тощо. Виділити ті елементи, до яких слід привернути найбільшу увагу учнів.Для етапу закріплення знань можна дати запитання у вигляді елюстрацій, завдання для групового або індивідуального виконання, запропонувати учням самостійно дати коментарі щодо показаних раніше слайдів.
Новий Державний стандарт початкової освіти передбачає нововведення в шкільний курс предмета «Основи інформатики». Як вчитель-практик можу стверджувати, що комп’ютерні технології сприяють удосконаленню викладання та підвищенню ефективності навчання.
Комп’ютерну грамотність слід починати формувати якомога раніше, щоб учні звикли й швидко могли адаптуватися до оновлення комп’ютерних технологій. Завдяки комп’ютерним технологіям, зокрема інтернету, підвищується мобільність навчального процесу та всебічний розвиток молодшого школяра.
Комп’ютерні технології сприяють розвитку саморегуляції та самоконтролю учнів молодшого шкільного віку.
Сучасна дитина ХХІ століття , порівняно зі своїми ровесниками ХХ століття,у час комп’ютерізації приходить до першого класу з більш розвиненими уявою і візуальним мисленням, все частіше працює з комп’ютером.Вчителю дуже важливо побудувати свій урок з опорою на мимовільну,з правильною і своєчасною зміною різних видів діяльності, тобто урок-мозайка, але ні в якому разі навчальні заняття не повинні бути хаотичними, що навпаки не зацікавить учня .Для створення такого уроку на допомогу вчителю приходять комп’ютерні технології. Є дуже багато презентацій, створених різними компаніями, але кожен вчитель намагається створити свою особисту неповторну презентацію. Практика показує,що використовувати комп’ютерні презентації можна на уроках будь-якого типу (урок- вивчення нового матеріалу; урок-закріплення знань, умінь, навичок; нестандартний урок; інтегрований урок; комбінований урок).Насамперед, поданий матеріал повинен відповідати принципам науковості, наочності, і поданий у обсязі, що відповідає дидактичній меті.
Різноманітність презентацій залежить від творчого потенціалу вчителя та програмного забезпечення , яким він користується.
Використання презентацій на уроках математики:
•усний рахунок;
•робота з множинами;
•математичні диктанти;
•робота з геометричним матеріалом;
•завдання з логічним навантаженням;
•тестові завдання.
Відповідно до нової програми – метою літературного читання є формування читацької компетентності в учнів початкових класів. Треба звернути увагу на формування знань,умінь і навичок із читання з використанням ІКТ.
ІКТ створюють можливість для урізноманітнення читацької діяльності учнів, допомагають ефективно, з найменшими затратами часу на уроці забезпечити всі напрямки роботи з художнім твором ,формуючи читацьку культуру. Ми вчимо учнів сприймати, усвідомлювати, відтворювати зміст тексту(книжки), забезпечуємо читання –спілкування з автором через його слово, реалізуємо шляхлітературного розвитку школярів.
Використання презентацій на уроках читання:
•різноманітність видів словникової роботи;
•розгляд художніх репродукцій, портретів письменників;
•завдання на розвиток логічних міркувань(ребуси, кросворди,анаграми);
•тестові завдання.
Робота зі словниковими словами:
Зі слів скласти стрічку-прислів’я.
веселиться. колоситься Пшениця життя
Пшениця колоситься-життя веселиться.
неподалік від падає яблуні Яблуко
Яблуко від яблуні неподалік падає.
Без немає калини і України. верби
Без верби і калини немає України.
Кросворд:
. 1.
2.
3.
. 4.
5.
6.
7.
1. Шостий день тижня.
2. Країна ,стосовно до людей, які народилися в ній, вітчизна.
3.Особи, зв’язані з ким – небудь дружбою, довір’ям; товариші, приятелі.
4. Стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості.
5. Де стоїть тепер наш …, там була сама гора, жив там першим Кий з Хоривом, Щек і Либідь – їх сестра. (О. Олесь)
6.Маю жовтий вусок, запашний колосок. Буде з мене мука й паляниця м'яка.
7. Річ, призначена дітям для гри.
Відповіді.
1.Субота.
2. Батьківщина.
3. Друзі.
4. Щастя.
5. Київ.
6. Пшениця.
7.Іграшка. Ключове слово: Україна.
АНАГРАМИ
щераК
сицяни
в руці,
жін
равежуль
у біне.
Краще синиця в руці, ніж журавель у небі.
Використання презентацій на уроках української мови:
•зорові диктанти;
•робота з деформованим текстом;
•словникові диктанти;
•вправи на розвиток уваги;
•вправи на списування;
•вправи на розвиток зв'язного мовлення (опис картини, зображень тощо).
Спиши текст, ставлячи в кінці кожного речення потрібний розділовий знак.
1. Мене звуть Сергійко я ходжу в школу і добре вчуся кожного дня воджу сестричку в дитячий садок я зробив і подарував сестричці дзиґу вона була дуже рада.
2. Це було восени хлопці пішли в ліс який чудовий ліс в осінні дні скільки птахів на деревах чого це вони докупи злетілись птахи зібрались летіти у вирій.
3. Був тихий осінній ранок високо в небі летів ключ перелітних птахів вони тихо курликали і від цього в степу було сумно.
4. Вранці Сергійко вийшов з хати він йшов до школи по дорозі хлопчик зустрів Петрика вони разом зайшли в клас там вже було багато учнів.
5. Багато пташок залишається у нас зимувати чи знаєте ви, як називаються ці пташки як ви допомагаєте їм узимку за цю допомогу вони віддячать вам навесні.
6.Прийшла осінь все нижче ходить над землею сонце тварини і рослини готуються зустріти зиму на полях збирають кукурудзу, картоплю, буряки.
7..Пізня осінь. Глибока осінь стоїть надворі відчувається наближення зими холодний вітер жене важкі хмари, що низько пропливають над землею мороз іноді триває по кілька днів і затягує льодом ставки та озера по садках кочують стурбовані снігурі.
Запиши речення в такому порядку, щоб вийшла зв'язна розповідь.
Добери заголовок.
1. 1) Раптом вони почули шелест між кущів. 2) Боягузливий Сашко кинувся бігти назад, забув про товариша. 3) Що ж то може бути? 4) Сашко й Петро йшли лісом. 5) Хлопці злякались, зупинились від несподіванки. 6) У школі всі хлопці сміялися над Сашком. 7) А Петрик розсунув густі малинові кущі й витяг звідти маленьке пташеня. 8) Яке ж перелякане воно було!
2. 1) Хлопчик перев'язав птахові ногу. 2) Якось улітку Миколка ходив у ліс. 3) Нога в нього була поранена. 4) Журавлик почав ходити по двору. 5) Приніс Миколка журавлика до хати. 6) Всі звикли до нього. 7) Скоро загоїлась нога у Журки. 8) Під дубом він знайшов малого журавля.
3.1) Я добре доглядав за ним. 2) Зимою я знайшов хворого щиглика. 3) Випурхнула пташка й голосно заспівала. 4) Але щиглик перестав співати. 5) Посадив його в клітку. 6) Я розчинив вікно й випустив його на волю. 7) Він хотів на волю.
4.1) Ялиновий шишкар такий яскраво-червоний, немов стигла ягода. 2) Зачепить він лусочку на шишці, відігне її і дістає язиком насінину.3) Дзьоб у нього міцний. 4) Кінчики його у протилежні боки зігнуті. 5) Так і працює з ранку до вечора.
5. Хоробрий дрізд
1. Прилетів старий дрізд. 2. Кіт побачив на дереві гніздо, у якому пищали пташенята. 3. Кіт злякався і втік. 4. Він поліз на дерево. 5. Він став клювати кота.
1.
побачив на гніздо, у якому пищали
2.Вн поліз на дерево.
3.Прилетів старий .
4.Він став клювати кота.
5. злякався і втік.
Висновки
Використання ІКТ у навчально-виховному процесі для вчителів відкривають нові можливості для створення сучасного уроку не тільки продуктивним, а й яскравішим, більш захоплюючим. Вдало поєднуючи відео,графіку,анімацію з тестовими завданнями вчитель доводить ,що мультимедійний супровід здатний виконувати не лише ілюстративну функцію, а й поступово стає змістовим компонентом уроку, що безпосередньо працює на його мету та завдання.
Підручники є, але треба оживити навчальний процес,зробити його дінамічним. Тому до кожного мініпідручника треба створити мультимедійну презентацію.Адже саме використання ІКТ дає можливість не лише урізноманітнити матеріал , а й розширити інформаційне поле уроку,стимулювати пізнавальний інтерес, забезпечити високий рівень
диференціації навчання, опрацювати більшу кількість матеріалу, проводити уроки на високому естетичному та емоційному рівні.
Застосування нових інформаційних технологій у традиційному початковому навчанні дозволяє диференціювати процес навчання молодших школярів з урахуванням їх індивідуальних особливостей, дає можливість творчо працює вчителю розширити спектр способів пред'явлення навчальної інформації, дозволяє здійснювати гнучке управління навчальним процесом, є соціально значущим і актуальним.
Демонстраційний матеріал, досліди, ігрові завдання, тести, поміщені на дисках, допомагають урізноманітнити під час уроків види діяльності дітей, перевірити суму отриманих знань, дає можливість дитині самостійно працювати на комп'ютері.
Спостереження показали, що такі уроки із застосуванням інформаційних технологій викликають великий інтерес в учнів, яка виражається у зростанні кількості питань, що
задаються дітьми, а так само в пошуку відповідей на складні запитання. Зростає кількість учнів, які готують самостійно додаткову інформацію до уроку. Дані уроки також сприяють формуванню комп'ютерної грамотності.
Підготовка до уроків з використанням інформаційних технологій вимагає більшого часу, ніж звичайний урок, але це не можна назвати недоліком, так як дані уроки значно ефективніше звичайних.
Як показує практика, з усіх існуючих технічних засобів навчання комп'ютер найбільш повно задовольняє дидактичним вимогам, оскільки володіє цілим рядом додаткових можливостей, що дозволяють управляти процесом навчання, максимально адаптувати його до індивідуальних особливостей учнів.
ІКТ слід використовувати для того щоб:
-забезпечити легкість сприймання інформації;
-знайти індивідуальний підхід;
-навчити освоювати, перетворювати і використовувати великі масиви інформації;
-зробити навчання мобільним, диференційованим та індивідуальним;
-сприяє кращому оцінюванню знань
Отже, використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним,строго диференційованим та індивідуальним. Поєднуючи в собі можливості телевізора,відеомагнітофона, калькулятора, книги,будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки і самі різні ігри, сучасний комп'ютер, разом з тим, є для дитини рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити. Такого партнера їй часом не вистачає. З іншого боку, цей метод навчання є досить привабливим і для вчителів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти її, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.
Мета і завдання ІКТ :
1.Формувати навички роботи з комп’ ютером.
2.Розширення кругозору, усунення психологічного бар’єру “Дитина та комп'ютер”
3. Розвиток пам' яті уваги, творчих здібностей.
4.Розвиток інтелектуальної активності дитини ,пошук рішень проблемних ситуацій.
5.Розвиток креативної особистості,адаптованість до комп’ютерної діяльності.
При використанні комп’ютерної техніки на уроках слід враховувати якість навчальних комп’ютерних програм. Вони повинні відповідати таким вимогам:
· бути цікавими і доступними для дітей, викликати у них позитивні емоції;
· будити їх уяву та фантазію;
· формувати алгоритмічне, логічне мислення;
· розвивати творчі здібності;
розвивати креативну особистість;
· вчити працювати з комп’ютером (клавіатурою, мишею);
· відповідати віковим особливостям дітей;
· дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог.
У своїй діяльності вчителі можуть використовувати низку комп’ютерних програм:
· навчально-інформуючі: енциклопедії, електронні підручники,кінофільми;
-контролюючо-тестові програми, зокрема «Тест - 2002»; my test editor графічний редактор
Paint; (Робота з графічним редактором Paint сприяє розвитку просторової уяви дітей, моторику, координацію рухів, увагу. Крім того, забезпечуються міжпредметні зв’язки з математикою, природознавством, образотворчим мистецтвом.)
· програма презентацій Power Point;
· навчально-ігрові програми: «Сили природи», «Сходинки до інформатики».
· Електронний конструктор (ЕЛКОН)-курс «Конструювання на комп’ютері» для 1-4кл. класів, який є інтегрованим на рівні змісту навчання і має на меті-формування в молодших школярів стійкого інтересу до навчання. Він містить кілька модулів з різних предметних галузей:
•логіка:
- властивості, порівняння, класифікація об'єктів;
- пошук закономірностей та доповнення малюнка;
•комбінаторика:
- завдання на розфарбовування;
- числові квадрати;
•образотворче мистецтво:
- тематичне малювання;
- геометричні орнаменти;
•математичні задачі:
- периметр і площа багатокутника;
- конструювання багатокутників;
- задачі із «сірниками»;
- задачі про «паркети»;
•моделювання навколишнього світу:
- силуети;
Найпростішою й найпоширенішою на сьогодні програмою,яка допомагає вчителю урізноманітнити урок,є прикладна програма Power Point. Як показує практика, використовувати комп’ютерні презентації можна на уроках будь-якого типу(урок нового матеріалу, урок закріплення знань, умінь, навичок; урок контролю знань,умінь, навичок; нестандартний урок; інтегрований урок; комбінований урок).Головне,щоб поданий матеріал відповідав принципам науковості, наочності, був поданий в обсязі, що відповідає дидактичній меті. Також доцільно застосовувати їх під час проведення тематичних перевірок. Між тим використання презентацій залежить від творчогопотенціалу вчителя та програмног забезпечення,яким він користується.
Практикою доведено, що використовувати презентації доцільніше на уроці математики під час усного рахунку, математичних диктантів, роботі з геометричним матеріалом, тестуванні, логічних вправах і задачах тощо; на уроках української мови -під час зорових диктантів, роботі з деформованими текстами, словникових диктантів, вправ на увагу, при списуванні, складанні опису картин, зображень тощо; на уроках читання - під час різних видів словникової роботи, розгляді картин, зображень,портретів письменників, ребусів, кросвордів, тестуванні; на уроках «Я і Україна» - під час навчально-пізнавальних ігор, розгляді малюнків, фото, схем, ілюстрацій, ребусів, кросвордів, тестуванні тощо; на уроках образотворчого мистецтва, трудового навчання – під час розгляду картин, малюнків, схем, обговоренні технологічних карт тощо.
Але слід пам’ятати, що презентації – це лише інструмент (один із багатьох інших інструментів вчителя на уроці), а тому недоцільно презентацію робити важливішою за урок, штучно «підганяти» весь урок під презентацію.
Структура уроку при цьому не повинна принципово змінюватися. В уроці із презентацією, як і в будь-якому іншому, мають бути наявні всі основні етапи, змінюватися може лише їх тривалість.Презентації використовують на різних етапах уроку: актуалізації знань, перевірки домашнього завдання, ознайомлення з новим матеріалом, закріплення, узагальнення та систематизації знань. Досвідчені вчителі, які вже звикли до використання презентацій, впевнилися, що на таких уроках доцільно збільшити час на проведення етапу мотивації, адже завдяки презентації можна збільшити його пізнавальне навантаження.
А, відомо, правильно мотивовані учні легше й з більшою охотою здобувають знання, прагнуть до творчої діяльності.
Грамотне використання будь-яких засобів інформаційних технологій на уроках тягне за собою розвиток особистості дитини: інтелекту, пам'яті, уваги і т.д. Використання інформаційних технологій на уроці є потужним мотиваційним стимулом. Але в той же час, необхідно розуміти, що збільшення часу безпосередньої роботи за комп'ютером молодшого школяра ініціює низку негативних наслідків: перезбудження нервової системи, втому очей, статистичне напруження м'язів спини і шиї, загальну стомлюваність організму. Тому, якою б привабливою не була навчальна діяльність з використанням комп'ютера на уроці, необхідно суворо дотримуватися встановлених санітарних норм.
Єдиний інформаційний простір для системи освіти – це сукупність засобів ІКТ, використання яких забезпечує можливість вільного обміну різноманітними інформаційними матеріалами між усіма учасниками, які використовують інформаційну систему освіти. Така можливість забезпечується завдяки використанню усіма учасниками протоколів обміну, технічних і програмних засобів, що відповідають єдиним вимогам (стандартам).
Інтерактивна дошка – це гнучкий інструмент, що об’єднує в собі простоту звичайної маркерної дошки з можливостями комп’ютера.
Інформатизація освіти – процес, у якому політичні, соціально-економічні, технологічні й правові механізми тісно пов’язані на основі широкого застосування комп’ютера, засобів, систем колективного й особистого зв’язку.
Інформатичні компетентності вчителів початкової школи – це комплексна характеристика системи знань, умінь і навичок набуття та трансформації інформації в професійно-педагогічній діяльності, особистісні якості педагога, що в сукупності дозволяє йому ефективно здійснювати професійну діяльність з усвідомленим передбаченням її наслідків та постійним професійним саморозвитком.
Інформаційне суспільство (англ. Information society) – концепція постіндустріального суспільства; нова історична фаза розвитку цивілізації, в якій головними продуктами виробництва є інформація і знання.
Інформаційно-комунікаційні технології-це сукупність методів, засобів і прийомів, що використовуються для збирання, опрацювання, зберігання, подання, передавання різноманітних даних і матеріалів, необхідних для підвищення ефективності різних видів діяльності.Щодо освіти, то використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій повинно забезпечити підвищення передусім ефективності навчання, а також підвищення ефективності наукових досліджень й управління системою освіти.
Класний керівник – педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, окремими учнями, їхніми батьками, організацію та проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально- виховного процесу у створенні належних умов для виконання завдань навчання й виховання, самореалізації та розвитку учнів, їх соціального захисту.
Ключова компетентність – спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів
«Комп’ютерний зоровий синдром» - термін вживається для позначення симптомокомплексу (печіння, біль в області очей, затуманення зору тощо), що виникає у користувачів ПК внаслідок роботи перед екраном монітора.
«Комп’ютерна залежність» – шкідлива звичка, різновид емоційної «наркоманії», спричиненої технічними засобами.
Комунікативна компетентність – здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями.
Контроль – це виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у програмах, і представлені у вимогах до здійснення контролю і оцінювання за предметами.
Методи перевірки – це способи взаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів, спрямовані на виявлення та вимірювання змісту і рівня навчальних досягнень кожним учнем і класом в цілому.
Міжпредметні естетичні компетентності – здатність орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, що формується під час опанування різних видів мистецтва.
Оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм.
Педагогічний програмний засіб – це новий дидактичний засіб, призначений для часткової або повної автоматизації процесу навчання за допомогою застосування комп’ютерної техніки.
Предметна компетентність – освоєний учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної з набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням.
Предметна математична компетентність – особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач.
Предметна природознавча компетентність – особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально й особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи в сфері відносин «людина – природа».
Предметними мистецькими компетентностями, в тому числі музичними, образотворчими, хореографічними, театральними, екранними, є здатність до пізнавальної та практичної діяльності в певному виді мистецтва.
Проблемна ситуація – це інтелектуальні «труднощі» людини, коли вона не знає, як пояснити явище, факт, процес, дійсність, що змушує її шукати новий спосіб, пояснення або спосіб дії.
Соціальна компетентність – здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі та команді, виконувати різні ролі та функції в колективі. Телекомунікаційний проект – це спільна пізнавальна, дослідницька чи ігрова діяльність учнів, що має на меті навчання й базується на комунікації віддалених учасників за допомогою комп’ютерної техніки й Інтернету.
Технічні засоби навчання (ТЗН) – система засобів, що складається з двох взаємопов’язаних частин: специфічних навчальних посібників (носіїв інформації) та апаратури, за допомогою якої може бути подано інформацію, що містить певний дидактичний посібник.
Моніторинг розвитку креативної особистості молодшого школяра
про публікацію авторської розробки
Додати розробку