5 липня о 18:00Вебінар: «Щоденні-3» та «Щоденні-5»: незамінна частина уроку в Новій українській школі

Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії

Про матеріал
Метою дослідження є систематизувати досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії.Об’єктом дослідження процес навчання історії у загальноосвітніх навчальних закладах. Предметом дослідження методичні умови використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії. Апробація результатів дослідження здійснювалася в ході навчально-виховного процесу , на методичному об’єднанні вчителів гімназії 2018-2019 навчальному році, в роботі творчої групи вчителів історії району для підготовки практичних занять з історії України в 5 - 9 класах.
Перегляд файлу

1

 

 

 

 

 

 

 

Робота

Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії

 

 

 

Виконала

Сидоренко Альона Миколаївна

вчитель історії,

І кваліфікаційна категорія,

старший вчитель,

вчитель історії  Рижанського ліцею,

кваліфікація за дипломом учитель

історії,української мови та літератури

 

 

Житомир – 2019

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………………......4

РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ……………………………………………............7

1.1. Роль використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні історії…………………………..................................................................................7

1.2. Дидактичні особливості організації уроку історії з використанням інформаційно-комунікаційних технологій…………………................................12

РОЗДІЛ 2. ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ…………….......15

2.1. Можливості використання мультимедійних презентацій на уроках історії…………………………………………………………................................15

2.2. Застосування навчальних, документальних та науково-популярних фільмів на уроках історії…………………………………………………………………...22

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..26

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………..28


ВСТУП

 

Сучасний етап розвитку світової цивілізації визначається як перехід від індустріального до інформаційного суспільства, появу якого пов’язують з інформаційною революцією та розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які радикально змінюють суспільне життя. Якщо в попередній період ключовими елементами виробництва були земля, праця, капітал, то  в інформаційному суспільстві в багатьох галузях виробництва головною складовою стає інформація.

Перехід до інформаційного суспільства в Україні є об’єктивною необхідністю. У Національній доктрині розвитку освіти зазначено: «Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві»[1,ст.17]. В ухваленому Верховною Радою України 9 січня 2007 року Законі «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні» однією з стратегічних цілей також визначено «забезпечення комп’ютерної та інформаційної грамотності населення, насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання новітніх ІКТ у формуванні всебічно розвиненої особистості»[2]. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти наголошує на формування інформаційно-комунікаційної  компетентності як здатності учня використовувати ІКТ та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань[3].

Досвід країн, що впевнено застосовують інформаційно-комунікаційні технології, свідчить, що вивчення історії може допомогти розвитку умінь критично мислити, які необхідні для ефективного використання ІКТ. Спільними зусиллями історія і ІКТ здатні допомогти формуванню поінформованих громадян і критично мислячих читачів, які можуть перетворювати інформацію на знання. Роль Інтернету в цьому особливо значна, оскільки його використання дозволяє збільшити кількість джерел інформації і уникнути довіри тільки одному джерелу. Інтернет також сприяє тому, щоб учні опановували вміння зіставляти різні інтерпретації фактів, критично оцінювати їх і не перетворюватися на об’єкти маніпуляцій [4,ст.201].

На території України розробка комп’ютерних технологій і засобів навчання розпочалася ще в 70-ті роки минулого століття, але й до сьогодні вони не досить ефективно застосовуються у навчальному процесі через недостатню увагу до питань методики комп’ютерного навчання.

Таким чином, актуальність дослідження зумовлюється необхідністю дослідження способів інтеграції ІКТ у навчальний процес. Застосування комп’ютера на уроці історії як засобу організації навчання передбачає розв’язання питання: як поєднати сучасні інформаційно-комунікаційні технології з традиційними для навчання історії засобами та методами навчання.

Дана проблема є об’єктом дослідження відомих науковців, а саме: К.Баханова, О.Пометун, Д.Десятова, О.Мокрогуза, Т.Ладиченко та інших, які підтверджують актуальність питання.

Метою дослідження є систематизувати досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії.

Досягнення поставленої мети передбачає необхідним вирішення наступних завдань:

  1.               Вивчити дослідження відомих науковців з даної проблеми.
  2.               Визначити роль використання ІКТ у навчанні історії, як шляху розвитку особистості учня та його адаптації у світовому інформаційному просторі.
  3.               Сформулювати методичні рекомендації, щодо можливостей використання навчальних програм, мультимедійних презентацій, документальних, науково-популярних фільмів та сюжетів на уроках історії.
  4.               Описати власний досвід роботи з власної проблеми.

Об’єктом дослідження процес навчання історії у загальноосвітніх навчальних закладах.

Предметом дослідження  методичні умови використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії.

Апробація результатів дослідження здійснювалася в ході навчально-виховного процесу  , на методичному об’єднанні вчителів гімназії  2018-2019 навчальному році, в роботі творчої групи вчителів історії району для підготовки практичних занять з історії України в 5 - 9 класах.

Практична значущість. Показником результативності роботи над даною темою можна вважати наступне:

  1. Рівень навченості та зацікавленості історією значно підвищився в тих класах, де на уроках використовувалися ІКТ.
  2.  Уроки з використанням ІКТ допомогли ряду учнів оволодіти навичками роботи з інформацією і підштовхнули їх до науково-дослідницької роботи з історії та правознавства. Випускники гімназії отримують хороші результати  з історії на ЗНО, що допомагає їм  при вступі у престижні вузи України та інших країн.


РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ

 

  1.        Роль використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні історії

На початку XXI століття людство увійшло в нову стадію свого розвитку – вченні й політики, підприємці й педагоги дедалі частіше говорять про настання інформаційної ери. Сучасний стан розвитку освіти передбачає використання комп’ютерних технологій, які є основою інформаційних засобів навчання. В умовах збільшення кількості та об’єму інформації, навчальні підручники не здатні ефективно виконувати такі освітні завдання, як оновлення змісту освіти, забезпечення особисто-орієнтованого навчання та розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності [5, с. 96].

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, який спрямований на виконання завдань загальноосвітніх навчальних закладів II і III ступеня і визначає вимоги до освіченості учнів основної і старшої школи, інформаційно-комунікаційна компетентність учня визначається як здатність використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань [3]. Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального плану діяльнісного підходу, який спрямований на розвиток умінь і навичок учня; застосування здобутих знань у практичних ситуаціях; пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Таким чином, одним із пріоритетних напрямків інформатизації суспільства є процес інформатизації освіти, який передбачає широке використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання.

Використання сучасних інформаційних технологій на уроці історії – одна з найбільш важливих тенденцій сучасного освітнього процесу. При цьому під інформаційними технологіями навчання слід розуміти процес підготовки та передачі інформації учню засобом системи використання комп'ютерної техніки та програмними продуктами. Це дає змогу організувати спільну роботу викладача та учнів під час уроку, залучити дані мережі Інтернет для розвитку вмінь і навичок учнів самостійно здобувати нові знання.

Важлива роль у цьому процесі відводиться саме вчителю історії, який володіє інформаційно-комунікаційною компетентністю. Під інформаційно-комунікаційною компетентністю вчителя А.Єлізаров розуміє сукупність знань, умінь і досвіду, причому саме наявність досвіду є визначальною стосовно виконання професійних функцій. Як здатність людини вирішувати навчальні, життєві, професійні завдання з використанням ІКТ визначають інформаційно-комунікаційну компетентність О. Шилова та М. Лєбєдєва [6, с.95-100].

Науковець С. Литвинова під інформаційно-комунікаційною компетентністю розуміє здатність вчителя-предметника орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства [7,с.16-18].

Сучасний вчитель повинен вміти отримувати, використовувати й опрацьовувати інформацію для  забезпечення навчально-виховного процесу в цілому. На цьому рівні вчитель історії повинен вміти створювати текстові документи, таблиці, малюнки, діаграми, презентації, відбирати та аналізувати інформацію.

Традиційна класно-урочна система зорієнтована на передачу знання від учителя до учня. Використання ІКТ у навчально-виховному процесі дозволяє перейти від навчання, в основі якого лежить інформація, почута з вуст викладача або прочитана у підручнику, до навчання через сприйняття інформації з електронних ресурсів, мережі Інтернет, інформаційного середовища тощо [8, с.10].

Застосування засобів інформаційно-комунікативного навчання дозволяє розвивати самостійність та критичність мислення учня, шляхом заохочення до індивідуального пошуку та подальшого застосування набутих знань, умінь та навичок на практиці. Завдяки використанню ІКТ збільшується мотивація пізнавальної діяльності учнів, що створює ситуацію успіху для кожного учня.

Впровадження ІКТ у процесі викладання історії має низку переваг, а саме:

  1.   ІКТ дозволяють представляти знання історичних фактів, подій, документів, коментарів та інтерпретацій у взаємозв’язку;
  2. Знання постають у певному контексті. Контекстом слугують не тільки коментарі, а й багато інших матеріалів (малюнки, звукові вставки, анімація, портрети тощо), які подають інформацію про історичні явища з різних боків. Створюється мережева структура інформації, з великою інформаційною насиченістю і додатковим смисловим потенціалом;
  3. Знання формуються завдяки залученню різних каналів сприйняття;
  4. Сприйняття, інтерпретація та засвоєння історичних знань за умови використання ІКТ відбувається не тільки когнітивним способом, але й споглядальним шляхом;
  5. Реконструкція історичних подій як найважливіший крок у формуванні історичної свідомості відбувається завдяки залученню віртуальної реконструкції, що стимулює інтелектуальну діяльність учнів[8, с.11].

Таким чином, застосування ІКТ на уроках історії дає можливість вчителю скоротити час на вивчення матеріалу за рахунок наочності і швидкості виконання роботи, перевірити знання учнів в інтерактивному режимі, що підвищує ефективність навчання, допомагає реалізувати весь потенціал особистості – пізнавальний, морально-етичний, творчий, комунікаційний і естетичний, сприяє розвитку інтелекту, інформаційної культури учнів, робить уроки більш інформативними та цікавими.

Важливим критерієм при використанні ІКТ на уроках історії є відповідність останніх педагогічному змісту освіти та педагогічним технологіям. Варто зазначити, що інформаційно-комунікаційні засоби мають використовуватися вчителем з метою оптимізації власних енергозатрат та підвищення ефективності навчального процесу. Під час підготовки до уроку педагог має керуватися принципом збалансованого використання та взаємоінтеграції традиційних та новітніх технологій освіти. Не зважаючи на посилення впливу ІКТ на процес навчання, вчитель є головним джерелом інформації, тому що, по-перше, тільки вчитель може зацікавити учнів, викликати допитливість, завоювати довіру; по-друге, він може спрямувати їх увагу на ті або інші важливі аспекти предмету, який вивчається; по-третє, тільки педагог зможе відзначити їх старанність та знайти шляхи спонукання до навчання [9].

Внаслідок використання ІКТ на уроці історії:

  1. Збільшується можливість використання наочних матеріалів на уроці історії;
  2. Підвищується ефективність праці на уроці і учня, і вчителя;
  3. Встановлюються міжпредметні зв’язки з основами інформатики та обчислювальної техніки;
  4. Стає можливою організація проектної діяльності учнів під керівництвом вчителя історії та інформатики, спрямована на створення електронних навчальних продуктів;
  5. Змінюються на краще стосунки вчителя з учнями, особливо з тими, хто цікавиться комп’ютерами: вони починають бачити в учителеві «споріднену душу»;
  6. Змінюється ставлення до комп’ютера: учні починають сприймати його як інструмент для роботи у будь-якій галузі людської діяльності, а не як цікаву іграшку [8, с.12].

Отже, завдяки поєднанню традиційних педагогічних технологій ІКТ вдається значно ефективніше розвинути і примножити природні здібності учнів і педагогів. Використання ІКТ у навчанні історії зумовлює появу нових навчальних цілей та необхідність оновлення змісту історичної освіти. ІКТ дозволяють досягти високих результатів навчальної діяльності, забезпечити для кожного учня формування і розвиток власного освітнього шляху. Безмежність педагогічних можливостей для індивідуалізації і диференціації навчального процесу, його адаптації до індивідуальних особливостей учня пов’язана із застосуванням у цьому процесі додаткових інформаційних навчальних ресурсів, широкого спектру педагогічних методів і технологічних варіантів навчання, посиленням навчальних комунікацій, мультимедійних характеристик засобів навчання, розширенням простору інноваційної педагогічної діяльності.

 


  1.        Дидактичні особливості організації уроку історії з використанням інформаційно-комунікаційних технологій

Під час підготовки до уроку кожен сучасний вчитель має визначитися: «Чи потрібно використовувати комп'ютер на цьому уроці? На якому саме етапі уроку використання комп'ютера буде найбільш доцільним?»

Роботу учнів за комп'ютерами слід чергувати з іншими видами навчальної діяльності. Не є обов'язковим також використання комп'ютерів всіма учнями одночасно, інколи достатньо одного комп'ютера і підключеного до нього мультимедійного проектора. Не завжди слід прагнути до того, щоб весь матеріал, який передбачено опрацювати на уроці, супроводжувався використанням ІКТ. Важливішим видається інтеграція інформаційно-комунікаційних технологій у вибрані етапи традиційного подання матеріалу, яка допомагає збагатити урок, показати паралельні рішення, здійснити узагальнення, стимулювати уяву учнів, виконати експеримент, прискорити процес навчання.

За допомогою ІКТ вчитель може скласти різні програмні продукти, які можна використовувати на різних етапах уроку. Також кожен вчитель може використовувати стандартні програми пакету Microsoft Office, який включає в себе, крім відомого всім текстового процесора Word, ще й систему баз даних Access і електронні презентації PowerPoint. Застосування різноманітних баз даних та Інтернет-сервісів, використання готових програм (енциклопедії, програмно-педагогічні засоби тощо) -  це далеко не всі прийоми використання ІКТ, які удосконалюють та підвищують ефективність навчального процесу та дозволяють перевірити знання та уміння учнів.

Зміст навчального предмету, можливості комп'ютерних програм, різний фаховий рівень підготовки вчителів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій визначають методичні прийоми використання комп'ютера. Вирішальне значення також мають вікові особливості учнів.

Досвід застосування комп'ютера у процесі навчання дозволяє сформулювати деякі загальні принципи, яких слід дотримуватися при плануванні та проведенні уроку історії з використанням ІКТ:

1. Адаптивності: використання комп'ютера потрібно пристосовувати до індивідуальних особливостей дитини.

2. Керованості: у будь-який момент вчитель повинен мати можливість скорегувати процес навчання.

3. Інтерактивності і діалогового характеру навчання.

4. Оптимального поєднання індивідуальної та групової роботи.

5. Підтримання стану психологічного комфорту учня при спілкуванні з комп'ютером.

Вчитель сам обирає на якому етапі уроку використовувати ІКТ: при поясненні (введенні) нового матеріалу, узагальненні, повторенні, перевірці та корекції знань, умінь, навичок школярів. При цьому комп'ютер як інструмент в руках вчителя може виконувати наступні функції:

  1.               Джерела навчальної інформації.
  2.               Наочного посібника.
  3.               Тренажера.
  4.               Засобу діагностики і контролю.
  5.               Засобу підготовки та зберігання навчального матеріалу.
  6.               Обчислювальної машини та програвача.

Технологія взаємодії та поєднання зусиль вчителя та роботи учнів на комп'ютерах залежить від типу уроку. Наприклад комбінований урок з використанням комп'ютерів може бути наступним:

  1.               Звучить тема, яка буде розглядатись на уроці, але учнів попереджають про те, що для вивчення нової теми необхідно перевірити, як вони засвоїли попередній матеріал. Після цього частина учнів починає працювати за комп'ютером, а з рештою працює вчитель (фронтальна бесіда, самостійна робота, диктант).
  2.               Після оголошення теми, плану уроку та мотивації навчальної діяльності вчитель переходить до наступного етапу уроку — пояснення нового матеріалу. Кращі учні можуть вивчати новий матеріал за комп'ютером, а з рештою учнів працює вчитель.
  3.               Опрацювавши новий матеріал, учитель та учні переходять до нового етапу уроку — первинного осмислення вивченого матеріалу. Тут, знову ж таки, група учнів може працювати за комп'ютером самостійно, а з рештою класу може працювати вчитель.[8]

Учні за комп'ютером можуть виконувати завдання, складені за щойно опрацьованим матеріалом. У разі виникнення проблем учитель бачить, на що варто звернути увагу під час повторення даної теми на наступному уроці. Наприкінці заняття, вчитель підбиває підсумки, школярі отримують домашнє завдання.

Щоб зробити комбінований урок в комп'ютерному класі більш ефективним, можна поділити учнів на  групи, які будуть працювати по черзі. Перша група створюється на етапі перевірки знань, отриманих на попередньому уроці. У цю групу можуть входити учні з будь-яким рівнем навчальних досягнень. Друга – на етапі вивчення нового матеріалу. У цю групу входять учні з високим рівнем навчальних досягнень. Третя – на  етапі перевірки нових знань, отриманих на цьому уроці. Тут можуть знаходитися учні з різними здібностями.

Отже, використання ІКТ на уроках історії дозволяє підвищити ефективність навчання, поліпшити аналіз та оцінювання знань учнів, збільшити кількість часу для надання допомоги учням. Проте ефективне впровадження в навчальний процес ІКТ не завжди забезпечується в межах традиційної класно-урочної системи організації навчальної діяльності, а тому може вимагати змін форм його організації.

РОЗДІЛ 2. ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

 

2.1. Можливості використання мультимедійних презентацій на уроках історії

Одним із найважливіших видів компетенцій, що досягається в результаті загальної освіти, повинно стати інформаційна компетенція, яка передбачає вміння самостійно шукати, вибирати, аналізувати, організовувати, представляти, передавати інформацію, проектувати об’єкти і процеси та відповідально реалізовувати свої плани.

Якщо задачею навчання є не механічне засвоєння визначних істин, а вироблення навичок самостійного аналізу і, що дуже важливо, формування світогляду і громадянської позиції, то необхідно надати учням максимально широкий спектр інформації з того чи іншого питання з відповідною аргументацією[10, с.11]

Особливе місце у вивченні історії займає використання мультимедійних презентацій. Як відомо, презентація – це послідовність слайдів, на яких можуть бути текстові і візуальні матеріали(малюнки, фотографії, діаграми, відеоролики). Крім того, показ слайдів може супроводжуватись звуковими ефектами (музикою, мовою диктора, шумовим оформленням). У своїй практиці я надаю перевагу класичній навчальній комп’ютерній презентації, створеною у програмі Power Point з пакета Microsoft Office. Даний вибір визначається, насамперед, поширеністю даного пакета і його уніфікацією – будь-яка людина, що має уявлення про  Microsoft Word , швидко може почати роботу в інших програмах.

Power Point дозволяє будь-якому вчителю, що володіє навичками роботи в одній із програм що входить до пакета Microsoft Office стати розробником програмних продуктів, які зроблять викладання уроку історії більш ефективним. Матеріал програми становить своєрідну форму опорного конспекту. До речі, більшість учнів під час підготовки домашнього завдання широко використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла і логічна, а приклади, основні положення, теорії опрацьовують за допомогою навчальної літератури.

В наслідок систематичного використання комп’ютерних презентацій на уроці історії:

  1. Підвищується якість використання наочності на уроці.
  2. Зростає продуктивність уроку.
  3. Встановлюються міжпредметні зв’язки.
  4. Створюються умови для організації проектної діяльності учнів зі створення навчальних програм під керівництвом викладачів інформатики та історії.
  5. Викладач, що створює або використовує інформаційні технології, вимушений приділити велику увагу логіці подання навчального матеріалу, що позитивно позначається на рівні знань учнів.
  6. Змінюються на краще взаємини з учнями з числа тих, хто захоплюється інформатикою [10, с.12].

При підготовці навчальних мультимедійних презентацій я враховую загально дидактичні принципи створення навчальних курсів, вимоги що диктуються психологічними особливостями сприйняття інформації з екрана й максимально використовую можливості, які надають нам програмні засоби телекомунікаційної мережі і сучасних інформаційних технологій.

Ефективність мультимедійних презентацій залежить від якості дидактичних матеріалів майстерності педагога. Тому педагогічна, змістова організація мультимедійних презентацій(як на етапі проектування презентації, так і в процесі його використання) є пріоритетною.

При створенні мультимедійних презентацій я враховую такі вимоги:

  1. Мотивація. Мотивація – необхідна складова навчання, яка повинна підтримуватися у продовж всього процесу уроку. Велике значення має чітко визначена мета, яка ставиться перед школярами.
  2. Постановка навчальної мети. Учень від самого початку роботи за комп’ютером повинен знати, що від нього вимагається. Завдання навчання повинні бути чітко і ясно сформульовані в ході уроку.
  3. Створення передумов до сприйняття навчального матеріалу. Для створення передумов до сприйняття матеріалу на уроці можуть бути корисні допоміжні матеріали.
  4. Подача матеріалу. Стратегія подачі матеріалу залежить від поставлених цілей. Важливою проблемою є оформлення слайдів що виводяться на екран дисплея.
  5. Оцінка. У ході роботи з комп’ютером школярі повинні знати, як вони справляються з навчальним матеріалом. Найбільш важливою є організація комунікацій «школяр – вчитель – школяр». З цією метою варто організовувати роботу школярів у проектах, застосовувати «навчання у співпраці», а також дискусії [5, с.111].

Можливі такі типи і види презентацій:

  1. Конспект уроку. Містить візуальні складові традиційного уроку: назва, план, ключові поняття, домашнє завдання  і т. ін. Ілюстративний ряд відіграє другорядну роль.
  2. Слайд-шоу. Цілковита відсутність тексту , акцент робиться на яскравих, великих зображеннях або колажі. Демонстрація слайд-шоу протягом  всього уроку вважається малоефективною.
  3. Тільки текст. Варіант протилежний попередньому. Дидактичний ефект досягається за рахунок зміни типів і розмірів використовуваних шрифтів і колірної гамми. Також активно використовуються різні варіанти підкреслень.
  4. Анімовані схеми. Особливий акцент робиться на різних графіках і схемах. Основна сфера застосування – проведення занять повторювально-узагальнюючого характеру.
  5. Опорні сигнали. Фактично даний підхід є розвитком ідей  В.Шаталова. Природно, що в даному випадку необхідне ефективне володіння простими графічними малюнками.
  6. Заповнюємо таблицю. Варіант презентацій, рекомендований при проведенні занять, пов’язаних із систематизацією будь-якого матеріалу.

Це можуть бути тематичні, синхронні, хронологічні та інші види таблиць.

Використовуючи як фоновий малюнок зображення, характерне для теми, що вивчається, можна послідовно виводити на слайд незаповнену таблицю, частково заповнену таблицю. І нарешті, завершений варіант «Заповнення» таблиці відбувається після відповідного обговорення в класі.

  1. Аналіз картини. Це може бути одна картина,  плакат або низка зображень. У ході уроку можна виділяти та обговорювати з учнями будь-які фрагменти цього зображення.
  2. Тестування. Варіант, який можна використати для проведення повторювально-узагальнюючого уроку.
  3. Робочий зошит. «Екранний варіант» робочого зошита на друкарській основі. «Заповнення» зошита відбувається після відповідного обговорення в класі [5, ст.118].

Зупинюся на тих типах презентацій, які найчастіше використовую у своїй практиці:

«Офіційна презентація» – це різного роду звіти, доповіді, тощо. Тут використовую строгий, врівноважений дизайн, витриманість, єдиний шаблон оформлення для всіх слайдів. Розважальний елемент звожу до мінімуму. Одним із способів демонстрації такої презентації є чітке структурування, мінімум вступних слів, великий текст. Обов’язково підбиваю підсумки наприкінці доповіді, а якщо є можливість, даю короткі висновки по ходу виступу. Так, при вивченні теми «Світ після Другої світової війни» в 11-му класі використовую презентацію на тему: «Створення ООН», де чітко визначено роль ООН у світових справах, головні органи ООН та їх повноваження.

«Офіційно-емоційна презентація» подібна до попередньої. При цьому враховую головне завдання – привернути увагу аудиторії до певної історичної події, тобто вплинути не тільки на свідомість, але й на емоції. Так, при вивченні теми «Причини і передумови голодомору» в 10-му класі чітко структурую показ слайдів:

  1. Причини і передумови голодомору.
  2. «Закон про п’ять колосків».
  3. Посилення «хлібозаготівель» та їх суть.
  4. Демографічні втрати.
  5. Масштаби на наслідки голодомору.
  6. При демонстрації, враховую, що людській свідомості потрібен певний час, щоб просто усвідомити «картинку» слайда. Зазвичай слайд має демонструватися на екрані не менше 10-15 секунд. В даному випадку, збільшую час для перегляду слайдів, щоб учні змогли усвідомити зміст матеріалу, дати час аудиторії вчитатися і вдивитися в слайд, який перебуває на екрані не більше 40 секунд. За цих умов презентація такого типу має містити не більше 10-15 слайдів.

«Слайд-шоу» – презентація замінює собою найпростіші засоби технічного супроводу.  Комп’ютер використовується як звичайний слайд-проектор. На слайдах – тільки ілюстрації з мінімумом підписів. Акцент робиться на яскравих, великих зображеннях. Такі презентації найдоцільніше використовувати при вивченні тем, присвячених досягненням культури. Використовую такий  тип презентацій з тем: « у 10-му класі: «Український театр у 1917-1921рр.», «Культура України в роки непу». В 11-му класі: «Український кінематограф в другій половині ХХ ст.», «Розвиток культури в незалежній Україні», «Український живопис в 60-70-ті роки ХХ ст.»

Використання «Слайд-шоу» на різних етапах уроку: на початку, в середині, в кінці – створює певний емоційний настрій, дає можливість краще засвоїти матеріал уроку, виховує в учнів любов до прекрасного, повагу до видатних діячів науки і мистецтва, бережливе ставлення до видатних пам’яток  культури.

Особливе місце в моїй практиці займають «учнівські презентації». Для забезпечення активної участі школярів на уроках, вже з 7 – 8 класу я пропоную учням випереджувальні домашні завдання: підготувати презентацію. У 8-му класі учні готують коротенькі презентації про запорізьких козаків, керівників  та учасників Національно –визвольної війни українського народу середини 17 ст. Особливо цікавими бувають презентації з історії культурного життя даного періоду. В 11 класі при вивченні теми «Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 50-х рр.», на першому уроці пропоную учням підготувати презентації з важливих питань даного розділу, а саме: «Голод 1946-1947 рр. в Україні», «Становище церкви. Ліквідація УГКЦ.»,  «Операція «Вісла» ,«Становище творчої інтелігенції. Ідеологічні кампанії». Це може бути індивідуальна чи групова робота. Старшокласники уже знають про вимоги, щодо створення таких презентацій, і тому замість перечитування рефератів чи повідомлень, якими  раніше користувалися, вони вчаться самостійно працювати з різноманітними історичними джерелами, виділяти причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів, наводити аргументи на їх підтвердження, знаходити фото і відеоматеріали і використовувати під час захисту презентації. Це свого роду дослідницька робота учнів, яка виховує в школярів бажання вчитися, давати власну оцінку історичним подіям і процесам  і, що найголовніше, формує активну громадянську позицію.

«Учнівські презентації» стали невід’ємною  частиною у проведенні уроків з історії рідного краю. Учні залюбки використовують різноманітні джерела для підготовки домашніх завдань, досліджують визначні події в історії Житомирщини. Така форма роботи розвиває інтерес до історії рідного краю, виховує патріотичні почуття школярів, посилює зацікавленість історією і спонукає до самостійних досліджень минулого.

При створенні мультимедійної презентації враховую не тільки відповідні принципи класичної дидактики, але й специфічні принципи використання комп’ютерних мультимедійних презентацій.

Необхідно, щоб матеріал був захоплюючим. Використання відомих авторитетних джерел, застосування різноманітної графіки сприяє підвищенню допитливості учнів при вивченні історії.

Таким чином, майстерно зроблена презентація, може привернути увагу учнів і збудити інтерес до глибшого вивчення історії. Школярі не просто слухають вчителя, але й розуміють, а також можуть ефективно застосовувати отримані знання на практиці. Мультимедійні навчальні презентації – один зі способів реалізації такого підходу. Навчальні презентації призначені допомогти викладачеві та учневі й дозволяють зручно й наочно представити матеріал.

Цікавим для використання та перевірки знань учнів є навчальна програма електронного навчання Easyqenerator[http://live.easygenerator.com/]. Ця програма одна з провідних інструментів створення курсів електронного навчання , яка дозволяє створювати, керувати та публікувати навчальний контент. За допомогою Easyqenerator кожен вчитель може розробити онлайн курс на будь-яку тематику. В своїй практиці створюю та використовую навчальні курси з історії України, всесвітньої історії з 7-11 класів. Програма складається з таких складових: створення, дизайн, конфігурація, публікація, результати [22].

 

 


2.2. Застосування навчальних, документальних та науково-популярних фільмів на уроках історії

Соціальні відеосервіси мережі Інтернет  призначені для зберігання, перегляду та обговорення цифрових відеозаписів. Найбільш популярним та доступним сервісом, який надає доступ до документальних, науково-популярних та навчальних відеоматеріалів є YouTube. YouTube – це безкоштовна онлайн-служба для роботи з потоковим відео, яка надає можливість всім охочим переглядати та надсилати власне відео [17, ст.52].

Навчальний потенціал YouTube полягає у наявності великої кількості власне навчальних, документальних та науково-популярних відеоматеріалів, що стають доступними для використання вчителем на уроці. Під час уроку вони несуть основне змістове навантаження, а учитель на певний час поступається своїм місцем відеофільмові.

До навчальних відеоматеріалів умовно слід віднести відео, на яких знято музейні експонати й виставки, відвідування меморіальних історичних пам’ятників, телевізійні передачі про окремі історичні події чи проблеми [17, ст. 55].

Методи і прийоми організації роботи учнів з навчальними відеоматеріалами різноманітна та залежать перш за все від навчально-виховної мети уроку, вмотивованості учнів та навчального змісту відео. Проте не залежно від мети, змісту та завдань уроку, використання навчальних відеоматеріалів на уроці має здійснюватися за наступним алгоритмом:

  1.               Обрати відео з урахуванням зв’язку зображення з текстом супроводу; доступності супроводжувального тексту; послідовності у розкритті змісту; відповідності навчальній програмі; економності викладу.
  2.               Визначити місце навчального відео в структурі уроку залежно від форми і типу уроку.
  3.               Визначити час демонстрації, враховуючи вік учнів, зміст матеріалу, що вивчають, і зміст навчального відеоматеріалу. У будь-якому разі тривалість демонстрування навчальних відеоматеріалів на уроці не має перевищувати 7-10 хвилин.
  4.               Визначити способи активізації пізнавальної діяльності учнів, тобто сукупність прийомів, які сформують психологічну установку на сприйняття відеоматеріалу.

До документальних відеоматеріалів відносять інтерв’ю безпосередніх учасників подій, відеохроніку тощо. Пошук документальних відео може здійснюватися за ключовими словами або ж на відповідних відео каналах. Таким чином, можна знаходити і використовувати оригінальні відеоматеріали, як, наприклад промови, інтерв’ю, дебати тощо.

Виходячи з того, що документальне відео постає перед учнями як історичне джерело, робота з ним повинна містити такі етапи:

                                                                                                        Табл. №1

Етапи роботи з документальним відеоматеріалом

 

 

 

 

  

 

 

 

Використання відеоматеріалів є найбільш доцільним при ознайомленні учнів з діяльністю історичних постатей, проведенню вступних уроків, опрацюванні таких тем як «Радянська модернізація України», «Західноукраїнські землі в 1921-1938 рр.», «Україна в роки Другої світової війни», «Україна в перші повоєнні роки», «Україна за умов політичної та економічної лібералізації суспільства (1953-1964)», «Україна в період загострення кризи радянської системи», «Розпад Радянського союзу й проголошення незалежності України (1985-1991)», «Україна за умов незалежності» тощо.

Під час вивчення теми «Розпад Радянського союзу й проголошення незалежності України (1985-1991)» учням було запропоновано переглянути відеохроніку подій, які передували проголошенню незалежності України [21], а саме засідання Народної ради 20 серпня 1991 року та події на Майдані Незалежності. На засіданні з промовами виступали такі політичні діячі як :В. Чорновіл, Л. Лук'яненко, І. Заєць, Н. Крюкова, Д. Павличко та В. Філенко. Робота над відеоматеріалами здійснювалася за наступною послідовністю та передбачала виконання учнями наступних завдань:

І Опис:

  1.               Опишіть, що ви побачили, переглядаючи відео сюжет. Особливу увагу звертайте на деталі;
  2.               Зверніть увагу, які об’єкти потрапили на передній план, а які залишилися на другому;
  3.               Що робили люди, які потрапили в об’єктив кінокамери;
  4.               Якщо центральною фігурою сюжету виявився відомий історичний діяч, спробуйте описати його зовнішність. Зверніть увагу на його рухи, вираз обличчя;
  5.               Які деталі переглянутого сюжету вам запам’яталися найбільше? Чому?

ІІ Інтерпретація.

  1. З історією якої країни пов'язаний переглянутий вами відео сюжет? Що дало вам можливість зробити такий висновок?
  2. До якого часу ви віднесли зняті кадри? Обґрунтуйте свої міркування.
  3. Чи змінилося ваше уявлення про історичні події після перегляду відео сюжету? Якщо змінилося, то що саме і чому?
  4. Що нового ви дізналися про історичні події, які були вам знайомі з вивченого матеріалу?
  5. Які емоції і почуття закарбував кінооператор? Чому саме ці події зацікавили його в першу чергу?
  6. З якою метою і для якої аудиторії був знятий відео сюжет?
  7. У якому контексті створювали відео?
  8. Якою ви уявляєте собі психологічну атмосферу історичної події, знятої кінооператором?

ІІІ Висновки та узагальнення.

  1. Сформулюйте висновок, якого ви дійшли після роботи з відео сюжетом. Спробуйте провести історичні паралелі. Зробіть узагальнення.

Таким чином, учні мають змогу переглянути оригінальні відеоматеріали та на їх основі сформувати власне бачення подій минулого. Залучення учнів до роботи з історичними відео-джерелами сприяє формуванню уваги до суб’єктивних елементів історичної інформації, дає змогу порівняти версію офіційної історії з тим, як її бачать і сприймають пересічні люди; критично сприймати та оцінювати інформацію.

Отже, методика організації роботи учнів з відеоматеріалами передбачає постановку питань на отримання історичної інформації, критичне осмислення та перевірку шляхом її співставлення з іншими історичними джерелами та визначення того, яким є ставлення людини до подій, про які вона розповідає.


 Висновки

Інформаційно-комунікаційні технології є потужним засобом підвищення ефективності навчання. Вони значно розширили можливості подачі навчальної інформації за допомогою  кольору, графіки, звуку, цифрової відеотехніки. Значно зростає мотивація учня до навчання. Новизна роботи з комп’ютером підвищує інтерес до оволодіння знаннями, а також подання навчальних завдань за ступенем складності. Кожне заняття з комп’ютером викликає у дітей емоційний підйом, більшу зацікавленість до предмету. Комп’ютер дуже привабливий і для вчителів-істориків. Він допомагає їм краще оцінити знання дитини, зрозуміти її, спонукає до пошуків нових нетрадиційних форм і методів навчання. 

Використання ІКТ робить урок привабливим та сучасним. Урок, на якому відбувається індивідуалізація навчання, розвивається пізнавальна діяльність учнів, а саме інтелектуальна активність, логічне мислення, увага, пам'ять, мова, уява, інтерес до навчання. Урок, на якому з’являються нові можливості для розвитку гармонічної індивідуальності, здібної до колективної співпраці.

Прикладом  використання ІКТ на уроках історії є робота над навчальними презентаціями. Учні самостійно шукають матеріал, аналізують його, осмислюють. Це сприяє як росту загальної інформаційної культури учня, так і поглибленню знань по  історії.  Завдяки використанню ІКТ відбувається  занурення в проблему з однієї сторони й серйозна економія навчального часу - з іншої. Інформаційні технології дозволяють повною мірою розкрити й реалізувати потенційні можливості інших інноваційних технологій і методів:  прищеплювати навички науково-дослідницької роботи за допомогою організації дослідницької діяльності з використанням різноманіття методів і форм самостійної пізнавальної й практичної діяльності; розвивати вміння добувати інформацію з різноманітних джерел, обробляти її за допомогою комп'ютерних технологій; формувати вміння коротко й чітко формулювати свою точку зору; сприяти гуманітарному розвитку учнів на основі прилучення до інформації культурного, гуманістичного плану.

Не зважаючи на вищезазначені переваги використання ІКТ на уроках історії існують, на жаль, ряд технічних проблем, які потребують нагального розв’язання, а саме:

  1. Оснащення кабінету історії сучасним мультимедійним устаткуванням.
  2. Забезпечення достатнього рівня компетентності педагогів у галузі використання ІКТ.
  3. Створення якісних навчальних матеріалів, якими можна наповнити освітні Інтернет-мережі і за їх посередництва масово використовувати на уроках чи в процесі підготовки до них.
  4. Вироблення правильної стратегії функціонування освітніх мереж.

Вирішення цих проблем повинно бути реальним, а не декларативним, тож має забезпечуватися належними ресурсами, а не тільки адміністративним тиском на педагогів.

Отже, вчителю, що використовує ІКТ на уроках, не слід забувати, що в основі будь-якого навчального процесу лежать педагогічні технології. Інформаційні освітні ресурси повинні не замінити їх, а допомогти їм бути більш результативними. Вони дозволяють оптимізувати працю вчителя, щоб навчальний процес став більш ефективним. Інформаційні технології покликані розвантажити вчителя й допомогти йому зосередитися на індивідуальній і творчій роботі та намагатися активізувати роботу самих  слабких і пасивних учнів.

Сучасний педагог просто зобов'язаний уміти працювати із сучасними засобами навчання хоча б заради того, щоб забезпечити одне з найголовніших прав - право на якісну освіту. Сьогодні вчитель, що постійно діє в рамках звичайного уроку, істотно поступається своїм колегам, що ведуть заняття з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.


Список використаної літератури

  1. Національна доктрина розвитку суспільства//Книга вчителя історії, етики, основ правознавства / Упоряд. Р.І. Євтушенко, О.В. Гавлєтова. – Х., 2006.
  2. Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки» [Електронний ресурс].
  3. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Освітня галузь «Суспільствознавство», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1392/[Електронний ресурс].
  4. Методика навчання історії в школі// О.І. Пометун, Г.О.Фрейман. – К., 2005, - 328с.
  5. Інноваційні технології на уроках історії// Мокрогуз О.П. – Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2007. – С.96.
  6. Лебедева М.Б., Шилова О.Н. Что такое ИКТ-компетентность студентов педагогического университета и как ее формировать?/ М.Б. Лебедева, О.Н. Шилова // Информатика и образование. – 2004. - №3.- С.95-100.
  7. Литвинова С.Г. Інформація сучасної освіти // Інформатика в школі. – 2009. - №9. – С. 16-18.
  8. Десятов Д.Л. Методика використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні історії. - Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 111[1] с. – С.10-12).
  9. Карташова Л.А. Формування ІТ-готовності як нової якісної характеристики учителя суспільно-гуманітарних дисциплін // [Електронний ресурс]/
  10. Учитель року – 2005. Досвід кращих. – Х.: Вид. група «Основа», 2005. – 256 с. – С.11,12).
  11. Навчальні програми загальноосвітніх навчальних закладів.
  12. О.Пометун «Особливості проектування й методики уроку в контексті оновлення змісту історичної науки». Методичний коментар до програми 2012 року з історії для основної школи.
  13. Пометун О., Фрейман Г. Нові підходи до відбору та структурування змісту сучасної історичної освіти. // Історія в школах України – 2000. - №1. – с. 2-7.
  14. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науковий методичний посібник. // О.Пометун – К.:А.С.К., 2004 – 192с.
  15. Баханов К.О. Професійний довідник вчителя історії. Видавнича група «Основа». – 2011р.
  16. Худобець О. Новітні інформаційні технології: навчити учителя // Історія України. – 2006. - №17. – с. 18-22.
  17. Мокрогуз О.П. Мультимедійна презентація в системі засобів навчання // Комп’ютер в школі та сім'ї – 2009. - №8. – с. 21-24.
  18. Десятов Д.Л. Використання мережевих технологій у навчанні історії. - Х Видавнича група «Основа». – 2013р.
  19. Бахматюк Я. Деякі аспекти оптимізації впровадження ІКТ в українську шкільну освіту: погляд учителя-практика. // Історія в школах України – 2011. - №11-12. – с. 14-20.
  20. Проектна діяльність у школі/ Упоряд. М. Голубенко. – К.: Шк. Світ, 2007. – 128 с.

 

 

doc
Додано
13 серпня 2019
Переглядів
7033
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку