Використання інтерактивних методів навчання при викладанні біології

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Етап уроку	Методи
Поняття про інтерактивне навчання	-  Класифікація       - впровадження       - результативність	3
Організаційний етап	Розминка психологічна вправа «Настрій» психологічний тренінг «Банани»	6
Актуалізація знань, умінь та навичок	Бліц-інтерв`ю Головоломка «Скласти слова» «Вірю - не вірю» «Розповідь Мюнхаузена». «Розірвана шпаргалка». Вправа «знайдіть пару» Вправа “Знайди біологічні помилки” Вправа „Знайди відповідність” Вправа  “Хто я?” Вправа “Світлофор” Вправа “ Біологічне доміно”  «Втрачена Інформація» Прийом «Спіймай помилку» Гра “Біологічна мозаїка”. Ротаційні (змінювані) трійки	7   8       9 11   12   13     15
Мотивація навчальної діяльності	Лист Цікаві розповіді «Зашифроване слово» «Нестандартна ситуація». Вправа «таємна скринька»	16 17 19
Вивчення нового матеріалу	«Навчаючи – вчуся». «Займи позицію». Рольова гра. «Спіймай помилку!». «Питання до теми». «Картинна галерея». «Диктант для шпигуна». Вправа “Концентрація” Вправа ”Бачено-небачено” Вправа “Мім” Вправа “Шпаргалка” Вправа «Охарактеризуй» «Джигсоу»	21     22       23         24
Узагальнення знань	Вправа  ”Біологічний бій” Квітка. «Вірю – не вірю». «Логічний ланцюжок». «Термінологічний ланцюжок». «Зайвий термін». «Впізнай мене».  «Паспортний стіл». «Хрестики – нулики». Ігровий прийом  «Місткий кошик» Вправа “Слабка ланка” Вправа “Морський бій” Вправа “Алфавіт” «Бараняча голова»	25 26   27                 29
Література		30

ПОНЯТТЯ ПРО ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ.

Інтерактивне навчання – це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.

Слово "інтерактив” (пер. з англійської "inter” – "взаємний”, "act” – діяти) означає взаємодіяти. Термін "інтерактивний” прийшов до нас з англійської і має значення "взаємодіючий”.

Ми схиляємося до визначення, О.Пометун та Л.Пироженко: "Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці)…”

Класифікація інтерактивних методів навчання

Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від 2 до 6-ти осіб), другі – спільну роботу та взаємонавчання всього класу. Час обговорення в малих групах – 3-5 хв., виступ – 3 хв., виступ при фронтальній роботі – 1 хв.

Групові методи:

1. Робота в парах. Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок уроку, події тощо). Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати.

2. Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок

3. Незакінчені речення. Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу "можна зробити такий висновок…”, "я зрозумів, що…”

4. Мозковий штурм. Всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки, з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.

5. Аналіз дилеми (проблеми). Учні в колі обговорюють певну дилему (простіше) чи проблему (складніше, бо поліваріантно). Кожен каже варіанти, що складаються внаслідок вибору.

6. Мозаїка. Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми.

Процес впровадження

Впровадження інтерактивних методів навчання відбувається за логікою «від простого до складного», паралельно застосовуючи як фронтальні, так і групові методи.

У процесі застосування постійно виникають різні проблеми та труднощі. Вважаємо за доцільне їх навести, щоб показати практичний бік інтерактивного навчання.

Отже, типові проблеми:

• Головна проблема: учень часто не має (!) власної думки, а якщо і має, боїться її висловлювати її відкрито, на весь клас.
• Часто школярі не вміють слухати інших, об’єктивно оцінювати їх думку, рішення.
• Учень не готовий в процесі обговорення змінювати свою думку, йти на компроміс.
• Учням важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи.
• Труднощі в малих групах: лідери намагаються "тягнути"  групу, а слабші учні відразу стають пасивними.
• Часто трапляється висловлення відверто антисуспільних думок з метою завоювання "авторитету", привертання уваги.

Використання інтерактивних методів навчання забезпечують такі результати:

- вміння працювати з інформацією, розвиток комунікативних здібностей;

- підвищення ступеня наочності;

- посилення мотивації навчання і, як наслідок – підвищення інтересу до предмета, в тому числі і за рахунок комп’ютерної техніки;

- це неминуче призведе до розвитку творчих здібностей школярів, формування теоретичного, творчого та модульно-рефлексивного мислення учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Організаційний момент.

Розминка.

Візьміться лівою рукою за мочку правого вуха, а правою – за кінчик носа, тепер по команді “раз” поміняйте положення рук – правою візьміться за мочку лівого вуха, лівою – за кінчик носа. Повторіть кілька разів.

–       Чи легко ви впорались із завдання? Чому?

Висновок: Хороша координація рухів – основа в боротьбі за існування. У цьому ми перевершили наших предків – людиноподібних мавп.

 

Розминка.

1. Я Людина, бо …
2. Я Людина і тому …
3. Я Людина, і в мене …

 

Психологічна вправа «Настрій»

Вчитель пропонує кожному учневі, «замалювати» у кружечку той настрій, який зараз у нього. Після чого робить висновок, який настрій переважає у класі і робить прогноз, чи зможе урок змінити його».

 

Психологічний тренінг: «Працюємо разом – досягнемо більше, тому, що…»

 "Банани”

      Вправа допомагає зламати стереотипи робити роботи лівої мозкової півкулі, логічного, раціонального мислення.

      (Напис на дошці: ШКІЛСІЬТАИІНТАИР.)

 

 

 

Актуалізація знань, умінь та навичок

Бліц-інтерв`ю

Цей вид роботи використовується для перевірки знань, які отримані на попередніх уроках. Під час виконання цієї вправи школярі навчаються із фактів виділяти головні думки, на основі яких і будують запитання, що вимагають відповіді двома-трьома словами. Для проведення „інтерв’ю” колектив поділяється на „експертів” та „журналістів”. „Експерти” займають місце в центрі, „журналісти” по черзі ставлять запитання.

 

Головоломка «Скласти слова»

    Складіть назви шести сенсорних систем, що забезпечують людині підтримання вертикального положення тіл в просторі та частина з яких пов’язана з рецепторами шкіри й м’язів.

Н Х Ю С А К М Б Т Л Ь Д И О Р В Г У І

 

“Біологічний марафон”

1.Хто може піднімати вагу, що втричі перевищує масу власного тіла? (Мурашка)

2.Який із представників Членистоногі змінює свій покрив? (Рак)

3.Велика кількість представників якого ряду не їсть у продовж усього життя? (Метелики)

4.Збудник небезпечних захворювань: тиф, піроплазмоза, енцефаліт. (Кліщ)

5.Скільки пар ходильних ніг має рак? (5)

6.Як називається американський вид павука, в якого самка після запліднення з’їдає самця? (Чорна вдова)

7.Який жук на території України найбільший? (Жук-олень)

8.Хто швидше махає крилами – джміль чи комар? (Комар)

9.В якій частині тіла рака розміщені протоки видільних залоз? (На голові)

10.Якого кольору кров у павука? (Безбарвна)

11.Чи розрізняють комахи кольори? (Так)

12.Скільки рухів крилами робить муха за 1хв? (330)

«Вірю - не вірю»

• тіло дощового черв’яка складається із сегментів;
• дощовий черв’як веде активний спосіб життя( рухається, живиться тощо);
• поясок у дощового черв’яка слугує для розмноження;
• дощовий черв’як належить до класу Малощетинкові черви;
• дощовий черв’як є представником кільчастих червів;
• у кільчастих червів немає порожнини тіла.

 «Розповідь Мюнхаузена».

Всі знають який фантазер цей барон Мюнхаузен. Учням пропонуєть знайти біологічні помилки, яких він допустився. Цей прийом доцільно використовувати для учнів 5 – 8 класів. Приклад розповіді на уроці за темою: «Водорості»

«Одного разу я опинився на безлюдному острові. На цьому острові я зустрів багато цікавого і незвичайного. Але більше всього мене потішили незвичайні живі організми – водорості. У них були великі міцні корені. (водорості коренів не мають). На стеблах були розташовані листки, які нагадували листячко кульбаби.( у водоростей немає листя). Але найцікавішими  у водоростей були ніжно – рожеві духмяні квітки й соковиті невеликі плоди, (не мають квітки, а значить і плоду), які були основною їжею для всіх птахів, що проживали на цьому острові.»

 

«Розірвана шпаргалка»

 Заповнена таблиця розрізається на частини, учням пропонується зібрати її у єдине ціле. Наприклад таблиця «Функції частин квітки»:

квітконіжка	видозмінене стебло пагона, на якому розташована квітка
МАТОЧКА	утворення та розвиток жіночих гамет – яйцеклітин, проходить запилення, відбувається запліднення
ТИЧИНКИ	Утворюються пилкові зерна, в яких містяться чоловічі гамети - спермії
ПЕЛЮСТКИ	яскраво забарвлені видозмінені тичинки або листки приваблюють комах для перехресного запилення
ЧАШОЛИСТКИ	захист внутрішніх частин квітки до їхнього розкривання

 

Вправа «знайдіть пару»

Учні мають визначити, кому з тварин належать  зображені кінцівки (учитель пропонує малюнки кінцівок різних тварин).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Вправа  “Вгадай тварину”

Учитель пропонує перелік тварин. Гравцю дозволяється ставити до п’яти запитань. Учитель відповідає на запитання “так” або “ні”. У запитаннях повинна міститись інформація про систематичне положення тварини.  Гравець, послідовно використовуючи класифікацію тваринного світу, поетапно виключає певних тварин і доходить до правильної відповіді. Останнє запитання може спрямовуватись на особливості зовнішньої та внутрішньої будови.

Наприклад. Перелік тварин.

Евглена зелена. Річковий рак. Аскарида. Інфузорія –туфелька. Капустянка.

Коник. Сонечко. Пропоновані запитання з використанням систематики тварин.

Це представник підцарства Одноклітинні? (Ні) Ця тварина належить до типу    Членистоногі? (Так) Це представник класу ракоподібні? (Ні) Це представник ряду Прямокрилі? (Так) Ця тварина має копальні передні ноги? (Так)

Вправа  “Знайди біологічні помилки”

Оповідання – містифікація до теми “Земноводні”

Яскраве сонячне проміння збудило крихітну кумку, що солодко спала на зеленій травичці. “Ой, як хочеться їсти, - подумала вона. І почала роззиратись навкруги. Вона з надією повертала голову то вліво, то вправо сподіваючись угледіти здобич.  Аж ось побачила комара, що сів перепочити на листок очерету та ненароком заснув. Хитра кумка підкралась до комара, стрімко підстрибнула на своїх довгих ногах і... яка невдача – комар виявився спритнішим, і в боротьбі за існування переміг кумку. Від такого конфузу кумка засумувала, та і в животі бурчало. “А що як спробувати ряску? Он мій знайомий Карась їсть і нічого, та і фігуру слід підправити – кажуть ряска дуже поживна. Голод не тітка – довелось кумкі поснідати ряскою . А може це і на краще – продумала жабка – буду струнка, гарна. А то люди мене не люблять – бояться, що від мене у них гуски з’являться. Аж ось в траві щось зашурхотіло. Кумка злякано визирнула із своєї схованки “А хто це пробіг повз мене в таку рань? А та це ж тритон. Мабуть на побачення. Бач як гребінь червоно – блакитним перламутром виблискує. А може і мені закохатись, що я гірша? І кумка замріяно відкинулась У траві споглядаючи синє небо.

Які біологічні неточності є в оповіданні?

Вправа „Знайди відповідність”

1. Плід, який розкривається по верхньому та нижньому швах від верхівки до основи, а насінини прикріплені до обох половин оплодня.

2.Плід, у якого середній та внутрішній шари соковиті, а зовнішній, забарвлений, твердий.

3.Плід, який розкривається по двох швах, а насі­нини розташовані на перетинці всередині плоду.

4.Соковитий багатонасінний плід, м'якуш якого утворений розрослим квітколожем і т.д.

Вправа  “Хто я?”

Впізнати комаху за описом.

Дуже полюбляю рослини з родини Капустяні, від їх запаху просто втрачаю розум.

За це мене не любить людина.

Усе намагається знищити кладки яєць та моїх личинок – гусениць.

(Капустяна білянка)

Я – красень! Та ще й лікарський. У давнину з

мене готували чудовий сечогінний засіб.

У ті добрі старі часи мене часто можна було

 бачити в цирку: ще б пак, адже я найкмітливіший і чудово піддаюсь дресируванню.

Навіть якщо ви не запросите мене на обід – я не забарюся з’явитись, мені досить трішки хлібних крихт або погано вимитих тарілок, на лихий кінець обійдуся і папером.(Тарган)

Я живу 3-4 роки.Я найсильніша тварина на Землі! От тільки крила в мене не збереглися, та то не біда, вони мені лише заважали б трудитися. (Мурашка)

Вправа “Світлофор”

Учитель висловлює 12 тверджень, частина яких містить помилки. Після кожного твердження учні піднімають зелені (погоджуюсь), червоні (не погоджуюсь), жовті ( можу доповнити) жетони. Учні, що підняли правильний жетон, ставлять собі 1 бал, за додаткове пояснення неправильного твердження – 2бали.

Вправа “ Біологічне доміно”

Доміно складається з прямокутників, розділених на дві частини, схожих на кісточки доміно. На одній половині може бути написане поняття, термін, слова. На другій – визначення терміну, розкриття поняття, запитання. Грати в доміно можуть 2,3,4 учні. Прямокутники діляться між ними порівну. Починає грати той учень, у кого є прямокутник зі словом “Початок”. На другій половині є запитання, визначення. Всі інші шукають серед своїх прямокутників правильну відповідь . Коли покласти правильну відповідь до запитання. Твердження, то на другій половині прямокутника висвітлиться нове запитання і т.д. Грають діти  доти, поки на останньому прямокутнику не буде написано слово “Кінець”.

«Втрачена Інформація»

До дошки викликають учня. Йому пропонують прочитати текст домашнього параграфа і відмови­ти втрачену інформацію (вчитель закриває кілька рядків тексту па­пером). Клас слідкує за підручни­ком, оцінює знання учня.

А можна покласти закладку не поперек, а вздовж сторінки. Ще складніше!

Робота в групах

Прийом «Спіймай помилку»

Коли я збиралась іти до вас на урок я отримала листа від одного мого учня, який вихвалявся, що він найкращій знавець ссавців. В своєму листі він розповів все, що він знає про ссавців. Давайте зараз ми прочитаємо цього листа і з'ясуємо, чи насправді мій учень найкращій знавець ссавців, чи може серед вас знайдуться кращі знавці ссавців. Читаємо листа.

Шановна Ольга Анатоліївна!

На вихідних днях я часу не витрачав даром, а займався вивченням опорно рухову систему ссавців . Я з'ясував, що шийний відділ хребта у всіх ссавців утворюється із 17 (1) хребців. Грудний відділ у ссавців складається із 12 – 20 (2) хребців. Від грудних хребців відходять ключиці (3), частина з них сполучається з грудиною, утворюючи грудну клітку. Хребці поперекового відділу, яких нараховують у різних видів від 2 до 9, значно масивніші. Крижовий відділ хребта найчастіше включає 3 (4) хребця і зростається з кістками поперека (5). Розмір хвостового відділу залежить від довжини хвоста і налічує від 3 до кількох десятків хребців. Із усіх відділів найрухливішими є шийні, крижовий (6) та хвостовий. Це свідчить про велику гнучкість тіла ссавців. Скелет передніх кінцівок складається із непарних (7) кісток – ключиць та ребер (8), до них приростають рудиментарні грудні (9) кістки. Пояс задніх кінцівок утворюється із непарних (10) кісток: клубових, сідничних та черевної (11).

 Тепер я знаю все про скелет ссавців і можу з впевненістю назвати себе найкращім  його знавцем.

Ваш учень - найкращій знавець ссавців.

Правильні відповіді:

1) 7;	4) 4;	7) парних;	10) парних;
2) 12-15;	5) таза;	8) лопаток;	11) лобкової.
3) ребра;	6) поперековий;	9) воронячі;

Якщо ви не згодні з твердженнями мого учня виправте його помилки, і зверху напишіть правильні відповіді. (Спонукання, заохочення до праці -листки самооцінки, виставлення балів). На перевірку я вам даю три хвилини. Яка група перша справиться із завданням, та отримає найбільше балів. Від 3 до 1 бала.

(Учні знаходять помилки)

Гра “Біологічна мозаїка”.

Групі учнів даються картки, на яких запропоновано набір слів, з яких потрібно скласти задані поняття. Наприклад: наука, процеси, різноманітність, яка досліджує, зоологія, їхнє значення, та поширення, у природі, будову, біологічна, а також, житті, людини, тварин, життєдіяльності.

Зоологія – це біологічна наука, яка досліджує будову, процеси життєдіяльності, різноманітність та поширення тварин, а також їхнє значення у природі й житті людини.

 

 

Ротаційні (змінювані) трійки

1.Розробіть різноманітні запитання, щоб допомогти учням почати обговорення нового або поясненого матеріалу.

2.Об'єднайте учнів у трійки. Розмістіть трійки так, щоб кожна з них бачила трійку справа і трійку зліва. Разом усі трійки мають утворити коло.

3.Дайте кожній трійці відкрите запитання (однакове для всіх). Кожен у трійці має відповісти на це запитання по черзі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мотивація навчальної діяльності

 

 

Вправа «Лист»

Для проведення мотивації навчальної діяльності учнів я використовую багато різноманітних методів. Наприклад, при вивченні різноманітності плазунів, можна здивувати учнів отриманим листом:

 

                     « Доброго дня, дорогі учні 8 класу!

                    З великим проханням пише до вас

                       директор Київського зоопарку.

           Нам завезли рідкісних плазунів, але на жаль при їх

    транспортуванні загубились таблички з назвами рядів.

   Я відправив вам інструкції з описом тварин в кожному

  контейнері.

          Дуже прошу, допоможіть встановити до якого  ряду

                                  належать тварини!

          Контейнер № 1. Для тварини характерна зміна забар-

   влення у зв’язку зі зміною тла навколишнього середовища.

         Контейнер №2. Тварина має міцний темний панцир,

       тіло сплюснуте між щитками, між пальцями на ногах

       є плавальні перетинки.

               Директор Київського зоопарку»

 

 

 

До листа доцільно повернутись при закріпленні знань, об’єднавши дітей у групи, які б працювали над завданнями.

Для вивчення теми: «Білки – ферменти» (10 кл) можна використати цікаву розповідь: «У 1941р. король Данії Кристіан Х вручав видатному біохіміку Лідерстрем – Лангувіцу наукову нагороду за вивчення білків і ферментів.Король попросив ученого пояснити йому та присутнім, що таке ферменти. Вчений розповів таку історію.

Помирав старий араб. Усе його багатство складалося із 17 – ти білих верблюдів. Він зібрав своїх синів і оголосив їм свою останню волю: «Мій старший син повинен отримати після моєї смерті половину верблюдів. Середньому синові я заповідаю третину всіх верблюдів. Але й мій молодший син повинен отримати свою частку – 1/9 частину стада». Поховавши батька, три брати почали ділити верблюдів. Але виконати побажання батька вони не змогли: неможливо поділити 17 верблюдів ані навпіл, ані на три частини, ані на 9. Але тут путелеюпрямував дервіш. Бідний, як усі вчені, він вів чорного худого верблюда. Брати звернулися до нього по допомогу. І девіш сказав: « Виконати бажання вашого батька дуже просто. Я дарую вам свого верблюда, а ви спробуйте поділити спадщину». У братів виявилось 18 верблюдів, і все вирішилось.Старший син отримав половину – 9 верблюдів, середній третину – 6 верблюдів. Молодший син також отримав свою частину – 2-х верблюдів. Але 9+6+2 дають 17, і після розподілу залишився зайвий верблюд – старий верблюд ученого. І девіш сказав: «Віддайте мені мого верблюда за те, що я допоміг вам поділити спадщину».

  «От цей верблюд, - закінчив свою оповідь Ліндерстрем – Лангувіц, - і схожий на фермент. Він зробив можливим процес, який без нього був би неможливим, а сам залишився без змін».

 

Урок «Загальна характеристика водоростей»  можна розпочати з такої розповіді: Чи бачили ви коли – небуть червоний або зелений сніг?  Проте таке явище, хоч і рідко, справді буває в природі.

Ось, наприклад, яка пригода сталася минулого століття з екіпажем одного корабля. Було це ранньої весни в Гренландському морі.

Праворуч від курсу корабля, в ущелині між прибережними скелями, лежав яскраво – червоний сніг. Смуга «кривавого» снігу простяглася на кілька десятків метрів.

Шлюбка з матросами відчалила від корабля, і через 10 хв матроси вже ступили на берег. Так, сніг справді був червоним. Червоним, як кров. Але, звичайно, нічим іншим, крім кольору, цей сніг на кров не був схожий. Як з’ясувалося, це був звичайний сніг, але вкритий зверху якимось тонким нальотом яскраво – червоного кольору.

Пізніше вчені дослідили, що на снігу оселяється одноклітинна водорість – первопухирник. Ця невидима оком рослина не боїться холоду, розмножується дуже швидко. Колір водорості – червоний. Як тільки вітер принесе на сніг спори первопухирника, вони проростуть, і через кілька годин цей сніг почервоніє: первопухирник укриє всю його поверхню.

У зеленому «цвітінні» снігу беруть участь 30 різних надзвичайно дрібних водоростей.

Цікавим для учнів є використання для мотивації питань з життя. Наприклад, при вивчення теми «Корінь» (7 кл)

можна запропонувати учням такі питання:

• Чи доводилося вам тримати за ручку розкриту

парасолю, коли дме сильний вітер?

• Яка ж тоді величезна сила потрібна, щоб міцні

дерева з товстими стовбурами та усіма гілками дерев втримати на місці під час вітру чи буревію? Що і чому має таку силу?

Для теми  «Шкідливий вплив паління на органи дихання» доцільно буде поставити таке проблемне питання:  Як зберегти органи дихання здоровими?

 

«Зашифроване слово» - цей метод можна використати для зашифрування нової теми.

Виберіть із кожного рядка літери, які зустрічаються лише один раз, ви одержите термін про який ми будемо говорити на сьогоднішньому уроці :

У	к	п	с	У	л	и	с
Р	о	а	і	т	о	р	а
с	и	л	і	н	с	л	і
у	н	к	а	н	у	к	к

 

Відповідь: клітина.

«Нестандартна ситуація». Учні повинні знайте біологічну  помилку, заперечити  або підтвердити факт з життя у фразі чи вислові. Наприклад:

1. Чи вірна приказка «Німий, як риба»? (Ні, риби подають звуки про небезпеку, відлякують ворогів, розмовляють у шлюбний період)
2. Мама дістала з холодильника рибу, а вона ожила… (заморожена риба оживає, якщо в неї не промерзли кровоносні судини (окунь, карась)).
3. У казці «Коник – горбоконик» є вираз «чудо-юдо риба кит». Що є помилковим у цьому виразі з точки зору біології? (кит – не риба, а ссавець)
4. Риба заплющила очі й заснула. (у риб, за невеликим винятком, немає повік. Тому вони не можуть заплющувати очі.)

Вправа «таємна скринька»

У скриньку вчитель кладе якийсь біологічний  предмет і характеризує його. Цю рослину можна без сумнівів назвати найневибагливішою. На землі існує понад 350 різновидів цієї багаторічної  рослини. Першу згадку про те, що вона, очевидно, має лікувальну цінність, було знайдено в папірусі Еберса (Papyrus ebers) — єгипетському документі, написаному близько 1550 р. до н. е. Цей документ описує дванадцять рецептів для змішу-вання цієї рослини з іншими речовинами, що дає змогу лікувати  внутрішні хвороби, простудні захворювання і зовнішні ушкодження людини.

Відомо, що єгиптяни використовували його сік при бальзамуванні. Переказ свідчить, що після того,  як тіло Ісуса було знято з хреста, Його натерли соком цієї рослини  і благовонною смолою миррою.      (Алое.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вивчення нового матеріалу.

 «Навчаючи – вчуся». Цей метод дає можливість учням взяти участь у навчанні та передачі знань іншим в міру своїх здібностей. Роботу слід організовувати наступним чином:

• Повідомивши тему і мету уроку, роздати учням картки із завданнями – інформацією, яку вони повинні засвоїти.
• Якщо учням щось не зрозуміло, потрібно звернутися за поясненням до вчителя.
• Учні повинні підготуватися до передачі інформації в доступній формі.
• Ознайомлення учнів зі своєю інформацією однокласників.
• Після передачі всієї інформації вчитель перевіряє ступінь її засвоювання всіма учнями класу.

«Займи позицію». Цей метод допомагає вести обговорення дискусійного питання в класі. Використовувати його слід з метою надання учням можливості висловитися та практикуватися в навичках спілкування. Такий метод можна проводити на уроці «Вплив алкоголю, наркотиків і токсинів на нервову систему і поведінку людини». Учням пропонуєть зайняти місце в ряді відповідно до позиції: «Ніколи!» або «Життя покаже…».

Рольова гра. Групова робота, де учні виконують певні ролі. Наприклад,

1 – ша група – Двостулкові молюски

2- га група – Головоногі молюски

3-тя група – Черевоногі молюски.

Учні від першої особи дають характеристику про свій зовнішній вигляд.

Наприклад:

1-ша гр: Ми- Двостулкові молюски. Живемо в прісних та солоних водоймах…

Учні з інших груп ставлять питання: «Як ви харчуєтесь?» тощо.

«Спіймай помилку!». Учитель пояснюючи новий матеріал навмисне припускається помилок, про що обов’язково зазделегідь попереджаються учні. Можна використовувати і для письмових завдань. Не використовуйте прийом, якщо в учнів немає засобу довести істину. Краще «не заграватися», усе добре в міру.

Наприклад, при поясненні теми: «Папоротеподібні» можна сказати, що цвітуть папороті в липні. Але при вивченні теми «Загальна характеристика спорових рослин» обов’язково наголосіть, що в спорових рослин квітка не розвивається, бо для них характерне розмноження за допомогою спор.

«Питання до теми». При поясненні нового матеріалу вчителем учні самостійно формулюють питання на які будуть відповідати в кінці уроку або при узагальненні теми.

«Картинна галерея». Учитель вивішує на дошці малюнки або фотографії, які стосуються теми уроку. Об’єднавши учнів у групи, він прпонує їх представникам через деякий час назвати ознаки поняття, що зображені на картинах. Наприклад при вивчені теми «Суцвіття» (7 кл) «картинами» будуть рослини з  різними типами суцвіть. Учням можна запропонувати об’єднати їх у групи за певною ознакою (тип суцвітті, просте або складне).

«Диктант для шпигуна». Цей методичний прийом дозволяє розвивати зорову пам’ять, тренує уважність та відповідальність за кінцевий результат.

Клас поділений на команди. Текст диктанту ділять на стільки частин, скільки є команд. Аркуші з текстом прикріпляють якнайдалі від команди, для якої вони призначені. Один член з кожної команди стає «шпигуном». Він підходить до тексту (стільки разів, скільки потрібно), читає його, запам’ятовує, повертається до команди і диктує їм свою частину. Команди змагаються, перемагає та група, яка закінчить роботу раніше і без помилок. Для цього прийому можна використати умову задачі, яку потім необхідно розв’язати.

Вправа “Концентрація”

Клас об’єднується в групи. Кожна група отримує текст на аркушах. Аркуші перевернуті текстом униз. За сигналом учителя учні перевертають аркуші, читають протягом визначеного часу (1-2хв) текст, а потім знову перевертають аркуші та віддають їх учителю. Після цього кожен учень записує в зошиті те, що запам’ятав з тексту. Далі група записує спільний текст на окремому аркуші. Виграє та команда, що найбільш повно відтворить текст.

Вправа ”Бачено-небачено”

Вправа використовується під час вивчення термінів.

Учитель вивішує на дошці заздалегідь виготовлений плакат, на ньому різними кольорами великим і дрібним шрифтом, уздовж і поперек написано терміни (кількість  варіюється відповідно до теми). Після закінчення наперед обумовленого часу плакат знімається, а команди записують усі слова, що запам’яталися.

Потім команди обмінюються своїми записами для перевірки. Перевіряючи виправляють помилки, описки, і вписують “не побачені іншою командою слова”. Аркуші повертаються колишній команді – тепер уже для перевірки перевіряючи.

Вправа “Мім”

Учні читають запропонований текст. Учасники однієї команди мають зобразити будь – яке речення чи абзац пантомімою, а інша команда – здогадатися і пояснити, про що саме йдеться. Потім інша команда відтворює текст, а друга вгадує.

Вправа “Шпаргалка”

Учням пропонується прочитати текст. Необхідно передати його зміст за допомогою малюнків, умовних позначень або схем. Ці шпаргалки (підписані) віддаються вчителю. За бажанням учні підходять до вчителя і витягують шпаргалку. За цією шпаргалкою потрібно відтворити текст. Відзначаються найкращі шпаргалки та доповідачі.

Вправа «Охарактеризуй»

Учням пропонується охарактеризувати який-небудь об’єкт за планом:

1.Хто?Що?

2.Який?

3.Де знаходиться?

4.Що робить?

Наприклад:

1.Еритроцит

2.Червоний

3.В крові

4.Транспортує кисень і вуглекислий газ.

«Джигсоу»

Методика проведення уроку з використанням цієї педагогічної стратегії:

• Усі учні отримують однакове завдання (5 хв.).

•  Завдання поділяється на фрагменти (за кіль­кістю учнів у групі).

•  В «експертній групі» всі працюють над одним завданням — учаться його пояснити своїм друзям — кожен готується стати консультантом (10 хв.).

• Повернення в «домашні групи», де кожен консуль­тант пояснює друзям свою частину матеріалу (15 хв.).

•  3 допомогою вчителя виконується спільна пе­ревірка правильності виконання роботи, аналіз-корекція (10 хв.).

•  На наступному уроці доцільно провести само­стійну роботу з аналогічними завданнями для інди­відуального оцінювання учнів.

 

 

 

 

 

Узагальнення знань

Вправа  ”Біологічний бій”

Усі учні слухають інформацію вчителя. Перша команда вибирає ознаки, характерні для ряду Хвостаті Земноводні, а інша -  для ряду Безхвості земноводні. Відповіді записуються у формі цифрового шифру. Якщо учень припускається хоча б однієї помилки, він “вибуває” і не приносить команді балів. Кожен учень, який правильно відповість на всі запитання, приносить команді додаткові бали.

1.Передні та задні кінцівки розвинені однаково.

2.Тіло коротке.

3.Задні кінцівки розвинені набагато краще за передні.

4.Хвостовий відділ добре виражений.

5.Хвостовий відділ хребта перетворений на єдину хвостову кістку.

6.Серед представників ряду трапляється яйце живородіння.

7.Найбільш високоорганізовані земноводні, поширені на всіх континентах (за винятком Антарктиди).

8.Деякі земноводні цього ряду не завершують метаморфоз і набувають здатності до розмноження на личинковій стадії.

9.Лише на період розмноження переходять до водойм.

10.Видовжене тіло.

11.Квакша, піпа, філомедуза, ропуха, належать до ряду ......

12. Саламандра, тритон, сирени, протей належать до ряду ......

     Відповіді.

     Ознаки хвостатих земноводних: 1,4, 6, 8, 10, 12.

      Ознаки безхвостих земноводних: 2, 3,5,7,9,11

 

 

Квітка. Учитель малює на дошці квітку (серединка та пелюстки). Усередині записує основне поняття. Після цього він просить учнів назвати прояви й характеристики поняття й записує їх на пелюстках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Вірю – не вірю». Вчитель ставить питання, воно завжди починається словами: «Чи вірите ви, що…». Учні повинні погодитися з цим твердженням або ні, пояснивши свій вибір.

Наприклад (тема «Кровообіг»(9кл)):  Чи вірите ви, що по венах завжди тече венозна кров, а по артеріах артеріальна.

«Логічний ланцюжок». Перший учень ставить питання, відповідь на яке повинна складатись з одного – двох  слів,  другому учневі. Другий відповідає на нього і ставить питання третьому використовуючи своє слово – відповідь.

Наприклад:

1. Сукупність усіх кісток в організмі людини – це… (скелет)
2. Скелет голови – це  …(череп)
3. З’єднання кісток у черепі …(нерухоме)
4. Нерухоме з’єднання ще характерне для…(тазових кісток)
5. До тазових кісток кріпляться ..(кістки вільної нижньої кінцівки)
6. До кісток вільної нижньої кінцівки належать…  і т.д.

«Термінологічний ланцюжок». Учитель – 1-й учень, 1-й учень – 2-й учень (розкриває значення терміна і пропонує свій термін іншому учневі).

«Зайвий термін». З даного переліку термінів вибрати «зайвий» і пояснити свій вибір. Наприклад( тема «Водорості»(7 кл): 

Терміни:  пінулярія, табелярія, хлорелла, діатома.

Зайвим тут буде термін «хлорелла», бо це  водорость, яка відноситься до відділу Зелені водорості, а інші – Бурі водорості.

 «Впізнай мене». Учні об’єднуються у групи. Їм  роздаються фотографії або малюнки з зображенням певного організму (процесу). Вони порадившись(1-2 хв)  повинні  назвати цей організм і дати його коротку характеристику.

«Паспортний стіл». За ознаками організму потрібно визначити до якої систематичної одиниці він належить. Цей метод доцільно використовувати при вивчення різноманітності організмів. Наприклад, при вивченні теми «Клас Дводольні» можна використати такі завдання:

До якої родини належать рослини, що мають такі ознаки:

1. Стрижнева коренева система, пряме трав’янисте або дерев’янисте стебло, будова квітки: Ч5 П5 Т∞ М1(∞), соковитий плід.(Розові)
2. Стрижнева коренева система, прямостояче стебло, складні листки, квітка схожа на човник: Ч5 П5 Т9+1 М1, плід – біб.(Бобові)
3. Стрижнева коренева система, трави, квітка Ч4 П4 Т6 М1, плід – стручок або стручечок.(Хрестоцвіті)

«Хрестики – нулики».

     1      2        3     

               4   5        6

               7     8         9

Два учні виходять до дошки. По черзі кожен учень вибирає комірку, яка позначена певною цифрою (від1 до 9). Під кожною цифрою зашифроване запитання. Якщо учень на нього відповів, то в цій комірці він має право поставити позначку Х або О. Якщо учень не знає відповіді або відповів не правильно, то право поставити позначку переходить до іншого учня. Виграє той, хто перший заповнив вертикаль, горизонталь чи діагональ.

Ігровий прийом  «Місткий кошик»

Цей методичний прийом дуже доречний перед проведенням  тематичного оцінювання, оскільки грає роль розминки.

На аркуші паперу діти малюють кошик, на якому пропонується  написати терміни  з вивченої теми. Головне, щоб «кошик» був заповнений  доверху. Через певний час учитель зупиняє гру і просить одного з учнів  зачитати слова. Учні викреслюють назви, які повторюються в їх записах.

Переможцем виявиться учень, у якого більше за інших записано термінів,  тобто в якого найбільш місткий кошик для знань. 

Вправа “Слабка ланка”

Учитель пропонує пригадати всі нові терміни уроку. Перший учень називає один термін, другий попередній і свій, третій -  два попередні і свій і т.д. Порядок слів зберігається. Якщо учень помилився, то наступний не виправляє його, а говорить: Слабка ланка”. На узагальнюючих уроках такі ланцюжки можуть доходити до 20 і більше слів.

Вправа “Морський бій”

Учитель повідомляє, що на ігровому полі заховано слово, букви якого знаходяться у певних секторах. Щоб відгадати термін учні по черзі “стріляють”. Якщо влучив – відкривається буква, якщо ні – потрібно дати відповідь на запитання. Виграє команда , яка швидше відгадає термін і дасть його визначення. Учитель заздалегідь повинен приготувати питання, кількість яких відповідає кількості вільних секторів.

А	Б	В	Г	Д	Е
						1
						2
						3
						4
						5
						6

 

Вправа “Алфавіт”

Учні команди до кожної букви алфавіту повинні придумати слово з теми та скласти до нього запитання. Після виконання завдання команди обмінюються запитаннями і дають відповідь на них.

Наприклад: 7 клас Тема “Вегетативні органи”

А- Рослина, у якої стебло має видозміну – колючки ( акація)

Б- Росла, що має видозміну кореня коренеплід ( Буряк)

В-Зона кореня, в якій відбувається поглинання води ( Всисна)

Г- Рослина, що має чіпке стебло (Гарбуз)

Д - Внутрішня частина стебла (Деревина)

Е – Рослина з мутовчастим листкорозміщенням (Елодея) і т.д.

«Бараняча голова»

Допомагає засвоїти нову тер­мінологію. Наприкінці уроку дають завдання: згадати всі нові терміни уроку. Перший учень називає один термін, другий — попередній і свої, третій — обидва попередніх і свої тощо. Порядок слів збері­гається. Якщо учень помилився, наступний не виправляє його, а каже: „бараняча  голова”. На уроці, що завершує тему, ланцюжок термінів може   до­ходити до 20 і більше слів.

 

 

 

Література

1. Богданова О. К. Інноваційні підходи до викладання біології : навч. посіб. / О. К. Богданова. – Х. : Основа, 2003. – 128 с. – (Бібліотека журналу „Біологія” ; вип. 9).
2. Войтенко Т. Застосування інтерактивних технологій на уроках біології / Тетяна Войтенко // Біологія. Шкільний світ: газ. для вчителів біології. – 2009. – № 25. – С. 18-19.
3. Ланько О. М. Інтерактивні технології в розвитку творчих здібностей учнів на уроках та позаурочних заходах з біології / О. М. Ланько // Біологія : наук.- метод. журн. – 2010. – № 5. – С. 7-12 : ілюстр.
4. Ляшко В. Технології інтерактивного навчання на уроках біології / Віра Ляшко // Біологія і хімія в шк. : наук.-метод. журн. – 2004. – № 5. – С. 15-16.
5. Шулдик В. Інтерактивні технології навчання в дискусії на уроках біології / В.  Шулдик // Біологія і хімія в шк. : наук.-метод. журн. – 2005. – № 6. – С. 16-18.
6. Шулдик В. Інтерактивні технології навчання у грі на уроках біології / В. Шулдик // Біологія і хімія в шк. : наук.-метод. журн. – 2005. – № 4. –С. 17-20.
7. Шулдик В. Інтерактивні технології фронтального навчання на уроках біології  / В. Шулдик // Біологія і хімія в шк. : наук.-метод. журн. – 2005. – № 2. – С. 17-19.