Міністерство освіти та науки України

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Навчально - науковий інститут

«Українська інженерно - педагогічна академія»

Кафедра педагогіки, методики та менеджменту освіти

ВИПУСКНА РОБОТА:

на тему «Використання інтерактивних методів у психолого-педагогічній підгототовці здобувачів освіти»

Слухач курсів підвищення кваліфікації                                                      Вельможна О. П.

                                                                                                                                           (підпис)

Керівник роботи                                                                   к. пед. н., доц. Ковальська В. С.

                                                                           (підпис)

м. Харків - 2026

ЗМІСТ

    Вступ………………………………………………………………………………………..3

1. Розділ 1. Теоретична частина…………………………………………………..…..4-8
   1.1. Інтерактивні методи як педагогічна категорія……………………………….....4
   1.2. Психолого-педагогічні засади їх застосування…………...…………………….4
   1.3. Класифікація інтерактивних методів…………….………………………………..6
   1.4. Особливості застосування інтерактивних технологій у закладах професійної освіти………………………………………………………………………………..….7
2. Розділ 2. Методична частина…………………………………………………….10-11

2.1. Вихідні дані………………………………………………………………..….…10
2.2. Проєкт підготовки фахівця ………………………………….........................…10
2.3. Засоби наочності для проведення занять ………………………………….…..11

3. Розділ 3. Практична частина……………………………………………………...12-17
     3.1. Характеристика навчальної групи…………………………………….………..12
     3.2. Обґрунтування вибору інтерактивних методів……………...……………...…12
     3.3. План-конспект уроку з елементами УДН ………………………………..…....13
     3.4. Аналіз ефективності використаних методів……..…………………………….17    Висновки………………………………………………………………………………....18Список використаних джерел…………………………………………………………..20

Додатки………………………………………………………………………………..….21

ВСТУП

Сучасна система професійно-технічної освіти активно трансформується відповідно до викликів часу. Здобувачам освіти необхідні не лише професійні знання та уміння, а й розвинені комунікативні навички, здатність до взаємодії в команді, емоційний інтелект, уміння розв’язувати проблеми, адаптуватися до змін, здійснювати рефлексію власної діяльності. Саме тому питання психолого-педагогічної підготовки набуває особливої значущості.

Інтерактивні методи навчання посідають провідне місце в сучасному освітньому процесі. Вони передбачають активну участь здобувачів освіти, співпрацю, діалог, рефлексію, створення ситуацій, максимально наближених до професійної діяльності. На думку багатьох дослідників [6; 11; 12], інтерактивні технології підвищують рівень навчальної мотивації, сприяють розвитку критичного мислення й формуванню професійних компетентностей.

Актуальність теми зумовлена необхідністю підвищення ефективності психолого-педагогічної підготовки здобувачів освіти, удосконалення методів навчання та впровадження інноваційних інтерактивних форм роботи у закладах ПТО.

Об’єкт дослідження: процес психолого-педагогічної підготовки здобувачів освіти.

Предмет дослідження: інтерактивні методи навчання та їх використання у підготовці здобувачів освіти.

Мета роботи: обґрунтувати ефективність інтерактивних методів у психолого-педагогічній підготовці та дослідити можливості їх впровадження.

Завдання роботи:

1. Проаналізувати наукову літературу з проблеми інтерактивного навчання.
2. Визначити педагогічний потенціал інтерактивних методів у психолого-педагогічній підготовці.
3. Узагальнити особливості їх використання у закладах ПТО.
4. Описати фрагменти занять та провести аналіз їх педагогічної ефективності.

Розділ 1. Теоретична частина

1.1. Інтерактивні методи як педагогічна категорія

Інтерактивні методи навчання посідають важливе місце в сучасній педагогічній практиці, оскільки вони забезпечують активну взаємодію між викладачем і здобувачами освіти, стимулюють діалог, партнерство та співпрацю. У педагогічній літературі інтерактивне навчання трактується як форма організації освітнього процесу, у якій навчальна діяльність здійснюється шляхом взаємодії учасників, спрямованої на досягнення спільних цілей та результатів [11].

На думку О. Пометун, інтерактивне навчання відрізняється від традиційного тим, що роль викладача змінюється: він стає не джерелом знань, а фасилітатором, модератором, організатором пізнавальної діяльності здобувачів освіти [12]. Роль здобувача освіти також модернізується — він переходить з позиції пасивного слухача в позицію активного учасника, співавтора навчального процесу.

Характерною ознакою інтерактивних методів є створення таких педагогічних умов, які забезпечують рівноправну комунікацію, розвиток критичного та творчого мислення, формування навичок співробітництва. Дослідники зазначають, що під час інтерактивної взаємодії відбувається активне опрацювання знань, їх практичне застосування, що підвищує рівень навчальних досягнень і сприяє глибшому розумінню матеріалу [2; 6].

У контексті психолого-педагогічної підготовки інтерактивні методи набувають особливої важливості, оскільки саме вони створюють умови для моделювання реальних життєвих ситуацій, професійних соціальних ролей, аналізу поведінкових моделей, розвитку емоційного інтелекту та соціальних навичок.

1.2. Психолого-педагогічні засади застосування інтерактивних

Застосування інтерактивних методів ґрунтується на низці психолого-педагогічних концепцій, що визначають механізми пізнання, соціальної взаємодії та розвитку особистості.

Соціокультурна теорія Л. Виготського

У центрі підходу Виготського — поняття зони найближчого розвитку, згідно з якою навчання має випереджати розвиток і здійснюватися через співпрацю з іншими людьми [3]. Інтерактивні методи якраз і забезпечують таку співпрацю, створюючи умови для спільного вирішення завдань, обміну досвідом і взаємопідтримки.

Діяльнісний підхід (О. Леонтьєв, П. Гальперін)

Згідно з діяльнісною теорією, навчання стає результативним тоді, коли учень активно включений у процес і виконує пізнавальні дії. Інтерактивні методи передбачають виконання завдань, участь у дискусіях, рольових іграх тощо, що відповідає принципу діяльнісності.

Гуманістична педагогіка (А. Маслоу)

Гуманістичний підхід підкреслює цінність особистості, її унікальний досвід та потребу у самореалізації. Інтерактивні методи створюють атмосферу співпраці, довіри, прийняття, дають можливість кожному висловити свою думку, проявити ініціативу [9].

Комунікативний підхід

Більшість інтерактивних технологій має комунікативну спрямованість: здобувачі освіти вчаться слухати, аргументувати свою позицію, вести переговори, вирішувати конфлікти. Це надзвичайно важливо для підготовки фахівців, які працюватимуть у команді, взаємодіятимуть з клієнтами та колегами.

Таким чином, психолого-педагогічні основи інтерактивного навчання засвідчують його високу ефективність і необхідність у формуванні соціальних, комунікативних та когнітивних умінь здобувачів освіти.

1.3. Класифікація інтерактивних методів

У науковій літературі існує багато класифікацій інтерактивних методів. Найчастіше виділяють такі групи:

1) Методи кооперативного навчання

Спрямовані на організацію спільної діяльності:

• робота в парах;
• робота в малих групах;
• «карусель»;
• «Акваріум»;
• метод «Джигсоу» (мозаїчна робота).

Ці методи активізують взаємодію та сприяють розвитку командних навичок.

2) Дискусійні методи

Передбачають обмін думками, аналіз і критику ідей:

• дискусія;
• дебати;
• «Займи позицію»;
• «Мікрофон»;
• мозковий штурм.

Вони формують критичне мислення, аргументацію, комунікативну компетентність.

3) Ігрові технології

Відтворюють реальні ситуації або моделюють професійні ролі:

• рольові ігри;
• ділові ігри;
• ситуативно-рольові вправи;
• тренінгові ігри;
• психологічні вправи.

Ігрові методи допомагають підготувати здобувачів освіти до майбутньої професійної діяльності та розвивають емоційний інтелект.

4) Тренінгові методи

Застосовуються для формування соціально-психологічних компетентностей:

• тренінг комунікації;
• тренінг управління конфліктами;
• тренінг самопрезентації;
• вправи на рефлексію.

5) Методи проектного навчання

Передбачають створення продукту та захист результату:

• міні-проєкти;
• навчальні проєкти;
• творчі проєкти.

Метод проєктів розвиває відповідальність, ініціативність, аналітичне мислення [11].

1.4. Особливості застосування інтерактивних технологій в закладах професійної освіти

У закладах професійної (професійно-технічної) освіти інтерактивні методи мають особливе значення. За висновками дослідників [1; 7], їх застосування:

• підвищує мотивацію здобувачів освіти до навчання;
• забезпечує практичну спрямованість психолого-педагогічної підготовки;
• сприяє поглибленню міжособистісної взаємодії між учасниками освітнього процесу;
• формує професійні компетентності, такі як комунікативність, командна взаємодія, рефлексивність;
• знижує рівень тривожності, страху помилки, сприяє створенню психологічного комфорту.

Також інтерактивні методи ефективні для роботи з учнями різного рівня підготовки: вони дозволяють індивідуалізувати навчання та забезпечити участь кожного здобувача освіти.

У процесі психолого-педагогічної підготовки інтерактивні технології сприяють:

• аналізу поведінкових моделей;
• формуванню навичок саморегуляції;
• розвитку емпатії та емоційного інтелекту;
• навчанню конструктивної взаємодії в конфліктних ситуаціях.

Таким чином, інтерактивні методи є одним із ключових інструментів у підготовці сучасного здобувача освіти, який має володіти високим рівнем комунікативної та психологічної культури.

Розділ 2. Методична частина

2.1 Вихідні дані:

Спеціальність: викладач інформатики;
Навчальний заклад: Державний навчальний заклад “Куп’янський РЦПО”;
Освітній ступінь освіти: викладач вищої категорії, звання – старший викладач;
Дисципліна: «Інформатика»;

Місце навчальної дисципліни у навчальному плані викладача:

Визначається освітньою програмою, державним стандартом та робочою програмою, які регламентують зміст, обсяг, години та послідовність вивчення, інтегруючи її з іншими предметами для формування компетентностей, а викладач розробляє конкретні плани уроків, спираючись на ці нормативні документи. Інформатика є ключовою дисципліною, що розвиває цифрові навички та готує учнів до життя в інформаційному суспільстві. 

Мета вивчення дисципліни: формування інформаційної культури та інформатичної компетентності здобувачів освіти через надання теоретичних знань про апаратне/програмне забезпечення, а головне - розвиток практичних навичок ефективного використання сучасних комп’ютерних та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для розв'язання навчальних, професійних завдань та соціалізації в сучасному інформаційному суспільстві. 

2.2. Проєкт підготовки фахівця

•      постановка цілей заняття;
•      добір джерел інформації;
•      створення структурно-логічних схем;
•      план-конспект заняття;
•      матеріально-технічне забезпечення;
•      види контролю;
•      структура навчального заняття.

2.3. Засоби наочності для проведення занять

•      презентації;
•      плакати;
•      ментальні карти;
•      роздаткові матеріали;
•      демонстрація сервісів саморегуляції.

Розділ 3. Практична частина: досвід викладача інформатики ДНЗ «Куп’янський РЦПО»

3.1. Характеристика навчальної групи

 Навчальна група «Кухар. Кондитер» складається зі здобувачів освіти ІІІ курсу закладу професійної (професійно-технічної) освіти. У групі навчається 23 здобувачі, віком від 15 до 17 років. Більшість учасників групи мають середній рівень навчальних досягнень; близько третини демонструють високий рівень цифрової компетентності, активно користуються сучасними цифровими сервісами та цікавляться ІТ-сферою [11].

Навчання відбувається у дистанційному режимі навчання. Здобувачі мають практичний досвід роботи з Google Workspace, Canva, Microsoft Office, середовищами програмування Scratch Python, Блокнот (початковий рівень). Навчальна група характеризується достатньою мотивацією до практичних завдань, особливо тих, що пов’язані з творчістю, візуалізацією та цифровим контентом.

У групі переважає командний стиль взаємодії, здобувачі активно виконують роботу в парах і малих групах, демонструють відповідальний підхід до проєктної діяльності. Темп роботи — середній, але індивідуально різниться, тому застосування універсальних методів навчання, побудованих на варіативності та можливості вибору, сприяє підвищенню залученості кожного учасника [1].

3.2. Обґрунтування вибору інтерактивних методів

Для вивчення теми «Використання технологій Універсального дизайну навчання» на уроках інформатики було обрано інтерактивні методи, оскільки вони:

• підвищують мотивацію через активне залучення здобувачів;
• допомагають формувати цифрові компетентності, адже більшість методів поєднані з реальними ІКТ-інструментами;
• створюють умови для співпраці, що відповідає сучасним вимогам до професійної підготовки;
• дають змогу здобувачам працювати у власному темпі, обираючи зручний формат виконання;
• підтримують навчання через візуалізацію, моделювання, діалог [13].

Серед обраних методів:

• Метод «Думай—Об’єднуйся—Ділись» (Think–Pair–Share) - дає можливість кожному учню висловитись та проаналізувати інформацію до загального обговорення.
• Взаємонавчання в парах — забезпечує розвиток комунікаційних навичок та відповідальності.
• Освітні інтерактивні платформи (Kahoot, LearningApps) - сприяють швидкому зворотному зв’язку та формувальному оцінюванню [5; 8].
• Метод проєктів - ефективний у формуванні творчих та технічних навичок.
• Мікрогрупові обговорення й мозкові штурми - дозволяють генерувати ідеї та критично оцінювати інформацію.
• Візуальні мапи та інфографіка - активізують сприйняття й допомагають структурувати матеріал [10].

Обрані методи є універсальними та підходять для будь-якої групи, не потребуючи індивідуальних адаптацій, але забезпечуючи гнучкість і доступність навчання, що відповідає принципам УДН.

3.3. План-конспект уроку з інформатики з елементами УДН

Тема: Мова гіпертекстової розмітки з викоримтанням ШІ.

Тип уроку: Комбінований (вивчення нового матеріалу + практична робота з AI)

Обладнання: ПК з доступом до Інтернету, браузер, ChatGPT (або інший безпечний AI-асистент), блокнотний редактор (Notepad, Visual Studio Code)

Мета уроку:

Навчальна:

• Ознайомити учнів із поняттям HTML (HyperText Markup Language).
• Розкрити структуру HTML-документа та призначення основних тегів.

Розвивальна:

• Формувати навички створення та редагування простих вебсторінок.
• Розвивати логічне мислення, креативність та цифрову грамотність.

Виховна:

• Виховувати відповідальність та культуру роботи з інформацією.
• Формувати навички безпечного використання штучного інтелекту в навчанні.

Хід уроку

1. Організаційний момент (2–3 хв.) (Додаток 1)

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.
Коротке обговорення:

«Які сайти ви відвідуєте найчастіше і як ви думаєте, з чого вони створені?»

2. Актуалізація знань (5 хв.)

Викладач ставить запитання:

• Що таке веб-сторінка? (електронний документ, який доступний у мережі Інтернет і відображається за допомогою веб-браузера)
• Що означає слово “markup”? (розмітка)
• Які програми можна використати для створення сайтів? (Wix, Weblium, WordPress, Squarespace, Adobe Dreamweaver, WYSIWYG Web Builder)

3. Пояснення нового матеріалу (15 хв.)

Визначення:

HTML (HyperText Markup Language) — мова гіпертекстової розмітки, за допомогою якої створюють структуру вебсторінок. (Рис. 1)

Основні елементи HTML-документа:

<!DOCTYPE html>

<html>

  <head>

    <title>My First Web Page</title>

  </head>

  <body>

    <h1>Welcome to My Website</h1>

    <p>This is my first paragraph.</p>

    <a href="https://www.example.com">Visit Example</a>

  </body>

</html>

Пояснення тегів:

• <html> – початок HTML-документа
• <head> – службова інформація
• <title> – заголовок сторінки
• <body> – вміст сторінки
• <h1> – заголовок
• <p> – абзац
• <a> – гіперпосилання

Рис. 1

4. Використання штучного інтелекту (10 хв.)

Здобувачі освіти об’єднуються в групи і працюють із ChatGPT (або іншим AI-асистентом):

Завдання: Міні-проєкт «Моє хобі»

1. Уведіть запит: “Створи просту веб-сторінку HTML з інформацією про моє хобі (англійською мовою)”
2. Проаналізуйте код, який запропонує AI.
3. Скопіюйте код у Notepad (Блокнот).
4. Збережіть файл із розширенням .html і перегляньте результат у браузері.

Пояснення викладача:

«Штучний інтелект допомагає створити код, але ви маєте його зрозуміти та вміти редагувати»

5. Закріплення матеріалу (10 хв.)

Активний метод: «Мозковий штурм»

1. Що означає HTML?
2. Яка структура HTML-документа?
3. Для чого використовується тег <a>?
4. Які правила безпечного використання AI у навчанні?

 6. Підсумок уроку (3 хв.)

Активний метод: брейнштормінг в Google Meet

Викладач ставить запитання:

1. «Як AI може допомагати програмістам і веб-дизайнерам?»
2. «Які нові знання ви здобули сьогодні?»

7. Домашнє завдання

1. Створити власну вебсторінку з описом майбутньої професії.
2. За бажанням — використати AI для генерації структури сторінки.
3. Переконатися, що код написано без помилок і збережено у форматі .html.

3.4. Аналіз ефективності використаних методів

Обрані інтерактивні методи навчання продемонстрували високу ефективність у роботі зі звичайною навчальною групою. Позитивні результати проявилися в таких аспектах:

• Підвищення активності: понад 80% здобувачів брали участь у групових формах роботи, що свідчить про зростання залученості. [6].
• Покращення якості навчальних продуктів: презентації та інфографіка мали більш чітку структуру, логіку та кращий візуальний дизайн.
• Зростання навичок командної роботи та комунікації: учні самостійно розподіляли ролі та відповідальність.
• Зменшення тривожності під час виступів завдяки використанню мікрогрупових презентацій.
• Покращення цифрових компетентностей: здобувачі навчилися використовувати Canva, інтерактивні платформи та різні формати подання інформації.
• Універсальність методів: інтерактивні інструменти були успішно засвоєні всіма здобувачами незалежно від рівня попередньої підготовки.

Таким чином, інтерактивні методи та елементи Універсального дизайну навчання сприяли підвищенню якості освітнього процесу, розвитку самостійності, критичного мислення та креативності здобувачів освіти [3].

ВИСНОВКИ

У ході виконання випускної роботи було досліджено особливості використання інтерактивних методів у психолого-педагогічній підготовці здобувачів освіти та визначено їх вплив на формування мотивації, пізнавальної активності, комунікаційних умінь і цифрових компетентностей майбутніх фахівців. Проведений аналіз літературних джерел, сучасних підходів до організації освітнього процесу та власний педагогічний досвід дозволили зробити такі узагальнення.

1. Інтерактивні методи є невід’ємною складовою сучасного освітнього процесу, оскільки забезпечують активну участь здобувачів у навчанні, сприяють розвитку критичного та творчого мислення, формують уміння працювати в команді. Вони повністю відповідають вимогам реформування професійної освіти та компетентнісного підходу.
2. Встановлено, що ефективність інтерактивних методів значно зростає за умови використання принципів універсального дизайну навчання (УДН), які забезпечують варіативність навчального матеріалу, можливість вибору форм діяльності та способів демонстрації результатів, а також створюють комфортне освітнє середовище для всіх здобувачів.
3. Практичний досвід упровадження методів «Думай—Об’єднуйся—Ділись», мозкового штурму, роботи в парах і малих групах, елементів проєктної діяльності, та інтерактивних цифрових платформ показав, що більшість здобувачів охоче залучаються до активної взаємодії, демонструють підвищення інтересу до теми й покращення результатів навчальної діяльності.
4. Аналіз виконаних практичних завдань засвідчив, що інтерактивні методи позитивно впливають на якість створюваних навчальних продуктів (презентацій, інфографіки, структурних схем), сприяють розвитку візуального та логічного мислення, підвищують здатність до структурування інформації.
5. Використання інтерактивних підходів сприяло формуванню важливих психолого-педагогічних компетентностей, а саме: усвідомленню різних стилів навчання, здатності до рефлексії, навичок ефективної комунікації, уміння вирішувати проблеми та приймати обґрунтовані рішення.
6. Результати роботи показали, що інтерактивні методи навчання можуть бути успішно впроваджені у психолого-педагогічну підготовку здобувачів професійної освіти без додаткових складних умов, системно та доступно, забезпечуючи реальне підвищення якості освітнього процесу.

Узагальнюючи вищезазначене, можна зробити висновок, що використання інтерактивних методів у поєднанні з елементами універсального дизайну навчання значно підвищує ефективність освітнього процесу, сприяє формуванню ключових умінь і компетентностей здобувачів, забезпечує їхню пізнавальну активність, самостійність і готовність до професійної діяльності. Отримані результати доцільно застосовувати у практиці викладання психолого-педагогічних дисциплін у закладах професійної освіти та рекомендувати для ширшого впровадження в освітній процес ДНЗ «Куп’янський РЦПО».

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Андрєєв В. І. Педагогіка: тренінг творчості. - Казань: Центр інноваційних технологій, 2014.

2.  Бондаревська Є. В. Педагогіка розвитку особистості: інтерактивні методи. - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2011.

3. Виготський Л. С. Мислення і мова. - Київ: Вища школа, 1999.

4. CAST (Center for Applied Special Technology). Universal Design for Learning: Guidelines. - 2018.

5. Kahoot! - Інтерактивна платформа для освітніх вікторин. - Режим доступу: https://kahoot.com.

6. Кларін М. В. Інтерактивне навчання: сутність і принципи. - Москва: Педагогіка, 2010.

7. Коваль Т. І. Інтерактивні методи навчання у ПТО: теорія і практика. - Київ: Педагогічна думка, 2017.

8. LearningApps.org - Освітня онлайн-платформа для створення інтерактивних вправ. - Режим доступу: https://learningapps.org.

9. Маслоу А. Г. Мотивация и личность. - Санкт-Петербург: 2008.
(класичне видання: «Motivation and Personality», 1954)

10. Ніколаєва С. Ю. Візуалізація в навчанні: інфографіка, ментальні карти, діаграми. - Тернопіль: Мандрівець, 2020.

11. Полат Є. С. Метод проектів у навчальному процесі. - Москва: Академія, 2012.

12. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Інтерактивні технології навчання: теорія та практика. - Київ: А.С.К., 2004.

13. Пометун О. І. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. - Київ: Видавництво А.С.К., 2005.

14. Савченко О. Я. Дидактика та методика сучасного уроку. - Київ: Освіта, 2015.

Додаток 1