Використання краєзнавчого матеріалу на уроках англійської мови

Пироженко Олена Василівна,

викладач іноземної мови,  вищої кваліфікаційної категорії

відокремленого структурного підрозділу

«Роменський фаховий коледж

Сумського Національного Аграрного Університету»

 

ВИКОРИСТАННЯ КРАЄЗНАВЧОГО МАТЕРІАЛУ

НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

 

Постановка проблеми. З самого дитинства нас вчили:” Люби і поважай свій рідний край ”. Така проста і в той же час мудра істина дає нам можливість задуматися і знайти відповіді на питання: Хто я? звідки моє коріння? Що я знаю про минуле свого народу? Адже народна мудрість говорить, що в людини немає майбутнього якщо, вона не знає свого минулого.

Тобто, ми знову і знову переконуємося в тому, що вивчення народних звичаїв, традицій, історії і культури рідного краю є одним з найважливіших завдань навчально – виховного процесу.

А якщо згадати процес вивчення іноземної мови, використання краєзнавчого матеріалу є елементом швидшого, якіснішого засвоєння іншомовного матеріалу. Воно також сприяє досягненню мети вивчення іноземної мови – оволодіння студентами іншомовною, комунікативною компетенцією. Людина, яка розмовляє іноземною мовою, безперечно знає та поважає традиції і звичаї свого народу, більш здатна до активного способу життя.

Мета статті – висвітлити окремі аспекти використання краєзнавчого матеріалу під час вивчення іноземної мови та окреслити його значення у житті людини. Метою навчання іноземної мови – є формування комунікативної компетенції студентів. Соціокультурна компетенція є одним з компонентів комунікативної компетенції і складає сукупність фонових і краєзнавчих знань, моделей мовленнєвої та не мовленнєвої комунікативної  поведінки, володіння певним соціокультурним мінімумом, а також вмінням і навичками їх практичного використання під час іншомовного спілкування в діалозі культур.

Аналіз останніх публікацій. До проблеми використання краєзнавчих матеріалів у навчально-виховному процесі у різні часи звертались видатні педагоги О. Духнович, Б. Грінченко, К. Ушинський, С. Русова, Г. Ващенко, А. Макаренко, В. Сухомлинський.

На жаль, в методиці вищої школи сьогодні цьому питанню приділяється недостатньо уваги як в теоретичному, так і практичному аспектах. Незважаючи на існуючу тенденцію зменшення кількості аудиторних  годин на вивчення предмету «Іноземна мова»,  проблема використання краєзнавчого матеріалу у процесі вивчення іноземної мови є актуальною, важливою і невід’ємною складовою навчально-виховного процесу у коледжі. Ії значення полягає у пробудженні інтересу студентів до навчальнихзанять, підвищенні їх пізнавальної активності, розширенні кругозору, набутті навичок самостійної роботи, креативності у відборі, оформленні і доведенні інформації до аудиторії.

Виклад основного змісту. Використання краєзнавчого матеріалу на заняттях англійської мови є важливим аспектом не лише у підвищенні рівня знань мови, але й у вивченні історії рідного краю, його традицій та звичаїв.

 Саме краєзнавство може стати важливим джерелом стимулювання інтересу до вивчення іноземної мови, дозволяє студентам орієнтуватися в розмові на ті факти та відомості, із якими вони зіштовхуються в повсякденному житті, в умовах існування в рідній для них культурі.

Використання місцевого і регіонального матеріалу при навчанні іноземних мов розширює кругозір студентів, розвиває їх пізнавальний інтерес, допомагає у виборі професії і є одним із засобів підвищення рівня позитивної мотивації навчання. Не знаючи своєї рідної культури, не люблячи її, не можна зрозуміти і полюбити іншу культуру.

Тільки той, хто відчуває красу, силу і багатство рідного краю, хто знає і шанує звичаї і традиції свого народу і дбайливо ставиться до них, може розуміти і поважати культуру інших народів.

У сучасній методиці викладання краєзнавства розроблено систему, що включає ряд етапів та різноманітні форми і методи її реалізації.

Перший етап (підготовчий) передбачає орієнтовні поради щодо вибору студентами теми дослідження історії рідного краю. Вона повинна:

- мати важливе освітньо-виховне значення;

- бути тісно пов`язана з навчальною програмою;

- сприяти глибокому розумінню загальних закономірностей процесу й особливостей історичного розвитку краю;

- мати новизну і актуальність;

- відображати єдність цивілізаційного й культурного підходів при її дослідженні;

- враховувати диференційований підхід до студентів.

Другий етап (освітньо-пізнавальний) передбачає рекомендації щодо організації і проведення краєзнавчого дослідження у такій послідовності:

- вибір теми, визначення мети і завдань дослідження;

- розроблення загального плану роботи;

- підготовка програми збирання і систематизації краєзнавчих матеріалів;

- розподіл пунктів плану теми, видів роботи і встановлення строків виконання;

- визначення форм, методів і прийомів роботи;

- встановлення строків підбиття підсумків з кожного розділу теми;

- вивчення різноманітних джерел з теми дослідження;

- виявлення і вивчення документальних джерел, які зберігаються в місцевих архівах, музеях;

- пошук учасників історичних подій, очевидців, що мають відношення до проблеми дослідження;

- збирання предметів матеріальної і духовної культури, перевірка їх достовірності;

- науково-методичне оформлення зібраного матеріалу;

- використання зібраного і опрацьованого дослідницько-краєзнавчого матеріалу в навчально-виховному процесі коледжу.

Синхронно другий етап роботи зі студентами передбачає формування практичних умінь і навичок роботи з першоджерелами на факультативному занятті, в місцевому архіві, музеї, бібліотеці, участь у походах, тематичних екскурсіях.

Краєзнавчий матеріал, як важлива складова системи знань виступає засобом конкретизації загальноісторичних подій і засобом активізації пізнавальної діяльності студентів.

Зміст і обсяг краєзнавчого матеріалу при вивченні іноземної мови визначається, насамперед, вагомістю місцевих подій, видатних постатей,  визначних історичних пам’яток в історії держави, історичними умовами розвитку краю, ступенем його дослідженості.

Саме тому на заняттях з англійської мови ми насамперед застосовуємо проблемно-творчі завдання. Пошук передбачає:

-         Пошук в Інтернеті;

-         Самостійну роботу зі словниками, довідниками, газетами та журналами.

-         Проведення аналогій між поняттями та визначеннями;

-         Збір інформації та її опрацювання;

-         Вибір конкретної, головної інформації з тексту;

-         Дискусія – з метою виявлення певної точки зору;

-         Проектна робота;

-         Рольова гра;

-         Пошук найкращої ідеї в результаті мозкової атаки.

Вивчення іноземної мови передбачає обов’язкове вивчення культурної спадщини своєї країни, а не лише інших країн. Дуже прикро, але часто студент, який володіє іноземною мовою може більше розповісти про звичаї та традиції іншого краю, ніж своєї Батьківщини.

Форми та методи використання краєзнавчого матеріалу у процесі вивчення іноземної мови можуть бути різноманітними. Це і заслуховування доповідей за визначеною тематикою на засіданнях краєзнавчого гуртка в позааудиторний час, проведення науково-практичних конференцій. Використання краєзнавчого матеріалу на нетрадиційних заняттях, який, за правило, відіграє допоміжну роль, може бути ілюстрацією того чи іншого теоретичного положення, подій, конкретизацією та підтвердженням загальноісторичного матеріалу, доповненням. Але всьому цьому передує значна об’ємна співпраця викладача і студента, що включає в себе безліч елементів.

Значний ефект мають тематичні екскурсії до краєзнавчого музею. Такі екскурсії проводяться відповідно до теми, що вивчається чи присвячується визначним датам в історії краю чи України.

Традиційними стали екскурсії до Роменського краєзнавчого музею.           Одна з них присвячена двохсотріччю від дня народження Великого Кобзаря. Цікава розповідь, фотодокументи, наочність музейної експозиції підвищують цікавість, посилюють сприйняття, факти і події краще запам’ятовуються. Так, наприклад, в цьому році була проведена тематична екскурсія в місцевий краєзнавчий музей, присвячена 205-річчю з дня народження видатного українського поета, культурного діяча – Тараса Григоровича Шевченка. Не обминули ми своєю присутністю і село Пустовітівку – батьківщину останнього кошового отамана Запорізжської Січі – Петра Калнишевського. Протягом таких екскурсій ми не лише формуємо почуття патріотизму, поваги до звичаїв і традицій свого народу, але й на основі цього матеріалу можемо сміливо формувати комунікативну компетенцію у студентів.  Важливе навчально-виховне значення у вивченні краєзнавчого матеріалу має демонстрація документального матеріалу за допомогою ТЗН. Це можуть бути слайди-фотографії, фотодокументи, а також документальні кінофільми. Виділити час на це – цілком доречно.

Неабияку зацікавленість студентів викликають екскурсії по рідному місту, розповідь про історичне минуле безпосередньо на місцях події. Якщо такої можливості не передбачається, використовується слайди – фотодокументи. Коли студенти залучаються до роботи з краєзнавчим матеріалом, досягається ще одна важлива мета – прилучення студентів до пошукової, дослідницької роботи. Особливого сенсу вона набуває, коли студенти проводять власне опитування, спілкуються з очевидцями подій, знайомляться з родоводом своєї сім’ї, аналізують, ілюструють матеріал фотодокументами і виступають перед студентською аудиторією з науково-пошуковим дослідженням на занятті.

Звичайно,  важливу роль відіграє подання   краєзнавчої інформації на заняттях, відомостей про рідний край, про культурні пам’ятки рідного міста у вигляді мікротекстів чи текстів на додаткове розглядання, складання проектів, інтерактивних ігор на тему рідного міста, що надасть ефективності засвоєння матеріалу про іноземну культуру. Важливу роль відіграє поза аудиторна та  гурткова робота, де можна створювати проекти, використовуючи краєзнавчий матеріали та поглиблюючи знання з іноземної мови.

Якщо співвіднести елементи змісту іноземної культури із аспектами навчання, можна визначити компоненти іншомовної культури як цілі навчання:

 1)  навчальний аспект – соціальний зміст мети. Даний аспект включає в себе оволодіння іноземною мовою як засобом міжособистісного спілкування, а також набуття навичок самостійної роботи, як процес вдосконалення рівня іншомовної культури;

 2)  пізнавальний аспект – лінгвокраєзнавчий зміст мети. Використовується як засіб збагачення духовного світу особистості та реалізується переважно на базі рецептивних видів діяльності: читання та аудіювання.

 3) розвиваючий аспект – психологічний зміст мети. До даного аспекту входить головна мета – розвиток мовленнєвих здібностей, психічних функцій, вмінь спілкуватися, відповідного рівня мотивації, яку треба наполегливо та систематично розвивати спеціальними засобами, в даному випадку, дуже корисною буде краєзнавча інформація.

 4)  виховний аспект – педагогічний зміст мети. Навчання іноземній мові та одночасно культурі являє собою засіб виховання з усіх боків.

Виховання підростаючих поколінь відповідає потребам етнокультурного відродження та розвитку українського народу, передбачає надання їм широких можливостей для пізнання своєї історії, традицій, звичаїв, мови, культури, формування почуття національної гідності.

Головна мета впровадження краєзнавства:

- набуття молодим поколінням соціального досвіду;

- успадкування духовних надбань українського народу;

- досягнення високої культури міжнаціональних взаємин;

- формування у молоді рис громадянина Української держави;

- розвиненої духовності;

- моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.

Процес виховання органічно пов'язаний з процесом навчання молоді, опанування основами наук, багатством національної та світової культури.

Незважаючи на всі аспекти використання краєзнавчого матеріалу, слід пам’ятати, що є безліч особливостей над його опрацюванням.

Для виконання наміченої мети постають наступні завдання:

 1. Провести системний аналіз краєзнавства як науки та діяльності.

 2. Визначити методичні задачі використання краєзнавчого матеріалу.

 3. Дослідити роль краєзнавчого матеріалу у забезпеченні міжкультурної комунікації.

 4. Проаналізувати мотиваційну дію краєзнавчого матеріалу у формуванні міжкультурної компетенції.

 5. Розглянути модель формування міжкультурної компетенції з використанням знань із краєзнавства.

Краєзнавчий матеріал, який ми використовуємо на заняттях з іноземної мови, базується не лише на навчально – пошуковій роботі, але й на значній об’ємній трудомісткій роботі. Адже при вивченні іноземної мови ми використовуємо його на іноземній мові.

Тому на заняттях англійської мови, так, як і на інших заняттях, потрібно впроваджувати елементи краєзнавства та виконувати наступні завдання:

-         філософсько-світоглядна підготовка студентів, допомога їм у визначенні сенсу життя;

-         формування в студентів основ наукового світогляду, пізнавальної активності й культури розумової праці, вироблення вміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй практичній діяльності;

-         розвиток почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам’яток, активна діяльність студентів з поліпшенням умов життя в рідній місцевості;

-         формування навичок самоврядування;

-         формування політичної культури студентів, об’єктивних уявлень про історію розвитку суспільства;

-         розвиток моральних почуттів і рис особистості: доброти, справедливості, честі, гуманності, поваги до себе й інших;

-         вироблення свідомого ставлення до праці;

-         формування в студентів розуміння, що людина – частина природи, залучення молоді до активної екологічної діяльності;

-         формування основ естетичної культури, розвиток художніх здібностей і почуттів особистості;

-         фізичне вдосконалення – розвиток потреби у здоровому способі життя; гармонійний розвиток духовного, фізичного та психічного здоров’я.

Звісно, що тільки захоплений справою може захопити інших. Навчити студентів творчо мислити може лише той викладач, який сам творчо підходить до організації їх діяльності. Запорукою успіху є взаємовідносини з студентами. Важливо зрозуміти кожного, вміти бачити їхні очі, не губити хід їх думок, «крокувати» разом з ними, навчати, виховувати кожним своїм уроком, вчити їх вчитися, включати кожного в активну мовленнєву діяльність, розвивати їх творчу ініціативу. Разом з ними радіти і дивуватись новому, спостерігати, сприймати, осмислювати, аналізувати, оцінювати, робити висновки, підводити підсумки. На занятті бути одним цілим, зацікавленими і працездатними, цілеспрямовано йти до вирішення поставлених задач. Дуже важливо вміти своєчасно надати студентові необхідну допомогу, зберігши при цьому максимум його самостійності, підкресливши, що він творець свого «Я».

Всього цього можна досягти займаючись краєзнавчою роботою, розробляючи краєзнавчі проекти.

Висновки. В результаті здійснення лінгвокраєзнавчого підходу на заняттях іноземної мови відбувається оновлення деяких компонентів змісту навчання. Викладач здійснює підбір для заняття, наприклад, актуальні та аутентичні тексти для аудіювання та читання. Ці тексти мають велику пізнавальну та лінгвокраєзнавчу цінність. Викладач використовує ілюстрований матеріал для розкриття змісту пропонованих текстів (листівки, мапи, меню, рекламні проспекти). Цілеспрямована робота по реалізації лінгвокраєзнавчого аспекту на заняттях іноземної мови сприяє, з одного боку, підвищенню інтересу до предмету, а з іншого – створює позитивну мотивацію при засвоєнні мовних засобів та при набуванні культурознавчої та краєзнавчої інформації за допомогою та на основі цих засобів. Це призводить до розвитку та вдосконаленню в студентів лінгвокраєзнавчої мотивації. Така цілеспрямована та постійна робота по реалізації лінгвокраєзнавчого підходу на заняттях іноземної мови дозволяє систематизувати види вправ, за допомогою яких викладач навчає студентів діставати із різних джерел необхідну інформацію.

Отже, використання краєзнавчого матеріалу забезпечує стійкий очікуваний результат в області практичних навичок та вмінь на іноземній мові. З одного боку, створюється міцна система навичок та вмінь з практичного використання іноземної мови як засобу міжособистісного та міжкультурного спілкування, а з іншого боку, студенти набувають корисних знань, що їм знадобляться в майбутньому.

Використання краєзнавчої інформації як мотиваційного засобу при навчанні іноземної мови робить свій певний внесок у формування різних видів компетенції студентів: мовну, мовленнєву, лінгвокраєзнавчу.