Використання логічних схем на уроках української літератури

Використання логічних схем на уроках літератури

Петрусь І.В., викладач, спеціаліст І категорії

Вікові фізіологічні особливості підлітків характеризуються інтелектуальним дозріванням, провідна роль в якому належить розвитку процесів мислення та пам’яті.  Освітня діяльність створює сприятливі умови для переходу мислення учнів до вищих рівнів, а саме абстрактного та усвідомленого. Підліткам властиво більш усвідомлено оволодівати логічними операціями. Наукові поняття стають не тільки предметом вивчення, а й інструментом пізнання, аналізу й синтезу. Саме здатність логічно мислити стає джерелом критичного ставлення до засвоюваних знань. Для навчально-пізнавальної діяльності підлітків характерною є систематизація знань і встановлення логічних зв’язків.

Саме тому для оптимізації навчального процесу та систематизації програмного матеріалу з української літератури доцільним є застосування логічних схем, адже мислення підлітків налаштоване не сприйняття будь-яких знаків-сигналів, представлених на схемі, та здатність здійснювати різні розумові операції за їх допомогою.

Метою доповіді є з’ясування  доцільності використання логічних схем у освітньому процесі учнів ПТНЗ, застосування логічних схем як засобу візуалізації знань на уроках української літератури, а також ознайомлення з досвідом роботи використання логічних схем на різних етапах уроку української літератури.

Аналіз науково-педагогічної, психологічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми свідчить, що проблемою використання логічних схем займалися різні учені, а саме: О. Асмолова, А.Вербицький, З.Калмикова, Л.Рибалко, М.Ахметов, Н.Манько, Л.Бутенко, М. Холодної та інших. Використання опорних сигналів – це основні елементи методики В.Ф.Шаталова.  Методична система В.Ф.Шаталова включає в себе: розгорнуте пояснення вчителя; стислий виклад учбового матеріалу по плакату з опорними сигналами; вивчення опорних сигналів кожним учнем по роздатковому матеріалу; робота з підручником і листком з опорними сигналами вдома; письмове відтворення опорних сигналів на наступному уроці; відповіді за опорними сигналами; постійне повторення і поглиблення знань.

У методиці існує кілька визначень опорних сигналів в освітньому процесі: опорні конспекти (ОП), опорно-логічні схеми (ОПС), логічні схеми (ЛС).

В методиці української літератури логічна схема (ЛС) – це різновид опорної схематичної наочності, в якому поєднуються своєрідні знаки-сигнали з короткими записами, що несуть необхідну інформацію про певний художній твір, образи твору або теорію літератури до даного твору. Знаки-сигнали можуть бути у вигляді геометричних фігур, різноманітних стрілок, літер, візерунків, символів.

Робота з логічною схемою – це універсальний сучасний навчальний засіб. Універсальність логічних схем полягає в тому, що вони мають широке коло призначення: для вивчення нової теми, для формування навичок, для систематизації та узагальнення знань, для контролю знань. Аналіз досвіду багатьох учителів показав, що використання логічної схеми на уроках літератури дозволяє учням вільніше орієнтуватися під час аналізу художнього твору в проблемних ситуаціях, легше засвоювати оглядові теми, робити висновки, давати характеристику героям.

У навчальному процесі виокремлюють три рівні засвоєння навчальної інформації: репродуктивний, продуктивний та творчий.

Репродуктивний рівень передбачає процес засвоєння інформації, іншими словами – інформаційне навчання. Для цього використовують представлення фактологічного матеріалу у вигляді структур, системи чи опорні схеми.

Продуктивний рівень спрямований на інтелектуальну спроможність учнів, їхню репродуктивно-перетворювальну і продуктивну діяльність.

Творчий рівень передбачає уміння самостійно виявляти проблему і створювати логічні схеми самостійно до запропонованої теми.

Приступаючи до складання ЛС з української літератури, окрім технологічних вимог, дотримуюся освітніх критеріїв, які визначають зміст і призначення ЛС як засобу навчання й розвитку.

За цими критеріями:

− зміст ЛС повинен відповідати освітньому рівню здобувачів освіти;

− використання ЛС має сприяти досягненню навчальної мети (засвоєнню питань історії, теорії літератури, проникненню в ідейно-тематичний зміст, проблематику художнього твору, усвідомленню його композиційних особливостей, осягненню зв’язків і співвідношень між героями й подіями тощо); сприяти розвитку вмінь і навичок виконувати різні розумові операції; кращому запам’ятовуванню освітнього матеріалу;

− ЛС має слугувати дидактичним матеріалом в організації самостійної роботи здобувачів освіти  у класі і вдома;

− використання ЛС має сприяти створенню проблемних ситуацій, проведенню пошукової роботи; бути засобом урізноманітнення подання навчального матеріалу для активізації навчального процесу.

Логічні схеми на уроках української літератури мають широке коло призначення і тому їх можна розподілити на оглядові та навчальні ЛС:

Оглядові логічні схеми – це схеми, які застосовуються при вивченні оглядових тем і дають можливість сформувати загальне уявлення про ті чи інші явища української літератури другої половини ХІХ – початку ХХ століття, охопити поглядом епоху, митців, які творили в ній, їхню творчість та її тематику, основні принципи творення літератури, уявлення про літературні напрямки, течії, їх ознаки та особливості. Інформація на схемі розміщена у певній логічній послідовності. Як правило, в ній відображається головне, найбільш значуще, те, що необхідне для усвідомлення матеріалу та подальшого його відтворення.

Навчальні логічні схеми – це схеми, які можна використовувати з різною метою і на різних етапах уроку. Приклад оглядових та навчальних логічних схем можна побачити на слайді.

Логічні схеми на уроках української літератури можна використовувати на різних етапах уроку і залежно від складності завдання, його проблемності  та творчого характеру засвоєння навчального матеріалу з української літератури відбувається на репродуктивному, продуктивному та творчому рівнях

1. Етап вивчення нової теми. Так, при вивчені теми: «Леся Українка, огляд життя і творчості», «Микола Вороний, огляд життя і творчості», «Олександр Олесь, огляд життя і творчості» учні працюють із логічною схемою. Ефективність використання ЛС на цьому етапі уроку полягає в тому, що за короткий проміжок часу учні опрацьовують отриманий дидактичний матеріал і встановлюють логічні зв’язки між певними галузями життя і творчості конкретного письменника. Такий вид діяльності відповідає репродуктивному рівню засвоєння знань.
2. Етап узагальнення і систематизації знань. Завдання з використанням логічних схем на цьому етапі уроку відносяться і до репродуктивного і до продуктивного рівня засвоєння знань. Вони сприяють розвитку інтелектуальних операцій в здобувачів освіти (аналізу, синтезу, узагальненню, порівнянню, класифікації, виявленню подібності чи відмінності тощо).

Наприклад, при вивченні образної системи повісті «Земля» Ольги Кобилянської учні працюють із логічною схемою, аналізуючи сюжет та проблематику твору, причинні зв’язки поведінки та вчинків головних героїв.

Так, при вивченні твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні» Панаса Мирного здобувачам освіти пропонується логічна схема «Історія падіння Чіпки.

Позитивною рисою застосування ЛС на цьому етапі уроку є те, що вони полегшують роботу на уроці, так як містять необхідний теоретичний матеріал і пояснення до нього.

Також логічні схеми можна використовувати на етапі контролю знань (під час проведення тематичних контрольних робіт, поточному опитуванні), який передбачає такі види роботи:

- завдання учневі – дати відповідь на запитання за допомогою ЛС – це завдання репродуктивного рівня засвоєння знань:

Наприклад, при вивченні новели «Камінний хрест» Василя Стефанника, учні отримають схему і завдання – проаналізувати символічне значення образів.

Завдання продуктивного рівня – виправити помилки на поданій схемі, доповнити схеми Іншим прикладом використання логічних схем на етапі контролю знань є логічні схеми, що містять пропуски, які необхідно заповнити. Приклад таких схем – на слайді.

Завдання творчого  рівня - скласти ЛС на тему, що задана вчителем.  Так, при вивченні творчості Ліни Костенко, а саме роману «Маруся Чурай», учням пропонується скласти логічну схему, яка б включала особливості композиції роману.

Вважаю, що важливим моментом для розвитку логічного мислення та памяті учнів є не лише вміння сприймати та аналізувати навчальний матеріал з опорою на ЛС, а й самостійно складати логічні схеми, тому у своїй діяльності використовую наступні методи:

•          побудова асоціативних рядів, такий вид роботи розвиває асоціативне мислення, деталізацію та охоплення матеріалу вцілому. Тут можлива різноманітна варіація таких асоціацій: від особистості самого автора і до образів головних героїв. Приклади асоціативних рядів на слайді:

1. Асоціативний ряд до поняття «гроші» за твором «Мартин Боруля»;
2. Асоціативний ряд для характеристики образу козаків за повістю «Облога Буші» М.Старицького;

•          Побудова сюжетних ланцюжків. На слайді приклади сюжетних ланцюжків до драми-феєрії «Лісова пісня» та драми «Бояриня»;
•          створення логічних ланцюжків за поданим матеріалом у підручнику з української літератури:

Створення логічних і сюжетних ланцюжків сприяє засвоєнню та розумінню навчального матеріалу, розуміння композиції твору та його сюжету.

Крім того, на етапі вивчення нової теми можна використовувати і завдання творчого рівня. Так, протягом навчального року ми з учнями вивчаючи особливості життя того чи іншого письменника відійшли від створення хронологічних таблиць чи порт фоліо письменника, а біографію письменників вивчали за допомогою логічних схем, складених учнями самостійно на основі матеріалу, поданого у підручнику. Приклади схем можна побачити на слайдах. Потім учні усно відповідають, використовуючи свої власні логічні схеми, а така діяльність сприяє розвитку мови, вихованню її культури та розвитку образно-логічного мислення.

Результатом такої роботи стала збірка «Логічні схеми з української літератури», яка містить логічні схеми для вивчення тем навчальної програми з української літератури для 10 класу. Кожна сторінка збірки присвячена вивченню основних моментів життя і творчості певного письменника та його твору, який передбачений програмою.

Представлення інформації у вигляді логічних схем має низку переваг порівняно із текстовим викладом матеріалу, але водночас має і недоліки.

Переваги:

1. Логічні схеми допомагають здобувачам освіти узагальнити теоретичний матеріал, сприяють утворенню чітких і точних образів сприйняття і уявлення.
2. Є ефективним засобом організації і активізації самостійної роботи учнів.
3. Перетворення текстової інформації у логічні схеми активізує мислення, сприяє глибшому розумінню навчального матеріалу та є ефективним прийомом кращого засвоєння інформації шляхом її знакового представлення.
4. Використання логічних схем сприяє інтенсифікації навчального матеріалу завдяки можливості презентувати великий пласт інформації в лаконічній, логічно організованій формі.

Отже, використання логічних схем допомагає здобувачам освіти узагальнити теоретичний матеріал, сприяє утворенню чітких і точних образів сприйняття і уявлення, є ефективним засобом організації і активізації самостійної роботи та процесу мислення. Крім того, використання логічних схем сприяє інтенсифікації навчального матеріалу завдяки можливості презентувати великий пласт інформації в лаконічній, логічно організованій формі тощо.

Використання логічних схем змінило урок, зробило його більш цікавим, технологічним, а значить і більш продуктивним, творчим, нестандартним і створює всі умови  для самореалізації здобувачів освіти на уроці.

Література

1. Волошина Н., Жила С. Наочні посібники і засоби їх демонстрування. // Українська література в загальноосвітній школі. – 2003. - № 6. – С. 45-48.
2. Дружук С. Шість запитань і відповідей з приводу зорових опор. // Українська мова та література. – 2006. - № 39. – С. 3-6.
3. Дружук С. Опорні схеми: універсальна особливість. // Українська мова та література. – 2006. - № 39. – С. 7-10.
4. Структурно-логічні схеми. Таблиці. Опорні конспекти. Есе. Навчальні презентації: рекомендації до складання : метод. посіб. для студ. / Уклад. : Л. Л. Бутенко, О. Г. Ігнатович, В. М. Швирка. – Старобільськ, 2015. – 112 с.