Використання нестандартних форм роботи на уроках мистецтва з метою розвитку креативності учнів.

 

 

« ВИКОРИСТАННЯ НЕСТАНДАРТНИХ ФОРМ РОБОТИ НА УРОКАХ МИСТЕЦТВА З МЕТОЮ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ        УЧНІВ».

 

 

 

 

                                                  Автор досвіду:   Панасюк

                                                            Ірина Захарівна,

                                                    вчитель мистецтва

                                                    Скраглівської гімназії

                                                    Бердичівської міської ради

                                                    Житомирської області

 

                                          2025

 

Анотація.

Даний посібник містить матеріали на тему: « Використання нестандартних форм роботи на уроках мистецтва з метою розвитку креативності учнів ».

Використання пропонованих матеріалів допоможе вчителям у підготовці до уроків художньо-естетичного циклу та сприятиме гармонійному розвиткові учнів, долученню їх до глибини джерел культури та духовності людства.

 

                             Посібник для вчителів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Введення.

   Сьогодні перед школою стоять важливі завдання і  від середньої загальної освіти суспільство чекає формування не тільки високоосвіченої особис­тості, а випускника, здатного до самоорганізації, саморозвитку, реалізації власних здібностей і потенціалу, здатного жити та пра­цювати в умовах нестабільності, адаптуватися до внутрішніх та зовнішніх умов.

    Важливе значення для здійснення такої мети мають уроки мистецтва  в загальноосвітніх навчальних закладах, під час вивчення яких  відбувається знайомство з вітчизняною та світовою художньою культурою; розвивається почуття гармонії та естетич­ного смаку; формується особистісно-ціннісна оцінка світу; відпрацьовуються вміння висловлювати власні почуття та думки засоба­ми  мистецтва та розуміння художньо-образних творів, розвиваються творчі здібності, нестандартне мислення. Якостями творчої людини є нелінійне (мислення в кількох напрям­ках) та нестереотипне (не за звичним штампом) мислення, сприй­няття навколишньої дійсності, вміння фантазувати. Фантазія уяв­лення — це здатність людини створювати раніше не бачене. Але для цього необхідно мати запас знань, спостережень, переживань. Зав­дання вчителя — створити умови для засвоєння нових знань та вмінь, розвитку та саморозвитку творчих задатків учнів. Для ви­ховання творця вчитель має сам бути творчою особистістю з висо­ким рівнем професійності та педагогічної майстерності.

        Для реалізації навчального процесу вчителю недостатньо тільки добре знати свій предмет й освітню галузь, до якої він належить, бути творчою особистістю і мати високий рівень загальної ерудиції. Вчителю ще треба йти в ногу з часом, орієнтуватися у сучасних концепціях та напрямках розвитку освіти, збагачувати свій досвід новими технологіями та методиками, що з'являються в теорії та практиці навчання. Для управління якістю навчання йому необхі­дно знати і вміти те, що необхідно «педагогу» — тому, хто веде за собою.  

  Вчитель повинен спланувати та організувати власну педаго­гічну діяльність та навчально-пізнавальну діяльність учнів, відібра­ти зміст навчального матеріалу для проведення уроків та бесід, підібрати доцільні методи та форми навчання, здійснити об'єктив­не оцінювання практичної діяльності учнів, використовувати в своїй роботі нові нестандартні форми і методи роботи, комп’ютерні технології , мультимедійні проекти , зацікавлювати учнів предметом .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст:

І. Використання нестандартних форм роботи на уроках мистецтва……………………………………………………………………………………………6

ІІ. Інтерактивні технології на уроках музичного мистецтва………………………….12

ІІІ. Висновки…………………………………………………………………………………………………….24

ІV. Список використаних джерел……………………………………………………………………25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Використання нестандартних форм роботи   на уроках мистецтва. 

 Використання нестандартних форм роботи на уроках мистецтва – необхідність, пов’язана зі специфікою предметів. Надзвичайно інформаційно насичений навчальний матеріал та невелика кількість годин, відведена на їх вивчення, вимагає від учителів особливих підходів до організації навчального процесу, використання сучасних методик, які допомагають вирішити цю проблему. 

Водночас завдяки особливостям предметів художньо-естетичного циклу (естетичні, творчі, розвивальні аспекти) існує безліч можливостей для  застосовування широкої палітри інноваційних педагогічних та інформаційних технологій: проектних, ігрових, інтерактивних, проблемного навчання, технологій розвитку критичного мислення, ІКТ та ін.

На своєму досвіді переконуюся, лекція, розповідь з елементами бесіди – ці найбільш поширені методи, які використовуються на уроках художньо-естетичного циклу, не завжди дають бажаний ефект засвоєння навчального матеріалу. Почнемо з того, що не всі учні однаково добре засвоюють навчальний матеріал на слух. До того ж мистецький матеріал потребує візуалізації. Тому свої розповіді намагаюся максимально супроводити презентаціями (найзручніший спосіб унаочнення навчального матеріалу). Зображення портретів митців, репродукцій картин, творів скульптури, архітектури, про які йдеться в усному виступі, мають обов’язково бути на слайдах презентації. Поєднання різних каналів сприйняття (слухового та зорового) не лише забезпечує краще сприйняття навчального матеріалу, але й створює те емоційне тло, яке так необхідне на уроках.

Емоційність– важливий компонент уроків-зустрічей зі світом Мистецтва. Для емоційного налаштування використовую музику. На обов’язковій музичній хвилинці напочатку уроку пропоную учням послухати барокову музику. Вона допомагає школярам переключитися на інший вид діяльності (після попереднього уроку), заспокоїтися після перерви, налаштуватися на сприйняття творів мистецтва.

 Емоційне налаштування також виникає через створення проблемної ситуації, яка має викликати здивування, розумове утруднення школярів.  Це можуть бути, наприклад, питання на порівняння двох мистецьких стилів, індивідуальних стилів митців тощо…  

Часто на уроках залучаю учнів до ігрової діяльності. Рольові ігри поєдную із проектними завданнями. Наприклад, пропоную школярам створити віртуальний музей одного художника чи композитора (мистецької епохи). Для цього учні об’єднуються в групи «мистецтвознавців», «біографів» «екскурсоводів», «оформлювачів».    «Мистецтвознавці» добирають необхідний матеріал для створення експозиції «музею», «біографи» готують матеріал про життя та творчий шлях митця, «екскурсоводи» складають розповіді для представлення мистецьких творів, «оформлювачі» створюють комп’ютерну презентацію музею. Подібний ігровий проект сприяє формуванню гностичних якостей школярів (уміння шукати, добирати, опрацьовувати необхідний матеріал).

Уроки мистецтва мають великі можливості для розвитку різних типів мислення школярів (критичного, творчого, ціннісного, синтетичного, інтегративного тощо).

Є багато можливостей для розвитку інтегративного мислення та інтегрованих якостей школярів. Це надзвичайно сучасно сьогодні – формувати цілісне уявлення школярів про світ. «Все, що знаходиться у взаємному зв’язку, повинно викладатися в такомуж зв’язку», – стверджував великий дидакт       Я.А. Коменський. Тому я намагаюся знаходити зв’язки між навчальним матеріалом з літератури, історії та мистецтва  .

Наприклад, вивчаючи тему «Імпресіонізм у мистецтві», пропоную школярам вивчати мистецький матеріал на інтегрованому уроці. Більш повне уявлення про цей мистецький напрямок виникає у школярів, якщо вони розглядають його у зв’язку з творчістю письменників-імпресіоністів.

   Розвивальні функції предметів мистецтва дають можливості для використання найсучасніших інновацій в освіті. Вважаю надзвичайно перспективним використання у процесі викладання  біоадекватної (ноосферної) методики.

    Методику називають «біоадекватною», тому що жоден елемент методології, технології, інструментарію цієї системи не здатний порушити біоритми вчителя та учня. Метою таких уроків є формування психо­логічного здоров’я дитини (стресостійкість, гармонія та духовність).

Біоадекватна методика пропонує здійснювати навчання з використанням таких методів, які сприяють включенню образного мислення, творчості, стану благополуччя, миру, розслабленої зосередже­ності.

Для створення такого стану включаю приємну спокійну музику, використовую кольори, правильно ставлю питання. Стан мозку при цьому яс­ний, має високу енергоємність, наповнений творчою енергією. У психофізіології такий процес називається оптимальним функціональним станом.  Тому біоадекватні уроки викликають в учнів радість і задоволення. Атмосфера на таких уроках тепла, радісна, творча.

У біоадекватному уроці важливим етапом є введен­ня нового навчального матеріалу з предмета у режимі 8–10-хвилинної навчальної релаксації. Релаксація як психофізичний процес – це зменшення напруження, довільний або мимовільний стан розслаблення.

Етап релаксації сприяє виникненню у дітей глибинних роздумів, відчуття внутрішньої мандрівки, у ході якої засвоюється і закріплюється на­вчальна інформація, яка спочатку формується у вигляді спеціального образу – «мислеобразу».

На наступному етапі відбувається «виведення» образу інформації на рівень словесного осмислення.

Також часто практикую використання інтерактивних методів навчання. У шкільній практиці насамперед інтерактивні уроки образотворчого мистецтва та музичного мистецтва можуть подарувати дітям радість від перших творчих здобутків та бачення краси навколишнього світу, надати впевненості та натхнення.

Певною мірою впливаючи на внутрішній світ дитини, мистецтво залучає її до людських емоцій, виховує здатність орієнтуватися в навколишньому житті, пробуджує сприйнятливість до прекрасного, стимулює розвиток образного мислення, асоціативної пам’яті, художньої уяви.

  Для того, щоб учнів зацікавити предметом і викликати бажання вчитися слід уроки будувати цікавими і різноплановими. Для учителя образотворчого мистецтва для цього є всі можливості. Отже, які  способи малювання та аплікації  можна використати на уроці.

- Малювання  осіннім листям      

        - Малювання на жмаканому папері

-Кольорові ниточки

-Малювання на вологому папері

-Роздування фарби

-Малювання свічкою

-Крапковий малюнок

-Малювання манною крупою

-Малювання жмаканим папером

-Малювання мильними бульбашками

-Малювання пластиліном

-Малювання двома руками одночасно

-Тканинні зображення

-Малювання на камінчиках

На своїх уроках практикую використання технології колективно-групового навчання, технології створення колажу. Технології аналізу художнього твору, особистісно-розвивальної технології зображення портретного малюнка, тощо, що дозволяє активізувати процес навчання, сприяє розвитку пізнавального інтересу, формуванню творчих здібностей.

Вчителю слід дотримуватись    принципів, що зумовлюють зміст і методи викладання предмета :

         - неперервність й наступність завдань і змісту образотворчої і музичної освіти у початковій та основній школі ; від простого до складного , від реального до абстрактного;

- від простих вправ до складних по набуттю практичних навичок рукотворної майстерності, вибору техніки та матеріалів вироблення власного бачення світу через мистецтво;

- варіативність – націленості змісту нової програми на творчість учителя, його професійну компетентність, здатність самостійно застосовувати орієнтовний матеріал і, в разі необхідності, змінювати його в межах запропонованої структури ;

- поліхудожність, що реалізується через встановлення об’єктивно існуючих зв’язків мистецтва з іншими   предметами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Інтерактивні методи навчання на уроках музичного мистецтва.

    Музика як вид мистецтва , передає почуття людей, розповідає про їх життя і навколишній світ засобами звуків. Це  мистецтво прямого і сильного емоційного впливу.

    Дитина приходить до школи з бажанням вчитися, пізнати щось нове. Як нам – вчителям зберегти  це бажання? Як допомогти школяру привити любов до музики, до культурної спадщини свого народу? Звичайно цікаві уроки, яких школяр отримує насолоду від пізнання.

   « Учитель має розвинути чутливість і потяг дітей до музики, ввести їх у світ добра і краси, відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань, навчитись захоплюватися неповторністю музичних творів. Слід прагнути до єдності музики як до способу пізнання світу і музики як предмета пізнання». (О.В. Ростовський).

  Вся суть професії вчителя полягає в тому, що наша праця не є ремеслом, вона є мистецтвом.  І щоб добитися результативності в своїй роботі, нам приходиться використовувати десятки підручників, методів і форм навчання.                    Ми зобов’язані бути дитині прикладом в усьому, повинні постійно відчувати, що наша робота і знання необхідні тим, кому з роками потрібно знайти доріжку в доросле і самостійне життя.

  Учитель постає на уроці своєрідним майстром, який своїми знаннями , словом і діями плекає майбутніх творців. Я люблю свою роботу і прагну, щоб мої вихованці з любов’ю приходили на уроки, з захопленням прагнули слухати музику.  У продовж останніх років я працюю над проблемою                 « Інтерактивні методи роботи на уроках музичного мистецтва». На своїх уроках ставлю перед собою такі завдання : сформувати навички самостійно

працювати, висловлювати свою думку, працювати групами, допомогти навчитись сприймати музичні твори . Плануючи свої уроки, я думаю не тільки над тим, щоб учні сприйняли нотну грамоту, а й про те,  яку користь принесуть ті чи інші вправи. Як вони вплинуть на розвиток дитячих здібностей. Щоб підтримати інтерес до свого предмета, намагаюсь зрозуміти які прийоми роботи можуть зацікавити дітей. І звичайно одним з важливих моментів є гра.

 Гра супроводжує людину протягом усього життя, вона завжди бажана та цікава. Гра не існує без задоволення та наснаги, вона несе в собі веселий настрій, захоплення й натхнення.

  В ігровій формі можна проводити як окремі етапи уроку так і весь урок. Завдання гри  - сприяти активному розвитку музичних здібностей засвоєнню теоретичного матеріалу. Вона має викликати сильні і тривалі позитивні емоції, бажання навчатися без примусу.

  На своїх уроках я використовую такі ігри:

•          Гра - завдання «знайди помилку»: на дошці написана ритмічна вправа відповідного розміру, де дитина повинна знайти помилку.
•          Гра « складіть мелодію» :  з виготовлених карток з нотами діти складають знайомі мелодії.
•          Гра « я –композитор»: діти придумують мелодію на невеличкий вірш чи  речення.
•          Гра « я –актор» : діти фантазують, придумують рухи до прослуханих музичних дитячих творів.
•          Гра « я – художник»: учні зображують невеличкі картинки, які вони могли уявити слухаючи музичні твори.
•          Для розвитку тембрового чуття і розвитку динамічного та ладового відчуття , використовую ігри: « Впізнай чий це голос» , « Гра в слова».
•          Гра « Кубики» дитина кидає на стіл кубики і на букву, що випала, має назвати музичний термін. Перемагає той, хто назве більше термінів.

В старших класах я користуюсь незвичайними уроками які пропонує      Е.П. Печерська .      Це такі уроки :

 Урок –« круглий стіл»  - це слухання  музики і бесіди про неї. Бесіда про музику має бути невимушеною, щоб творити умови для комфортного і неформального спілкуванні у класі.  Можливість висловитися кожному учневі стимулюється на уроках такого типу не тільки завдяки особливому , довірливому тону вчителя, а й навіть розміщенню парт ( у формі кола ) , що дозволяє кожному бачити всіх. Під  час бесіди учні можуть звертатися безпосередньо до декого з присутніх, дивлячись на нього і називаючи його ім’я . Ведучим  « круглого столу» може бути не тільки учитель, а й хтось з учнів.

   Такий урок допоможе активізувати пасивних , байдужих учнів, а також виховати культуру спілкування – не секрет, що школярам її не вистачає.

   Урок – «подорож» проводимо в різних варіантах. Іноді він вибудовується на зображенні в музиці картин природи. Наприклад: « подорож по морях і океанах» передбачає слухання музичних творів відповідної тематики, виконання « морських» пісень. За основу уроку можна взяти факти з біографії того чи іншого композитора, що роз’їжджав по різних країнах. Учні мовби разом з ним відправляються в подорож і слухають музику яку творив композитор.

  «Урок – вікторина» проводиться в кінець семестру з метою підсумовування відомостей про вже відомі школярам музичні твори. Послухавши той чи інший твір учні визначають його назву, композитора  можливо , хтось може продемонструвати й інші знання про цю музику : на яких інструментах вона виконується , в якій формі написана.

   Музика як вид мистецтва надто різнопланова, щоб служити лише розвагою. Крім розважальної їй властиві такі функції як пізнавальна, виховна, розвиваюча. Кожним педагогом ,що знайомиться з новим учнем постає питання: з яких вправ починати заняття? Не завжди на нього можна відповісти одразу, але потрібні певний час , велика уважність, щоб встановити які вправи доцільно дати . Для виховання необхідних співочих навичок , навчання потрібно починати з найпростіших вправ.  При розспівуванні  я намагаюсь не бути надто вимогливої до якості звучання.       Лише в міру  розігрівання голосу ставлю перед учнями більш складні завдання. Правильний добір вправ, усвідомленість мети сприятимуть успішному розвитку голосу дитини. Це домотає учням в наступному стані уроку – розучуванні і виконанні пісні. Розучування нової пісні – важливий етап уроку , він не повинен набридати дітям, тому доцільно розучувати пісню  не більше 15 хвилин, краще зосередитись на першому куплеті. На наступних уроках можна закінчити вивчення . Вивчення пісні я починаю з виконання , щоб діти могли ознайомитись  з мелодією і з змістом пісні.   Тільки після другого виконання починаємо пісню по фразах . Звертаю дитячу увагу на звукоутворення, дихання, ритміку, дикцію. Важкі місця виконуємо   окремо.

   Докорінні зміни, що відбуваються нині в українському суспільстві, зокрема і в освіті, вимагають глибокої перебудови педагогічної та психологічної науки відповідно до нових реалій сучасного життя.

   Характерною ознакою нашої епохи є перехід суспільства від індустріального стану розвитку до постіндустріального, а нині – до інформаційного. Запровадження в навчальний процес сучасних інформаційних технологій відкриває нові шляхи й надає широкі можливості для подальшого загального та професійного навчання, всебічної активізації творчих, пошукових, особистісно зорієнтованих форм організації навчання.

Так користуючись окремими комп’ютерними сайтами я знайшла для себе ще нові форми роботи .  Ось деякі з них, які можна застосувати на уроках музики.

  1. Слово-слово-речення-запитання-відповідь.

    Учитель (або учень), звертаючись до одного з учнів, показує портрет композитора і каже: «Слово». Учень відповідає. Іншому учню пропонується продовжити гру, називаючи нове слово (це може бути час, коли жив композитор, країна, де він народився, або його музичний твір тощо). Третій учень, до якого звертаються з завданням – «Речення», складає речення з названими словами. Четвертий – ставить запитання до цього речення. П’ятий – дає відповідь.

  Цю гру можна урізноманітнити, починаючи, наприклад, з уривка одного з музичних творів тощо.

 Приклад. «Портрет».

  а) Лисенко. –  Композитор. –  М.В.Лисенко - видатний український композитор ХІХ-ХХст. – Де народився Микола Лисенко? – Видатний український композитор М.В.Лисенко народився на Полтавщині.

  б) Лисенко. – Опера. – М.Лисенко написав оперу «Тарас Бульба» - Яку пісню М.Лисенко неодноразово використав в опері «Тарас Бульба»? – В інтродукції до опери М.Лисенка «Тарас Бульба» використана пісня «Засвистали козаченьки».

  в) Лисенко. – Кантата. – М.Лисенко створив кантату «Радуйся, ниво неполитая» - На чиї вірші написана кантата «Радуйся, ниво неполитая»? - Кантата М.Лисенка «Радуйся, ниво неполитая» написана на вірші Т.Шевченка.

     Варіантів цієї гри може бути дуже багато. Цю гру можна використати як підсумок уроку, як повторення перед уроком, на підсумковому уроці. Вона допомагає перевірити знання з попередніх тем, а також стимулює розвиток мови і мислення.  

 

2.    Вірю -  не вірю.

   Таку гру можна використати в будь-якій темі. Її можуть проводити як учитель, так і діти, об’єднанні в групи між собою.

    Складаються питання і зачитуються в класі. Кожне запитання починається словами: «Чи вірите ви, що…?». Учні погоджуються, або ні. Кожну відповідь треба обґрунтувати, або виправити помилку.

   Приклад.

-        Чи вірите ви, що у Бетховена є симфонія№2 «Богатирська»?

-        Чи вірите ви, що лібрето – це літературний текст опери?

 

3.    Митці та їх твори.

    Гру можна проводити ланцюжком по кожному з рядів. Кожний ряд є                                                                          командою.

  Один учень називає прізвище композитора,  художника, скульптора       тощо, інший має швидко назвати його твір. Якщо відповідь вірна, естафета гри передається наступному. Якщо учень відповідає невірно, або затримується з відповіддю, він вибуває з гри і його замінює інший. Перемагає той ряд (або команда, якщо діти об’єдналися у групи) де залишилося більше гравців. 

4.    Музичне доміно.

    Учні об’єднані в групи. Кожній з груп пропонують аркуші, на яких записано 12 фраз, які не мають закінчення. На інших аркушах –  їх закінчення. Необхідно підібрати правильні закінчення до цих фраз. 

 Приклад.

1.  Вокаліз – це музичний твір для виконання…(голосом без слів).

2.  Лібрето – літературний текст …(опери).

3.  Оркестровий вступ до опери, балету тощо називається… (увертюрою).

4.  В фіналі Другої симфонії П.І.Чайковського використана українська народна пісня…(«Журавель»).

5.  Славетний український композитор С.С.Гулак-Артемовський був ще й чудовим… (актором, співаком).

6.  Квартет – це музичний твір для… (4-х виконавців).

7.  Йохим, один з героїв повісті «Сліпий музикант», співав пісню… («Ой, там на горі та й женці жнуть»).

8.  В оповіданні «Старий кухар» згадується музичний інструмент під назвою… (клавесин).

9. Німа гра акторів в балеті, яка складається з виразних жестів і міміки називається…(пантомімою).

10.  В інтродукції до опери М.Лисенка «Тарас Бульба» використана пісня… ( «Засвистали козаченьки»).

11.   Пісню «Засвистали козаченьки» склала відома українська піснярка… (М.Чурай).

12.  Великий музичний твір, що складається з кількох частин і створений для виконання хором, солістами та симфонічним оркестром називається…(кантатою).

5.    Запитання – відповідь.

Цю гру застосовують під час опитування, повторення, підсумку уроку. До дошки виходять двоє учнів (або у грі приймають участь дві команди) і по черзі ставлять один одному запитання. Оцінка (перемога команди) залежить від кількості правильних відповідей.

6. М’яч із термінами.

  Гра дозволяє засвоїти, повторити музичні терміни. Її можна  

 використовувати, як повторення матеріалу, підсумок уроку, теми.

Кидаючи м’яч, учень називає термін. Той, хто його спіймав, розкриває зміст терміна так, щоб утворилося речення. Кидає м’яч наступному, називаючи новий термін.

Приклад.

  Варіації – музична форма, в якій музична тема повторюється з деякими змінами.

   Романс – одноголосий вокальний твір із інструментальним супроводом.

 7. Ланцюжок.

  Допомагає засвоїти нові терміни, прізвища, назви творів, а також пригадати терміни, вивчені на попередніх уроках. Можна використовувати, як один із багатьох варіантів підсумку уроку. Наприкінці уроку дітям дається завдання: згадати всі нові слова, терміни, прізвища, з якими вони ознайомились. Перший учень називає одне слово (термін, прізвище тощо), другий – попередній і свій, третій – обидва попередніх і свої тощо. Гра розвиває увагу і пам'ять учнів.

8. Змагання.

 На підсумковому уроці учням пропонують об’єднатися в групи і записати                                                        на аркушах паперу терміни, прізвища композиторів, художників, скульпторів, назви творів , з якими ознайомились у даній навчальній темі. Коли завдання виконано,  учень однієї з груп зачитує записані слова. Інші групи викреслюють назви, що повторюються. Група, в якій залишилось найбільше не закреслених   термінів, перемагає.

9. Асоціації. 

   Після прослухування музичного твору, або після перегляду репродукцій картин тощо, учитель пропонує учням проасоціювати і змалювати ці твори з точки зору іншого виду мистецтва. Це буде підтвердженням того, що сприймати й зображати той чи інший твір мистецтва можна по різному.   

Приклад.

-        Якого кольору «Зима» А.Вівальді?

-        А які краски можна використати, змальовуючи зиму в кантаті Г.Свиридова?

-        Який характер у картини Й.Бокшая «Зима»?

-        А про що співає «Лютнева блакить» І.Грабаря? 

 

10. Знайди пару.

За допомогою цієї гри можна закріплювати або перевіряти  знання учнів з вивченої теми.

І варіант.

Клас поділено на 2-3 групи. Кожна група отримує однакові комплекти листівок. На них  прізвища композиторів (скульпторів, художників) і назви їх творів. Завдання: знайти листівку-пару.

   ІІ варіант.

 Клас поділено на 2-3 групи. Кожна група отримує листівки із запитаннями і відповідями на них. Перемагає та група, яка швидше добере відповіді до запитань.

11. Знавці мистецтва.

Учням надається можливість знайти відповідності між музичними творами та відомими їм творами живопису або скульптури.

12. Текст з помилками.

 Учитель пропонує текст з вивченого матеріалу, в якому навмисно допущено помилки. Діти на слух повинні їх помітити і виправити, обґрунтовуючи свою думку.

  Приклад.

 «М.Лисенко – український композитор,  засновник української музичної класики, диригент, піаніст, живописець і музичний педагог ХІХ-ХХ ст.

   В своїх творах М.Лисенко з високою майстерністю відображав героїчну боротьбу українського народу проти поневолювачів. Так за оповіданням К.Паустовського він написав історичну оперу «Тарас Бульба», де використав багато українських народних пісень. В інтродукції до цієї опери ми чуємо українську народну пісню «Їхав козак за Дунай». Вона своїм героїчним, піднесеним характером готує нас до сприймання опери. В сцені «Запорізька Січ» теж звучить багато українських пісень,  серед них: «Засвистали козаченьки», «Ой на горі та й женці жнуть» та інші. Вони вдало завершують народну масову сцену на Запорізькій Січі».

  Таке завдання (скласти  музичну казку, невеличкий текст з помилками тощо) можна також запропонувати учням, об’єднавши їх в групи.

13 . Виправ помилку.

На дошці записується ритм вивченої пісні з пропущеними тривалостями  звуків або з помилками. Учні повинні виправити помилки і записати правильно.

 14. Музичне змагання.

  Учитель визиває до дошки двох учнів. Дає завдання розставити визначення темпу (динаміки, регістру, тривалостей звуків) по порядку

( в сторону збільшення або зменшення). Виграє той учень, який першим впорається з завданням.

Приклад.

Динаміка: дуже тиха, помірно тиха, помірно голосна, голосна, дуже голосна.

15. Знайди зайвого.

 І варіант.

Учитель надає три-чотири  поняття ( терміни, назви творів, прізвища композиторів, художників тощо). Діти мають визначити, яке  з поданих понять зайве.

 Приклад.

 Пісня – мелодія – лібрето – вірш.

 Кантата – оповідання – хор.

 Лисенко – Ревуцький – Гоголь – Гулак-Артемовський.

Таку ж  роботу можна проводити,  використовуючи портрети композиторів, репродукції тощо.  

 ІІ варіант.

 Діти, об’єднані в групи, самі готують це завдання. І потім пропонують його по черзі. Перемагає та група, яка складе більше варіантів понять.

  В арсеналі методичних прийомів кожного учителя  є багато цікавих форм роботи на уроці. Надані методи інтерактивного навчання  на уроках музики, дозволяють учням не тільки глибше проникнути в світ музики і образотворчого мистецтва, а й творчо розкрити свій внутрішній світ, виявити все краще, що в них є. Діти починають розуміти, до духовна культура пробуджує в людині особистість, підносить саму людину  та її роль у світі до найвищих цілей і завдань.    

      Я вважаю, що інтерактивні форми та методи роботи сприяють кращому засвоєнню знань, розвивають музичні здібності дитини,прививають любов до народної і класичної музики. Розуміють, що музика прикрашає життя і робить його більш цікавим.

Одним із головних видів діяльності на уроці мистецтва є слухання музики, яке робить урок цікавим, збагачує учнів новими музичними враженнями. Форми спілкування учителя і учнів у процесі знайомства з новим музичним твором можуть бути досить різноманітними : розповідь, пояснення, бесіда, доповіді учнів. Бесіда - діалог між учителем  і учнями,вона допомагає активізувати увагу, мислення  учнів.  Крім того, вона сприяє розвитку мови учнів, вмінню розповісти про свої почуття, думки, враження.

Перед слуханням музики потрібно активізувати мислення учнів.  Важливо , шляхом уміло підібраних, цікаво поставлених запитань підвести учнів до самостійного розуміння змісту твору,  характеристики музичних образів і засобів музичної виразності.

  Цікавими прийомами є поєднання слухання музики з музикуванням, рухами, грою , драматизацією, творчими формами роботи. Поєднання цих прийомів розкриває перед вчителями музики дорогу до творчості.

    Мета учителя на уроці музичного мистецтва – сприяти підвищенню ефективності музичного розвитку  школярів шляхом слухання та інтерпретації музики , а також формувати здатність сприймати та інтерпретувати музичні твори , висловлювати особистісне ставлення до них,  аргументуючи свої думки, судження, оцінки.

 

Висновки:

  Отже,  необхідність використання нетрадиційних  форм роботи на уроках мистецтва  сьогодні необхідність, що дозволяє реалізувати основні завдання навчальної програми та виховати творчу, естетично розвинену особистість школяра.

    Якими будуть нестандартні  форми роботи  на уроці кожен вчитель вибирає самостійно,  але кожен вчитель повинен працювати над  розвитком індивідуальних творчих здібностей учнів , їхніх естетичних смаків і розширення інтелектуального та духовного рівня на основі вивчення культурної спадщини українського народу та народів світу , що допоможе всебічно та раціонально підготувати дитину до життя та творчої діяльності в умовах сьогодення .

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

1. ГумінськаО.О. Інтерактивні методи на уроках музики //Завуч.–2004. - №32.
2. Безлюдна Н. Про методику розвивального навчання: (творча спадщина В.Сухомлинського) //Почат. шк. –1998.–N9.
3. Броновицький А.Р. Психолого-педагогічні аспекти систематизації методик Інтернет //Наук. записки Острозької Академії. – 1998. – Т.І, ч.2. – С.231-236.
4. Відмер М. «Музика і танець як споріднені мистецтва педагогіки, орієнтованої на гру», переклад В.Жилін, 1992.

http://www.orff-schulwerk.narod.ru/simple.html

5. Гризоглазова Т. Специфіка роботи над музичною казкою
6. Гумінська О.О. Уроки музики в загальноосвітній школі. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 87с.
7. Дементієвська Н.П., Морзе Н.В. Проектування, створення та використання навчальних мультимедійних презентацій як засобу розвитку мислення учнів. http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/ITZN/em2/content/07dnpsts.html
8. Дишлєва С. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та їх роль в освітньому процесі. http://osvita.ua/school/method/technol/6804/
9. Дорошенко Т. Вчити дітей чути музику //Почат. шк. – 1998. - №12.
10. Зазуліна Л. Технологія осмислювально-концентрованого навчання: Експериментальні системи освіти //Освіта і управління. –1998.–N2
11. Зязюн І.А. Безсвідомість. Підсвідомість. Творчість // Мистецтво і освіта. – 2001. – № 3. – С. 10 –14.
12. Іванчикова О.М. Вільні варіації на тему: ”Нетрадиційні методи музичного виховання” // Мистецтво і освіта. – 2007. - №3 – С.23
13. Кабалевський Д.Б. Як розповідати дітям про музику? – К.: Муз. Україна, 1982. – 320с.
14. Кочерга О.В. Розвиток творчих здібностей дитини: Навч. посіб. – К.: Навч. посібники, 1998. – 79 с.
15. Кульчицька О.І. Простір для здійснення творчих задумів // Обдарована дитина. - 2005. - № 7.
16. Логвін В. Метод проектів у контексті сучасної освіти.//Завуч.–2003.- № 2.
17. Масол Л.О. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2004. - №10. – С.4-32.
18. Пінчук В. Інноваційні процеси – підґрунтя проектування нових освітніх технологій //Освіта і управління. – 1998.
19. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології. – К.: 2004.
20. Приходченко К. Комплексний підхід до виховання творчої особистості //Рідна шк. –1998.–N4. –С.25–27.
21. Ростовський О.Я. Методика викладання музики в основній школі: Навчально-методичний посібник. – Тернопіль.: Навчальна книга – Богдан, 2001. - 272с.
22. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: Підручник. – К: Міленіум, 2006. – 346 с.
23. Смульсон М.Л. Інтелектуальні навчаючі системи: теоретичний аспект //Комп’ютер у шк. та сім’ї. - 1998.-N4.
24. Сухомлинський В. Сто порад  учителю. http://vpu25.km.ua/doc/Pedagog.pdf
25. Сухомлинський В.О. Вибрані твори  у 5 т.- К.: Рад. школа, 1977. - Т.3 . - С.114, 179, 184.
26. Сущенко А. Гуманізація навчальних взаємин у всіх ланках шкільної життєдіяльності //Почат. шк. – 1998. - №9.
27. Чайковська О.А. Мультимедійні технології в музичній освіті як чинник формування інноваційного навчального середовища (Доповідь на Шостій міжнародній конференції «Нові інформаційні технології в освіті для всіх: навчальні середовища») http://itea-conf.org.ua/2011/250
28. Чич-Головіна І.І. Роздуми про музичну педагогіку // Мистецтво та освіта. – 2005. - №3,4.

 

29. Яновський М.І. Психологічний вплив мистецтва на людину // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. №4. –С.19-22.
30.    Сайт:   https://yadi.sk/i/sQcww7WXsGjzS
31.    Сайт  Мирослави Бігар  http://urok-musik7.ucoz.ua/