Використання нетрадиційних технік
на уроці образотворчого мистецтва
Готуючись до уроку перед вчителем нерідко постає питання: «Як зробити урок цікавим?» Тому я використовую нетрадиційні техніки малювання на уроках образотворчого мистецтва та деякі дослідження американських педагогів та психологів, зокрема Торренса, автора системи вимірювання творчих здібностей. На основі своїх досліджень він стверджує, що формування творчого характеру залежить більше від сім’ї, яка здатна розвинути, або знищити творчий потенціал дитини ще у дошкільному віці. Тому великого значення набуває система виховання творчих здібностей як у сім’ї, так і у дошкільних та шкільних закладах освіти.
При підготовці до уроків, відповідно до змісту, мети та цілей визначається оптимальна форма діяльності як для вчителя, так і для школярів, використовуються сучасні методичні прийоми з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів.
Зокрема я, проводячи уроки та позакласну роботу, інтерес до образотворчого мистецтва прищеплюю шляхом створення творчої, емоційно-піднесеної атмосфери; прагненням цікаво, нестандартно та водночас доступно викладати свої думки. Школярі набувають необхідні знання про кольорову гаму та практичні уміння створити нові барви шляхом змішування кольорів, навчені передавати власний емоційний стан за допомогою ніжних та сумних кольорів.
При підготовці до уроку велику увагу приділяю відбору матеріалу, використовую доступність, можливість в осяжному часі отримати результат та його практичну вжитковість. В результаті роботи над темою маю напрацювання: власні презентації матеріалів до вступних уроків :
· «Види живопису»,
· «Перспектива у живописі»,
· «Стилі мистецтва»,
· «Нетрадиційні техніки малювання» та ін.
· систематизовано матеріали відповідно вивчених тем.
Художні матеріали, якими користуються діти, досить різноманітні: кольорове чорнило, кольорова крейда, олівці, фарби, фломастери, туш, гуаш тощо. Малюнки виконуються на папері, картоні, склі з використанням різних нетрадиційних художніх технік (малювання м’ятим папером, тичкування , пуантилізм, малювання кавою, яка створює неймовірний аромат і чудову атмосферу), які формують в учнів навички малювання нестандартними матеріалами. Залюбки залучаю школярів до декоративно-прикладної творчості, під час якої вони практично пізнають зв’язки між різними видами мистецтва, виробляють навички художнього оформлення середовища.
Готуючись до уроку, я користуюся таким цікавим методом наочного навчання естетичного сприймання творів мистецтва як попередня організація виставок ілюстрацій, репродукцій картин. Упродовж кількох днів даю учням можливість самостійно, в довільній формі, розглядати виставлені роботи. У такий спосіб ненав’язливо залучаю дітей до мистецьких творів, потім проводжу обговорення побаченого. Всі форми та методи роботи, які використовую, спрямовані на розвиток креативних здібностей учнів. “Розумний, глибокий аналіз – перша сходинка в оволодінні методами дослідження і прийомами творчої праці. Вміти поглянути на пройдений шлях, щоб оцінити його!”.Ці слова В.Сухомлинського стали дороговказом у моїй творчій праці. Проводжу уроки за спостереженнями і уявою, уроки – тренінги, уроки–екскурсії, змагання. Щоб створити в учнів відповідний настрій, використовую бесіди, вірші, загадки. На уроках впроваджую дидактичні ігри, кросворди, в яких обов’язково є елементи пошуку. Безумовно, щедро обдаровані від природи талантом діти зберігають свою творчу індивідуальність і в більш пізньому віці, а то і впродовж усього життя, так, як українські народні митці К.Білокур, М.Приймаченко. Але більшості дітей, щоб уникнути зриву і не втратити інтерес до малювання, потрібне керівництво. Тож малюванню дитину треба вчити у певний чітко окреслений час. Технічним же навичкам малювання, вірогідно, необхідно починати вчити у шість-сім років, тобто з першого класу. Саме в цей час дитина відчуває необхідність у більш активній участі педагога. Мобілізуючи великі затрати розумової діяльності, малювання прискорює процеси розвитку просторового мислення, образного бачення, розвиває розумові здібності, спостережливість дітей, відчуття гармонії.
Досвід образотворчої діяльності, через який людина проходить у дитинстві, позначається на формуванні її особистості. Можна з переконаністю сказати, що із творчо розвинутих дітей виростуть творчі люди, незалежно від того, якій саме професії вони присвятять своє подальше життя.
Одним із методів, які я почала використовувати нещодавно є правопівкулеве малювання. Правопівкульне малювання – це не просто інструмент для створення прекрасних творчих робіт, а й ціла система, що допомагає людям змінювати своє життя, розкривати потенціал, нові можливості й дивитися на ситуації під іншим кутом. уть методу правопівкульного малювання полягає в тимчасовому придушенні роботи лівої півкулі і передачу провідної ролі в малюванні правій, більш придатній для цієї діяльності. При роботі ігноруються думки з пам'яті про те, як об'єкт повинен виглядати. Замість цього художник «бачить об'єкт насправді» - порівнюючи його розмір в цілому, розмір окремих елементів, відношення простору, світла і тіні і об'єднанні всього цього в єдину картину.
Процес правопівкульного малювання простий. Вам не потрібно опановувати основи академічного малюнка. Вам достатньо прибрати внутрішні блоки і перестати оцінювати свою роботу. У цей момент і відбувається перемикання на праву півкулю, проявляється ваше «Я». Погляньте на себе і навколишній Вас світ по-іншому. В результаті арт-терапії Ви отримаєте картину, яка не потребує ні в критиці, ні в порівнянні. Сьогодні для вас я проведу майстер –клас з такого малювання «Пінгвінчик, який йде до мети»
Вчитель образотворчого мистецтва
1